| dbo:abstract
|
- Inanna fou la deessa tutelar d'Uruk a Sumer des d'abans del 3000 aC. Hom la considera la deessa sumèria de la libido, la guerra i, en el seu aspecte astral, se la identifica amb el planeta Venus. Sembla ser l'antecessora de moltes divinitats similars, com Ixtar, Venus o Afrodita. Va descendir a l'infern o inframón, essent el primer relat conegut d'una catàbasi. (ca)
- إنانا أو نينا هي إلهة بلاد الرافدين القديمة المرتبطة بالحب والجمال والجنس والرغبة والخصوبة والحرب والعدالة والسلطة السياسية. كانت تعبد في الأصل في سومر وعبدها لاحقًا الأكاديون والبابليون والآشوريون تحت اسم عشتار. كانت تُعرف باسم «ملكة السماء» وكانت ربة معبد إينا في مدينة الوركاء، والتي كانت لها مركز عبادة رئيسية. لقد ارتبطت بكوكب الزهرة وكان من أبرز رموزها الأسد والنجمة ذات الثماني نقاط. كان زوجها هو الإله دوموزيد (المعروف لاحقًا باسم تموز). سوكالها، أو المرافقة الشخصية لها، هي الإلهة نينشوبور (التي أصبحت فيما بعد الإله الذكر بابسوكال). كانت إنانا تعبد في سومر على الأقل منذ فترة الوركاء (حوالي 4000-3100 قبل الميلاد) ، لكنها كانت لديها مجموعة صغيرة من التابعين العباد قبل فتح سرجون أكاد. خلال حقبة ما بعد السرجونية، أصبحت واحدة من أكثر الآلهة الموقرة على نطاق واسع في المعبد السومري، بالأضافة إلى المعابد في جميع أنحاء بلاد الرافدين. استمرت عبادة إنانا (عشتار) ، والتي ربما كانت مرتبطة بمجموعة متنوعة من الطقوس الجنسية، من قبل الأشخاص الناطقين باللغة الشرق-سامية الذين خلفوا السومريين في المنطقة. كانت محبوبة بشكل خاص من قبل الآشوريين، الذين رفعوها لتصبح أعلى ألوهية من آلهتهم، متقدمة في ذلك على إلههم آشور. تمت الإشارة إلى إنانا في التوراة العبرية، وقد أثرت بشكل كبير على الإلهة الفينيقية عشتروت، التي أثرت لاحقًا على تطور الإلهة اليونانية أفروديت. استمرت عبادتها في الازدهار حتى تدهورها التدريجي بين القرنين الأول والسادس الميلادي في أعقاب المسيحية، على الرغم من أنها حافظت على صيتها في أجزاء من بلاد الرافدين في أواخر القرن الثامن عشر. تظهر إنانا في عدد من الأساطير أكثر من أي ألهة سومرية أخرى. تتضمن العديد من أساطيرها السيطرة على مجالات الآلهة الأخرى. كان يعتقد أنها سرقت موضوعات تمثل جميع الجوانب الإيجابية والسلبية للحضارة، من إنكي، إله الحكمة. كان يُعتقد أيضًا أنها استولت على معبد إينا من آن، إله السماء. إلى جانب شقيقها التوأم أوتو (المعروف لاحقًا باسم شمش) ، كانت إنانا هي المنفذ للعدالة الإلهية ؛ دمرت جبل إيبي بسبب تحدي سلطتها، وأطلقت غضبها على البستاني شوكاليتودا بعد أن اغتصبها في نومها، وتعقبت امرأة العصابات بيلولو وقتلتها في القصاص الإلهي لقتلها تموز. في النسخة الأكادية القياسية من ملحمة جلجامش، تطلب عشتار من جلجامش أن يصبح قرينها. عندما يرفض، أطلقت العنان لثور السماء، مما أدى إلى وفاة كل من أنكيدو وجلجامش المحكم بموته. أشهر أساطير إنانا هي قصة نزولها إلى (كور) والعودة إلى عالمها السومري السفلي، وهي أسطورة تحاول من خلالها التغلب على مجال شقيقتها الكبرى إريشكيجال، ملكة العالم السفلي، لكنها تُعتبر مذنبة من قبل قضاة العالم السفلي السبعة الذين تم قتلهم. بعد ثلاثة أيام، ناشد نينشوبور مع جميع الآلهة إعادة إنانا، لكنهم جميعًا رفضوا باستثناء إنكي، الذي يرسل كائنين بلا جنس لإنقاذ إنانا. يرافقون إنانا إلى خارج العالم السفلي، لكن غالا، حامي العالم السفلي، يجر زوجها تموز إلى العالم السفلي كبديل لها. يُسمح لتموز في النهاية بالعودة إلى الجنة لنصف السنة بينما شقيقته جشتينانا تبقى هناك، في العالم السفلي، للنصف الآخر، مما أدى إلى دورة الفصول. (ar)
- Inanna (sumersky 𒀭𒈹|𒀭𒈹 Dinanna, též 𒀭𒊩𒌆𒀭𒈾 Dnin-an-na), Ištar (akkadsky Dištar), je bohyně, jež byla uctívána v mezopotámském náboženství a spojována s láskou, krásou, sexem, spravedlností a politickou mocí. Původně byla uctívána Sumery jako Inanna, později Akkaďany, Babylóňany a Asyřany pod jménem Ištar. Byla nazývána „“ a byla patronkou chrámu ve městě Uruk, který byl centrem jejího kultu. Byla spojována s planetou Venuší a mezi její nejvýznamnější symboly patří lev a osmicípá hvězda. Jejím manželem byl Dumuzi a její sukkal, pobočnicí, byla bohyně – ta byla později uctívána jako mužské božstvo zvané . protějškem Ištar byla bohyně známá pod řeckým jménem Aštarté. Inanna byla v Sumeru uctívána minimálně od (4000 – ), ale její kult neměl většího významu před výboji Sargona Akkadského ( – ). Poté se stala jedním z nejvíce uctívaných božstev, přičemž její chrámy se nacházely po celé Mezopotámii a její kult spojovaný s různými sexuální obřady byl převzat východosemitskými národy Akkaďanů, Babylóňanů a Asyřanů, kteří Sumery pohltili. Obzvláštní obliby dosáhla u Asyřanů, kteří ji povýšili dokonce nad , své patronské božstvo. Innanu-Ištar zmiňuje i Bible a její kult výrazně ovlivnil obraz fénické , jež zas ovlivnil vývoj řecké Afrodité. Ištařin kult vzkvétal až do svého postupného zániku mezi 1. a 6. stoletím spojeného s nástupem křesťanství, ačkoliv přežíval mezi asyrskými komunitami horní Mezopotámie až do 18. století. Inanna se objevuje ve více mýtech než jakékoliv jiné sumerské božstvo. Mnoho z příběhů o ní vypráví o tom, že převzala domény ostatních božstev, například se věřilo že ukradla me, které reprezentuje veškeré pozitivní i negativní aspekty civilizace od Enkiho, boha moudrosti. Taktéž se věřilo že její chrám převzala od Ana, boha nebes. Se svým bratrem Utuem, bohem slunce, byla vymahatelkou božské spravedlnosti, dále se vyprávělo, že zničila horu Ebih jako odplatu za zpochybnění své autority, potrestala svým hněvem zahradníka , jež ji ve spánku znásilnil, anebo že vystopovala loupežnici Bililu a zabila ji v pomstě za smrt svého manžela Dumuziho. Ve standardní akkadské verzi Eposu o Gilgamešovi nabízí Gilgamešovi, že se stane jeho ženou, a poté, co ji odmítnul, vypustila na něj , což vyústilo ve smrt Enkidua a následnou Gilgamešovu snahu získat nesmrtelnost. Nejznámějším mýtem o Inanně-Ištar je příběh o jejím sestupu do , sumerského podsvětí, kde se pokusila svrhnout svou sestru Ereškigal, královnu podsvětí. Namísto toho však byla sedmi podsvětními soudci shledána vinnou za svou pýchu a uvízla ve světě mrtvých. Po třech dnech Ninšubur prosila bohy, aby přivedli její paní zpátky, načež jediný Enki poslal dvě bezpohlavní bytosti, aby vyvedly Inannu z podsvětí. Když bohyně zemi mrtvých opouštěla, tak , strážci podsvětí, namísto ní odtáhli do podsvětí jejího manžela Dumuziho. Tomu byl nakonec povolen návrat na svět vždy na polovinu roku, přičemž druhou polovinu roku místo něj trávila v podsvětí jeho sestra – což vyústilo v koloběh ročních období. (cs)
- Η Ινάννα αποτελούσε την κύρια θηλυκή θεότητα των Σουμέριων, την οποία αποκαλούσαν «Αγία Παρθένα» Ήταν η πρώτη γνωστή θεότητα που σχετίστηκε με τον πλανήτη Αφροδίτη. Η Ινάννα για πρώτη φορά λατρεύτηκε στην Ουρούκ και είχε δυο πλευρές. Η θεά της γονιμότητας και του αισθησιασμού είχε και τη δύναμη να καταστρέφει τα χωράφια και να στερεί τη γονιμότητα από όλα τα γήινα πλάσματα. Λατρευόταν σαν θεά του πολέμου και του κυνηγιού ιδιαίτερα ανάμεσα στους πολεμοχαρείς Ασσύριους. Η Ινάννα ήταν η προστάτιδα των ιερόδουλων, οι οποίες και την υπηρετούσαν στους ναούς της. Η Ινάννα πρωταγωνιστεί σε αρκετούς μύθους, με σημαντικότερο την σουμεριακή «Κάθοδο στον Κάτω Κόσμο». Στο μύθο αυτό κατεβαίνει στο Βασίλειο των Νεκρών για να διεκδικήσει την εξουσία της. Ωστόσο, η βασίλισσα και αδερφή της, Ερεσκιγκάλ, διατάζει το θάνατό της. Με το θάνατο της όμως πέθανε και η Φύση και τίποτα δεν μπορούσε να φυτρώσει πια. Μετά από παρέμβαση του θεού Ένκι, θα μπορούσε να αναγεννηθεί, αν κάποιο άλλο πρόσωπο έπαιρνε τη θέση της. Η Θεά διάλεξε να καταδικάσει τον σύζυγό της Ντουμούζι (Ταμμούζ), ο οποίος στο εξής θα εξουσίαζε στον Κάτω Κόσμο για μισό χρόνο. Η ιστορία αυτή θυμίζει τον αντίστοιχο μύθο της Δήμητρας και της κόρης της, Περσεφόνης, που συμβολίζει το θάνατο και την αναγέννηση της φύσης. Η Ινάννα είναι η κόρη του Θεού Άνου, άρχοντα των Ουρανών. Το όνομα Ινάννα σημαίνει «Βασίλισσα του Ουρανού», ενώ παραλλαγές του ονόματός της είναι Νινσιάννα, ως προσωποποίηση του Αυγερινού, και Νουουγιγάνα, η "Ιερόδουλος των Ουρανών". Απεικονίζεται σαν πλούσια ντυμένη θεά ή σαν γυμνή γυναίκα. Σύμβολο της είναι το οκτάκτινο αστέρι. Σημαντικά ιερά της Ινάννα υπήρχαν στην Ουρούκ και στη Βαβυλώνα. Οι Βαβυλώνιοι την ονόμαζαν Ιστάρ. Αποτελούσε, επίσης, το αντίστοιχο της δυτικοσημιτικής θεάς Αστάρτης. Στην μετέπειτα Ελληνική και Ρωμαϊκή μυθολογία οι θεές Αφροδίτη και Βένους αντίστοιχα απορρόφησαν κάποιες από τις σχετικές με αυτή την ανατολική θεότητα παραδόσεις. (el)
- Inana estas la sumera diino de seksa amo, fekundeco kaj milito. Alternativaj nomoj inkludas (en la sumera lingvo) Innin, Ennin, Ninnin, Ninni, Ninanna, Ninnar, Innina, Ennina, Irnina, Innini, Nana kaj Nin. Estas sugestita ke la plej malnova formo de ŝia nomo estas Innin (DINNIN) kaj ke Ninni, Nin-anna kaj Irnina estis origine sendependaj diinoj. Ŝia akada samulo estas Iŝtaro kaj fenica Astartea. La Galaoj (sumere: gala, akade kalû) estis pastroj de Inano, signifaj nombroj de la personaro de ambaŭ temploj kaj palacoj, la centraj institucioj de mezopotamiaj urbo-ŝtatoj, individuoj kun nek viraj nek inaj genroj. (eo)
- Inanna (auch Ninanna, Niniana, Ninsianna, Inana, Innin, Ninegal; sumerisch , dINANNA) war eine der großen sumerischen Göttinnen unter An oder nach Besitznahme des Heiligtums Eanna auch neben An. (de)
- Inanna (sumerreraz: 𒀭𒈹) sumertar mitologian, maitasunaren, gerraren eta Uruk hiriaren jainkosa babeslea zen. Akadiarrak iritsi ondoren Ishtar bihurtu zen. Bere irudikapena goialdea kurbatua zuen ihi sorta bat zen. Artizar planetarekin lotua, greziar mitologiako Afroditarekin eta Astarterekin identifikatzen da. Akadiarren artean Ixtar bezala ezagutua izan zen. Sumertar mitologiaren arabera (Sin akadieraz, Ilargiaren jainkoa) eta Ningalen (Dama Handia, ilargia) alaba zen, eta akadieraz Shamash bezala ezagutzen zen Uturen arreba bikia. Bere senar ezkontidea Dumuzi izan zen (erdijainkoa eta Urukeko heroia). Ixtar edo Inannak jainkosa amaren eredua irudikatzen dute. (eu)
- Inanna is an ancient Mesopotamian goddess of love, war, and fertility. She is also associated with beauty, sex, divine justice, and political power. She was originally worshiped in Sumer under the name "Inanna", and later by the Akkadians, Babylonians, and Assyrians under the name "Ishtar". She was known as the "Queen of Heaven" and was the patron goddess of the Eanna temple at the city of Uruk, which was her main cult center. She was associated with the planet Venus and her most prominent symbols included the lion and the eight-pointed star. Her husband was the god Dumuzid (later known as Tammuz) and her sukkal, or personal attendant, was the goddess Ninshubur (who later became conflated with the male deities Ilabrat and Papsukkal). Inanna was worshiped in Sumer at least as early as the Uruk period (c. 4000 BCE – c. 3100 BCE), but she had little cult activity before the conquest of Sargon of Akkad. During the post-Sargonic era, she became one of the most widely venerated deities in the Sumerian pantheon, with temples across Mesopotamia. The cult of Inanna/Ishtar, which may have been associated with a variety of sexual rites, was continued by the East Semitic-speaking people (Akkadians, Assyrians and Babylonians) who succeeded and absorbed the Sumerians in the region. She was especially beloved by the Assyrians, who elevated her to become the highest deity in their pantheon, ranking above their own national god Ashur. Inanna/Ishtar is alluded to in the Hebrew Bible and she greatly influenced the Ugaritic Ashtart and later Phoenician Astarte, who in turn possibly influenced the development of the Greek goddess Aphrodite. Her cult continued to flourish until its gradual decline between the first and sixth centuries CE in the wake of Christianity. Inanna appears in more myths than any other Sumerian deity. She also had a uniquely high number of epithets and alternate names, comparable only to Nergal. Many of her myths involve her taking over the domains of other deities. She was believed to have been given the mes, which represented all positive and negative aspects of civilization, by Enki, the god of wisdom. She was also believed to have taken over the Eanna temple from An, the god of the sky. Alongside her twin brother Utu (later known as Shamash), Inanna was the enforcer of divine justice; she destroyed Mount Ebih for having challenged her authority, unleashed her fury upon the gardener after he raped her in her sleep, and tracked down the bandit woman Bilulu and killed her in divine retribution for having murdered Dumuzid. In the standard Akkadian version of the Epic of Gilgamesh, Ishtar asks Gilgamesh to become her consort. When he refuses, she unleashes the Bull of Heaven, resulting in the death of Enkidu and Gilgamesh's subsequent grapple with his mortality. Inanna/Ishtar's most famous myth is the story of her descent into and return from the ancient Mesopotamian underworld, ruled by her older sister Ereshkigal. After she reaches Ereshkigal's throne room, the seven judges of the underworld deem her guilty and strike her dead. Three days later, Ninshubur pleads with all the gods to bring Inanna back. All of them refuse her, except Enki, who sends two sexless beings to rescue Inanna. They escort Inanna out of the underworld, but the galla, the guardians of the underworld, drag her husband Dumuzid down to the underworld as her replacement. Dumuzid is eventually permitted to return to heaven for half the year while his sister Geshtinanna remains in the underworld for the other half, resulting in the cycle of the seasons. (en)
- En la mitología sumeria Inanna era la diosa del amor, la belleza, el sexo, la guerra, la justicia y el poder político, y protectora de la ciudad de Uruk. Originalmente fue adorada en Sumeria con el nombre de «Inanna», y más tarde por los acadios, babilonios y asirios con el nombre de «Ishtar».Se la conocía como la «Reina del Cielo» y era la diosa patrona del templo de Eanna en la ciudad de Uruk, que era su principal centro de culto. Se la asociaba con el planeta Venus y sus símbolos más destacados eran el león y la estrella de ocho puntas, así como un haz de juncos verticales con la parte superior curvada. Según la mitología sumeria, era hija de Nannar (Sin en acadio, dios de la Luna) y Ningal (la Gran Dama, la luna) y hermana gemela de Utu, conocido en acadio como Shamash. Su consorte fue Dumuzi (semidiós y héroe de Uruk, más tarde conocido como Tammuz) y su sukkal, o asistente personal, era la diosa Ninshubur (que más tarde se mezcló con las deidades masculinas Ilabrat y Papsukkal). Ishtar o Inanna representa el arquetipo de la Diosa madre. Inanna recibía culto en Sumer al menos desde el período de Uruk (c. 4000 a. C. - c. 3100 a. C.), pero tuvo poca actividad de culto antes de la conquista de Sargón de Acad. Durante la época postsargónica, Inanna se convirtió en una de las deidades más veneradas del panteón sumerio,con templos en toda Mesopotamia. El culto a Inanna/Ishtar, que puede haber estado asociado a diversos ritos sexuales, fue continuado por los pueblos de habla semítica oriental (acadios, asirios y babilonios) que sucedieron y absorbieron a los sumerios en la región. Los asirios la adoraban especialmente y la elevaron a la máxima deidad de su panteón, por encima de su dios nacional Assur. En la Biblia hebrea se alude a Inanna/Ishtar, que influyó enormemente en la ugarítica Ashtart y posteriormente en la fenicia Astarté, que a su vez posiblemente influyó en el desarrollo de la diosa griega Afrodita. Su culto continuó floreciendo hasta su declive gradual entre los siglos I y VI de nuestra era, a raíz del cristianismo. (es)
- Inanna adalah seorang dewi Mesopotamia kuno yang diasosiasikan dengan cinta, kecantikan, seks, keinginan, kesuburan, perang, keadilan dan kekuatan politik. Ia awalnya disembah di Sumeria dan kemudian oleh Akkadia, Babilonia dan Asiria dengan nama Ishtar. (in)
- Inanna (anche Inana; cuneiforme sumerico: , dIN.AN.NA, forse con il significato di "Signora del Cielo", anche dMÚŠ con il significato di "Splendente"; in dialetto emesal: gašan.an.na) è la dea sumera della fecondità, della bellezza e dell'amore, inteso come relazione erotica (con l'epiteto di nu.gig, inteso come "ierodula") piuttosto che coniugale; successivamente assimilata alla dea accadica, quindi babilonese e assira, Ištar (anche Eštar). Inanna/Ištar è la più importante divinità femminile mesopotamica. Inanna era anche dea della guerra, della giustizia, dell'agricoltura e regolava i cicli della natura. La sua natura dualistica (dea delle piogge gentili ed assassine) la rende una delle figure più interessanti della mitologia arcaica. Inanna incarnava la massima rappresentazione divina, in quanto ermafrodita. La poetessa e sacerdotessa Enheduanna, i cui poemi risalenti al XXIV sec. a.C. rappresentano i primi esempi di poesia mai ritrovati, elevò Inanna a dea principale dell'intero pantheon sumero nella sua opera "L'esaltazione di Inanna". (it)
- イナンナ（シュメール語: 𒀭𒈹、翻字: DINANNA、音声転写: Inanna）は、シュメール神話における金星、愛や美、戦い、豊穣の女神。別名イシュタル。ウルク文化期（紀元前4000年-紀元前3100年）からウルクの守護神として崇拝されていたことが知られている（に祀られていた）。シンボルは藁束と八芒星（もしくは十六芒星）。聖樹はアカシア、聖花はギンバイカ、聖獣はライオン。 (ja)
- Inanna, Inana, Ininni of Astghik was een hemelgodin en de allergrootste godin van de Soemerische religie. Gedurende haar bestaan kreeg zij meerdere, soms tegenstrijdige rollen. Zo was zij als Ninanna de dame van de hemel en als Ninsianna de godin van Venus. Daarnaast was zij de vruchtbaarheidsgodin en de godin van de liefde, maar ook de godin van de oorlog en de prostitutie en beschermer van de wilde dieren. Haar begeleider was de godin . Zij wordt veelal vereenzelvigd met de (Semitische) godin Isjtar. Nabij Uruk (Soemerisch: Unug) was een compleet heilig woud aan haar gewijd en er is ook een enorm tempelcomplex opgegraven, de Eannatempel. Haar dierenassociaties waren die van leeuw of leeuwenwelp. De cultus van Inanna vervulde gedurende de Vroeg-dynastieke Periode enige tijd een centrale rol in Soemer, tot deze werd overgenomen door Enlil van Nippur. Volgens een inscriptie van was zij degene die hem het goddelijk koningschap van Uruk en Ur bracht. (nl)
- Inana ( /ɪˈnɑːnə/; em sumério: 𒀭𒈹; romaniz.: Dinanna, também 𒀭𒊩𒌆𒀭𒈾 Dnin-an-na) é uma antiga deusa mesopotâmica associada ao amor, ao erotismo, a fecundidade e a fertilidade. Apesar de ser alvo de culto em todas as cidades sumérias, era especialmente devotada em Ur. Ela foi originalmente adorada na Suméria e mais tarde foi adorada pelos acadianos, babilônios e assírios sob o nome de Istar ( /ˈɪʃtɑːr/; Dištar) Em sua homenagem, a sacerdotisa 'Enheduana compôs 42 hinos. Ela era conhecida como a "Rainha do Céu" e era a deusa padroeira do templo de Eana na cidade de Uruque, que era seu principal centro de culto. Ela estava associada ao planeta Vênus e seus símbolos mais importantes incluíam o leão e a estrela de oito pontas. Seu marido era o deus Dumuzi (mais tarde conhecido como Tamuz) e sua sucal (sukkal), ou assistente pessoal, era a deusa (que mais tarde se tornou a divindade masculina ). Inana era adorada na Suméria desde o período de Uruque (de cerca de 4 000 a.C. até cerca de 3 100 a.C.), mas ela tinha pouca significância antes da conquista de Sargão de Acádia. Durante a era pós-Sargônica, ela se tornou uma das divindades mais veneradas no panteão sumério, com templos por toda Mesopotâmia. O culto de Inana-Istar foi continuado pelo povo de língua semítica oriental (acadianos, assírios e babilônios), que absorveu os sumérios na região. Ela era especialmente amada pelos assírios, que a elevaram para se tornar a divindade mais alta do panteão, ficando, até mesmo, acima do deus nacional Assur. Inana-Istar é mencionada na Bíblia Hebraica e ela influenciou bastante a deusa fenícia Astarte, que mais tarde influenciou o desenvolvimento da deusa grega Afrodite. Seu culto continuou a florescer até seu declínio gradual entre o século I e VI, com o nascer do cristianismo, embora tenha sobrevivido em partes da mesopotâmia superior entre as comunidades assírias no final do século dezoito. Inana aparece em mais mitos do que qualquer outra divindade suméria. Muitos de seus mitos envolvem ela dominar outras divindades. Acredita-se que ela tenha roubado o mes, que representava todos os aspectos positivos e negativos da civilização, de Enqui, o deus da sabedoria. Também se acreditava que ela havia tomado o templo de Eana de An, o deus do céu. Ao lado de seu irmão gêmeo Utu (mais tarde conhecido como Samas), Inana era a executora da justiça divina; ela destruiu o Monte Ebi por ter desafiado sua autoridade, desencadeou sua fúria contra o jardineiro Sucaletuda depois que ele a estuprou enquanto dormia, e localizou a bandida Bilulu e a matou em retribuição divina por ter assassinado Dumuzi. Na versão acadiana padrão da Epopeia de Gilgamés, Istar pede que Gilgamés se torne seu consorte. Quando ele se recusa, ela libera o Touro do Céu, resultando na morte de Enlide e nos subsequentes conflitos de Enquidu e Gilgamés com sua mortalidade. O mito mais famoso de Inana-Istar é a história de sua descida e retorno de Cur, o antigo submundo sumério, um mito em que ela tenta conquistar o domínio de sua irmã mais velha Eresquigal, a rainha do submundo, mas é acusada e considerada culpada de arrogância pelos sete juízes do submundo e morta. Três dias depois, pede a todos os deuses que tragam Inana de volta, mas todos a recusam, exceto Enqui, que envia dois seres sem sexo para resgatar Inana. Eles escoltam Inana para fora do submundo, mas os galla, os guardiões do submundo, arrastam seu marido Dumuzi para o submundo como seu substituto. Dumuzi finalmente pode retornar ao céu por metade do ano, enquanto sua irmã Gestinana permanece no submundo pela outra metade, resultando no ciclo das estações. (pt)
- Inanna var fruktbarhetens, kärlekens och krigets gudinna i sumerisk mytologi; hennes akkadiska namn var Ishtar. Hon vördades framför allt i tempelkomplexet i staden Uruk. Inanna förknippas med krig, aggression, och längtan efter makt, samt kroppslig kärlek och erotisk lockelse. (sv)
- Інанна (шум. INA NA, аккад. Іштар INANA) — богиня в шумерській міфології та релігії. Спочатку Інанна вважалася покровителькою продовольства, рясних врожаїв, родючості і кохання. Згодом культ цієї богині витіснив в Уруці культ бога Ану. Зайнявши місце Ану, Інанна виконувала функції богині перемоги, врожаю, правосуддя, була покровителькою сімейного життя. Вважалася дочкою бога Місяця Нанни і богині Нінгаль — тобто, онукою Енліля і правнучкою Ану. Культове місце вшанування — Урук, де знаходився головний присвячений їй храм — Е-Ана. Близько 2-го тисячоліття до н. е. культ тотожної аккадської Іштар поширився серед хурритів, мітаннійців та фінікійців (які переінакшили її на Астарту). Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго. (uk)
- Ина́нна, в шумерской мифологии и религии — центральное женское божество. Первоначально Инанна считалась покровительницей продовольствия, была символом обильных урожаев, богиней плодородия и любви. Её символ — пучок тростника. На изображениях она часто предстаёт с солнечными лучами вокруг головы. При неизвестных обстоятельствах культ этой богини вытеснил в Уруке культ бога Ану. Заняв место Ану, Инанна одновременно выполняла функции и богини победы, и богини урожая, и богини правосудия, являлась покровительницей семейной жизни и т. д. Инанна считалась дочерью бога Луны Нанна и богини Нингаль — то есть внучкой Энлиля и правнучкой Ану (хотя некоторые мифы называют Инанну дочерью Ану). Согласно мифам об Энмеркаре, первоначально Инанна была богиней Аратты, однако позднее её благосклонностью стал пользоваться соперничавший с Араттой Урук. Во 2-м тысячелетии до н. э. культ аккадской Иштар широко распространился среди хурритов, митаннийцев, финикийцев (соответствует финикийской Астарте). Главное место почитания — Урук, где находился главный храм Инанны — Э-Ана. В её честь названа борозда Инанны на Плутоне. Также богиня восхода, отождествлялась с планетой Венера (у шумеров — Дильбат) и аккадской богиней Иштар. (ru)
- 伊南娜（Inanna，楔形文字：𒀭𒈹 DMUŠ3）亦稱做伊絲塔（Ishtar）、阿斯塔蒂（Astarte），是蘇美神話系統裡面的「聖女」、「天之女主人（天后）」，主司性爱、繁殖和战争，同时也是金星的代表神，并且还与正义、政权相关。伊南娜和希臘神系的愛與美之女神阿芙蘿黛蒂以及羅馬時代的維納斯是同一位女神，在蘇美神話系統裡也被認為與戰爭有關，希臘神系的阿芙蘿黛蒂其戰爭神格和地位則被雅典娜女神所取代。 正统谱系中伊南娜是月神南纳和宁伽勒女神的女儿，与太阳神乌图是孪生兄妹，其他兄弟姐妹还有伊什库尔和埃列什基伽勒。 伊南娜的形象在不同的地域和时代都有着很广泛的影响力，后来中东和地中海等地区的许多女神皆以她为原型。伊南娜在后来进入了阿卡德神系，被称为伊絲塔；在黎凡特，她又被称为阿斯塔蒂，并从中抽出了她战神的属性，被阿纳特女神取代。包括希腊神话的阿芙蘿黛蒂、雅典娜、瑞亚、库柏勒；印度神话的辩才天女、吉祥天女；北欧神话的弗丽嘉、弗蕾亚以及埃及神话的伊西斯、哈托尔、塞赫麦特等女神均是以伊南娜为原型。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Inanna fou la deessa tutelar d'Uruk a Sumer des d'abans del 3000 aC. Hom la considera la deessa sumèria de la libido, la guerra i, en el seu aspecte astral, se la identifica amb el planeta Venus. Sembla ser l'antecessora de moltes divinitats similars, com Ixtar, Venus o Afrodita. Va descendir a l'infern o inframón, essent el primer relat conegut d'una catàbasi. (ca)
- Inanna (auch Ninanna, Niniana, Ninsianna, Inana, Innin, Ninegal; sumerisch , dINANNA) war eine der großen sumerischen Göttinnen unter An oder nach Besitznahme des Heiligtums Eanna auch neben An. (de)
- Inanna adalah seorang dewi Mesopotamia kuno yang diasosiasikan dengan cinta, kecantikan, seks, keinginan, kesuburan, perang, keadilan dan kekuatan politik. Ia awalnya disembah di Sumeria dan kemudian oleh Akkadia, Babilonia dan Asiria dengan nama Ishtar. (in)
- イナンナ（シュメール語: 𒀭𒈹、翻字: DINANNA、音声転写: Inanna）は、シュメール神話における金星、愛や美、戦い、豊穣の女神。別名イシュタル。ウルク文化期（紀元前4000年-紀元前3100年）からウルクの守護神として崇拝されていたことが知られている（に祀られていた）。シンボルは藁束と八芒星（もしくは十六芒星）。聖樹はアカシア、聖花はギンバイカ、聖獣はライオン。 (ja)
- Inanna var fruktbarhetens, kärlekens och krigets gudinna i sumerisk mytologi; hennes akkadiska namn var Ishtar. Hon vördades framför allt i tempelkomplexet i staden Uruk. Inanna förknippas med krig, aggression, och längtan efter makt, samt kroppslig kärlek och erotisk lockelse. (sv)
- 伊南娜（Inanna，楔形文字：𒀭𒈹 DMUŠ3）亦稱做伊絲塔（Ishtar）、阿斯塔蒂（Astarte），是蘇美神話系統裡面的「聖女」、「天之女主人（天后）」，主司性爱、繁殖和战争，同时也是金星的代表神，并且还与正义、政权相关。伊南娜和希臘神系的愛與美之女神阿芙蘿黛蒂以及羅馬時代的維納斯是同一位女神，在蘇美神話系統裡也被認為與戰爭有關，希臘神系的阿芙蘿黛蒂其戰爭神格和地位則被雅典娜女神所取代。 正统谱系中伊南娜是月神南纳和宁伽勒女神的女儿，与太阳神乌图是孪生兄妹，其他兄弟姐妹还有伊什库尔和埃列什基伽勒。 伊南娜的形象在不同的地域和时代都有着很广泛的影响力，后来中东和地中海等地区的许多女神皆以她为原型。伊南娜在后来进入了阿卡德神系，被称为伊絲塔；在黎凡特，她又被称为阿斯塔蒂，并从中抽出了她战神的属性，被阿纳特女神取代。包括希腊神话的阿芙蘿黛蒂、雅典娜、瑞亚、库柏勒；印度神话的辩才天女、吉祥天女；北欧神话的弗丽嘉、弗蕾亚以及埃及神话的伊西斯、哈托尔、塞赫麦特等女神均是以伊南娜为原型。 (zh)
- إنانا أو نينا هي إلهة بلاد الرافدين القديمة المرتبطة بالحب والجمال والجنس والرغبة والخصوبة والحرب والعدالة والسلطة السياسية. كانت تعبد في الأصل في سومر وعبدها لاحقًا الأكاديون والبابليون والآشوريون تحت اسم عشتار. كانت تُعرف باسم «ملكة السماء» وكانت ربة معبد إينا في مدينة الوركاء، والتي كانت لها مركز عبادة رئيسية. لقد ارتبطت بكوكب الزهرة وكان من أبرز رموزها الأسد والنجمة ذات الثماني نقاط. كان زوجها هو الإله دوموزيد (المعروف لاحقًا باسم تموز). سوكالها، أو المرافقة الشخصية لها، هي الإلهة نينشوبور (التي أصبحت فيما بعد الإله الذكر بابسوكال). (ar)
- Inanna (sumersky 𒀭𒈹|𒀭𒈹 Dinanna, též 𒀭𒊩𒌆𒀭𒈾 Dnin-an-na), Ištar (akkadsky Dištar), je bohyně, jež byla uctívána v mezopotámském náboženství a spojována s láskou, krásou, sexem, spravedlností a politickou mocí. Původně byla uctívána Sumery jako Inanna, později Akkaďany, Babylóňany a Asyřany pod jménem Ištar. Byla nazývána „“ a byla patronkou chrámu ve městě Uruk, který byl centrem jejího kultu. Byla spojována s planetou Venuší a mezi její nejvýznamnější symboly patří lev a osmicípá hvězda. Jejím manželem byl Dumuzi a její sukkal, pobočnicí, byla bohyně – ta byla později uctívána jako mužské božstvo zvané . protějškem Ištar byla bohyně známá pod řeckým jménem Aštarté. (cs)
- Η Ινάννα αποτελούσε την κύρια θηλυκή θεότητα των Σουμέριων, την οποία αποκαλούσαν «Αγία Παρθένα» Ήταν η πρώτη γνωστή θεότητα που σχετίστηκε με τον πλανήτη Αφροδίτη. Η Ινάννα για πρώτη φορά λατρεύτηκε στην Ουρούκ και είχε δυο πλευρές. Η θεά της γονιμότητας και του αισθησιασμού είχε και τη δύναμη να καταστρέφει τα χωράφια και να στερεί τη γονιμότητα από όλα τα γήινα πλάσματα. Λατρευόταν σαν θεά του πολέμου και του κυνηγιού ιδιαίτερα ανάμεσα στους πολεμοχαρείς Ασσύριους. Η Ινάννα ήταν η προστάτιδα των ιερόδουλων, οι οποίες και την υπηρετούσαν στους ναούς της. (el)
- Inana estas la sumera diino de seksa amo, fekundeco kaj milito. Alternativaj nomoj inkludas (en la sumera lingvo) Innin, Ennin, Ninnin, Ninni, Ninanna, Ninnar, Innina, Ennina, Irnina, Innini, Nana kaj Nin. Estas sugestita ke la plej malnova formo de ŝia nomo estas Innin (DINNIN) kaj ke Ninni, Nin-anna kaj Irnina estis origine sendependaj diinoj. Ŝia akada samulo estas Iŝtaro kaj fenica Astartea. (eo)
- Inanna is an ancient Mesopotamian goddess of love, war, and fertility. She is also associated with beauty, sex, divine justice, and political power. She was originally worshiped in Sumer under the name "Inanna", and later by the Akkadians, Babylonians, and Assyrians under the name "Ishtar". She was known as the "Queen of Heaven" and was the patron goddess of the Eanna temple at the city of Uruk, which was her main cult center. She was associated with the planet Venus and her most prominent symbols included the lion and the eight-pointed star. Her husband was the god Dumuzid (later known as Tammuz) and her sukkal, or personal attendant, was the goddess Ninshubur (who later became conflated with the male deities Ilabrat and Papsukkal). (en)
- Inanna (sumerreraz: 𒀭𒈹) sumertar mitologian, maitasunaren, gerraren eta Uruk hiriaren jainkosa babeslea zen. Akadiarrak iritsi ondoren Ishtar bihurtu zen. Bere irudikapena goialdea kurbatua zuen ihi sorta bat zen. (eu)
- En la mitología sumeria Inanna era la diosa del amor, la belleza, el sexo, la guerra, la justicia y el poder político, y protectora de la ciudad de Uruk. Originalmente fue adorada en Sumeria con el nombre de «Inanna», y más tarde por los acadios, babilonios y asirios con el nombre de «Ishtar».Se la conocía como la «Reina del Cielo» y era la diosa patrona del templo de Eanna en la ciudad de Uruk, que era su principal centro de culto. Se la asociaba con el planeta Venus y sus símbolos más destacados eran el león y la estrella de ocho puntas, así como un haz de juncos verticales con la parte superior curvada. Según la mitología sumeria, era hija de Nannar (Sin en acadio, dios de la Luna) y Ningal (la Gran Dama, la luna) y hermana gemela de Utu, conocido en acadio como Shamash. Su consorte fu (es)
- Inanna (anche Inana; cuneiforme sumerico: , dIN.AN.NA, forse con il significato di "Signora del Cielo", anche dMÚŠ con il significato di "Splendente"; in dialetto emesal: gašan.an.na) è la dea sumera della fecondità, della bellezza e dell'amore, inteso come relazione erotica (con l'epiteto di nu.gig, inteso come "ierodula") piuttosto che coniugale; successivamente assimilata alla dea accadica, quindi babilonese e assira, Ištar (anche Eštar). Inanna/Ištar è la più importante divinità femminile mesopotamica. Inanna era anche dea della guerra, della giustizia, dell'agricoltura e regolava i cicli della natura. La sua natura dualistica (dea delle piogge gentili ed assassine) la rende una delle figure più interessanti della mitologia arcaica. Inanna incarnava la massima rappresentazione divina, (it)
- Inanna, Inana, Ininni of Astghik was een hemelgodin en de allergrootste godin van de Soemerische religie. Gedurende haar bestaan kreeg zij meerdere, soms tegenstrijdige rollen. Zo was zij als Ninanna de dame van de hemel en als Ninsianna de godin van Venus. Daarnaast was zij de vruchtbaarheidsgodin en de godin van de liefde, maar ook de godin van de oorlog en de prostitutie en beschermer van de wilde dieren. Haar begeleider was de godin . Zij wordt veelal vereenzelvigd met de (Semitische) godin Isjtar. Nabij Uruk (Soemerisch: Unug) was een compleet heilig woud aan haar gewijd en er is ook een enorm tempelcomplex opgegraven, de Eannatempel. Haar dierenassociaties waren die van leeuw of leeuwenwelp. (nl)
- Inana ( /ɪˈnɑːnə/; em sumério: 𒀭𒈹; romaniz.: Dinanna, também 𒀭𒊩𒌆𒀭𒈾 Dnin-an-na) é uma antiga deusa mesopotâmica associada ao amor, ao erotismo, a fecundidade e a fertilidade. Apesar de ser alvo de culto em todas as cidades sumérias, era especialmente devotada em Ur. Ela foi originalmente adorada na Suméria e mais tarde foi adorada pelos acadianos, babilônios e assírios sob o nome de Istar ( /ˈɪʃtɑːr/; Dištar) Em sua homenagem, a sacerdotisa 'Enheduana compôs 42 hinos. Ela era conhecida como a "Rainha do Céu" e era a deusa padroeira do templo de Eana na cidade de Uruque, que era seu principal centro de culto. Ela estava associada ao planeta Vênus e seus símbolos mais importantes incluíam o leão e a estrela de oito pontas. Seu marido era o deus Dumuzi (mais tarde conhecido como Tamuz) (pt)
- Ина́нна, в шумерской мифологии и религии — центральное женское божество. Первоначально Инанна считалась покровительницей продовольствия, была символом обильных урожаев, богиней плодородия и любви. Её символ — пучок тростника. На изображениях она часто предстаёт с солнечными лучами вокруг головы. При неизвестных обстоятельствах культ этой богини вытеснил в Уруке культ бога Ану. Заняв место Ану, Инанна одновременно выполняла функции и богини победы, и богини урожая, и богини правосудия, являлась покровительницей семейной жизни и т. д. В её честь названа борозда Инанны на Плутоне. (ru)
- Інанна (шум. INA NA, аккад. Іштар INANA) — богиня в шумерській міфології та релігії. Спочатку Інанна вважалася покровителькою продовольства, рясних врожаїв, родючості і кохання. Згодом культ цієї богині витіснив в Уруці культ бога Ану. Зайнявши місце Ану, Інанна виконувала функції богині перемоги, врожаю, правосуддя, була покровителькою сімейного життя. Вважалася дочкою бога Місяця Нанни і богині Нінгаль — тобто, онукою Енліля і правнучкою Ану. Культове місце вшанування — Урук, де знаходився головний присвячений їй храм — Е-Ана. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго. (uk)
|
