| dbo:abstract
|
- نيكولاي ميخائيلوفتش كرامزين (بالروسية: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н)؛ 12 ديسمبر 1766 - 3 يونيو 1826 مؤرخ وروائي روسي. كتب رسائل رحالة روسي 1792، سجل فيها انطباعاته في أثناء رحلته إلى غرب أوروبا وإنجلترا وأدخل بذلك الوعي العالمي في الأدب الروسي. كذلك تبين روايته المغرقة في العاطفة ليزا المسكينة 1792 بداية حركة ما قبل الرومانسية في الأدب الروسي. (ar)
- Nikolai Karamzín (rus: Николай Михайлович Карамзин) (Karamzinka, 1 de desembre de 1766 (Julià) - Sant Petersburg, 22 de maig de 1826 (Julià)), nom complet amb patronímic Nikolai Mikhàilovitx Karamzín, rus: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н, fou un escriptor rus, poeta, historiador, i crític. Se'l recorda millor per la seva Història de l'Imperi Rus, una història nacional de 12 volums que imita les obres d'Edward Gibbon. (ca)
- Nikolaj Michajlovič Karamzin (rusky Николай Михайлович Карамзин, 1. prosincejul./ 12. prosince 1766greg. Michajlovka, Orenburská oblast – 22. květnajul./ 3. června 1826greg. Petrohrad) byl ruský preromantický spisovatel a historik, známý především svými dvanáctisvazkovými Dějinami Říše ruské, ve kterých zpracoval ruské dějiny do počátku 17. století. Karamzin je považován za nejvýznamnějšího představitele ruské sentimentální prózy díky svému intelektuálnímu cestopisu Listy ruského cestovatele (1791, Письма русского путешественника), napsanému v duchu Laurence Sterna, a povídkám Liodor (1792, Лиодор), Ubohá Líza (1792, Бедная Лиза) a Natalja, bojarská dcera (1792, Наталья, боярская дочь). Je zakladatelem ruské moderní žurnalistiky, které dal ráz populárně encyklopedického čtení a jako první se v ní věnoval i politickým otázkám. Literární ruštinu zbavil pout církevně slovanského jazyka, neboť jako základ svých děl použil lidovou mluvu vytříbenou zkoumáním starých pramenů, a tím je učinil přístupné nejširším vrstvám. Karamzinovy Dějiny Říše ruské (1816–1829, История государства Российского) měly ve své době ohromný vědecký i společenský dopad, neboť před jejich sepsáním prakticky nikdo z historiků Ruska neprováděl kritické zkoumání starých pramenů. Teprve Karamzin vytvořil dílo velkého stylu na vědeckém podkladě a stal se na dlouhou dobu autoritou v otázkách ruského dějepisu, přičemž mnohé jeho závěry nepozbyly dosud na platnosti. Karamzin také prokázal neocenitelné služby i staré ruské literatuře, jejíž mnohé památky (například Slovo o pluku Igorově) vešly ve známost díky němu. (cs)
- Nikolai Michailowitsch Karamsin (russisch Николай Михайлович Карамзин, wiss. Transliteration Nikolaj Michajlovič Karamzin; * 1. Dezemberjul. / 12. Dezember 1766greg. im Dorf Michailowka im Gouvernement Simbirsk (Russland); † 22. Maijul. / 3. Juni 1826greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer Schriftsteller und Historiker. Karamsin markiert in der russischen Literatur den Übergang vom Klassizismus zum Sentimentalismus. Ende des 18. und Anfang des 19. Jahrhunderts konnte kein anderer Schriftsteller in Russland einen solchen Publikumserfolg und so viele Nachahmer verzeichnen wie Karamsin. (de)
- Ο Νικολάι Μιχάιλοβιτς Καραμζίν (ρωσική γραφή: Николай Михайлович Карамзин , προφορά στα ρωσικά: Νικαλάι Μιχάιλαβιτς Καραμζίν),(1 (12 γρηγοριανό ημερολόγιο) Δεκεμβρίου 1766 - 22 Μαΐου (3) Ιουνίου 1826) ήταν Ρώσος συγγραφέας, που έμεινε στην ιστορία των ρωσικών γραμμάτων για τον κυρίαρχο ρόλο του στο μετασχηματισμό και την εξέλιξη της ρωσικής λογοτεχνίας και τη συγγραφή του μνημειώδους έργου Ιστορία του Ρωσικού Κράτους. (el)
- Nikolaj Miĥajloviĉ Karamzin (ruse Николай Михайлович Карамзин) naskiĝis la 12-an de decembro 1766 (n.s.) en Miĥajlovka, Simbirska gubernio, Rusio. Laŭ aliaj fontoj – Znamenskoje, Kazana gubernio, Rusio. Li mortis la 3-an de junio 1826 en Sankt-Peterburgo. Karamzin famiĝis kiel unua oficiala historiografiisto de Rusio, aŭtoro de la dekduvoluma “Historio de la Rusia Ŝtato”. Li ankaŭ estis verkisto, poeto, redaktoro, tradukisto kaj akademiano de Sankt-Peterburga Akademio. (eo)
- Nikolai Mikhailovitx Karamzin (errusieraz: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н, nʲɪkɐˈlaj mʲɪˈxajləvʲɪtɕ kərɐmˈzʲin ahoskatua; Simbirsk, gaurko Ulianovsk, 1766ko abenduaren 12agreg./abenduaren 1ajul. - San Petersburgo, 1826ko ekainaren 3agreg./maiatzaren 22ajul.) errusiar historialaria izan zen. Armadan bi urte egin ondoren, literaturari ekin zion. Errusierazko prosaren sortzaileetakoa izan zen, eta oso aintzat hartua izan zen estilista gisa. Bere lehen obra (Bidaiak Moskutik) argitaratu zuenean, Inperioaren historialari izendatu zuten. Errusiako historia izan zen Karamzinen obra nagusia. (eu)
- Nikolái Mijáilovich Karamzín (en ruso, Никола́й Миха́йлович Карамзи́н; , provincia de Simbirsk, 1 de diciembre de 1766 - San Petersburgo, 3 de junio de 1826) fue un escritor, historiador y traductor ruso del sentimentalismo o prerromanticismo ruso. (es)
- Nikolaï Karamzine Nikolaï Mikhaïlovitch Karamzine (en russe : Николай Михайлович Карамзин, ISO 9 : Nikolaj Michajlovič Karamzin), né le 1er décembre 1766 (12 décembre 1766 dans le calendrier grégorien) à Simbirsk et mort le 22 mai 1826 (3 juin 1826 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un écrivain et historien russe. (fr)
- Nikolay Mikhailovich Karamzin (Russian: Николай Михайлович Карамзин; 12 December [O.S. 1 December] 1766 – 3 June [O.S. 22 May] 1826) was a Russian Imperial historian, romantic writer, poet and critic. He is best remembered for his fundamental History of the Russian State, a 12-volume national history. (en)
- Nikolay Mikhailovich Karamzin (bahasa Rusia: Николай Михайлович Карамзин; IPA: ; 12 Desember [K.J.: 1 Desember] 1766 – 3 Juni [K.J.: 22 Mei] 1826) adalah seorang sejarawan, penulis romansa, penyair dan kritikus Kekaisaran Rusia. Ia dikenal karena membuat karya berjudul Sejarah Negara Rusia, sebuah catatan sejarah nasional yang berisi 12 volume. (in)
- 니콜라이 미하일로비치 카람진(러시아어: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н, 1766년 12월 12일 ~ 1826년 6월 3일)은 러시아의 작가, 시인, 역사가, 비평가이다. 지주 귀족 출신. 처음 노비코프의 잡지에 기고하고 있었으나 80년대 말부터 서구를 여행, 귀국 후 <러시아인 여행자의 편지>(1791-92)를 자신이 창간한 잡지에 게재했다. 또한 소설 <가련한 리자>(1792)를 발표 러시아 주정주의의 지도자가 되었다. 이 소설은 농사꾼 딸의 귀족 출신 청년에 대한 비련을 청신한 문체로 묘사한 러시아 최초의 근대소설로 농사꾼 여자일지라도 사랑을 할 수 있다는 것을 제시하여 일반 독자에게 깊은 감동을 주었다. 문장어(文章語)를 새로 개발시킨 점에서도 커다란 공적을 남겼고 만년에는 대작 <러시아 제국사(帝國史)>의 집필에 몰두했다. (ko)
- Nikolaj Michajlovič Karamzin (in russo: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н?; , 1º dicembre 1766 – Mosca, 3 giugno 1826) è stato uno scrittore e storico russo, conosciuto per aver rivoluzionato il linguaggio letterario del proprio paese. (it)
- Nikołaj Michajłowicz Karamzin (ros. Никола́й Миха́йлович Карамзи́н; ur. 1 grudnia?/ 12 grudnia 1766 w Znamienskoje, Imperium Rosyjskie, zm. 22 maja?/ 3 czerwca 1826 w Petersburgu, Imperium Rosyjskie) – rosyjski pisarz, publicysta i historyk.Inicjator nurtu sentymentalizmu w literaturze rosyjskiej (Biedna Liza). Twórca pierwszych w literaturze rosyjskiej opowieści historycznych. Reformator rosyjskiego języka literackiego. Początkowo zwolennik europejskiego liberalizmu, później stał się konserwatywnym i nacjonalistycznym piewcą szlachetczyzny i samowładztwa cesarskiego, chociaż był przeciwnikiem ingerencji państwa w prywatne życie obywateli. Najbardziej znany ze swojej monumentalnej, liczącej dwanaście tomów pracy Historia państwa rosyjskiego, gloryfikującej dawną Ruś. W jego dorobku znajduje się też utwór poświęcony podróży intelektualnej – Listy podróżnika rosyjskiego. (pl)
- ニコライ・ミハイロヴィチ・カラムジン（ロシア語:Никола́й Миха́йлович Карамзи́н、ラテン文字:Nikolay Mikhailovich Karamzin、1766年12月12日（旧暦:12月1日） - 1826年6月3日（旧暦:5月22日））は、ロシア帝国（現:ロシア）出身の貴族、小説家、詩人、歴史家、評論家。文章語の改革に尽力した。大著に1816年からカラムジンが亡くなるまで著された全12巻からなる『』（ru:История государства российского）がある。 ロシア文学に於ける散文を同国の思想家、貴族であるアレクサンドル・ラジーシチェフと共に開拓した。また、1792年に著されたカラムジンの主著『』『貴族の娘ナターリア』はロシアに於ける啓蒙主義、主情主義（センチメンタリズム）を代表する作品である。 同国の詩人、作家であるアレクサンドル・プーシキンの伯父と親しかった。また、ロマン主義の詩人であるヴァシーリー・ジュコーフスキーとも親しかった。 (ja)
- Nikolaj Michajlovitsj Karamzin (Russisch: Николай Михайлович Карамзин) was een Russisch schrijver, criticus en historicus. (nl)
- Nikolai Mikhailovich Karamzin (em russo: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н; 12 de Dezembro de 1766 – 22 de Maio de 1826) foi um historiador, escritor, poeta russo, membro da Academia das Ciências de São Petersburgo (1818). Criador da "História do Estado Russo" (em russo: Истории государства Российского), uma das primeiras obras históricas e uma das mais pormenorizadas do seu tempo. (pt)
- Никола́й Миха́йлович Карамзи́н (1 [12] декабря 1766, Знаменское, Симбирская губерния (либо село Михайловка (Преображенка), Оренбургская губерния) Российская империя — 22 мая [3 июня] 1826, Санкт-Петербург, Российская империя) — русский историк, поэт и литератор эпохи сентиментализма, прозванный «русским Стерном». Действительный статский советник. Создатель «Истории государства Российского» (тома 1—12, 1803—1826) — одного из первых обобщающих трудов по истории России. Редактор «Московского журнала» (1791—1792) и «Вестника Европы» (1802—1803). Карамзин вошёл в историю как реформатор русского литературного языка. Он обогатил язык некоторыми словами-кальками (например, «занимательный») и популяризировал более ранние (например, «трогательный», «влияние»), именно он придал современное толкование термину «промышленность». В 1797 году ввёл в употребление букву ё (впервые — в журнале «Аониды»). (ru)
- Nikolaj Michajlovitj Karamzin (ryska: Николай Михайлович Карамзин), född 12 december (1 december g.s.) 1766 i i guvernementet Simbrisk, död 3 juni 1826 i Sankt Petersburg, var en rysk författare, språkvetare och historiker. Karamzin räknas som en rysk motsvarighet till Jules Michelet, Edward Gibbon, Erik Gustaf Geijer, och Zacharias Topelius. Han stödde det konservativa blocket inom den ryska adeln som var emot tsarens reformer. (sv)
- 尼古拉·米哈伊诺维奇·卡拉姆津（俄語：Никола́й Миха́йлович Карамзи́н，1766年12月12日－1826年6月3日），俄国作家、诗人、历史学家和文学评论家，其《》等作品开创了俄国感伤主义文学的潮流，他在历史学上的代表作是十二卷的《俄罗斯国家史》。 (zh)
- Мико́ла Миха́йлович Карамзі́н (1 (12) грудня 1766, Михайловка, Симбірська губернія, Російська імперія (нині Бузулукський район, Оренбурзька область, РФ) — 22 травня (3 червня) 1826), Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський історик, письменник, поет, реформатор російської мови, почесний член Петербурзької Академії наук (1818), автор багатьох слів російської мови. Написав велику історичну працю «Історія держави Російської» (томи 1-12, 1816—1829 рр.) — одна з перших узагальнюючих праць з історії Росії. Редактор «Московського журналу» (1791—1792) та «Вісника Європи» (1802—1803). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- نيكولاي ميخائيلوفتش كرامزين (بالروسية: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н)؛ 12 ديسمبر 1766 - 3 يونيو 1826 مؤرخ وروائي روسي. كتب رسائل رحالة روسي 1792، سجل فيها انطباعاته في أثناء رحلته إلى غرب أوروبا وإنجلترا وأدخل بذلك الوعي العالمي في الأدب الروسي. كذلك تبين روايته المغرقة في العاطفة ليزا المسكينة 1792 بداية حركة ما قبل الرومانسية في الأدب الروسي. (ar)
- Nikolai Karamzín (rus: Николай Михайлович Карамзин) (Karamzinka, 1 de desembre de 1766 (Julià) - Sant Petersburg, 22 de maig de 1826 (Julià)), nom complet amb patronímic Nikolai Mikhàilovitx Karamzín, rus: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н, fou un escriptor rus, poeta, historiador, i crític. Se'l recorda millor per la seva Història de l'Imperi Rus, una història nacional de 12 volums que imita les obres d'Edward Gibbon. (ca)
- Nikolai Michailowitsch Karamsin (russisch Николай Михайлович Карамзин, wiss. Transliteration Nikolaj Michajlovič Karamzin; * 1. Dezemberjul. / 12. Dezember 1766greg. im Dorf Michailowka im Gouvernement Simbirsk (Russland); † 22. Maijul. / 3. Juni 1826greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer Schriftsteller und Historiker. Karamsin markiert in der russischen Literatur den Übergang vom Klassizismus zum Sentimentalismus. Ende des 18. und Anfang des 19. Jahrhunderts konnte kein anderer Schriftsteller in Russland einen solchen Publikumserfolg und so viele Nachahmer verzeichnen wie Karamsin. (de)
- Ο Νικολάι Μιχάιλοβιτς Καραμζίν (ρωσική γραφή: Николай Михайлович Карамзин , προφορά στα ρωσικά: Νικαλάι Μιχάιλαβιτς Καραμζίν),(1 (12 γρηγοριανό ημερολόγιο) Δεκεμβρίου 1766 - 22 Μαΐου (3) Ιουνίου 1826) ήταν Ρώσος συγγραφέας, που έμεινε στην ιστορία των ρωσικών γραμμάτων για τον κυρίαρχο ρόλο του στο μετασχηματισμό και την εξέλιξη της ρωσικής λογοτεχνίας και τη συγγραφή του μνημειώδους έργου Ιστορία του Ρωσικού Κράτους. (el)
- Nikolaj Miĥajloviĉ Karamzin (ruse Николай Михайлович Карамзин) naskiĝis la 12-an de decembro 1766 (n.s.) en Miĥajlovka, Simbirska gubernio, Rusio. Laŭ aliaj fontoj – Znamenskoje, Kazana gubernio, Rusio. Li mortis la 3-an de junio 1826 en Sankt-Peterburgo. Karamzin famiĝis kiel unua oficiala historiografiisto de Rusio, aŭtoro de la dekduvoluma “Historio de la Rusia Ŝtato”. Li ankaŭ estis verkisto, poeto, redaktoro, tradukisto kaj akademiano de Sankt-Peterburga Akademio. (eo)
- Nikolai Mikhailovitx Karamzin (errusieraz: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н, nʲɪkɐˈlaj mʲɪˈxajləvʲɪtɕ kərɐmˈzʲin ahoskatua; Simbirsk, gaurko Ulianovsk, 1766ko abenduaren 12agreg./abenduaren 1ajul. - San Petersburgo, 1826ko ekainaren 3agreg./maiatzaren 22ajul.) errusiar historialaria izan zen. Armadan bi urte egin ondoren, literaturari ekin zion. Errusierazko prosaren sortzaileetakoa izan zen, eta oso aintzat hartua izan zen estilista gisa. Bere lehen obra (Bidaiak Moskutik) argitaratu zuenean, Inperioaren historialari izendatu zuten. Errusiako historia izan zen Karamzinen obra nagusia. (eu)
- Nikolái Mijáilovich Karamzín (en ruso, Никола́й Миха́йлович Карамзи́н; , provincia de Simbirsk, 1 de diciembre de 1766 - San Petersburgo, 3 de junio de 1826) fue un escritor, historiador y traductor ruso del sentimentalismo o prerromanticismo ruso. (es)
- Nikolaï Karamzine Nikolaï Mikhaïlovitch Karamzine (en russe : Николай Михайлович Карамзин, ISO 9 : Nikolaj Michajlovič Karamzin), né le 1er décembre 1766 (12 décembre 1766 dans le calendrier grégorien) à Simbirsk et mort le 22 mai 1826 (3 juin 1826 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un écrivain et historien russe. (fr)
- Nikolay Mikhailovich Karamzin (Russian: Николай Михайлович Карамзин; 12 December [O.S. 1 December] 1766 – 3 June [O.S. 22 May] 1826) was a Russian Imperial historian, romantic writer, poet and critic. He is best remembered for his fundamental History of the Russian State, a 12-volume national history. (en)
- Nikolay Mikhailovich Karamzin (bahasa Rusia: Николай Михайлович Карамзин; IPA: ; 12 Desember [K.J.: 1 Desember] 1766 – 3 Juni [K.J.: 22 Mei] 1826) adalah seorang sejarawan, penulis romansa, penyair dan kritikus Kekaisaran Rusia. Ia dikenal karena membuat karya berjudul Sejarah Negara Rusia, sebuah catatan sejarah nasional yang berisi 12 volume. (in)
- 니콜라이 미하일로비치 카람진(러시아어: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н, 1766년 12월 12일 ~ 1826년 6월 3일)은 러시아의 작가, 시인, 역사가, 비평가이다. 지주 귀족 출신. 처음 노비코프의 잡지에 기고하고 있었으나 80년대 말부터 서구를 여행, 귀국 후 <러시아인 여행자의 편지>(1791-92)를 자신이 창간한 잡지에 게재했다. 또한 소설 <가련한 리자>(1792)를 발표 러시아 주정주의의 지도자가 되었다. 이 소설은 농사꾼 딸의 귀족 출신 청년에 대한 비련을 청신한 문체로 묘사한 러시아 최초의 근대소설로 농사꾼 여자일지라도 사랑을 할 수 있다는 것을 제시하여 일반 독자에게 깊은 감동을 주었다. 문장어(文章語)를 새로 개발시킨 점에서도 커다란 공적을 남겼고 만년에는 대작 <러시아 제국사(帝國史)>의 집필에 몰두했다. (ko)
- Nikolaj Michajlovič Karamzin (in russo: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н?; , 1º dicembre 1766 – Mosca, 3 giugno 1826) è stato uno scrittore e storico russo, conosciuto per aver rivoluzionato il linguaggio letterario del proprio paese. (it)
- ニコライ・ミハイロヴィチ・カラムジン（ロシア語:Никола́й Миха́йлович Карамзи́н、ラテン文字:Nikolay Mikhailovich Karamzin、1766年12月12日（旧暦:12月1日） - 1826年6月3日（旧暦:5月22日））は、ロシア帝国（現:ロシア）出身の貴族、小説家、詩人、歴史家、評論家。文章語の改革に尽力した。大著に1816年からカラムジンが亡くなるまで著された全12巻からなる『』（ru:История государства российского）がある。 ロシア文学に於ける散文を同国の思想家、貴族であるアレクサンドル・ラジーシチェフと共に開拓した。また、1792年に著されたカラムジンの主著『』『貴族の娘ナターリア』はロシアに於ける啓蒙主義、主情主義（センチメンタリズム）を代表する作品である。 同国の詩人、作家であるアレクサンドル・プーシキンの伯父と親しかった。また、ロマン主義の詩人であるヴァシーリー・ジュコーフスキーとも親しかった。 (ja)
- Nikolaj Michajlovitsj Karamzin (Russisch: Николай Михайлович Карамзин) was een Russisch schrijver, criticus en historicus. (nl)
- Nikolai Mikhailovich Karamzin (em russo: Никола́й Миха́йлович Карамзи́н; 12 de Dezembro de 1766 – 22 de Maio de 1826) foi um historiador, escritor, poeta russo, membro da Academia das Ciências de São Petersburgo (1818). Criador da "História do Estado Russo" (em russo: Истории государства Российского), uma das primeiras obras históricas e uma das mais pormenorizadas do seu tempo. (pt)
- Nikolaj Michajlovitj Karamzin (ryska: Николай Михайлович Карамзин), född 12 december (1 december g.s.) 1766 i i guvernementet Simbrisk, död 3 juni 1826 i Sankt Petersburg, var en rysk författare, språkvetare och historiker. Karamzin räknas som en rysk motsvarighet till Jules Michelet, Edward Gibbon, Erik Gustaf Geijer, och Zacharias Topelius. Han stödde det konservativa blocket inom den ryska adeln som var emot tsarens reformer. (sv)
- 尼古拉·米哈伊诺维奇·卡拉姆津（俄語：Никола́й Миха́йлович Карамзи́н，1766年12月12日－1826年6月3日），俄国作家、诗人、历史学家和文学评论家，其《》等作品开创了俄国感伤主义文学的潮流，他在历史学上的代表作是十二卷的《俄罗斯国家史》。 (zh)
- Мико́ла Миха́йлович Карамзі́н (1 (12) грудня 1766, Михайловка, Симбірська губернія, Російська імперія (нині Бузулукський район, Оренбурзька область, РФ) — 22 травня (3 червня) 1826), Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський історик, письменник, поет, реформатор російської мови, почесний член Петербурзької Академії наук (1818), автор багатьох слів російської мови. Написав велику історичну працю «Історія держави Російської» (томи 1-12, 1816—1829 рр.) — одна з перших узагальнюючих праць з історії Росії. Редактор «Московського журналу» (1791—1792) та «Вісника Європи» (1802—1803). (uk)
- Nikolaj Michajlovič Karamzin (rusky Николай Михайлович Карамзин, 1. prosincejul./ 12. prosince 1766greg. Michajlovka, Orenburská oblast – 22. květnajul./ 3. června 1826greg. Petrohrad) byl ruský preromantický spisovatel a historik, známý především svými dvanáctisvazkovými Dějinami Říše ruské, ve kterých zpracoval ruské dějiny do počátku 17. století. (cs)
- Nikołaj Michajłowicz Karamzin (ros. Никола́й Миха́йлович Карамзи́н; ur. 1 grudnia?/ 12 grudnia 1766 w Znamienskoje, Imperium Rosyjskie, zm. 22 maja?/ 3 czerwca 1826 w Petersburgu, Imperium Rosyjskie) – rosyjski pisarz, publicysta i historyk.Inicjator nurtu sentymentalizmu w literaturze rosyjskiej (Biedna Liza). Twórca pierwszych w literaturze rosyjskiej opowieści historycznych. Reformator rosyjskiego języka literackiego. (pl)
- Никола́й Миха́йлович Карамзи́н (1 [12] декабря 1766, Знаменское, Симбирская губерния (либо село Михайловка (Преображенка), Оренбургская губерния) Российская империя — 22 мая [3 июня] 1826, Санкт-Петербург, Российская империя) — русский историк, поэт и литератор эпохи сентиментализма, прозванный «русским Стерном». Действительный статский советник. Создатель «Истории государства Российского» (тома 1—12, 1803—1826) — одного из первых обобщающих трудов по истории России. Редактор «Московского журнала» (1791—1792) и «Вестника Европы» (1802—1803). (ru)
|