| dbo:abstract
|
- الصَّرْعُ هو مجموعة من الاضطرابات العصبية التي تنتج عن اضطراب الإشارات الكهربائية في خلايا المخ وتتميز بحدوث نوبات متكررة. يمكن أن تختلف نوبات الصرع من فترات قصيرة وغير قابلة للكشف تقريبًا إلى فترات طويلة من التشنج الشديد، كما يمكن أن تؤدي هذه النوبات إلى إصابات جسدية، بما في ذلك كسر العظام في بعض الأحيان. تتكرر النوبات في حالات الصرع، وكقاعدة عامة، ليس لها أي سبب كامن فوري. لا تعتبر النوبات المنفصلة التي تثيرها أسباب معينة مثل التسمم صرع. يمكن علاج المصابين بالصرع بأشكال مختلفة في العديد من المناطق حول العالم ويعانوا من درجات متفاوتة من الوصمة الاجتماعية بسبب حالتهم. سبب معظم حالات الصرع غير معروف، حيث تحدث بعض الحالات نتيجة لإصابة الدماغ أو السكتة الدماغية أو أورام المخ أو التهابات المخ أو العيوب الخلقية. ترتبط الطفرات الوراثية المعروفة ارتباطًا مباشرًا بنسبة بسيطة من الحالات. تأتي نوبات الصرع نتيجة للنشاط العصبي المفرط وغير الطبيعي في القشرة المخية. يشتمل التشخيص على استبعاد الحالات الأخرى التي قد تسبب أعراضًا مماثلة، مثل الإغماء، وتحديد ما إذا كان هناك سبب آخر للنوبات، مثل متلازمة الانسحاب الكحولي أو مشاكل الإلكتروليت. قد يتم ذلك جزئيًا عن طريق تصوير الدماغ وإجراء تحاليل الدم ويمكن تأكيد الإصابة بالصرع غالبًا باستخدام تخطيط أمواج الدماغ (EEG)، لكن الاختبار الطبيعي لا يستبعد الحالة. يمكن الوقاية من الصرع الذي يحدث نتيجة لمشاكل أخرى ويمكن السيطرة على النوبات عن طريق الأدوية في حوالي 70٪ من الحالات، غالبا ما تكون هذه الأدوية متوفرة. بالنسبة إلى أولئك الذين لا تستجيب نوباتهم للأدوية يمكن الإتجاه إلى الجراحة أو التحفيز العصبي أو التغيرات الغذائية. لا تستمر كل حالات الصرع طوال العمر، فهناك الكثير من الناس تتحسن حالتهم إلى درجة الإستغناء عن العلاج. اعتبارا من عام 2015، يعاني حوالي 39 مليون شخص من الصرع، نسبة 80٪ من هذه الحالات تكون في العالم النامي. ارتفعت نسبة الوفيات من 112000 تقريبًا في عام 1990 لتصل إلى 125000 شخص في عام 2015. يعتبر الصرع أكثر شيوعًا بين كبار السن. في العالم المتقدم، تظهر الحالات الجديدة في أغلب الأحيان لدى الأطفال وكبار السن، بينما تظهر في العالم النامي لدى الأطفال الأكبر سنا والشباب وذلك يرجع لاختلاف وتيرة الأسباب الكامنة. حوالي نسبة 5-10٪ من الناس متوقع أن يعانوا من نوبة غير مبررة في سن الثمانين، وفرصة حدوث نوبة ثانية تتراوح بين 40-50٪. تُفرض قيود على قدرة الأشخاص المصابين بالصرع على القيادة في العديد من مناطق العالم، ولا يُسمح لهم بالقيادة حتى تتوقف النوبات عن الحدوث تمامًا لمدة محددة من الوقت. (ar)
- Epilepsie (starší český výraz padoucnice) je onemocnění mozku charakterizované výskytem epileptických záchvatů. Epileptické záchvaty jsou epizody náhlé a přechodné abnormální funkce , které se projevují dočasnou změnou vědomí či vnímání, chování, hybnosti či citlivosti. Epilepsie je jedním z nejčastějších chronických neurologických onemocnění, vyskytuje se celosvětově, postihuje ženy i muže, jedince všech věkových kategorií i etnik. (cs)
- L'epilèpsia és una síndrome cerebral crònica de causes diverses, caracteritzada per crisis recurrents degudes a una descàrrega excessiva d'impulsos nerviosos per les neurones cerebrals, associades eventualment amb diverses manifestacions clíniques i para-clíniques. Les crisis poden ser convulsives o no convulsives. No totes les persones que pateixen una crisi epilèptica es diagnostiquen d'epilèpsia. Es consideren epilèptics quan pateixen almenys dos atacs, els quals no sempre són associats als tremolors motors d'una convulsió. També se la coneix popularment com mal de caure, mal caduc, mal de Sant Pau (sant Pau era invocat com a protector contra aquest mal i l'espasme, dit per al·lusió a la caiguda de Sant Pau en el ) i gota coral. (ca)
- Epilepsie (von altgriechisch ἐπίληψις epílēpsis, deutsch ‚Angriff‘, ‚Überfall‘, über ἐπιληψία und lateinisch epilepsia, „Anfall, Krampfanfall, Anfallsleiden“, seit dem 16. Jahrhundert nachweisbar), im Deutschen in früheren Jahrhunderten, abgeleitet von Fall ‚Sturz‘, ‚Fall‘, Fallsucht (auch mittelhochdeutsch ‚fallende Sucht‘ und lateinisch Morbus caducus) und zerebrales Anfallsleiden oder zerebrales Krampfleiden genannt, bezeichnet eine Erkrankung mit mindestens einem spontan aufgetretenen epileptischen Anfall, der nicht durch eine aktuell bestehende, erkennbare Ursache (beispielsweise eine akute Entzündung des Gehirns, einen Schlaganfall oder eine Kopfverletzung) oder einen Auslöser (wie Entzug von Alkohol bei bestehender Alkoholabhängigkeit oder massiven Schlafmangel) hervorgerufen wurde. Voraussetzung für die Diagnosestellung schon nach einem Anfall ist ein erkennbar hohes Wiederholungsrisiko, ansonsten liegt definitionsgemäß erst nach zwei Anfällen im Abstand von mindestens 24 Stunden eine Epilepsie vor. Ein epileptischer Anfall ist eine Folge plötzlich auftretender, synchroner elektrischer Entladungen von Nervenzellen (Neuronengruppen) im Gehirn, die zu ungewollten stereotypen Bewegungs- oder Befindensstörungen führen. (de)
- Επιληψία είναι μια πάθηση του εγκεφάλου που χαρακτηρίζεται από κρίσεις κινητικών, αισθητικών, ψυχικών και άλλων εκδηλώσεων. (el)
- Epilepsio estas neŭra malsano. Ne ekzistas unusola tipo de epilepsio. Ĝin karakterizas ekstrema cerba funkcio abrupta, kriza. Eblaj aspektoj tre multas: konvulsioj, perdo de konscio ktp. La diverseco de la aspektoj dependas de la cerbaj partoj trafitaj. Dum krizoj la kondutoj de malsanuloj povas kelkfoje instigi al penso, ke temas pri psika malsano, kio ĝi ne estas. (eo)
- Epilepsy is a group of non-communicable neurological disorders characterized by recurrent epileptic seizures. Epileptic seizures can vary from brief and nearly undetectable periods to long periods of vigorous shaking due to abnormal electrical activity in the brain. These episodes can result in physical injuries, either directly such as broken bones or through causing accidents. In epilepsy, seizures tend to recur and may have no immediate underlying cause. Isolated seizures that are provoked by a specific cause such as poisoning are not deemed to represent epilepsy. People with epilepsy may be treated differently in various areas of the world and experience varying degrees of social stigma due to the alarming nature of their symptoms. The underlying mechanism of epileptic seizures is excessive and abnormal neuronal activity in the cortex of the brain which can be observed in the electroencephalogram (EEG) of an individual. The reason this occurs in most cases of epilepsy is unknown (idiopathic); some cases occur as the result of brain injury, stroke, brain tumors, infections of the brain, or birth defects through a process known as epileptogenesis. Known genetic mutations are directly linked to a small proportion of cases. The diagnosis involves ruling out other conditions that might cause similar symptoms, such as fainting, and determining if another cause of seizures is present, such as alcohol withdrawal or electrolyte problems. This may be partly done by imaging the brain and performing blood tests. Epilepsy can often be confirmed with an EEG, but a normal test does not rule out the condition. Epilepsy that occurs as a result of other issues may be preventable. Seizures are controllable with medication in about 69% of cases; inexpensive anti-seizure medications are often available. In those whose seizures do not respond to medication; surgery, neurostimulation or dietary changes may then be considered. Not all cases of epilepsy are lifelong, and many people improve to the point that treatment is no longer needed. As of 2020, about 50 million people have epilepsy. Nearly 80% of cases occur in the developing world. In 2015, it resulted in 125,000 deaths, an increase from 112,000 in 1990. Epilepsy is more common in older people. In the developed world, onset of new cases occurs most frequently in babies and the elderly. In the developing world, onset is more common in older children and young adults due to differences in the frequency of the underlying causes. About 5–10% of people will have an unprovoked seizure by the age of 80, with the chance of experiencing a second seizure rising to between 40% and 50%. In many areas of the world, those with epilepsy either have restrictions placed on their ability to drive or are not permitted to drive until they are free of seizures for a specific length of time. The word epilepsy is from Ancient Greek ἐπιλαμβάνειν, "to seize, possess, or afflict". (en)
- Epilepsia krisi epileptikoak edo konbultsioak nozitzeagatik nabarmentzen den gaixotasun kronikoa da. Krisi epileptiko bat sufritzen duten pertsona guztiak ez dute zertan epilepsia diagnostikaturik eduki. Gutxienez bi krisialditik gora eduki dituztenak hartzen dira epileptikotzat. (eu)
- La epilepsia (del latín epilepsĭa, a su vez del griego ἐπιληψία, 'intercepción') es una enfermedad provocada por un desequilibrio en la actividad eléctrica de las neuronas de alguna zona del cerebro. Se caracteriza por uno o varios trastornos neurológicos que dejan una predisposición en el cerebro a padecer convulsiones recurrentes, que suelen dar lugar a consecuencias neurobiológicas, cognitivas y psicológicas. Una convulsión, crisis epiléptica o comicial es un evento súbito y de corta duración, caracterizado por una actividad neuronal anormal y excesiva o bien sincrónica en el cerebro. Las crisis epilépticas suelen ser transitorias, con o sin disminución del nivel de conciencia, con o sin movimientos convulsivos y otras manifestaciones clínicas. La epilepsia puede tener muchas causas. Puede tener origen en lesiones cerebrales de cualquier tipo (traumatismos craneales, secuelas de meningitis, tumores, etc.), pero en muchos casos no hay ninguna lesión, sino únicamente una predisposición de origen genético a padecer las crisis. Cuando no hay una causa genética o traumática identificada, se le llama epilepsia idiopática, y los genes desempeñan un papel de modulación del riesgo de que ocurra un episodio y también en la respuesta al tratamiento. Para diagnosticar la epilepsia se requiere conocer los antecedentes personales y familiares y, por lo general, se corrobora con un electroencefalograma (EEG). También forman parte del diagnóstico estudios de imagenología, mientras que se reservan los procedimientos diagnósticos más especializados para casos muy puntuales. El tratamiento consiste en la administración de medicamentos anticonvulsivos. En los casos refractarios (es decir, que no responden a estos tratamientos, sobre todo en los que se presentan series de convulsiones, y se pone por ello en peligro la vida), se apela a otros métodos, entre los cuales se incluye la cirugía.[cita requerida] La epilepsia causa múltiples efectos en la vida cotidiana del paciente, de manera que el tratamiento debe incluir el abordaje de estas consecuencias. La epilepsia también afecta a los animales, especialmente a los domésticos: tanto en gatos como en perros, los síntomas son los mismos que se han descrito para el ser humano. En España, el se celebra (a partir del 2006) el 24 de mayo. En el mundo, desde 2015, se ha instaurado el segundo lunes de febrero como el , gracias a un trabajo conjunto de la Liga Internacional contra la Epilepsia (ILAE) y el Buró Internacional para la Epilepsia (IBE). (es)
- Is galar ainsealach néareolaíoch é an titimeas (seantéarma eile i nGaeilge: an tinneas beannaithe, i mBéarla epilepsy sa tSean-Ghréigis ἐπίληψις "an t-ionsaí"), nó taom neamhbhuan, bainteach le suaitheadh nearnhbhuan comhfheasa. Tosaíonn sé le díluchtuithe comhuaineacha grúpaí néarón san inchinn, agus tarlaíonn foirrneacha éagsúla de shuaitheadh. Má tharlaíonn díluchtú tobann, d’fhéadfadh go dtarlódh cailliúint comhfheasa, fadhbanna iompraíochta nó gluaiseachtaí ainneonacha (.i. taom titimis). (ga)
- Epilepsi (berasal dari kata kerja Yunani Kuno ἐπιλαμβάνειν yang berarti "menguasai, memiliki, atau menimpa") adalah sekelompok yang cirinya ditandai dengan . Serangan epileptik ini episodenya bisa bermacam-macam mulai dari serangan singkat dan hampir tak terdeteksi hingga guncangan kuat untuk periode yang lama. Dalam epilepsi, serangan cenderung berulang, dan tidak ada penyebab yang mendasari secara langsung sementara serangan yang disebabkan oleh penyebab khusus tidak dianggap mewakili epilepsi. Dalam bahasa Indonesia digunakan istilah "penyakit ayan" untuk berbagai kasus epilepsi. Dalam kebanyakan kasus, penyebabnya tidak diketahui, walaupun beberapa orang menderita epilepsi sebagai akibat dari cedera otak, stroke, kanker otak, dan penyalahgunaan obat dan alkohol, di antaranya. Kejang epileptik adalah akibat dari aktivitas sel saraf yang berlebihan dan tidak normal di dalam otak. Diagnosisnya biasanya termasuk menyingkirkan kondisi-kondisi lain yang mungkin menyebabkan gejala-gejala serupa (seperti ) serta mencari tahu apakah ada penyebab-penyebab langsung. Epilepsi sering bisa dikonfirmasikan dengan elektroensefalografi (EEG). Epilepsi tidak bisa disembuhkan, tetapi serangan-serangan bisa dikontrol dengan pengobatan pada sekitar 70% kasus. Bagi mereka yang serangannya tidak berespon terhadap pengobatan, bedah, atau perubahan asupan makanan bisa dipertimbangkan. Tidak semua gejala epilepsi berlangsung seumur hidup, dan sejumlah besar orang mengalami perbaikan bahkan hingga pengobatan tidak diperlukan lagi. Epilepsi seperti halnya tuberkulosis pengobatannya harus tuntas, walaupun tampaknya sudah sehat. Pada epilepsi pengobatan dihentikan satu tahun setelah serangan terakhir. Sekitar 1% penduduk dunia (65 juta) menderita epilepsi, dan hampir 80% kasus muncul di negara-negara berkembang. Epilepsi menjadi lebih sering ditemui seiring dengan berjalannya usia. Di negara-negara maju, gejala awal dari kasus-kasus baru muncul paling sering di kalangan anak-anak dan manula; di negara-negara berkembang paling sering muncul di kalangan anak-anak yang lebih tua dan orang dewasa muda, karena perbedaan dalam kekerapan penyebab-penyebab yang mendasarinya. Sekitar 5–10% dari semua orang akan mengalami kejang tanpa sebab sebelum mencapai usia 80, dan kemungkinan mengalami serangan kedua berkisar antara 40 dan 50%. Di banyak wilayah dunia, mereka yang menderita epilepsi dibatasi dalam mengemudi atau tidak diperbolehkan sama sekali, tetapi kebanyakan bisa kembali mengemudi setelah periode tertentu bebas serangan. (in)
- L'épilepsie, aussi appelée mal comitial, est une affection neurologique qui touche plus de 50 millions de personnes à travers le monde. Elle est définie comme une famille de maladies dont le point commun est une prédisposition cérébrale à engendrer des « crises » épileptiques dites « non provoquées », c'est-à-dire spontanées, non expliquées par un facteur causal immédiat. Une crise épileptique est caractérisée par une altération fonctionnelle transitoire au sein d'une population de neurones, due à une « décharge » épileptique :
* soit limitée à une région du cerveau (crise dite « partielle ») ;
* soit impliquant les deux hémisphères cérébraux de manière simultanée (crise dite « généralisée »). L'épilepsie se manifeste habituellement durant l’enfance ou à l’adolescence, ou encore après l’âge de 65 ans, plus rarement à partir de 30 ans. Chez les personnes âgées, l'augmentation des cas de troubles cardiaques et d’accidents vasculaires cérébraux accentue le risque. Un tiers des patients souffre d'une épilepsie réfractaire et présente des crises malgré l'utilisation des anti-épileptiques. Un facteur prédisposant peut être d'origine génétique, lésionnel (lésion cérébrale présente depuis la naissance, malformative, ou acquise au cours de la vie, comme un accident vasculaire cérébral ou les complications d'un traumatisme crânien grave), toxique (certains médicaments tel que le tramadol abaissent le seuil épileptologène) ou autre (par exemple, une anomalie de l'électroencéphalogramme peut être considérée comme prédisposant). Il n'existe pas une seule épilepsie, mais de nombreuses formes différentes, à l'origine de crises épileptiques elles-mêmes très variées ; les plus fréquentes sont les crises tonico-cloniques généralisées dites convulsions, les crises myocloniques, les absences épileptiques, les crises partielles simples, les crises partielles complexes. Une épilepsie est caractérisée par deux traits essentiels :
* son caractère soit « généralisé » (les crises intéressent d'emblée les deux hémisphères cérébraux), soit « partiel » (les crises n’intéressent qu'une population limitée de neurones) ;
* son étiologie (« idiopathique » ou « génétique », et « symptomatique » ou « structurel/métabolique », selon les anciennes et nouvelles terminologies, respectivement). Chez les personnes souffrant d'épilepsie, la survenue d'une crise est souvent due à un état de fatigue inhabituel, un manque de sommeil, ou un état anxieux. Dans une minorité de cas dits « photosensibles », une stimulation lumineuse intermittente (par exemple, un stroboscope ou un « flash lumineux ») peut être à l'origine des crises. (fr)
- ( 간질은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 간질 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 뇌전증(腦電症, epilepsy) 또는 간질(癎疾)은 이유 없는 발작을 특징으로 하는 만성적인 신경질환이다. 대뇌 피질에서의 비정상적이고 강렬한 흥분이 발작의 원인이 되며, 발작의 길이와 주기는 다양하고 특별한 전조증상은 없다. 대뇌 피질의 비정상적 흥분은 뇌전도(EEG)로 진단한다. 뇌전증은 원인 미상인 경우(특발성)이 가장 많으나, 뇌손상, 뇌졸중, 뇌종양, 감염, 선천성 장애로 생기는 경우는 그 발병기전(epileptogenesis)가 알려져 있다. 돌연변이로 발생하는 경우는 적다. 옛날에는 지랄병으로 불렀다. 뇌전증은 발작(Convulsion)과 경련(Seizure) 을 동반하는 경우와 그렇지 않은 경우 등으로 구분된다. 또는 전간(癲癎)이라고도 하며, 과거에는 간질이 정식 명칭으로 사용되었으나, 2009년 6월 7일 대한간질학회에서 용어를 뇌전증으로 바꾸기로 최종 의결하였다. 간질 자체가 잘못된 용어는 아니지만 사회적 편견이 심하고, 간질이라는 용어가 주는 사회적 낙인이 심하기 때문에 뇌전증이라는 용어로 변경되었다. 용어는 변경되었으나 뇌전증과 관련해서는 명명법 이외에는 바뀐 것이 없으며 진단과 치료에 실질적인 영향을 주지 않는다. (ko)
- てんかん（癲癇、英語: Epilepsy）とは、脳内の細胞に発生する異常な神経活動（「てんかん放電」）によっててんかん発作をきたす神経疾患、あるいは症状。神経疾患としてはもっとも一般的なものである。 古くから存在が知られている疾患の一つで、ソクラテスやユリウス・カエサル が発病した記録が残っている。全般発作時の激しい全身の痙攣から、医学的な知識がない時代には、狐憑きに代表される「憑き物」が憑依したと誤認され、「放っておくと舌を噛んで死ぬ」と思われていたり、周囲に混乱を起こすことがあったり、偏見や差別の対象となることもあった。 かつては「子供の病気」とされていた。しかし、近年の調査研究で、老若男女関係なく発症する見解も示され、80歳を過ぎてから発病した報告例もある。一方でエミール・クレペリンは、老年性てんかんに対しては別個のものとして扱っている。 予防や完治は不可能である。しかし、抗てんかん薬を用いることによって、制御可能である。年間の医薬品コストはわずか5ドルにすぎない。しかし、通院、入院、検査には費用がかかり、日本では医療費自己負担額軽減のための制度もある。また、食餌療法によっても発作の軽減や抑制が可能な病気である。 一般人口における有病率は0.4～1.0%ほどで、有病者数は全世界で約5,000万人いると見られており、患者のおよそ80%は発展途上国の国民である。各国の疫学データでは、発症率は人口の1%前後、低中所得国での有病率は0.7～1.4%となっている。 イギリスでのデータでは、年間で「10万人あたり50例」とあり、傷病にかかる費用は「年間20億ポンド」と推定されている。 (ja)
- Padaczka, epilepsja – grupa przewlekłych chorób neurologicznych charakteryzujących się napadami padaczkowymi. Napad padaczkowy jest wyrazem przejściowych zaburzeń czynności mózgu, polegających na nadmiernych i gwałtownych, samorzutnych wyładowaniach bioelektrycznych w komórkach nerwowych. Napady są epizodami o różnym nasileniu, od krótkich i prawie niezauważalnych, po długie, silne wstrząsy. Napady powtarzają się i nie mają bezpośredniej przyczyny, natomiast napady pojawiające się na skutek konkretnej przyczyny nie muszą wiązać się z tą chorobą. W większości przypadków przyczyna choroby jest nieznana, przy czym u wielu osób epilepsja rozwija się m.in. na skutek urazu mózgu, udaru, guza mózgu, a także stosowania narkotyków i nadużywania alkoholu. Napady padaczkowe są wynikiem nadmiernej, nieprawidłowej aktywności komórek nerwowych kory mózgu. Diagnoza zwykle opiera się na wyeliminowaniu innych chorób mogących dawać podobne objawy (np. omdlenie) oraz sprawdzeniu, czy istnieją bezpośrednie przyczyny tych objawów. Diagnozę padaczki zwykle potwierdza się elektroencefalogramem (EEG). Padaczka jest nieuleczalna, jednak w niemal 70% przypadków jej napady można kontrolować lekami. W przypadkach braku reakcji na leki można rozważyć leczenie operacyjne, neurostymulację, lub wprowadzić zmiany w diecie. Padaczka nie zawsze jest chorobą dożywotnią i u wielu osób następuje poprawa do tego stopnia, że przyjmowanie leków staje się niepotrzebne. Na padaczkę cierpi ok. 1% ludzi na całym świecie (65 milionów), przy czym niemal 80% z nich mieszka w krajach rozwijających się. Liczba zachorowań wzrasta z wiekiem. W krajach rozwiniętych nowe przypadki padaczki odnotowywane są głównie u niemowląt i osób starszych; w krajach rozwijających się natomiast u starszych dzieci i ludzi młodych. Dzieje się tak na skutek różnicy w przyczynach choroby. Około 5–10% wszystkich osób doświadcza nieprowokowanego napadu przed ukończeniem 80 roku życia, a prawdopodobieństwo wystąpienia drugiego napadu wynosi 40 do 50%. W wielu częściach świata osoby cierpiące na padaczkę nie mogą prowadzić pojazdów lub ich zdolność do prowadzenia jest ograniczona, ale może być przywrócona po pewnym okresie bezepizodowym. (pl)
- L'epilessia (dal greco ἐπιληψία, "essere preso, colto di sorpresa") è una condizione neurologica caratterizzata da ricorrenti manifestazioni dette "crisi epilettiche". Una crisi epilettica è una scarica parossistica, ossia improvvisa, di una popolazione di neuroni che contraggono tra loro sinapsi reciproche. Questi eventi possono avere una durata abbastanza breve, tanto da passare quasi inosservati (solamente in rari casi), oppure possono prolungarsi per lunghi periodi. La presenza di una singola crisi epilettica non è sufficiente per fare diagnosi di epilessia. L'epilessia si definisce, infatti, come una condizione clinica in cui le crisi epilettiche sono ricorrenti o è presente un alto rischio di ricorrenza . In alcuni casi sindrome epilettiche età-dipendente si osservano nei bambini durante stati febbrili. In questi casi l'epilessia generalmente va in remissione con la progressiva maturazione dell'encefalo. Le sindromi epilettiche sono invece una costellazione di sintomi epilettici che sono sempre associati e che mostrano sintomi clinici (es tipo di crisi, eziologia, risposta alla terapia antiepilettica) e pattern EEG tipici, consentendo di distinguerle in diverse sindromi epilettiche. Nella maggior parte dei casi, l'eziologia non è nota, alcuni individui possono sviluppare un'epilessia su base genetica, altri come risultato di alterazioni strutturali o metaboliche. Lesioni cerebrali a seguito di ictus, tumori, traumi cranici, l'uso di droghe e alcol, encefalopatie ipossico-ischemiche possono favorire la comparsa di epilessia. Anche alcune rare mutazioni genetiche sono associate allo sviluppo di epilessia. In genere la diagnosi viene effettuata attraverso l'EEG e l'analisi dei dati clinici e anamnestici. Nel caso di ipotesi di epilessia secondaria vengono utilizzate tecniche di neuroimaging come la TAC o la RMN per identificare la causa delle crisi epilettiche. Gli attacchi epilettici vengono generalmente controllati tramite farmaci in circa il 70% dei casi. In coloro che non rispondono alla terapia farmacologia si può fare ricorso alla chirurgia, alla neurostimolazione o a cambiamenti nell'alimentazione. Non tutti i casi di epilessia sono permanenti e molte persone possono andare incontro a miglioramenti tali da non rendere più necessari i farmaci. Circa l'1% della popolazione mondiale soffre di epilessia e quasi l'80% dei casi si riscontra nei Paesi in via di sviluppo. Nel 2013, l'epilessia ha causato 116 000 decessi, in aumento rispetto ai 111 000 del 1990. L'epilessia è più frequente nei bambini e negli anziani. (it)
- Epilepsie of vallende ziekte is een aandoening waarbij bepaalde herhaaldelijke aanvallen (insulten) plaatsvinden ten gevolge van chronische afwijkingen in de hersenschors, die leiden tot abnormale en/of gesynchroniseerde activiteit van neuronen. Niet iedereen die een aanval krijgt heeft epilepsie en niet iedereen met epilepsie heeft last van aanvallen. Epilepsieën worden vaak beschreven naargelang het type aanval dat plaatsvindt of een epilepsiesyndroom dat er aan ten grondslag ligt. De behandeling bestaat voornamelijk uit het voorschrijven van anti-epileptische medicatie. Anti-epileptica zijn per definitie anti-ictogeen: ze voorkomen aanvallen, maar kunnen epilepsie niet genezen. Chirurgie en andere alternatieve interventies worden voornamelijk toegepast wanneer een patiënt onvoldoende reageert op medicatie. (nl)
- Epilepsi (från latin epilepsia, från grekiska ἐπιληψία, från epilambanein, att anfalla, gripa tag, från lambanein, att ta) är en grupp diagnoser av störningar i hjärnan, som ger återkommande epileptiska anfall. Anfallen kan bestå av medvetandepåverkan, ryckningar i armar och ben eller andra neurologiska symptom och orsakas av övergående elektriska urladdningar i hjärnans nervceller. Epilepsi är inte ärftlig, men kan vara medfödd eller uppstå till följd av en hjärnskada (trauma, stroke, tumörer, infektioner m.m.), men i många fall kan utredning inte visa någon orsak till epilepsin. För den som haft ett enstaka epileptiskt anfall är risken att utveckla epilepsi mindre än 50%. För att få diagnosen epilepsi krävs därför vanligen att man haft minst två anfall, utan provocerande faktorer. Risken för anfall ökas vid abstinens, infektion, extrem trötthet. Epilepsianfallens karaktär, frekvens och omfattning varierar kraftigt mellan olika drabbade individer, likaså möjligheten till framgångsrik medicinsk behandling. I Sverige får den som nyligen haft ett epileptiskt anfall inte köra bil, men personer med epilepsi får ofta börja köra igen när de varit anfallsfria ett år. Har man varit anfallsfri i minst tre år, då minskas körförbudstiden till sex månader, förutsatt att medicineringen effektiviseras efter anfallet. Epilepsi behandlas i huvudsak med läkemedel, men vid bristande effekt eller då läkemedel inte kan användas finnas andra behandlingar såsom , ketogen kost, vagusstimulering och vissa experimentella behandlingar. (sv)
- Эпиле́пси́я (лат. epilepsia от др.-греч. ἐπιληψία ← ἐπίληπτος «схваченный, пойманный, застигнутый»), также арх. паду́чая (от лат. caduca) — хроническое неврологическое заболевание, проявляющееся в предрасположенности организма к внезапному возникновению судорожных приступов. Эпилепсией болеют не только люди, но и другие млекопитающие, например: собаки, кошки, мыши, козы. Другое распространённое и общеупотребительное название этих внезапных приступов — эпилептический приступ. (ru)
- Epilepsia é uma perturbação neurológica caracterizada por crises epilépticas recorrentes. As crises epiléticas são de duração e intensidade variável, desde episódios breves e praticamente imperceptíveis até longos períodos convulsivos em que o corpo se agita vigorosamente. Os episódios convulsivos podem resultar em lesões físicas, incluindo fraturas ósseas. Na epilepsia, as crises tendem a ser recorrentes e a não ter uma causa subjacente definida. Geralmente não se considera epilepsia os casos de episódios convulsivos isolados ou casos em que é possível determinar uma causa específica. A maior parte dos casos de epilepsia é de origem desconhecida. Alguns casos são o resultado de lesões cerebrais, AVC, tumores cerebrais, infeções no cérebro ou de doenças congénitas, mediante um processo denominado . Um pequeno número de casos está ainda diretamente associado a algumas mutações genéticas. As crises epilépticas são o resultado de atividade excessiva e anormal das células nervosas no córtex cerebral. O diagnóstico de epilepsia requer que primeiro sejam excluídas outras condições que possam produzir sintomas semelhantes, como a síncope, e determinar se existem causas imediatas para as crises, como síndrome de abstinência alcoólica ou distúrbios eletrolíticos. A avaliação de outras possíveis causas geralmente é realizada com exames imagiológicos ao cérebro e análises ao sangue. O diagnóstico de epilepsia pode em muitos casos ser confirmado com um electroencefalograma (EEG), embora um resultado normal não exclua a doença. Em cerca de 70% dos casos é possível prevenir e controlar com medicação a ocorrência de crises epilépticas. Em pessoas cujas crises não respondem à medicação, pode-se considerar cirurgia, neuroestimulação ou alterações na dieta. Nem todos os casos de epilepsia duram toda a vida e muitas pessoas melhoram ao ponto de deixarem de necessitar de tratamento. Em 2015, a epilepsia afetava em todo o mundo cerca de 39 milhões de pessoas. Cerca de 80% dos casos ocorre em países em vias de desenvolvimento. Em 2015, a doença foi a causa de 125 000 mortes, um aumento em relação às 112 000 em 1990. A epilepsia é mais comum em pessoas mais velhas. Nos países desenvolvidos o aparecimento de novos casos é mais frequente em bebés e idosos. Nos países em vias de desenvolvimento, diferenças ao nível da frequência das causas subjacentes fazem com que o aparecimento seja mais comum em crianças mais velhas e jovens adultos. Entre 5 e 10% de todas as pessoas terão uma crise epiléptica sem causa definida até aos 80 anos de idade, com 40–50% de probabilidade de ocorrência de uma segunda crise. Em algumas regiões do mundo, as pessoas com epilepsia estão proibidas de conduzir ou não lhes é permitido conduzir até estarem livres de crises durante um determinado período de tempo. Dependendo da região do mundo, a condição está associada a diversos estigmas sociais e diferentes formas de tratamento. O termo "epilepsia" tem origem no grego antigo ἐπιλαμβάνειν, "tomar, capturar, possuir, ter". (pt)
- Епіле́псія (від давньогр. ἐπιλαμβάνειν — «захоплювати, володіти, уражати» укр. чóрна нéміч, падýча хворо́ба, чо́рна хворо́ба, падýча, пáдавка, паду́чка, па́давиця, би́рса, причи́нна) — група довготривалих неврологічних розладів, що характеризуються виникненням судомних нападів. Ці напади можуть мати різний характер: від швидкоплинних і майже непомітних проявів, до появи тривалих судом. Для епілепсії характерне раптове виникнення нападів із рецидивами впродовж життя, тоді як напади, викликані певною відомою причиною вважаються епілептичними реакціями, які слід відрізняти від епілепсії як хвороби. У більшості випадків причина хвороби невідома, але у деяких людей епілепсія виникає внаслідок ЧМТ, інсульту, пухлини головного мозку, зловживання наркотичними речовинами й алкоголем, та з інших причин. Епілептичні напади спричиняються надмірною й аномальною активністю нервових клітин кори головного мозку. Для уточнення діагнозу слід виключити інші стани, за яких можливий розвиток подібних симптомів (наприклад, втрата свідомості), а також зважити на наявність будь-яких безпосередніх причин їх виникнення. Підтвердження діагнозу здійснюється за допомогою методу електроенцефалографії. Вилікуватися від епілепсії неможливо, але за умови відповідного лікування епілептичні напади можна стримати у 70 % випадків. Окрім медикаментозного лікування, існує можливість проведення оперативного втручання, проведення , може бути корисним дотримання лікувальної дієти. Деякі епілептичні синдроми не рецидивують упродовж життя. У значної частини хворих вдається досягти відміни лікувальних препаратів без поновлення нападів. Близько 1 % людей по всьому світу (65 мільйонів) хворі на епілепсію,, майже 80 % випадків хвороби реєструється у країнах, що розвиваються. Частота нападів має тісний зв'язок із віком людини, в осіб похилого віку епілептичні напади спостерігаються частіше. В індустріально розвинутих країнах дебют хвороби найчастіше спостерігається у немовлят та осіб похилого віку; у країнах, що розвиваються, — у дітей молодшого шкільного віку та підлітків, що пояснюється відмінностями у частоті реєстрації причинних факторів. Спонтанний епілептичний напад виникає у 5—10 % людей віком до 80 років, вірогідність виникнення другого нападу коливається від 40 до 50 %. У багатьох країнах світу хворі на епілепсію не можуть керувати транспортними засобами, але більшість з них можуть отримати водійські права за умови тривалої ремісії. У народній свідомості українців, епілепсія вважалася однією з найтяжчих хвороб. Основна причина хвороби — невилікуваний вчасно переляк, хоча побутувало і переконання, що вона є в кожної людини від народження, проте не у всіх виходить «назовні». Поряд із тим її інтерпретували як вселення злого духа в організм дитини чи дорослої людини. (uk)
- 癲癇症（英語：Epilepsy）又稱腦癇症，是一種，特徵為反覆地癲癇發作，即為重複發作或長或短的嚴重抽搐症狀，可能會造成物理性傷害，甚至骨折。脑痫症的定義為患者在無誘發原因下持續重複地癲癇發作；因中毒等特定原因引發的單次性癲癇發作（英語：Isolated seizures）不歸類為脑痫症。脑痫症的治療方式在各地各有不同，患者常因其病況而遭到各種程度的汙名化。 大多數脑痫病例的肇因尚未理清，在少數病例中，有些係肇因於腦損傷、中風、腦腫瘤、腦部感染或先天性障礙，經而致病；而一小部分的脑痫病例與已知的基因突變直接相關。癲癇發作是大腦皮質中過度且異常的神經元活動所產生的結果。脑痫的診斷必須先排除其他可能造成類似症狀的情況，例如昏厥；以及判斷是否有其他造成發作的原因，例如酒精戒斷症候群或電解質方面的問題。這部分可以借助神經成像和血液檢查。異常的腦電圖檢查結果可以佐證脑痫的診斷，但正常的腦電圖檢查結果則無法排除脑痫的可能性。 由其他原因造成的脑痫症可能是可以預防的。70%的發作可藉由藥物控制，平價的抗發作藥物通常也不難取得。而無法以藥物控制的發作則可以考慮外科學，，或飲食調整。並不是所有的脑痫症都會持續終生，許多人的狀況可以改善到不再需要治療的程度。 截至2015年，有3,900萬人罹患脑痫，將近80%是在发展中國家。2015年全世界有12萬5千人因為脑痫而死亡，較1990年的11萬2千人要多一些。脑痫在年長者身上較容易出現。在已開發國家，新增的病例最常出現在嬰兒及年長者。在開發中國家，因為根本病因的差異，新增病例會以年齡較大的兒童及青年為主。有5%至10%的人會在80歲以前出現無故的癲癇發作，這些人中再次癲癇發作的比例佔40%至50%。許多地區的脑痫患者的駕駛資格會受限制，或是被要求必須一段時間沒有癲癇發作才能夠駕駛。 脑痫的英語「epilepsy」是源自古希臘語的「ἐπιλαμβάνειν」，為「侵襲、佔有、或折磨」之意。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Epilepsie (starší český výraz padoucnice) je onemocnění mozku charakterizované výskytem epileptických záchvatů. Epileptické záchvaty jsou epizody náhlé a přechodné abnormální funkce , které se projevují dočasnou změnou vědomí či vnímání, chování, hybnosti či citlivosti. Epilepsie je jedním z nejčastějších chronických neurologických onemocnění, vyskytuje se celosvětově, postihuje ženy i muže, jedince všech věkových kategorií i etnik. (cs)
- Επιληψία είναι μια πάθηση του εγκεφάλου που χαρακτηρίζεται από κρίσεις κινητικών, αισθητικών, ψυχικών και άλλων εκδηλώσεων. (el)
- Epilepsio estas neŭra malsano. Ne ekzistas unusola tipo de epilepsio. Ĝin karakterizas ekstrema cerba funkcio abrupta, kriza. Eblaj aspektoj tre multas: konvulsioj, perdo de konscio ktp. La diverseco de la aspektoj dependas de la cerbaj partoj trafitaj. Dum krizoj la kondutoj de malsanuloj povas kelkfoje instigi al penso, ke temas pri psika malsano, kio ĝi ne estas. (eo)
- Epilepsia krisi epileptikoak edo konbultsioak nozitzeagatik nabarmentzen den gaixotasun kronikoa da. Krisi epileptiko bat sufritzen duten pertsona guztiak ez dute zertan epilepsia diagnostikaturik eduki. Gutxienez bi krisialditik gora eduki dituztenak hartzen dira epileptikotzat. (eu)
- Is galar ainsealach néareolaíoch é an titimeas (seantéarma eile i nGaeilge: an tinneas beannaithe, i mBéarla epilepsy sa tSean-Ghréigis ἐπίληψις "an t-ionsaí"), nó taom neamhbhuan, bainteach le suaitheadh nearnhbhuan comhfheasa. Tosaíonn sé le díluchtuithe comhuaineacha grúpaí néarón san inchinn, agus tarlaíonn foirrneacha éagsúla de shuaitheadh. Má tharlaíonn díluchtú tobann, d’fhéadfadh go dtarlódh cailliúint comhfheasa, fadhbanna iompraíochta nó gluaiseachtaí ainneonacha (.i. taom titimis). (ga)
- Эпиле́пси́я (лат. epilepsia от др.-греч. ἐπιληψία ← ἐπίληπτος «схваченный, пойманный, застигнутый»), также арх. паду́чая (от лат. caduca) — хроническое неврологическое заболевание, проявляющееся в предрасположенности организма к внезапному возникновению судорожных приступов. Эпилепсией болеют не только люди, но и другие млекопитающие, например: собаки, кошки, мыши, козы. Другое распространённое и общеупотребительное название этих внезапных приступов — эпилептический приступ. (ru)
- الصَّرْعُ هو مجموعة من الاضطرابات العصبية التي تنتج عن اضطراب الإشارات الكهربائية في خلايا المخ وتتميز بحدوث نوبات متكررة. يمكن أن تختلف نوبات الصرع من فترات قصيرة وغير قابلة للكشف تقريبًا إلى فترات طويلة من التشنج الشديد، كما يمكن أن تؤدي هذه النوبات إلى إصابات جسدية، بما في ذلك كسر العظام في بعض الأحيان. تتكرر النوبات في حالات الصرع، وكقاعدة عامة، ليس لها أي سبب كامن فوري. لا تعتبر النوبات المنفصلة التي تثيرها أسباب معينة مثل التسمم صرع. يمكن علاج المصابين بالصرع بأشكال مختلفة في العديد من المناطق حول العالم ويعانوا من درجات متفاوتة من الوصمة الاجتماعية بسبب حالتهم. (ar)
- L'epilèpsia és una síndrome cerebral crònica de causes diverses, caracteritzada per crisis recurrents degudes a una descàrrega excessiva d'impulsos nerviosos per les neurones cerebrals, associades eventualment amb diverses manifestacions clíniques i para-clíniques. Les crisis poden ser convulsives o no convulsives. No totes les persones que pateixen una crisi epilèptica es diagnostiquen d'epilèpsia. Es consideren epilèptics quan pateixen almenys dos atacs, els quals no sempre són associats als tremolors motors d'una convulsió. (ca)
- Epilepsie (von altgriechisch ἐπίληψις epílēpsis, deutsch ‚Angriff‘, ‚Überfall‘, über ἐπιληψία und lateinisch epilepsia, „Anfall, Krampfanfall, Anfallsleiden“, seit dem 16. Jahrhundert nachweisbar), im Deutschen in früheren Jahrhunderten, abgeleitet von Fall ‚Sturz‘, ‚Fall‘, Fallsucht (auch mittelhochdeutsch ‚fallende Sucht‘ und lateinisch Morbus caducus) und zerebrales Anfallsleiden oder zerebrales Krampfleiden genannt, bezeichnet eine Erkrankung mit mindestens einem spontan aufgetretenen epileptischen Anfall, der nicht durch eine aktuell bestehende, erkennbare Ursache (beispielsweise eine akute Entzündung des Gehirns, einen Schlaganfall oder eine Kopfverletzung) oder einen Auslöser (wie Entzug von Alkohol bei bestehender Alkoholabhängigkeit oder massiven Schlafmangel) hervorgerufen wurde. (de)
- Epilepsy is a group of non-communicable neurological disorders characterized by recurrent epileptic seizures. Epileptic seizures can vary from brief and nearly undetectable periods to long periods of vigorous shaking due to abnormal electrical activity in the brain. These episodes can result in physical injuries, either directly such as broken bones or through causing accidents. In epilepsy, seizures tend to recur and may have no immediate underlying cause. Isolated seizures that are provoked by a specific cause such as poisoning are not deemed to represent epilepsy. People with epilepsy may be treated differently in various areas of the world and experience varying degrees of social stigma due to the alarming nature of their symptoms. (en)
- La epilepsia (del latín epilepsĭa, a su vez del griego ἐπιληψία, 'intercepción') es una enfermedad provocada por un desequilibrio en la actividad eléctrica de las neuronas de alguna zona del cerebro. Se caracteriza por uno o varios trastornos neurológicos que dejan una predisposición en el cerebro a padecer convulsiones recurrentes, que suelen dar lugar a consecuencias neurobiológicas, cognitivas y psicológicas. La epilepsia también afecta a los animales, especialmente a los domésticos: tanto en gatos como en perros, los síntomas son los mismos que se han descrito para el ser humano. (es)
- Epilepsi (berasal dari kata kerja Yunani Kuno ἐπιλαμβάνειν yang berarti "menguasai, memiliki, atau menimpa") adalah sekelompok yang cirinya ditandai dengan . Serangan epileptik ini episodenya bisa bermacam-macam mulai dari serangan singkat dan hampir tak terdeteksi hingga guncangan kuat untuk periode yang lama. Dalam epilepsi, serangan cenderung berulang, dan tidak ada penyebab yang mendasari secara langsung sementara serangan yang disebabkan oleh penyebab khusus tidak dianggap mewakili epilepsi. Dalam bahasa Indonesia digunakan istilah "penyakit ayan" untuk berbagai kasus epilepsi. (in)
- L'épilepsie, aussi appelée mal comitial, est une affection neurologique qui touche plus de 50 millions de personnes à travers le monde. Elle est définie comme une famille de maladies dont le point commun est une prédisposition cérébrale à engendrer des « crises » épileptiques dites « non provoquées », c'est-à-dire spontanées, non expliquées par un facteur causal immédiat. Une crise épileptique est caractérisée par une altération fonctionnelle transitoire au sein d'une population de neurones, due à une « décharge » épileptique : Une épilepsie est caractérisée par deux traits essentiels : (fr)
- ( 간질은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 간질 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 뇌전증(腦電症, epilepsy) 또는 간질(癎疾)은 이유 없는 발작을 특징으로 하는 만성적인 신경질환이다. 대뇌 피질에서의 비정상적이고 강렬한 흥분이 발작의 원인이 되며, 발작의 길이와 주기는 다양하고 특별한 전조증상은 없다. 대뇌 피질의 비정상적 흥분은 뇌전도(EEG)로 진단한다. 뇌전증은 원인 미상인 경우(특발성)이 가장 많으나, 뇌손상, 뇌졸중, 뇌종양, 감염, 선천성 장애로 생기는 경우는 그 발병기전(epileptogenesis)가 알려져 있다. 돌연변이로 발생하는 경우는 적다. 옛날에는 지랄병으로 불렀다. 뇌전증은 발작(Convulsion)과 경련(Seizure) 을 동반하는 경우와 그렇지 않은 경우 등으로 구분된다. 또는 전간(癲癎)이라고도 하며, 과거에는 간질이 정식 명칭으로 사용되었으나, 2009년 6월 7일 대한간질학회에서 용어를 뇌전증으로 바꾸기로 최종 의결하였다. (ko)
- てんかん（癲癇、英語: Epilepsy）とは、脳内の細胞に発生する異常な神経活動（「てんかん放電」）によっててんかん発作をきたす神経疾患、あるいは症状。神経疾患としてはもっとも一般的なものである。 古くから存在が知られている疾患の一つで、ソクラテスやユリウス・カエサル が発病した記録が残っている。全般発作時の激しい全身の痙攣から、医学的な知識がない時代には、狐憑きに代表される「憑き物」が憑依したと誤認され、「放っておくと舌を噛んで死ぬ」と思われていたり、周囲に混乱を起こすことがあったり、偏見や差別の対象となることもあった。 かつては「子供の病気」とされていた。しかし、近年の調査研究で、老若男女関係なく発症する見解も示され、80歳を過ぎてから発病した報告例もある。一方でエミール・クレペリンは、老年性てんかんに対しては別個のものとして扱っている。 予防や完治は不可能である。しかし、抗てんかん薬を用いることによって、制御可能である。年間の医薬品コストはわずか5ドルにすぎない。しかし、通院、入院、検査には費用がかかり、日本では医療費自己負担額軽減のための制度もある。また、食餌療法によっても発作の軽減や抑制が可能な病気である。 イギリスでのデータでは、年間で「10万人あたり50例」とあり、傷病にかかる費用は「年間20億ポンド」と推定されている。 (ja)
- L'epilessia (dal greco ἐπιληψία, "essere preso, colto di sorpresa") è una condizione neurologica caratterizzata da ricorrenti manifestazioni dette "crisi epilettiche". Una crisi epilettica è una scarica parossistica, ossia improvvisa, di una popolazione di neuroni che contraggono tra loro sinapsi reciproche. Questi eventi possono avere una durata abbastanza breve, tanto da passare quasi inosservati (solamente in rari casi), oppure possono prolungarsi per lunghi periodi. La presenza di una singola crisi epilettica non è sufficiente per fare diagnosi di epilessia. L'epilessia si definisce, infatti, come una condizione clinica in cui le crisi epilettiche sono ricorrenti o è presente un alto rischio di ricorrenza . In alcuni casi sindrome epilettiche età-dipendente si osservano nei bambini dur (it)
- Epilepsie of vallende ziekte is een aandoening waarbij bepaalde herhaaldelijke aanvallen (insulten) plaatsvinden ten gevolge van chronische afwijkingen in de hersenschors, die leiden tot abnormale en/of gesynchroniseerde activiteit van neuronen. Niet iedereen die een aanval krijgt heeft epilepsie en niet iedereen met epilepsie heeft last van aanvallen. Epilepsieën worden vaak beschreven naargelang het type aanval dat plaatsvindt of een epilepsiesyndroom dat er aan ten grondslag ligt. De behandeling bestaat voornamelijk uit het voorschrijven van anti-epileptische medicatie. Anti-epileptica zijn per definitie anti-ictogeen: ze voorkomen aanvallen, maar kunnen epilepsie niet genezen. Chirurgie en andere alternatieve interventies worden voornamelijk toegepast wanneer een patiënt onvoldoende re (nl)
- Padaczka, epilepsja – grupa przewlekłych chorób neurologicznych charakteryzujących się napadami padaczkowymi. Napad padaczkowy jest wyrazem przejściowych zaburzeń czynności mózgu, polegających na nadmiernych i gwałtownych, samorzutnych wyładowaniach bioelektrycznych w komórkach nerwowych. Napady są epizodami o różnym nasileniu, od krótkich i prawie niezauważalnych, po długie, silne wstrząsy. Napady powtarzają się i nie mają bezpośredniej przyczyny, natomiast napady pojawiające się na skutek konkretnej przyczyny nie muszą wiązać się z tą chorobą. (pl)
- Epilepsia é uma perturbação neurológica caracterizada por crises epilépticas recorrentes. As crises epiléticas são de duração e intensidade variável, desde episódios breves e praticamente imperceptíveis até longos períodos convulsivos em que o corpo se agita vigorosamente. Os episódios convulsivos podem resultar em lesões físicas, incluindo fraturas ósseas. Na epilepsia, as crises tendem a ser recorrentes e a não ter uma causa subjacente definida. Geralmente não se considera epilepsia os casos de episódios convulsivos isolados ou casos em que é possível determinar uma causa específica. (pt)
- Epilepsi (från latin epilepsia, från grekiska ἐπιληψία, från epilambanein, att anfalla, gripa tag, från lambanein, att ta) är en grupp diagnoser av störningar i hjärnan, som ger återkommande epileptiska anfall. Anfallen kan bestå av medvetandepåverkan, ryckningar i armar och ben eller andra neurologiska symptom och orsakas av övergående elektriska urladdningar i hjärnans nervceller. Epilepsi är inte ärftlig, men kan vara medfödd eller uppstå till följd av en hjärnskada (trauma, stroke, tumörer, infektioner m.m.), men i många fall kan utredning inte visa någon orsak till epilepsin. (sv)
- Епіле́псія (від давньогр. ἐπιλαμβάνειν — «захоплювати, володіти, уражати» укр. чóрна нéміч, падýча хворо́ба, чо́рна хворо́ба, падýча, пáдавка, паду́чка, па́давиця, би́рса, причи́нна) — група довготривалих неврологічних розладів, що характеризуються виникненням судомних нападів. Ці напади можуть мати різний характер: від швидкоплинних і майже непомітних проявів, до появи тривалих судом. Для епілепсії характерне раптове виникнення нападів із рецидивами впродовж життя, тоді як напади, викликані певною відомою причиною вважаються епілептичними реакціями, які слід відрізняти від епілепсії як хвороби. (uk)
- 癲癇症（英語：Epilepsy）又稱腦癇症，是一種，特徵為反覆地癲癇發作，即為重複發作或長或短的嚴重抽搐症狀，可能會造成物理性傷害，甚至骨折。脑痫症的定義為患者在無誘發原因下持續重複地癲癇發作；因中毒等特定原因引發的單次性癲癇發作（英語：Isolated seizures）不歸類為脑痫症。脑痫症的治療方式在各地各有不同，患者常因其病況而遭到各種程度的汙名化。 大多數脑痫病例的肇因尚未理清，在少數病例中，有些係肇因於腦損傷、中風、腦腫瘤、腦部感染或先天性障礙，經而致病；而一小部分的脑痫病例與已知的基因突變直接相關。癲癇發作是大腦皮質中過度且異常的神經元活動所產生的結果。脑痫的診斷必須先排除其他可能造成類似症狀的情況，例如昏厥；以及判斷是否有其他造成發作的原因，例如酒精戒斷症候群或電解質方面的問題。這部分可以借助神經成像和血液檢查。異常的腦電圖檢查結果可以佐證脑痫的診斷，但正常的腦電圖檢查結果則無法排除脑痫的可能性。 由其他原因造成的脑痫症可能是可以預防的。70%的發作可藉由藥物控制，平價的抗發作藥物通常也不難取得。而無法以藥物控制的發作則可以考慮外科學，，或飲食調整。並不是所有的脑痫症都會持續終生，許多人的狀況可以改善到不再需要治療的程度。 脑痫的英語「epilepsy」是源自古希臘語的「ἐπιλαμβάνειν」，為「侵襲、佔有、或折磨」之意。 (zh)
|