| dbo:abstract
|
- La manumissió, al dret clàssic, és la forma en què un esclau recuperava la llibertat. La concedia el seu propietari o amo i comportava un procediment ordinari (mancipii causa). Les lleis establien diverses condicions que s'havien de complir. Als Països Catalans aquest procediment es va practicar fins a finals de l'Edat Mitjana. (ca)
- الإعتاق هو تحرير العبد من عبوديته لمالكه وإطلاق سراحه. ونتيجة لأن العبودية كانت شائعة عند الحضارات القديمة، فقد كان الإعتاق أيضاً شائعاً في مختلف الحضارات مثل روما واليونان القديمتين، وأيضاً في الإمبراطورية الفارسية والإمبراطورية العربية حتى وفي مختلف الدول والممالك القديمة. لكن اليوم بعد ظهور الديموقراطية والمفاهيم الأخرى تم إلغاء العبودية ولم يَعد له وجود، ولذا فمصطلح «الإعتاق» لم يَعد يُستخدم في وقتنا الحاضر في الحياة اليومية وأصبح مقتصراً على دراسة التاريخ القديم. (ar)
- Unter Freilassung (lat. manumissio) versteht man den juristischen Akt, durch den ein Sklave aus dem Zustand der Sklaverei entlassen wird. Zu unterscheiden sind dabei die vom Sklavenhalter initiierte Freilassung eines Sklaven und die Sonderformen des Selbstkaufes eines Sklaven bzw. des Kaufes eines Sklaven durch dessen (freie) Angehörige. (de)
- En la antigua Roma, se llamaba manumisión al proceso de liberar a un esclavo, con lo que se convertía en un liberto. Fue una práctica común en Roma y en sus dominios a lo largo de su historia. Un esclavo, por afecto, favores prestados, méritos, cualidades personales, buena voluntad del propietario, podía convertirse en liberto e incluso ser aceptado e incorporado a la alta sociedad romana, como es caso de algunos libertos imperiales, que por el sistema de promoción social, así como por su excepcional riqueza o experiencia, alcanzaron la cima de la escala social llegando a desempeñar cargos políticos gracias al apoyo de la aristocracia romana. Pero lo más habitual era que se les siguiera viendo como siervos, no permitiéndoles olvidar su pasado, y la mayor parte de los libertos simplemente subieron un peldaño en la estratificación social romana, pasando a formar parte de la plebe y con ello la necesidad de ganarse la vida con su trabajo, por lo que muchos de ellos siguieron trabajando para sus anteriores propietarios, ahora patronos. (es)
- Manumission, or enfranchisement, is the act of freeing enslaved people by their enslavers. Different approaches to manumission were developed, each specific to the time and place of a particular society. Historian Verene Shepherd states that the most widely used term is gratuitous manumission, "the conferment of freedom on the enslaved by enslavers before the end of the slave system". The motivations for manumission were complex and varied. Firstly, it may present itself as a sentimental and benevolent gesture. One typical scenario was the freeing in the master's will of a devoted servant after long years of service. A trusted bailiff might be manumitted as a gesture of gratitude. For those working as agricultural laborers or in workshops, there was little likelihood of being so noticed. In general, it was more common for older slaves to be given freedom. Legislation under the early Roman Empire put limits on the number of slaves that could be freed in wills (lex Fufia Caninia, 2 BCE), which suggests that it had been widely used. Freeing slaves could serve the pragmatic interests of the owner. The prospect of manumission worked as an incentive for slaves to be industrious and compliant. Roman slaves were paid a wage (peculium), which they could save up to buy themselves freedom. Manumission contracts found, in some abundance at Delphi (Greece), specify in detail the prerequisites for liberation. Manumission was not always charitable or altruistic. In one of the stories in the Arabian Nights, in the Richard Francis Burton translation, a slave owner threatens to free his slave for lying to him. The slave says, "thou shall not manumit me, for I have no handicraft whereby to gain my living". Burton notes: "Here the slave refuses to be set free and starve. For a master to do so without ample reason is held disgraceful". (en)
- L’affranchissement est une procédure juridique ou humaniste qui permet au propriétaire d'un esclave de lui rendre sa liberté. (fr)
- Manumisi (dari bahasa Latin manumissio) adalah tindakan seorang pemilik budak untuk membebaskan budaknya dan membuatnya menjadi orang yang dibebaskan dari perbudakan. Di dalam sejarah terlihat banyak pendekatan berbeda terhadap pembebasan budak di kebudayaan dan waktu yang berbeda-beda. (in)
- Manumissio of manumissie is het vrijlaten van een slaaf door zijn eigenaar. Het woord is afkomstig uit het Latijn (manu, vanuit de hand, missio, het zenden) dus zending uit de hand [van de meester]. In een maatschappij die economisch sterk op slavernij berust, is manumissie een veel voorkomend verschijnsel. De reden van vrijlating kon variëren. Manumissie kon om reden van gevoel of welwillendheid geschieden, bijvoorbeeld het vrijlaten van een toegewijde dienaar na vele jaren van trouwe dienst. Daarvoor kwamen vooral lijfdienaars en klerken in aanmerking. Soms had een slaveneigenaar met zijn of haar slaaf een langdurige seksuele relatie. Een eigenaar kon zijn bijzit vrijlaten en de kinderen die uit zo'n relatie waren voortgekomen. Dat geschiedde vaak per testament. Het vrijlaten van een slaaf kon ook een praktische economische reden hebben: slaven die te oud werden om hun taken te vervullen, werden alleen maar monden die gevoed moesten worden. Als de kosten groter werden dan de baten was het voordeliger om een slaaf van zijn gebondenheid te ontdoen en aan zijn lot over te laten. Net als in de Romeinse samenleving konden slaven in de Nederlandse koloniën loon verdienen of zoals in de Verenigde Staten naast het werk voor de eigenaar zelf bijverdienen. Het gespaarde geld kon uiteindelijk voldoende zijn om zich vrij te kopen. Vrijlating was aan diverse rechtsregels gebonden, die variëren in de loop van de geschiedenis. Zo moest er in Suriname belasting worden betaald bij manumissie. De toemalige beheerders van de kolonie (zie Sociëteit_van_Suriname) vonden dat vrijgelatenen overlast konden veroorzaken en wilden via deze belasting het vrijlaten ontmoedigen aldus het Manumissieregelement uit 1733. Vooral omdat de slavenhouders eigenlijk alleen goede arbeidskrachten wilden voeden en kleden. Ouderen en gehandicapten kosten alleen maar geld. De slavenhouders wilden deze kosten drukken door deze minder productieve arbeiders vrij te laten. (nl)
- Zniesienie niewolnictwa (rzadko manumisja z ang. manumission, od łac. manumisso; także: wyzwolenie niewolników, emancypacja niewolników) – w wąskim sensie: akt prawny znoszący niewolnictwo, w szerszym: proces społeczny do tego prowadzący. Odpowiednie prawa umożliwiające zniesienie niewolnictwa (w indywidualnych przypadkach, czyli wyzwalające niewolnika) istniały w większości społeczeństw z systemem niewolniczym, m.in. w starożytnej Grecji i starożytnym Rzymie. W czasach współczesnych termin odnosi się do zniesienia niewolnictwa w cywilizacji zachodniej. W 1823 niewolnictwo zniesiono w Chile, w 1829 w Meksyku. W 1833 Wielka Brytania uchwaliła zniesienie niewolnictwa w imperium brytyjskim. Następnie uczyniła to Francja (1848) i Peru (1854). W Stanach Zjednoczonych nastąpiło to w wyniku wojny secesyjnej (1863 Proklamacja Emancypacji, 1865 13. poprawka do konstytucji). Brazylia była ostatnim państwem Ameryki Łacińskiej znoszącym niewolnictwo (1888). W XX w. likwidacja niewolnictwa stała się przedmiotem umów i praw międzynarodowych, m.in. sponsorowanych przez Ligę Narodów (Konwencja w sprawie niewolnictwa podpisana w Genewie 25 września 1926), później ONZ. (pl)
- Con il termine manomissione (manumissio) si indica in diritto romano l'atto con cui il proprietario libera un servo dalla schiavitù.All'interno della disciplina giuridica romana classica erano conosciute tre forme di manomissione: la manumissio vindicta, la manumissio testamento e la manumissio censu. Queste tre manumissiones si caratterizzano poiché, oltre alla libertà, consentono al servo di acquistare simultaneamente anche la cittadinanza romana, e sono dette manomissioni civili. (it)
- Манумиссия — это акт освобождения рабов своим владельцем. Развивались различные подходы, каждый из которых был специфичен для времени и места конкретного общества. Ямайский историк Верен Шепард утверждает, что наиболее широко используется термин «безвозмездное освобождение», «предоставление свободы порабощенным рабам до конца рабовладельческой системы». Мотивы для освобождения были сложными и разнообразными. Во-первых, это может показаться сентиментальным и доброжелательным жестом. Одним из типичных сценариев было освобождение по воле хозяина преданного слуги после долгих лет службы. Доверенный бальи может быть освобожден в качестве жеста благодарности. Для тех, кто работал сельскохозяйственными рабочими или в мастерских, было мало вероятности быть замеченным таким образом. Такое чувство благожелательности, возможно, имело ценность для самих рабовладельцев, поскольку оно позволяло им сосредоточиться на «гуманном компоненте» в человеческой работорговле. В общем, более распространенным явлением было то, что пожилым рабам давали свободу, как только они достигали возраста, в котором они начинали быть менее полезными. Законодательство ранней Римской Империи устанавливало ограничения на количество рабов, которые могли быть освобождены по завещанию, что позволяет предположить, что оно широко использовалось. Освобождение рабов могло служить прагматическим интересам владельца. Перспектива освобождения от рабства служила стимулом для рабов быть трудолюбивыми и послушными. Римским рабам платили жалованье (peculium), которое они могли накопить, чтобы купить себе свободу. Договоры о помиловании, найденные в некотором изобилии в Дельфах (Греция), подробно описывают предпосылки освобождения. Манумиссия не всегда была благотворительной или альтруистической. В одной из историй «Тысячи и одной ночи», в переводе Ричарда Фрэнсиса Бертона, рабовладелец угрожает освободить своего раба за то, что тот солгал ему. Раб говорит: «Ты не должен манумить меня, ибо у меня нет ремесла, которым я мог бы зарабатывать себе на жизнь». Бертон отмечает: «здесь раб отказывается быть свободным и голодать. Для мастера делать это без достаточных оснований считается позором». (ru)
- Alforria (do árabe الحرية, al-ḥurrííâ) ou manumissão é o ato pelo qual um proprietário de escravos liberta os seus próprios escravos. Esta libertação assume diferentes formas consoante o tempo e o local da sociedade escravagista. A primeira palavra para "liberdade" vem do sumério Ama-gi, que corresponde à alforria da escravidão por dívida. No Brasil, alforriava-se como em nenhum outro lugar. A alforria se torna, portanto, um problema à historiografia brasileira, pois um escravo alforriado, fujão ou morto é igualmente para o sistema um escravo a menos. (pt)
- Манумісія (лат. manumissio) — це акт звільнення рабів своїм власником. Розвивалися різні підходи, кожен з них специфічний для часу та місця конкретного суспільства. Ямайський історик заявляє, що найпоширенішим терміном є «безоплатна манумісія», «надання свободи поневоленим рабам поневолювачами до кінця рабської системи». Мотивації до манумісії були складними та різноманітними. По-перше, він може представити себе сентиментальним і доброзичливим жестом. Одним з цих жестів було звільнення по заповіті волі господаря відданого слуги після довгих років служби. Довірений пристав може бути маніпульований як жест вдячності. Такі почуття доброзичливості, можливо, мали цінність для самих рабовласників, оскільки це дозволило зосередитись на «гуманній складовій» у людській работоргівлі. Взагалі, більш поширеним явищем було те, що літнім рабам давали свободу, як тільки вони досягали віку, в якому вони починали бути менш корисними. Законодавство ранньої Римської Імперії встановлювало обмеження на кількість рабів, які могли бути звільнені за заповітом, що дозволяє припустити, що воно широко використовувалося. Манумісія не завжди була доброчинною чи альтруїстичною. В одному з оповідань «Тисяча й однієї ночі», у перекладі Річарда Френсіса Бертона, власник рабів погрожує звільнити свого раба за брехню йому. Раб каже: «Ти не будеш маніпулювати мною, бо я не маю ремесла, яким би зміг здобути собі життя». Бертон зазначає: «Тут раб відмовляється звільнятися і голодувати. Для господаря це робити без поважних причин вважається ганебним». (uk)
- 奴隸解放是指奴隸主自願將奴隸釋放以使其自由的行為。 奴隸解放是奴隸制度裡面經常有的一個元素，甚至可能任何奴隸制度都有，而不是對奴隸制度的一種拒絕。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La manumissió, al dret clàssic, és la forma en què un esclau recuperava la llibertat. La concedia el seu propietari o amo i comportava un procediment ordinari (mancipii causa). Les lleis establien diverses condicions que s'havien de complir. Als Països Catalans aquest procediment es va practicar fins a finals de l'Edat Mitjana. (ca)
- الإعتاق هو تحرير العبد من عبوديته لمالكه وإطلاق سراحه. ونتيجة لأن العبودية كانت شائعة عند الحضارات القديمة، فقد كان الإعتاق أيضاً شائعاً في مختلف الحضارات مثل روما واليونان القديمتين، وأيضاً في الإمبراطورية الفارسية والإمبراطورية العربية حتى وفي مختلف الدول والممالك القديمة. لكن اليوم بعد ظهور الديموقراطية والمفاهيم الأخرى تم إلغاء العبودية ولم يَعد له وجود، ولذا فمصطلح «الإعتاق» لم يَعد يُستخدم في وقتنا الحاضر في الحياة اليومية وأصبح مقتصراً على دراسة التاريخ القديم. (ar)
- Unter Freilassung (lat. manumissio) versteht man den juristischen Akt, durch den ein Sklave aus dem Zustand der Sklaverei entlassen wird. Zu unterscheiden sind dabei die vom Sklavenhalter initiierte Freilassung eines Sklaven und die Sonderformen des Selbstkaufes eines Sklaven bzw. des Kaufes eines Sklaven durch dessen (freie) Angehörige. (de)
- L’affranchissement est une procédure juridique ou humaniste qui permet au propriétaire d'un esclave de lui rendre sa liberté. (fr)
- Manumisi (dari bahasa Latin manumissio) adalah tindakan seorang pemilik budak untuk membebaskan budaknya dan membuatnya menjadi orang yang dibebaskan dari perbudakan. Di dalam sejarah terlihat banyak pendekatan berbeda terhadap pembebasan budak di kebudayaan dan waktu yang berbeda-beda. (in)
- Con il termine manomissione (manumissio) si indica in diritto romano l'atto con cui il proprietario libera un servo dalla schiavitù.All'interno della disciplina giuridica romana classica erano conosciute tre forme di manomissione: la manumissio vindicta, la manumissio testamento e la manumissio censu. Queste tre manumissiones si caratterizzano poiché, oltre alla libertà, consentono al servo di acquistare simultaneamente anche la cittadinanza romana, e sono dette manomissioni civili. (it)
- Alforria (do árabe الحرية, al-ḥurrííâ) ou manumissão é o ato pelo qual um proprietário de escravos liberta os seus próprios escravos. Esta libertação assume diferentes formas consoante o tempo e o local da sociedade escravagista. A primeira palavra para "liberdade" vem do sumério Ama-gi, que corresponde à alforria da escravidão por dívida. No Brasil, alforriava-se como em nenhum outro lugar. A alforria se torna, portanto, um problema à historiografia brasileira, pois um escravo alforriado, fujão ou morto é igualmente para o sistema um escravo a menos. (pt)
- 奴隸解放是指奴隸主自願將奴隸釋放以使其自由的行為。 奴隸解放是奴隸制度裡面經常有的一個元素，甚至可能任何奴隸制度都有，而不是對奴隸制度的一種拒絕。 (zh)
- En la antigua Roma, se llamaba manumisión al proceso de liberar a un esclavo, con lo que se convertía en un liberto. Fue una práctica común en Roma y en sus dominios a lo largo de su historia. Un esclavo, por afecto, favores prestados, méritos, cualidades personales, buena voluntad del propietario, podía convertirse en liberto e incluso ser aceptado e incorporado a la alta sociedad romana, como es caso de algunos libertos imperiales, que por el sistema de promoción social, así como por su excepcional riqueza o experiencia, alcanzaron la cima de la escala social llegando a desempeñar cargos políticos gracias al apoyo de la aristocracia romana. Pero lo más habitual era que se les siguiera viendo como siervos, no permitiéndoles olvidar su pasado, y la mayor parte de los libertos simplemente s (es)
- Manumission, or enfranchisement, is the act of freeing enslaved people by their enslavers. Different approaches to manumission were developed, each specific to the time and place of a particular society. Historian Verene Shepherd states that the most widely used term is gratuitous manumission, "the conferment of freedom on the enslaved by enslavers before the end of the slave system". Legislation under the early Roman Empire put limits on the number of slaves that could be freed in wills (lex Fufia Caninia, 2 BCE), which suggests that it had been widely used. (en)
- Manumissio of manumissie is het vrijlaten van een slaaf door zijn eigenaar. Het woord is afkomstig uit het Latijn (manu, vanuit de hand, missio, het zenden) dus zending uit de hand [van de meester]. In een maatschappij die economisch sterk op slavernij berust, is manumissie een veel voorkomend verschijnsel. De reden van vrijlating kon variëren. Manumissie kon om reden van gevoel of welwillendheid geschieden, bijvoorbeeld het vrijlaten van een toegewijde dienaar na vele jaren van trouwe dienst. Daarvoor kwamen vooral lijfdienaars en klerken in aanmerking. Soms had een slaveneigenaar met zijn of haar slaaf een langdurige seksuele relatie. Een eigenaar kon zijn bijzit vrijlaten en de kinderen die uit zo'n relatie waren voortgekomen. Dat geschiedde vaak per testament. (nl)
- Zniesienie niewolnictwa (rzadko manumisja z ang. manumission, od łac. manumisso; także: wyzwolenie niewolników, emancypacja niewolników) – w wąskim sensie: akt prawny znoszący niewolnictwo, w szerszym: proces społeczny do tego prowadzący. W XX w. likwidacja niewolnictwa stała się przedmiotem umów i praw międzynarodowych, m.in. sponsorowanych przez Ligę Narodów (Konwencja w sprawie niewolnictwa podpisana w Genewie 25 września 1926), później ONZ. (pl)
- Манумісія (лат. manumissio) — це акт звільнення рабів своїм власником. Розвивалися різні підходи, кожен з них специфічний для часу та місця конкретного суспільства. Ямайський історик заявляє, що найпоширенішим терміном є «безоплатна манумісія», «надання свободи поневоленим рабам поневолювачами до кінця рабської системи». (uk)
- Манумиссия — это акт освобождения рабов своим владельцем. Развивались различные подходы, каждый из которых был специфичен для времени и места конкретного общества. Ямайский историк Верен Шепард утверждает, что наиболее широко используется термин «безвозмездное освобождение», «предоставление свободы порабощенным рабам до конца рабовладельческой системы». (ru)
|