Лобнор
| Лобнор монг. ᠯᠣᠪ ᠨᠠᠭᠤᠷ спрощ. кит.: 罗布泊 уйг. لوپنۇر спрощ. кит.: 罗布淖尔 | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 40°10′00″ пн. ш. 90°35′00″ сх. д. / 40.166666666667° пн. ш. 90.583333333333° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 КНР | |||
| Регіон | Чарклик | |||
| Прибережні країни | Китай | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | мінеральне озеро | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 2 500 км² | |||
| Висота | 780 м | |||
| Глибина макс. | 1 м | |||
| Довжина | 85 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Тарим і Shule Riverd | |||
| Площа басейну | 435 000 км² | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 1529337 | |||
  Лобнор (Китайська Народна Республіка) | ||||
 Лобнор (Сіньцзян) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Лобнор у Вікісховищі | ||||
Ло́бнор (кит. 罗布泊, пін. Luóbù Pō) — солоне безстічне озеро на заході Китаю в Кашгарській (Таримській) улоговині, на висоті 780 м; площа змінюється залежно від стоку річок Тариму, Кончедар'ї та Черчендар'ї, до 2 600 км².
Сучасний Лобнор є залишком історичного постльодовикового озера Тарим, яке колись мало площу в Таримському басейні 28 000 км². Воно утворилось в льодовиковий період. Льодовики в той час спускались з гір далеко вниз, танули в міжгірних улоговинах, де й утворилась велетенська водойма[1]. Зараз озеро поступово висихає. В IX—X столітті площа Лобнора досягала 14 000 км², на 1928 рік він мав площу понад 100 км², з того часу берег відступив на 30-40 км на захід[2]. Місце розташування, розміри, контури і солоність води Лобнора сильно змінюються, що зумовлено головним чином змінами витрат води і міграціями русел гирлових ділянок, що живлять озеро річок Тарим і Кончедар'я.
Дві головні причини скорочення озера: розбір води з річок Таримського басейну та вирубка дерев по берегах[3].
Найбільша площа сучасного Лобнору понад 3 тис. км², довжина понад 100 км, середня глибина близько 1 м. Лобнор облямований топкими солончаками і болотами, в маловоді періоди розпадається на декілька плес або пересихає, покриваючись шаром солі. Льодостав з листопада по березень, велика частина Лобнору промерзає до дна. В окремі роки внаслідок міграції русла Тарим не досягає Лобнору, відхиляється на південь і, зливаючись з Черчендар'єю, наповнює озеро Кара-Кошун.
В 1964 році на Лоб-Нор були проведені перші в Китаї ядерні випробування, кодове ім'я проекту «596». З 1964 року озеро використовувалось як ядерний полігон.
До 1996 року на полігоні було проведено 45 ядерних випробувань[4].
- ↑ Мир озер. Книга для внеклассного чтения учащихся 8-10 классов средней школы. — М.:Просвещение, 1989
- ↑ Desert Intrudes upon Tarim Lake. china.org.cn. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2007.
- ↑ Tarim River Ecological Protection Suggested. china.org.cn. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2007.
- ↑ База ядерных испытаний Лоб-Нор (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 11 грудня 2008.
- Map of the Lop Nur nuclear test facility [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Lop Nor Nuclear Weapons Test Base [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Satellite imagery of the Lop Nur nuclear test facility [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Lop Desert
- Surveying the Lop Nor [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |