| dbo:abstract
|
- Segons la Bíblia, David (hebreu: דוד בן-ישי, David ben Yishay) va ser el més gran rei d'Israel. Durant el seu regnat el poble jueu va arribar a la seva màxima esplendor. Va ser rei de Judà durant set anys i sis mesos i rei d'Israel durant trenta-tres anys, segons la cronologia bíblica. (ca)
- Král David (hebrejsky דָּוִד, David nebo také דָּוִד הַמֶּלֶךְ, David Ha-melech - Král David) byl podle Bible druhým Hospodinem pomazaným králem sjednoceného Izraele a panoval asi v letech 1013 – 973 př. n. l., tedy čtyřicet let. V Písmu svatém příběh krále Davida zaznamenávají První a Druhá kniha Samuelova, První kniha královská a První kniha letopisů. Králem byl David ustanoven po Saulovi asi ve věku 30 let. Je představován jako spravedlivý panovník, uznávaný válečník, básník a hudebník. Právě autorství oslavných veršů Hospodinu, nazývaných žalmy, je Davidovi dodnes přisuzováno. K jeho nejvýznamnějším počinům patří jistě dobytí Jeruzaléma a podmanění si dalších okolních království jako Edóm, Moáb, Ammón a . David je bohatě zastoupen v postbiblické židovské písemné a ústní tradici a je zmíněn také v Novém zákoně. První křesťané interpretovali život Ježíše ve světle odkazů na Mesiáše a Davida; Ježíš je popsán jako potomek Davidův v evangeliích Matouše a Lukáše. David je v Koránu diskutován jako hlavní prorok a figuruje také v islámské ústní a písemné tradici. Biblická postava Davida inspirovala po staletí mnoho interpretací v umění a literatuře. (cs)
- دَاوُد أو دَاوُود (بالعبرية: דָּוִד)، وتلفظ بالعبرية الحديثة: دافيد) معناه «محبوب»، هو ثاني ملك على مملكة إسرائيل الموحدة (1011 ق.م. - 971 ق.م.) وأحد أنبياء بني إسرائيل بحسب الدين الإسلامي، إلا أنه في المعتقد اليهودي يعتبر ملكًا وليس نبيًّا جاء بعد إش-بوشيت (أو إشباعل)، الابن الرابع للملك شاول. يتم وصفه على أنه أحق وأنزه ملك من بين ملوك إسرائيل التاريخيين وأيضاً هو محارب، وشاعر (ويعتبره التراث اليهودي والمسيحي مؤلف العديد من المزامير). إجابة لرغبة داوُد لبناء معبد أو بيت لله، وعد الله داوُد أن عائلته الملكية سوف تعيش للأبد. ولذلك، يؤمن اليهود أن المسيح اليهودي سوف يكون من نسل داوُد المباشر، ويؤمن المسيحيون أن نسل يسوع يعود إلى داوُد لأن مريم من نسل داوُد. طبيعة مُلكه كانت تحت خلاف ونقاش، رفض ودافع عنها العديد من باحثي التوراة الحديثين، ولكن حياة داوُد المكتوبة في التوراة العبري لا تزال مقبولة بصورة كبيرة بين اليهود والمسيحيين، وقصته أصبح لها تمييز مركزي من قبل المجتمع الغربي. تم تدوين حياته وقصة ملكه في التوراة العبري في صموئيل 1 (إصحاح 16 فما بعد) وصموئيل 2، ملوك 1، ملوك 2.أخبار الأيام 1 تعطي قصص أخرى لداوُد متعلقة بقوائم ورائية وعائلية أخرى. (ar)
- Ο Δαυίδ αποτελεί εξέχουσα Βιβλική προσωπικότητα. Υπήρξε ποιμένας, μουσικός, ποιητής, , προφήτης και βασιλιάς. Το όνομά του (στα Εβρ. דָּוִד) σημαίνει «Αγαπητός». Ήταν ο δεύτερος κατά σειρά μετά τον Σαούλ Βασιλιάς της Ιουδαϊκής δυναστείας στην Ιερουσαλήμ, που βασίλευσε για 40 χρόνια πιθανώς από το / έως το 993/ (el)
- Davido (hebree דָּוִד / da-vi-d) (cirkaŭ –) estis la dua reĝo de unuiĝinta Izraelo. (eo)
- David (/ˈdeɪvɪd/; Hebrew: דָּוִד, Modern: Davīd, Tiberian: Dāwīḏ, "beloved one") was, according to the Hebrew Bible, the third king of the United Kingdom of Israel. In the Books of Samuel, he is described as a young shepherd and harpist who gains fame by slaying Goliath, a champion of the Philistines, in southern Canaan. David becomes a favourite of Saul, the first king of Israel; he also forges a notably close friendship with Jonathan, a son of Saul. However, under the paranoia that David is seeking to usurp the throne, Saul attempts to kill David, forcing the latter to go into hiding and effectively operate as a fugitive for several years. After Saul and Jonathan are both killed in battle against the Philistines, a 30-year-old David is anointed king over all of Israel and Judah. Following his rise to power, David conquers the city of Jerusalem and establishes it as Israel's capital, subsequently taking the Ark of the Covenant into the city to be the central point of worship in the Israelite religion. According to the biblical narrative, David commits adultery with Bathsheba, leading him to arrange the death of her husband, Uriah the Hittite. David's son Absalom later schemes to overthrow him and, during the ensuing rebellion, David flees from Jerusalem, but returns after Absalom's death to continue his reign over Israel and Judah. He desires to construct a temple to Yahweh in which to house the Ark but, because he shed much blood, Yahweh denies David the opportunity to do so. David rules as king of the Israelites until his death at age 70, prior to which he chooses Solomon—a son born to him and Bathsheba—as his successor instead of Adonijah, his eldest surviving son with Haggith. He is honoured in Jewish prophetic literature as an ideal king and the forefather of the future Hebrew Messiah, and many psalms are ascribed to him. Historians of the Ancient Near East agree that David probably lived around 1000 BCE, but there is little else that is agreed on about him as a historical figure. According to Jewish tradition, as defined in the works Seder Olam Rabbah, Seder Olam Zutta, and Sefer ha-Qabbalah, David ascended the throne as the king of Judah in 885 BCE. The Tel Dan stele, a Canaanite-inscribed stone that was erected by a king of Aram-Damascus in the late-9th/early-8th centuries BCE to commemorate his victory over two enemy kings, contains the Hebrew-language phrase Beit David (בית דוד), which is translated to "House of David" by most scholars. The Mesha stele, erected by king Mesha of Moab in the 9th century BCE, may also refer to the "House of David" although this is disputed. Apart from this, all that is known of David comes from biblical literature, the historicity of which has been extensively challenged, and there is little detail about David that is concrete and undisputed. David is richly represented in post-biblical Jewish written and oral tradition, and is also discussed in the New Testament. The early Christians interpreted the life of Jesus of Nazareth in light of references to the Hebrew Messiah and to David; Jesus is described as being directly descended from David in the Gospel of Matthew and the Gospel of Luke. In the Quran and hadith, David is described as an Israelite king as well as a prophet of Allah. The biblical David has inspired many interpretations in art and literature over the centuries. (en)
- David (hebräisch דָּוִד und דָּוִיד Dāwīd) war laut 1. und 2. Buch Samuel, dem 1. Buch der Könige und dem 1. Buch der Chronik des Tanach und des Alten Testaments der Bibel König von Juda und als Nachfolger Sauls auch von Israel. David soll um 1000 v. Chr. gelebt haben und gilt als Verfasser zahlreicher Psalmen, der Davidpsalmen. Aus der prophetischen Zusage eines ewigen Bestands der Daviddynastie (2 Sam 7 ) entwickelte sich die biblische Messias-Erwartung. (de)
- David (hebreo: דָּוִד, Dwd, «amado» c. 1040-966 a. C.) es un personaje de la Biblia, su vida y obra se describen en los libros de Samuel y las Crónicas, mientras su ancianidad y su muerte se narran al comienzo de I Reyes. Según los escritos sagrados, fue sucesor de Saúl como segundo monarca del Reino Unido de Israel, que expandió significativamente hasta controlar las ciudades de Jerusalén, Samaria, Petra, Zabah y Damasco. A David se le atribuye la autoría del Libro de los salmos, basada en menciones de diversos libros de la Biblia y en los títulos de los propios salmos, aunque la crítica textual pone de manifiesto las dificultades de tal atribución. Se le considera como uno de los grandes gobernantes del Antiguo Israel y, por tanto, una figura histórica emblemática en el sionismo moderno. Es reconocido como rey y profeta en el judaísmo, el cristianismo y el islam. (es)
- David (hebreeraz: דָּוִד, דָּוִיד, Dāwîḏ; arabieraz: داود, Dāwūd), Bibliaren arabera, Israelgo Erresumako bigarren errege eta Jesukristoren arbasoa izan zen. Errege zuzen, borrokalari, musikagile eta poeta ospetsutzat jotzen da, baita Salmoen sortzaile nagusitzat ere. arabera, K.a. 1040 eta 970 artean bizi izan zen, eta K.a. 1010 eta 970 artean erreinatu zuen, Samuelen ondoren. Hala ere, Daviden bizitzari buruzko iturri bakarrak Bibliako , eta Kronikak liburuak dira. Abrahamdar erlijiotan garrantzitsua da oso. Judaismoan David edo David HaMelekh Israelgo eta juduen erregea da eta bere ondorengo bat mesias izango da. Kristauek Jesusen arbasotzat jotzen dute, Josef bere aitaordea bere ondorengotzat jotzen. Islamean, Dawood du izena, eta profeta nagusietariko bat da. (eu)
- Ba rí é Dáiví (1040 R.Ch – 970 R.Ch). (ga)
- Daud (bahasa Ibrani: דָּוִד bermakna yang dikasihi; bahasa Inggris Davíd; bahasa Tiberia Dāwíð; bahasa Arab: داوود (transliterasi: Daawuud) atau داود Dā'ūd; bahasa Tigrinya: Dāwīt) merupakan merupakan raja kedua dan yang paling populer dalam kerajaan Israel selain Salomo menurut kitab suci Kristen dan Yahudi. Konon, Daud menuliskan banyak Mazmur yang dikumpulkan ke dalam kitab Mazmur. Daud adalah moyang dari Yesus menurut silsilah dalam Injil Matius dan Injil Lukas. Masa hidupnya secara umum diperkirakan antara tahun ~1040–970 SM, pemerintahannya atas Kerajaan Yehuda di Hebron ~ 1010–1002 SM, dan pemerintahannya atas seluruh Israel ~ 1002–970 SM. (in)
- ダビデ（דוד Dāwīḏ （ダーウィーズ）、 Δαβίδ, David, داود Dāʾūd）は、古代イスラエルの王（在位：前1000年 - 前961年頃）。ダヴィデ、ダヴィドとも。 愛された人の意味。 羊飼いから身をおこして初代イスラエル王サウルに仕え、サウルがペリシテ人と戦って戦死したのちにユダで王位に就くと、ペリシテ人を撃破し要害の地エルサレムに都を置いて全イスラエルの王となり、40年間、王として君臨した。旧約聖書の『サムエル記』および『列王記』に登場し、伝統的に『詩篇』の作者の一人とされている。イスラム教においても預言者の一人に位置づけられている。英語の男性名デイヴィッド（David）は彼の名に由来する。 (ja)
- David (en hébreu : דָּוד, qui signifie « Bien-aimé ») est une figure importante de la Bible en tant que troisième roi de la Monarchie unifiée d'Israël et Juda à la suite de Saül et d'Ish-boshet. Avec Salomon, son fils et successeur, il est l'un des fondateurs majeurs de l'État israélite. Il est aussi le principal auteur des psaumes. Le personnage biblique de David est également présent dans le Coran. Il y figure sous le nom de Daoud, le prophète-roi. (fr)
- Davide o David (in ebraico דָּוִד בֶּן יִשַׁי, David ben Yishay; Betlemme, 1040 a.C. circa – Gerusalemme, 970 a.C. circa) figlio di Iesse, è stato il secondo re d'Israele durante la prima metà del X secolo a.C. Le sue vicende risalenti all'epoca ebraica, sono raccontate in: Primo libro di Samuele, Secondo libro di Samuele, Primo libro dei Re e in Primo libro delle Cronache. Valoroso guerriero, musicista e poeta, accreditato dalla tradizione quale autore di molti Salmi, Davide viene descritto nella Bibbia come un personaggio dal carattere complesso, capace al contempo di grandi crudeltà e generosità, dotato di spregiudicatezza politica e umana ma al tempo stesso in grado di riconoscere i propri limiti ed errori. La vita di Davide è di particolare importanza nelle tre religioni abramitiche: ebraismo, cristianesimo e islam. Nell'ebraismo, Davide, della tribù di Giuda, è il re di Israele e da lui discenderà il Messia. Nel cristianesimo, da Davide discende Giuseppe, padre putativo di Gesù. Nell'islam, Davide è considerato un profeta. È venerato come santo dalla Chiesa cattolica. (it)
- ( 다윗 대왕은 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 다윗 대왕 (영화) 문서를 참고하십시오.) 다윗(히브리어: דָּוִד 다윋, 아랍어: داود, 그리스어: Δαυὶδ; 기원전 1030년경 ~ 기원전 970년경)은 이스라엘 왕국의 제 2대 왕으로서 40년 간(기원전 1010년 ~ 기원전 970년) 통치하였다. 그는 이스라엘 유다 지파 이새의 여덟 명의 아들 중 막내였다. 목동, 음악가, 시인, 군인 ,정치가, 예언자, 왕이었으며, 히브리어 성경(구약성경)에서 매우 두드러지게 언급되고 있는 사람이다. 성경에는 예수 그리스도를 다윗 왕가의 자손으로 언급하고 있다. (ko)
- David (Hebreeuws: דָּוִד, דָּוִיד, "lieveling", c. 1040 v. Chr. tot 970 v. Chr.) was volgens de Hebreeuwse Bijbel de tweede koning van het Verenigd Koninkrijk Israël en stamvader van het huis van David, dat tot de 6e eeuw v.Chr. in Jeruzalem aan de macht zou blijven over het koninkrijk Juda. Hij regeerde veertig jaar van c. 1010 v.Chr. tot c. 970 v.Chr., waarvan zeven over Juda vanuit Hebron en 33 over het Verenigd Koninkrijk Israël vanuit Jeruzalem. Hij wordt beschreven als een rechtvaardige koning, hoewel hij niet foutloos was, een gewaardeerd krijger, muzikant en dichter, aan wie traditioneel vele Psalmen worden toegeschreven. David is een zeer belangrijk persoon binnen het jodendom en christendom. In het jodendom en christendom is David een profeet, de koning van Israël en de Joden en een voorvader van de Messias. Volgens de evangelies van Matteüs en Lucas was hij via Jozef een voorouder van Jezus. In de islam heet hij Dawud (Arabisch: داوود of داود Dāwūd) en wordt hij beschouwd als een profeet en de koning van een natie. (nl)
- Dawid (hebr. דָּוִד Dāwiḏ, arab. داود Dāʾūd; ur. ok. 1040 p.n.e., zm. ok. 970 p.n.e.) – postać biblijna, król Izraela od ok. 1010 p.n.e., poeta. Najmłodszy syn Jessego z Betlejem, ojciec Salomona. Ojciec rodu Dawidytów. (pl)
- David (português europeu) ou Davi (português brasileiro), comumente conhecido pelos cristãos ortodoxos como São David, foi o segundo rei do Reino Unificado de Israel, tendo sua primeira capital em Jerusalém. Era filho de Jessé, o efrateu, do clã de Perez e da descendência de Judá, e nasceu em Belém por volta de 1 040 a.C.. Foi escolhido por Deus para governar a nação de Israel depois da corrupção de Saul, o qual fora escolhido pelo povo, sofrendo perseguições deste até se tornar rei sobre a tribo de Judá com a morte do monarca, e, após o assassinato de Isbosete, filho mais novo e sucessor de Saul, proclamou-se rei sobre todo Israel. As descobertas arqueológicas da Estela de Tel Dã e a Pedra Moabita onde são encontradas citações ao Reino de Judá e a Casa de David, colocando, o reino de Judá e a dinastia davídica, num contexto histórico extrabíblico, desmitificando, a crença iluminista, que os colocava como parte da mitologia bíblica (Ver; Crítica bíblica e Crítica à Bíblia), porém, a vida do personagem, David, pode ser descrita apenas através do relato bíblico. A Igreja Católica considera David um santo, sendo sua festa litúrgica o dia 16 de dezembro. (pt)
- Давид — другий цар давнього Ізраїлю, правнук Боаза та Рут. Найчастіше згадується в Біблії. Давид був наймолодшим з вісьмох синів Єссея, народився у місті Вифлеємі бл. 1035 року до н. е.Увійшов у історію як Цар, автор псалмів. Царював 40 років (близько 1004 — 965 до н. е.): сім років і шість місяців був царем Юдеї (зі столицею в Хевроні), потім — царем об'єднаного царства Ізраїлю та Юдеї (зі столицею в Єрусалимі). Образ Давида є образом ідеального володаря, з роду якого (по чоловічій лінії), згідно з біблійним пророцтвам, вийде Месія, що повинно здійснитися згідно з єврейською традицією, і вже здійснилося, згідно з християнським Новим Завітом, де докладно описано походження Месії — Ісуса Христа від царя Давида (див. Родовід Ісуса Христа). Давид привів народ Ізраїлю до багатьох перемог у війнах за незалежність та вплив серед сусідніх держав та народів, але найбільше він відомий своїми натхненними віршами-псалмами, що досі вважаються християнами та юдеями, як взірець віри та молитви. Сином Давида, та одної з його жінок Вірсавії був відомий своєю мудрістю його наступник — цар Соломон. Багатьма вченими Давид розглядається як прообраз майбутнього Месії Ісуса Христа. Сам Ісус часто згадує Давида та цитує його псалми в Новому Заповіті. Позабіблійні згадки — Стела з Тель-Дан. Надпис на стелі згадує (bytdwd), тобто, династію царя Давида і підтверджує деякі біблійні події часів царя Давида та його саму історичність. (uk)
- David är en av de viktigaste gestalterna i Israels historia enligt Bibeln. Han var Israels andra kung. Av många betraktas David som en föregångare till Messias. Aposteln Matteus räknar upp 28 led från David till Jesus. Lukas inte mindre än 41. I Nya Testamentet i Bibeln anges Jesus tillhöra Davids ätt och beskrivs på många sätt som hans arvtagare, lejonet av Juda stam och Davids rotskott. Hans liv dateras till 1040–970 f.Kr. och hans regeringstid över Juda var 1010–970 f.Kr. Det finns inga skriftliga källor oberoende av Bibeln som med säkerhet nämner David. År 1993 hittades Tel Dan-fragmentet, som är en steninskription med bland annat den arameiska bokstavssekvensen "bytdwd." Detta kan tolkas på flera sätt men bland annat som "Davids hus". Även meshastelen som hittades i slutet på 1800-talet i Jordanien anses av vissa forskare omtala David. David är ofta avbildad som en tapper krigare, en poet och musiker som skrivit en stor del av de psalmer som ingår i Psaltaren. (sv)
- Дави́д (ивр. דָּוִד — «возлюбленный») — второй царь народа Израиля после Саула, младший сын Иессея (Ишая) из Вифлеема (Бет-Лехема). По Библии (3 Цар. 2:11), царствовал сорок лет: семь лет и шесть месяцев был царём Иудеи (со столицей в Хевроне), затем 33 года — царём объединённого царства Израиля и Иудеи (со столицей в Иерусалиме). По разным хронологиям, даты правления: 1055—1015 год до н. э., 1012—972 год до н. э., 1010—970 год до н. э., 1004—965 год до н. э., по традиционной еврейской хронологии ок. 876—836 год до н. э.. Образ Давида представляет собой образ идеального властителя. Историчность царя Давида является предметом научной дискуссии. Согласно библейским пророчествам, из рода Давида (по мужской линии) должен произойти Мессия (ивр. Машиах). Согласно еврейской традиции, Мессия должен прийти в будущем, согласно христианскому Новому Завету, Мессия из рода Давида уже явился, и это Иисус Христос. (ru)
- 耶西的兒子大衛（希伯来语：דָּוִד，阿拉伯语：داود，其他音譯：達味/天主教，多惠法王/景教，達乌德/伊斯蘭教，大闢/舊譯），是以色列王國的第二任國王。大衛乃「被愛的」、「蒙愛者」之意。他在位四十年；其中有七年六個月在希伯仑。 大部份關於大衛的記載都出自《希伯來聖經》中的《撒母耳記上》和《撒母耳記下》。大衛在以色列歷代國王中，《聖經》描述他是一位有為的君主，並且是一位專心倚靠上帝的人，是優秀的戰士、音樂家和詩人（在《聖經》中讚美上帝的《詩篇》絕大部分是他的著作）。根據《聖經》，耶穌肉身的母親馬利亞，和馬利亞的丈夫約瑟都是大衛的後裔。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Segons la Bíblia, David (hebreu: דוד בן-ישי, David ben Yishay) va ser el més gran rei d'Israel. Durant el seu regnat el poble jueu va arribar a la seva màxima esplendor. Va ser rei de Judà durant set anys i sis mesos i rei d'Israel durant trenta-tres anys, segons la cronologia bíblica. (ca)
- Ο Δαυίδ αποτελεί εξέχουσα Βιβλική προσωπικότητα. Υπήρξε ποιμένας, μουσικός, ποιητής, , προφήτης και βασιλιάς. Το όνομά του (στα Εβρ. דָּוִד) σημαίνει «Αγαπητός». Ήταν ο δεύτερος κατά σειρά μετά τον Σαούλ Βασιλιάς της Ιουδαϊκής δυναστείας στην Ιερουσαλήμ, που βασίλευσε για 40 χρόνια πιθανώς από το / έως το 993/ (el)
- Davido (hebree דָּוִד / da-vi-d) (cirkaŭ –) estis la dua reĝo de unuiĝinta Izraelo. (eo)
- David (hebräisch דָּוִד und דָּוִיד Dāwīd) war laut 1. und 2. Buch Samuel, dem 1. Buch der Könige und dem 1. Buch der Chronik des Tanach und des Alten Testaments der Bibel König von Juda und als Nachfolger Sauls auch von Israel. David soll um 1000 v. Chr. gelebt haben und gilt als Verfasser zahlreicher Psalmen, der Davidpsalmen. Aus der prophetischen Zusage eines ewigen Bestands der Daviddynastie (2 Sam 7 ) entwickelte sich die biblische Messias-Erwartung. (de)
- Ba rí é Dáiví (1040 R.Ch – 970 R.Ch). (ga)
- Daud (bahasa Ibrani: דָּוִד bermakna yang dikasihi; bahasa Inggris Davíd; bahasa Tiberia Dāwíð; bahasa Arab: داوود (transliterasi: Daawuud) atau داود Dā'ūd; bahasa Tigrinya: Dāwīt) merupakan merupakan raja kedua dan yang paling populer dalam kerajaan Israel selain Salomo menurut kitab suci Kristen dan Yahudi. Konon, Daud menuliskan banyak Mazmur yang dikumpulkan ke dalam kitab Mazmur. Daud adalah moyang dari Yesus menurut silsilah dalam Injil Matius dan Injil Lukas. Masa hidupnya secara umum diperkirakan antara tahun ~1040–970 SM, pemerintahannya atas Kerajaan Yehuda di Hebron ~ 1010–1002 SM, dan pemerintahannya atas seluruh Israel ~ 1002–970 SM. (in)
- ダビデ（דוד Dāwīḏ （ダーウィーズ）、 Δαβίδ, David, داود Dāʾūd）は、古代イスラエルの王（在位：前1000年 - 前961年頃）。ダヴィデ、ダヴィドとも。 愛された人の意味。 羊飼いから身をおこして初代イスラエル王サウルに仕え、サウルがペリシテ人と戦って戦死したのちにユダで王位に就くと、ペリシテ人を撃破し要害の地エルサレムに都を置いて全イスラエルの王となり、40年間、王として君臨した。旧約聖書の『サムエル記』および『列王記』に登場し、伝統的に『詩篇』の作者の一人とされている。イスラム教においても預言者の一人に位置づけられている。英語の男性名デイヴィッド（David）は彼の名に由来する。 (ja)
- David (en hébreu : דָּוד, qui signifie « Bien-aimé ») est une figure importante de la Bible en tant que troisième roi de la Monarchie unifiée d'Israël et Juda à la suite de Saül et d'Ish-boshet. Avec Salomon, son fils et successeur, il est l'un des fondateurs majeurs de l'État israélite. Il est aussi le principal auteur des psaumes. Le personnage biblique de David est également présent dans le Coran. Il y figure sous le nom de Daoud, le prophète-roi. (fr)
- ( 다윗 대왕은 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 다윗 대왕 (영화) 문서를 참고하십시오.) 다윗(히브리어: דָּוִד 다윋, 아랍어: داود, 그리스어: Δαυὶδ; 기원전 1030년경 ~ 기원전 970년경)은 이스라엘 왕국의 제 2대 왕으로서 40년 간(기원전 1010년 ~ 기원전 970년) 통치하였다. 그는 이스라엘 유다 지파 이새의 여덟 명의 아들 중 막내였다. 목동, 음악가, 시인, 군인 ,정치가, 예언자, 왕이었으며, 히브리어 성경(구약성경)에서 매우 두드러지게 언급되고 있는 사람이다. 성경에는 예수 그리스도를 다윗 왕가의 자손으로 언급하고 있다. (ko)
- Dawid (hebr. דָּוִד Dāwiḏ, arab. داود Dāʾūd; ur. ok. 1040 p.n.e., zm. ok. 970 p.n.e.) – postać biblijna, król Izraela od ok. 1010 p.n.e., poeta. Najmłodszy syn Jessego z Betlejem, ojciec Salomona. Ojciec rodu Dawidytów. (pl)
- 耶西的兒子大衛（希伯来语：דָּוִד，阿拉伯语：داود，其他音譯：達味/天主教，多惠法王/景教，達乌德/伊斯蘭教，大闢/舊譯），是以色列王國的第二任國王。大衛乃「被愛的」、「蒙愛者」之意。他在位四十年；其中有七年六個月在希伯仑。 大部份關於大衛的記載都出自《希伯來聖經》中的《撒母耳記上》和《撒母耳記下》。大衛在以色列歷代國王中，《聖經》描述他是一位有為的君主，並且是一位專心倚靠上帝的人，是優秀的戰士、音樂家和詩人（在《聖經》中讚美上帝的《詩篇》絕大部分是他的著作）。根據《聖經》，耶穌肉身的母親馬利亞，和馬利亞的丈夫約瑟都是大衛的後裔。 (zh)
- دَاوُد أو دَاوُود (بالعبرية: דָּוִד)، وتلفظ بالعبرية الحديثة: دافيد) معناه «محبوب»، هو ثاني ملك على مملكة إسرائيل الموحدة (1011 ق.م. - 971 ق.م.) وأحد أنبياء بني إسرائيل بحسب الدين الإسلامي، إلا أنه في المعتقد اليهودي يعتبر ملكًا وليس نبيًّا جاء بعد إش-بوشيت (أو إشباعل)، الابن الرابع للملك شاول. يتم وصفه على أنه أحق وأنزه ملك من بين ملوك إسرائيل التاريخيين وأيضاً هو محارب، وشاعر (ويعتبره التراث اليهودي والمسيحي مؤلف العديد من المزامير). (ar)
- Král David (hebrejsky דָּוִד, David nebo také דָּוִד הַמֶּלֶךְ, David Ha-melech - Král David) byl podle Bible druhým Hospodinem pomazaným králem sjednoceného Izraele a panoval asi v letech 1013 – 973 př. n. l., tedy čtyřicet let. V Písmu svatém příběh krále Davida zaznamenávají První a Druhá kniha Samuelova, První kniha královská a První kniha letopisů. Králem byl David ustanoven po Saulovi asi ve věku 30 let. Je představován jako spravedlivý panovník, uznávaný válečník, básník a hudebník. Právě autorství oslavných veršů Hospodinu, nazývaných žalmy, je Davidovi dodnes přisuzováno. K jeho nejvýznamnějším počinům patří jistě dobytí Jeruzaléma a podmanění si dalších okolních království jako Edóm, Moáb, Ammón a . (cs)
- David (/ˈdeɪvɪd/; Hebrew: דָּוִד, Modern: Davīd, Tiberian: Dāwīḏ, "beloved one") was, according to the Hebrew Bible, the third king of the United Kingdom of Israel. In the Books of Samuel, he is described as a young shepherd and harpist who gains fame by slaying Goliath, a champion of the Philistines, in southern Canaan. David becomes a favourite of Saul, the first king of Israel; he also forges a notably close friendship with Jonathan, a son of Saul. However, under the paranoia that David is seeking to usurp the throne, Saul attempts to kill David, forcing the latter to go into hiding and effectively operate as a fugitive for several years. After Saul and Jonathan are both killed in battle against the Philistines, a 30-year-old David is anointed king over all of Israel and Judah. Followi (en)
- David (hebreo: דָּוִד, Dwd, «amado» c. 1040-966 a. C.) es un personaje de la Biblia, su vida y obra se describen en los libros de Samuel y las Crónicas, mientras su ancianidad y su muerte se narran al comienzo de I Reyes. Según los escritos sagrados, fue sucesor de Saúl como segundo monarca del Reino Unido de Israel, que expandió significativamente hasta controlar las ciudades de Jerusalén, Samaria, Petra, Zabah y Damasco. (es)
- David (hebreeraz: דָּוִד, דָּוִיד, Dāwîḏ; arabieraz: داود, Dāwūd), Bibliaren arabera, Israelgo Erresumako bigarren errege eta Jesukristoren arbasoa izan zen. Errege zuzen, borrokalari, musikagile eta poeta ospetsutzat jotzen da, baita Salmoen sortzaile nagusitzat ere. arabera, K.a. 1040 eta 970 artean bizi izan zen, eta K.a. 1010 eta 970 artean erreinatu zuen, Samuelen ondoren. Hala ere, Daviden bizitzari buruzko iturri bakarrak Bibliako , eta Kronikak liburuak dira. (eu)
- Davide o David (in ebraico דָּוִד בֶּן יִשַׁי, David ben Yishay; Betlemme, 1040 a.C. circa – Gerusalemme, 970 a.C. circa) figlio di Iesse, è stato il secondo re d'Israele durante la prima metà del X secolo a.C. Le sue vicende risalenti all'epoca ebraica, sono raccontate in: Primo libro di Samuele, Secondo libro di Samuele, Primo libro dei Re e in Primo libro delle Cronache. È venerato come santo dalla Chiesa cattolica. (it)
- David (Hebreeuws: דָּוִד, דָּוִיד, "lieveling", c. 1040 v. Chr. tot 970 v. Chr.) was volgens de Hebreeuwse Bijbel de tweede koning van het Verenigd Koninkrijk Israël en stamvader van het huis van David, dat tot de 6e eeuw v.Chr. in Jeruzalem aan de macht zou blijven over het koninkrijk Juda. Hij regeerde veertig jaar van c. 1010 v.Chr. tot c. 970 v.Chr., waarvan zeven over Juda vanuit Hebron en 33 over het Verenigd Koninkrijk Israël vanuit Jeruzalem. Hij wordt beschreven als een rechtvaardige koning, hoewel hij niet foutloos was, een gewaardeerd krijger, muzikant en dichter, aan wie traditioneel vele Psalmen worden toegeschreven. (nl)
- Дави́д (ивр. דָּוִד — «возлюбленный») — второй царь народа Израиля после Саула, младший сын Иессея (Ишая) из Вифлеема (Бет-Лехема). По Библии (3 Цар. 2:11), царствовал сорок лет: семь лет и шесть месяцев был царём Иудеи (со столицей в Хевроне), затем 33 года — царём объединённого царства Израиля и Иудеи (со столицей в Иерусалиме). По разным хронологиям, даты правления: 1055—1015 год до н. э., 1012—972 год до н. э., 1010—970 год до н. э., 1004—965 год до н. э., по традиционной еврейской хронологии ок. 876—836 год до н. э.. Образ Давида представляет собой образ идеального властителя. Историчность царя Давида является предметом научной дискуссии. (ru)
- David (português europeu) ou Davi (português brasileiro), comumente conhecido pelos cristãos ortodoxos como São David, foi o segundo rei do Reino Unificado de Israel, tendo sua primeira capital em Jerusalém. Era filho de Jessé, o efrateu, do clã de Perez e da descendência de Judá, e nasceu em Belém por volta de 1 040 a.C.. Foi escolhido por Deus para governar a nação de Israel depois da corrupção de Saul, o qual fora escolhido pelo povo, sofrendo perseguições deste até se tornar rei sobre a tribo de Judá com a morte do monarca, e, após o assassinato de Isbosete, filho mais novo e sucessor de Saul, proclamou-se rei sobre todo Israel. (pt)
- David är en av de viktigaste gestalterna i Israels historia enligt Bibeln. Han var Israels andra kung. Av många betraktas David som en föregångare till Messias. Aposteln Matteus räknar upp 28 led från David till Jesus. Lukas inte mindre än 41. I Nya Testamentet i Bibeln anges Jesus tillhöra Davids ätt och beskrivs på många sätt som hans arvtagare, lejonet av Juda stam och Davids rotskott. Hans liv dateras till 1040–970 f.Kr. och hans regeringstid över Juda var 1010–970 f.Kr. (sv)
- Давид — другий цар давнього Ізраїлю, правнук Боаза та Рут. Найчастіше згадується в Біблії. Давид був наймолодшим з вісьмох синів Єссея, народився у місті Вифлеємі бл. 1035 року до н. е.Увійшов у історію як Цар, автор псалмів. Царював 40 років (близько 1004 — 965 до н. е.): сім років і шість місяців був царем Юдеї (зі столицею в Хевроні), потім — царем об'єднаного царства Ізраїлю та Юдеї (зі столицею в Єрусалимі). Сином Давида, та одної з його жінок Вірсавії був відомий своєю мудрістю його наступник — цар Соломон. (uk)
|
