| dbo:abstract
|
- الثورة الروسية هو مصطلح يعبر عن سلسلة من الاضطرابات الشعبية حدثت في روسيا عام 1917، والتي كان لها الدور الأبرز في تغيير مجرى التاريخ، وقد قامت بها أساسًا الجماهير الروسية الجائعة، منهيةً بذلك الحكم القيصري، ومقيمة مكانه حكومة مؤقتة، أفضت إلى إنشاء الاتحاد السوفياتي. اندلعت الثورة الأولى في فبراير 1917 (مارس في التقويم الغريغوري)، أما الثورة الثانية التي اندلعت في أكتوبر، أزال على إثرها البلاشفة الحكومة المؤقتة واستبدلوها بحكومة اشتراكية، تلا ذلك الفصل الأخير من الثورة وهو الحرب الأهلية الروسية. تعتبر الثورة الروسية من أكثر الأحداث جدلاً في تاريخ القرن العشرين، وينقسم المؤرخون بصدد أحداثها ونتائجها إلى فريقين، الأول ينظر بنظرة إعجاب وإكبار، أما الثاني فنظرته يكتنفها الخوف والتهجم على قادتها. ولا يزال إلى وقتنا هذا الانقسام دائرًا حول ما إذا كانت أحداث أكتوبر مجرد امتداد لثورة فبراير، وعما إذا كانت أحداث أكتوبر ثورة نسبت إلى الحرية أو انقلاب على الشرعية، بل ويمتد الخلاف إلى أسباب العنف خلال الحرب الأهلية، ودور كل ما سبق في نشوء الديكتاتورية البروليتارية في الاتحاد السوفيتي السابق، وتطور الشيوعية إلى اللينينية على أساس التطوير الذي أقره ستالين في مبحثه أسس اللينينية والتي توصف أحياناً بأنها ستالينية سنة 1930. (ar)
- الحرب الأهلية الروسية تعدّ الفصل الأخير من الثورة الروسية، تميزت بالشراسة والوحشية الشديدة خصوصا ضد المدنيين مما أدى بحياة ما يقرب من ثلاثة عشر مليون نسمة وتهجير ما يقرب من مليون نسمة هجرة شبه دائمة. استمرت تقليديا في كتابة التاريخ السوفياتي فترة 1918-1921، ولكن الحرب كمناوشات امتدت فعلا بين 1917-1923 م مما جعل الموعد المحدد لها من الأمور المثيرة للجدل بين المؤرخين. كانت بين الشيوعيين البلاشفة (الجيش الأحمر بقيادة ليون تروتسكي) ومجموعات غير متجانسة من المحافظين الديموقراطيين والشيوعيين المعتدلين والقوميين والروس البيض، كانت فرصة لتدخل العديد من القوي الداخلية والخارجية مثل اليابان وبريطانيا وكندا وفرنسا وإيطاليا والولايات المتحدة وألمانيا وأستراليا واليونان وتشيكوسلوفاكيا مما كان له دور رئيسي في الصراع وشدته. (ar)
- La Guerra Civil russa va ser un conflicte armat múltiple que va tenir lloc entre 1917 i 1923 en el territori del dissolt Imperi Rus, entre el nou govern bolxevic i el seu Exèrcit Roig, en el poder des de la Revolució d'octubre de 1917, i de l'altra banda els militars de l'exèrcit tsarista i opositors al bolxevisme, agrupats en el denominat Moviment Blanc, d'ideologia tsarista i ortodoxa. Tots dos bàndols van tenir aliats temporals, com ara l'Exèrcit Roig sovint amb esquerrans i grups revolucionaris, i les forces de l'Exèrcit Blanc, amb molts exèrcits estrangers (Estats Units, Japó, França, Imperi britànic). El suport de potències occidentals en la guerra s'anomena Intervenció Aliada a Rússia. Altres nacionalistes i regionals dels grups polítics també van participar en la guerra, inclosos els nacionalistes ucraïnesos verds de l'Exèrcit, l'Exèrcit Negre d'Ucraïna anarquistes i la Guàrdia Negra i senyors de la guerra com Ungern von Sternberg. Els enfrontaments més intensos van tenir lloc des de 1918 fins a 1920. Les grans operacions militars van acabar el 25 d'octubre de 1922, quan l'Exèrcit Roig va ocupar Vladivostok, ocupat anteriorment pel govern provisional. L'últim enclavament de l'Exèrcit Blanc va ser el districte Ayan-Maysky, a la costa del Pacífic, on el general Anatoli Pepeliàiev no va capitular fins al 17 de juny de 1923. (ca)
- La Revolució Russa de 1917 fou un procés polític que culminà el mateix any amb l'establiment d'una república que substituí el sistema tsarista anterior i que porta a l'establiment de la Unió Soviètica. La revolució, es dividí en dues fases. La primera, «la revolució de Febrer», en la qual es derrocà el règim autocràtic del tsar Nicolau II i s'estableix una república de caràcter liberal. En la segona, «Revolució d'Octubre», fou una revolució de tipus socialista en la qual els Soviets (controlats principalment pel partit bolxevic) prengueren el poder. Si bé els principals focus de la revolució foren Petrograd i Moscou, aviat s'estengué a les àrees rurals on els pagesos col·lectivitzaren i redistribuïren la terra. (ca)
- Ruská revoluce 1917 je souhrnný termín pro sérii revolucí, které se odehrály v Ruském impériu v průběhu roku 1917. Ty sestávaly ze dvou odlišných revolucí (fází): Únorové revoluce a Říjnové revoluce. Celý proces začal svržením ruského panovnického rodu Romanovců a skončil roku 1923 bolševickým vítězstvím v občanské válce a ustavením Sovětského svazu. (cs)
- Ruská občanská válka (rusky Гражданская война в России) byl ozbrojený konflikt mezi bolševiky, kteří se snažili v Rusku vybudovat socialistický stát, a vnitřně velmi heterogenní opozicí, od monarchistů až po liberály a umírněné socialisty. Podnětem k válce bylo uchvácení moci bolševiky 7. listopadu 1917 (říjnová revoluce) a vytvoření sovětské vlády v čele s Leninem. Boje začaly na přelomu let 1917/1918 a skončily vítězstvím bolševiků v roce 1920, po uzavření řady dohod s odcházejícími československými legionáři. Bezprostředním důsledkem bojů byl katastrofální hladomor v Povolží, naprostý hospodářský rozvrat a mezinárodní izolace Ruska, z dlouhodobé perspektivy pak nastolení jedné z nejtvrdších diktatur světa, která se zhroutila až po polovině osmdesátých let 20. století s nástupem Michaila Gorbačova a Perestrojky. Civilnímu obyvatelstvu přinesla válka nezměrné strádání a utrpení. Spolu s padlými vojáky si vyžádala asi 10 až 17 milionů obětí, tedy mnohonásobně více, než činily ztráty Ruska v první světové válce. Do konfliktu postupně zasáhly mnohé zahraniční mocnosti, od Německa až po Velkou Británii a Japonsko, na západě vyhlásily nezávislost oblasti s neruským obyvatelstvem (Polsko, Finsko, Litva, Lotyšsko, Estonsko), přibližně dva miliony lidí (především s vyšším vzděláním) emigrovaly. Poslední odpůrci bolševiků se vzdali až v červnu 1923. (cs)
- Der Russische Bürgerkrieg (russisch Гражданская война в России/Graschdanskaja wojna w Rossii) wurde zwischen den kommunistischen Bolschewiki (den „Roten“ beziehungsweise der von Leo Trotzki gegründeten Roten Armee) einerseits und einer heterogenen Gruppe aus Konservativen, Demokraten, gemäßigten Sozialisten, Nationalisten und der Weißen Armee andererseits ausgetragen. Beide Gruppen bekämpften zudem die Anarchisten der Machnowtschina und die Grüne Armee. Der genaue Zeitpunkt seines Beginns ist unter Historikern umstritten; er wird entweder auf die Oktoberrevolution im November 1917 oder aber auf das Frühjahr 1918 gelegt. Der Krieg wurde erbittert und brutal besonders auch gegen die Zivilbevölkerung geführt; etwa 8 bis 10 Millionen Menschen verloren ihr Leben. Das Eingreifen der und der Mittelmächte in den Konflikt trug maßgeblich zu seiner Länge und Heftigkeit bei. Sowjetrussland erreichte durch ihn zwar die Herrschaft über einen Großteil der Fläche des früheren Russischen Reichs. Allerdings erlangten neben dem schon seit 1918 unabhängigen Polen, das auch westliche Gebiete der heutigen Ukraine und Belarus umfasste, auch die baltischen Staaten, Finnland und die Tuwinische Volksrepublik die Unabhängigkeit. Der Kriegsverlauf wurde mehrmals durch ausländische Interventionen beeinflusst. Vor der Niederlage Deutschlands im Ersten Weltkrieg gerieten das Baltikum und die Ukraine kurzzeitig unter deutsche Besatzung. Die siegreichen Verbündeten des Weltkriegs unterstützten die antikommunistische Bewegung und besetzten einzelne Städte und Stützpunkte an der Peripherie Russlands. Der Konflikt mit Polen mündete im Polnisch-Sowjetischen Krieg als eigenständige Auseinandersetzung während des Bürgerkriegs. Der Konflikt endete in Europa mit dem Sieg der Roten Armee über die letzten weißen Truppen auf der Krim im November 1920, im Kaukasus mit der Einnahme von Batumi 1921 und in Ostasien mit der Einnahme von Wladiwostok 1922. Am Ende dieses Jahres wurde die Sowjetunion gegründet. (de)
- Ο Ρωσικός Εμφύλιος Πόλεμος (ρωσικά: Гражданская война в России, Νοέμβριος 1917 – Οκτώβριος 1922) ήταν ένας πολύπλευρος πόλεμος στην πρώην Ρωσική Αυτοκρατορία αμέσως μετά τις Ρωσικές Επαναστάσεις του 1917, καθώς πολλές παρατάξεις συναγωνίζονταν για να καθορίσουν το πολιτικό μέλλον της Ρωσίας. Οι δύο μεγαλύτερες μαχόμενες ομάδες ήταν ο Κόκκινος Στρατός, που αγωνιζόταν για την Μπολσεβίκικη μορφή του σοσιαλισμού, και οι σύμμαχες δυνάμεις γνωστές ως Λευκός Στρατός, οι οποίες δούλευαν για την εθνικιστική κυβέρνηση Κολτσάκ. Επιπλέον, αντίπαλοι μαχητές σοσιαλιστές και μη ιδεολόγοι Πράσινοι πολεμούσαν τόσο κατά των Μπολσεβίκων, όσο και των Λευκών. Οκτώ ξένα έθνη επενέβησαν κατά του Κόκκινου Στρατού, ιδίως οι Συμμαχικές Δυνάμεις και οι φιλο-Γερμανικοί στρατοί. Ο Κόκκινος Στρατός νίκησε τις Λευκές Ένοπλες Δυνάμεις της Νότιας Ρωσίας στην Ουκρανία και τον στρατό με ηγέτη τον Ναύαρχο Αλεξάντρ Κολτσάκ στη Σιβηρία το 1919. Τα απομεινάρια των Λευκών δυνάμεων που διοικούσε ο Πιότρ Νικολάγιεβιτς Βράγγελ ηττήθηκαν στην Κριμαία την οποία εκκένωσαν στα τέλη του 1920. Για τα επόμενα δύο χρόνια οι μάχες συνεχίστηκαν στην περιφέρεια (αν και λιγότερο σημαντικές), ενώ οι αψιμαχίες με τα απομεινάρια των Λευκών εξακολουθούσαν να συμβαίνουν και κατά το 1923. Η ένοπλη εθνική αντίσταση στην Κεντρική Ασία δεν κατεστάλη εντελώς πριν το 1934. Ο Ρωσικός Εμφύλιος Πόλεμος έχει περιγραφεί από κάποιους ως η μεγαλύτερη εθνική καταστροφή που είχε ως τότε δει η Ευρώπη. Πολλά προέκυψαν μετά τη διάλυση της Ρωσικής Αυτοκρατορίας και πολέμησαν στον εμφύλιο πόλεμο. Αρκετά τμήματα της πρώην Ρωσικής Αυτοκρατορίας – Αρμενία, Αζερμπαϊτζάν, Γεωργία, Φινλανδία, Εσθονία, Λετονία, Λιθουανία, Πολωνία και Ουκρανία – δημιουργήθηκαν ως κυρίαρχα έθνη, με τους δικούς τους εμφυλίους πολέμους και πολέμους ανεξαρτησίας. Κάποια από αυτά αποκατέστησαν την ανεξαρτησία τους, που είχαν χάσει στο παρελθόν από τη Ρωσία. Το υπόλοιπο της Ρωσικής Αυτοκρατορίας ενοποιήθηκε στη Σοβιετική Ένωση λίγο αργότερα (el)
- Η Ρωσική Επανάσταση ήταν σειρά από ιστορικά γεγονότα που συνέβησαν στη Ρωσική Αυτοκρατορία κατά το έτος 1917 και σφράγισαν όχι μόνο την ιστορική πορεία της χώρας αυτής, αλλά επηρέασαν καθοριστικά ολόκληρη τη νεότερη παγκόσμια ιστορία. Έχει χαρακτηριστεί ως ένα από τα μεγαλύτερα ιστορικά γεγονότα της ανθρωπότητας. Ο όρος «Ρωσική Επανάσταση» χρησιμοποιείται συχνά συνεκδοχικά κυρίως για τα γεγονότα που συνέβησαν τον Φεβρουάριο και τον Οκτώβριο του 1917, εξ ου και η ονομασία τους, Φεβρουαριανή Επανάσταση και Οκτωβριανή επανάσταση αντίστοιχα. Αν και οι δύο αυτές επαναστάσεις θεωρούνται μέρος της Ρωσικής Επανάστασης, αφορούν πολύ διαφορετικές διαστάσεις και δεν πρέπει να συγχέονται μεταξύ τους. Ξεκινώντας με την επανάσταση του Φεβρουαρίου το 1917, η πρώτη εξέγερση επικεντρώθηκε μέσα και γύρω από την τότε πρωτεύουσα Πέτρογκραντ (η σημερινή Αγία Πετρούπολη). Μετά από μεγάλες στρατιωτικές απώλειες κατά τη διάρκεια του πολέμου, ο ρωσικός στρατός είχε καταφύγει στην ανταρσία. Μέλη του ρωσικού κοινοβουλίου, της Δούμας, ανέλαβαν τον έλεγχο της χώρας και σχημάτισαν τη ρωσική προσωρινή κυβέρνηση. Σε αυτή την κυβέρνηση κυριαρχούσαν τα συμφέροντα της αστικής τάξης . Οι κοινοτικές συνελεύσεις βάσης, τα Σοβιέτ, στις οποίες κυριαρχούσαν στρατιώτες και βιομηχανικά προλεταριάτα των πόλεων, επέτρεψαν αρχικά στη νεοσύστατη προσωρινή κυβέρνηση να κυβερνήσει, αλλά επέμεναν να έχουν την δυνατότητα να επηρεάζουν την κυβέρνηση και να ελέγχουν τις πολιτοφυλακές. Ακολούθησε μια περίοδος διπλής εξουσίας , όπου η προσωρινή κυβέρνηση κατείχε την κρατική εξουσία, ενώ το δίκτυο των Σοβιέτ, υπό την ηγεσία των σοσιαλιστών, διοικούσε τις κατώτερες τάξεις, καθώς και ένα τμήμα της αστικής μεσαίας τάξης προσκείμενο στην αριστερά. Κατά τη διάρκεια αυτής της χαοτικής περιόδου, γίνονταν συχνές ανταρσίες, διαμαρτυρίες και απεργίες. Πολλές σοσιαλιστικές πολιτικές οργανώσεις συμμετείχαν σε καθημερινούς αγώνες και συναγωνίζονταν για επιρροή εντός της Δούμας και των Σοβιέτ, μεταξύ των οποίων ήταν οι Μπολσεβίκοι με επικεφαλή τον Βλαντιμίρ Λένιν. Ο Λένιν πραγματοποίησε εκστρατεία για τον άμεση απεμπλοκή της Ρωσίας από τον πόλεμο με τη Γερμανία, την παραχώρηση γης στους αγρότες και την παροχή σίτισης στους εργάτες των πόλεων. Όταν η προσωρινή κυβέρνηση επέλεξε να συνεχίσει τον πόλεμο με τη Γερμανία, οι Μπολσεβίκοι και άλλες σοσιαλιστικές φατρίες, εκμεταλλεύτηκαν την καθολική περιφρόνηση για την πολεμική προσπάθεια ως δικαιολογία για να προωθήσουν περαιτέρω την επανάσταση. Οι Μπολσεβίκοι μετέτρεψαν τις εργατικές πολιτοφυλακές, που ειχαν υπό τον έλεγχό τους, σε Κόκκινους Φρουρούς (αργότερα Κόκκινος Στρατός), στους οποίους άσκησαν ουσιαστικό έλεγχο. Η κατάσταση κορυφώθηκε με την Οκτωβριανή Επανάσταση το 1917, μια ένοπλη εξέγερση υπό την ηγεσία των Μπολσεβίκων στην Πετρούπολη που ανέτρεψε την προσωρινή κυβέρνηση, μεταβιβάζοντας όλη την εξουσία της στα Σοβιέτ. Η πρωτεύουσα μεταφέρθηκε στην Μόσχα. Οι Μπολσεβίκοι είχαν εξασφαλίσει μια ισχυρή βάση υποστήριξης μέσα στα Σοβιέτ και, ως το κυρίαρχο κυβερνών κόμμα, ίδρυσαν μια ομοσπονδιακή κυβέρνηση αφιερωμένη στην μετατροπή της πρώην αυτοκρατορίας στο πρώτο σοσιαλιστικό κράτος του κόσμου, έχοντας να επιβάλουν τη σοβιετική δημοκρατία σε εθνικό και διεθνές επίπεδο. Η υπόσχεσή να τερματίσουν τη συμμετοχή της Ρωσίας στον Πρώτο Παγκόσμιο Πόλεμο εκπληρώθηκε όταν οι Μπολσεβίκοι ηγέτες υπέγραψαν τη Συνθήκη του Μπρεστ-Λιτόφσκ με τη Γερμανία τον Μάρτιο του 1918. Για να εξασφαλίσουν περαιτέρω το νέο κράτος, οι Μπολσεβίκοι ίδρυσαν την Τσέκα , μια μυστική αστυνομία που λειτουργούσε ως επαναστατική υπηρεσία ασφαλείας για να εξοντώνει, να εκτελεί ή να τιμωρεί όσους θεωρούνται "εχθροί του λαού" σε εκστρατείες στα πρότυπα της Γαλλικής Επανάστασης. Αμέσως μετά, ξέσπασε εμφύλιος πόλεμος μεταξύ των "Κόκκινων" (μπολσεβίκων), των "Λευκών" (αντεπαναστατών), των κινημάτων ανεξαρτησίας και άλλων σοσιαλιστικών φατριών που αντιτίθενται στους μπολσεβίκους. Συνεχίστηκε για αρκετά χρόνια, κατά τα οποία οι Μπολσεβίκοι νίκησαν τόσο τους Λευκούς, όσο και όλους τους αντίπαλους σοσιαλιστές. Οι νικητές, ανασυγκροτήθηκαν ως Κομουνιστικό Κόμμα. Καθιέρωσαν επίσης τη σοβιετική εξουσία στις πρόσφατα ανεξάρτητες δημοκρατίες της Αρμενίας, του Αζερμπαϊτζάν, της Λευκορωσίας, της Γεωργίας και της Ουκρανίας. Το 1922 ενοποίησαν όλες αυτές της επικράτειες υπό την Ένωση Σοβιετικών Σοσιαλιστικών Δημοκρατιών (ΕΣΣΔ). Ενώ πολλά αξιοσημείωτα ιστορικά γεγονότα συνέβησαν στη Μόσχα και την Πετρούπολη, δρομολογήθηκαν, επίσης, σημαντικές αλλαγές σε πόλεις σε όλη την επικράτεια, μεταξύ των εθνικών μειονοτήτων και στις αγροτικές περιοχές, όπου η γη αναδιανεμήθηκε στους αγρότες. (el)
- Als Russische Revolution (russisch Русская революция/ Transkription Russkaja rewoljuzija) bezeichnet man mehrere revolutionäre Umwälzungen in der russischen Geschichte des frühen 20. Jahrhunderts, im engeren Sinn die Februarrevolution 1917, welche das Ende der zaristischen Autokratie zur Folge hatte, und die Oktoberrevolution, die Machtergreifung der Bolschewiki, im selben Jahr. Sie resultierte aus verschiedenen Erosionsprozessen in der russischen Politik und Gesellschaft, darunter den militärischen Misserfolgen im Russisch-Japanischen und im Ersten Weltkrieg, Defiziten bei der Integration neuer gesellschaftlicher Gruppen und Modernisierungsdefiziten des Russischen Kaiserreichs. (de)
- La Rusia revolucio de 1917 estas la kolektiva esprimo por serio de revolucioj kiuj okazis en Rusio en 1917, kiu malmuntis la caran aŭtokration kaj kaŭzis la kreadon de la Rusa SFSR. La imperiestro estis devigita abdiki kaj la malnova reĝimo estis anstataŭigita per provizora registaro dum la unua revolucio de februaro 1917 (marto en la gregoria kalendaro; la pli malnova julia kalendaro estis en uzo en Rusio tiutempe). En la dua revolucio, dum oktobro, la Provizora Registaro estis forigita kaj anstataŭigita per bolŝevika (komunisma) registaro. (eo)
- La Rusa Enlanda Milito (aŭ rusa civila milito) inter la komunistoj ("ruĝuloj") unuflanke kaj iu heterogena grupo el reakciuloj, demokratoj, liberaloj, kaj aliaj ("blankuloj") aliflanke, daŭris ekde 1917 ĝis 1922. Tio sekvis la oktobran revolucion kaj postulis nekonatan nombron de civilaj viktimoj kaj rezultis gravajn detruojn. Okaze aperis ankaŭ tria kategorio de grupoj, nomitaj la , kiuj politike esprimis sin kiel neradikalaj socialistoj kaj anarkiistoj (kune kun Socialista Revolucia Partio, Maĥnovŝĉino, Kronŝtadta ribelo, Nikiforovistoj). En la interna milito partoprenis soldatoj de multaj fremdaj landoj sur terirtorio de Rusio, kiuj batalis surflanke de "blankuloj" (Rusa Armeo de Pjotr Vrangel, Bermontianoj, Ĥanlando de Ĥiva kaj pluregaj aliaj unuoj). Tiel batalis ekz. trupoj de Pollando, 70.000 el Japanio, 2.500 el Britio, 1.500 el Francio, 1.500 el Italio kaj 8.000 el Usono. Famiĝis post la unua mondmilito kreita Ĉeĥoslovakaj legioj, kiu konsistis el en Rusio militkaptitaj soldatoj. Tiu ĉirkaŭ 60.000 soldatoj sukcesis okupi en 1918 la strategiajn urboj de transsiberia fervojo (Kazanj, Samara, ktp.). La Ĉeĥa legio apogis kun la aliaj atakantaj eksterlandaj potencoj la blankulojn. Kelkaj eksterlandanoj apogis la ruĝulojn. Kiel rezulto de la Enlanda Milito kaj la bolŝevista politiko aperis la malsatmizero (malsatego). Dum la milito pereis (laŭ diversaj kialoj - estis murditaj, mortis pro malsato kaj pro malsano) ĉirkaŭ 12 milionoj da homoj. Preskaŭ tuta industrio estis detruita, estis detruita granda nombro da urboj. Fine de la milito en Rusio, Belorusio, Ukrainio, Transkaŭkazio (Kartvelio, Armenio kaj Azerbajĝanio), Kazaĥio, Uzbekio, Turkmenio, Kirgizio, Taĝikio venkis la komunistoj; la blankuloj havis malsamajn gvidantojn kiuj disputis inter si, kaj estis malfacile batali ĉe malsamaj frontoj. Post la milito kaj starigo de komunistaj reĝimoj en rekonkeritaj partoj de la rusia imperio, Lenin kreis t.n. Sovetunion. (eo)
- El término Revolución rusa (en ruso, Русская революция, Rússkaya revoliútsiya) agrupa todos los sucesos que condujeron al derrocamiento del régimen zarista imperial durante la Revolución de Febrero, la posterior instauración de un Gobierno Provisional, entre febrero y octubre de 1917, que proclamó la República Rusa, y la disolución de la República Rusa tras la Revolución de Octubre que proclamó la República Socialista Federativa Soviética de Rusia. El zar se vio obligado a abdicar y el antiguo régimen fue sustituido por un Gobierno Provisional tras la primera Revolución de Febrero de 1917 (marzo en el calendario gregoriano, pues el calendario juliano estaba en uso en Rusia en ese momento). En la posterior Revolución de Octubre, el Gobierno Provisional fue eliminado y reemplazado con un gobierno bolchevique de tendencia comunista conocido como el Sovnarkom. La Revolución de Febrero se centró, originalmente, en torno a Petrogrado (hoy San Petersburgo). En el caos, los miembros del parlamento imperial o Duma asumieron el control del país, formando el Gobierno provisional ruso. La dirección del ejército sentía que no tenían los medios para reprimir la revolución y Nicolás II, el último emperador de Rusia, abdicó. Los sóviets (consejos de trabajadores), que fueron dirigidos por facciones socialistas más radicales, en un principio permitieron al gobierno provisional gobernar, pero insistieron en una prerrogativa para influir en el gobierno y controlar diversas milicias. La revolución de febrero se llevó a cabo en el contexto de los duros reveses militares sufridos durante la Primera Guerra Mundial (1914-1918), que dejó a gran parte del ejército ruso en un estado de motín. A partir de entonces se produjo un período de poder dual, durante el cual el Gobierno provisional ruso tenía el poder del Estado, mientras que la red nacional de sóviets (consejos), liderados por los socialistas y siendo el Sóviet de Petrogrado el más importante, tenía la lealtad de las clases bajas y la izquierda política. Durante este período caótico hubo motines frecuentes, protestas y muchas huelgas. Cuando el Gobierno Provisional decidió continuar la guerra con Alemania, los bolcheviques y otras facciones socialistas hicieron campaña para detener el conflicto. Los bolcheviques pusieron a milicias obreras bajo su control y los convirtieron en la Guardia Roja (más tarde, el Ejército Rojo) sobre las que ejercían un control sustancial. En la Revolución de Octubre (noviembre en el calendario gregoriano), el Partido bolchevique, dirigido por Vladímir Lenin, y los trabajadores y soldados de Petrogrado, derrocaron al gobierno provisional, formándose el gobierno del Sovnarkom. Los bolcheviques se nombraron a sí mismos líderes de varios ministerios del gobierno y tomaron el control del campo, creando la Checa, organización de inteligencia política y militar para aplastar cualquier tipo de disidencia. Para poner fin a la participación de Rusia en la Primera Guerra Mundial, los líderes bolcheviques firmaron el Tratado de Brest-Litovsk con Alemania en marzo de 1918. Posteriormente estalló una guerra civil en Rusia entre la facción «roja» (bolchevique) y «blanca» (antibolcheviques) —esta última contó con el apoyo de las grandes potencias—, que iba a continuar durante varios años, en la que los bolcheviques, en última instancia, salieron victoriosos. De esta manera, la Revolución abrió el camino para la creación de la Unión de Repúblicas Socialistas Soviéticas (URSS) en 1922. Pese a que muchos acontecimientos históricos notables tuvieron lugar en Moscú y Petrogrado, también hubo un movimiento visible en las ciudades de todo el estado, entre las minorías nacionales de todo el Imperio ruso y en las zonas rurales, donde los campesinos se apoderaron de la tierra y la redistribuyeron. La Revolución rusa fue un acontecimiento decisivo y fundador del «corto siglo XX» abierto por el estallido del macroconflicto europeo en 1914 y cerrado en 1991 con la disolución de la Unión Soviética. Objeto de simpatías y de inmensas esperanzas por unos (Jules Romains la describió como «la gran luz en el Este» y François Furet como «el encanto universal de octubre»), también ha sido objeto de severas críticas, de miedos y de odios viscerales. Sigue siendo uno de los acontecimientos más estudiados y más apasionadamente discutidos de la historia contemporánea. (es)
- Errusiako Gerra Zibila (errusieraz: Гражданская война́ в Росси́и, Grazhdanskaya voyna v Rossiy) alderdi anitzeko gerra izan zen, Errusiar Inperio ohian gertatutakoa, 1917ko azarotik 1922ko urrira arte. Bertan boltxebikeen Armada Gorria eta boltxebikeen aurkako Armada Zuria borrokatu ziren, aurrez aurre. Atzerritar indar batzuek (Amerikako Estatu Batuak, Japonia, Frantzia, Britainiar Inperioa) Armada Zuria sustengatu zuten. 1919an Armada Gorria Ukraina eta Siberian nagusitu zen. Zuriek, Pyotr Wrangel buru zutela, Krimean gotortu eta 1920ko udazkenera arte eutsi zuten. Errusiar Inperioa desegitean sortutako independentziaren aldeko mugimenduek ere parte hartu zuten gerran. Batzuek -Finlandia, Estonia, Letonia, Lituania eta Poloniak- burujabetasuna erdietsi zuten. Gainerako lurraldeek 1922an Sobietar Batasuna eratu zuten. (eu)
- Errusiako Iraultza (errusieraz: Русская революция, translit.: Rússkaya revolyútsiya) 1917ko otsailean Nikolas II.a tsarraren erregimena uzkaili zutenetik urte bereko urrian boltxebikeek Errusiako Sobietar Errepublika Sozialista Federatiboa osatu arteko tarteari ematen zaion izena da. Iraultza bi epe nagusitan eman zen: lehenengoa Otsaileko Iraultza gisa deitzen dena, non Antzinako Erregimena behin-behineko Gobernu batengatik aldatu zen; bigarrengoan, Urriko Iraultza, behi-behineko Gobernua erditik kendu eta Sovnarkom izeneko gobernu komunistarengatik aldatu zuten. Otsaileko Iraultza batez ere Petrograden zentratu zen (gaur egungo San Petersburgo). Kaosaren erdian Duma parlamentu inperialeko kideek herrialdearen kontrola euren gain hartu zuten, Errusiako behin-behineko Gobernua eratuz. Armadaren zuzendaritzak ikusi zuen ez zuela iraultzarekin amaitzeko modurik eta Nikolas II.ak zuen. Langileak sobietetan antolatu ziren, alderdi sozialista erradikalen esku geratu zirenak. Hasiera batean behin-behineko Gobernuari euren papera betetzeko aukera eman zioten, baina Gobernuaren erabakiak eta miliziak kontrolpean izateko neurriak hartu zituzten. Otsaileko iraultza Lehen Mundu Gerran jazotako porrot militarren ondorioz ere eman zen, matxinatze egoeran utzi zutenak. Hortik aurrera epe bat egon zen Errusian. Garai horretan behin-behineko Gobernuak Estatuaren boterea bere gain zuen, zentratutako sobieten sare nazionalak proletargoaren eta ezker politikoaren leialtasuna zuen bitartean. Botere bikoitzeko garai horretan mutinak ohikoak izan ziren, manifestaldiak eguneroko ogi ziren eta grebak noiznahi egiten ziren. Behin-behineko Gobernuak Alemaniaren aurkako gerrarekin jarraitzea erabaki zuenean boltxebikeek eta beste fakzio sozialista batzuek gatazka konpontzeko kanpaina abiarazi zuten. Boltxebikeek langileen miliziak euren kontrolpean jarri zituzten eta Guardia Gorria eratu zuten, ondoren Armada Gorria izango zenaren ernamuina. Sobietek Guardia horren kontrola zuen. Urriko Iraultzarekin (azaroan, gregoriotar egutegiaren arabera) Vladimir Leninek zuzendutako boltxebikeek eta Petrogradoko langile eta militarrek behin-behineko gobernua boteretik kendu eta Sovnarkom gobernua osatu zuten. Boltxebikeek euren burua izendatu zuten hainbat ministeritzen lider eta nekazal guneen kontrola hartu zuten, sortuz. Errusiak Lehen Mundu Gerran zuen parte-hartzearekin bukatu zuten, Alemaniarekin 1918an Brest-Litovsk ituna sinatuz. Urriko Iraultzaren ostean Errusiako Gerra Zibila piztu zen fakzio gorria (boltxebikieak) eta zuriaren (antiboltxebikeak, potentzia handien babesarekin) artean. Hainbat urte iraun zuen gerra honen ostean boltxebikeek eskuratu zuten garaipena. Honen ondorioz 1922an Sobietar Errepublika Sozialisten Batasuna sortu zen. Gertakari hauetako gehienak Mosku eta Petrogradon gertatu baziren ere, herrialde osoan zehar izan zen mugimedua, batez ere Errusiar Inperioko gutxiengo nazionalen eskutik zein nekazal-guneetan, non nekazariek lurra eureganatu eta berbanatu zuten. Errusiako Iraultza Historia Garaikidean izan den gertakari inportanteenetakoa izan da eta bere eragina nabarmena izan zen, Ameriketan nahiz Europan. Komunismoa ez hain azkar zabaldu, baina hirugarren munduko hainbat herrik errusiarren adibidea jarraitu nahi izatea ere eragin zuen. Gertakari haien eragina hamarkada batzuk geroago nabarmendu zen. Estatu sozialista eta superpotentzia ekonomiko eta militar bihurtu zen eta, Gerra Hotzaren garaian, AEBei aurre egingo zion bakarra izango zen. (eu)
- La guerre civile russe est l'ensemble des événements qui déchirent l'ancien Empire russe durant plus de quatre années, de la fin 1917 à 1921. Elle se situe dans le prolongement de la révolution russe d'octobre 1917 ; l'essentiel des campagnes militaires se poursuit jusqu'à la proclamation de la NEP. La guerre civile russe n'oppose pas simplement les révolutionnaires bolcheviks aux « Blancs » monarchistes partisans du retour à l'ancien régime tsariste. La violence ruineuse du conflit n'est pas due au seul choc des terreurs « blanche » et « rouge » décidées d'en-haut. Cette guerre civile est d'abord un chaos indescriptible et très violent, où l'État et la société russes se sont désintégrés sous la poussée de multiples forces centrifuges, jusqu'à leur reconstruction et leur reprise en main par les bolcheviks victorieux. La guerre a vu en effet les autres formations révolutionnaires (mencheviks, SR, anarchistes, députés de l'ex-Constituante) se battre également contre les bolcheviks, parfois de façon autonome, parfois au prix d'une collusion avec les généraux blancs. Les tentatives d'émancipation de minorités nationales, l'action des « armées vertes » paysannes (hostiles à la fois aux bolcheviks et aux Blancs), la défense de projets de société concurrents (Makhnovchtchina anarchiste en Ukraine), l'intervention étrangère, les multiples règlements de compte et les déchaînements de violence spontanés n'ont pu qu'ajouter aux troubles. Enfin, les retournements d'alliance et les divisions internes n'ont pas manqué, ni les retournements de situation : Kiev change ainsi 14 fois de main pendant la guerre. Les bolcheviks ont bénéficié de leur organisation supérieure et de leur discipline. Bien qu'ils aient rencontré (et réprimé) des résistances populaires virulentes, leur programme a été finalement mieux reçu des masses que celui des Blancs, lequel tendait au retour pur et simple à l'état des choses antérieur. Le camp des opposants à la révolution d'Octobre a pâti de son hétérogénéité et de ses désunions. Certains généraux « blancs » tels Lavr Kornilov se soucient en fait fort peu de rétablir la monarchie, et se voient très bien à la tête d'une république dictatoriale. Leurs projets préfigurent en partie les fascismes européens. Selon Serge Wolikow, « la guerre civile forme le Parti et fabrique une politique identifiée à la révolution sans être celle qui avait été rêvée. Entre 1918 et 1921-1922, se met en place un État révolutionnaire : la guerre civile est en même temps perçue comme la poursuite de la révolution ». (fr)
- La guerra civil rusa fue un conflicto armado múltiple que tuvo lugar entre 1917 y 1923 en el territorio del disuelto Imperio ruso, entre el nuevo gobierno bolchevique y su Ejército Rojo, en el poder desde la Revolución de Octubre de 1917, y del otro lado los militares del ex ejército zarista, agrupados en el denominado Movimiento Blanco, compuesto por conservadores y liberales, favorables a la monarquía y relacionados estrechamente a la Iglesia ortodoxa rusa, así como los socialistas democráticos: los socialistas revolucionarios y los mencheviques contrarios a la revolución bolchevique. Todos los bandos tuvieron aliados temporales, el Ejército Rojo a menudo con izquierdistas y grupos revolucionarios, y las fuerzas del Ejército Blanco con muchos ejércitos extranjeros (los Estados Unidos, Japón, Francia y el Imperio británico principalmente), apoyo denominado «Intervención Aliada en Rusia» Otros nacionalistas y grupos políticos regionales también participaron en la guerra, incluidos los nacionalistas ucranianos del Ejército Verde, los anarquistas ucranianos del Ejército Negro y las Guardias Negras, y señores de la guerra o «atamanes». Los enfrentamientos más intensos tuvieron lugar desde 1918 hasta 1920, pero la resistencia continuó en algunas zonas del país hasta 1922: podemos citar el levantamiento de Kronstadt, los majnovistas, la rebelión de Tambov y la resistencia final del Movimiento Blanco en el este. Las grandes operaciones militares terminaron el 22 de octubre de 1922, cuando el Ejército Rojo ocupó Vladivostok, ocupado anteriormente por el Gobierno Provisional de Primorie. El último enclave de las fuerzas blancas, comandadas por Anatoli Pepeliáyev, fue el distrito Ayano-Mayski (Ayán y Ojotsk), en la costa del Pacífico, que no capituló hasta el 17 de junio de 1923. Los historiadores soviéticos tradicionalmente no aplican el calificativo «rusa» y utilizan la expresión «guerra civil e intervención militar de 1917-1922», e incluyen tanto la guerra polaco-soviética, la guerra de independencia de la República Popular de Ucrania, así como la resistencia de los Basmachí y la intervención en Asia Central. (es)
- La révolution russe (en russe : русская революция [ˈruskɐjɐ rʲɪvɐˈlʲut͡sɨjɐ]) est l’ensemble des événements ayant conduit en février 1917 au renversement spontané du régime tsariste de Russie, puis en octobre de la même année à la prise de pouvoir par les bolcheviks et à l’installation d’un régime léniniste (« communiste »). Cette dernière débouche sur une guerre civile d'une grande violence, opposant les bolcheviks aux Armées blanches et à un ensemble d'autres adversaires (makhnovchtchina, Armées vertes, etc.). Le conflit est accompagné d'un effondrement de l'économie russe, qui avait débuté pendant la Première guerre mondiale, et d'une famine particulièrement meurtrière : il s'achève par la victoire des bolcheviks et par la reconstitution, sous l'égide de l'URSS, de la majorité des territoires de l'ex-empire. La révolution en Russie donne également naissance au communisme, un régime politique fondé par Lénine. Largement favorisée par la Grande Guerre, la révolution russe est un événement fondateur et décisif du « court XXe siècle » ouvert par l’éclatement du conflit européen en 1914 et clos en 1991 par la disparition de l’URSS. Objet pour les uns de sympathies et d’immenses espoirs (la « grande lueur à l’Est » selon Jules Romains, le « charme universel d’Octobre » décrit par François Furet), ou inversement, pour les autres, de sévères critiques, voire de peurs et de haines en raison de la terreur rouge, elle reste un des faits les plus étudiés et les plus discutés de l’histoire contemporaine. Son déroulement et ses conséquences posent toujours de nombreuses questions. Les historiens sont encore partagés quant à savoir si la « révolution de Février » impliquait nécessairement la « révolution d'Octobre ». La nature d’Octobre (révolution, coup d'État ou combinaison des deux ?), les raisons des violences de la guerre civile russe, celles de la genèse de la dictature soviétique sont également très discutées. Le débat très ancien sur l’évolution conduisant au stalinisme des années 1930 n’a jamais été non plus définitivement tranché : filiation logique, ou bien déviation, par rapport aux idéaux et aux pratiques des bolcheviks de la révolution ? (fr)
- Sraith d'eachtraí réabhlóideacha ab ea Réabhlóid na Rúise 1917 a tharla sa Rúis i rith na bliana 1917. Baineadh an chumhacht den tSár ar dtús, agus cuireadh rialtas sealadach ina áit. Ina dhiaidh sin, d'éirigh na Boilséivigh, agus Vlaidímír Léinín i gceannas orthu, amach i gcoinne an rialtais shealadaigh. I ndiaidh na réabhlóide nua, phléasc amach idir na Dearga agus na Bána, agus sa deireadh, tháinig stát nua Cumannach, an tAontas Sóivéadach, ar an bhfód. Mhair an stát seo go dtí an bhliain 1991. Bhí dhá eachtra ar leith sa réabhlóid:
* Réabhlóid na Feabhra: Réabhlóid ab ea í seo a chuir an Sár Nioclás II as cumhacht. B'eisean Impire deireanach na Rúise. De thoradh na réabhlóide seo, chuaigh rialtas sealadach nua i gceannas ar an tír, agus Alexander Kerensky ar an bpolaiteoir ba thábhachtaí ar feadh leathbhliana.
* Réabhlóid Dheireadh Fómhair: B'iad Léinín, Leon Trotscaí agus an páirtí Boilséiveach a ghlac an chumhacht chuige féin, i mbun an rialtais sealadach, agus iad ag tabhairt le fios go raibh siad ag gníomhú ar mhaith leis an lucht oibre. I Moscó agus i gCathair Pheadair a thit na heachtraí ba mhó amach le linn na réabhlóide seo. (ga)
- Cogadh a troideadh in Impireacht na Rúise ab ea Cogadh Cathartha na Rúise, a mhair ón mbliain 1917 go dtí 1922. Thosaigh sé go gairid i ndiaidh do rialtas sealadach na Rúise titim agus an chumhacht a shealbhú i Réabhlóid Dheireadh Fómhair. Chuaigh na cúrsaí chun donais nuair a rinne Léinín lánscor ar Chomhthionól Bunreachta na Rúise agus, go háirithe, nuair a shínigh sé i Mí Márta 1918, nó d'fhág an Conradh sin cuid mhór d'Iarthar na Rúise ag na Gearmánaigh. B'iad an dá thaobh sa chogadh ná na Dearga - is é sin, na Boilséivigh - agus na Bána, is é sin, iad siúd nach raibh sásta an chumhacht a fhágáil acu. Thairis sin, áfach, bhí go leor "tiarnaí cogaidh" áitiúla ann a bhí ag cur a gcatha féin, agus nach furasta a aicmiú mar "bhána" ná mar "dhearga". Ar ndóigh, d'fhéach stáit eile a ladar a chur sa chogadh freisin nó a mbuntáiste féin a ghlacadh ar laige na Rúise. Tar éis cheithre bliana cogaidh, b'iad na Boilséivigh a ghnóthaigh an báire, agus bhunaigh siad stát Cumannach, an tAontas Sóivéadach, sa bhliain 1922. Sna blianta 1918-1920 ba mhó a bhí an troid á cur. (ga)
- Revolusi Rusia pada 1917 adalah sebuah gerakan politik di Rusia yang memuncak pada tahun 1917 dengan penggulingan pemerintahan provinsi yang telah mengganti sistem Tsar Rusia, dan menuju ke pendirian Uni Soviet, yang berakhir sampai keruntuhannya pada 1991. Revolusi ini dapat dilihat dari dua fase berbeda:
* Yang pertama adalah Revolusi Februari 1917, yang menggulingkan pemerintahan Tsar Nicholas II, Tsar Rusia yang terakhir dan mendirikan pemerintahan sementara.
* Fase kedua adalah Revolusi Oktober yang diinisiasi oleh Vladimir Lenin dari kaum Bolshevik yang berideologi komunis radikal dengan menggulingkan pemerintahan sementara yang dipimpin Alexander Kerensky. Revolusi kedua ini memiliki efek yang sangat luas, memengaruhi daerah kota dan pedesaan. Meskipun banyak kejadian bersejarah terjadi di Moskwa dan Saint Petersburg, ada juga gerakan di pedesaan di mana rakyat jelata merebut dan membagi tanah. (in)
- The Russian Civil War (Russian: Гражданская война в России, tr. Grazhdanskaya voyna v Rossii; 7 November 1917 — 16 June 1923) was a multi-party civil war in the former Russian Empire sparked by the overthrowing of the monarchy and the new republican government's failure to maintain stability, as many factions vied to determine Russia's political future. It resulted in the formation of the RSFSR and later the Soviet Union in most of its territory. Its finale marked the end of the Russian Revolution, which was one of the key events of the 20th century. The Russian monarchy had been overthrown by the 1917 February Revolution, and Russia was in a state of political flux. A tense summer culminated in the Bolshevik-led October Revolution, overthrowing the Provisional Government of the Russian Republic. Bolshevik rule was not universally accepted, and the country descended into civil war. The two largest combatants were the Red Army, fighting for the Bolshevik form of socialism led by Vladimir Lenin, and the loosely allied forces known as the White Army, which included diverse interests favouring political monarchism, capitalism and social democracy, each with democratic and anti-democratic variants. In addition, rival militant socialists, notably the Ukrainian anarchists of the Makhnovshchina and Left Socialist-Revolutionaries, as well as non-ideological green armies, opposed the Reds, the Whites and foreign interventionists. Thirteen foreign nations intervened against the Red Army, notably the former Allied military forces from the World War with the goal of re-establishing the Eastern Front. Three foreign nations of the Central Powers also intervened, rivaling the Allied intervention with the main goal of retaining the territory they had received in the Treaty of Brest-Litovsk. The Bolsheviks initially consolidated control over most of the country. They made an emergency peace with the German Empire, who had captured vast swathes of Russia in the chaos of the revolution and the context of World War I. In May 1918, the Czechoslovak Legion in Russia revolted in Siberia. In reaction, the Allies began an intervention in Northern Russia and Siberia. That, combined with the creation of the Provisional All-Russian Government, saw the reduction of the Bolsheviks to most of European Russia and parts of Central Asia. In November, Alexander Kolchak launched a coup to take control of the Russian State, establishing a de facto military dictatorship. The White Army launched several attacks from the east in March, the south in July, and west in October 1919. The advances were later checked by the Eastern Front counteroffensive, the Southern Front counteroffensive, and the defeat of the Northwestern Army. The White Movement also suffered greater loss as the Allies pulled back from northern and southern Russia. With the main base of the Russian SFSR secured, the Soviets could now strike back, with a solid defensive position. The armies under Kolchak were eventually forced on a mass retreat eastward. Soviet forces advanced east, despite encountering resistance in Chita, Yakut and Mongolia. Soon the Red Army split the Don and Volunteer armies, forcing evacuations in Novorossiysk in March and the Crimea in November 1920. After that, anti-Bolshevik resistance was sporadic for several years until the collapse of the White Army in Yakutia in June 1923, but continued on in central Asia and Khabarovsk Krai until 1934. There were an estimated 7 to 12 million casualties during the war, mostly civilians. Many pro-independence movements emerged after the break-up of the Russian Empire and fought in the war. Several parts of the former Russian Empire—Finland, Estonia, Latvia, Lithuania, and Poland—were established as sovereign states, with their own civil wars and wars of independence. The rest of the former Russian Empire was consolidated into the Soviet Union shortly afterwards. (en)
- Perang Saudara Rusia adalah perang saudara yang terjadi dari tahun 1918 sampai tahun 1922 antara beberapa kelompok dan negara di Rusia. Pertempuran utama terjadi antara dua kelompok besar, yaitu Pemerintah Uni Soviet yang baru atau Tentara Merah dan Kelompok Nasionalis Rusia atau Tentara Putih. Tentara Merah adalah cabang angkatan bersenjata Uni Soviet yang dibentuk mengikuti Revolusi Oktober tahun 1917. Tentara Putih yang disokong oleh beberapa negara sekutu, seperti Amerika Serikat, Inggris, Prancis, Polandia, Italia, Jepang dan beberapa negara lainnya melawan pemerintah Rusia yang baru di bawah kendali Bolshevik. Beberapa negara bagian juga memberontak menentang pemerintahan komunis Uni Soviet. Akhirnya, Uni Soviet berhasil memenangkan perang ini dan semakin memperkuat kedudukannya atas daerah-daerah eks Kekaisaran Rusia. (in)
- ロシア内戦（ロシアないせん、ロシア語: Гражданская война в России、読み：グラジュダーンスカヤ・ヴァイナー・ヴラスィーイ）は、1918年5月のチェコ軍団の蜂起から、1922年11月の赤軍によるクリミアのウラーンゲリ軍殲滅に至る期間、旧ロシア帝国領で争われた内戦である。 (ja)
- ロシア革命（ロシアかくめい、露: Российская революция ラシースカヤ・レヴァリューツィヤ、英: Russian Revolution）とは、1917年にロシア帝国で起きた2度の革命のことを指す名称である。特に史上初の社会主義国家(ソビエト社会主義共和国連邦)樹立につながったことに重点を置く場合には、十月革命のことを意味している。また逆に、広義には1905年のロシア第一革命も含めた長期の諸革命運動を意味する。 「二月革命」、「十月革命」は当時ロシアで用いられていたユリウス暦における革命勃発日を基にしており、現在一般的に用いられるグレゴリオ暦ではそれぞれ「三月革命」、「十一月革命」となる。この項目で使用されている月日は1918年2月14日のグレゴリオ暦導入までの事柄についてはユリウス暦による月日で表記しており、13日を加算するとグレゴリオ暦の月日に換算できる。 (ja)
- ( 1905년 혁명에 대해서는 러시아 혁명 (1905년) 문서를 참고하십시오.) 러시아 혁명(러시아어: Русская революция)은 1917년 2월(러시아 구력)과 10월 (러시아 구력)에 러시아에서 일어나 마르크스주의에 입각한 세계 최초의 사회주의 국가인 소련 정권이 수립된 혁명이다. (ko)
- La guerra civile russa (in russo: гражданская война в России?, traslitterato: graždanskaja vojna v Rossii) fu una guerra civile che scoppiò in Russia in seguito alla Rivoluzione d'ottobre (6-8 novembre 1917) e alla presa del potere da parte dei bolscevichi. Generalmente si indica la fine della guerra civile russa nella data del 25 ottobre 1922 con la presa di Vladivostok, ma in alcune zone i combattimenti si protrassero fino oltre il 1923. Essa fu combattuta tra questi ultimi, detti "rossi", e vari gruppi controrivoluzionari, detti "bianchi", appoggiati da una coalizione di paesi quali Regno Unito, Stati Uniti d'America e Francia. I rossi ottennero la vittoria finale nel conflitto, liquidando le forze controrivoluzionarie e instaurando il loro potere su tutto il territorio della nascente Unione Sovietica. (it)
- 러시아 내전(러시아어: Гражда́нская война́ в Росси́и Grazhdanskaya voyna v Rossiyi[*]; 1917년 11월 – 1922년 10월), 또는 적백내전은 옛 러시아 제국에서 1917년 러시아 혁명이 벌어진 직후 발생한 여러 당파 간의 전쟁이다. 이는 러시아의 정치적 미래를 결정하기 위해 여러 파벌들이 다투면서 발생했다. 이 전쟁의 결과로 러시아에 러시아 소비에트 연방 사회주의 공화국, 이어 소련이 성립하게 되었으며 러시아 혁명이 종료되었다. 러시아 내전의 양대 교전 당사자로는 블라디미르 레닌이 이끄는 사회주의 볼셰비키의 붉은 군대, 그리고 군주제, 자본주의, 사회민주주의, 민주주의 및 반민주주의 세력이 느슨하게 연합하여 형성된 백군이 있었다. 이에 더해 이념이 없는 과 사회주의에 대립하는 여러 군벌들이 볼셰비키와 백군에 맞서 싸웠다. 러시아를 제1차 세계 대전의 동부 전선에 복귀시키고 지배 체제에 직접적 위협이 될 수 있는 사회주의를 저지하기 위해 연합군 8개국이 내전에 개입했으며, 연합군에 대항하고 브레스트-리토프스크 조약으로 획득한 영토를 유지하기 위해 독일 제국 등 동맹국들과 친독일파 군벌들도 이 내전에 개입했다. 혁명 직후 정권을 획득한 볼셰비키는 브레스트-리토프스크 조약으로 독일군과 급히 강화하였다. 이에 반해 1918년 5월 러시아의 체코슬로바키아 군단이 시베리아에서 봉기하였고, 이에 호응해 연합군이 북부 러시아와 시베리아에 개입했다. 이 와중에 혁명에 반대하는 임시 러시아 정부가 성립되었고, 11월에는 알렉산드르 콜차크가 쿠데타로 임시 러시아 정부의 정권을 잡았다. 백군은 1919년 3월에 동부, 7월에 남부, 10월에 서부에서 공세를 진행했으나 붉은 군대의 반격으로 실패하였으며 북부와 서부 러시아에서 연합군이 철수하게 되었다. 이후 붉은 군대는 1919년 우크라이나에서 남러시아군을 격파했고 시베리아에서 알렉산드르 콜차크가 이끄는 군대에 패배를 안겨주었다. 남아있는 백군은 표트르 브랑겔이 지휘했지만 1920년 말 크림 반도에서 패배했고 이후 이곳에서 철수했다. 그러나 전쟁은 약 2년간 더 이어졌고, 붉은 군대와 백군 잔여 세력간의 충돌은 러시아 극동에서 1923년까지 이어졌다. 전쟁은 1923년 붉은 군대가 소련을 수립하면서 사실상 끝이 났지만, 중앙아시아에서는 1934년까지 반군이 활동했다. 7,000,000명에서 12,000,000명의 사상자가 전쟁 중 발생한 것으로 추정되며, 거의 대부분이 민간인으로 예상된다. 러시아 내전은 유럽에서 발생한 전쟁 중에서 가장 큰 국가적 재앙으로 묘사되기도 한다. 은 러시아 제국의 붕괴 이후 등장하였고, 독립 세력은 전쟁에 참전했다. 러시아 제국의 옛 영토였던 핀란드, 에스토니아, 라트비아, 리투아니아, 폴란드 제2공화국이 독립 전쟁과 내전 이후 한때 독립했다. 구 러시아 제국의 남은 영토는 그 이후 소련에 합병되었다. (ko)
- De Russische Revolutie (Russisch: Русская , Russkaja revoljoetsija) was een grootschalige omwenteling in het keizerrijk Rusland tijdens de eerste decennia van de twintigste eeuw. In zekere zin was er sprake van een reeks van revoluties. Deze hadden de verdwijning van het tsaristische regime en de oprichting van de Sovjet-Unie, de eerste communistische staat ter wereld, tot gevolg. Bij de Februarirevolutie in 1917 werd de tsaar afgezet en vervangen door de Voorlopige Regering. Bij een volgende machtsgreep, de Oktoberrevolutie, werd de Voorlopige Regering vervangen door een bolsjewistische (communistische) regering onder leiding van Vladimir Lenin. Hierna brak er een burgeroorlog uit tussen de "Roden" (bolsjewieken/communisten) en de "Witten" (liberalen, mensjewieken, sociaal-revolutionairen en Russische adel) en "Zwarten" (anarchisten van Nestor Machno), die meerdere jaren duurde. Uiteindelijk wonnen de bolsjewieken. Op deze manier had de revolutie de weg vrijgemaakt voor de Unie van Socialistische Sovjetrepublieken (USSR). De Russische Revolutie was een van de meest ingrijpende gebeurtenissen van de twintigste eeuw. De bolsjewieken streefden naar een totale herstructurering van maatschappij en economie. Het was hun bedoeling een wereldrevolutie tot stand te brengen. (nl)
- De Russische Burgeroorlog (Russisch: Гражданская война в России; Grazjdanskaja vojna v Rossii) (7 november (25 oktober o.s.) 1917 – 25 oktober 1922) was een oorlog in het voormalige Keizerrijk Rusland tussen het bolsjewistische Rode Leger en het Witte Leger, de losjes geallieerde anti-bolsjewistische troepen. Buitenlandse geallieerden en de pro-Duitse legers vochten tegen het Rode Leger. De oorlog verliep aanvankelijk slecht voor de Roden. De Witten namen heel Siberië, Oekraïne, het zuidoosten en het westen en noordwesten in bezit. In een aantal landen die zich onafhankelijk verklaarden, zoals Finland, vonden kleine burgeroorlogen plaats tussen Roden en Witten. Petrograd (Sint-Petersburg) werd vanuit het noorden en westen in de tang genomen, terwijl Denikin en Koltsjak Moskou en Tsaritsyn) bedreigden. De Polen namen Kiev in. In 1919 versloeg het Rode Leger de Witte Strijdkrachten van Zuid-Rusland in de Oekraïne en het leger onder leiding van Aleksandr Koltsjak in Siberië. De overblijfselen van de Witte troepen onder leiding van Pjotr Wrangel werden in de herfst van 1920 verslagen op de Krim en geëvacueerd. Een aantal onafhankelijke landen - Finland, Estland, Letland, Litouwen en Polen - kwam voort uit de oorlog. (nl)
- La rivoluzione russa (in russo: Великая русская революция, Velíkaja rússkaja revoljúcija, "Grande rivoluzione russa") è stato un evento sociopolitico, avvenuto in Russia nel 1917, che portò al rovesciamento dell'Impero russo e alla formazione inizialmente della Repubblica Socialista Federativa Sovietica Russa e, nel 1922, in seguito alla guerra civile russa, dell'Unione Sovietica. Fu un tentativo di applicazione delle teorie sociali ed economiche di Karl Marx e Friedrich Engels. All'inizio del 1917 l'Impero russo, che da tre anni combatteva nella prima guerra mondiale come membro della Triplice intesa, era stremato: le perdite ammontavano a più di sei milioni tra morti, feriti e prigionieri e tranne alcune vittorie sul fronte austriaco, ormai vanificate dagli eventi, la Russia aveva subìto una grave serie di sconfitte che avevano comportato la perdita della Polonia, di una parte di Paesi baltici e dell'Ucraina, portando così il fronte all'interno dei suoi stessi confini, mentre le condizioni del popolo si aggravavano fortemente. Il regime zarista, chiuso a riccio nella difesa del principio dell'autocrazia, aveva ormai perso del tutto il contatto con la realtà della Russia, al punto che anche molti degli elementi conservatori delle classi tradizionalmente alleate del regime stavano prendendo coscienza che solo un'uscita di scena dello zar Nicola II avrebbe permesso loro di mantenere il controllo dello Stato. A Pietrogrado scoppiò la rivolta con la rivoluzione di febbraio e il 2 marzo (15 marzo secondo il calendario Gregoriano) Duma e soviet di operai e soldati si accordarono per la deposizione dello zar, e l'istituzione di un governo provvisorio formato da cadetti, menscevichi e socialisti rivoluzionari. Si formò il governo provvisorio di Georgij L'vov, che indusse Nicola II ad abdicare. Mentre lo zar e la sua famiglia venivano arrestati, nel Paese si formarono due poteri: quello del governo provvisorio, e quello dei Soviet, formato da delegati eletti compresi i bolscevichi. Contemporaneamente si diffuse in tutto il paese il disfattismo nazionale, segno della crescente stanchezza verso la guerra. Il leader bolscevico Lenin, tornato dall'esilio sostenne la necessità di trasformare la rivoluzione borghese di febbraio in Rivoluzione Proletaria, guidata dai Soviet e che mirava alla instaurazione di una società comunista. Nell'ottobre i bolscevichi occuparono i punti nevralgici della capitale dando vita alla rivoluzione d'ottobre. La vittoria dei bolscevichi portò al rovesciamento del Governo provvisorio russo e alla nascita della Repubblica Socialista Federativa Sovietica Russa, governata dal Consiglio dei commissari del popolo. Dal 1917 al 1921 esplose la guerra civile russa che avrebbe visto la vittoria dell'Armata Rossa (bolscevichi) sull'Armata Bianca (contro-rivoluzionari) e ciò portò nel 1922 all'istituzione dell'Unione Sovietica. (it)
- Rewolucje w Rosji 1917 roku - dwie rewolucje, które odbyły się w Rosji w roku 1917 - rewolucja lutowa, która doprowadziła do upadku caratu w Imperium Rosyjskim i wprowadzenia liberalno-demokratycznej republiki i rewolucja październikowa - zbrojny przewrót wojskowy dokonany przez partię bolszewików, który obalił Rząd Tymczasowy Rosji i doprowadził do przejęcia władzy przez partię bolszewicką i budowy monopartyjnej dyktatury partii komunistycznej (RKP(b)/WKP(b)/KPZR) w Rosji. (pl)
- Wojna domowa w Rosji – wojna domowa rozpoczęta po ustanowieniu przez bolszewików w wyniku zamachu stanu (rewolucja październikowa) komunistycznej władzy państwowej w Rosji. Zwolenników władzy bolszewików określano jako czerwonych, a przeciwników jako białych. 18 stycznia 1918 bolszewicy rozpędzili wybrane w demokratycznych wyborach w listopadzie-grudniu 1917 Zgromadzenie Ustawodawcze Rosji – Konstytuantę, w którym nie posiadali większości (ok. 25% mandatów) i krwawo stłumili pokojowe demonstracje w obronie parlamentu. Oznaczało to, że pokojowe odsunięcie od władzy bolszewików nie jest możliwe, a jedynym sposobem na to pozostaje walka zbrojna. Podpisanie traktatu brzeskiego (3 marca 1918) spowodowało narastanie oporu wewnętrznego i wywołało poparcie Ententy dla ruchu białych, a po zakończeniu I wojny światowej ograniczoną zewnętrzną interwencję. Za zakończenie wojny domowej jest uważane zajęcie przez Armię Czerwoną Krymu w listopadzie 1920 roku. Na Dalekim Wschodzie walki trwały jednak do 25 października 1922 roku (zdobycie Władywostoku). W Jakucji starcia zbrojne miały miejsce jeszcze w 1923 roku, a na Półwyspie Czukockim – do połowy 1924 roku. (pl)
- Ryska inbördeskriget (1917–1922) var ett krig som utspelades efter att den ryska provisoriska regeringen genom oktoberrevolutionen upplösts och ersatts av en ny under dominans av bolsjevikpartiet. Sovjetiska styrkor tog först makten i Petrograd (Sankt Petersburg) och fick därefter kontroll över hela Ryssland. De huvudsakliga striderna skedde mellan den bolsjevikiska Röda armén, ofta i tillfälliga allianser med andra vänsterorienterade prorevolutionära grupper och med styrkorna i Vita armén, de löst allierade antibolsjevikiska styrkorna. Många utländska arméer krigade mot Röda armén, i synnerhet de allierade styrkorna, och många frivilliga utlänningar kämpade på båda sidor av det ryska inbördeskriget. Det polsk-sovjetiska kriget ses ofta som en krigsskådeplats i konflikten. Andra nationalistiska och regionala politiska grupper deltog också i kriget, inklusive den nationalistiska ukrainska , anarkistiska ukrainska och , och krigsherrar som Roman Ungern von Sternberg. De mest intensiva striderna ägde rum 1918-1920. Större militära operationer avslutades den 25 oktober 1922 när Röda armén ockuperade Vladivostok som tidigare innehades av den provisoriska Priamurregeringen. Den sista enklaven av de vita styrkorna var distriktet Ajano-Majskij på Stillahavskusten, där general Anatolij Pepeljajev inte kapitulerade förrän den 17 juni 1923. I sovjetisk historieskrivning har tidsperioden av inbördeskriget traditionellt definierats som 1918-1921, men krigets skärmytslingar sträckte sig faktiskt från 1917 till 1923. (sv)
- Гражданская война в России (17 мая 1918 — 25 октября 1922/19 июня 1923 года) — ряд вооружённых конфликтов между различными политическими, этническими, социальными группами и государственными образованиями на территории Российской республики, последовавших после восстания Чехословацкого корпуса в мае 1918 года. Гражданская война явилась следствием революционного кризиса, развернувшегося в Российской империи в начале XX века, начавшегося с революции 1905—1907 годов, усугубившегося в ходе Первой мировой войны и приведшего к падению монархии, хозяйственной разрухе, глубокому социальному, национальному, политическому и идейному расколу российского общества. Апогеем этого раскола и стала ожесточённая война в масштабах всей страны между вооружёнными силами Советской власти, Белого движения и национальных движений за независимость при участии Центральных держав и Антанты. Гражданская война закончилась установлением советской власти на большей части территории бывшей Российской империи, признанием Советским правительством независимости Финляндии, Польши, Эстонии, Латвии, Литвы, а также созданием на подконтрольной советской власти территории Российской, Украинской, Белорусской и Закавказской советских республик, 30 декабря 1922 года подписавших договор об образовании СССР. Безвозвратные потери советских войск (убито, умерло от ран, пропало без вести, не вернулось из плена и др.) составили около 940 тыс. человек, санитарные — около 6,8 млн человек. Противники убитыми потеряли свыше 225 тыс. человек (нет полных данных по другим видам потерь). В целом, по разным оценкам, погибло от 10 до 17 млн человек, при этом доля военных потерь не превышала 20 %. Около 2 млн человек покинуло страну. (ru)
- A Guerra Civil Russa foi um conflito armado múltiplo que eclodiu no território do já dissolvido Império Russo, envolvendo o novo governo bolchevique, alçado ao poder desde a Revolução de Outubro de 1917, e seus opositores, incluindo militares do antigo exército tsarista, conservadores e liberais favoráveis à monarquia, além de grupos ligados à Igreja Ortodoxa Russa e a correntes socialistas minoritárias (mencheviques). A data exata do início do conflito é controversa entre os historiadores: alguns defendem que teria ocorrido logo após a Revolução de Outubro (em 7 de novembro de 1917, segundo o calendário gregoriano), enquanto que, para outros, teria sido na primavera de 1918. A guerra civil perdurou até 1923, embora a maior parte dos combates já tivesse cessado em 1921, com a vitória dos bolcheviques. Durante este período, exércitos e militares de diversos matizes políticos se enfrentaram com o objetivo de implantar o seu próprio sistema. As partes em conflito incluíam: o Movimento Branco, formado por ex-generais czaristas; republicanos liberais (os "cadetes" ); o Exército Vermelho (bolchevique); milícias anarquistas (o Exército Insurgente Makhnovista, conhecido como "Exército Negro"; durante a Revolução Ucraniana), o nacionalista Exército Verde; exércitos separatistas, como o Exército Azul; e tropas de ocupação estrangeiras. Excetuando as perdas territoriais devidas a movimentos separatistas, o Exército Vermelho foi o único vencedor do conflito, após o qual foi criado o Estado Soviético, sob liderança dos bolcheviques. Aproveitando-se do verdadeiro caos em que o país se encontrava, as nações aliadas da Primeira Guerra Mundial resolveram intervir a favor do Exército Branco (czaristas e liberais). Tropas britânicas, neerlandesas, norte-americanas e japonesas desembarcaram tanto nas regiões ocidentais (Crimeia e Geórgia) como nas orientais (ocupação de Vladivostok e da Sibéria Oriental). Seus objetivos declarados eram: derrubar o governo bolchevique (que era favorável à paz com o Império Alemão) e instaurar um regime favorável à permanência da Rússia na guerra. Todavia, o objetivo não declarado era evitar a propagação dos ideais comunistas pela Europa Ocidental mediante barreiras físicas — daí a expressão Cordon Sanitaire, utilizada em 1919 por Georges Clemenceau, primeiro-ministro da França -, além de promover o isolamento diplomático e comercial da Rússia, política adotada já nos primeiros anos da década de 1920, pelos países da Entente. No terreno económico, devido à situação de emergência e pelo próprio ímpeto revolucionário, o partido bolchevique instituiu o "comunismo de guerra". O dinheiro e as leis do mercado foram abolidas, sendo substituídos por uma economia dirigida baseada na tributação em género sobre cereais produzidos pelos camponeses. Uma das consequências negativas destas medidas foi desencorajarem o plantio, por levarem os camponeses a sentir que bastaria produzir para sustento de suas famílias, o que resultou em os centros urbanos ficarem sem alimentos, provocando um êxodo das cidades para o campo — Petrogrado (atual São Petersburgo) e Moscou viram sua população reduzir-se pela metade. Estes factores terão contribuído, na conjuntura da guerra civil e das intervenções estrangeiras, para a fome russa de 1921 — uma das maiores mortalidades na Rússia moderna, em que pereceram cerca de 6 milhões de pessoas. (pt)
- Революции 1917 года в России (Февральская революция 1917 года и Октябрьская революция 1917 года;, Великая русская революция) — условное название революционных событий, произошедших в России в 1917 году, начиная со свержения монархии во время Февральской революции, когда власть перешла к Временному правительству, которое, в свою очередь, было свергнуто в результате Октябрьской революции большевиков и их временных союзников, провозгласивших власть советов (советскую власть). Основные события Февральской революции происходили в Петрограде. Руководство армии и флота ВС России во главе с начальником штаба Верховного Главнокомандующего генералом М. В. Алексеевым и командующими фронтами и флотами посчитало, что они не имеют средств для подавления охвативших Петроград беспорядков и стачек. Император Николай II отрёкся от престола. После того как его предполагаемый преемник, великий князь Михаил Александрович также отказался от престола, Госдума взяла страну под свой контроль, образовав Временное правительство России. С образованием параллельных Временному правительству Советов начался период двоевластия. Большевики формируют отряды вооружённых рабочих (Красная гвардия) и благодаря привлекательным лозунгам завоёвывают значительную популярность, в первую очередь в Петрограде, Москве, крупных промышленных городах, Балтийском флоте, войсках Северного и Западного фронтов. Во время Октябрьской революции Петроградский ВРК, учреждённый большевиками во главе с Л. Д. Троцким и В. И. Лениным, сверг Временное правительство. На II Всероссийском съезде советов рабочих и солдатских депутатов большевики выдерживают тяжёлую борьбу с меньшевиками и правыми эсерами, формируется первое Советское правительство. В декабре 1917 года составлена правительственная коалиция большевиков и левых эсеров. В марте 1918 года подписан Брестский мир с Германией. На прошедших в ноябре 1917 года выборах в Учредительное собрание большевики проиграли эсерам, набрав лишь 24 % голосов. В январе 1918 года Учредительное собрание собралось на своё первое заседание, и в тот же день было разогнано большевиками. К лету 1918 года окончательно сформировалось однопартийное правительство, и началась активная фаза Гражданской войны и иностранной интервенции в России, начавшаяся с восстания Чехословацкого корпуса. Окончание Гражданской войны создало условия для образования Союза Советских Социалистических Республик (СССР). Как отмечает современный исследователь, «одним из перспективных направлений сегодняшней отечественной историографии стала тенденция рассмотрения Февральской революции, Октябрьской революции и Гражданской войны как неразрывно связанных между собой частей Великой российской революции 1917—1922 годов, которая наряду с Великой французской революцией конца XVIII века стала одной из крупнейших вех мировой истории». Русская революция 1917 года несомненно относится к великим революциям, вызывающим мощный резонанс в мире, способствующим появлению новых линий исторического развития, социальных изменений на длительный период. Под влиянием социалистических идей Русской революции и практики СССР в демократических обществах стали активно развиваться социальная политика и формы социального обеспечения, в итоге эти страны достигли уровня общества социального благоденствия. Таким образом, великие революции могут увести в сторону и даже отбросить назад породившее их общество, но в них реализуется запрос исторического развития на определённые изменения, трансформации и потребности. При этом выиграть от такого развития могут соседние общества, которые под влиянием революционных событий проводят соответствующие изменения. Революция 1917 г. существенно изменила систему мирового порядка в ХХ в. (ru)
- Ryska revolutionen är den politiska omvandling som skedde i Ryssland 1917, inklusive februarirevolutionen och oktoberrevolutionen. Revolutionen i februari innebar att den tsaristiska regeringen störtades, och revolutionen i oktober innebar att det kommunistiska bolsjevikpartiet blev styrande parti, med Lenin och Trotskij i spetsen. Datumangivelserna för denna period kan vara förvirrande eftersom man i Ryssland fram till 1918 använde sig av den julianska kalendern, till skillnad från den gregorianska kalendern som används idag. Detta är förklaringen till att "Februarirevolutionen" egentligen inträffade i mars och "Oktoberrevolutionen" i november, enligt den nutida kalendern. (sv)
- Громадя́нська війна́ в Росі́ї (1917–1921) — громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду. Громадянська війна стала результатом революційної кризи, що розгорнулась у Російській Імперії на початку XX століття, почалася з революції 1905—1907 років, посилилася в ході Першої світової війни та призвела до падіння монархії, господарської розрухи, глибокого соціального, національного, політичного й ідейного розколу російського суспільства. Апогеєм цього розколу і стала запекла війна в масштабах усієї країни між збройними силами Червоної армії, Білого руху та національних рухів за незалежність за участю Центральних держав і Антанти. Війна закінчилася встановленням більшовицької влади на більшій частині території колишньої Російської імперії, визнанням більшовиками незалежності Фінляндії, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, створенням на окупованій більшовиками території Російської, Української, Білоруської та Закавказької радянських республік, представники яких 30 грудня 1922 року підписали договір про утворення СРСР. Близько 10,7 млн осіб загинуло; близько 2 млн осіб, що не розділяли поглядів нової влади, покинули країну. Основними сторонами протистояння стали більшовики (Червона армія), що виступали за найрадикальніше соціалістичне перетворення суспільства, та Білий рух, у якому домінували російські консервативні сили та який користувався підтримкою держав Антанти. У той же час самостійно або у ситуативних союзах з білими та червоними у війні брали участь рухи за незалежність різних народів, анархісти, ряд інших політичних сил та стихійних повстань. Одночасно з Громадянською війною в Росії розгорталася низка імперіалістичних війн за утримання в своїй сфері впливу новоутворених держав, які прагнули до незалежності, зокрема Радянсько-українська війна, тривали окремі дії на Східному та Кавказькому театрах воєнних дій Першої світової війни. За офіційною радянською версією, Громадянська війна завершилася перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році. Але як соціальний конфлікт загально-національного та міжнаціонального масштабу, в якому політична партія, що захопила владу, придушувала інші соціальні класи й верстви населення та національно-визвольні рухи силою і зброєю, конфлікт продовжувався у різних прихованих формах, за різним оцінками, до другої половини XX-го ст. (uk)
- A Revolução Russa de 1917 foi um período de conflitos, iniciado em 1917, que derrubou a monarquia russa e levou ao poder o Partido Bolchevique, de Vladimir Lênin. Recém-industrializada e sofrendo com a Primeira Guerra Mundial, a Rússia tinha uma grande massa de operários e camponeses trabalhando muito e ganhando pouco. Além disso, o governo absolutista do czar Nicolau II desagradava o povo que queria uma liderança menos opressiva e mais democrática. A soma dos fatores levou a manifestações populares que fizeram o monarca renunciar e, no fim do processo, deram origem à União Soviética, o primeiro país socialista do mundo, que durou até 1991. A Revolução compreendeu duas fases distintas:
* A Revolução de Fevereiro (março de 1917, pelo calendário ocidental), que derrubou a monarquia do Czar Nicolau II, o último Czar a governar, e procurou estabelecer em seu lugar uma república de cunho liberal;
* A Revolução de Outubro (novembro de 1917, pelo calendário ocidental), na qual o Partido Bolchevique derrubou o Governo Provisório apoiado pelos partidos socialistas moderados e impôs o governo socialista soviético. (pt)
- 俄国内战（俄语：Гражданская война в России，羅馬化：Grazhdanskaya voyna v Rossii），也称為苏联国内战争、苏俄国内战争、第12次俄土战争、俄国革命或對蘇干涉戰爭，是於1917年11月-1922年10月，在前俄罗斯共和国境内发生的一场战争，交战双方是和由共和国临时政府力量组成的联合力量，还有协约国出兵干涉，部分战事还蔓延到蒙古和波斯。 事件起因是列宁领导的布尔什维克苏维埃份子向俄罗斯共和国政府发动武装革命。俄罗斯官方称法为“1917年-1922年的内战和俄国大革命”。苏维埃力量于1919年在乌克兰击败共和国军南俄武装力量，并在西伯利亚击败亚历山大·高尔察克的武装。随后彼得·弗兰格尔领导的共和国军于1920年秋在克里米亚被苏维埃力量击败。 许多独立运动随着俄罗斯共和国的崩溃和战争的进行而发起。其中芬兰、爱沙尼亚、拉托维亚、立陶宛和波兰成为主权国家。前俄罗斯共和国的其余领土在战后成立俄罗斯苏维埃社会主义联邦共和国和其他国家一并加入苏联。 (zh)
- Російська революція 1917 року — історичний термін, яким окреслюють революційні події у Російській імперії 1917 року, що докорінно змінили державний лад у країні.Революція розпочалася у березні (лютому за старим стилем) і переросла у громадянську війну в 1918. У радянській історіографії революцію 1917 року поділяли на два етапи: Лютневу революцію та Велику Жовтневу Соціалістичну Революцію. На першому етапі була повалена монархія, на другому більшовики встановили . Період між двома революціями отримав назву Двовладдя. Революція відбувалася в умовах участі Росії в Першій світовій війні й призвела до значних територіальних втрат, більшість яких, втім, була повернена під час громадянської війни. Російська революція мала важливе значення для утвердження національно-визвольного руху в Україні. В результаті Лютневої революції була створена Центральна Рада, яка проголосила самостійність Української Народної Республіки в січні 1918. (uk)
- 1917年俄国革命（俄語：Смена власти в России в 1917—1918 годах）是指1917年在俄羅斯发生的一系列革命运动。在第一次世界大战中，俄罗斯帝国在军事上進退失據，在俄國政局不穩、民心越發不安之下，在3月（儒略历2月）的二月革命中，革命者推翻了羅曼諾夫王朝，建立俄國臨時政府。而其後在同年11月（儒略历10月）的十月革命中，布爾什維克則推翻了新建的臨時政府，建立蘇維埃俄國，並在1918年3月與交戰中的德意志帝國簽訂《布列斯特-立陶夫斯克條約》。十月革命後，擁護舊有帝政或臨時政府的白軍與蘇維埃工農紅軍對抗，非紅、非白的其他政治派系也乘機起兵，俄國內戰爆發；而俄羅斯皇帝專政的潰滅，亦促成舊帝國疆域內各民族的獨立運動。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Revolució Russa de 1917 fou un procés polític que culminà el mateix any amb l'establiment d'una república que substituí el sistema tsarista anterior i que porta a l'establiment de la Unió Soviètica. La revolució, es dividí en dues fases. La primera, «la revolució de Febrer», en la qual es derrocà el règim autocràtic del tsar Nicolau II i s'estableix una república de caràcter liberal. En la segona, «Revolució d'Octubre», fou una revolució de tipus socialista en la qual els Soviets (controlats principalment pel partit bolxevic) prengueren el poder. Si bé els principals focus de la revolució foren Petrograd i Moscou, aviat s'estengué a les àrees rurals on els pagesos col·lectivitzaren i redistribuïren la terra. (ca)
- Ruská revoluce 1917 je souhrnný termín pro sérii revolucí, které se odehrály v Ruském impériu v průběhu roku 1917. Ty sestávaly ze dvou odlišných revolucí (fází): Únorové revoluce a Říjnové revoluce. Celý proces začal svržením ruského panovnického rodu Romanovců a skončil roku 1923 bolševickým vítězstvím v občanské válce a ustavením Sovětského svazu. (cs)
- Als Russische Revolution (russisch Русская революция/ Transkription Russkaja rewoljuzija) bezeichnet man mehrere revolutionäre Umwälzungen in der russischen Geschichte des frühen 20. Jahrhunderts, im engeren Sinn die Februarrevolution 1917, welche das Ende der zaristischen Autokratie zur Folge hatte, und die Oktoberrevolution, die Machtergreifung der Bolschewiki, im selben Jahr. Sie resultierte aus verschiedenen Erosionsprozessen in der russischen Politik und Gesellschaft, darunter den militärischen Misserfolgen im Russisch-Japanischen und im Ersten Weltkrieg, Defiziten bei der Integration neuer gesellschaftlicher Gruppen und Modernisierungsdefiziten des Russischen Kaiserreichs. (de)
- La Rusia revolucio de 1917 estas la kolektiva esprimo por serio de revolucioj kiuj okazis en Rusio en 1917, kiu malmuntis la caran aŭtokration kaj kaŭzis la kreadon de la Rusa SFSR. La imperiestro estis devigita abdiki kaj la malnova reĝimo estis anstataŭigita per provizora registaro dum la unua revolucio de februaro 1917 (marto en la gregoria kalendaro; la pli malnova julia kalendaro estis en uzo en Rusio tiutempe). En la dua revolucio, dum oktobro, la Provizora Registaro estis forigita kaj anstataŭigita per bolŝevika (komunisma) registaro. (eo)
- ロシア内戦（ロシアないせん、ロシア語: Гражданская война в России、読み：グラジュダーンスカヤ・ヴァイナー・ヴラスィーイ）は、1918年5月のチェコ軍団の蜂起から、1922年11月の赤軍によるクリミアのウラーンゲリ軍殲滅に至る期間、旧ロシア帝国領で争われた内戦である。 (ja)
- ロシア革命（ロシアかくめい、露: Российская революция ラシースカヤ・レヴァリューツィヤ、英: Russian Revolution）とは、1917年にロシア帝国で起きた2度の革命のことを指す名称である。特に史上初の社会主義国家(ソビエト社会主義共和国連邦)樹立につながったことに重点を置く場合には、十月革命のことを意味している。また逆に、広義には1905年のロシア第一革命も含めた長期の諸革命運動を意味する。 「二月革命」、「十月革命」は当時ロシアで用いられていたユリウス暦における革命勃発日を基にしており、現在一般的に用いられるグレゴリオ暦ではそれぞれ「三月革命」、「十一月革命」となる。この項目で使用されている月日は1918年2月14日のグレゴリオ暦導入までの事柄についてはユリウス暦による月日で表記しており、13日を加算するとグレゴリオ暦の月日に換算できる。 (ja)
- ( 1905년 혁명에 대해서는 러시아 혁명 (1905년) 문서를 참고하십시오.) 러시아 혁명(러시아어: Русская революция)은 1917년 2월(러시아 구력)과 10월 (러시아 구력)에 러시아에서 일어나 마르크스주의에 입각한 세계 최초의 사회주의 국가인 소련 정권이 수립된 혁명이다. (ko)
- Rewolucje w Rosji 1917 roku - dwie rewolucje, które odbyły się w Rosji w roku 1917 - rewolucja lutowa, która doprowadziła do upadku caratu w Imperium Rosyjskim i wprowadzenia liberalno-demokratycznej republiki i rewolucja październikowa - zbrojny przewrót wojskowy dokonany przez partię bolszewików, który obalił Rząd Tymczasowy Rosji i doprowadził do przejęcia władzy przez partię bolszewicką i budowy monopartyjnej dyktatury partii komunistycznej (RKP(b)/WKP(b)/KPZR) w Rosji. (pl)
- 俄国内战（俄语：Гражданская война в России，羅馬化：Grazhdanskaya voyna v Rossii），也称為苏联国内战争、苏俄国内战争、第12次俄土战争、俄国革命或對蘇干涉戰爭，是於1917年11月-1922年10月，在前俄罗斯共和国境内发生的一场战争，交战双方是和由共和国临时政府力量组成的联合力量，还有协约国出兵干涉，部分战事还蔓延到蒙古和波斯。 事件起因是列宁领导的布尔什维克苏维埃份子向俄罗斯共和国政府发动武装革命。俄罗斯官方称法为“1917年-1922年的内战和俄国大革命”。苏维埃力量于1919年在乌克兰击败共和国军南俄武装力量，并在西伯利亚击败亚历山大·高尔察克的武装。随后彼得·弗兰格尔领导的共和国军于1920年秋在克里米亚被苏维埃力量击败。 许多独立运动随着俄罗斯共和国的崩溃和战争的进行而发起。其中芬兰、爱沙尼亚、拉托维亚、立陶宛和波兰成为主权国家。前俄罗斯共和国的其余领土在战后成立俄罗斯苏维埃社会主义联邦共和国和其他国家一并加入苏联。 (zh)
- 1917年俄国革命（俄語：Смена власти в России в 1917—1918 годах）是指1917年在俄羅斯发生的一系列革命运动。在第一次世界大战中，俄罗斯帝国在军事上進退失據，在俄國政局不穩、民心越發不安之下，在3月（儒略历2月）的二月革命中，革命者推翻了羅曼諾夫王朝，建立俄國臨時政府。而其後在同年11月（儒略历10月）的十月革命中，布爾什維克則推翻了新建的臨時政府，建立蘇維埃俄國，並在1918年3月與交戰中的德意志帝國簽訂《布列斯特-立陶夫斯克條約》。十月革命後，擁護舊有帝政或臨時政府的白軍與蘇維埃工農紅軍對抗，非紅、非白的其他政治派系也乘機起兵，俄國內戰爆發；而俄羅斯皇帝專政的潰滅，亦促成舊帝國疆域內各民族的獨立運動。 (zh)
- الحرب الأهلية الروسية تعدّ الفصل الأخير من الثورة الروسية، تميزت بالشراسة والوحشية الشديدة خصوصا ضد المدنيين مما أدى بحياة ما يقرب من ثلاثة عشر مليون نسمة وتهجير ما يقرب من مليون نسمة هجرة شبه دائمة. استمرت تقليديا في كتابة التاريخ السوفياتي فترة 1918-1921، ولكن الحرب كمناوشات امتدت فعلا بين 1917-1923 م مما جعل الموعد المحدد لها من الأمور المثيرة للجدل بين المؤرخين. (ar)
- الثورة الروسية هو مصطلح يعبر عن سلسلة من الاضطرابات الشعبية حدثت في روسيا عام 1917، والتي كان لها الدور الأبرز في تغيير مجرى التاريخ، وقد قامت بها أساسًا الجماهير الروسية الجائعة، منهيةً بذلك الحكم القيصري، ومقيمة مكانه حكومة مؤقتة، أفضت إلى إنشاء الاتحاد السوفياتي. اندلعت الثورة الأولى في فبراير 1917 (مارس في التقويم الغريغوري)، أما الثورة الثانية التي اندلعت في أكتوبر، أزال على إثرها البلاشفة الحكومة المؤقتة واستبدلوها بحكومة اشتراكية، تلا ذلك الفصل الأخير من الثورة وهو الحرب الأهلية الروسية. (ar)
- La Guerra Civil russa va ser un conflicte armat múltiple que va tenir lloc entre 1917 i 1923 en el territori del dissolt Imperi Rus, entre el nou govern bolxevic i el seu Exèrcit Roig, en el poder des de la Revolució d'octubre de 1917, i de l'altra banda els militars de l'exèrcit tsarista i opositors al bolxevisme, agrupats en el denominat Moviment Blanc, d'ideologia tsarista i ortodoxa. (ca)
- Ruská občanská válka (rusky Гражданская война в России) byl ozbrojený konflikt mezi bolševiky, kteří se snažili v Rusku vybudovat socialistický stát, a vnitřně velmi heterogenní opozicí, od monarchistů až po liberály a umírněné socialisty. Podnětem k válce bylo uchvácení moci bolševiky 7. listopadu 1917 (říjnová revoluce) a vytvoření sovětské vlády v čele s Leninem. Boje začaly na přelomu let 1917/1918 a skončily vítězstvím bolševiků v roce 1920, po uzavření řady dohod s odcházejícími československými legionáři. Bezprostředním důsledkem bojů byl katastrofální hladomor v Povolží, naprostý hospodářský rozvrat a mezinárodní izolace Ruska, z dlouhodobé perspektivy pak nastolení jedné z nejtvrdších diktatur světa, která se zhroutila až po polovině osmdesátých let 20. století s nástupem Michaila (cs)
- Ο Ρωσικός Εμφύλιος Πόλεμος (ρωσικά: Гражданская война в России, Νοέμβριος 1917 – Οκτώβριος 1922) ήταν ένας πολύπλευρος πόλεμος στην πρώην Ρωσική Αυτοκρατορία αμέσως μετά τις Ρωσικές Επαναστάσεις του 1917, καθώς πολλές παρατάξεις συναγωνίζονταν για να καθορίσουν το πολιτικό μέλλον της Ρωσίας. Οι δύο μεγαλύτερες μαχόμενες ομάδες ήταν ο Κόκκινος Στρατός, που αγωνιζόταν για την Μπολσεβίκικη μορφή του σοσιαλισμού, και οι σύμμαχες δυνάμεις γνωστές ως Λευκός Στρατός, οι οποίες δούλευαν για την εθνικιστική κυβέρνηση Κολτσάκ. Επιπλέον, αντίπαλοι μαχητές σοσιαλιστές και μη ιδεολόγοι Πράσινοι πολεμούσαν τόσο κατά των Μπολσεβίκων, όσο και των Λευκών. Οκτώ ξένα έθνη επενέβησαν κατά του Κόκκινου Στρατού, ιδίως οι Συμμαχικές Δυνάμεις και οι φιλο-Γερμανικοί στρατοί. Ο Κόκκινος Στρατός νίκησε τις Λευκές Έ (el)
- Der Russische Bürgerkrieg (russisch Гражданская война в России/Graschdanskaja wojna w Rossii) wurde zwischen den kommunistischen Bolschewiki (den „Roten“ beziehungsweise der von Leo Trotzki gegründeten Roten Armee) einerseits und einer heterogenen Gruppe aus Konservativen, Demokraten, gemäßigten Sozialisten, Nationalisten und der Weißen Armee andererseits ausgetragen. Beide Gruppen bekämpften zudem die Anarchisten der Machnowtschina und die Grüne Armee. Der genaue Zeitpunkt seines Beginns ist unter Historikern umstritten; er wird entweder auf die Oktoberrevolution im November 1917 oder aber auf das Frühjahr 1918 gelegt. (de)
- Η Ρωσική Επανάσταση ήταν σειρά από ιστορικά γεγονότα που συνέβησαν στη Ρωσική Αυτοκρατορία κατά το έτος 1917 και σφράγισαν όχι μόνο την ιστορική πορεία της χώρας αυτής, αλλά επηρέασαν καθοριστικά ολόκληρη τη νεότερη παγκόσμια ιστορία. Έχει χαρακτηριστεί ως ένα από τα μεγαλύτερα ιστορικά γεγονότα της ανθρωπότητας. Ο όρος «Ρωσική Επανάσταση» χρησιμοποιείται συχνά συνεκδοχικά κυρίως για τα γεγονότα που συνέβησαν τον Φεβρουάριο και τον Οκτώβριο του 1917, εξ ου και η ονομασία τους, Φεβρουαριανή Επανάσταση και Οκτωβριανή επανάσταση αντίστοιχα. Αν και οι δύο αυτές επαναστάσεις θεωρούνται μέρος της Ρωσικής Επανάστασης, αφορούν πολύ διαφορετικές διαστάσεις και δεν πρέπει να συγχέονται μεταξύ τους. (el)
- La Rusa Enlanda Milito (aŭ rusa civila milito) inter la komunistoj ("ruĝuloj") unuflanke kaj iu heterogena grupo el reakciuloj, demokratoj, liberaloj, kaj aliaj ("blankuloj") aliflanke, daŭris ekde 1917 ĝis 1922. Tio sekvis la oktobran revolucion kaj postulis nekonatan nombron de civilaj viktimoj kaj rezultis gravajn detruojn. Okaze aperis ankaŭ tria kategorio de grupoj, nomitaj la , kiuj politike esprimis sin kiel neradikalaj socialistoj kaj anarkiistoj (kune kun Socialista Revolucia Partio, Maĥnovŝĉino, Kronŝtadta ribelo, Nikiforovistoj). (eo)
- El término Revolución rusa (en ruso, Русская революция, Rússkaya revoliútsiya) agrupa todos los sucesos que condujeron al derrocamiento del régimen zarista imperial durante la Revolución de Febrero, la posterior instauración de un Gobierno Provisional, entre febrero y octubre de 1917, que proclamó la República Rusa, y la disolución de la República Rusa tras la Revolución de Octubre que proclamó la República Socialista Federativa Soviética de Rusia. (es)
- Errusiako Iraultza (errusieraz: Русская революция, translit.: Rússkaya revolyútsiya) 1917ko otsailean Nikolas II.a tsarraren erregimena uzkaili zutenetik urte bereko urrian boltxebikeek Errusiako Sobietar Errepublika Sozialista Federatiboa osatu arteko tarteari ematen zaion izena da. Iraultza bi epe nagusitan eman zen: lehenengoa Otsaileko Iraultza gisa deitzen dena, non Antzinako Erregimena behin-behineko Gobernu batengatik aldatu zen; bigarrengoan, Urriko Iraultza, behi-behineko Gobernua erditik kendu eta Sovnarkom izeneko gobernu komunistarengatik aldatu zuten. (eu)
- Errusiako Gerra Zibila (errusieraz: Гражданская война́ в Росси́и, Grazhdanskaya voyna v Rossiy) alderdi anitzeko gerra izan zen, Errusiar Inperio ohian gertatutakoa, 1917ko azarotik 1922ko urrira arte. Bertan boltxebikeen Armada Gorria eta boltxebikeen aurkako Armada Zuria borrokatu ziren, aurrez aurre. Atzerritar indar batzuek (Amerikako Estatu Batuak, Japonia, Frantzia, Britainiar Inperioa) Armada Zuria sustengatu zuten. (eu)
- La guerra civil rusa fue un conflicto armado múltiple que tuvo lugar entre 1917 y 1923 en el territorio del disuelto Imperio ruso, entre el nuevo gobierno bolchevique y su Ejército Rojo, en el poder desde la Revolución de Octubre de 1917, y del otro lado los militares del ex ejército zarista, agrupados en el denominado Movimiento Blanco, compuesto por conservadores y liberales, favorables a la monarquía y relacionados estrechamente a la Iglesia ortodoxa rusa, así como los socialistas democráticos: los socialistas revolucionarios y los mencheviques contrarios a la revolución bolchevique. (es)
- Cogadh a troideadh in Impireacht na Rúise ab ea Cogadh Cathartha na Rúise, a mhair ón mbliain 1917 go dtí 1922. Thosaigh sé go gairid i ndiaidh do rialtas sealadach na Rúise titim agus an chumhacht a shealbhú i Réabhlóid Dheireadh Fómhair. Chuaigh na cúrsaí chun donais nuair a rinne Léinín lánscor ar Chomhthionól Bunreachta na Rúise agus, go háirithe, nuair a shínigh sé i Mí Márta 1918, nó d'fhág an Conradh sin cuid mhór d'Iarthar na Rúise ag na Gearmánaigh. B'iad an dá thaobh sa chogadh ná na Dearga - is é sin, na Boilséivigh - agus na Bána, is é sin, iad siúd nach raibh sásta an chumhacht a fhágáil acu. Thairis sin, áfach, bhí go leor "tiarnaí cogaidh" áitiúla ann a bhí ag cur a gcatha féin, agus nach furasta a aicmiú mar "bhána" ná mar "dhearga". Ar ndóigh, d'fhéach stáit eile a ladar (ga)
- Sraith d'eachtraí réabhlóideacha ab ea Réabhlóid na Rúise 1917 a tharla sa Rúis i rith na bliana 1917. Baineadh an chumhacht den tSár ar dtús, agus cuireadh rialtas sealadach ina áit. Ina dhiaidh sin, d'éirigh na Boilséivigh, agus Vlaidímír Léinín i gceannas orthu, amach i gcoinne an rialtais shealadaigh. I ndiaidh na réabhlóide nua, phléasc amach idir na Dearga agus na Bána, agus sa deireadh, tháinig stát nua Cumannach, an tAontas Sóivéadach, ar an bhfód. Mhair an stát seo go dtí an bhliain 1991. Bhí dhá eachtra ar leith sa réabhlóid: (ga)
- Revolusi Rusia pada 1917 adalah sebuah gerakan politik di Rusia yang memuncak pada tahun 1917 dengan penggulingan pemerintahan provinsi yang telah mengganti sistem Tsar Rusia, dan menuju ke pendirian Uni Soviet, yang berakhir sampai keruntuhannya pada 1991. Revolusi ini dapat dilihat dari dua fase berbeda: (in)
- Perang Saudara Rusia adalah perang saudara yang terjadi dari tahun 1918 sampai tahun 1922 antara beberapa kelompok dan negara di Rusia. Pertempuran utama terjadi antara dua kelompok besar, yaitu Pemerintah Uni Soviet yang baru atau Tentara Merah dan Kelompok Nasionalis Rusia atau Tentara Putih. Tentara Merah adalah cabang angkatan bersenjata Uni Soviet yang dibentuk mengikuti Revolusi Oktober tahun 1917. Tentara Putih yang disokong oleh beberapa negara sekutu, seperti Amerika Serikat, Inggris, Prancis, Polandia, Italia, Jepang dan beberapa negara lainnya melawan pemerintah Rusia yang baru di bawah kendali Bolshevik. Beberapa negara bagian juga memberontak menentang pemerintahan komunis Uni Soviet. Akhirnya, Uni Soviet berhasil memenangkan perang ini dan semakin memperkuat kedudukannya atas (in)
- The Russian Civil War (Russian: Гражданская война в России, tr. Grazhdanskaya voyna v Rossii; 7 November 1917 — 16 June 1923) was a multi-party civil war in the former Russian Empire sparked by the overthrowing of the monarchy and the new republican government's failure to maintain stability, as many factions vied to determine Russia's political future. It resulted in the formation of the RSFSR and later the Soviet Union in most of its territory. Its finale marked the end of the Russian Revolution, which was one of the key events of the 20th century. (en)
- La guerre civile russe est l'ensemble des événements qui déchirent l'ancien Empire russe durant plus de quatre années, de la fin 1917 à 1921. Elle se situe dans le prolongement de la révolution russe d'octobre 1917 ; l'essentiel des campagnes militaires se poursuit jusqu'à la proclamation de la NEP. Certains généraux « blancs » tels Lavr Kornilov se soucient en fait fort peu de rétablir la monarchie, et se voient très bien à la tête d'une république dictatoriale. Leurs projets préfigurent en partie les fascismes européens. (fr)
- La révolution russe (en russe : русская революция [ˈruskɐjɐ rʲɪvɐˈlʲut͡sɨjɐ]) est l’ensemble des événements ayant conduit en février 1917 au renversement spontané du régime tsariste de Russie, puis en octobre de la même année à la prise de pouvoir par les bolcheviks et à l’installation d’un régime léniniste (« communiste »). Cette dernière débouche sur une guerre civile d'une grande violence, opposant les bolcheviks aux Armées blanches et à un ensemble d'autres adversaires (makhnovchtchina, Armées vertes, etc.). Le conflit est accompagné d'un effondrement de l'économie russe, qui avait débuté pendant la Première guerre mondiale, et d'une famine particulièrement meurtrière : il s'achève par la victoire des bolcheviks et par la reconstitution, sous l'égide de l'URSS, de la majorité des terri (fr)
- La rivoluzione russa (in russo: Великая русская революция, Velíkaja rússkaja revoljúcija, "Grande rivoluzione russa") è stato un evento sociopolitico, avvenuto in Russia nel 1917, che portò al rovesciamento dell'Impero russo e alla formazione inizialmente della Repubblica Socialista Federativa Sovietica Russa e, nel 1922, in seguito alla guerra civile russa, dell'Unione Sovietica. Fu un tentativo di applicazione delle teorie sociali ed economiche di Karl Marx e Friedrich Engels. (it)
- La guerra civile russa (in russo: гражданская война в России?, traslitterato: graždanskaja vojna v Rossii) fu una guerra civile che scoppiò in Russia in seguito alla Rivoluzione d'ottobre (6-8 novembre 1917) e alla presa del potere da parte dei bolscevichi. Generalmente si indica la fine della guerra civile russa nella data del 25 ottobre 1922 con la presa di Vladivostok, ma in alcune zone i combattimenti si protrassero fino oltre il 1923. (it)
- 러시아 내전(러시아어: Гражда́нская война́ в Росси́и Grazhdanskaya voyna v Rossiyi[*]; 1917년 11월 – 1922년 10월), 또는 적백내전은 옛 러시아 제국에서 1917년 러시아 혁명이 벌어진 직후 발생한 여러 당파 간의 전쟁이다. 이는 러시아의 정치적 미래를 결정하기 위해 여러 파벌들이 다투면서 발생했다. 이 전쟁의 결과로 러시아에 러시아 소비에트 연방 사회주의 공화국, 이어 소련이 성립하게 되었으며 러시아 혁명이 종료되었다. 혁명 직후 정권을 획득한 볼셰비키는 브레스트-리토프스크 조약으로 독일군과 급히 강화하였다. 이에 반해 1918년 5월 러시아의 체코슬로바키아 군단이 시베리아에서 봉기하였고, 이에 호응해 연합군이 북부 러시아와 시베리아에 개입했다. 이 와중에 혁명에 반대하는 임시 러시아 정부가 성립되었고, 11월에는 알렉산드르 콜차크가 쿠데타로 임시 러시아 정부의 정권을 잡았다. (ko)
- Wojna domowa w Rosji – wojna domowa rozpoczęta po ustanowieniu przez bolszewików w wyniku zamachu stanu (rewolucja październikowa) komunistycznej władzy państwowej w Rosji. Zwolenników władzy bolszewików określano jako czerwonych, a przeciwników jako białych. 18 stycznia 1918 bolszewicy rozpędzili wybrane w demokratycznych wyborach w listopadzie-grudniu 1917 Zgromadzenie Ustawodawcze Rosji – Konstytuantę, w którym nie posiadali większości (ok. 25% mandatów) i krwawo stłumili pokojowe demonstracje w obronie parlamentu. Oznaczało to, że pokojowe odsunięcie od władzy bolszewików nie jest możliwe, a jedynym sposobem na to pozostaje walka zbrojna. Podpisanie traktatu brzeskiego (3 marca 1918) spowodowało narastanie oporu wewnętrznego i wywołało poparcie Ententy dla ruchu białych, a po zakończen (pl)
- De Russische Revolutie (Russisch: Русская , Russkaja revoljoetsija) was een grootschalige omwenteling in het keizerrijk Rusland tijdens de eerste decennia van de twintigste eeuw. In zekere zin was er sprake van een reeks van revoluties. Deze hadden de verdwijning van het tsaristische regime en de oprichting van de Sovjet-Unie, de eerste communistische staat ter wereld, tot gevolg. Bij de Februarirevolutie in 1917 werd de tsaar afgezet en vervangen door de Voorlopige Regering. Bij een volgende machtsgreep, de Oktoberrevolutie, werd de Voorlopige Regering vervangen door een bolsjewistische (communistische) regering onder leiding van Vladimir Lenin. Hierna brak er een burgeroorlog uit tussen de "Roden" (bolsjewieken/communisten) en de "Witten" (liberalen, mensjewieken, sociaal-revolutionairen (nl)
- De Russische Burgeroorlog (Russisch: Гражданская война в России; Grazjdanskaja vojna v Rossii) (7 november (25 oktober o.s.) 1917 – 25 oktober 1922) was een oorlog in het voormalige Keizerrijk Rusland tussen het bolsjewistische Rode Leger en het Witte Leger, de losjes geallieerde anti-bolsjewistische troepen. Buitenlandse geallieerden en de pro-Duitse legers vochten tegen het Rode Leger. De oorlog verliep aanvankelijk slecht voor de Roden. De Witten namen heel Siberië, Oekraïne, het zuidoosten en het westen en noordwesten in bezit. In een aantal landen die zich onafhankelijk verklaarden, zoals Finland, vonden kleine burgeroorlogen plaats tussen Roden en Witten. Petrograd (Sint-Petersburg) werd vanuit het noorden en westen in de tang genomen, terwijl Denikin en Koltsjak Moskou en Tsaritsyn) (nl)
- A Revolução Russa de 1917 foi um período de conflitos, iniciado em 1917, que derrubou a monarquia russa e levou ao poder o Partido Bolchevique, de Vladimir Lênin. Recém-industrializada e sofrendo com a Primeira Guerra Mundial, a Rússia tinha uma grande massa de operários e camponeses trabalhando muito e ganhando pouco. Além disso, o governo absolutista do czar Nicolau II desagradava o povo que queria uma liderança menos opressiva e mais democrática. A soma dos fatores levou a manifestações populares que fizeram o monarca renunciar e, no fim do processo, deram origem à União Soviética, o primeiro país socialista do mundo, que durou até 1991. (pt)
- A Guerra Civil Russa foi um conflito armado múltiplo que eclodiu no território do já dissolvido Império Russo, envolvendo o novo governo bolchevique, alçado ao poder desde a Revolução de Outubro de 1917, e seus opositores, incluindo militares do antigo exército tsarista, conservadores e liberais favoráveis à monarquia, além de grupos ligados à Igreja Ortodoxa Russa e a correntes socialistas minoritárias (mencheviques). A data exata do início do conflito é controversa entre os historiadores: alguns defendem que teria ocorrido logo após a Revolução de Outubro (em 7 de novembro de 1917, segundo o calendário gregoriano), enquanto que, para outros, teria sido na primavera de 1918. A guerra civil perdurou até 1923, embora a maior parte dos combates já tivesse cessado em 1921, com a vitória dos b (pt)
- Революции 1917 года в России (Февральская революция 1917 года и Октябрьская революция 1917 года;, Великая русская революция) — условное название революционных событий, произошедших в России в 1917 году, начиная со свержения монархии во время Февральской революции, когда власть перешла к Временному правительству, которое, в свою очередь, было свергнуто в результате Октябрьской революции большевиков и их временных союзников, провозгласивших власть советов (советскую власть). (ru)
- Ryska revolutionen är den politiska omvandling som skedde i Ryssland 1917, inklusive februarirevolutionen och oktoberrevolutionen. Revolutionen i februari innebar att den tsaristiska regeringen störtades, och revolutionen i oktober innebar att det kommunistiska bolsjevikpartiet blev styrande parti, med Lenin och Trotskij i spetsen. (sv)
- Гражданская война в России (17 мая 1918 — 25 октября 1922/19 июня 1923 года) — ряд вооружённых конфликтов между различными политическими, этническими, социальными группами и государственными образованиями на территории Российской республики, последовавших после восстания Чехословацкого корпуса в мае 1918 года. (ru)
- Ryska inbördeskriget (1917–1922) var ett krig som utspelades efter att den ryska provisoriska regeringen genom oktoberrevolutionen upplösts och ersatts av en ny under dominans av bolsjevikpartiet. Sovjetiska styrkor tog först makten i Petrograd (Sankt Petersburg) och fick därefter kontroll över hela Ryssland. I sovjetisk historieskrivning har tidsperioden av inbördeskriget traditionellt definierats som 1918-1921, men krigets skärmytslingar sträckte sig faktiskt från 1917 till 1923. (sv)
- Громадя́нська війна́ в Росі́ї (1917–1921) — громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду. Громадянська війна стала результатом революційної кризи, що розгорнулась у Російській Імперії на початку XX століття, почалася з революції 1905—1907 років, посилилася в ході Першої світової війни та призвела до падіння монархії, господарської розрухи, глибокого соціального, національного, політичного й ідейного розколу російського суспільства. Апогеєм цього розколу і стала запекла війна в масштабах усієї країни між збройними силами Червоної армії, Білого руху та національних рухів за незалежність за участю Центральних держав і Антанти. (uk)
- Російська революція 1917 року — історичний термін, яким окреслюють революційні події у Російській імперії 1917 року, що докорінно змінили державний лад у країні.Революція розпочалася у березні (лютому за старим стилем) і переросла у громадянську війну в 1918. У радянській історіографії революцію 1917 року поділяли на два етапи: Лютневу революцію та Велику Жовтневу Соціалістичну Революцію. На першому етапі була повалена монархія, на другому більшовики встановили . Період між двома революціями отримав назву Двовладдя. (uk)
|
