Nakajima C3N

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Nakajima C3N
Призначення:палубний літак-розвідник
Перший політ:1936
Прийнятий на озброєння:1937
Знятий з озброєння:1940
Період використання:1937-1940
На озброєнні у: Імперський флот Японії
Розробник:Літаки Накаджіма
Всього збудовано:2
Конструктор:Літаки Накаджіма
Екіпаж:3 особи
Крейсерська швидкість:300 км/год
Максимальна швидкість (МШ):387 км/год
Дальність польоту:2 262 км
Практична стеля:6 670 м
Довжина:10,00 м
Розмах крила:13,95 м
Площа крила:30,00 м²
Споряджений:3 000 кг
Двигуни:1 х Nakajima Hikari 2 (750-840 к.с.)
Кулеметне озброєння:2х7,7-мм кулемети

Nakajima C3N (яп. 九七式艦上偵察機 Палубний розвідник Тип 97) — палубний літак-розвідник Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1935 року Імперський флот Японії склав технічне завдання 10-Сі на побудову двох палубних літаків: бомбардувальника-торпедоносця та дальнього розвідника. Технічні вимоги до розвідника включали максимальний розмах крил не більше 14 м, довжину не більше 10м, максимальну швидкість не менше 370 км/г, дальність польоту не менше 2 200 км. Екіпаж мав складатись з 3 чоловік для навігації на просторах океану.

Компанія Nakajima взяла участь у конкурсі. Проєкт ударного літака під внутрішньою назвою K (Який згодом став літаком Nakajima B5N) очолив Кацумі Накамура, проєкт розвідника (внутрішня назва S) - Ясуда Фукуда. Обидві групи співпрацювали між собою, обмінювались конструкторськими рішеннями, уніфікували різні вузли та агрегати, спрощуючи процеси виробництва літаків.

Ясуда Фукуда взяв за основу проєкт легкого бомбардувальника Nakajima Ki-31, який відкинули ВПС Імперської армії Японії. Це був суцільнометалевий моноплан з двигуном Nakajima Hikari 2. Літак був озброєний двома 7,7-мм кулеметами - одним нерухомим, який стріляв уперед, і одним у задній турелі.

У жовтні 1936 року був готовий перший прототип, незабаром був випущений другий прототип, і обидва літаки були передані флоту для випробувань. Випробування тривали близько року, і у вересні 1937 року літак був прийнятий на озброєння під назвою «Палубний розвідник Тип 97» (або C3N1).

Незабаром був завершений і ударний літак, який був прийнятий на озброєння у січні 1937 року під назвою B5N1. Його додатковим призначенням було виконання розвідувальних польотів. Таким чином, B5N1 міг виконувати функції палубного розвідувального літака, і внаслідок цього C3N1 у серійне виробництво запущений не був.

Два вже збудовані літаки в період з 1937 по 1940 рік використовувались в районі Шанхаю та Ханькоу, де брали участь у японсько-китайській війні.

Тактико-технічні характеристики (C3N1)

[ред. | ред. код]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 3 чоловік
  • Довжина: 10,00 м
  • Розмах крил: 13,95 м
  • Площа крил: 30,00 м²
  • Маса порожнього: 1 805 кг
  • Маса спорядженого: 3 000 кг
  • Двигун: 1 х Nakajima Hikari 2
  • Потужність: 750-840 к. с.

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Крейсерська швидкість: 300 км/г
  • Максимальна швидкість: 387 км/г
  • Практична дальність: 2 262 км
  • Практична стеля: 6 670 м

Озброєння

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945 ISBN 83-86776-50-1