| dbo:abstract
|
- En la mitologia nòrdica, Freia és la deessa de l'amor i la fertilitat. És la deessa patrona de les collites i els naixements, símbol de sensualitat i s'invocava en les matèries d'amor. Ella estima la música, la primavera i les flors, i és particularment propera als follets (les fades). Freia és una de les deesses capdavanteres del Vanir. És la filla del déu Njörðr, i la germana de Freyr. Després es va casar amb el déu misteriós Od (probablement una altra forma d'Odin), qui va desaparèixer. Quan ella es va lamentar per al seu marit perdut, les seves llàgrimes es van convertir en or. Els seus atributs són el collaret preciós del que ella va obtenir dormint amb quatre nans, una capa (o pell) de plomes de l'ocell que permeten al seu usuari transformar-se en un falcó i un carro estirat per dos gats. Ella posseeix (el «senglar de la batalla») que, en realitat, és el seu amant humà disfressat. Freia viu al palau bonic («el camp de gent»), un lloc on sempre es canten cançons d'amor, i el seu palau és . Tria els guerrers morts amb Odin: una meitat van al seu palau, mentre l'altra meitat van al Valhalla. Les dones també van al seu palau. També se l'anomena Eigandi valfalls «posseïdora dels caiguts en batalla», Valfreyja «senyora dels caiguts en batalla» i de les valquíries en general i Vanadis «senyora dels Vanir», que va donar nom al vanadi. (ca)
- Freya (též Freyja ze staroseverštiny) je v severské mytologii krásná bohyně, která je stejně jako její otec Njörd a její bratr a milenec zároveň Frey z rodu Vanů. Její jméno v překladu znamená „Milovaná“. Freya je označována jako bohyně plodnosti a úrody, lásky, krásy, války, čarodějnictví a také jako dísa Vanů. Literární zdroje[kdo?] ji zmiňují jako kněžku bohů, která nejlépe ovládá seid, magii Vanů. Při svých cestách si dávala různá jména jako Mardöll, Hörn, Gefn nebo Sýr. V germánských jazycích je po ní pojmenován pátek. Jejím manželem byl , který však odešel na dalekou cestu a Freya ho oplakávala slzami z rudého zlata. Freya padne v boji po boku Ódina a smrt ji má čekat jen o chvíli dříve než Ódina.[zdroj?!] Romantické zpodobnění Freyi Mezi její rostliny patří prvosenka, šanta kočičí, cypřiš, jmelí, mák, růže, sedmikráska, jahodník, myrta, jetel, myrhovník, sturač a santal červený. Její dcerou je Hnóss, která je proslulá svojí krásou, jež se pro některé stává nebezpečnou. Freya vlastní kočár tažený kočkami , nádherný náhrdelník , který jí však ukradl Loki, kance se zlatými štětinami a sokolí (nebo volavčí) roucho, díky kterému se může proměnit v ptáka. Na Frigginu žádost jí Ódin přenechává všechny bojovníky, kteří zemřeli při souboji o nějakou ženu.[zdroj?!] Kromě toho Freya také dohlíží na polovinu všech padlých bojovníků, kteří odcházejí do , jejího sídla v Ásgardu. Tam žijí v síni zvané Sessrúmnir. Jméno Freyi a jejího bratra se promítlo do anglického názvu pro pátek, Friday - Freya's day (Frey's day). (cs)
- فريا (النوردية القديمة Freyja وتعني "السيدة") هي إلهة في الأساطير الإسكندنافية ترتبط بالحب والجنس والجمال والخصوبة والذهب والحرب والموت. فريا هي صاحب قلادة بريسينغامين، وتركب عربة تجرّها قطتان، ويرافقها الخنزير هيلديسفيني، وتملك عباءة من ريش الصقر. وأنجبت من زوجها أودين اِبنتين، همل هنوس وغيرسيمي. وهي من عرق الفانير، إلى جانب مع شقيقها فري، ووالدها نيورد، وأمها (شقيقة نيورد، لم يذكر اسمها في المصادر). تحكم فريا حقلها السماوي فولكفانغر وهناك تتلقى نصف أولئك الذين يموتون في المعركة، في حين يذهب النصف الآخر إلى قاعة الإله أودين، وهي فالهالا. داخل هذا الحقل تقع قاعتها، سيسرومنير. تساعد فريا الآلهة الأخرى بالسماح لهم باستخدام عباءة الريش، ويتم استحضارها في مسائل الخصوبة والحب، وكثيرًا ما يسعى اليوتن الأقوياء لطلب يدها. وغالبًا ما يكون زوجها، الإله أودين، غائبًا. وتبكي دموعا من الذهب الأحمر عليه، وتبحث عنه تحت أسماء أخرى. لدى فريا العديد من الأسماء، مثل غيفن Gefn وهورن Hörn وماردول Mardöll وسير Sýr وفالفريا Valfreyja وفاناديس Vanadís. تظهر فريا في إيدا الشعرية التي تم تجميعها في القرن الثالث عشر من المصادر الشعبية السابقة. وفي إيدا النثرية وهايمسكرينغلا، والتي نظمها في القرن الثالث عشر؛ في عدة ملاحم أيسلندية، وفي القصة القصيرة سورلا ثاتر؛ في شعر السكالد. وفي الفولكلور الاسكندنافي الحديث. جادل العلماء بأن فريا والإلهة فريغ تأنيان المطاف من إلهة واحدة مشتركة بين الشعوب الجرمانية، وتم ربطها بالفالكيري، الأرواح التي تحتار قتلى المعارك. وتم تحليل علاقتها بآلهة وشخصيات أخرى في الميثولوجيا الجرمانية. يظهر اسم فريا في العديد من أسماء الأماكن في الدول الاسكندنافية، ويتركز هذا في جنوب السويد. وكانت بعض النباتات في اسكندنافيا تحمل اسمها من قبل، ولكن تم استبدالها باسم مريم العذراء أثناء عملية التنصير. استمر سكان الدول الاسكندنافية في الاعتراف بفريا كشخصية خارقة للطبيعة في القرن التاسع عشر، وقد ألهمت أعمالاً فنية متنوعة. (ar)
- Η Φρέγια (Freyja), αδερφή του Φρέιρ και κόρη του Νγιορντ συνήθως περιγράφεται ως η θεά της γονιμότητας της Σκανδιναβικής μυθολογίας. Freyja σημαίνει κυρία, θηλυκός ηγέτης. Ήταν η θεά της οικειότητας και τα δάκρυά της ήταν χρυσά. Ήταν επίσης θεά της αγάπης, του σεξ και της θελκτικότητας και έγινε μία από τις πιο δημοφιλείς θεές. Η δημοτικότητά της ίσως να οφείλεται και στην προθυμία της να κοιμηθεί με άλλους. Κάποια στιγμή μπορεί να ήταν το ίδιο πρόσωπο με τη Φριγκα και μπορεί να θεωρηθεί το αντίστοιχο της Βένους και της Αφροδίτης.Πιστευόταν επίσης πως ήταν η πιο επιθυμητή από τις θεές εξαιτίας ενός ελκυστικού κοσμήματος, του Μπροσινγκάμεν, για την εύρεση του οποίου αναγκάστηκε να κοιμηθεί με 4 νάνους. Η Φρέγια ήταν άγρια θεά: ελεύθερη με τις σεξουαλικές της ορέξεις και μανιώδης όταν υποχρεωνόταν να κάνει κάτι παρά την θέλησή της. Ερωμένη του Οντίν και άλλων θεών. Σύμφωνα μάλιστα με τον Λόκι επέτρεπε ακόμα και στον αδελφό της να έρθει στο κρεβάτι της. Η Φρέγια οδηγεί ένα κάρο το οποίο σέρνουν οκτώ γάτες. Ήταν Βασίλισσα των ξωτικών, ενώ οι γίγαντες συνεχώς προσπαθούν να την αρπάξουν από τους θεούς.
* Ο αστεροειδής 76 Φρεία (76 Freia), που ανακαλύφθηκε το 1862, πήρε το όνομά του από τη θεά αυτή. (el)
- Freya, auch Freia oder Freyja (altnordisch „Herrin“), ist der Name der nordischen Wanengöttin der Liebe und der Ehe. Sie gilt als zweite Göttin des nordischen Pantheons nach Frigg, mit der sie in neuzeitlichen Rezeptionen oft gleichgesetzt oder verwechselt wird. Sie ähnelt der Venus des römischen Götterhimmels und der Aphrodite des griechischen Olymp. (de)
- Freja estas diino laŭ nord-ĝermana mitologio, el parenco nomata la vanioj (svede vanerna). La patro de Freja estas Njordo, la dio de la maro. Freja havas ĝemelon nomata Frejo (aŭ Frö). Freja ludas gravan rolon kiel diino de amo kaj fekundeco kaj havas plurajn kromnomojn. En pluraj lingvoj vendredo estas nomata de Freja (kaj/aŭ Frej), ekzemple svede (fredag), germane (Freitag), nederlande (vrijdag), angle (friday) k.t.p. (eo)
- Freya o Freyja (en nórdico antiguo: ˈfrœyjɑ ("la Señora")) es una diosa de la mitología nórdica y germánica, de la cual se preservaron numerosos relatos que la involucran o la describen. Debido a que las fuentes mejor documentadas de esta tradición religiosa fueron transmitidas y, en muchos casos, escritas más de siglo y medio más tarde, su verdadero rol, las prácticas paganas y su culto son inciertos. En las Eddas, Freyja es descrita como la diosa del amor, la belleza y la fertilidad. La gente la invocaba para obtener felicidad en el amor, asistir en los partos y para tener buenas estaciones. Freyja también era asociada con la guerra, la muerte, la magia, la profecía y la riqueza. Las Eddas mencionan que recibía a la mitad de los muertos en combate en su palacio llamado Fólkvangr, mientras que Odín recibía la otra mitad en el Valhalla. El origen del seidr y su enseñanza a los Æsir se le atribuía a ella. Frigg y Freyja son las dos diosas principales de la religión nórdica y son descritas como las superiores entre las Ásynjur. Freyja es la diosa más venerada junto con Frigg, y su culto parece ser el más prevalente e importante de los dos. En la saga Droplaugarsona se describe que en el templo de Ölvusvatn, Islandia, las estatuas de Frigg y Freyja se ubicaban en las posiciones más importantes, frente a las de Thor y Freyr. Estas estatuas estaban arregladas con elaborados paños y ornamentadas con oro y plata. En Heimskringla se presenta a Freyja desde un punto de vista evemerista como una mitológica princesa de Suecia. Su padre Njörðr es visto como un mítico rey de Suecia y también se menciona a su hermano Frey. La madre de Freyr y Freyja es la hermana de Njörðr, quien generalmente es relacionada con la antigua diosa germánica Nerthus,como era costumbre entre los Vanir y permitido por sus leyes. Más adelante en Heimskringla, se relata que muchos templos y estatuas de los dioses paganos nativos fueron asaltados y destruidos por Olaf I de Noruega y Olaf II el Santo durante el gradual y violento proceso de cristianización de Escandinavia. Durante y luego de extendido y completado el proceso de cristianización, Freyja y muchos elementos asociados con ella fueron demonizadas por la creciente influencia de misioneros cristianos. Luego de que la influencia cristiana fuera consolidada en ley, restos de su fe se conservaron en la clandestinidad, principalmente en zonas rurales, sobreviviendo hasta tiempos modernos en el folclore germánico y más recientemente reconstruida en varias formas del neopaganismo germánico. (es)
- In Norse paganism, Freyja (Old Norse "(the) Lady") is a goddess associated with love, beauty, fertility, sex, war, gold, and seiðr (magic for seeing and influencing the future). Freyja is the owner of the necklace Brísingamen, rides a chariot pulled by two cats, is accompanied by the boar Hildisvíni, and possesses a cloak of falcon feathers. By her husband Óðr, she is the mother of two daughters, Hnoss and Gersemi. Along with her twin brother Freyr, her father Njörðr, and her mother (Njörðr's sister, unnamed in sources), she is a member of the Vanir. Stemming from Old Norse Freyja, modern forms of the name include Freya, Freyia, and Freja. Freyja rules over her heavenly field, Fólkvangr, where she receives half of those who die in battle. The other half go to the god Odin's hall, Valhalla. Within Fólkvangr lies her hall, Sessrúmnir. Freyja assists other deities by allowing them to use her feathered cloak, is invoked in matters of fertility and love, and is frequently sought after by powerful jötnar who wish to make her their wife. Freyja's husband, the god Óðr, is frequently absent. She cries tears of red gold for him, and searches for him under assumed names. Freyja has numerous names, including Gefn, Hörn, Mardöll, Sýr, Vanadís, and Valfreyja. Freyja is attested in the Poetic Edda, compiled in the 13th century from earlier traditional sources; in the Prose Edda and Heimskringla, composed by Snorri Sturluson in the 13th century; in several Sagas of Icelanders; in the short story "Sörla þáttr"; in the poetry of skalds; and into the modern age in Scandinavian folklore. Scholars have debated whether Freyja and the goddess Frigg ultimately stem from a single goddess common among the Germanic peoples. They have connected her to the valkyries, female battlefield choosers of the slain, and analyzed her relation to other goddesses and figures in Germanic mythology, including the thrice-burnt and thrice-reborn Gullveig/Heiðr, the goddesses Gefjon, Skaði, Þorgerðr Hölgabrúðr and Irpa, Menglöð, and the 1st century CE "Isis" of the Suebi. In Scandinavia, Freyja's name frequently appears in the names of plants, especially in southern Sweden. Various plants in Scandinavia once bore her name, but it was replaced with the name of the Virgin Mary during the process of Christianization. Rural Scandinavians continued to acknowledge Freyja as a supernatural figure into the 19th century, and Freyja has inspired various works of art. (en)
- Freyja, Freja edo Freia (antzinako eskandinavieraz: Frigg) antzinako germaniarren artean maitasunaren jainkosa zen. Izenak anderea edo maiteena esan nahi du batzuentzat, eta erromatarren Venusen parekoa zen; hala, alemaneko Freitag hitzak Veneris dies, ostirala, esan nahi du. Beste batzuentzat, Antzinako eskandinavieraz, andre, emakume, neska-lagun edo amorantea, maitea, esan nahi du. Eskandinaviar mitologian Odin jainkoaren emaztea eta Balderren ama da, Freyr jainkoaren arreba bikia eta jainkosa garrantzitsuena. Etorkizunean zer gertatuko den badaki, baina ez dio inori esaten. Freyja XIII. mendean idatzitako Edda poetikoan agertzen da, aurreko iturri tradizionaletatik jasota; Edda prosaikoan eta XIII. mendean Snorri Sturlusonek konposatutako Heimskringlan; Islandiako zenbait sagatan; "Sörla þáttr" ipuin motzean eta garai modernoetako eskandinaviar folklorean. (eu)
- Is pearsa bainte leis an mhiotaseolaíocht Ioruach í Frae. (ga)
- Freyja (kadang kala disebut Freya atau Freja) adalah adik Freyr, puteri dari Njord, yang sering disebut sebagai Dewi kesuburan dalam Mitologi Nordik. Ia memiliki wajah yang jelita dan bahkan pernah dinobatkan sebagai dewi tercantik diseluruh valhalla. Semua makhluk hidup yang ada di dunia mengagguminya dan banyak yang ingin mendapatkan cintanya. Suami Freyja, Óðr, sering kali menghilang. Freyja mengeluarkan air mata berwarna merah keemasan menangisi suaminya, dan mencarinya dengan menggunakan berbagai nama, Gefn, Hörn, Mardöll, Sýr, Valfreyja, dan Vanadís. (in)
- Freyja est une déesse majeure dans la mythologie germanique et nordique qui est mentionnée ou représentée dans de nombreux contes. Néanmoins les meilleures sources documentées de cette tradition religieuse, la mythologie nordique, sont à prendre avec prudence car elles ont pu subir l'influence des représentations chrétiennes ou classiques. En effet, elles nous ont été transmises, en grande partie, par l'intermédiaire d'historiens médiévaux islandais, alors que l'île était convertie au christianisme depuis plus de deux siècles. La majorité de ces textes, issus de la tradition orale scandinave, a été mise à l'écrit en Islande au XIIe siècle et XIIIe siècle par Snorri Sturluson sous l'influence chrétienne. Le culte et les pratiques rituelles associées à cette déesse sont de ce fait mal connus.Dans les croyances pré-chrétiennes, Freyja représenterait un des trois visages de la Grande Déesse Mère, avec les déesses Frigg et Skadi. Dans la mythologie nordique, Freyja est de la famille des dieux Vanes et elle est la fille de Njörd le dieu des océans, de la pêche et des poissons. Freyja est aussi la sœur jumelle de Freyr, le dieu de la prospérité, avec lequel elle partage les attributs de fertilités en lien avec la vie. Ses filles s'appellent Hnoss et Gersimi. (fr)
- 프레이야(아이슬란드어: Freyja)는 북유럽 신화에 나오는 사랑과 풍요, 아름다움의 여신으로 반 신족에 속한다. 그 이름은 ‘여주인’이라는 뜻을 가지고 있으며, 뇨르드의 딸이자 프레이르의 누이이다. 아스 신족과 반 신족 간의 전쟁 이후 인질 교환을 통해 바나헤임에서 아스가르드로 넘어왔으며 에시르 신족에 마법을 가르쳐 준 신이기도 하다. 그 용모가 눈부실 정도로 너무 아름다워서 생명을 가진 모든 존재들이 그녀를 사랑하면서도 부러워하였다. 심지어 난쟁이나 신들의 적인 거인족마저도 프레이야의 미모에 반하여 그녀를 차지하기 위해 수단과 방법을 가리지 않을 정도였다. 브리싱가멘이라는 눈부실 정도의 황금 목걸이를 목에 걸고 있으며 폴크방(Fólkvangr: 싸움의 평야)에 위치한 자신의 궁전인 세스룸니르(Sessrúmnir: 자리가 있는 방)에 거주하며, 가끔 두 마리의 고양이가 끄는 전차를 타고 전쟁터로 달려가 전사자들을 세스룸니르의 연회석에 초대하였다. 프레이야에게는 오드라는 남편이 있는데, 오드는 여행을 너무 좋아해서 아내도 내팽개치고 오랫동안 집 밖으로 떠나 돌아오지 않았다. 프레이야는 그러한 남편을 항상 그리워하며 눈물을 흘렸는데, 그 눈물은 황금이 되어 떨어졌다고 한다. 그래서 북유럽 사람들은 황금을 ‘프레이야의 눈물’이라고 부른다. 그녀는 사랑하는 남편을 찾아 여기저기를 방랑하기도 했다. (ko)
- Frèia (AFI: /ˈfrɛja/; in norreno Freyja) è una divinità della mitologia norrena, chiamata anche Gefn, Hǫrn, Mardǫll, Sýr, Valfreyja e Vanadís. Appartenente alla stirpe dei Vani, dopo la pace che concluse il conflitto fra le due stirpi divine, venne mandata presso gli Asi come ostaggio e visse per un po' di tempo con loro. (it)
- Freya, ook wel Frea of Freyja genoemd, is de noordse godin van de vruchtbaarheid, de liefde en de . Freya was mooi en machtig (zo'n vrouw wordt frova genoemd). Ze was tegelijk ook een vechtersbaas. Van tijd tot tijd streed ze mee in een of andere veldslag. Als het erop aankwam, wierp ze zich met evenveel vuur in de strijd als een Walkure. Dat is ook de reden dat Freya soms wordt beschouwd als de aanvoerster van de Walkuren, maar dat is Odin in wiens dienst zij staan. Freya was volgens de Germanen de mooiste van alle goden en godinnen. (nl)
- フレイヤ (Freja, Freyja) は、北欧神話における女神の1柱。ヴァン神族出身で、ニョルズの娘、フレイの双子の妹である。「ヴァンたちの女神」を意味するヴァナディース (Vanadís) とも呼ばれる。 フレイア、フレイアー、あるいはドイツ語風にフライア、フライヤというカナ表記が用いられる。綴りについては英語やドイツ語では（専門家以外は）Freyaが多く、Freiaなどもある。 生と死、愛情と戦い、豊饒とセイズを司り、オーディンやニョルズとは対概念的な存在である。非常に美しく力のある女神とされ、豊饒神としての性格上性的に奔放であり、ヴァン神族では普通のこととされているものの、父ニョルズや兄フレイとも肉体関係があったほか、霜の巨人や、ドヴェルグたちが身代金や報酬として彼女を望むなど、しばしば性的な欲望の対象になった。 (ja)
- Freja (także Freyja, Freya, Frøya, od staronord. Valfreyja lub Vanadís (Vanadis), co oznacza Pani Wanów) – bogini nordycka należąca do wanów asgardzkich, bliźniacza siostra Frejra. Była bóstwem wegetacji, miłości, płodności i magii. Ponadto patronowała wojnie, połowa poległych wojowników podlegała jej władzy na polach Fólkvangr (reszta należała do Odyna – w Walhalli). Jej mężem był Od (letnie słońce), córkami Hnoss („skarb”) i Gersimi („klejnot”). Ona, jej brat Frejr, ojciec Njörðr i matka są członkami . Według mitów uważana za najpiękniejszą z bogiń. Jej obecność na Asgardzie gwarantowała innym bóstwom szczęśliwe życie. Jej atrybutem był złoty naszyjnik Brisingamen. Freja posiadała też drugi naszyjnik, Hildiswin, wykuty przez dwóch braci — Daina i Nabbiego, krasnoludzkich złotników. Często towarzyszyły jej małe białe koty, które powoziły jej rydwanem, oraz dzik . Wyobrażano ją często jako postać otoczoną okrągłym pierścieniem, który przedstawiał jej naszyjnik i symbolizował płodność. Jest boginią, której poświęcono najwięcej mitów, zazwyczaj jednak stanowi w nich przedmiot pożądania olbrzymów, bogów i ludzi. Jej kult utrzymywał się do XIII wieku, a wiele jej atrybutów przypisano w Skandynawii Matce Bożej. Od jej imienia w wielu językach germańskich pochodzi nazwa piątego dnia tygodnia: Friday (w języku angielskim), Freitag (w języku niemieckim) – dzień Frei. Od staronordyckiego imienia bogini „Vanadís” pochodzi nazwa pierwiastka chemicznego wanad. Nazwę zaproponował w 1831, szwedzki chemik Nils Gabriel Sefström. Nazwę Vanadis (240) nosi również planetoida odkryta w 1884 roku przez Alphonse Borrelly’ego. Freja często przybierała postać sokoła. Miała swój pałac Folkwang w Asgardzie. U stołu wojowników Walhalli zajmowała miejsce równe Odynowi. Posiadała moc zmieniania ludzi w dziki. Atrybuty Frei:
* złoty naszyjnik Brisingamen,
* Hildisvin – dzik będący jej wierzchowcem,
* szata z sokolich piór,
* powóz zaprzężony w uskrzydlone koty. (pl)
- Freja (eller Fröja; ibland även Freyja på isländska och fornnordiska; Fröa i Svenska dialekter och Froya på färöiska) var en framträdande gudinna i nordisk mytologi. Frejas verksamhetsområden är kärlek, sexualitet, sejd, krig och död. Hennes smycke Brisingamén är praktfullt. Förutom de katter som drar hennes vagn, kan hon ibland rida på galten Hildisvin, ”stridsgalten” (galten sågs som ett krigiskt djur under vikingatiden). Dessutom äger hon en falkhamn, som betyder att hon kan förvandlas till en fågel vid behov. Hennes make uppges vara en viss Od, som sannolikt är densamme som Oden. (sv)
- Freia (em norueguês: Frøya, em língua nórdica antiga: Freyja) é uma das deusas mais antigas na antiga religião germânica, da qual se preservaram numerosos relatos que a envolvem ou a descrevem, devido ao fato de que as fontes mais bem documentadas desta tradição religiosa foram transmitidas ou alteradas por historiadores cristãos medievais e em muitos casos escritas mais de um século e meio mais tarde. Ela é associada ao amor, fertilidade, beleza, riqueza, magia, guerra e morte. É também cultuada em religiões neopagãs, como a Ásatrú. (pt)
- Фрейя (др.-сканд. Freyja — дама); также Ванадис (др.-сканд. Vanadís — дочь Ванов); Гефна, Хёрн, Мардёлл, Сюр, Вальфрейя (др.-сканд. Gefn, Hörn, Mardöll, Sýr, Valfreyja) — в германо-скандинавской мифологии богиня любви, жительница Асгарда. (ru)
- 芙蕾亞（英語：Freyja）是北歐神話中的女神，原屬於華納神族，是愛神、戰神與魔法之神。 (zh)
- Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Ньйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу й привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель». В міфології слов'янського народу є схожа на неї богиня Лада. У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли бажали отримати хороший урожай чи народити дитину. Фрейя належить до клану старших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками й Фрейя, Фрейр та Ньйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрейя вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрейя обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, , Берлінґ та ) на ніч кохання. Одного зі своїх коханців, , вона перетворила на кабана. Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» стверджує, що Фрейя мала чоловіка на ім'я Одур чи Од. Про Од було запропоновано ряд теорій, котрі, як правило, розглядають його іпостасью божества Одіна через їх подібність. Він часто подовгу подорожував, тоді Фрейя плакала сльозами з червоного золота, та мандрувала "серед дивних народів", шукаючи Ода. В ранній період германської міфології Фрейя та Фріґґ чітко не відрізнялись, однак у пізніший період відмінності були очевидними. Фрейя є чаклункою і вона долучила асів до мистецтва сейд — шаманізму, а також навчила Одіна закляттям ванів. Вона також володіє чарівною накидкою з пір'я сокола, одягнувши яку вона може перетворитись на будь-якого птаха. Цю накидку вона позичила Локі, коли він літав визволяти Ідунн. Окрім любові, Фрейя є богинею родючості, врожаю і жнив. Жнива бувають різними й у Фрейї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива. Фрейї належить 1-ий еттір (атт) Великого Футарку. Див.. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Freya, auch Freia oder Freyja (altnordisch „Herrin“), ist der Name der nordischen Wanengöttin der Liebe und der Ehe. Sie gilt als zweite Göttin des nordischen Pantheons nach Frigg, mit der sie in neuzeitlichen Rezeptionen oft gleichgesetzt oder verwechselt wird. Sie ähnelt der Venus des römischen Götterhimmels und der Aphrodite des griechischen Olymp. (de)
- Freja estas diino laŭ nord-ĝermana mitologio, el parenco nomata la vanioj (svede vanerna). La patro de Freja estas Njordo, la dio de la maro. Freja havas ĝemelon nomata Frejo (aŭ Frö). Freja ludas gravan rolon kiel diino de amo kaj fekundeco kaj havas plurajn kromnomojn. En pluraj lingvoj vendredo estas nomata de Freja (kaj/aŭ Frej), ekzemple svede (fredag), germane (Freitag), nederlande (vrijdag), angle (friday) k.t.p. (eo)
- Is pearsa bainte leis an mhiotaseolaíocht Ioruach í Frae. (ga)
- Freyja (kadang kala disebut Freya atau Freja) adalah adik Freyr, puteri dari Njord, yang sering disebut sebagai Dewi kesuburan dalam Mitologi Nordik. Ia memiliki wajah yang jelita dan bahkan pernah dinobatkan sebagai dewi tercantik diseluruh valhalla. Semua makhluk hidup yang ada di dunia mengagguminya dan banyak yang ingin mendapatkan cintanya. Suami Freyja, Óðr, sering kali menghilang. Freyja mengeluarkan air mata berwarna merah keemasan menangisi suaminya, dan mencarinya dengan menggunakan berbagai nama, Gefn, Hörn, Mardöll, Sýr, Valfreyja, dan Vanadís. (in)
- Frèia (AFI: /ˈfrɛja/; in norreno Freyja) è una divinità della mitologia norrena, chiamata anche Gefn, Hǫrn, Mardǫll, Sýr, Valfreyja e Vanadís. Appartenente alla stirpe dei Vani, dopo la pace che concluse il conflitto fra le due stirpi divine, venne mandata presso gli Asi come ostaggio e visse per un po' di tempo con loro. (it)
- Freya, ook wel Frea of Freyja genoemd, is de noordse godin van de vruchtbaarheid, de liefde en de . Freya was mooi en machtig (zo'n vrouw wordt frova genoemd). Ze was tegelijk ook een vechtersbaas. Van tijd tot tijd streed ze mee in een of andere veldslag. Als het erop aankwam, wierp ze zich met evenveel vuur in de strijd als een Walkure. Dat is ook de reden dat Freya soms wordt beschouwd als de aanvoerster van de Walkuren, maar dat is Odin in wiens dienst zij staan. Freya was volgens de Germanen de mooiste van alle goden en godinnen. (nl)
- フレイヤ (Freja, Freyja) は、北欧神話における女神の1柱。ヴァン神族出身で、ニョルズの娘、フレイの双子の妹である。「ヴァンたちの女神」を意味するヴァナディース (Vanadís) とも呼ばれる。 フレイア、フレイアー、あるいはドイツ語風にフライア、フライヤというカナ表記が用いられる。綴りについては英語やドイツ語では（専門家以外は）Freyaが多く、Freiaなどもある。 生と死、愛情と戦い、豊饒とセイズを司り、オーディンやニョルズとは対概念的な存在である。非常に美しく力のある女神とされ、豊饒神としての性格上性的に奔放であり、ヴァン神族では普通のこととされているものの、父ニョルズや兄フレイとも肉体関係があったほか、霜の巨人や、ドヴェルグたちが身代金や報酬として彼女を望むなど、しばしば性的な欲望の対象になった。 (ja)
- Freja (eller Fröja; ibland även Freyja på isländska och fornnordiska; Fröa i Svenska dialekter och Froya på färöiska) var en framträdande gudinna i nordisk mytologi. Frejas verksamhetsområden är kärlek, sexualitet, sejd, krig och död. Hennes smycke Brisingamén är praktfullt. Förutom de katter som drar hennes vagn, kan hon ibland rida på galten Hildisvin, ”stridsgalten” (galten sågs som ett krigiskt djur under vikingatiden). Dessutom äger hon en falkhamn, som betyder att hon kan förvandlas till en fågel vid behov. Hennes make uppges vara en viss Od, som sannolikt är densamme som Oden. (sv)
- Freia (em norueguês: Frøya, em língua nórdica antiga: Freyja) é uma das deusas mais antigas na antiga religião germânica, da qual se preservaram numerosos relatos que a envolvem ou a descrevem, devido ao fato de que as fontes mais bem documentadas desta tradição religiosa foram transmitidas ou alteradas por historiadores cristãos medievais e em muitos casos escritas mais de um século e meio mais tarde. Ela é associada ao amor, fertilidade, beleza, riqueza, magia, guerra e morte. É também cultuada em religiões neopagãs, como a Ásatrú. (pt)
- Фрейя (др.-сканд. Freyja — дама); также Ванадис (др.-сканд. Vanadís — дочь Ванов); Гефна, Хёрн, Мардёлл, Сюр, Вальфрейя (др.-сканд. Gefn, Hörn, Mardöll, Sýr, Valfreyja) — в германо-скандинавской мифологии богиня любви, жительница Асгарда. (ru)
- 芙蕾亞（英語：Freyja）是北歐神話中的女神，原屬於華納神族，是愛神、戰神與魔法之神。 (zh)
- فريا (النوردية القديمة Freyja وتعني "السيدة") هي إلهة في الأساطير الإسكندنافية ترتبط بالحب والجنس والجمال والخصوبة والذهب والحرب والموت. فريا هي صاحب قلادة بريسينغامين، وتركب عربة تجرّها قطتان، ويرافقها الخنزير هيلديسفيني، وتملك عباءة من ريش الصقر. وأنجبت من زوجها أودين اِبنتين، همل هنوس وغيرسيمي. وهي من عرق الفانير، إلى جانب مع شقيقها فري، ووالدها نيورد، وأمها (شقيقة نيورد، لم يذكر اسمها في المصادر). (ar)
- En la mitologia nòrdica, Freia és la deessa de l'amor i la fertilitat. És la deessa patrona de les collites i els naixements, símbol de sensualitat i s'invocava en les matèries d'amor. Ella estima la música, la primavera i les flors, i és particularment propera als follets (les fades). Freia és una de les deesses capdavanteres del Vanir. És la filla del déu Njörðr, i la germana de Freyr. Després es va casar amb el déu misteriós Od (probablement una altra forma d'Odin), qui va desaparèixer. Quan ella es va lamentar per al seu marit perdut, les seves llàgrimes es van convertir en or. Els seus atributs són el collaret preciós del que ella va obtenir dormint amb quatre nans, una capa (o pell) de plomes de l'ocell que permeten al seu usuari transformar-se en un falcó i un carro estirat per dos (ca)
- Freya (též Freyja ze staroseverštiny) je v severské mytologii krásná bohyně, která je stejně jako její otec Njörd a její bratr a milenec zároveň Frey z rodu Vanů. Její jméno v překladu znamená „Milovaná“. Freya je označována jako bohyně plodnosti a úrody, lásky, krásy, války, čarodějnictví a také jako dísa Vanů. Literární zdroje[kdo?] ji zmiňují jako kněžku bohů, která nejlépe ovládá seid, magii Vanů. Při svých cestách si dávala různá jména jako Mardöll, Hörn, Gefn nebo Sýr. Romantické zpodobnění Freyi (cs)
- Η Φρέγια (Freyja), αδερφή του Φρέιρ και κόρη του Νγιορντ συνήθως περιγράφεται ως η θεά της γονιμότητας της Σκανδιναβικής μυθολογίας. Freyja σημαίνει κυρία, θηλυκός ηγέτης. Ήταν η θεά της οικειότητας και τα δάκρυά της ήταν χρυσά. Ήταν επίσης θεά της αγάπης, του σεξ και της θελκτικότητας και έγινε μία από τις πιο δημοφιλείς θεές. Η δημοτικότητά της ίσως να οφείλεται και στην προθυμία της να κοιμηθεί με άλλους. Η Φρέγια οδηγεί ένα κάρο το οποίο σέρνουν οκτώ γάτες. Ήταν Βασίλισσα των ξωτικών, ενώ οι γίγαντες συνεχώς προσπαθούν να την αρπάξουν από τους θεούς. (el)
- In Norse paganism, Freyja (Old Norse "(the) Lady") is a goddess associated with love, beauty, fertility, sex, war, gold, and seiðr (magic for seeing and influencing the future). Freyja is the owner of the necklace Brísingamen, rides a chariot pulled by two cats, is accompanied by the boar Hildisvíni, and possesses a cloak of falcon feathers. By her husband Óðr, she is the mother of two daughters, Hnoss and Gersemi. Along with her twin brother Freyr, her father Njörðr, and her mother (Njörðr's sister, unnamed in sources), she is a member of the Vanir. Stemming from Old Norse Freyja, modern forms of the name include Freya, Freyia, and Freja. (en)
- Freyja, Freja edo Freia (antzinako eskandinavieraz: Frigg) antzinako germaniarren artean maitasunaren jainkosa zen. Izenak anderea edo maiteena esan nahi du batzuentzat, eta erromatarren Venusen parekoa zen; hala, alemaneko Freitag hitzak Veneris dies, ostirala, esan nahi du. Beste batzuentzat, Antzinako eskandinavieraz, andre, emakume, neska-lagun edo amorantea, maitea, esan nahi du. Eskandinaviar mitologian Odin jainkoaren emaztea eta Balderren ama da, Freyr jainkoaren arreba bikia eta jainkosa garrantzitsuena. Etorkizunean zer gertatuko den badaki, baina ez dio inori esaten. (eu)
- Freya o Freyja (en nórdico antiguo: ˈfrœyjɑ ("la Señora")) es una diosa de la mitología nórdica y germánica, de la cual se preservaron numerosos relatos que la involucran o la describen. Debido a que las fuentes mejor documentadas de esta tradición religiosa fueron transmitidas y, en muchos casos, escritas más de siglo y medio más tarde, su verdadero rol, las prácticas paganas y su culto son inciertos. (es)
- Freyja est une déesse majeure dans la mythologie germanique et nordique qui est mentionnée ou représentée dans de nombreux contes. Néanmoins les meilleures sources documentées de cette tradition religieuse, la mythologie nordique, sont à prendre avec prudence car elles ont pu subir l'influence des représentations chrétiennes ou classiques. En effet, elles nous ont été transmises, en grande partie, par l'intermédiaire d'historiens médiévaux islandais, alors que l'île était convertie au christianisme depuis plus de deux siècles. La majorité de ces textes, issus de la tradition orale scandinave, a été mise à l'écrit en Islande au XIIe siècle et XIIIe siècle par Snorri Sturluson sous l'influence chrétienne. Le culte et les pratiques rituelles associées à cette déesse sont de ce fait mal connus (fr)
- 프레이야(아이슬란드어: Freyja)는 북유럽 신화에 나오는 사랑과 풍요, 아름다움의 여신으로 반 신족에 속한다. 그 이름은 ‘여주인’이라는 뜻을 가지고 있으며, 뇨르드의 딸이자 프레이르의 누이이다. 아스 신족과 반 신족 간의 전쟁 이후 인질 교환을 통해 바나헤임에서 아스가르드로 넘어왔으며 에시르 신족에 마법을 가르쳐 준 신이기도 하다. 그 용모가 눈부실 정도로 너무 아름다워서 생명을 가진 모든 존재들이 그녀를 사랑하면서도 부러워하였다. 심지어 난쟁이나 신들의 적인 거인족마저도 프레이야의 미모에 반하여 그녀를 차지하기 위해 수단과 방법을 가리지 않을 정도였다. 브리싱가멘이라는 눈부실 정도의 황금 목걸이를 목에 걸고 있으며 폴크방(Fólkvangr: 싸움의 평야)에 위치한 자신의 궁전인 세스룸니르(Sessrúmnir: 자리가 있는 방)에 거주하며, 가끔 두 마리의 고양이가 끄는 전차를 타고 전쟁터로 달려가 전사자들을 세스룸니르의 연회석에 초대하였다. (ko)
- Freja (także Freyja, Freya, Frøya, od staronord. Valfreyja lub Vanadís (Vanadis), co oznacza Pani Wanów) – bogini nordycka należąca do wanów asgardzkich, bliźniacza siostra Frejra. Była bóstwem wegetacji, miłości, płodności i magii. Ponadto patronowała wojnie, połowa poległych wojowników podlegała jej władzy na polach Fólkvangr (reszta należała do Odyna – w Walhalli). Jej mężem był Od (letnie słońce), córkami Hnoss („skarb”) i Gersimi („klejnot”). Ona, jej brat Frejr, ojciec Njörðr i matka są członkami . Atrybuty Frei: (pl)
- Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Ньйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу й привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель». В міфології слов'янського народу є схожа на неї богиня Лада. У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли бажали отримати хороший урожай чи народити дитину. Окрім любові, Фрейя є богинею родючості, врожаю і жнив. Жнива бувають різними й у Фрейї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива. (uk)
|
