| dbo:abstract
|
- الغريم أو الخصم (بالإنجليزية: Antagonist)، هو شخصية أو مجموعة شخصيات، وفي بعض الأحيان مؤسسة، تمثل ما يعاكس ويُضاد ما يفعله البطل أو الشخصية الرئيسية، ويؤمن به. في الشكل الكلاسيكي من القصص حيث يحتوي النسيج القصصي على بطل يقاتل شريراً، يمكن اعتبار الاثنين كعامل رئيسي وعامل مضاد على التوالي. أوجد الكتاب أوضاعاً أكثر تعقيداً للعامل المضاد، كما في القصص التي تُروى من منظور الشرير، حيث يُعتبر أي بطل يحاول إيقاف الشرير عاملاً مضاداً. هذا النوع من العوامل المضادة يُمثَل غالباً برجال الشرطة أو قوى فرض الأمن الأخرى. فيلم ، فيلم أمريكي عن طاقم غواصة سوفيتي خلال الحرب الباردة أعداء للولايات المتحدة يقدمهم كعوامل رئيسية، خالقاً نوعاً من المفارقة حيث أن صناعة الأفلام الأمريكية تقدم قوات الولايات المتحدة الأمريكية باعتبارهم الأشخاص الذين يقاتلون لأجل «الخير» و«العدالة» ما يُناقض كونهم عوامل مضادة. غالباً، لا تقدم القصص ببساطة شخصيات يمكن تعريفها بسهولة كبطولية أو شريرة. وبدلاً من ذلك، يصبح العامل المضاد هو الشخصية، أو المجموعة، أو القوة الميتافيزيقية التي تمثل العقبة الرئيسية في قصة العامل الرئيسي. حيث أن العوامل المضادة ليست بالضرورة بشرية، فغالباً ما توفر قوى الطبيعة والعوامل النفسية العنصر المضاد، وعلى سبيل المثال فإن فيلم يمثل تشخيصاً ميتافيزيقياً للموت الذي يحاول قتل الناس في «حوادث» رهيبة كجزء من خطة أكبر. (ar)
- Antagonista (starořecky ανταγωνιστής, oponent, rival, vyzývatel) je v literatuře, múzickém umění a filmovém umění či počítačových hrách postava (případně skupina postav nebo instituce), která koná v opozici vůči protagonistovi (hlavní postavě, hrdinovi, klíčové postavě). Například v Shakespeareově tragédii Othello je Jago antagonistou Othella. V Hugově Chrámu Matky Boží v Paříži je antagonistou arcijáhen z Notre-Dame Claudius Frollo (protagonistou je Quasimodo). Klasický literární příběh je nesen dvěma hlavními postavami – protagonistou (hrdinou) a antagonistou. Obecně však antagonista nemusí být morálně negativní postavou, ale je charakteristický tím, že jedná proti protagonistovi. Příkladem mohou být policisté a detektivové v románech o lupiči-gentlemanovi Arsènu Lupinovi (autorem je Maurice Leblanc) nebo Andrej Štolc, přítel Oblomova, protagonisty románu Oblomov Ivana Alexandroviče Gončarova. (cs)
- An antagonist is a character in a story who is presented as the chief foe of the protagonist. (en)
- Antagonisto laŭ PIV estas aktiva, principa kontraŭulo. Tio estas en rakontologio, kaj ĝenerald en ajna historia, mita aŭ fikcia okazo, estas la rolulo, persono aŭ ties grupo, foje eĉ institucio, kiu intervenas en historio, kaj kiu reprezentas la opozicion al protagonisto aŭ heroo kontraŭ kiu tiu devas fronti. Ĝi reprezentas la forton kaj ŝajna kaj necesa por ke estu konflikto. La antagonisto ne necese devas esti ĉiam homo nek nepre necese bona aŭ malbona. Ĝi povas ankaŭ reprezenti iun psikologian aŭ mistikisman elementon. En la tipa stilo de la historioj en kiuj heroo devas fronti maliculon, ambaŭ povs esti difinitaj kiel protagonisto aŭ antagonisto unu de la alia, respektive. Tamen, en kelkaj okazoj la kreantoj de historioj kreis diversajn komplikajn situaciojn, kiel por ekzemplo, rakonti la historion ekde la vidpunkto de la maliculo, kaj tiam oni nomas ĝin antagonisma protagonisto aŭ antiheroo. Sed ĝenerale, la heroo estas la protagonisto, kaj kiu aŭ kiuj opozicias estas la antagonistoj aŭ antiherooj. (eo)
- Der Antagonist (altgriechisch ἀνταγωνιστής – „Gegenspieler“) in Drama und Prosa ist der hauptsächliche Gegner des Protagonisten und diejenige Kraft der Erzählung, die sein Handeln behindert. Die Rolle des Antagonisten besteht ganz allgemein darin, die Handlungsabsichten des Protagonisten zu durchkreuzen. (de)
- Antagonista protagonistak edo heroiak aurre egin beharreko pertsonaia edo pertsonaia taldea da, batzuetan erakundea ere izaten dena. Gatazka bat egon dadin behar den indarra irudikatzen du. Heroiak bati aurre egin behar dion istorioen ohiko estiloan, biak ala biak definitu daitezke bestearen protagonista edo antagonista bezala. Baina, kasuren batzuetan, istorioen sortzaileek, egoera konplexu ezberdinak sortu dituzte. Kasuren batzuetan, istorioa, bilauaren ikuspegitik kontatzen da, eta, kasu horietan, heroia da protagonista, eta, aurka egiten diotenak, antagonistak dira. Protagonistaren aurkakoa da, gaiztoa. Istorioek ez dute heroi edo maltzur bezala identifika daitezkeen pertsonairik izan behar. Horren ordez, antagonista, istorioaren protagonista nagusiaren aurka egiten duten pertsonaia, pertsonai taldea edo indar naturalak izango lirateke. Antagonista, ez da, derrigorrez, gizakia izan behar, ezta "gaiztoa" edo "ona" ere. Antagonistak, elementu psikologiko edo mistiko bat ere irudika dezake. (eu)
- El antagonista, en la narratología, y en general en cualquier suceso histórico, mítico o de ficción, es el personaje o grupo de personajes, e incluso a veces una institución, que interviene en una historia, y que representa la oposición a un protagonista o héroe (es quien cumple el lugar del villano) al cual se debe enfrentar y combatir. Representa la fuerza aparente y necesaria para que exista un conflicto. El antagonista no necesariamente tiene que ser siempre un humano ni tampoco en sí mismo bueno o malo. Puede también representar algún elemento psicológico o místico. En el estilo típico de las historias en que un héroe se debe enfrentar a un villano, ambos pueden ser definidos como protagonistas o antagonistas del otro, respectivamente. Sin embargo, en algunas ocasiones los creadores de las historias han creado diversas situaciones complejas, como por ejemplo, contar la historia desde el punto de vista del villano, al que entonces se le denomina protagonista antagónico o antihéroe. Pero por lo general, el héroe es el protagonista, y quien o quienes se le oponen son los antagonistas o anti héroes. (es)
- Un antagoniste (du mot grec ἀνταγωνιστής, antagonistes, de άντι, face à et άγών, combat : « opposant, adversaire, rival »), dans le théâtre grec antique, est un personnage, un groupe de personnages, ou une institution, qui représente l'opposition du protagoniste. En d'autres termes, « une personne, ou un groupe de gens qui s'opposent au(x) personnage(s) principal/principaux ». Par exemple, dans certaines histoires classiques, un héros combat, d'une manière ou d'une autre, un méchant, et les deux personnages peuvent être considérés comme étant un protagoniste et un antagoniste. L'antagoniste peut également représenter une menace ou un obstacle au personnage principal. Outre le champ théâtral d'origine, ce terme peut être appliqué à d'autres arts du récit comme la littérature, la bande dessinée ou le cinéma. (fr)
- Antagonis adalah karakter yang melawan atau menentang tujuan utama dari karakter utama atau protagonis. Antagonis sering merupakan seorang penjahat atau hal lainnya yang merupakan konflik dengan protagonis. Antagonis biasanya jahat dan tidak baik serta sering membuat nilai-nilai negatif. Padahal, tidak semua antagonis jahat. Dalam pembelajaran bahasa Indonesia di sekolah - sekolah, bahkan sejak sekolah dasar, antagonis sering diidentikkan dengan tokoh yang jahat, dan protagonis adalah tokoh yang baik. (in)
- 敵役（かたきやく、てきやく）とは、演劇・映画・テレビドラマなどの作品において、主役に敵対する存在として立ちはだかる役柄。敵役は英語でアンタゴニスト（Antagonist）と言う。悪役とも呼ばれるが、厳密には若干の差異がある。 (ja)
- In narratologia (ma anche nel cinema, nei videogiochi, nella televisione e in altri campi della finzione) il termine antagonista viene usato generalmente per indicare il personaggio che, in una storia, si oppone al protagonista. Nei generi letterari che utilizzano la figura dell'eroe (bravo) in senso lato o in senso stretto (per esempio fiabe e romanzi cavallereschi), l'antagonista rappresenta l'antieroe o il cattivo. Tuttavia, l'associazione protagonista-buono e antagonista-cattivo non è evidentemente universale e molte opere sono narrate dal punto di vista di un personaggio "cattivo". L'antagonista (inteso come l'elemento che si oppone all'azione e al successo del protagonista) non è necessariamente un personaggio in senso stretto; può corrispondere a un gruppo, un sistema sociale, una forza della natura, e via dicendo. Fra gli innumerevoli esempi in questo senso si possono citare 1984 di George Orwell (sistema sociale come antagonista) o Il vecchio e il mare di Ernest Hemingway (natura come antagonista). Addirittura, l'antagonista può essere indefinibile; si pensi per esempio a opere di Franz Kafka come Il processo, in cui proprio l'assenza di un antagonista chiaramente delineato contribuisce a creare una sensazione di angoscia e impotenza a cui ci si riferisce con l'aggettivo "kafkiano". La relazione fra antagonista e protagonista può essere ambigua. Un esempio celebre in questo senso è Moby Dick di Herman Melville, in cui l'antagonista potrebbe essere la balena cacciata dal Capitano Achab o il capitano stesso (che con il suo fanatismo diventa antagonista del personaggio Ishmael rappresentato dalla voce narrante del romanzo). (it)
- 반동인물(反動人物, anti-agonist)은 영화, 드라마, 무대 연극, 소설 등의 작품에서 사건을 이끄는 주동인물에 적대하고, 가로막는 역할을 한다. 이야기안의 갈등구조를 만드는 중요한 역할을 하는 인물이다. 판소리계 고전소설 《춘향전》에서 춘향이에게 수청을 강요하면서 핍박함으로써 이몽룡과 춘향전의 사랑을 방해하는 변학도가 반동인물이다. 영화, 드라마에서도 선한 인물만 나오면 드라마나 영화를 보는 즐거움이 없다는 말처럼, 반동인물은 주동인물과의 갈등으로써 시청자들의 긴장을 높여 드라마를 보는 즐거움을 높인다. (ko)
- De antagonist is, in de verteltechniek zoals die wordt toegepast in literaire verhalen en in films, de tegenspeler van de protagonist. Beide figuren spelen een hoofdrol in het verhaal. In de klassieke strijd tussen goed en kwaad is de protagonist gewoonlijk de 'held' van het verhaal en de antagonist is, of vertegenwoordigt, de kwade genius of de 'slechterik'. De antagonist van het verhaal probeert het de protagonist moeilijker, of onmogelijk, te maken zijn doel te bereiken. De verteller of scenarist zal over het algemeen bij de lezer of kijker sympathie trachten te wekken voor de 'held' en het tegendeel voor de tegenstander. Het kan echter voorkomen dat de lezer of toeschouwer hiermee op het verkeerde been wordt gezet en de sympathie (geleidelijk of plotseling) verschuift. Dit soort verrassende plots wordt soms toegepast in thrillers en detectiveverhalen. Epiek en narratologie (nl)
- Antagonista (dosł. „oponent, przeciwnik, adwersarz”) – postać literacka, istotna dla fabuły utworu, która jest przeciwnikiem głównego bohatera, określanego mianem protagonisty. W teatrze greckim był to aktor, który w tragedii grał drugą co do ważności rolę. W sztukach teatralnych, filmach, komiksach, grach jest to zwykle postać negatywna, często będąca czarnym charakterem. (pl)
- Antagonisten är inom film- och litteraturvetenskap en person i motsats- eller konkurrensförhållande till den person eller den rollfigur som betraktas som huvudperson. För att berättelsen inte ska bli alltför polariserad eller entydig, brukar författare ändå försöka skapa viss sympati för antagonisten hos läsaren, eller ge antagonisten starka drag av patos och driftighet på ett sätt som verkar lockande. I en berättelse där hjälten är skurken i historien, t.ex. Richard III så brukar antagonisten kallas för "antiskurk", en parafras på antihjälten. Antiskurken fyller funktionen av antagonisten i det att antiskurken försöker hindra huvudpersonen från att nå sitt mål, men huvudpersonen i historien är osympatisk eller rent av ond. Begreppet antagonism används även i diskursanalys, där konflikten mellan två synsätt eller förhållanden jämförs. (sv)
- Um antagonista (do grego ἀνταγωνιστής - antagonistes, "oponente, competidor, rival") é um personagem, grupo de personagens, ou uma instituição, que representa a oposição contra a qual o protagonista tem de lutar. Em outras palavras, é uma pessoa, ou um grupo de pessoas que se opõem ao personagem principal, ou aos personagens principais. Não é sinônimo de vilão, pois no caso do protagonista ser um anti-herói, os antagonistas podem ser os verdadeiros heróis. Um exemplo é Mr.Brooks (Kevin Costner), no filme de mesmo nome, em que Brooks é um serial-killer e a antagonista é Tracy Atwood (Demi Moore), a detetive responsável pelo caso. O antagonista não precisa ser necessariamente um personagem, podendo ser o próprio ambiente onde se encontra o protagonista, um traço de personalidade ou sentimento do próprio herói contra o qual ele luta (como o ciúme em Otelo, o Mouro de Veneza) ou até mesmo uma ideia ou conceito que é a principal fonte dos conflitos da história (como um preconceito ou a inveja). (pt)
- Антагони́ст (от др.-греч. ἀνταγωνιστής «соперник, противник» ← ἀντί «против» + ἀγωνίζομαι «биться, сражаться», ἀγωνιστής «борец») — в художественном произведении: персонаж, противодействующий главному герою (протагонисту) на пути к достижению его целей. Противостояние антагонист-протагонист является одной из возможных движущих сил центрального конфликта произведения. Действия антагониста не только создают препятствия, которые протагонист должен преодолевать, но и могут служить причиной развития характера протагониста. Возможно и существование сюжета без антагониста. Как антагонист может выступать не единичный персонаж, а группа персонажей (семья, организация и т. п.) или неперсонифицированная сила — природный катаклизм, общественный строй. Возможно расширительное определение антагониста, включающее в себя не только внешние по отношению к протагонисту силы, но также и общие моральные принципы или его собственные черты характера. Возможна и более узкая трактовка понятия, когда в противостоящей герою группе персонажей как антагонист рассматривается только один, «самый главный» злодей произведения. В классической литературе, прежде всего в древнегреческой трагедии, обычно главный герой (протагонист) выступает как положительный персонаж, носитель добра, а антагонист является отрицательным персонажем, злодеем. Однако «отрицательность» антагониста может быть сглажена — так, в «Ромео и Джульетте» выступающие антагонистами героев родители и члены семей не столько злодеи, сколько упрямствующие в своих заблуждениях забияки и глупцы; однако и в этом случае фигура антагониста вызывает неодобрение автора. Соотношение «протагонист добродетельнее антагониста» может и полностью нарушаться, например, в шекспировском «Макбете» против главного героя выступает более добродетельный Макдуф. Возможен и сюжет, в котором протагонист и антагонист — равновеликие друг другу герои (Ахилл и Гектор в гомеровской Илиаде). Фигура антагониста в разных жанрах несёт свои характерные особенности. Так, в комедии обычно именно антагонист вовлекает героя в комические ситуации; в триллере и хорроре с антагонистом связываются наиболее яркие и натуралистичные сцены схваток, насилия и смерти, в какой-то степени именно изображение антагониста как олицетворения сил зла может быть основной художественной задачей жанра; для вестерна характерно некоторое сближение между протагонистом и антагонистом, сходство в образе действия и методах; в женском любовном романе антагонистка, как правило, старше и опытнее героини, она провоцирует героиню нарушать запреты и ставит перед ней «трудные задачи», способствуя женской инициации героини. Антагониста не следует путать с антигероем — протагонистом, наделённым отрицательными качествами. (ru)
- Антагоні́ст — персонаж, який є ворогом головного героя чи героїв і поборювання якого відіграє помітну або й провідну роль у сюжеті художнього твору. Здебільшого антагоністи є негативними персонажами й уособлюють собою ті чи інші вади. У класичній літературі ними є чільні лиходії, що активно протистоять протагоністам. Однак, модерні автори подекуди змішують їхні функції й часто міняють їх місцями, творячи заплутані сюжети. Не варто плутати антагоністів із героями, які змагаються між собою — в цьому разі їхні лінії більш-менш рівноправні, так само відносно рівномірно розподілені й авторські симпатії. У випадку ж з антагоністом чітко видно, хто саме є головним героєм, чия сюжетна лінія є основною, а чия — допоміжною. Антагоніст у композиції, як правило, має допоміжну роль, втілюючи проблему, яку повинні розв'язати головні герої, його сюжетна лінія не є самостійною і слугує для поступу ліній головних героїв. Позаяк антагоністам зазвичай приділяється далеко менше уваги, ніж протагоністам, їх нерідко увиразнюють якісь особливі, прикметні, гіпертрофовані риси вдачі й зовнішності. Колоритна подоба замінює антагоністам глибину характеру, на показ та розвиток якого часто-густо елементарно бракує часу, позаяк більшу частину зображуваного простору обіймає протагоніст. Часом ці образи дуже вдалі, деколи навіть затьмарюють не надто яскравих головних героїв. За приклади можуть правити Дарт Вейдер у «Зоряних війнах» і Ернст Ставро Блофельд в «Бондіані». (uk)
- 對立角色（英語：Antagonist）是故事中與主角互相敵對的角色或組織，換言之、是反對主角的個人或群體。對立角色並不一定是反派角色，例如在以惡徒為主角的故事中，對立角色就有可能是正義之士。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- An antagonist is a character in a story who is presented as the chief foe of the protagonist. (en)
- Der Antagonist (altgriechisch ἀνταγωνιστής – „Gegenspieler“) in Drama und Prosa ist der hauptsächliche Gegner des Protagonisten und diejenige Kraft der Erzählung, die sein Handeln behindert. Die Rolle des Antagonisten besteht ganz allgemein darin, die Handlungsabsichten des Protagonisten zu durchkreuzen. (de)
- Antagonis adalah karakter yang melawan atau menentang tujuan utama dari karakter utama atau protagonis. Antagonis sering merupakan seorang penjahat atau hal lainnya yang merupakan konflik dengan protagonis. Antagonis biasanya jahat dan tidak baik serta sering membuat nilai-nilai negatif. Padahal, tidak semua antagonis jahat. Dalam pembelajaran bahasa Indonesia di sekolah - sekolah, bahkan sejak sekolah dasar, antagonis sering diidentikkan dengan tokoh yang jahat, dan protagonis adalah tokoh yang baik. (in)
- 敵役（かたきやく、てきやく）とは、演劇・映画・テレビドラマなどの作品において、主役に敵対する存在として立ちはだかる役柄。敵役は英語でアンタゴニスト（Antagonist）と言う。悪役とも呼ばれるが、厳密には若干の差異がある。 (ja)
- 반동인물(反動人物, anti-agonist)은 영화, 드라마, 무대 연극, 소설 등의 작품에서 사건을 이끄는 주동인물에 적대하고, 가로막는 역할을 한다. 이야기안의 갈등구조를 만드는 중요한 역할을 하는 인물이다. 판소리계 고전소설 《춘향전》에서 춘향이에게 수청을 강요하면서 핍박함으로써 이몽룡과 춘향전의 사랑을 방해하는 변학도가 반동인물이다. 영화, 드라마에서도 선한 인물만 나오면 드라마나 영화를 보는 즐거움이 없다는 말처럼, 반동인물은 주동인물과의 갈등으로써 시청자들의 긴장을 높여 드라마를 보는 즐거움을 높인다. (ko)
- Antagonista (dosł. „oponent, przeciwnik, adwersarz”) – postać literacka, istotna dla fabuły utworu, która jest przeciwnikiem głównego bohatera, określanego mianem protagonisty. W teatrze greckim był to aktor, który w tragedii grał drugą co do ważności rolę. W sztukach teatralnych, filmach, komiksach, grach jest to zwykle postać negatywna, często będąca czarnym charakterem. (pl)
- 對立角色（英語：Antagonist）是故事中與主角互相敵對的角色或組織，換言之、是反對主角的個人或群體。對立角色並不一定是反派角色，例如在以惡徒為主角的故事中，對立角色就有可能是正義之士。 (zh)
- الغريم أو الخصم (بالإنجليزية: Antagonist)، هو شخصية أو مجموعة شخصيات، وفي بعض الأحيان مؤسسة، تمثل ما يعاكس ويُضاد ما يفعله البطل أو الشخصية الرئيسية، ويؤمن به. في الشكل الكلاسيكي من القصص حيث يحتوي النسيج القصصي على بطل يقاتل شريراً، يمكن اعتبار الاثنين كعامل رئيسي وعامل مضاد على التوالي. (ar)
- Antagonista (starořecky ανταγωνιστής, oponent, rival, vyzývatel) je v literatuře, múzickém umění a filmovém umění či počítačových hrách postava (případně skupina postav nebo instituce), která koná v opozici vůči protagonistovi (hlavní postavě, hrdinovi, klíčové postavě). Například v Shakespeareově tragédii Othello je Jago antagonistou Othella. V Hugově Chrámu Matky Boží v Paříži je antagonistou arcijáhen z Notre-Dame Claudius Frollo (protagonistou je Quasimodo). (cs)
- Antagonisto laŭ PIV estas aktiva, principa kontraŭulo. Tio estas en rakontologio, kaj ĝenerald en ajna historia, mita aŭ fikcia okazo, estas la rolulo, persono aŭ ties grupo, foje eĉ institucio, kiu intervenas en historio, kaj kiu reprezentas la opozicion al protagonisto aŭ heroo kontraŭ kiu tiu devas fronti. Ĝi reprezentas la forton kaj ŝajna kaj necesa por ke estu konflikto. La antagonisto ne necese devas esti ĉiam homo nek nepre necese bona aŭ malbona. Ĝi povas ankaŭ reprezenti iun psikologian aŭ mistikisman elementon. En la tipa stilo de la historioj en kiuj heroo devas fronti maliculon, ambaŭ povs esti difinitaj kiel protagonisto aŭ antagonisto unu de la alia, respektive. Tamen, en kelkaj okazoj la kreantoj de historioj kreis diversajn komplikajn situaciojn, kiel por ekzemplo, rakonti (eo)
- Antagonista protagonistak edo heroiak aurre egin beharreko pertsonaia edo pertsonaia taldea da, batzuetan erakundea ere izaten dena. Gatazka bat egon dadin behar den indarra irudikatzen du. Heroiak bati aurre egin behar dion istorioen ohiko estiloan, biak ala biak definitu daitezke bestearen protagonista edo antagonista bezala. Baina, kasuren batzuetan, istorioen sortzaileek, egoera konplexu ezberdinak sortu dituzte. Kasuren batzuetan, istorioa, bilauaren ikuspegitik kontatzen da, eta, kasu horietan, heroia da protagonista, eta, aurka egiten diotenak, antagonistak dira. Protagonistaren aurkakoa da, gaiztoa. (eu)
- El antagonista, en la narratología, y en general en cualquier suceso histórico, mítico o de ficción, es el personaje o grupo de personajes, e incluso a veces una institución, que interviene en una historia, y que representa la oposición a un protagonista o héroe (es quien cumple el lugar del villano) al cual se debe enfrentar y combatir. Representa la fuerza aparente y necesaria para que exista un conflicto. El antagonista no necesariamente tiene que ser siempre un humano ni tampoco en sí mismo bueno o malo. Puede también representar algún elemento psicológico o místico. En el estilo típico de las historias en que un héroe se debe enfrentar a un villano, ambos pueden ser definidos como protagonistas o antagonistas del otro, respectivamente. Sin embargo, en algunas ocasiones los creadore (es)
- Un antagoniste (du mot grec ἀνταγωνιστής, antagonistes, de άντι, face à et άγών, combat : « opposant, adversaire, rival »), dans le théâtre grec antique, est un personnage, un groupe de personnages, ou une institution, qui représente l'opposition du protagoniste. En d'autres termes, « une personne, ou un groupe de gens qui s'opposent au(x) personnage(s) principal/principaux ». Par exemple, dans certaines histoires classiques, un héros combat, d'une manière ou d'une autre, un méchant, et les deux personnages peuvent être considérés comme étant un protagoniste et un antagoniste. L'antagoniste peut également représenter une menace ou un obstacle au personnage principal. (fr)
- In narratologia (ma anche nel cinema, nei videogiochi, nella televisione e in altri campi della finzione) il termine antagonista viene usato generalmente per indicare il personaggio che, in una storia, si oppone al protagonista. Nei generi letterari che utilizzano la figura dell'eroe (bravo) in senso lato o in senso stretto (per esempio fiabe e romanzi cavallereschi), l'antagonista rappresenta l'antieroe o il cattivo. Tuttavia, l'associazione protagonista-buono e antagonista-cattivo non è evidentemente universale e molte opere sono narrate dal punto di vista di un personaggio "cattivo". (it)
- De antagonist is, in de verteltechniek zoals die wordt toegepast in literaire verhalen en in films, de tegenspeler van de protagonist. Beide figuren spelen een hoofdrol in het verhaal. In de klassieke strijd tussen goed en kwaad is de protagonist gewoonlijk de 'held' van het verhaal en de antagonist is, of vertegenwoordigt, de kwade genius of de 'slechterik'. Epiek en narratologie (nl)
- Um antagonista (do grego ἀνταγωνιστής - antagonistes, "oponente, competidor, rival") é um personagem, grupo de personagens, ou uma instituição, que representa a oposição contra a qual o protagonista tem de lutar. Em outras palavras, é uma pessoa, ou um grupo de pessoas que se opõem ao personagem principal, ou aos personagens principais. (pt)
- Antagonisten är inom film- och litteraturvetenskap en person i motsats- eller konkurrensförhållande till den person eller den rollfigur som betraktas som huvudperson. För att berättelsen inte ska bli alltför polariserad eller entydig, brukar författare ändå försöka skapa viss sympati för antagonisten hos läsaren, eller ge antagonisten starka drag av patos och driftighet på ett sätt som verkar lockande. I en berättelse där hjälten är skurken i historien, t.ex. Richard III så brukar antagonisten kallas för "antiskurk", en parafras på antihjälten. Antiskurken fyller funktionen av antagonisten i det att antiskurken försöker hindra huvudpersonen från att nå sitt mål, men huvudpersonen i historien är osympatisk eller rent av ond. (sv)
- Антагоні́ст — персонаж, який є ворогом головного героя чи героїв і поборювання якого відіграє помітну або й провідну роль у сюжеті художнього твору. Здебільшого антагоністи є негативними персонажами й уособлюють собою ті чи інші вади. У класичній літературі ними є чільні лиходії, що активно протистоять протагоністам. Однак, модерні автори подекуди змішують їхні функції й часто міняють їх місцями, творячи заплутані сюжети. (uk)
- Антагони́ст (от др.-греч. ἀνταγωνιστής «соперник, противник» ← ἀντί «против» + ἀγωνίζομαι «биться, сражаться», ἀγωνιστής «борец») — в художественном произведении: персонаж, противодействующий главному герою (протагонисту) на пути к достижению его целей. Противостояние антагонист-протагонист является одной из возможных движущих сил центрального конфликта произведения. Действия антагониста не только создают препятствия, которые протагонист должен преодолевать, но и могут служить причиной развития характера протагониста. Возможно и существование сюжета без антагониста. (ru)
|