TAS2R31

TAS2R31
Ідентифікатори
Символи	TAS2R31, T2R31, T2R44, T2R53, TAS2R44, taste 2 receptor member 31
Зовнішні ІД	OMIM: 612669 MGI: 2681304 HomoloGene: 136304 GeneCards: TAS2R31
Онтологія гена
Молекулярна функція	• signal transducer activity; • G protein-coupled receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • sensory perception of taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	259290
	353165
	ENSG00000256436; ENSG00000263097; ENSG00000282256
	ENSMUSG00000053217
	P59538
	Q7TQA8
	NM_176885
	NM_181276
	NP_795366
	NP_851793
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R31 (англ. Taste 2 receptor member 31) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 309 амінокислот, а молекулярна маса — 35 278^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MTTFIPIIFS	SVVVVLFVIG	NFANGFIALV	NSIERVKRQK	ISFADQILTA
LAVSRVGLLW	VLLLNWYSTV	FNPAFYSVEV	RTTAYNVWAV	TGHFSNWLAT
SLSIFYLLKI	ANFSNLIFLH	LKRRVKSVIL	VMLLGPLLFL	ACQLFVINMK
EIVRTKEYEG	NLTWKIKLRS	AVYLSDATVT	TLGNLVPFTL	TLLCFLLLIC
SLCKHLKKMQ	LHGKGSQDPS	TKVHIKALQT	VIFFLLLCAV	YFLSIMISVW
SFGSLENKPV	FMFCKAIRFS	YPSIHPFILI	WGNKKLKQTF	LSVLRQVRYW
VKGEKPSSP

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 DOI:10.1038/ng1014
Conte C., Ebeling M., Marcuz A., Nef P., Andres-Barquin P.J. (2002). Identification and characterization of human taste receptor genes belonging to the TAS2R family. Cytogenet. Genome Res. 98: 45—53. PMID 12584440 DOI:10.1159/000068546
Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:19113 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P59538 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.