Координати: 44°06′00″ пн. ш. 39°05′00″ сх. д. / 44.1° пн. ш. 39.083333333333° сх. д. / 44.1; 39.083333333333
Очікує на перевірку

Туапсе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Туапсе
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Туапсинський район
Код ЗКАТУ: 03432000000
Код ЗКТМО: 03655101001
Основні дані
Час заснування 1838
Населення 62 100 осіб (2002)
Площа 33,41 км²
Поштові індекси 352800
Телефонний код +7 86167
Географічні координати: 44°06′00″ пн. ш. 39°05′00″ сх. д. / 44.1° пн. ш. 39.083333333333° сх. д. / 44.1; 39.083333333333
Влада
Вебсторінка tuapse.ru
Міський голова Зверєв Володимир Костянтинович
Мапа
Туапсе (Росія)
Туапсе
Туапсе

Мапа


CMNS: Туапсе у Вікісховищі

Туапсе (адиг. Тӏуапсы, трансліт. Thuapsə) — місто крайового підпорядкування і районний центр Туапсинського району Краснодарського краю Російської Федерації.

Археологія

[ред. | ред. код]

Сліди перших поселень людини на території міста мають вік близько 300 тис. років. Близько 3 тис. років до н. е. у районі жили племена, що побудували дольмени.

Історія

[ред. | ред. код]

Найраніша згадка адигейського слова Туапсе (від «туапсе» — «дворіччя», «місцевість, що лежить нижче злиття двох річок» — річка Туапсе, утворена злиттям двох гірських річок — Чиліпсі і Пшенахо зустрічається у VI–II століттях до н. е. (у грецькій транскрипції — Топсида). Уже тоді в цьому місці існувало поселення шапсугів, яке було великим центром работоргівлі.

З XV століття — поселення у складі Османської імперії.

У складі Російської імперії

[ред. | ред. код]
  • 1829 — узбережжя відходить до Російської імперії по Адріанопольському мирному договору.
  • 1838 — будівництво укріплення Вельямінівське (в честь генерала О. А. Вельяминова (1785–1838) у рамках Чорноморської укріпленої берегової лінії (через рік зруйновано шапсугами, відновлено).
  • 1853 — в умовах Кримської війни росіяни змушені залишити укріплення, попередньо зруйнувавши його.
  • 1857 — облаштування османської бази, яка постачала адигам зброю.
  • 1859 — морський десант під командуванням майора Левашова руйнує османську базу.
  • 1864 — загін генерала Геймана дійшов до Туапсе й опанував руїнами форту Вельяміновського.
  • 1864 — депортація адигів (шапсугів, убихів тощо) до Османської імперії (див. Кавказьке мухаджирство). Район Туапсе — головний пункт морської евакуації.
  • 1864 — початок заселення узбережжя російськими громадянами. Тут поселяються росіяни, вірмени, греки тощо.
  • 1867 — будівництво маяка на мисі Кадош (в межах міста).
  • 1875 — заснування цивільного поселення — Вельяміновський посад.
  • 1895 — до поселення прокладено шосейні дороги «НоворосійськСухум» і «Майкоп–Туапсе».
  • 1896 — початок будівництва морського порту.
  • 1897 — перейменування в посад Туапсе, окружний центр Чорноморської губернії.
  • 1916 — посад отримав статус міста, проведена залізниця «Армавір–Туапсе».

1917–1920 рр. під час Російської громадянської війни місто кілька разів переходить з рук у руки, було дуже зруйновано. Належало Кубанській народній республіці, Грузинській демократичній республіці, Півдню Росії.

Радянська доба

[ред. | ред. код]
  • 1928 — закінчення будівництва нафтопроводу Грозний — Туапсе за проєктом академіка В. Г. Шухова, нафтопереробний завод і нафтовий пірс у морському порту.
  • 1933 — порт Туапсе набуває всесоюзного значення.
  • 1937 — у складі Краснодарського краю.
  • Жовтень 1941 — почалося будівництво Агойського аеродрому (за 8 км від центру міста); створюється Туапсинська військово-морська база під командуванням контр-адмірала Жукова Г. В.
  • Під час Німецько-радянської війни місто дуже зруйновано. Згодом місто нагороджено орденом Вітчизняної війни II ступеня (травень 1981), орденом Вітчизняної війни I ступеня (травень 1985). У 1943 році місто почало відновлюватися. Збитки, завдані Туапсе в цінах 1943 року, становили понад 22 мільйони. Повністю зруйновано 309 будинків, 719 вимагали капітального ремонту.
  • Наприкінці 1943 введено 2840 м²; житла, відновлено депо, електростанція, хлібозавод, м'ясокомбінат, фруктоварний і рибний завод.
  • 1947 — почав працювати відновлений машинобудівний завод. Під керівництвом відомого архітектора А. В.Щусева розроблено генеральний план реконструкції Туапсе.
  • 1949 — повернувся з евакуації нафтопереробний завод і дав першу продукцію.
  • 1956 — введена в дію I черга Палацу культури моряків, відновлено стадіон «Водник», з Туапсе в Сочі прийшов перший пробний електровоз.
  • До 1970 вводяться в дію хлібозавод, броварня, винарня, м'ясокомбінат, взуттєва фабрика. Реконструюється судноремонтний завод та морської порт. На південному молу будується нафтоналивні причали, станція очищення баластових вод, побудований новий пасажирський причал, реконструюється нафтопірс і широкий мол.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто на узбережжі Чорного моря в передгір'ях Головного Кавказького хребта. Гирло річок Туапсе і Паук. Великий морський порт. Залізнична станція Північно-Кавказької залізниці. Центр курортного району.

Клімат

[ред. | ред. код]


Клімат Туапсе
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 8,1 8,5 11,1 15,2 20,3 24,2 27,2 28,0 24,2 19,9 14,5 10,4 17,6
Середня температура, °C 4 5 7 11 16 20 23 23 19 14 10 6 13
Середній мінімум, °C 1,5 1,5 3,8 7,6 12,3 16,0 18,6 18,8 15,2 10,9 6,5 3,2 9,7
Температура води, °C 8,7 8,1 8,4 10,4 15,4 20 23,1 23,8 20,2 17,8 14,5 11,5 15,2
Норма опадів, мм 149 152 108 77 76 85 78 121 106 92 136 144 1324

Економіка

[ред. | ред. код]

В аграрній сфері в районі вирощують тютюн, краснодарський чай, фрукти й овочі.

У сфері промисловості в місті є об'єкти:

За підсумками 2002 року вантажообіг порту становив 17.9 мільйонів тонн, туапсинська гавань обслужила 13 тисяч суден. ВАТ «ТМТП» — оператор морського порту належить ВАТ «НЛМК» на 69,4 %;

Освітні та культурні заклади

[ред. | ред. код]

Морський гідрометеорологічний технікум, педагогічне училище; краєзнавчий музей.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У місті народились: