| dbo:abstract
|
- Bílé hnutí (rusky Белое движение; bílá věc, bílá idea) bylo vojensko-politické hnutí různorodých sil, které se zformovalo v průběhu ruské občanské války v letech 1917–1923 s cílem zastavení a svržení sovětské moci bolševiků. Zahrnovalo stoupenců umírněných socialistů, republikánů, monarchistů, pravoslavné církve i pravicových nacionalistů, kteří se pokoušeli jednat na základě principu Velkého, jednotného a nedělitelného Ruska. Bílé hnutí bylo během občanské války největším protibolševickým hnutím v Rusku a fungovalo společně s dalšími demokratickými a protibolševickými vládami, jak nacionalistickými separatisty v různých částech rozpadající se Ruské říše např. na Ukrajině, Severním Kavkazu či basmači ve Střední Asii. Samotný termín bílé hnutí vznikl v Sovětském Rusku ve 20. letech 20. století a byl používán i později bývalými příslušníky hnutí v zahraniční emigraci (tzv. Bílá emigrace). Bílé hnutí se opíralo o vojenské síly, které byly označovány jako bílá armáda, resp. bílá garda či bělogvardějci. Název byl v kontrastu s označením bolševických sil, jejichž vojenské síly se označovaly jako Rudá armáda. Znakem bílého hnutí byla trojbarevná ruská bílo-modro-červená vlajka. (cs)
- الحركة البيضاء (بالروسية: Белое движение)، التي يُدعى جناحها العسكري الجيش الأبيض (بالروسية: Белая Армия) وأعضائها البيض (بالروسية: Белые أو белогвардейцы (الحرس الأبيض)) تضم القوات السياسية والعسكرية الروسية المناهضة للبلشفية بعد ثورة أكتوبر وحاربت الجيش الأحمر خلال الحرب الأهلية الروسية بين سنتي 1917 و1923. في إبان الحرب الأهلية الروسية، عملت الحركة البيضاء بصفة حركة خيمة سياسية كبيرة تمثل مجموعة من الآراء السياسية في روسيا المتحدة بمعارضتها للبلاشفة الشيوعيين، من اللبراليين ذوي العقلية الجمهورية والديمقراطيين الاشتراكيين الكيرينسكيين في اليسار مرورًا بالملوكيين وأنصار روسيا الموحدة متعددة الجنسيات إلى المئات السود القوميين المتطرفين في اليمين. عقب الهزيمة العسكرية للبيض، بقيت بقايا الحركة وتتماتها في عدة منظمات، بعضها لم يحظَ إلا بدعم محدود واستمر ضمن مجتمع المهاجرين البيض في المهجر حتى بعد سقوط الدول الشيوعية الأوروبية في الثورة الأوروبية الشرقية لعام 1989 وتفكك الاتحاد السوفييتي العاقب لذلك في 1990- 1991. غالبًا ما انقسم هذا المجتمع في المنفى من مناهضي الشيوعية إلى شرائح لبرالية وشرائح أكثر محافظة، وما يزال البعض آملًا استعادة سلالة رومانوف. ظهر مطالبان بالعرش الخالي في خلال الحرب الأهلية هما الدوق الأكبر كيريل فلاديميروفيتش الروسي، والدوق الأكبر نيكولاي نيكولايفيتش الروسي. (ar)
- Ο Λευκός Στρατός ή Λευκό Κίνημα ή Λευκή Φρουρά ήταν μια σειρά από αντι-μπολσεβικικές στρατιωτικές δυνάμεις, αλλά και πολιτικές, που εισέβαλαν στην Ρωσία μετά την Οκτωβριανή Επανάσταση δημιουργώντας τον εμφύλιο του 1917-1923. Οι στρατιωτικές δυνάμεις προέρχονταν από τη Γαλλία, Βρετανία, Ιαπωνία και Ηνωμένες Πολιτείες, καθώς και μέλη του Ρωσικού κόμματος Καντέτ, Μενσεβίκους και Επαναστάτες σοσιαλιστές. (el)
- Weiße Bewegung (russisch Бе́лое движе́ние, auch Белое дело „Weiße Sache“ oder Белая идея „Weiße Idee“) war eine militärisch-politische Strömung verschiedener Kräfte und Gruppierungen, die sich im Verlauf des Russischen Bürgerkriegs von 1919 bis zu ihrer Vernichtung 1922 gegen die Bolschewiki und die junge Sowjetmacht formierten. Umgangssprachlich wurden sie meist schlicht als die Weißen bezeichnet. Den bewaffneten Arm der Weißen Bewegung bildete die Weiße Armee, deren Keimzelle die sogenannte Freiwilligenarmee bildete. Die Weiße Armee verübte während ihres Bestands zahlreiche Pogrome, vor allem an der ukrainisch-jüdischen Zivilbevölkerung, bei denen ca. 60.000 Menschen starben. Hintergrund war der seit Jahrhunderten auch in Russland verbreitete Antisemitismus und die abwertende pauschale Gleichsetzung der Juden mit den Kommunisten bzw. der jüdischen Kultur mit den Ideen des Kommunismus (vgl. „Jüdischer Bolschewismus“) (→ Weißer Terror). Unter der Bezeichnung Weiße vereinigten sich Monarchisten, die das Zarentum wiedererrichten wollten, aber auch gemäßigte Sozialisten und Republikaner, die gegen jegliches bolschewistische Gedankengut waren. Sie alle einte als Grundsatz ihres Handelns: „Russland – vereint, mächtig und unteilbar“. Ein Anspruch, der durch die Rote Armee später weitgehend verwirklicht wurde. Die Weiße Bewegung war de facto die stärkste antibolschewistische militärpolitische Kraft während der Zeit des Bürgerkriegs in Russland. Das beruhte auf monarchistischen, nationalistischen und ferner demokratischen Interessen, zuzüglich der separatistischen Bestrebungen in der Ukraine, im Nordkaukasus und in Mittelasien. Nach der erfolgreichen Oktoberrevolution wurden die sich gegen die Revolution formierenden Weißen bereits zum Ende des Ersten Weltkriegs zur Wahrung bzw. Erweiterung der Einflusssphäre westeuropäischer Staaten durch Truppeninvasionen der Entente und deren Verbündete bis um 1922 unterstützt. Wichtiger für das Bürgerkriegsgeschehen waren allerdings die massiven Lieferungen und Hilfsleistungen an die weißen Truppen in Sibirien und in Südrussland. So schrieb Winston Churchill in einem Memorandum vom 15. September 1919, dass im Jahr 1919 England die enorme Summe von 100 Millionen Pfund und Frankreich zwischen 30 und 40 Millionen Pfund für die weißen Truppen in Russland ausgegeben hätten. → Siehe auch: Intervention der Entente-Mächte Der Terminus der Weißen Bewegung wurde in Sowjetrussland geboren und fußte auf den weißen Uniformen der Offiziere bzw. der Kadetten. Er erfasste in den 1920er-Jahren weiter die Turkvölker des Russischen Imperiums. (de)
- Blanka movado (ruse Бе́лое движе́ние, ankaŭ Белое дело „blanka afero“ aŭ Белая идея „blanka ideo“) estas nomo donata al la parto de la rusa popolo, kiu ne akceptis la ekregadon de la bolŝevikoj kaj kontraŭstaris la novan registaron dum la enlanda milito en Rusio. Subtenantoj de la caro Nikolao la 2-a aŭ de la Rusia Konstitucia Asembleo, la anoj de la Blanka armeo bataladis kontraŭ la Ruĝa armeo kaj la "verdaj armeoj" (grupoj da kamparanoj luktantaj kontraŭ la du armeoj). La Blanka movado unuigis en si la diversajn blankajn armeojn, kiuj neniam formis unu unuecan armeon, krom aliajn sektorojn kiuj ne estis propre aremaj, nome ekleziaj instancoj de ortodoksismo, kamparanaj movadoj, monarkiistoj, eksterlandaj apogantoj, banditoj ktp. Tiujn kontraŭrevoluciulojn gvidis malnovaj ĉefoj de la imperia armeo: Anton Denikin, Pjotr Vrangel kaj aliaj. Ili ricevis helpon de britaj, francaj kaj usonaj trupoj por lukti kontraŭ la militkomunismo. Rusio estis jam malfortigita pro la unua mondmilito; la enlanda milito (inter aliaj konfliktoj: kamparaj ribeloj, naciismoj, militoj kontraŭ la aliaj socialistaj partioj) kaŭzis inter 8 kaj 10 milionojn da mortoj. La alianco de la blankaj armeoj kaj aliaj blankmovadaj sektoroj estis malbone kunordigita, kaj malmulte subtenita ĝenerale de la popolo, ĉar grandparte la movado apogis sin sur alt- ĝis mez-klasaj tavoloj. Plejparte pro tio la Blanka movado malvenkis kaj ekziliĝis al Eŭropo, ĉefe al Francio. La gvidantoj de la Blanka movado estis por redono de la konfiskitaj agroj, teritoria integreco de Rusio, protekto de la rusa ŝtato, novaj elektoj, demokratiigo de la lando, lernodevo, komercada libereco, rekono de aŭtonomiaj klopodoj de multaj popoloj (moto "Por Granda, Unuiĝinta kaj Nedividebla Rusio"). La gvidantaj ideologoj estis aŭ Vasilij Ŝulgin, kiuj provis unuigi la interesojn de la komandantoj de la movado, sensukcese. (eo)
- El Movimiento Blanco (en ruso, Бѣлое движеніе/Белое движение, Beloye dvizheniye), cuyo brazo militar es conocido como Ejército Blanco (en ruso, Белая Армия, transliterado como Bélaya Armiya) o Guardia Blanca (Белая Гвардия, белогвардейцы; Bélaya Gvárdiya, belogvardeitsy) y cuyos miembros fueron llamados blancos (Белые, o despectivamente Беляки, Beliye) o rusos blancos (no confundir con los ciudadanos de Bielorrusia), estaba formado por fuerzas nacionalistas contrarrevolucionarias rusas, en muchos casos prozaristas, que tras la Revolución de Octubre lucharon contra el Ejército Rojo (al igual que el nacionalista Ejército Verde) durante la guerra civil rusa desde 1918 hasta 1921. Fueron apoyados por los gobiernos occidentales ante la amenaza de una revolución comunista mundial. Durante la Guerra Civil Rusa, el movimiento Blanco fue un movimiento político atrapatodo, representando una serie de opiniones políticas en Rusia unidas en su oposición a los bolcheviques comunistas, de los liberales burgueses de mentalidad republicana y socialdemócratas de Kerenski que se habían beneficiado de la Revolución de febrero de 1917, a los campeones del zarismo y la Iglesia ortodoxa rusa del cristianismo ortodoxo oriental a la derecha. Tras su derrota, hubo remanentes y continuaciones del movimiento en varias organizaciones, algunas de las cuales solo tuvieron un apoyo estrecho, perdurando dentro de la comunidad de emigrantes blancos de todo el extranjero hasta después de la caída del comunismo en las revoluciones de Europa oriental de 1989 y la posterior disolución de la Unión Soviética en 1990-1991. Esta comunidad en el exilio de anticomunistas a menudo se dividía entre los liberales y los segmentos más conservadores, y algunos todavía esperaban la restauración de la dinastía Romanov, incluidos varios reclamantes al trono vacío como Nicolás Romanov, Príncipe de Rusia (1924-2014) que vivió en Italia y el príncipe (nacido en 1923) de los Estados Unidos y otros exiliados que desean una república democrática constitucional en Rusia. (es)
- Gerakan Putih, yang angkatan bersenjatanya disebut Tentara Putih (Белая Армия) atau Penjaga Putih (Белая Гвардия, белогвардейцы) adalah salah satu angkatan bersenjata Rusia yang melawan Bolshevik setelah Revolusi Oktober dan bertempur melawan Tentara Merah selama Perang Saudara Rusia dari tahun 1917 sampai tahun 1921 Lagu Nasionalnya Adalah . (in)
- 白軍（はくぐん、ロシア語: Белая Армия ビェーラヤ・アールミヤ）は、1917年以降のロシア革命期における革命側の赤軍に対する反革命側の軍隊の総称である。 白衛軍(Белая Гвардияビェーラヤ・グヴァールヂヤ)、白色運動(Белое движениеビェーライェ・ドヴィジェーニイェまたはБелое делоビェーライェ・ヂェーラ)とも呼ばれる。その他、各国語によって異なる名称で呼ばれる。ロシア内戦において赤軍と戦闘を繰り広げたが、1920年にクリミア半島から最後の部隊が撤退・亡命した。 なお、白軍といえばまず「反革命」とされるが、この場合の「革命」というのはボリシェヴィキによる「十月革命」のことであって、白軍の多くはその前の「二月革命」には反対していない。 (ja)
- The White movement (Russian: pre–1918 Бѣлое движеніе / post–1918 Белое движение, tr. Beloye dvizheniye, IPA: [ˈbʲɛləɪ dvʲɪˈʐenʲɪɪ]) also known as the Whites (Бѣлые / Белые, Beliye), was a loose confederation of anti-communist forces that fought the communist Bolsheviks, also known as the Reds, in the Russian Civil War (1917–1923) and that to a lesser extent continued operating as militarized associations of insurrectionists both outside and within Russian borders in Siberia until roughly World War II (1939–1945). The movement's military arm was the White Army (Бѣлая армія / Белая армия, Belaya armiya), also known as the White Guard (Бѣлая гвардія / Белая гвардия, Belaya gvardiya) or White Guardsmen (Бѣлогвардейцы / Белогвардейцы, Belogvardeytsi). During the Russian Civil War the White movement functioned as a big-tent political movement representing an array of political opinions in Russia united in their opposition to the communist Bolsheviks—from the republican-minded liberals and Kerenskyite social-democrats on the left through monarchists and supporters of a united multinational Russia to the ultra-nationalist Black Hundreds on the right. Following the military defeat of the Whites, remnants and continuations of the movement remained in several organizations, some of which only had narrow support, enduring within the wider White émigré overseas community until after the fall of the European communist states in the Eastern European Revolutions of 1989 and the subsequent dissolution of the Soviet Union in 1990–1991. This community-in-exile of anti-communists often divided into liberal and the more conservative segments, with some still hoping for the restoration of the Romanov dynasty. Two claimants to the empty throne emerged during the Civil War, Grand Duke Kirill Vladimirovich of Russia and Grand Duke Nicholas Nikolaevich of Russia. (en)
- Il movimento dei Bianchi (in russo: Бе́лое движе́ние, o anche Белое дело "Cosa bianca" o Белая идея "Idea bianca") fu un movimento politico (con un braccio militare) nato nel 1917, durante la guerra civile russa. (it)
- 러시아 백색 운동(Белое движение 벨로에 드비졔니예[*]), 그리고 그 무력인 백군(Белая Армия 벨라야 아르미야[*]) 또는 백위대(Белая Гвардия 벨라야 그바르디야[*])는 10월 혁명으로 집권한 볼셰비키에 대항하여 러시아 내전에서 싸운 반혁명세력을 말한다. 이들 구성원을 백색파(Белые, 볠리예 또는 белогвардейцы , 볠로그바르데이치)라고 한다. 백색은 원래 왕당파의 색깔로서, 적색을 상징으로 삼은 볼셰비키나 붉은 군대와 대비로서 이름붙여졌다. 러시아 내전에서 최종적으로 볼셰비키가 승리함에 따라 이들은 해외로 망명하거나 또는 볼셰비키에 체포되어 처형되었다. (ko)
- Biali – zbiorcze określenie ruchów politycznych i sił zbrojnych działających podczas wojny domowej w Rosji w latach 1917–1923, walczących z komunistami (bolszewikami) i ruchami ich wspierającymi, mających na celu przywrócenie poprzedniego systemu ekonomicznego i politycznego. Biali określani są także jako Biała Armia (ros. Белая Армия), Biała Gwardia (Белая гвардия) lub Biały Ruch (Белое движение), lecz nie stanowili oni jednej organizacji, a poszczególne formacje działające w różnych częściach kraju nosiły różne nazwy. Nazwa „biali” powstała jako przeciwieństwo przyjętej przez komunistów symboliki związanej z kolorem czerwonym. Do białych nie zaliczają się takie formacje, jak anarchiści Nestora Machno, a także inne walczące zarówno przeciw bolszewikom, jak i białym (określane też jako „zieloni”) oraz ruchy nacjonalistyczne, walczące w celu zyskania niepodległości poszczególnych krajów wchodzących do 1914 w skład Imperium Rosyjskiego. W propagandzie radzieckiej określenie „biali” było jednakże rozciągane na wszystkich przeciwników bolszewików, w tym na Polskę i Wojsko Polskie (określane jako „białopolacy”). Armie białych były dowodzone przez dawnych carskich generałów sprzeciwiających się przewrotowi bolszewickiemu i komunistycznemu rządowi. Ze względu na zamordowanie cara Mikołaja II i jego rodziny, biali nie posiadali nikogo, kto byłby w stanie pokierować działaniami wszystkich części, przy tym poszczególni liderzy mieli samodzielne ambicje polityczne. Do naczelnych dowódców wojskowych białych należeli:
* Michaił Aleksiejew (1857–1918) – dowódca Armii Ochotniczej w latach 1917–1918,
* Stanisław Bułak-Bałachowicz (1883–1940),
* Anton Denikin (1870–1947) – dowódca Armii Ochotniczej po śmierci gen. Ławra Korniłowa (kwiecień 1918 – 8 stycznia 1919), od 8 stycznia 1919 Sił Zbrojnych Południa Rosji (połączone Armia Ochotnicza i Armia Dońska) (do 4 kwietnia 1920),
* Nikołaj Judenicz (1862–1933) – dowódca Armii Północno-Zachodniej, 1918–1920,
* Władimir Kappel (1883–1920),
* Aleksandr Kołczak (1874–1920) – minister wojny i marynarki w antybolszewickim Dyrektoriacie Ufijskim, potem w latach 1918–1920 dowódca Wojskowych Sił Rosji na Syberii i Uralu tzw. Armii Syberyjskiej,
* Ławr Korniłow (1870–1918) – twórca i pierwszy dowódca Armii Ochotniczej na południu Rosji,
* Piotr Krasnow (1869–1947) – ataman Kozackiego wojska Dońskiego,
* Jewgienij Miller (1867–1938) – dowódca Armii Północnej, 1918–1920,
* Grigorij Siemionow (1890–1946) – dowódca Specjalnego Oddziału Mandżurskiego,
* Andriej Szkuro (1887–1947),
* Roman von Ungern-Sternberg (1886–1921),
* Siergiej Wojciechowski (1883–1951),
* Piotr Wrangel (1878–1928) – dowódca Białej Armii na froncie południowym kwiecień 1920 – listopad 1920.
* Michaił Aleksiejew
* Stanisław Bułak-Bałachowicz
* Anton Denikin
* Władimir Kappel
* Nikołaj Judenicz
* Aleksandr Kołczak
* Ławr Korniłow
* Piotr Krasnow
* Jewgienij Miller
* Grigorij Siemionow
* Andriej Szkuro
* Roman von Ungern-Sternberg
* Siergiej Wojciechowski
* Piotr Wrangel (pl)
- De Witten of het Witte Leger (Russisch: Белая Армия, Belaya Armija) was een van de strijdende partijen tijdens de Russische Burgeroorlog, die uitbrak na de Oktoberrevolutie in 1917. De Witten, die tegen het bolsjewisme waren, bestonden onder meer uit mensjewieken, vroegere grootgrondbezitters, de vroegere legertop, de Russische adel, maar ook uit buitenlandse troepen. Bekende commandanten van de Witten waren admiraal Aleksandr Koltsjak, die vanuit het Oosten oprukte tegen de Roden, en de generaals Michail Aleksejev, Anton Denikin en Pjotr Wrangel, die vanuit het Zuiden oprukten. Verder vochten er Witten onder Nikolaj Joedenitsj aan het Westelijk front en onder Jevgeni Miller aan het Noordelijk front. Na een bloedige strijd van drie jaar verloren de Witten in 1921 van het Rode Leger onder leiding van Trotski. De nederlaag hadden de Witten mede te wijten aan de grote interne verdeeldheid. De verschillende generaals - van zowel de Russische als buitenlandse troepen - werkten langs elkaar heen. Veel Witte officieren vluchtten naar het buitenland: West-Europa en ook China. Een deel van de kleine Russische minderheid in China bestaat uit hun nazaten. Sommige Witte Russen organiseerden zich in anti-communistische verzetsbewegingen in ballingschap, maar anderen gingen mettertijd in hun nieuwe vaderland op. Anderen herzagen hun standpunten en organiseerden pro-Sovjet organisaties. Veel voormalige Witte regimenten werden huursoldaten die voor de meestbiedende vochten; zo hebben Witte huurlingen koning Zog I van Albanië opnieuw aan de macht geholpen toen hij door Fan Noli was verdreven, en hebben Witte regimenten ook aan de zijde van hun voormalige tegenstanders van het Rode Leger gevochten in confrontaties tussen de Sovjet-Unie tijdens het interbellum. Ook vochten sommige Witten op individuele basis voor de Nationalisten in de Spaanse Burgeroorlog. Tijdens de Tweede Wereldoorlog gingen sommige Witten over tot collaboratie met de Duitsers en vochten zelfs in speciale eenheden aan de zijde van de Wehrmacht. In Europa werden in het interbellum en na de Tweede Wereldoorlog verscheidene acties tegen hen georganiseerd, onder andere in de actie Smert Spionam. Vele Witte officieren, inclusief maar niet uitsluitend collaborateurs, werden uit de bevrijde gebieden ontvoerd, soms met medeweten van de geallieerden. Ze werden naar de Sovjet-Unie teruggebracht voor hun showproces en executie. De uitdrukking "Witten" is ook in andere landen gebruikt als aanduiding van contrarevolutionaire krachten (Frankrijk, Bulgarije, Hongarije, Finland). (nl)
- O Movimento Branco, cujo braço militar é conhecido como Exército Branco (em russo: Белая Армия) ou Guarda Branca (Белая Гвардия, белогвардейцы) e cujos membros eram conhecidos como brancos (Белые, ou Беляки) ou russos brancos (expressão que tem também outros significados), foi uma confederação (nominal) de organizações e grupos que atuavam na Rússia no começo do século XX, unindo movimentos, tanto políticos como militares, que se opuseram aos bolcheviques após a Revolução de Outubro e lutaram, durante a Guerra Civil Russa de 1918 a 1921, contra o Exército Vermelho, da mesma forma que o Exército Verde nacionalista, o Exército Negro anarquista e o Exército Azul separatista polonês. A denominação branco tem dois significados:
* Primeiro, colocava-se em oposição aos vermelhos — o Exército Vermelho revolucionário que apoiava o Soviete Supremo e o comunismo.
* Segundo, a palavra branco tem associações monarquistas: historicamente, o primeiro monarca da Rússia unificada, Ivan III, foi denominado Albus Rex, ou "czar branco", e seus sucessores também eram chamados, solenemente, de "czar branco". Ademais, alguns dos soldados do Exército Branco usavam uniformes brancos da Rússia Imperial, e o ideal monarquista durante a guerra civil era conhecido como a ideia branca. Os russos chamados "brancos", são os que não têm ascendência mongol, povo que explorou por séculos os russos. O povo da Bielorrússia (Rússia Branca) tem olhos acinzentados, livre da miscigenação mongol. Com a vitória comunista na Guerra Civil Russa, os membros do Movimento Branco que não morreram ou foram enviados para campos de trabalho acabaram optando, em sua maioria, por sair do país (Emigração branca). Alguns grupos, porém, continuaram a atuar na União Soviética, de forma clandestina, até 1989. Aqueles que se exilaram no exterior, adotaram uma linha liberal e conservadora, com muitos defendendo a restauração da Dinastia Romanov (na era pós dissolução da União Soviética), e outros defendendo uma república não autocrática. (pt)
- Бе́лое движе́ние (также «Белое дело», «Белая идея», «Белая гвардия») — военно-политическое движение разнородных в политическом отношении сил, сформированное в ходе Гражданской войны 1917—1922 годов в России с целью освобождения России от большевиков. Включало в себя представителей как не принявших диктатуру большевиков социалистов и демократов, общепатриотически настроенных военных, так и монархистов, объединённых против большевистской идеологии и действовавших на основе принципа «Великой, Единой и Неделимой России». Белое движение было крупнейшей антибольшевистской военно-политической силой во время Гражданской войны в России наряду с национальными движениями за независимость, басмачеством в Средней Азии, а также иностранными интервентами, анархо-коммунистами («махновцы») и «зелёными» (тамбовское восстание). Термин «Белое движение» зародился в Советской России, а с 1920-х гг. стал употребляться и в белой эмиграции. Несмотря на то, что в идеологии Белого движения существовали серьёзные расхождения, в нём доминировало желание восстановления в России демократического, парламентского политического устройства, частной собственности и рыночных отношений. Белое движение в целом, несмотря на наличие политических оттенков: республиканцы, монархисты, непредрешенцы, представляло собой военно-политическое движение, которое отстаивало ценности столыпинской России. Современные российские историки подчёркивают национально-патриотический характер борьбы Белого движения, солидаризируясь в этом вопросе с идеологами Белого движения, которыми оно со времён Гражданской войны трактовалось как русское национальное патриотическое движение. Но в этом же национально-патриотическом характере Белого движения кроется и одна из причин его поражения: оно не сумело найти общий язык практически ни с одним национальным антибольшевистским движением на окраинах бывшей Российской империи, рассматривая эти движения как «сепаратистов». Ряд признаков отличает Белое движение от остальных антибольшевистских сил Гражданской войны: 1.
* Белое движение было организованным военно-политическим движением против советской власти и союзных ей политических структур, его непримиримость по отношению к советской власти исключала какой-либо мирный, компромиссный исход Гражданской войны. 2.
* Белое движение отличала установка на приоритет в военное время единоличной власти над коллегиальной, а военной — над гражданской. Для белых правительств было характерно отсутствие чёткого разделения властей, представительные органы или не играли никакой роли, или имели лишь совещательные функции. 3.
* Белое движение пыталось легализовать себя в масштабе всей страны, провозглашая свою преемственность от дофевральской и дооктябрьской России. 4.
* Признание всеми региональными белыми правительствами общероссийской власти адмирала А. В. Колчака приводило к желанию достичь общности политических программ и координации военных действий. Решение аграрного, рабочего, национального и других основных вопросов было принципиально схожим. 5.
* Белое движение имело общую символику: трёхцветный бело-сине-красный флаг, герб, официальный гимн «Коль славен наш Господь в Сионе». Идеологическое зарождение Белого движения можно отсчитывать с момента подготовки корниловского выступления в августе 1917 года. Организационное оформление Белого движения началось после Октябрьской революции и ликвидации Учредительного собрания в октябре 1917 — январе 1918 года и завершилось после прихода к власти 18 ноября 1918 года адмирала Колчака и признания Верховного правителя России главными центрами Белого движения на Севере, Северо-Западе и Юге России. (ru)
- 白军（俄語：Белое движение），直译为白色运动，又譯白色力量，是指1918年至1920年期间在俄国内战中對抗苏联紅軍的政治運動及其军队，主要由支持沙皇的保皇党和自由主義者等反布爾什維克勢力组成。俄羅斯內戰期間，白軍是一個大帳篷政治運動，代表著俄羅斯的一系列政治見解。流亡者經常分為自由派和較保守派。有些人希望恢復羅曼諾夫王朝，例如居住在意大利的俄羅斯親王尼古拉·羅曼諾維奇（1924-2014）和居住在美國的安德魯·安德烈耶維奇王子（1923-2021）。一些流亡者希望在俄羅斯組建真正的憲政。 (zh)
- Білий рух (також зустрічались назви: «Біла справа», «Біла ідея», «Біла гвардія» ) – військово-політичний рух, що проходив у різних політичних відношеннях сил, був сформований за часів Громадянської війни 1917-1922 років в Росії з метою повалення радянської влади. Цей рух містив представників більшовицького ладу, здебільшого соціалістів і демократів, що не сприймали таку форму державного правління як диктатура, також патріотично налаштованих військових, і монархістів, об'єднаних проти більшовицької ідеології, що діяли на основі принципу «Великої, Єдиної та Неподільної Росії». Білий рух був найбільшою антибільшовицькою військово-політичною силою під час громадянської війни поряд з національними рухами за незалежність, басмацтвом у Середній Азії, а також іноземними інтервентами, анархо-комуністами («махновці») та «зеленими» (тамбовське повстання). Термін «Білий рух» зародився в Радянській Росії, а з 1920-х років. став вживатися і в російській еміграції. Попри те, що ідеологія Білого руху існувала в серйозних розбіжностях, у цьому русі домінувало бажання поновити в Росії демократичний, парламентський політичний устрій, щодо приватної власності та ринкових відносин . Білий рух в цілому, незважаючи на наявність політичних відтінків, тобто республіканці, монархісти, непредрешенці, був військово-політичним рухом, який відстоював цінності столипінської Росії . Сучасники російської історії підкреслюють національно-патріотичний характер боротьби Білого руху , погоджуючись у цьому питанні з ідеологами Білого руху , яке з часів Громадянської війни трактувалося як російський національний патріотичний рух. Білий рух відрізняється рядом ознак від інших антибільшовицьких сил Громадянської війни: 1.
* Білий рух був організованим військово-політичним рухом проти радянської влади та союзних їй політичних структур, його непримиренність до радянської влади виключала будь-який мирний, компромісний результат Громадянської війни. 2.
* Білий рух відрізняла установка на пріоритет у воєнний час одноосібної влади над колегіальною, а воєнною – над цивільною. Для білих урядів було характерно відсутність чіткого поділу влади, представницькі органи або не грали жодної ролі, або мали лише дорадчі функції. 3.
* Білий рух намагався легалізувати себе в масштабі всієї країни, проголошуючи свою спадкоємність від та Росії. 4.
* Визнання усіма регіональними білими урядами загальноросійської влади адмірала А. Ст. Колчака призводило до бажання досягти спільності політичних програм та координації військових дій. Рішення аграрного, робітника, національного та інших основних питань було важливо подібним. 5.
* Білий рух мав спільну символіку: триколірний біло-синьо-червоний прапор, герб, офіційний гімн «» . Ідеологічне зародження Білого руху можна починати згадувати з підготовки корнілівського виступу, що відбувся у серпні 1917 року. Організаційне оформлення Білого руху почалось після жовтневої революції та ліквідації Установчих зборів в жовтні — січні 1918 року, і закінчилося після приходу до влади 18 листопада 1918 року адмірала Колчака і визнання Верховного правителя Росії головними центрами Білого руху на Півночі, Північному Заході і Півдні Росії . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο Λευκός Στρατός ή Λευκό Κίνημα ή Λευκή Φρουρά ήταν μια σειρά από αντι-μπολσεβικικές στρατιωτικές δυνάμεις, αλλά και πολιτικές, που εισέβαλαν στην Ρωσία μετά την Οκτωβριανή Επανάσταση δημιουργώντας τον εμφύλιο του 1917-1923. Οι στρατιωτικές δυνάμεις προέρχονταν από τη Γαλλία, Βρετανία, Ιαπωνία και Ηνωμένες Πολιτείες, καθώς και μέλη του Ρωσικού κόμματος Καντέτ, Μενσεβίκους και Επαναστάτες σοσιαλιστές. (el)
- Gerakan Putih, yang angkatan bersenjatanya disebut Tentara Putih (Белая Армия) atau Penjaga Putih (Белая Гвардия, белогвардейцы) adalah salah satu angkatan bersenjata Rusia yang melawan Bolshevik setelah Revolusi Oktober dan bertempur melawan Tentara Merah selama Perang Saudara Rusia dari tahun 1917 sampai tahun 1921 Lagu Nasionalnya Adalah . (in)
- 白軍（はくぐん、ロシア語: Белая Армия ビェーラヤ・アールミヤ）は、1917年以降のロシア革命期における革命側の赤軍に対する反革命側の軍隊の総称である。 白衛軍(Белая Гвардияビェーラヤ・グヴァールヂヤ)、白色運動(Белое движениеビェーライェ・ドヴィジェーニイェまたはБелое делоビェーライェ・ヂェーラ)とも呼ばれる。その他、各国語によって異なる名称で呼ばれる。ロシア内戦において赤軍と戦闘を繰り広げたが、1920年にクリミア半島から最後の部隊が撤退・亡命した。 なお、白軍といえばまず「反革命」とされるが、この場合の「革命」というのはボリシェヴィキによる「十月革命」のことであって、白軍の多くはその前の「二月革命」には反対していない。 (ja)
- Il movimento dei Bianchi (in russo: Бе́лое движе́ние, o anche Белое дело "Cosa bianca" o Белая идея "Idea bianca") fu un movimento politico (con un braccio militare) nato nel 1917, durante la guerra civile russa. (it)
- 러시아 백색 운동(Белое движение 벨로에 드비졔니예[*]), 그리고 그 무력인 백군(Белая Армия 벨라야 아르미야[*]) 또는 백위대(Белая Гвардия 벨라야 그바르디야[*])는 10월 혁명으로 집권한 볼셰비키에 대항하여 러시아 내전에서 싸운 반혁명세력을 말한다. 이들 구성원을 백색파(Белые, 볠리예 또는 белогвардейцы , 볠로그바르데이치)라고 한다. 백색은 원래 왕당파의 색깔로서, 적색을 상징으로 삼은 볼셰비키나 붉은 군대와 대비로서 이름붙여졌다. 러시아 내전에서 최종적으로 볼셰비키가 승리함에 따라 이들은 해외로 망명하거나 또는 볼셰비키에 체포되어 처형되었다. (ko)
- 白军（俄語：Белое движение），直译为白色运动，又譯白色力量，是指1918年至1920年期间在俄国内战中對抗苏联紅軍的政治運動及其军队，主要由支持沙皇的保皇党和自由主義者等反布爾什維克勢力组成。俄羅斯內戰期間，白軍是一個大帳篷政治運動，代表著俄羅斯的一系列政治見解。流亡者經常分為自由派和較保守派。有些人希望恢復羅曼諾夫王朝，例如居住在意大利的俄羅斯親王尼古拉·羅曼諾維奇（1924-2014）和居住在美國的安德魯·安德烈耶維奇王子（1923-2021）。一些流亡者希望在俄羅斯組建真正的憲政。 (zh)
- الحركة البيضاء (بالروسية: Белое движение)، التي يُدعى جناحها العسكري الجيش الأبيض (بالروسية: Белая Армия) وأعضائها البيض (بالروسية: Белые أو белогвардейцы (الحرس الأبيض)) تضم القوات السياسية والعسكرية الروسية المناهضة للبلشفية بعد ثورة أكتوبر وحاربت الجيش الأحمر خلال الحرب الأهلية الروسية بين سنتي 1917 و1923. (ar)
- Bílé hnutí (rusky Белое движение; bílá věc, bílá idea) bylo vojensko-politické hnutí různorodých sil, které se zformovalo v průběhu ruské občanské války v letech 1917–1923 s cílem zastavení a svržení sovětské moci bolševiků. Zahrnovalo stoupenců umírněných socialistů, republikánů, monarchistů, pravoslavné církve i pravicových nacionalistů, kteří se pokoušeli jednat na základě principu Velkého, jednotného a nedělitelného Ruska. Bílé hnutí bylo během občanské války největším protibolševickým hnutím v Rusku a fungovalo společně s dalšími demokratickými a protibolševickými vládami, jak nacionalistickými separatisty v různých částech rozpadající se Ruské říše např. na Ukrajině, Severním Kavkazu či basmači ve Střední Asii. (cs)
- Blanka movado (ruse Бе́лое движе́ние, ankaŭ Белое дело „blanka afero“ aŭ Белая идея „blanka ideo“) estas nomo donata al la parto de la rusa popolo, kiu ne akceptis la ekregadon de la bolŝevikoj kaj kontraŭstaris la novan registaron dum la enlanda milito en Rusio. Subtenantoj de la caro Nikolao la 2-a aŭ de la Rusia Konstitucia Asembleo, la anoj de la Blanka armeo bataladis kontraŭ la Ruĝa armeo kaj la "verdaj armeoj" (grupoj da kamparanoj luktantaj kontraŭ la du armeoj). La Blanka movado unuigis en si la diversajn blankajn armeojn, kiuj neniam formis unu unuecan armeon, krom aliajn sektorojn kiuj ne estis propre aremaj, nome ekleziaj instancoj de ortodoksismo, kamparanaj movadoj, monarkiistoj, eksterlandaj apogantoj, banditoj ktp. (eo)
- Weiße Bewegung (russisch Бе́лое движе́ние, auch Белое дело „Weiße Sache“ oder Белая идея „Weiße Idee“) war eine militärisch-politische Strömung verschiedener Kräfte und Gruppierungen, die sich im Verlauf des Russischen Bürgerkriegs von 1919 bis zu ihrer Vernichtung 1922 gegen die Bolschewiki und die junge Sowjetmacht formierten. Umgangssprachlich wurden sie meist schlicht als die Weißen bezeichnet. Den bewaffneten Arm der Weißen Bewegung bildete die Weiße Armee, deren Keimzelle die sogenannte Freiwilligenarmee bildete. → Siehe auch: Intervention der Entente-Mächte (de)
- El Movimiento Blanco (en ruso, Бѣлое движеніе/Белое движение, Beloye dvizheniye), cuyo brazo militar es conocido como Ejército Blanco (en ruso, Белая Армия, transliterado como Bélaya Armiya) o Guardia Blanca (Белая Гвардия, белогвардейцы; Bélaya Gvárdiya, belogvardeitsy) y cuyos miembros fueron llamados blancos (Белые, o despectivamente Беляки, Beliye) o rusos blancos (no confundir con los ciudadanos de Bielorrusia), estaba formado por fuerzas nacionalistas contrarrevolucionarias rusas, en muchos casos prozaristas, que tras la Revolución de Octubre lucharon contra el Ejército Rojo (al igual que el nacionalista Ejército Verde) durante la guerra civil rusa desde 1918 hasta 1921. Fueron apoyados por los gobiernos occidentales ante la amenaza de una revolución comunista mundial. (es)
- The White movement (Russian: pre–1918 Бѣлое движеніе / post–1918 Белое движение, tr. Beloye dvizheniye, IPA: [ˈbʲɛləɪ dvʲɪˈʐenʲɪɪ]) also known as the Whites (Бѣлые / Белые, Beliye), was a loose confederation of anti-communist forces that fought the communist Bolsheviks, also known as the Reds, in the Russian Civil War (1917–1923) and that to a lesser extent continued operating as militarized associations of insurrectionists both outside and within Russian borders in Siberia until roughly World War II (1939–1945). The movement's military arm was the White Army (Бѣлая армія / Белая армия, Belaya armiya), also known as the White Guard (Бѣлая гвардія / Белая гвардия, Belaya gvardiya) or White Guardsmen (Бѣлогвардейцы / Белогвардейцы, Belogvardeytsi). (en)
- Biali – zbiorcze określenie ruchów politycznych i sił zbrojnych działających podczas wojny domowej w Rosji w latach 1917–1923, walczących z komunistami (bolszewikami) i ruchami ich wspierającymi, mających na celu przywrócenie poprzedniego systemu ekonomicznego i politycznego. Biali określani są także jako Biała Armia (ros. Белая Армия), Biała Gwardia (Белая гвардия) lub Biały Ruch (Белое движение), lecz nie stanowili oni jednej organizacji, a poszczególne formacje działające w różnych częściach kraju nosiły różne nazwy. Nazwa „biali” powstała jako przeciwieństwo przyjętej przez komunistów symboliki związanej z kolorem czerwonym. (pl)
- De Witten of het Witte Leger (Russisch: Белая Армия, Belaya Armija) was een van de strijdende partijen tijdens de Russische Burgeroorlog, die uitbrak na de Oktoberrevolutie in 1917. De Witten, die tegen het bolsjewisme waren, bestonden onder meer uit mensjewieken, vroegere grootgrondbezitters, de vroegere legertop, de Russische adel, maar ook uit buitenlandse troepen. Bekende commandanten van de Witten waren admiraal Aleksandr Koltsjak, die vanuit het Oosten oprukte tegen de Roden, en de generaals Michail Aleksejev, Anton Denikin en Pjotr Wrangel, die vanuit het Zuiden oprukten. Verder vochten er Witten onder Nikolaj Joedenitsj aan het Westelijk front en onder Jevgeni Miller aan het Noordelijk front. (nl)
- Бе́лое движе́ние (также «Белое дело», «Белая идея», «Белая гвардия») — военно-политическое движение разнородных в политическом отношении сил, сформированное в ходе Гражданской войны 1917—1922 годов в России с целью освобождения России от большевиков. Включало в себя представителей как не принявших диктатуру большевиков социалистов и демократов, общепатриотически настроенных военных, так и монархистов, объединённых против большевистской идеологии и действовавших на основе принципа «Великой, Единой и Неделимой России». Белое движение было крупнейшей антибольшевистской военно-политической силой во время Гражданской войны в России наряду с национальными движениями за независимость, басмачеством в Средней Азии, а также иностранными интервентами, анархо-коммунистами («махновцы») и «зелёными» (та (ru)
- O Movimento Branco, cujo braço militar é conhecido como Exército Branco (em russo: Белая Армия) ou Guarda Branca (Белая Гвардия, белогвардейцы) e cujos membros eram conhecidos como brancos (Белые, ou Беляки) ou russos brancos (expressão que tem também outros significados), foi uma confederação (nominal) de organizações e grupos que atuavam na Rússia no começo do século XX, unindo movimentos, tanto políticos como militares, que se opuseram aos bolcheviques após a Revolução de Outubro e lutaram, durante a Guerra Civil Russa de 1918 a 1921, contra o Exército Vermelho, da mesma forma que o Exército Verde nacionalista, o Exército Negro anarquista e o Exército Azul separatista polonês. (pt)
- Білий рух (також зустрічались назви: «Біла справа», «Біла ідея», «Біла гвардія» ) – військово-політичний рух, що проходив у різних політичних відношеннях сил, був сформований за часів Громадянської війни 1917-1922 років в Росії з метою повалення радянської влади. Цей рух містив представників більшовицького ладу, здебільшого соціалістів і демократів, що не сприймали таку форму державного правління як диктатура, також патріотично налаштованих військових, і монархістів, об'єднаних проти більшовицької ідеології, що діяли на основі принципу «Великої, Єдиної та Неподільної Росії». Білий рух був найбільшою антибільшовицькою військово-політичною силою під час громадянської війни поряд з національними рухами за незалежність, басмацтвом у Середній Азії, а також іноземними інтервентами, анархо-комуні (uk)
|
.svg){kind=link}
