| dbo:abstract
|
- الفلهيلينية (بالإنكليزية: Philhellenism) أو «محبة الإغريق» هي حركة ظهرت في بعض المدن الأوروبية في القرن التاسع عشر بين مثقفين وأدباء وشعراء آمنوا بحق الشعب اليوناني بالحرية والتحرر من قبضة الاحتلال العثماني، وكان من بين أبرز رواد هذه الحركة الشاعر البريطاني لورد بايرون. حيث اعتنق بايرون قضية اليونانيين وأثر في الكثيرين في سبيل خدمتها بل أنه قام بنفسه بحمل السلاح والانخراط في صفوف الثوار، كما أنضم أيضاً للفيلهيلينيين العديد من الأرستقراطيين الأوربيين والأثرياء الأمريكان. قام هؤلاء بتقديم الكفاح اليوناني ضد العثمانيين للعالم كحرب بين المُثل العليا لليونان العريقة وبين الأتراك القساة، الذين غزوا وقمعوا أحفاد وسقراط وأفلاطون. وقام العديد من الفلهيلينيين بالسير على خطا بايرون بالانضمام للثورة، وأصبحوا فيها قادة وأبطال شعبيين. حارب بعضهم بحماس في سبيل النهوض بيونانٍ حديثة، في حين أصيب الكثير منهم بخيبة أمل عندما اكتشفوا الجانب المظلم لقسم من سادة الحرب اليونانيين والذين كان همهم الأول مجدهم الشخصي وجمع النقود، فقد كانوا في حقيقة الأمر مجموعة من القراصنة وقطاع الطرق إلا أنهم صوروا في الأساطير الشعبية كأبطال غيورين على تراب الوطن. عام 1823 وصل لورد بايرون إلى ميسولونغي ليساهم في المعارك في صف المقاومة، ولكنه مات بعدها بثلاثة شهور ليس بالطريقة الرومانسية التي كان ينشدها في قصائده بل بسبب المرض. كان لمؤلفات بايرون الأدبية ولأعمال الفنية الأثر الكبير على الرأي العام الأوروبي، كما أن موت لورد بايرون سبب تعاطفاً واسعاً من قبل الغربيين مع القضية اليونانية. (ar)
- Filhelénství (láska k řecké kultuře) byla intelektuální móda či styl na počátku 19. století, která vedla některé Evropany jako například lorda George Byrona k podpoře řeckého hnutí za získání nezávislosti na Osmanské říši. Později v 19. století přispělo filhelénství k vytvoření neoklasicismu, který idealizoval antické řecké umění a architekturu z 5. století př. n. l. V antice se termín filhelén (řecky φιλέλλην) používal zároveň pro lidi neřeckého původu, kteří byli příznivci řecké kultury, a pro Řeky, již svoji kulturu vlastenecky podporovali. (cs)
- Ο όρος Φιλέλληνας (Αρχαία Ελληνική: "Φιλέλλην", σύνθετη φίλος + Έλλην), αποτελεί χαρακτηρισμό εκείνων που τρέφουν ιδιαίτερη αγάπη προς τους Έλληνες και κάθε τι ελληνικό που την εκδηλώνει όμως δια λόγου ή έργου. Στη νεοελληνική καθιερώθηκε να λέγεται για ξένους υπηκόους που εκδήλωσαν φίλια αισθήματα προς την Ελλάδα, κυρίως κατά τον Αγώνα της ανεξαρτησίας του 1821. Ως ιδεολογικό και πολιτικό κίνημα και ως λογοτεχνικό ρεύμα, αυτή η αγάπη των ξένων αλλά και η δηλούμενη εύνοια και ενδιαφέρον υπέρ των ελληνικών θέσεων, ιδιαίτερα κατά την περίοδο πριν και κατά την Ελληνική Επανάσταση του 1821 με ηθική και υλική συμπαράσταση, καθιερώθηκε να λέγεται Φιλελληνισμός. (el)
- Der Philhellenismus (deutsch: „Freundschaft zum Griechentum“) wird als Bezeichnung für Personen verwendet, die sich für das Griechentum einsetzen oder sich geistig mit Griechenland verbunden fühlen. Als Philhellenen bezeichneten sich so chronologisch entfernte Personen wie der römische Dichter Seneca und der Kaiser Hadrian oder der amerikanisch-französische Regisseur Jules Dassin. Häufig wird mit dem Begriff die Bewegung der Philhellenen bezeichnet. (de)
- Le philhellénisme (du grec φίλος / phílos, « ami, qui aime » + ἑλληνισμός / hellēnismós, « hellénisme, civilisation grecque ») signifie amour de la Grèce. Il désigne plus particulièrement l'engagement de personnalités non grecques, le plus souvent libérales pour la cause de la Grèce contre l'Empire ottoman lors de la guerre d'indépendance grecque (1821-1829), soit au sein des comités philhellènes, soit par une implication armée directe en Grèce. Cette définition est parfois considérée comme restrictive. Tout au long de l'histoire, nombreux furent ceux qui ressentirent un amour de la Grèce, depuis l'empereur romain Hadrien, jusqu'à Jacques Lacarrière par exemple. Le philhellénisme a aussi son contraire avec le mishellénisme. (fr)
- Philhellenism ("the love of Greek culture") was an intellectual movement prominent mostly at the turn of the 19th century. It contributed to the sentiments that led Europeans such as Lord Byron and Charles Nicolas Fabvier to advocate for Greek independence from the Ottoman Empire. The later 19th-century European philhellenism was largely to be found among the Classicists. (en)
- Filhellenisme ("cinta budaya Yunani") dan Filhellen ("pengagum orang Yunani dan segala sesuatu yang bersifat Yunani"), dari bahasa Yunani φίλοςφίλος filos "teman, kekasih" dan ἑλληνισμόςἑλληνισμός hellenisme "Yunani", merupakan suatu mode intelektual yang menonjol sebagian besar pada gilirannya dari abad ke-19. Ini berkontribusi pada sentimen yang menyebabkan orang Eropa seperti Lord Byron atau Charles Nicolas Fabvier untuk mengadvokasi kemerdekaan Yunani dari Kekaisaran Ottoman. Filhellenisme Eropa abad ke-19 selanjutnya sebagian besar dapat ditemukan di antara kaum Klasika. (in)
- Het filhellenisme (fil - hel - le` nis - me) is een sterk met de Grieken sympathiserende stroming. Het filhellenisme van de Romeinen zorgde ervoor dat de conventionele einddatum van het hellenisme 27 v.C. is. (nl)
- Il filellenismo («l'amore per la cultura greca») è stato un movimento culturale e intellettuale di primo piano nell'Europa romantica del XIX secolo che portò europei, come Lord Byron, a sostenere l'indipendenza greca dall'Impero ottomano. Byron, oltre a sacrificare la sua vita nell'assedio di Missolungi, fornì una concreta assistenza agli insorti mettendo a disposizione diverse navi da guerra che si rivelarono utili nella guerra contro i turchi nel 1820. Nel tardo XIX secolo, i sostenitori del movimento del filellenismo erano in gran parte esponenti parte del movimento europeo del classicismo, un campo che stava subendo una crescente frattura fra l'approccio antropologico e quello classicista allo studio della Grecia antica. (it)
- Filhellenizm – postawa wyrażająca sympatię wobec Grecji i Greków; termin zwykle używany w odniesieniu do ruchu kulturalnego, literackiego i politycznego w XIX-wiecznej Europie. Celem filhellenów było wsparcie Greków w ich „wybijaniu się na niepodległość”, czyli w wojnie narodowowyzwoleńczej z Imperium Osmańskim toczonej w latach 1821-1830. Termin ten jednak funkcjonował już w starożytności, oznaczając wtedy bądź Greka miłującego ojczyznę, bądź był tytułem przyznawanym czynnym sprzymierzeńcom sprawy Greków. Miłośników greckiej kultury nazywano filhellenami także w renesansie. Współcześnie terminu tego używa się najczęściej w jego węższym znaczeniu, w przeciwieństwie do terminu „hellenizm”, oznaczającego fascynację grecką kulturą w ogóle – głównie antyczną, lecz także współczesną. Filhellenizm był więc poparciem greckich dążeń niepodległościowych, często realizowanym w literaturze (utwory filhelleńskie), publicystyce lub w osobistej ofiarności na rzecz Greków (zbieranie funduszów, osobisty udział w walkach). Za najważniejszego wśród filhellenów uważany jest lord Byron, który na wieść o wybuchu powstania udał się do Grecji dla współuczestniczenia w walkach. Zmarł jednak w niecały rok po przybyciu wskutek malarycznego klimatu Missolungi, gdzie zaangażował się w pomoc w organizacji działań zbrojnych. Wątki filhelleńskie obecne są m.in. w jego Wędrówkach Childe Harolda oraz w powieściach poetyckich Giaur i Korsarz. (pl)
- Filhellen (av grekiska φίλος filos, "vän", och Έλλην hellen, "grek"), "grekvän", kallades den person, som genom personlig krigstjänst eller på annat sätt understödde grekerna i deras frihetskamp (1821–1830) mot turkarna, grekiska frihetskriget. Filhellenföreningar bildades, och en filhellenkår, sammansatt av grekvänner från många länder, tog del i grekernas strider, men sprängdes fullständigt i slaget vid Peta den 16 juli 1826. Kända filhellener är Lord Byron, Johann Wolfgang von Goethe, Percy Bysshe Shelley, Charles Nicolas Fabvier och Victor Hugo. (sv)
- Филэ́ллины (с греч. — «φιλέω», «люблю» и с греч. — «Ελληνες», «греки») — представители общественности Европы и Америки, в конце XVIII — начале XIX века сочувствовавшие или в той или иной форме помогавшие борьбе Греции за освобождение от турецкого ига. В широком смысле термин применяется для обозначения вообще любого иностранца, непосредственно участвовавшего в греческой национально-освободительной революции 1821—1829 годов. (ru)
- Філелліні́зм (грец. Φιλελληνισμός), або Філелліни (грец. Φιλέλληνας) — агітаційний рух солідарності у 1820-х рр. за визволення Греції від турецького панування, який позначився на західноєвропейському суспільстві та його мистецтві, зокрема літературі. В античну добу філеллінами себе називали царі Парфії, а пізніше римські імператори Нерон, Траян і, перш за все, Адріан, які надавали Греції особливе заступництво через захоплення її культурними традиціями. На початку 19 століття поняття філеллінізму набуло нового сенсу: розпочата 1821 року національно-визвольна боротьба греків проти османського панування знайшла підтримку у більшості Європейських держав. Ідейною основою цієї підтримки стали ідеалізація Класичної Греції, романтико-християнський запал у боротьбі проти турків і політичичний лібералізм. Серед тисяч добровольців, які прибули на допомогу повстанцям у Грецію з багатьох країн, були болгарські, сербські та чорногорські воїни, польські революціонери, італійські карбонарії. Англійський поет Джордж Байрон став натхненником визвольного руху Греції в Європі, а в Росії своїми віршами про вільну Елладу надихав поет Олександр Пушкін. Серед добровольців-філеллінів були також англійський історик , французькі письменники Франсуа-Рене де Шатобріан та Віктор Гюго. Рух було незабаром придушено реакцією на чолі з Меттерніхом. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Filhelénství (láska k řecké kultuře) byla intelektuální móda či styl na počátku 19. století, která vedla některé Evropany jako například lorda George Byrona k podpoře řeckého hnutí za získání nezávislosti na Osmanské říši. Později v 19. století přispělo filhelénství k vytvoření neoklasicismu, který idealizoval antické řecké umění a architekturu z 5. století př. n. l. V antice se termín filhelén (řecky φιλέλλην) používal zároveň pro lidi neřeckého původu, kteří byli příznivci řecké kultury, a pro Řeky, již svoji kulturu vlastenecky podporovali. (cs)
- Der Philhellenismus (deutsch: „Freundschaft zum Griechentum“) wird als Bezeichnung für Personen verwendet, die sich für das Griechentum einsetzen oder sich geistig mit Griechenland verbunden fühlen. Als Philhellenen bezeichneten sich so chronologisch entfernte Personen wie der römische Dichter Seneca und der Kaiser Hadrian oder der amerikanisch-französische Regisseur Jules Dassin. Häufig wird mit dem Begriff die Bewegung der Philhellenen bezeichnet. (de)
- Philhellenism ("the love of Greek culture") was an intellectual movement prominent mostly at the turn of the 19th century. It contributed to the sentiments that led Europeans such as Lord Byron and Charles Nicolas Fabvier to advocate for Greek independence from the Ottoman Empire. The later 19th-century European philhellenism was largely to be found among the Classicists. (en)
- Filhellenisme ("cinta budaya Yunani") dan Filhellen ("pengagum orang Yunani dan segala sesuatu yang bersifat Yunani"), dari bahasa Yunani φίλοςφίλος filos "teman, kekasih" dan ἑλληνισμόςἑλληνισμός hellenisme "Yunani", merupakan suatu mode intelektual yang menonjol sebagian besar pada gilirannya dari abad ke-19. Ini berkontribusi pada sentimen yang menyebabkan orang Eropa seperti Lord Byron atau Charles Nicolas Fabvier untuk mengadvokasi kemerdekaan Yunani dari Kekaisaran Ottoman. Filhellenisme Eropa abad ke-19 selanjutnya sebagian besar dapat ditemukan di antara kaum Klasika. (in)
- Het filhellenisme (fil - hel - le` nis - me) is een sterk met de Grieken sympathiserende stroming. Het filhellenisme van de Romeinen zorgde ervoor dat de conventionele einddatum van het hellenisme 27 v.C. is. (nl)
- Filhellen (av grekiska φίλος filos, "vän", och Έλλην hellen, "grek"), "grekvän", kallades den person, som genom personlig krigstjänst eller på annat sätt understödde grekerna i deras frihetskamp (1821–1830) mot turkarna, grekiska frihetskriget. Filhellenföreningar bildades, och en filhellenkår, sammansatt av grekvänner från många länder, tog del i grekernas strider, men sprängdes fullständigt i slaget vid Peta den 16 juli 1826. Kända filhellener är Lord Byron, Johann Wolfgang von Goethe, Percy Bysshe Shelley, Charles Nicolas Fabvier och Victor Hugo. (sv)
- Филэ́ллины (с греч. — «φιλέω», «люблю» и с греч. — «Ελληνες», «греки») — представители общественности Европы и Америки, в конце XVIII — начале XIX века сочувствовавшие или в той или иной форме помогавшие борьбе Греции за освобождение от турецкого ига. В широком смысле термин применяется для обозначения вообще любого иностранца, непосредственно участвовавшего в греческой национально-освободительной революции 1821—1829 годов. (ru)
- الفلهيلينية (بالإنكليزية: Philhellenism) أو «محبة الإغريق» هي حركة ظهرت في بعض المدن الأوروبية في القرن التاسع عشر بين مثقفين وأدباء وشعراء آمنوا بحق الشعب اليوناني بالحرية والتحرر من قبضة الاحتلال العثماني، وكان من بين أبرز رواد هذه الحركة الشاعر البريطاني لورد بايرون. حيث اعتنق بايرون قضية اليونانيين وأثر في الكثيرين في سبيل خدمتها بل أنه قام بنفسه بحمل السلاح والانخراط في صفوف الثوار، كما أنضم أيضاً للفيلهيلينيين العديد من الأرستقراطيين الأوربيين والأثرياء الأمريكان. (ar)
- Ο όρος Φιλέλληνας (Αρχαία Ελληνική: "Φιλέλλην", σύνθετη φίλος + Έλλην), αποτελεί χαρακτηρισμό εκείνων που τρέφουν ιδιαίτερη αγάπη προς τους Έλληνες και κάθε τι ελληνικό που την εκδηλώνει όμως δια λόγου ή έργου. Στη νεοελληνική καθιερώθηκε να λέγεται για ξένους υπηκόους που εκδήλωσαν φίλια αισθήματα προς την Ελλάδα, κυρίως κατά τον Αγώνα της ανεξαρτησίας του 1821. (el)
- Le philhellénisme (du grec φίλος / phílos, « ami, qui aime » + ἑλληνισμός / hellēnismós, « hellénisme, civilisation grecque ») signifie amour de la Grèce. Il désigne plus particulièrement l'engagement de personnalités non grecques, le plus souvent libérales pour la cause de la Grèce contre l'Empire ottoman lors de la guerre d'indépendance grecque (1821-1829), soit au sein des comités philhellènes, soit par une implication armée directe en Grèce. Le philhellénisme a aussi son contraire avec le mishellénisme. (fr)
- Il filellenismo («l'amore per la cultura greca») è stato un movimento culturale e intellettuale di primo piano nell'Europa romantica del XIX secolo che portò europei, come Lord Byron, a sostenere l'indipendenza greca dall'Impero ottomano. Byron, oltre a sacrificare la sua vita nell'assedio di Missolungi, fornì una concreta assistenza agli insorti mettendo a disposizione diverse navi da guerra che si rivelarono utili nella guerra contro i turchi nel 1820. (it)
- Filhellenizm – postawa wyrażająca sympatię wobec Grecji i Greków; termin zwykle używany w odniesieniu do ruchu kulturalnego, literackiego i politycznego w XIX-wiecznej Europie. Celem filhellenów było wsparcie Greków w ich „wybijaniu się na niepodległość”, czyli w wojnie narodowowyzwoleńczej z Imperium Osmańskim toczonej w latach 1821-1830. Termin ten jednak funkcjonował już w starożytności, oznaczając wtedy bądź Greka miłującego ojczyznę, bądź był tytułem przyznawanym czynnym sprzymierzeńcom sprawy Greków. Miłośników greckiej kultury nazywano filhellenami także w renesansie. (pl)
- Філелліні́зм (грец. Φιλελληνισμός), або Філелліни (грец. Φιλέλληνας) — агітаційний рух солідарності у 1820-х рр. за визволення Греції від турецького панування, який позначився на західноєвропейському суспільстві та його мистецтві, зокрема літературі. В античну добу філеллінами себе називали царі Парфії, а пізніше римські імператори Нерон, Траян і, перш за все, Адріан, які надавали Греції особливе заступництво через захоплення її культурними традиціями. (uk)
|