| dbo:abstract
|
- Vislanští Venedové byl indoevropský[zdroj?!] kmen žijící na územní dnešní Volyně, v povodí Visly a u Gdaňského zálivu zmiňovaný římskými autory 1. - 2. století. Od 6. století bylo jejich jméno používáno pro Slovany na územní dnešní Volyně, s kterými jsou dodnes často ztotožňováni. Otázka jejich etnicity je však dodnes nejasná, ačkoliv existují teorie považující je kromě Slovanů také za příbuzné Baltů, Ilyrů či Keltů. Latinsky byli označováni jako Venedi, Veneti, v češtině také Venetové. Plinius Starší je nazývá Sarmatae Venedi, Klaudios Ptolemaios Ouenedai. Přívlastek Vislanští je někdy nahrazován výrazem baltští či pobaltští. (cs)
- Der Name Veneter (Venedi, Venetae, Venedae) wird in der Antike von verschiedenen Autoren zur Bezeichnung unterschiedlicher Stämme u. a. auch einer Bevölkerung im Baltikum verwendet. Ursprünglich wird der Begriff von Römern benutzt, die damit Stämme bezeichneten, die direkt am und wohl auch vom Wasser (im weitesten Sinne) leben. Die ursprüngliche Übersetzung entspricht der Farbe Blau (lateinisch veneti, mittelgriechisch venetoi, bei den Römern sehr weiträumig ausgelegt) und wurde als Bezeichnung der Rennställe im Rahmen von Wagenrennen z. B. im Circus Maximus genutzt. Der Begriff wurde im Mittelalter des fränkischen Reiches von Mönchen zu Wenedi umgeformt, das schließlich zu Wenden wurde, mit der slawische Bevölkerungsgruppen bezeichnet wurden. Auf den Begriff geht vermutlich auch das Wort „Winden“ zurück, das wohl im selben Zeitraum entstand. Aus einer derartigen Namensverformung, die gelegentlich auch an gewisse Orte (z. B. Venedig) gebunden ist, lässt sich keine Kontinuität einer bestimmten Bevölkerungsgruppe ableiten. (de)
- Vénetos del Vístula (también conocidos como vénetos bálticos o venedianos) fueron un antiguo pueblo indoeuropeo que habitó en el territorio de la actual Polonia entre los ríos Odra y Vístula. (es)
- Les Vénètes de la Vistule (ou Vénètes de la Baltique) sont un peuple historique qui vivait sur les bords de la mer Baltique. (fr)
- The Vistula Veneti (also called Baltic Veneti) were an Indo-European people that inhabited the region of central Europe east of the Vistula River and the areas around the Bay of Gdańsk. The name first appeared in the 1st century AD in the writings of ancient Romans who differentiated a group of peoples whose manner and language differed from that of the Germanic and Sarmatian tribes. In the 6th century AD, Byzantine sources described the Veneti as the ancestors of the Slavs, who during the second phase of the Migration Period moved south across the northern frontier of the Byzantine Empire. (en)
- Wenedowie, Wendowie, Wenetowie, Wenedzi (łac. Venedae) – lud zamieszkujący w okresie rzymskim (I–IV wiek) ziemie nad Wisłą i Bałtykiem o spornej przynależności etnicznej, najczęściej identyfikowany ze Słowianami lub też traktowany jako odrębny lud indoeuropejski. W czasach średniowiecza nazwą „Wenedzi” (niem. Wenden lub Winden) Niemcy określali Słowian. Nazwa ta występuje nawet w znaczeniu prawnym, w pochodzącym z początku XIII wieku Sachsenspiegel, jako odpowiednik wyrazu sclavus w łacińskiej redakcji tego zbioru. W języku niemieckim jeszcze w XX wieku terminem Wenden (l.poj. Wende) określano Słowian, rzeczownika Wenden i przymiotnika wendisch używa się w stosunku do Serbołużyczan (zamiennie z Sorben i sorbisch), a także na określenie Słowian połabskich np. Christian Hennig w Vocabularium Venedicum z 1705 roku. Ponadto nawet współczesna Rosja to fiń. Venäjä, Venädä, Venät, podobnie est. Vene, Venemaa i karelskie Veneä. Również średniowieczne sagi skandynawskie nie nazywają Słowian inaczej niż Vinða, Venða, a ziemię przez nich zamieszkałą Vindland. (pl)
- De Veneti (Venedi, Venetae, Venedae) waren een in de oudheid door verschillende Griekse en Romeinse geografen beschreven volk ten oosten van Germanië, met name langs de Wisła en de Bocht van Gdańsk. De Veneti zijn wel geïdentificeerd met de urnenveldencultuur resp. de Lausitzcultuur. Door herhaalde invallen van de Scythen verzwakt, werd de cultuur door Oost-Germaanse volkeren overmand waardoor zich de Przeworskcultuur vormde. Uit het noordoostelijke deel ontstond de Pommerse gezichtsurnencultuur. De naam "Wenden" werd bij de Germanen de benaming voor hun oostelijke buren en ging later over op de Slavische volkeren. (nl)
- Vênedos (em latim: Venedi) ou vênedas (em latim: Venedae; em grego clássico: Ουενέδαι; romaniz.: Ouenédai) foram um povo que habitou a porção europeia da Sarmácia, ao norte dos montes Venédicos (provável cadeia baixa de montanhas que separam a Prússia Oriental da Polônia) e ao longo do mar Venédico, sobre o rio Crono e até a margem leste do rio Vístula. Eram os vizinhos setentrionais dos e . Tácito teve dificuldade em classificá-los como germanos ou sármatas, embora parecessem mais com os primeiros do que com os segundos em alguns de seus costumes, como a construção de casas, o uso de escudos e o hábito de andar a pé, em oposição aos sármatas que viajavam a cavalo ou em carroças. Tinham um estilo de vida precário vasculhando os bosques e montanhas que ficavam entre os peucinos e fínicos. Possivelmente eram os antepassados dos vendos da Idade Média. (pt)
- Венеды (восточные венеты, упоминаемые в древних хрониках как вене́ды, вене́ты; лат. Venedi, Venethae, Venethi; др.-греч. Οὐενέδοι; иногда эне́ты; лат. Veneti; др.-греч. Ἐνετοί, в германском произношении — ве́нды, винды; нем. Wenden) — племенная группа или этникон, упоминаемый до VI века древними историками Геродотом, Помпонием Мелой, Плинием Старшим, Тацитом, Клавдием Птолемеем, Иорданом, размещаемая ими к востоку от Вислы — от балтийского побережья до северных Карпат и низовьев Дуная. Восточные венеты, возможно, имеют общее происхождение с ещё более древними южными венетами, а также с кельтскими западными венетами и, в результате смешения с германскими племенами, с венделами (вандалами). Ряд исследователей считают венедов непосредственными предками древних славян VI—VIII веков (в письменных источниках известных как венды, склавены и анты). В других гипотезах венеды отождествляются с кельтами. Некоторые исследователи рассматривают название «венеды» как сохранившееся у разных народов самоназвание западной ветви праиндоевропейцев (древнеевропейцев). Ряд исследователей рассматривает термин «венеды» как этникон, наименование по месту проживания, которое в разное время относилось к разным народам. (ru)
- Вене́ди, венди, венети, венти, вінди (лат. Venedi, Veneti, Venethi, Venethae, грец. Ούενέδοι; іноді Енети від грец. Ενετοί; нім. Wenden) — найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра. З венедами науковці пов'язують зарубинецьку культуру, називаючи як «пізньозарубинецькі племена»; з київською культурою; з частиною слов'ян черняхівської культури та зубрицької культури. Середньовічна німецька збірна назва (венди, вінди) всіх сусідніх німцям слов'ян. До теперішнього часу назва закріпилась за полабськими слов'янами і у вужчому значенні — за лужицькими сербами і кашубами. Історично полабські слов'яни утворювали три племінних союзи: лужичани (сорби) на півдні, лютичі (вільці, веліти) в центральних областях і бодричі (ободрити, ререги) на північному заході. (uk)
- 又称、、、、（英语：Venedi （页面存档备份，存于互联网档案馆）或Vistula Veneti或Baltic Veneti）是一支在历史典籍上提到过的人类部族群。希腊和罗马的地理学家于欧洲东部发现了这个族群，此族群被现今历史学家怀疑为所有当今斯拉夫人的祖先。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Vénetos del Vístula (también conocidos como vénetos bálticos o venedianos) fueron un antiguo pueblo indoeuropeo que habitó en el territorio de la actual Polonia entre los ríos Odra y Vístula. (es)
- Les Vénètes de la Vistule (ou Vénètes de la Baltique) sont un peuple historique qui vivait sur les bords de la mer Baltique. (fr)
- The Vistula Veneti (also called Baltic Veneti) were an Indo-European people that inhabited the region of central Europe east of the Vistula River and the areas around the Bay of Gdańsk. The name first appeared in the 1st century AD in the writings of ancient Romans who differentiated a group of peoples whose manner and language differed from that of the Germanic and Sarmatian tribes. In the 6th century AD, Byzantine sources described the Veneti as the ancestors of the Slavs, who during the second phase of the Migration Period moved south across the northern frontier of the Byzantine Empire. (en)
- De Veneti (Venedi, Venetae, Venedae) waren een in de oudheid door verschillende Griekse en Romeinse geografen beschreven volk ten oosten van Germanië, met name langs de Wisła en de Bocht van Gdańsk. De Veneti zijn wel geïdentificeerd met de urnenveldencultuur resp. de Lausitzcultuur. Door herhaalde invallen van de Scythen verzwakt, werd de cultuur door Oost-Germaanse volkeren overmand waardoor zich de Przeworskcultuur vormde. Uit het noordoostelijke deel ontstond de Pommerse gezichtsurnencultuur. De naam "Wenden" werd bij de Germanen de benaming voor hun oostelijke buren en ging later over op de Slavische volkeren. (nl)
- 又称、、、、（英语：Venedi （页面存档备份，存于互联网档案馆）或Vistula Veneti或Baltic Veneti）是一支在历史典籍上提到过的人类部族群。希腊和罗马的地理学家于欧洲东部发现了这个族群，此族群被现今历史学家怀疑为所有当今斯拉夫人的祖先。 (zh)
- Vislanští Venedové byl indoevropský[zdroj?!] kmen žijící na územní dnešní Volyně, v povodí Visly a u Gdaňského zálivu zmiňovaný římskými autory 1. - 2. století. Od 6. století bylo jejich jméno používáno pro Slovany na územní dnešní Volyně, s kterými jsou dodnes často ztotožňováni. Otázka jejich etnicity je však dodnes nejasná, ačkoliv existují teorie považující je kromě Slovanů také za příbuzné Baltů, Ilyrů či Keltů. (cs)
- Der Name Veneter (Venedi, Venetae, Venedae) wird in der Antike von verschiedenen Autoren zur Bezeichnung unterschiedlicher Stämme u. a. auch einer Bevölkerung im Baltikum verwendet. Ursprünglich wird der Begriff von Römern benutzt, die damit Stämme bezeichneten, die direkt am und wohl auch vom Wasser (im weitesten Sinne) leben. Die ursprüngliche Übersetzung entspricht der Farbe Blau (lateinisch veneti, mittelgriechisch venetoi, bei den Römern sehr weiträumig ausgelegt) und wurde als Bezeichnung der Rennställe im Rahmen von Wagenrennen z. B. im Circus Maximus genutzt. Der Begriff wurde im Mittelalter des fränkischen Reiches von Mönchen zu Wenedi umgeformt, das schließlich zu Wenden wurde, mit der slawische Bevölkerungsgruppen bezeichnet wurden. Auf den Begriff geht vermutlich auch das Wort (de)
- Wenedowie, Wendowie, Wenetowie, Wenedzi (łac. Venedae) – lud zamieszkujący w okresie rzymskim (I–IV wiek) ziemie nad Wisłą i Bałtykiem o spornej przynależności etnicznej, najczęściej identyfikowany ze Słowianami lub też traktowany jako odrębny lud indoeuropejski. (pl)
- Vênedos (em latim: Venedi) ou vênedas (em latim: Venedae; em grego clássico: Ουενέδαι; romaniz.: Ouenédai) foram um povo que habitou a porção europeia da Sarmácia, ao norte dos montes Venédicos (provável cadeia baixa de montanhas que separam a Prússia Oriental da Polônia) e ao longo do mar Venédico, sobre o rio Crono e até a margem leste do rio Vístula. Eram os vizinhos setentrionais dos e . Tácito teve dificuldade em classificá-los como germanos ou sármatas, embora parecessem mais com os primeiros do que com os segundos em alguns de seus costumes, como a construção de casas, o uso de escudos e o hábito de andar a pé, em oposição aos sármatas que viajavam a cavalo ou em carroças. Tinham um estilo de vida precário vasculhando os bosques e montanhas que ficavam entre os peucinos e fínicos. (pt)
- Вене́ди, венди, венети, венти, вінди (лат. Venedi, Veneti, Venethi, Venethae, грец. Ούενέδοι; іноді Енети від грец. Ενετοί; нім. Wenden) — найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра. З венедами науковці пов'язують зарубинецьку культуру, називаючи як «пізньозарубинецькі племена»; з київською культурою; з частиною слов'ян черняхівської культури та зубрицької культури. (uk)
- Венеды (восточные венеты, упоминаемые в древних хрониках как вене́ды, вене́ты; лат. Venedi, Venethae, Venethi; др.-греч. Οὐενέδοι; иногда эне́ты; лат. Veneti; др.-греч. Ἐνετοί, в германском произношении — ве́нды, винды; нем. Wenden) — племенная группа или этникон, упоминаемый до VI века древними историками Геродотом, Помпонием Мелой, Плинием Старшим, Тацитом, Клавдием Птолемеем, Иорданом, размещаемая ими к востоку от Вислы — от балтийского побережья до северных Карпат и низовьев Дуная. Восточные венеты, возможно, имеют общее происхождение с ещё более древними южными венетами, а также с кельтскими западными венетами и, в результате смешения с германскими племенами, с венделами (вандалами). Ряд исследователей считают венедов непосредственными предками древних славян VI—VIII веков (в письменн (ru)
|