| dbo:abstract
|
- El Tractat d'Utrecht, també anomenat Pau d'Utrecht o Tractats d'Utrecht i Rastatt, són un seguit de tractats de pau multilaterals signats entre la Corona de Castella, el Regne de França i els seus enemics bèl·lics a Utrecht (Províncies Unides, actualment els Països Baixos) el març i l'abril de 1713, que donà lloc al final de la Guerra de Successió espanyola. Amb aquest tractat Felip d'Anjou fou reconegut com a rei de la corona castellana, i a canvi es formalitzaria la pèrdua de les possessions europees, que van restar a mans dels àustries, i també de territoris com Gibraltar i Menorca, que restarien a mans angleses. A més, la Corona d'Aragó perdria la seva sobirania, que ara restaria sota mans castellanes. De tal manera que el tractat va suposar canvis geopolítics importants en tot el panorama europeu. Un tractat, però, que es va haver de complementar amb el Tractat de Rastatt (març 1714) i el Tractat de Baden (setembre 1714). Tot i així amb el tractat es donava per acabada la guerra, encara que continuarien els enfrontaments bèl·lics fins al setembre de 1714 i els borbons no es farien amb tots els territoris revoltats fins al juliol de 1715 –Mallorca–. (ca)
- Utrechtský mír je označení pro mírovou smlouvu uzavřenou 11. dubna 1713 v nizozemském městě Utrecht mezi Francií a Španělskem na jedné straně a Velkou Británií, Nizozemím, Portugalskem, Savojskem a Pruskem na straně druhé. Tato smlouva spolu s rastattským mírem dohodnutým později v březnu roku 1714 ukončovala válku o španělské dědictví a byla diplomatickým vítězstvím Velké Británie, která výrazně posílila své celkové pozice jak v Evropě, tak i v zámoří. K jednání o míru, které začalo už v lednu 1714 dali podnět hlavně Britové, kteří nechtěli připustit výrazné posílení Habsburské říše a snažili se zabránit tomu, aby na španělský trůn usedl její nový vládce císař Karel VI. Ten byl do nečekané smrti svého bratra Josefa I. kandidátem protifrancouzské koalice na španělský trůn. (cs)
- Η Συνθήκη (ή αλλιώς Ειρήνη της Ουτρέχτης) αποτελεί μια σειρά συνθηκών που υπογράφηκαν μεταξύ της Γαλλίας και άλλων ευρωπαϊκών χωρών την περίοδο 1713-1715, τερματίζοντας έτσι τον πόλεμο για την ισπανική διαδοχή. Η Μεγάλη Βρετανία, αφού πρώτα υπέγραψε δυο συμφωνίες με τη Γαλλία (8 Οκτωβρίου 1711) ανάγκασε τη Δημοκρατία των Ηνωμένων Επαρχιών, (δηλαδή την Ολλανδία), να οργανώσει στην Ουτρέχτη συνέδριο, έτσι ώστε να ξεκινήσουν διαπραγματεύσεις των εμπλεκόμενων δυνάμεων ( 29 Ιανουαρίου 1712). Τα αποτελέσματα των διαπραγματεύσεων κατέληξαν σε συμφωνίες, κυρίως από τη Γαλλία, την Ισπανία και τους πρώην αντιπάλους τους. Εν τω μεταξύ, ο Γερμανός αυτοκράτορας Κάρολος ΣΤ΄ μαζί με τους ηγεμόνες όλων των γερμανικών βασιλείων ξεκίνησαν δικές τους διαπραγματεύσεις με τη Γαλλία το 1714, στο και στο . Η ειρηνική περίοδος στην Ευρώπη ξεκίνησε μετά την έναρξη διαπραγματεύσεων μεταξύ Γαλλίας και Βρετανίας, με τις οποίες υποχρέωνε τους άλλους εμπόλεμους να τερματίσουν τις βίαιες συγκρούσεις. Στις 17 Ιουλίου και στις 22 Αυγούστου 1712 οι Άγγλοι υπέγραψαν συμφωνία ειρήνης με τη Γαλλία, στην οποία συμμετείχε και η Πορτογαλία, το ιταλικό βασίλειο της Σαβοΐας και η Πρωσία. Ο Λουδοβίκος ΙΔ΄ παραχώρησε στην Αγγλία ορισμένες περιοχές της Λατινικής Αμερικής, όμως κατέλαβε τη πόλη Λιλ, καθώς και άλλα χαμένα - κατά τη διάρκεια του πολέμου - εδάφη. Στις 11 Απριλίου 1713 ο βασιλιάς της Ισπανίας Φίλιππος Ε' υπέγραψε συνθήκη με την οποία παρέδωσε στη Μεγάλη Βρετανία το Γιβραλτάρ, ενώ εγκατέλειψε τη Σικελία και την Ισπανία. Βάσει αυτής της συνθήκης οι Άγγλοι διατηρούν μέχρι και σήμερα τα κυριαρχικά τους δικαιώματα στο Γιβραλτάρ. Ταυτόχρονα, η Αυστρία κατέλαβε τις Ισπανικές Κάτω Χώρες που ανήκαν στην Ισπανία για 150 χρόνια. Η συνθήκη της 26ης Ιουνίου 1714 επανέφερε την ειρήνη με τις Ηνωμένες Επαρχίες (Ολλανδία) και εκείνη της 6ης Φεβρουαρίου του ίδιου έτους με την Πορτογαλία. Με τις συμφωνίες της Ουτρέχτης εγκαινιάστηκε μια περίοδος δόξας της Βρετανικής Αυτοκρατορίας, ενώ αντίθετα τερματίστηκε ο γαλλικός επεκτατισμός. (el)
- معاهدة أوترخت هي مجموعة من المعاهدات والاتفاقيات التي وقعتها الأطراف الأوربية المتنازعة بين شهري آذار/مارس ونيسان/أبريل لتنهي حرب الخلافة الأسبانية (1701- 1713). أبرمت الاتفاقية بين ممثلي الملك لويس الرابع عشر ملك فرنسا وممثلي الملك فيليب الخامس ملك إسبانيا من جهة، وبين ممثلي الملكة آن ملكة المملكة المتحدة ودوق سافوي من النمسا وممثلي من جهة أخرى. (ar)
- Der Friede von Utrecht umfasst mehrere zum Ende des Spanischen Erbfolgekriegs im niederländischen Utrecht geschlossene Friedensverträge, die Schlussakte wurde am 11. April 1713 unterzeichnet und beendete den Krieg zwischen den Königreichen von Großbritannien und Frankreich. (de)
- La Traktato de Utreĥto fakte estis kolekto de traktatoj subskribitaj en Utreĥto (11-a de aprilo 1713), kiuj kune kun la traktato de Rastatt (1714) kaj de Antverpeno (1715) finis la Militon de hispana sukcedo, kiu donis al la Burbona dinastio la kronon de Hispanio. (eo)
- Utrechteko Ituna edo Utrechteko Bakea hitzarmen-sail bat izan zen, Espainiako Ondorengotza Gerrari amaiera eman ziona. Itunaren ondorioz, Espainiak Europan zituen hainbat lurralde galdu zituen: Menorca, Gibraltar, Sizilia, Napoli eta Sardinia, besteak beste. Filipe V.a Espainiako eta Ameriketako kolonietako errege izatea onartu zen Utrechteko Itunean, baina Frantziako koroan zuen eskubideari uko egin behar izan zion. Utrechteko Bakeak Britainia Handiari ekarri zion onurarik handiena: jaso zituen lurraldeez gainera, ordu arte Espainiak zuen esklaboen salerosketaren monopolioa eta itsasoko merkataritzaren nagusitasuna bereganatu zuen. Lurraldeei dagokienez, Frantziak galera handirik izan ez bazuen ere, Europako herrialde nagusia izateko aukera galdu zuen. Rastatteko Ituna sinatzearekin (1714) amaitu zen Utretchteko Bakea ezartzen. Bake-itun horren ondorioz, Frantziak Ingalaterrari Akadia, Ternua eta Hudson badiako lurralde eta itsasaldeak eman zizkion; hala, leku haietako arrantza-guneak galdu zituzten Euskal Herriko arrantzaleek. (eu)
- Les traités d’Utrecht (prononcé /y.tʁɛɣt/) sont deux traités de paix signés en 1713 qui mirent fin à la guerre de Succession d'Espagne. Le premier fut signé à Utrecht le 11 avril entre le royaume de France et le royaume de Grande-Bretagne, et le second fut signé dans la même ville le 13 juillet entre l'Espagne et la Grande-Bretagne. (fr)
- El Tratado de Utrecht, también conocido como Paz de Utrecht o Tratado de Utrecht-Rastatt, es, en realidad, un conjunto de tratados firmados por los estados antagonistas en la Guerra de Sucesión Española entre los años 1713 y 1715 en la ciudad neerlandesa de Utrecht y en la alemana de Rastatt. Los tratados ponen fin a la guerra, aunque posteriormente a su firma continuaron las hostilidades en territorio español hasta julio de 1715, momento en que el marqués de Asfeld tomó la isla de Mallorca. En este tratado, Europa cambió su mapa político. El segundo tratado vigente más antiguo por el asunto de Gibraltar, plaza militar de la Corona británica. (es)
- Is socrú na síochána é Síocháin Utrecht a síníodh sa chathair Ollannach i mí Márta agus Aibreán na bliana 1713. Aontaíodh roinnt conarthaí a chur deireadh le Cogadh Chomharbas na Spáinne. Bhí Louis XIV na Fraince agus Pilib V na Spáinne ar taobh amháin, agus Áine na Breataine Móire, , agus ar an taobh eile. Chláraigh an Conradh an briseadh ar uaillmhianta Rí na Fraince Louis XIV, curtha in iúl sna cogaí a spreag sé roimhe sin, agus chaomhnaigh sé an 'córas Eorpach', a bhí bunaithe ar . [1] (ga)
- The Peace of Utrecht was a series of peace treaties signed by the belligerents in the War of the Spanish Succession, in the Dutch city of Utrecht between April 1713 and February 1715. The war involved three contenders for the vacant throne of Spain, and involved much of Europe for over a decade. The main action saw France as the defender of Spain against a multinational coalition. The war was very expensive and bloody and finally stalemated. Essentially, the treaties allowed Philip V (grandson of King Louis XIV of France) to keep the Spanish throne in return for permanently renouncing his claim to the French throne, along with other necessary guarantees that would ensure that France and Spain should not merge, thus preserving the balance of power in Europe. The treaties between several European states, including Spain, Great Britain, France, Portugal, Savoy and the Dutch Republic, helped end the war. The treaties were concluded between the representatives of Louis XIV of France and of his grandson Philip on one hand, and representatives of Queen Anne of Great Britain, King Victor Amadeus II of Sardinia, King John V of Portugal and the United Provinces of the Netherlands on the other. Though the king of France ensured the Spanish crown for his dynasty, the treaties marked the end of French ambitions of hegemony in Europe expressed in the continuous wars of Louis XIV, and paved the way to the European system based on the balance of power. British historian G. M. Trevelyan argued that: That Treaty, which ushered in the stable and characteristic period of Eighteenth-Century civilization, marked the end of danger to Europe from the old French monarchy, and it marked a change of no less significance to the world at large, — the maritime, commercial and financial supremacy of Great Britain. Another enduring result was the creation of the Spanish Bourbon dynasty, which still reigns over Spain up to the present day whilst the French branch of the House of Bourbon has long since been dethroned. (en)
- Perjanjian Utrecht, adalah sebuah seri perjanjian yang ditandatangani pada 1713, membantu mengakhiri Perang Suksesi Spanyol. Dalam perjanjian ini tertulis bahwa cucu Louis XIV Philip V dari Spanyol diakui sebagai Raja Spanyol, tetapi Kerajaan Eropa Spanyol dibagi-bagi: Savoy menerima Sisilia dan sebagian Lombardia, sedangkan akan menerima , Napoli, Sardinia, dan sebagian Kadipaten Milano. Sebagai tambahan, Spanyol harus meyerahkan Gibraltar dan Minorca kepada Britania, dan menyetujui untuk memberikan , atau kontrak perdagangan-budak yang berharga, kepada Britania. (in)
- 위트레흐트 조약(네덜란드어: Vrede van Utrecht)은 단순한 하나의 조약이 아니라 네덜란드의 도시 위트레흐트에서 1713년 3월에서 5월 중에 체결된 다양한 개개의 조약들의 결합을 통해 위트레흐트의 평화를 성립시킨 평화 조약이다. 다양한 각각의 유럽 국가들에 의해 맺어진 이 조약은 스페인 왕위 계승 전쟁을 종결시키는 데 도움을 주었다. 이 조약은 프랑스 왕 루이 14세, 스페인 왕 펠리페 5세의 대표자들과, 이에 대해 그레이트브리튼 왕국의 앤 여왕과 사보이 공국, 그리고 네덜란드 등 많은 나라들이 대표자들 사이에서 체결되었다. (ko)
- ユトレヒト条約（ユトレヒトじょうやく、英: Treaty of Utrecht）は、スペイン継承戦争を終結させるために、1713年4月から1715年2月にかけて、ネーデルラント連邦共和国のユトレヒトで結ばれた一連の平和条約の総称。スペイン継承戦争では空位となったスペインの王位をめぐって3人の候補が争い、ヨーロッパの大半の国々を巻き込んで十年以上にわたって続いていた。基本的にはスペイン王に自身の孫フェリペ5世を擁立したルイ14世率いるフランスと、その他諸国の同盟軍が衝突するという構図であった。いずれの陣営も莫大な金を投入し血を流したものの、決定打にかけて手詰まりとなりつつあった。最終的に結ばれたユトレヒト条約で、フェリペ5世はスペイン王位を国際的に承認される代わりにフランス王位請求権を永久に放棄することになり、その他にもフランスとスペインの将来的な統合可能性を阻む様々な措置が取られた。 スペイン王国、グレートブリテン王国（イギリス）、フランス王国、ポルトガル王国、サヴォイア公国、ネーデルラント連邦共和国（オランダ）、神聖ローマ帝国（オーストリア）からそれぞれの君主の代表団が集まり、オーストリアを除く各国の間で条約が締結された（オーストリアはしばらく継戦したのちラシュタット条約を結ぶ）。ルイ14世はスペインにブルボン朝の王を立てることこそできたものの、ヨーロッパに覇権を築く野望はここに頓挫することとなった。これにより、勢力均衡に基づくヨーロッパ秩序への道が固められた。イギリスの歴史家G・M・トレヴェリアンは、次のような評を下している。 この条約は、安定した特徴的な18世紀文明の時代を先導し、ヨーロッパに対する古きフランス君主国の脅威に終止符を打ち、世界全体に少なからざる変化をもたらした。すなわち、グレートブリテンの海洋、貿易、金融における覇権である。 ユトレヒト条約で王位を承認されたスペインのブルボン家は、フランスの本家が革命で倒された後も生き残り、中断をはさみつつも現在までスペイン王位を継いでいる。 (ja)
- Il trattato di Utrecht (in olandese Verdrag van Utrecht) comprende una serie di trattati di pace firmati nella città olandese tra il marzo e l'aprile del 1713, che aiutarono a porre fine alla guerra di successione spagnola, guerra che venne combattuta nel Nord America e passò alla storia come guerra della regina Anna. (it)
- Tratado ou Paz de Utreque (Utrecht) o acordo que, firmado na cidade de Utreque, nos Países Baixos, (1713-1715), pôs fim à guerra da sucessão espanhola (1701–1714), na qual entraram em conflito interesses de várias potências europeias. O trono da Espanha era pretendido por Filipe d'Anjou, neto do rei francês Luís XIV, e por Carlos, da casa da Áustria. As negociações se abriram em 29 de Janeiro de 1712, mas só em 11 de abril de 1713 foram assinados os principais acordos, dos quais o último é de 1714. Os opositores da disputa eram, de um lado, a França, em apoio a Filipe d'Anjou; do outro, a Grande Aliança, contra Luís XIV e a favor do príncipe Carlos, formada por Grã-Bretanha, República holandesa, Prússia, Portugal e a casa de Saboia. A Grande Aliança perdeu força quando Carlos foi eleito imperador do Sacro Império Romano-Germânico, com o nome de Carlos VI da Germânia, pois para os britânicos não convinha que o príncipe austríaco centralizasse tanto poder. Após negociações entre ingleses e franceses, foi realizado um congresso em Utreque, sem a participação da Áustria, e foram assinados os tratados. O imperador austríaco Carlos VI julgou que não poderia prosseguir em sua luta sem os aliados e aceitou os termos dos tratados de Rastatt e Baden, em 1714. A questão da sucessão na Espanha foi solucionada em favor de Filipe V, que conservou a coroa da Espanha (1700-1746) e as respectivas colônias, mas renunciou ao direito de sucessão ao trono francês. A integridade do território francês foi preservada e a Inglaterra recebeu importantes bases marítimas - Gibraltar, Minorca, Terra Nova (Newfoundland), Acádia - e obteve o direito de abastecer as colônias da América Espanhola com escravos negros. A Inglaterra ganhou da França, além da Terra Nova, a baía de Hudson e St. Kitts e o reconhecimento da sucessão hanoveriana. Os Países Baixos do Sul, Milão, Nápoles e Sardenha passaram à Áustria. A França restituiu conquistas recentes, mas manteve tudo o que fora conseguido na Paz de Nimega, em 1679, além da cidade de Estrasburgo. O duque de Saboia ganhou a Sicília e aumentou as fronteiras do norte da Itália. Os holandeses asseguraram, junto ao governo austríaco, o direito de guarnecerem fortalezas nos Países Baixos do Sul. A dominação francesa encontrava-se em situação difícil, mas a França ainda era uma grande potência. A Inglaterra obteve conquistas navais, comerciais e coloniais significativas, assumindo posteriormente um papel preponderante no que diz respeito às questões de ordem mundial. As negociações conducentes à assinatura deste tratado foram iniciadas em 1712, tendo representado nelas, para Portugal, o conde de Tarouca, João Gomes da Silva, e D. Luís da Cunha. Tendo igualmente participado nelas o Doutor José da Cunha Brochado. Em 1713 foi reconhecida a soberania de Portugal sobre as terras da América Portuguesa, compreendidas entre os rios Amazonas e Oiapoque (atual região do Amapá). Em 1715 acordou-se a restituição aos portugueses da Colônia do Sacramento. (pt)
- Pokój utrechcki – porozumienie zawarte 11 kwietnia 1713 w Utrechcie (Holandia), kończące hiszpańską wojnę sukcesyjną (1701–1714). Bezpośrednią przyczyną podpisania pokoju była śmierć cesarza Józefa I Habsburga (17 kwietnia 1711) i objęcie tronu przez jego młodszego brata Karola VI Habsburga, pretendenta do korony Hiszpanii. Pozostałe kraje koalicji antyburbońskiej zaczęły się obawiać odrodzenia potęgi Habsburgów z czasów Karola V (1500–1558). Uczestnikami kongresu były: Wielka Brytania wraz z Księstwem Hanoweru, Republika Zjednoczonych Prowincji, Francja, Hiszpania, Bawaria, Prusy i Sabaudia oraz inni, pomniejsi uczestnicy koalicji. (pl)
- De Vrede van Utrecht is de verzamelnaam voor een reeks van verdragen waarvan het eerste op 11 april 1713 in Utrecht werd gesloten. Hiermee kwam een einde aan de Spaanse Successieoorlog en Queen Anne's war en daarmee aan anderhalve eeuw van twisten en godsdienstoorlogen. Het succes was mede te danken aan de gelijkwaardige behandeling van overwinnaar en overwonnene en het grote belang dat werd gehecht aan het behoud van het machtsevenwicht. Het verdrag markeerde ook het einde van de Republiek als grootmacht, geïllustreerd door de woorden van de Franse onderhandelaar ; Nous traiterons sur vous, chez vous, sans vous ('Wij onderhandelen over u, bij u, zonder u'). Bijzonder aan deze historische gebeurtenis was dat de anderhalf jaar durende onderhandelingen omlijst werden door kunst- en cultuuruitingen. De Vrede van Utrecht uit 1713 is in feite het tweede internationale vredesverdrag dat in de stad Utrecht werd gesloten. Het Verdrag van Utrecht van 1474 maakte een eind aan een omvangrijke handelsoorlog die in 1469 was begonnen tussen aangesloten leden van de internationale vereniging van handelssteden de Hanze en het koninkrijk Engeland. (nl)
- Freden i Utrecht år 11 april 1713 var egentligen ett antal fredsavtal som slöts efter det spanska tronföljdskriget, vilket varade 1701–1714. Kriget som hade som avsikt att lösa problemen med maktfördelningen i Europa, utkämpades mellan å ena sidan Frankrike, Bayern, Spanien och Ungern och å andra sidan Österrike, Preussen, Storbritannien, Nederländerna och Portugal. Den utlösande faktorn var frågan om arvsrätten till den spanska kronan, som ökat i betydelse till följd av kung Ludvig XIV av Frankrikes expansionspolitik. Följden av fredsöverenskommelserna var bland annat
* att den tidigare förbindelsen mellan Huset Habsburg och Spanien upplöstes och
* att Frankrikes strävan efter europeiskt herravälde misslyckades. (sv)
- Утрехтский мирный договор — договор, положивший конец Войне за испанское наследство. Мирный договор состоял из соглашений, подписанных в Утрехте в апреле и июле 1713 года между Францией и Испанией с одной стороны и Великобританией, Голландской республикой, Священной Римской империей, Португалией и Савойей с другой. В марте 1714 года в дополнение к Утрехтскому был подписан Раштаттский мир, а в сентябре 1714 года — Баденский договор. (ru)
- 《烏得勒支和約》是1713年4月至5月由欧洲多国于荷兰烏得勒支簽署的和約，旨在結束西班牙王位繼承戰爭。该和约不是单一的文件，而是一系列和平条约的总称。 1700年卡洛斯二世去世，西班牙哈布斯堡王朝绝嗣，卡洛斯于生前指定的继承人为法国波旁王朝的安茹公爵腓力，其为卡洛斯同父异母的姐姐西班牙的玛丽-泰蕾兹与法王路易十四之孙，因此腓力亦有法国王位的继承权，但同时欧洲其他列强不容许法国与西班牙如此强大的联盟存在，所以从实质上来讲，该和约允许腓力继承西班牙王位，但其亦须放弃法国王位的继承权，并作出其他相应必要的保证，以确保法国和西班牙不会结盟，最终达到维持欧洲各国力量均勢的目的。 该系列和约的签订国包括西班牙帝国、大不列顛王國、法蘭西王國、葡萄牙王國、萨伏依公国与荷蘭共和國，和约签署人一方为路易十四与其孙腓力的代表，另一方为英国女王安妮，萨伏依公爵维托里奥·阿梅迪奥二世，葡萄牙国王若昂五世与荷蘭共和國的代表。和约的签订标志着法王路易十四称霸欧洲的野心落空，并在此基础上维持了欧洲体系的權力平衡。 (zh)
- Утрехтський мир — загальна назва ряду двосторонніх мирних договорів, який поряд з Раштаттським миром 1714 року завершив Війну за іспанську спадщину. Договори підписувалися в голландському місті Утрехті:
* 11 квітня 1713 року — між Францією і її противниками (Великою Британією, Республікою З'єднаних провінцій, Пруссією, Савойським герцогством, Португалією),
* 13 липня 1713 року — англо-іспанський і іспано-савойський договори.
* 26 червня 1714 року — договір між Іспанією і Республікою З'єднаних провінцій,
* 6 лютого 1715 року — договір між Іспанією і Португалією. Умови миру визнавали Філіпа V Бурбона іспанським королем, але він відрікався за себе і своїх спадкоємців від прав на французький престол. До Великої Британії відходили від Іспанії Гібралтар і порт Маон на острові Менорка, від Франції — землі навколо Гудзонової затоки, Акадія, острів Ньюфаундленд. Крім того, Велика Британія одержала ряд привілеїв у торгівлі з іспанськими колоніями, в тому числі право . До Савойї від Іспанії переходив острів Сицилія, князівство Монферрат, частина герцогства Міланського. Пруссія одержала частину Верхнього Гелдерну. Франція визнала за курфюрстом Браденбурзьким титул короля Пруссії. Франція закріпила за собою права на князівство Оранж. У цілому Утрехтський мир зміцнював торговельну і колоніальну могутність Великої Британії. Велика Британія поступово зміцнювала свій вплив на планеті, що згодом перетворить її на «кузню всього світу». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- معاهدة أوترخت هي مجموعة من المعاهدات والاتفاقيات التي وقعتها الأطراف الأوربية المتنازعة بين شهري آذار/مارس ونيسان/أبريل لتنهي حرب الخلافة الأسبانية (1701- 1713). أبرمت الاتفاقية بين ممثلي الملك لويس الرابع عشر ملك فرنسا وممثلي الملك فيليب الخامس ملك إسبانيا من جهة، وبين ممثلي الملكة آن ملكة المملكة المتحدة ودوق سافوي من النمسا وممثلي من جهة أخرى. (ar)
- Der Friede von Utrecht umfasst mehrere zum Ende des Spanischen Erbfolgekriegs im niederländischen Utrecht geschlossene Friedensverträge, die Schlussakte wurde am 11. April 1713 unterzeichnet und beendete den Krieg zwischen den Königreichen von Großbritannien und Frankreich. (de)
- La Traktato de Utreĥto fakte estis kolekto de traktatoj subskribitaj en Utreĥto (11-a de aprilo 1713), kiuj kune kun la traktato de Rastatt (1714) kaj de Antverpeno (1715) finis la Militon de hispana sukcedo, kiu donis al la Burbona dinastio la kronon de Hispanio. (eo)
- Les traités d’Utrecht (prononcé /y.tʁɛɣt/) sont deux traités de paix signés en 1713 qui mirent fin à la guerre de Succession d'Espagne. Le premier fut signé à Utrecht le 11 avril entre le royaume de France et le royaume de Grande-Bretagne, et le second fut signé dans la même ville le 13 juillet entre l'Espagne et la Grande-Bretagne. (fr)
- El Tratado de Utrecht, también conocido como Paz de Utrecht o Tratado de Utrecht-Rastatt, es, en realidad, un conjunto de tratados firmados por los estados antagonistas en la Guerra de Sucesión Española entre los años 1713 y 1715 en la ciudad neerlandesa de Utrecht y en la alemana de Rastatt. Los tratados ponen fin a la guerra, aunque posteriormente a su firma continuaron las hostilidades en territorio español hasta julio de 1715, momento en que el marqués de Asfeld tomó la isla de Mallorca. En este tratado, Europa cambió su mapa político. El segundo tratado vigente más antiguo por el asunto de Gibraltar, plaza militar de la Corona británica. (es)
- Is socrú na síochána é Síocháin Utrecht a síníodh sa chathair Ollannach i mí Márta agus Aibreán na bliana 1713. Aontaíodh roinnt conarthaí a chur deireadh le Cogadh Chomharbas na Spáinne. Bhí Louis XIV na Fraince agus Pilib V na Spáinne ar taobh amháin, agus Áine na Breataine Móire, , agus ar an taobh eile. Chláraigh an Conradh an briseadh ar uaillmhianta Rí na Fraince Louis XIV, curtha in iúl sna cogaí a spreag sé roimhe sin, agus chaomhnaigh sé an 'córas Eorpach', a bhí bunaithe ar . [1] (ga)
- Perjanjian Utrecht, adalah sebuah seri perjanjian yang ditandatangani pada 1713, membantu mengakhiri Perang Suksesi Spanyol. Dalam perjanjian ini tertulis bahwa cucu Louis XIV Philip V dari Spanyol diakui sebagai Raja Spanyol, tetapi Kerajaan Eropa Spanyol dibagi-bagi: Savoy menerima Sisilia dan sebagian Lombardia, sedangkan akan menerima , Napoli, Sardinia, dan sebagian Kadipaten Milano. Sebagai tambahan, Spanyol harus meyerahkan Gibraltar dan Minorca kepada Britania, dan menyetujui untuk memberikan , atau kontrak perdagangan-budak yang berharga, kepada Britania. (in)
- 위트레흐트 조약(네덜란드어: Vrede van Utrecht)은 단순한 하나의 조약이 아니라 네덜란드의 도시 위트레흐트에서 1713년 3월에서 5월 중에 체결된 다양한 개개의 조약들의 결합을 통해 위트레흐트의 평화를 성립시킨 평화 조약이다. 다양한 각각의 유럽 국가들에 의해 맺어진 이 조약은 스페인 왕위 계승 전쟁을 종결시키는 데 도움을 주었다. 이 조약은 프랑스 왕 루이 14세, 스페인 왕 펠리페 5세의 대표자들과, 이에 대해 그레이트브리튼 왕국의 앤 여왕과 사보이 공국, 그리고 네덜란드 등 많은 나라들이 대표자들 사이에서 체결되었다. (ko)
- Il trattato di Utrecht (in olandese Verdrag van Utrecht) comprende una serie di trattati di pace firmati nella città olandese tra il marzo e l'aprile del 1713, che aiutarono a porre fine alla guerra di successione spagnola, guerra che venne combattuta nel Nord America e passò alla storia come guerra della regina Anna. (it)
- Утрехтский мирный договор — договор, положивший конец Войне за испанское наследство. Мирный договор состоял из соглашений, подписанных в Утрехте в апреле и июле 1713 года между Францией и Испанией с одной стороны и Великобританией, Голландской республикой, Священной Римской империей, Португалией и Савойей с другой. В марте 1714 года в дополнение к Утрехтскому был подписан Раштаттский мир, а в сентябре 1714 года — Баденский договор. (ru)
- 《烏得勒支和約》是1713年4月至5月由欧洲多国于荷兰烏得勒支簽署的和約，旨在結束西班牙王位繼承戰爭。该和约不是单一的文件，而是一系列和平条约的总称。 1700年卡洛斯二世去世，西班牙哈布斯堡王朝绝嗣，卡洛斯于生前指定的继承人为法国波旁王朝的安茹公爵腓力，其为卡洛斯同父异母的姐姐西班牙的玛丽-泰蕾兹与法王路易十四之孙，因此腓力亦有法国王位的继承权，但同时欧洲其他列强不容许法国与西班牙如此强大的联盟存在，所以从实质上来讲，该和约允许腓力继承西班牙王位，但其亦须放弃法国王位的继承权，并作出其他相应必要的保证，以确保法国和西班牙不会结盟，最终达到维持欧洲各国力量均勢的目的。 该系列和约的签订国包括西班牙帝国、大不列顛王國、法蘭西王國、葡萄牙王國、萨伏依公国与荷蘭共和國，和约签署人一方为路易十四与其孙腓力的代表，另一方为英国女王安妮，萨伏依公爵维托里奥·阿梅迪奥二世，葡萄牙国王若昂五世与荷蘭共和國的代表。和约的签订标志着法王路易十四称霸欧洲的野心落空，并在此基础上维持了欧洲体系的權力平衡。 (zh)
- El Tractat d'Utrecht, també anomenat Pau d'Utrecht o Tractats d'Utrecht i Rastatt, són un seguit de tractats de pau multilaterals signats entre la Corona de Castella, el Regne de França i els seus enemics bèl·lics a Utrecht (Províncies Unides, actualment els Països Baixos) el març i l'abril de 1713, que donà lloc al final de la Guerra de Successió espanyola. Amb aquest tractat Felip d'Anjou fou reconegut com a rei de la corona castellana, i a canvi es formalitzaria la pèrdua de les possessions europees, que van restar a mans dels àustries, i també de territoris com Gibraltar i Menorca, que restarien a mans angleses. A més, la Corona d'Aragó perdria la seva sobirania, que ara restaria sota mans castellanes. De tal manera que el tractat va suposar canvis geopolítics importants en tot el pano (ca)
- Utrechtský mír je označení pro mírovou smlouvu uzavřenou 11. dubna 1713 v nizozemském městě Utrecht mezi Francií a Španělskem na jedné straně a Velkou Británií, Nizozemím, Portugalskem, Savojskem a Pruskem na straně druhé. Tato smlouva spolu s rastattským mírem dohodnutým později v březnu roku 1714 ukončovala válku o španělské dědictví a byla diplomatickým vítězstvím Velké Británie, která výrazně posílila své celkové pozice jak v Evropě, tak i v zámoří. (cs)
- Η Συνθήκη (ή αλλιώς Ειρήνη της Ουτρέχτης) αποτελεί μια σειρά συνθηκών που υπογράφηκαν μεταξύ της Γαλλίας και άλλων ευρωπαϊκών χωρών την περίοδο 1713-1715, τερματίζοντας έτσι τον πόλεμο για την ισπανική διαδοχή. Η Μεγάλη Βρετανία, αφού πρώτα υπέγραψε δυο συμφωνίες με τη Γαλλία (8 Οκτωβρίου 1711) ανάγκασε τη Δημοκρατία των Ηνωμένων Επαρχιών, (δηλαδή την Ολλανδία), να οργανώσει στην Ουτρέχτη συνέδριο, έτσι ώστε να ξεκινήσουν διαπραγματεύσεις των εμπλεκόμενων δυνάμεων ( 29 Ιανουαρίου 1712). Τα αποτελέσματα των διαπραγματεύσεων κατέληξαν σε συμφωνίες, κυρίως από τη Γαλλία, την Ισπανία και τους πρώην αντιπάλους τους. Εν τω μεταξύ, ο Γερμανός αυτοκράτορας Κάρολος ΣΤ΄ μαζί με τους ηγεμόνες όλων των γερμανικών βασιλείων ξεκίνησαν δικές τους διαπραγματεύσεις με τη Γαλλία το 1714, στο και στο . Η ει (el)
- Utrechteko Ituna edo Utrechteko Bakea hitzarmen-sail bat izan zen, Espainiako Ondorengotza Gerrari amaiera eman ziona. Itunaren ondorioz, Espainiak Europan zituen hainbat lurralde galdu zituen: Menorca, Gibraltar, Sizilia, Napoli eta Sardinia, besteak beste. Filipe V.a Espainiako eta Ameriketako kolonietako errege izatea onartu zen Utrechteko Itunean, baina Frantziako koroan zuen eskubideari uko egin behar izan zion. Utrechteko Bakeak Britainia Handiari ekarri zion onurarik handiena: jaso zituen lurraldeez gainera, ordu arte Espainiak zuen esklaboen salerosketaren monopolioa eta itsasoko merkataritzaren nagusitasuna bereganatu zuen. (eu)
- The Peace of Utrecht was a series of peace treaties signed by the belligerents in the War of the Spanish Succession, in the Dutch city of Utrecht between April 1713 and February 1715. The war involved three contenders for the vacant throne of Spain, and involved much of Europe for over a decade. The main action saw France as the defender of Spain against a multinational coalition. The war was very expensive and bloody and finally stalemated. Essentially, the treaties allowed Philip V (grandson of King Louis XIV of France) to keep the Spanish throne in return for permanently renouncing his claim to the French throne, along with other necessary guarantees that would ensure that France and Spain should not merge, thus preserving the balance of power in Europe. (en)
- ユトレヒト条約（ユトレヒトじょうやく、英: Treaty of Utrecht）は、スペイン継承戦争を終結させるために、1713年4月から1715年2月にかけて、ネーデルラント連邦共和国のユトレヒトで結ばれた一連の平和条約の総称。スペイン継承戦争では空位となったスペインの王位をめぐって3人の候補が争い、ヨーロッパの大半の国々を巻き込んで十年以上にわたって続いていた。基本的にはスペイン王に自身の孫フェリペ5世を擁立したルイ14世率いるフランスと、その他諸国の同盟軍が衝突するという構図であった。いずれの陣営も莫大な金を投入し血を流したものの、決定打にかけて手詰まりとなりつつあった。最終的に結ばれたユトレヒト条約で、フェリペ5世はスペイン王位を国際的に承認される代わりにフランス王位請求権を永久に放棄することになり、その他にもフランスとスペインの将来的な統合可能性を阻む様々な措置が取られた。 この条約は、安定した特徴的な18世紀文明の時代を先導し、ヨーロッパに対する古きフランス君主国の脅威に終止符を打ち、世界全体に少なからざる変化をもたらした。すなわち、グレートブリテンの海洋、貿易、金融における覇権である。 ユトレヒト条約で王位を承認されたスペインのブルボン家は、フランスの本家が革命で倒された後も生き残り、中断をはさみつつも現在までスペイン王位を継いでいる。 (ja)
- Pokój utrechcki – porozumienie zawarte 11 kwietnia 1713 w Utrechcie (Holandia), kończące hiszpańską wojnę sukcesyjną (1701–1714). Bezpośrednią przyczyną podpisania pokoju była śmierć cesarza Józefa I Habsburga (17 kwietnia 1711) i objęcie tronu przez jego młodszego brata Karola VI Habsburga, pretendenta do korony Hiszpanii. Pozostałe kraje koalicji antyburbońskiej zaczęły się obawiać odrodzenia potęgi Habsburgów z czasów Karola V (1500–1558). (pl)
- De Vrede van Utrecht is de verzamelnaam voor een reeks van verdragen waarvan het eerste op 11 april 1713 in Utrecht werd gesloten. Hiermee kwam een einde aan de Spaanse Successieoorlog en Queen Anne's war en daarmee aan anderhalve eeuw van twisten en godsdienstoorlogen. Het succes was mede te danken aan de gelijkwaardige behandeling van overwinnaar en overwonnene en het grote belang dat werd gehecht aan het behoud van het machtsevenwicht. Het verdrag markeerde ook het einde van de Republiek als grootmacht, geïllustreerd door de woorden van de Franse onderhandelaar ; Nous traiterons sur vous, chez vous, sans vous ('Wij onderhandelen over u, bij u, zonder u'). Bijzonder aan deze historische gebeurtenis was dat de anderhalf jaar durende onderhandelingen omlijst werden door kunst- en cultuurui (nl)
- Tratado ou Paz de Utreque (Utrecht) o acordo que, firmado na cidade de Utreque, nos Países Baixos, (1713-1715), pôs fim à guerra da sucessão espanhola (1701–1714), na qual entraram em conflito interesses de várias potências europeias. O trono da Espanha era pretendido por Filipe d'Anjou, neto do rei francês Luís XIV, e por Carlos, da casa da Áustria. As negociações se abriram em 29 de Janeiro de 1712, mas só em 11 de abril de 1713 foram assinados os principais acordos, dos quais o último é de 1714. (pt)
- Freden i Utrecht år 11 april 1713 var egentligen ett antal fredsavtal som slöts efter det spanska tronföljdskriget, vilket varade 1701–1714. Kriget som hade som avsikt att lösa problemen med maktfördelningen i Europa, utkämpades mellan å ena sidan Frankrike, Bayern, Spanien och Ungern och å andra sidan Österrike, Preussen, Storbritannien, Nederländerna och Portugal. Den utlösande faktorn var frågan om arvsrätten till den spanska kronan, som ökat i betydelse till följd av kung Ludvig XIV av Frankrikes expansionspolitik. Följden av fredsöverenskommelserna var bland annat (sv)
- Утрехтський мир — загальна назва ряду двосторонніх мирних договорів, який поряд з Раштаттським миром 1714 року завершив Війну за іспанську спадщину. Договори підписувалися в голландському місті Утрехті:
* 11 квітня 1713 року — між Францією і її противниками (Великою Британією, Республікою З'єднаних провінцій, Пруссією, Савойським герцогством, Португалією),
* 13 липня 1713 року — англо-іспанський і іспано-савойський договори.
* 26 червня 1714 року — договір між Іспанією і Республікою З'єднаних провінцій,
* 6 лютого 1715 року — договір між Іспанією і Португалією. (uk)
|