| dbo:abstract
|
- Daeva (daēuua, daāua, daeva) és el terme en idioma avèstic per a designar un tipus particular d'entitat sobrenatural amb característiques desagradables. En els Gathas, els textos més antics de l'Avesta o llibre sagrat del zoroastrisme, els daevas són "déus dolents" o "falsos déus". Aquest significat és evident en el persa antic del segle v aC. Per l'Avesta primitiu, els daevas són criatures nocives que promouen el caos i el desordre. En la tradició posterior i en el folklore, són personificacions de tots els mals imaginables. (ca)
- Daévové jsou v zarathuštrismu démoni stojící v opozici proti nejvyššímu bohu Ahura Mazdovi a volící si namísto ašy „pravdy“ drudž „lži“. Jaké přesné místo zaujímali, je však z pramenů nejasné, stejně jako jejich vztah k védským dévům – bohům. Jejich označení vychází z pozdně indoevropského *deiwós „jasné nebe, denní světlo“, z něhož je odvozeno mnoho indoevropských výrazů pro božstvo jako výše zmíněné sanskrtské déva, latinské deus, nebo pragermánské *tīwaz. V době vzniku zarathuštrismu byli podle Avesty daévové uctíváni jako bohové většinou Íránců a proces jejich démonizace byl teprve na začátku. V gáthách, nejstarší části Avesty připisované samotnému Zarathuštrovi, nejsou daévové popisováni jako démoni, ale jako bohové, kteří mají být odmítnuti. V celé starší Avestě není zmíněno jméno žádného z daévů, v Jasně Haptanhaiti nejsou dokonce ani vůbec zmiňováni. Někteří daévové odpovídají védským božstvům
* – Indra, taktéž Indrův protějšek Verethragna, je však řazen k jazatům – bohům
* – Šarva, jedno z jmen Rudry
* – Násátja, jeden z Ašvinů
* Búšjastá „Váhání“ – nejspíše Ušas Mezi další daévy patří:
* Drudž „Klamství“
* Aéšma „Zuřivost“
* „Lakota“
* „Sucho“ – védský hadí démon Vrtra
* „Špatná úroda“
* „Mrtvola“ (cs)
- ديوها أو الديفا هي الأرواح الشريرة في الديانة الزرادشتية التي تساعد أهريمان اله الشر والفوضى. (ar)
- Daeva (avestisch), auch Daiva (daivā) oder Daevas sind im Avesta und im Zoroastrismus alte göttliche Wesenheiten der polytheistischen Tradition, die den Devas des Rigveda entsprechen. Daevas waren nach der Auffassung Zarathustras noch nicht die unheilvollen Wesen, die sie im jüngeren Avesta verkörpern; für den Religionsgründer sind die Daevas noch Götter, die abzulehnen sind, weil diese zwischen Wahrheit (avestisch asha oder ascha) und Lüge (avestisch druj oder drudsch) nicht unterscheiden können. Im jüngeren Avesta sowie in der zoroastrischen Tradition und später auch in der Schahnama sind die Daevas unheilvolle – zum größeren Teil dämonische – Wesen, die als Gegenspieler der Yazatas („Verehrungswürdigen“) fungieren. In den Textern der zoroastrischen Tradition, insbesondere im Bundahischn, wird die Horde der Daevas – mittelpersisch dews – als böse gesinnte Diener Ahrimans (avestisch: Angra Mainyu) aufgestellt. Sieben dieser unzähligen Repräsentationen aller erdenklichen Übelkeiten fungieren als Erzdämonen und als direkte Kontrahenten zu den sieben Amesha Spentas. Das Konzept sowie zehn der zoroastrischen Daevas finden sich als neupersische Divs in der Schahnama der iranischen Mythologie wieder. Sie entsprechen den armenischen Devs. (de)
- A daeva (Avestan: 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀 daēuua) is a Zoroastrian supernatural entity with disagreeable characteristics. In the Gathas, the oldest texts of the Zoroastrian canon, the daevas are "gods that are (to be) rejected". This meaning is – subject to interpretation – perhaps also evident in the Old Persian "daiva inscription" of the 5th century BCE. In the Younger Avesta, the daevas are divinities that promote chaos and disorder. In later tradition and folklore, the dēws (Zoroastrian Middle Persian; New Persian divs) are personifications of every imaginable evil. Over time, the Daeva myth as Div became integrated to Islam. In contrast to Indian religions such as Hinduism and Buddhism, where devas belong to the category of divine beings or gods, in Zoroastrianism religion devas belongs to category of evil beings or evil sprits. Daeva, the Iranian language term, shares the same origin of "Deva" of Hinduism. While the word for the Vedic spirits and the word for the Zoroastrian entities are etymologically related, their function and thematic development is altogether different. Originally, the term was used to denote beings of cultural folklore which predate use in scripture. Equivalents for Avestan daeva in Iranian languages include Pashto, Balochi, Kurdish dêw, Persian dīv/deev, all of which apply to ogres, monsters, and other villainous creatures. The Iranian word was borrowed into Old Armenian as dew, Georgian as devi, Urdu as deo, and Turkish as dev with the same negative associations in those languages. In English, the word appears as daeva, div, deev, and in the 18th century fantasy novels of William Thomas Beckford as dive. It has been speculated that the concept of the daevas as a malevolent force may have been inspired from the Scythian gods. (en)
- Un dive (en persan : دیو) ou daeva (daēuua, daāua, daēva) en avestique est un esprit maléfique de la mythologie iranienne qui aime causer la douleur et la destruction. L'étymologie de ce nom vient du mot indo-européen deiva signifiant « céleste, brillant ». Leur chef est Ahriman. Leurs opposants sont les ou génies bienfaisants qui obéissent à Ormuzd. Un dive célèbre est Div-e sephid, signifiant « Dive blanc », qui intervient dans l'histoire de Rostam et du démon blanc. Il existe aussi dans les histoires du Mazandaran. L'écriture a été prise aux dives après leur défaite devant Tahmouras, père de Djamchid, d'où le nom de diwan ou divan associé à l'endroit où l'on pratiquait l'art des dives (et par extension à toute chose ayant une relation avec l'écriture, comme l'administration ou les collections de poèmes). Le mot, après avoir pris en français le sens « salle remplie de coussin » à ensuite désigné le fauteuil où l'on s'assoit. Étymologiquement, « دیو » en persan et les dérivations latines de deus (comme « dieu » en français) sont reliés, grâce au fonds commun indo-européen. Les Iraniens pré-zoroastriens considéraient que les dives étaient des êtres saints et sacrés ; mais Zoroastre a rejeté Daeva et l'appela le mal. Malgré cela, les Persans vivant au sud de la mer Caspienne ont continué à adorer les dives et ont résisté à la pression visant à leur faire accepter le zoroastrisme. Dans l'Islam, il est devenu une classe de démons, dotés de pouvoirs magiques. Ils apparaissent généralement dans les contes sur les prophètes et les saints, mais figurent également dans le folklore des musulmans turcs et persans. Ils sont souvent décrits comme des monstres, incarnant des caractéristiques perverses. Certains d'entre eux ont rejoint Iblis (le diable) après sa chute du ciel, d'autres errent sur la terre comme source de misère. Ils ne peuvent être tués qu'après avoir trouvé leur âme cachée dans un objet secret. Certains commentateurs du Coran pensent qu'un humain très mauvais pourrait également se transformer en dive dans l'au-delà. L'art persan dépeint souvent le prophète Salomon commandant les Dives. (fr)
- Daeva (daēuua, daāua, daēva) que en avéstico tiene el significado de «un ser de luz resplandeciente», es un término utilizado para un tipo particular de ente sobrenatural o algo fuera de lo común con características desagradables (antagónicos, hostiles, maléficos). Estos seres son equivalentes, en las lenguas iranias, que incluyen el idioma pastún dêw (fantasma, demonio, gigante), el idioma baluchi dêw (gigante, monstruo), el idioma persa dīv (demonio, ogro, gigante), el idioma kurdo dêw (gigante, monstruo). En idioma georgiano como devi (დევი) o en iraní, es prestado al urdu como deo (դեւ|). En los Gathas, los textos más antiguos del canon zoroástrico, los daevas son "dioses equivocados", "falsos dioses" o "dioses que son (van a ser) rechazados". Este significado, aunque sujeto a interpretación, también es evidente en una inscripción daiva en persa antiguo del siglo V a. C.. En el Avesta reciente, los daevas son criaturas nocivas que promueven el caos y el desorden. En tradiciones posteriores y en el folclore, los dēws (en persa medio zoroástrico o los divs en nuevo persa) son personificaciones de todos los males imaginables. (es)
- ダエーワ（アヴェスター語: daēva（輝ける者）、古代ペルシア語: daiva、中世ペルシア語: dēw（デーヴ）。近世ペルシア語ではディーヴ）は、イランやゾロアスター教の神話に登場する悪神。アンラ・マンユに仕えている悪魔達の総称であり、地獄で亡者達を苦しめる仕事をする悪魔達で、さまざまな姿をしている。 ダエーワが対抗するのが善神であるアムシャ・スプンタやヤザタである。 (ja)
- Daeva (daēuua, daāua, daēva) è un termine Avestico per una particolare categoria di entità sovrannaturali dalle caratteristiche maligne. Secondo la religione Zoroastriana (Mazdeismo) era una schiera di demoni al servizio dell'entità del male Angra Mainyu. (it)
- 다에바(아베스타어: 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀)는 조로아스터교의 악신 앙그라 마이뉴의 수하 악마들을 말한다. 본래 힌두교의 데바와 같은 기원을 지니지만 선신인 데바와 달리 다에바는 악신이며, 반대로 힌두교에서 아수라가 악신인 것과 달리 조로아스터교에서 아후라는 선신이라는 서로 정반대의 특성을 지니고 있다. 조로아스터교에서 앙그라 마이뉴의 창조물로 태어난 다에바들은 혼돈과 무질서를 일으키는 악신들이다. (ko)
- Dewa, pers. دیو dêv, śr.pers. dev, aw. daēuua, st. pers. daiva, st. arm. դէւ dēw. – zła istota demoniczna w zaratusztrianizmie. Księgi religijne zaratusztrianizmu podają około 40 imion ważniejszych dewów odpowiadających dobrym bytom Ahura Mazdy, Amesza Spentom i Jazatom. (pl)
- De daêva's (Avestisch; Oudperzisch: daiva's; Middelperzisch: diws/dêws) (Armeens: Դևեր; dever) vormen een groep van mannelijke en vrouwelijke goddelijke wezens in het zoroastrisme. Oorspronkelijk waren ze traditionele goden van de pre-zoroastrische proto-Iraniërs en proto-Armeniërs, maar mettertijd werden ze in het zoroastrisme als demonen beschouwd. Daêva’s waren door zoroastriërs verworpen wezens die wanorde en ziekte zouden veroorzaken. Het woord daêva is etymologisch verwant met het Vedische déva ('god') en Latijnse deus ('god'), die alle afstammen van het Indo-Europese *deiwó-, 'stralend'. De daêva's verschijnen als een categorie van goden in de , de oudste delen van de Avesta, het heilige boek van de zoroastriërs. Hun precieze betekenis wordt hierin echter niet duidelijk. De auteur, wellicht de profeet Zarathustra, bekritiseert en verwerpt hen echter, omdat ze gebrekkig zouden zijn. In de Jonge Avesta, het latere deel van de Avesta, verwijst daêva's naar een restcategorie van goddelijke of demonische wezens die simpelweg niet tot de orthodoxie behoorden, maar bijvoorbeeld tot een andere religie. Vermoedelijk is het in die betekenis dat naar daiva's wordt verwezen in een inscriptie van koning Xerxes, die de plaats van een daivacultus (daivadana) onderdrukte ten gunste van de oppergod Ahura Mazdâ. In de loop der tijd werden met daêva's demonische wezens bedoeld, die onder leiding stonden van Angra Mainyu, de slechte tegenstander van Ahura Mazdâ. Angra Mainyu zou ze bijvoorbeeld geschapen hebben als reactie op de wezens die de oppergod schiep. Als duistere krachten waren de daêva's de fysieke wereld (gêtîg) binnengedrongen om voor allerlei vormen van ellende te zorgen. Indra, en , die ook voorkomen in het Vedische pantheon, werden in het zoroastrisme leiders van demonen. Andere prominente daêva's zijn: Aêshma ('woede'), Apaosha ('gebrek'), Astôvîdhâtu ('skeletontleding'), Bûshastâ ('luiheid') en Nasu ('lijk'). Het geloof in daêva's als boze geesten bestaat nog onder zoroastriërs, zoals traditionele Parsi. Zo laten ze een lamp dagenlang branden zodra een kind wordt geboren, zodat het kind en de moeder beschermd zijn tegen daêva's. Het is onduidelijk waarom in de oude Iraanse religie sommige pre-zoroastrische goden daêva's en dus demonen werden, maar andere goden zoals Mithra juist goede werden aan de zijde van Ahura Mazdâ. Ook is het niet duidelijk waarom de betekenis van het woord daêva 'god' zelf veranderde in 'demon', terwijl verwante woorden in andere talen positieve connotaties hebben. (nl)
- Õs daeva ( Avéstico: 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀 daēuua; Sânscrito: देव deva ) é uma entidade sobrenatural zoroástrica com características desagradáveis. Nos Gathas, os textos mais antigos do cânone zoroastriano, os daeva são "deuses que devem [ser] rejeitados". Este significado é- sujeito a interpretação- talvez também evidente na "inscrição daiva" do persa antigo do século V AEC. No Novo Avestá, os daeva são divindades que promovem o caos e a desordem. Em tradições e folclores posteriores, os dēws (persa médio zoroástrico; Novo Persa: divs) são personificações de todos os males imagináveis. Daeva, o termo da língua iraniana, compartilha a mesma origem de "Deva" da mitologia indiana, mais tarde incorporada às religiões indianas. Embora a palavra para os espíritos védicos e a palavra para as entidades zoroastrianas sejam etimologicamente relacionadas, sua função e desenvolvimento temático são completamente diferentes. Originalmente, o termo era usado para denotar seres do folclore cultural anterior ao uso nas escrituras. Equivalentes para o avéstico daeva em línguas iranianas incluem dew dos idiomas pashto, baluchi e curdo e dīv ou deev do persa, todos os que se aplicam aos ogros, monstros e outras criaturas vis. A palavra iraniana foi emprestada ao armênio antigo como dew, em georgiano como devi, em urdu como deo e em turco como div, com as mesmas associações negativas nessas línguas. Em inglês, a palavra aparece como daeva, div, deev, e nos romances de fantasia do século 18 de William Thomas Beckford como dive. Especula-se que o conceito dos daevas como uma força malévola pode ter sido inspirado nos deuses citas. (pt)
- Ди́вы, дэ́вы (авест. 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀 daēuua, daāua, daēva) — сверхъестественные человекоподобные существа, имеющие вид великанов. Присутствуют в тюркской (азербайджанской, башкирской, татарской, узбекской и др.), иранской, славянской, грузинской, армянской, мифологиях, в зороастризме — злые духи. Мифологический образ дивов распространён в фольклоре народов Кавказа, Урала (башк. Дейеү), Малой и Средней Азии, Западной Сибири и др. — злые духи, главным образом великан антропоморфного или зооморфного вида. Большого роста, сильны, глупы, изображаются с небольшими рожками. В сказках описываются случаи похищения ими женщин с целью сожительства. Обычно считается, что дэвы живут в горных пещерах и ведут звероподобный образ жизни — хотя в некоторых сказках дэвы живут в домах, носят одежду, содержат скот и т.д. Иногда проявляют сходство с джиннами из арабской мифологии. В индийской мифологии дивы, напротив — боги или полубоги (санскр. देव — «сияющий», ср. латыш. Dievs — Бог), что во многом объясняется распадом индо-иранской общности. Ниже их множество духов, или ангелов — язатов… Им всем противостоит такое же количество духов тьмы — дэвов…Такой резкий дуализм светлого и тёмного начал, составляющий основную мысль Авесты и всего маздаизма, представляет собой явление, для древних религий весьма необычное… Наиболее правдоподобно, даже бесспорно, то, что в дуализме Авесты отразились прежде всего антагонизм и вражда между оседлыми земледельческими племенами и кочевниками-скотоводами… Рознь эта и приняла форму борьбы между поклонниками агуров (иранцы) и почитателями дэвов (индийцы). — С. А. Токарев (ru)
- Daevas (persiska دیو div) är i zoroastrisk mytologi onda gudar och demoner som försöker förgöra det goda som Ahura Mazda och hans representanter Amesha Spentas skapat. (sv)
- 德弗（阿維斯陀語：𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀）又譯達埃瓦，也稱迪弗、德維。是瑣羅亞斯德教中惡魔的統稱，與善神阿胡拉對立。值得注意的是，在印度神話中，提婆（Deva）被視為善良的神族，而阿修羅（Asura）被視為負面、暴力的神族。《阿維斯塔》中的驅魔書《維提吠達特》就是針對惡魔德弗的宗教文獻。德弗與阿梅沙·斯彭塔、亞扎塔為敵對關係，主要的有二十多位。
* （Aka Manah）也稱（Akuman）：意為「惡思」、「惡意」，是瓦胡·馬納的死敵。
* （Druj）也稱（Dorough）：意為「虛偽」、「欺詐」，是阿沙·瓦希什塔的死敵。
* （Aēšma）也稱（Khashm）：意為「憤怒」、「暴虐」，是赫沙特拉·瓦伊里亞的死敵。
* （Tarōkmat）也稱（Tarumat）：意為「叛教」、「傲慢」，是斯彭塔·阿爾邁蒂的死敵。
* 托里茲（Tōrīz）也稱（Turīz）：意為「疾病」、「破壞」，是胡爾瓦塔特的死敵。
* （Astovidhātu）也稱（Astvīdāt）、（Vidhātu）、（Vīdāt）：意為「死亡」，是阿梅雷塔特的死敵。
* （Jah）也稱（Jahī）、（Jeh）：淫蕩女妖，一說為安哥拉.曼紐之妻，另說為安哥拉.曼紐之女。
* （Azhidahāka）也稱（Azhidahāk）、（Dahāk）：蛇形巨妖，傳說中的暴君。曾與火神阿塔爾爭奪靈光未遂。
* 阿普沙（Apausha）也稱（Apūsh）：旱神，是雨神蒂爾的死敵。
* （Pairīka）也稱帕里（Parey）：蠱惑女妖。
* （Bushyānsta）也稱（Būshāsp）、（Būshāsb）：貪睡惡魔，是遵命天使的死敵。
* （Mahrkūsha）或稱（Malkōs）、馬爾庫斯（Malkus）：是暴風雪惡魔。
* （Spenjrush）：雷電惡魔，是雨神蒂爾的死敵。
* （Vizaresha）也稱（Vīzarsh）、（Vayu）、瓦伊（Vāy）：拖死鬼。
* （Paityāra）也稱（Patyārak）：對抗惡魔。
* （Arashk）也稱（Rashk）：嫉妒惡魔。
* 孔德（Kund）：酗酒惡魔。
* （Zamak）：寒冬惡魔。
* （Pairīmat）：腐敗惡魔。
* （Mitr-Druj）也稱（Mehr-Dorough）：毀約惡魔。
* （Nasūsh）：骯髒惡魔。 (zh)
- Де́ви, дайва (авест.), диви (фарсі), в іранській міфології — злі духи, що протистоять благим духам — Ахура. Уявлення про девів сходять до епохи індо-іранської і індоєвропейської спільності; у давньоіндійській міфології деви — божества (як і споріднені з ними персонажі інших індоєвропейських традицій — див. Індоєвропейська міфологія), а асури — демони. Деви, проти яких спрямований «антидевівський напис» Ксеркса, іранського царя V ст. до н. е., шанувалися, мабуть, в одній з областей Ірану як боги: Ксеркс знищив їх святилище і насадив культ Аурамазди (Ахурамазди). «Видевдат» (средньоіранський «Кодекс проти девів») — звід законів і релігійних приписів проти девів. Сергій Олександрович Токарєв пише: Ниже их множество духов, или ангелов — язатов… Им всем противостоит такое же количество духов тьмы — дэвов…Такой резкий дуализм светлого и тёмного начал, составляющий основную мысль Авесты и всего маздаизма, представляет собой явление, для древних религий весьма необычное…Наиболее правдоподобно, даже бесспорно, то, что в дуализме Авесты отразились прежде всего антогонизм и вражда между оседлыми земледельческими племенами и кочевниками-скотоводами… Рознь эта и приняла форму борьбы между поклонниками агуров (иранцы) и почитателями дэвов (индийцы). Вони — породження «злої думки, брехні» (Друга, «Ясна» 32, 3), вони служать Ангро-Майнью . Їх незліченна кількість, образи девів слабо індивідуалізовані. Легендарні іранські царі і богатирі виступають як девоборці; в «Яштах» Ардвисура Анахіта дарує перемогу і владу над девами Йіме, Кай Кавуса та ін. Головний девоборець — Рустам. Згідно з фрагментом раннього Согдійського твору V ст., що дійшов до нас, Рустам осадив девів у їхньому місті, і ті, вирішивши загинути або позбавитися від ганьби, пішли на вилазку: «багато хто підійнявся на колісниці, багато на слонах, багато хто на свинях, багато на лисицях, багато хто на собаках, багато хто на зміях і ящірках, багато пішки, багато хто йшов літаючи, як шуліки, а також багато хто йшов перевернутим вниз головою і ногами догори … Вони здійняли дощ, сніг, град і сильний грім, вони видавали крики; випускали вогонь, полум'я і дим». Але Рустам здолав девів. «Шахнаме» рясніє сюжетами боротьби з девами: син першого царя Каюмарса Сіямак гине від руки чорного дева, але Хушанг (авест. Хошийанга), син Сіямака, разом з дідом вбиває чорного дева і відновлює знищене ним царство добра. Цар Ірану Кай Кавус, бажаючи знищити злих духів, вирушає в похід проти Мазендеранa — царства девів, і, засліплений їх чаклунством, потрапляє з дружиною в полон до білого дева. Кай Кавус закликає на допомогу Рустама, і той перемагає шаха Мазендерана Аршанг-Дева. (Шах марно намагається врятуватися від героя, перетворившись на камінь), а потім вбиває білого дева, звільняє царя і повертає йому зір зіллям з печінки дева. Уявлення про девів збереглися у фольклорі іранських народів; у таджиків деви — велетні, покриті шерстю, з гострими пазурами на руках і ногах, жахливими обличчями. Деви живуть в своїх лігвищах (девлох), в диких, важкодоступних місцях, або всередині гір, на дні озер, в надрах землі. Там вони стережуть скарби землі — дорогоцінні метали і камені; славляться ювелірним мистецтвом. Обвали в горах і землетруси пояснювалися роботою девів у своїх майстернях або тим, що «дев бушує». Деви ненавидять людей, вбивають їх або тримають у в'язницях в своїх оселях і пожирають кожен день по дві особи — на обід і на вечерю. Вони бездушні до благань бранців і на закляття ім'ям бога відповідають богохульством. Однак у таджиків зустрічаються і уявлення про девів як про благодійних істот: так Деві Сафед («біла богиня»), покровителька прях, які шанували її по п'ятницях, підносячи їй корж і утримуючись від роботи. У вірменській міфології і епосі деви (від іранськ. Дев) — злі духи, головним чином велетні, антропоморфного, іноді й зооморфного вигляду, часто з двома, трьома, сімома головами. Девам притаманна величезна сила. Живуть у горах, в печерах, в глибоких і темних ущелинах, в пустелях. Діють зазвичай групами — три, сім, сорок братів. Володіють великими скарбами. Викрадають красунь, царівен, спокушають їх. Герої, що воюють проти девів, завжди їх перемагають. Іноді деви вступають в дружбу з героями, допомагають їм у їхніх подвигах. Матері девів — теж велетки, мають величезні груди, перекинуті через плечі, більш доброзичливі по відношенню до людей, ніж їхні сини. У грузинській міфології і фольклорі деві (від іранськ. Дев) — злі духи. Деви зооморфні, рогаті і волосаті, багатоголові (від трьох до ста голів). Зі збільшенням числа голів зростає їх сила, на місці зрубаної голови виростає нова. Деви мешкають в підземеллях, але можуть жити й на землі, володіючи палацами і багатствами. Зазвичай разом живуть сім — дев'ять братів. Займаються деви скотарством і полюванням, викрадають і тримають в неволі красунь. У горян Грузії деви виступають як синоніми гнобителів і поневолювачів, проти них борються місцеві божества. Жіночі персоніфікації девів — велетки — менш злі, вони дають притулок і вогонь прибульцям і охороняють їх від своїх синів-людожерів. У міфології дагестанських народів деви (у цахурів іменується Абрак) — антропоморфні одноокі чудовиська величезних розмірів. Зазвичай мешкають по кілька братів з матір'ю в печері, в неприступній фортеці; живуть полюванням. Руйнують людське житло, вбивають людей. Відповідно до одного варіанту міфу, один з девів займався вівчарством; людей, що забрідали до нього в печеру, смажив разом з дичиною і з'їдав. Але знайшовся герой, який завдяки кмітливості врятувався від нього. Потрапивши в печеру дева, він випалив у сплячого чудовиська очі. Прокинувшись вранці, дев став навпомацки рахувати свої вівці, але людини, що вчепилась знизу за овечу вовну, не виявив, і герой разом з вівцями вибрався з печери. У міфологіях тюркомовних народів Малої і Середньої Азії, Казахстану, Кавказу, Західного Сибіру, Поволжя і гагаузів (тур. — dev; узб., дев; туркм. — дов; кирг. — доо; казах. — деу; каракалп. — д?у; карачаїв., балкар. — деу; у казанських татар — дию, у західносибірських татар — тив, у башкирів — дейе?) Деви — злі духи. У міфологіях тюркомовних народів образ дева індоєвропейського походження. Деви представлялися велетнями, що володіють величезною силою, іноді з декількома головами, чоловічої або жіночої статі. Іноді деви мають вигляд циклопа (у народів Середньої Азії та Казахстану, а також у турків). У турків і гагаузів Деви-велетки мають, як і албасти, довгі груди, які вони закидають за плечі. За поданням башкир, казанських і західносибірських татар, деви мають своє підземне царство. У міфах народів Середньої Азії збереглися уявлення про колишню добродійну роль девів. Зокрема, в міфах узбеків Хорезмської оази деви виступають як будівельники багатьох фортець і міст, в шаманських міфах узбеків, казахів і киргизів вони фігурують в числі духів — помічників шаманів. (Зазвичай, однак, вважалося, що деви завдають людині хвороб, а шаман повинен вигнати її або умилостивити девів). Як міфологічний персонаж деви найпоширеніші серед узбеків, а в інших народів вони частіше виступають як казкові образи (хоча і зберігають міфологічні риси). У тюркомовних народів Поволжя деви часто зближуються і об'єднуються в єдиний образ з парі (духи дію періє). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Daeva (daēuua, daāua, daeva) és el terme en idioma avèstic per a designar un tipus particular d'entitat sobrenatural amb característiques desagradables. En els Gathas, els textos més antics de l'Avesta o llibre sagrat del zoroastrisme, els daevas són "déus dolents" o "falsos déus". Aquest significat és evident en el persa antic del segle v aC. Per l'Avesta primitiu, els daevas són criatures nocives que promouen el caos i el desordre. En la tradició posterior i en el folklore, són personificacions de tots els mals imaginables. (ca)
- ديوها أو الديفا هي الأرواح الشريرة في الديانة الزرادشتية التي تساعد أهريمان اله الشر والفوضى. (ar)
- ダエーワ（アヴェスター語: daēva（輝ける者）、古代ペルシア語: daiva、中世ペルシア語: dēw（デーヴ）。近世ペルシア語ではディーヴ）は、イランやゾロアスター教の神話に登場する悪神。アンラ・マンユに仕えている悪魔達の総称であり、地獄で亡者達を苦しめる仕事をする悪魔達で、さまざまな姿をしている。 ダエーワが対抗するのが善神であるアムシャ・スプンタやヤザタである。 (ja)
- Daeva (daēuua, daāua, daēva) è un termine Avestico per una particolare categoria di entità sovrannaturali dalle caratteristiche maligne. Secondo la religione Zoroastriana (Mazdeismo) era una schiera di demoni al servizio dell'entità del male Angra Mainyu. (it)
- 다에바(아베스타어: 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀)는 조로아스터교의 악신 앙그라 마이뉴의 수하 악마들을 말한다. 본래 힌두교의 데바와 같은 기원을 지니지만 선신인 데바와 달리 다에바는 악신이며, 반대로 힌두교에서 아수라가 악신인 것과 달리 조로아스터교에서 아후라는 선신이라는 서로 정반대의 특성을 지니고 있다. 조로아스터교에서 앙그라 마이뉴의 창조물로 태어난 다에바들은 혼돈과 무질서를 일으키는 악신들이다. (ko)
- Dewa, pers. دیو dêv, śr.pers. dev, aw. daēuua, st. pers. daiva, st. arm. դէւ dēw. – zła istota demoniczna w zaratusztrianizmie. Księgi religijne zaratusztrianizmu podają około 40 imion ważniejszych dewów odpowiadających dobrym bytom Ahura Mazdy, Amesza Spentom i Jazatom. (pl)
- Daevas (persiska دیو div) är i zoroastrisk mytologi onda gudar och demoner som försöker förgöra det goda som Ahura Mazda och hans representanter Amesha Spentas skapat. (sv)
- Daévové jsou v zarathuštrismu démoni stojící v opozici proti nejvyššímu bohu Ahura Mazdovi a volící si namísto ašy „pravdy“ drudž „lži“. Jaké přesné místo zaujímali, je však z pramenů nejasné, stejně jako jejich vztah k védským dévům – bohům. Jejich označení vychází z pozdně indoevropského *deiwós „jasné nebe, denní světlo“, z něhož je odvozeno mnoho indoevropských výrazů pro božstvo jako výše zmíněné sanskrtské déva, latinské deus, nebo pragermánské *tīwaz. Někteří daévové odpovídají védským božstvům Mezi další daévy patří: (cs)
- A daeva (Avestan: 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀 daēuua) is a Zoroastrian supernatural entity with disagreeable characteristics. In the Gathas, the oldest texts of the Zoroastrian canon, the daevas are "gods that are (to be) rejected". This meaning is – subject to interpretation – perhaps also evident in the Old Persian "daiva inscription" of the 5th century BCE. In the Younger Avesta, the daevas are divinities that promote chaos and disorder. In later tradition and folklore, the dēws (Zoroastrian Middle Persian; New Persian divs) are personifications of every imaginable evil. Over time, the Daeva myth as Div became integrated to Islam. In contrast to Indian religions such as Hinduism and Buddhism, where devas belong to the category of divine beings or gods, in Zoroastrianism religion devas belongs to categ (en)
- Daeva (daēuua, daāua, daēva) que en avéstico tiene el significado de «un ser de luz resplandeciente», es un término utilizado para un tipo particular de ente sobrenatural o algo fuera de lo común con características desagradables (antagónicos, hostiles, maléficos). Estos seres son equivalentes, en las lenguas iranias, que incluyen el idioma pastún dêw (fantasma, demonio, gigante), el idioma baluchi dêw (gigante, monstruo), el idioma persa dīv (demonio, ogro, gigante), el idioma kurdo dêw (gigante, monstruo). En idioma georgiano como devi (დევი) o en iraní, es prestado al urdu como deo (դեւ|). (es)
- Daeva (avestisch), auch Daiva (daivā) oder Daevas sind im Avesta und im Zoroastrismus alte göttliche Wesenheiten der polytheistischen Tradition, die den Devas des Rigveda entsprechen. Daevas waren nach der Auffassung Zarathustras noch nicht die unheilvollen Wesen, die sie im jüngeren Avesta verkörpern; für den Religionsgründer sind die Daevas noch Götter, die abzulehnen sind, weil diese zwischen Wahrheit (avestisch asha oder ascha) und Lüge (avestisch druj oder drudsch) nicht unterscheiden können. (de)
- Un dive (en persan : دیو) ou daeva (daēuua, daāua, daēva) en avestique est un esprit maléfique de la mythologie iranienne qui aime causer la douleur et la destruction. L'étymologie de ce nom vient du mot indo-européen deiva signifiant « céleste, brillant ». Leur chef est Ahriman. Leurs opposants sont les ou génies bienfaisants qui obéissent à Ormuzd. Un dive célèbre est Div-e sephid, signifiant « Dive blanc », qui intervient dans l'histoire de Rostam et du démon blanc. Il existe aussi dans les histoires du Mazandaran. (fr)
- Õs daeva ( Avéstico: 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀 daēuua; Sânscrito: देव deva ) é uma entidade sobrenatural zoroástrica com características desagradáveis. Nos Gathas, os textos mais antigos do cânone zoroastriano, os daeva são "deuses que devem [ser] rejeitados". Este significado é- sujeito a interpretação- talvez também evidente na "inscrição daiva" do persa antigo do século V AEC. No Novo Avestá, os daeva são divindades que promovem o caos e a desordem. Em tradições e folclores posteriores, os dēws (persa médio zoroástrico; Novo Persa: divs) são personificações de todos os males imagináveis. (pt)
- De daêva's (Avestisch; Oudperzisch: daiva's; Middelperzisch: diws/dêws) (Armeens: Դևեր; dever) vormen een groep van mannelijke en vrouwelijke goddelijke wezens in het zoroastrisme. Oorspronkelijk waren ze traditionele goden van de pre-zoroastrische proto-Iraniërs en proto-Armeniërs, maar mettertijd werden ze in het zoroastrisme als demonen beschouwd. Daêva’s waren door zoroastriërs verworpen wezens die wanorde en ziekte zouden veroorzaken. (nl)
- Ди́вы, дэ́вы (авест. 𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀 daēuua, daāua, daēva) — сверхъестественные человекоподобные существа, имеющие вид великанов. Присутствуют в тюркской (азербайджанской, башкирской, татарской, узбекской и др.), иранской, славянской, грузинской, армянской, мифологиях, в зороастризме — злые духи. — С. А. Токарев (ru)
- Де́ви, дайва (авест.), диви (фарсі), в іранській міфології — злі духи, що протистоять благим духам — Ахура. Уявлення про девів сходять до епохи індо-іранської і індоєвропейської спільності; у давньоіндійській міфології деви — божества (як і споріднені з ними персонажі інших індоєвропейських традицій — див. Індоєвропейська міфологія), а асури — демони. Деви, проти яких спрямований «антидевівський напис» Ксеркса, іранського царя V ст. до н. е., шанувалися, мабуть, в одній з областей Ірану як боги: Ксеркс знищив їх святилище і насадив культ Аурамазди (Ахурамазди). «Видевдат» (средньоіранський «Кодекс проти девів») — звід законів і релігійних приписів проти девів. (uk)
- 德弗（阿維斯陀語：𐬛𐬀𐬉𐬎𐬎𐬀）又譯達埃瓦，也稱迪弗、德維。是瑣羅亞斯德教中惡魔的統稱，與善神阿胡拉對立。值得注意的是，在印度神話中，提婆（Deva）被視為善良的神族，而阿修羅（Asura）被視為負面、暴力的神族。《阿維斯塔》中的驅魔書《維提吠達特》就是針對惡魔德弗的宗教文獻。德弗與阿梅沙·斯彭塔、亞扎塔為敵對關係，主要的有二十多位。
* （Aka Manah）也稱（Akuman）：意為「惡思」、「惡意」，是瓦胡·馬納的死敵。
* （Druj）也稱（Dorough）：意為「虛偽」、「欺詐」，是阿沙·瓦希什塔的死敵。
* （Aēšma）也稱（Khashm）：意為「憤怒」、「暴虐」，是赫沙特拉·瓦伊里亞的死敵。
* （Tarōkmat）也稱（Tarumat）：意為「叛教」、「傲慢」，是斯彭塔·阿爾邁蒂的死敵。
* 托里茲（Tōrīz）也稱（Turīz）：意為「疾病」、「破壞」，是胡爾瓦塔特的死敵。
* （Astovidhātu）也稱（Astvīdāt）、（Vidhātu）、（Vīdāt）：意為「死亡」，是阿梅雷塔特的死敵。
* （Jah）也稱（Jahī）、（Jeh）：淫蕩女妖，一說為安哥拉.曼紐之妻，另說為安哥拉.曼紐之女。
* （Azhidahāka）也稱（Azhidahāk）、（Dahāk）：蛇形巨妖，傳說中的暴君。曾與火神阿塔爾爭奪靈光未遂。
* 阿普沙（Apausha）也稱（Apūsh）：旱神，是雨神蒂爾的死敵。
* （Pairīka）也稱帕里（Parey）：蠱惑女妖。
* （Bushyānsta）也稱（Būshāsp）、（Būshāsb）：貪睡惡魔，是遵命天使的死敵。
* （Mahrkūsha）或稱（Malkōs）、馬爾庫斯（Malkus）：是暴風雪惡魔。
* （Spenjrush）：雷電惡魔，是雨神蒂爾的死敵。
* （Viza (zh)
|