TAS2R40

TAS2R40
Ідентифікатори
Символи	TAS2R40, GPR60, T2R40, T2R58, taste 2 receptor member 40
Зовнішні ІД	OMIM: 613964 MGI: 2681312 HomoloGene: 47977 GeneCards: TAS2R40
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	259286
	387515
	ENSG00000221937
	ENSMUSG00000051917
	P59535
	Q7TQB8
	NM_176882
	NM_001001453
	NP_795363
	NP_001001453
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R40 (англ. Taste 2 receptor member 40) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 323 амінокислот, а молекулярна маса — 36 812^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MATVNTDATD	KDISKFKVTF	TLVVSGIECI	TGILGSGFIT	AIYGAEWARG
KTLPTGDRIM	LMLSFSRLLL	QIWMMLENIF	SLLFRIVYNQ	NSVYILFKVI
TVFLNHSNLW	FAAWLKVFYC	LRIANFNHPL	FFLMKRKIIV	LMPWLLRLSV
LVSLSFSFPL	SRDVFNVYVN	SSIPIPSSNS	TEKKYFSETN	MVNLVFFYNM
GIFVPLIMFI	LAATLLILSL	KRHTLHMGSN	ATGSRDPSMK	AHIGAIKATS
YFLILYIFNA	IALFLSTSNI	FDTYSSWNIL	CKIIMAAYPA	GHSVQLILGN
PGLRRAWKRF	QHQVPLYLKG	QTL

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 DOI:10.1038/ng1014
Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:18885 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P59535 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 7

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:18885 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, P59535 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

TAS2R40

Література

Примітки

Див. також

Навігаційне меню

Пошук