| dbo:abstract
|
- Herb Siedmiogrodu (pl)
- The flag and coat of arms of Transylvania were granted by Maria Theresa in 1765, when she established a Grand Principality within the Habsburg monarchy. While neither symbol has official status in present-day Romania, the coat of arms is marshalled within the national Romanian arms; it was also for decades a component of the Hungarian arms. In its upper half, it prominently includes the eagle, which may have been one of the oldest regional symbols, or is otherwise a localized version of the Polish eagle. Early versions of the Transylvanian charges were first designed in Habsburg Hungary at some point before 1550, and were therefore symbols of pretence. The arms were only attested as in use by the Transylvanian Principality in or after 1580. The first Prince to recognize and use them was Sigismund Báthory, who also simplified the charges. They entered the heraldic patrimony over the next few decades, and, during 's reign, were codified as representing three separate jurisdictions: the eagle stood for Transylvania-proper, the sun-and-crescent is for Székely Land (as in the coat of arms of the Székelys), while the seven towers are canting arms of the Saxon-populated cities. They are also widely understood as ethnic symbols of the three privileged nations (therefore excluding Romanians), but this interpretation is criticized as inaccurate by various historians. Before Maria Theresa, Transylvania's rulers used a variety of flags, which more often than not included family or factional symbols, such as the Báthory "wolf teeth"; Prince Sigismund also used a prototype of the Hungarian tricolor, but the practice died out long before the Habsburg conquest. Transylvania's Habsburg tricolor and the flag of Romania resemble each other superficially: Transylvania has blue-red-yellow displayed horizontally, while Romania has blue-yellow-red, vertically. The Transylvanian colors were codified from the heraldic tinctures, but Romanian scholars such as ascribe them a Dacian origin and links to the Romanian ethnogenesis. They became popular among the Romanian community of Transylvania in the later stages of the 1848 Revolution, after replacing combinations of blue, red and white. On such grounds, Transylvanian flags were often used in Austria-Hungary to camouflage celebrations of Romanian nationalism, and as such contributed to a simmering Hungarian–Romanian conflict before and during World War I. In this context, references to the "Transylvanian tricolor" often referred to a blue-yellow-red horizontal variation. Saxon organizations have traditionally reduced the tricolor to a blue-over-red or red-over-blue arrangement, which was also disliked by Hungarian authorities. Both sets of flags were flown by communities supporting the 1918 union with Romania; in its aftermath, Transylvanian or Tranylvanian-derived symbols were sometimes used by Hungarians seeking autonomy for the region as a whole. In parallel, pro-autonomy activists in Székely Land have adopted a blue-gold-silver pattern. (en)
- El escudo tradicional de Transilvania posee la siguiente descripción heráldica o blasonamiento: “Cortado de un trangle de gules, I) de azur, un águila naciente de sable, picada de oro y lampasada de gules, el águila acompañada, en su diestra de un sol de oro, en su siniestra de un creciente de plata; II) de oro, siete castillos de gules (4,3), mazonados y aclarados de sable y aclarados de gules, de sable en ocasiones”.
* La figura del águila naciente (asomada) de sable (color negro) que está situada en un campo de azur (color azul), llamada Turul, simboliza a la nobleza de este territorio que fue fundamentalmente de origen magiar. Turul, es un ave legendaria de gran tamaño recogida en relatos míticos húngaros, con un origen probablemente oriental. Simón Kézai, en su obra Crónica húngara (siglo XIII), afirma que la imagen del Turul se empleó en la emblemática húngara desde tiempos de Atila y dejó de utilizarse durante el reinado del príncipe Géza de Hungría (ca. 945-997). El término puede provenir de "togrul" o "turgul" palabra empleada para designar al águila en lengua turca. Según el relato mítico, anterior a la llegada del Cristianismo, el ave Turul, mensajero de los dioses y guardián del orden y del equilibrio en el Universo, vivía en la cima del árbol de la vida. Esta ave velaba por las almas de los recién nacidos, que adoptaban la forma de pequeños pájaros que vivían en la copa del árbol mencionado.
* El sol y el creciente (luna) son los símbolos del pueblo de los Székely, una etnia de habla húngara asentada en el sudeste de Hungría en torno al siglo VIII. En su mayor parte habitan Transilvania y el País Székely. El creciente es uno de los símbolos más antiguos de la humanidad. Las primeras representaciones de éste junto a la figura del sol ya figuran en sellos acadios elaborados en una fecha cercana al año 2300 antes de Jesucristo.
* Las siete torres de gules (color rojo) aclaradas de sable (con una puerta y ventanas de color negro) en un campo de oro (color amarillo o dorado), representan las siete ciudades fortificadas que fundaron los sajones de Transilvania, etnia germánica que se estableció en Transilvania en el siglo XII. Durante el reinado del rey Géza II de Hungría (1141–1162), se inició la colonización alemana de Transilvania para reforzar las defensas de la frontera situada en el sudeste del Reino de Hungría. El término Transilvania está relacionado con el alemán Siebenbürgen, ”Siete Fortalezas”.
* El trangle de gules (una faja heráldica disminuida) que corta el campo del escudo, fue incorporado al blasón durante el reinado del príncipe de Transilvania Miguel I Apalfi (1632-1690). Aparece por vez primera representada en monedas acuñadas en 1666. Uno de los primeros emblemas heráldicos de Transilvania fue el escudo de la ciudad de Sibiu, que se utilizó como símbolo para el conjunto de Tansilvania en uno de sus sellos. La primera versión del escudo propio de Transilvania apareció en el siglo XVI. En el año 1596, el editor y lingüista flamenco diseñó un escudo para la provincia imperial de Transilvania. Consistió en un blasón cortado con la figura de un águila naciente en la división superior y siete colinas coronadas con una torre en la parte inferior. Este escudo apareció publicado por vez primera en la obra de este autor "Chronologia", editada en Nuremberg aquel mismo año. En el sello que adoptó en 1597 el príncipe de Transilvania Segismundo Bathory, incorporó el escudo diseñado por Hulsius con algunos cambios: la figura del águila aparecía flanqueada por el sol y la luna y en la parte inferior únicamente se reprodujeron siete torres. En 1659 las armas de Transilvania fueron adoptadas oficialmente por su Dieta, que contaba con represetantes de católicos, calvinistas, luteranos y unitarios. Los ortodoxos rumanos, aunque tolerados, no contaban con representantes en aquella asamblea. En 1765 la emperatriz María Teresa concedió una nueva corona al Gran Principado de Transilvania, que se incluyó en el timbre del escudo, y dos tenantes con forma de mujer que simbolizaban la abundancia y la justicia. Las figuras de los tenantes fueron retiradas en 1848, cuando Transilvania quedó integrada en el Reino de Hungría. En 1867 el escudo de Transilvania se introdujo en las armas de las Tierras de la Corona de San Esteban. Actualmente el escudo de Transilvania no tiene carácter oficial, sin embargo figura en el cuarto cuartel del escudo de Rumanía. (es)
- Les armoiries de la Transylvanie se blasonnent ainsi : Au un, d'azur, à l'aigle de sable becquée et languée de gueules, flanquée à dext d'un soleil d'or et à senestre d'un croissant de lune d'argent ; au deux d'or, marqué par une divise de gueules, sept tours de gueules placées quatre et trois. (fr)
- Первый вариант герба Трансильвании был разработан в XVI веке. В его основе был герб города Сибиу. В 1596 году фламандский геральдист Левин Гульсий создал герб для имперской провинции Трансильвания: пересечение с орлом, раскинувшим крылья, в верхнем поле и семи холмами с башнями в нижнем поле. Он опубликовал его в своей работе «Chronologia», выпущенной в Нюрнберге в том же году. Печать Жигмонда Батори (1597), князя Трансильвании, воспроизвела этот герб с некоторыми незначительными изменениями: в верхнем поле орёл теперь находился между солнцем и луной, а в нижней области холмы были заменены башнями. Герб Трансильвании, принятый Сеймом в 1659 году, отражает национальную структуру княжества. Так, на нём изображены:
* на синем фоне чёрный орёл, или Турул, в верхнем поле пересечения, с золотым клювом и красным языком, олицетворяющий венгров<- Согласно легендам, венгры произошли от мифической птицы «Турул» ->;
* солнце (золотое) рядом с левым крылом орла и полумесяц (серебряный), представляющие секеев;
* красная разделительная полоса (первоначально не была частью герба);
* семь красных башен в два ряда (4 +3) на золотом фоне, олицетворяющие семь укреплённых городов трансильванских саксонцев (связано с немецким названием Трансильвании — SIEBENBÜRGEN («Семь крепостей», «Семиградье»). Красная разделительная полоса была впервые использована на гербе князем Михаем I Апафи, в преобразованном виде герб был представлен на золотых монетах, выпущенных в 1666 году. На гербе, используемом после 1765 года, были добавлены корона Великого княжества Трансильвания, дарованная императрицей Марией Терезией, и две женские фигуры, держащие щит и олицетворяющие собой изобилие и справедливость. Фигуры были удалены в 1848 году, когда Трансильвания воссоединилась с Венгрией. Исторический герб использовался в гербе Венгерского королевства с 1867 года.
* Герб Трансильвании работы Левина Гульсия (1596)
* Герб Трансильвании (1848-1867) (ru)
- Герб і прапор Трансильванії були надані Марією Терезією в 1765 році, коли вона заснувала Велике князівство в межах монархії Габсбургів. Хоча жоден символ не має офіційного статусу в сучасній Румунії, герб вживається в межах національного румунського герба; він також протягом десятиліть був складовою частиною угорського герба. У верхній половині він містить орла, який, можливо, був одним із найдавніших регіональних символів, або ж є локальною версією польського орла. Ранні версії трансильванських гербових фігур були вперше розроблені в Габсбурзькій Угорщині десь до 1550 року, і тому були символами претендентства. Герб бува засвідчений лише тим, що використовувався Трансильванським князівством у 1580 році або після нього. Першим князем, який їх визнав і використав, був Сигізмунд Баторі, який також спростив зображення. Герб увійшов до геральдичної спадщини протягом наступних кількох десятиліть, і під час правління Акоса Барсая був кодифікований як символи трьох окремих юрисдикцій: орел означав власне Трансильванію, сонце і півмісяць - Секейську землю, сім веж промовистий герб по трансильванських саксів -населення міст. Їх також широко розуміють як етнічні символи трьох привілейованих націй (за винятком румунів), але це тлумачення критикується різними істориками як неточне. До Марії Терезії правителі Трансильванії використовували різноманітні прапори, які частіше включали сімейні або фракційні символи, такі як "вовчі зуби" Баторіїв; Принц Сигізмунд також використовував прототип угорського триколору, але практика згасла задовго до завоювання Габсбургів. Триколор Габсбургів Трансильванії та прапор Румунії зовні нагадують один одного: Трансильванія має синьо-червоно-жовтий колір, який відображається горизонтально, тоді як Румунія синьо-жовто-червоний, вертикально. Трансильванські кольори були кодифіковані з геральдичних тинктурах, але румунські вчені, такі як Йосип Стелка-Сулутй приписували їм дацьке походження і посилалися на румунський етногенез. Вони стали популярними серед румунської громади Трансильванії на пізніх етапах революції 1848 р. Після заміни поєднань синього, червоного та білого. На таких підставах трансильванські прапори часто використовувались в Австро-Угорщині для маскування святкувань румунського націоналізму, і як такі сприяли загостернню угорсько-румунського конфлікту до і під час Першої світової війни. У цьому контексті посилання на "трансильванський триколор" часто відноситься до синьо-жовто-червоної горизонтальної варіації. Саксонські організації традиційно зводили триколор до синьо-червоного або червоно-блакитної композиції, що також не подобалося угорській владі. Обидва набори прапорів вивішували громади, що підтримували союз 1918 року з Румунією; після цього угорські автономісти прийняли символи, похідні Трансильванії. У Землі Секії активісти, що підтримують автономію, використовують блакитно-золото-срібні прапори . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Herb Siedmiogrodu (pl)
- Les armoiries de la Transylvanie se blasonnent ainsi : Au un, d'azur, à l'aigle de sable becquée et languée de gueules, flanquée à dext d'un soleil d'or et à senestre d'un croissant de lune d'argent ; au deux d'or, marqué par une divise de gueules, sept tours de gueules placées quatre et trois. (fr)
- The flag and coat of arms of Transylvania were granted by Maria Theresa in 1765, when she established a Grand Principality within the Habsburg monarchy. While neither symbol has official status in present-day Romania, the coat of arms is marshalled within the national Romanian arms; it was also for decades a component of the Hungarian arms. In its upper half, it prominently includes the eagle, which may have been one of the oldest regional symbols, or is otherwise a localized version of the Polish eagle. Early versions of the Transylvanian charges were first designed in Habsburg Hungary at some point before 1550, and were therefore symbols of pretence. (en)
- El escudo tradicional de Transilvania posee la siguiente descripción heráldica o blasonamiento: “Cortado de un trangle de gules, I) de azur, un águila naciente de sable, picada de oro y lampasada de gules, el águila acompañada, en su diestra de un sol de oro, en su siniestra de un creciente de plata; II) de oro, siete castillos de gules (4,3), mazonados y aclarados de sable y aclarados de gules, de sable en ocasiones”.
* La figura del águila naciente (asomada) de sable (color negro) que está situada en un campo de azur (color azul), llamada Turul, simboliza a la nobleza de este territorio que fue fundamentalmente de origen magiar. Turul, es un ave legendaria de gran tamaño recogida en relatos míticos húngaros, con un origen probablemente oriental. Simón Kézai, en su obra Crónica húngara (es)
- Первый вариант герба Трансильвании был разработан в XVI веке. В его основе был герб города Сибиу. В 1596 году фламандский геральдист Левин Гульсий создал герб для имперской провинции Трансильвания: пересечение с орлом, раскинувшим крылья, в верхнем поле и семи холмами с башнями в нижнем поле. Он опубликовал его в своей работе «Chronologia», выпущенной в Нюрнберге в том же году. Печать Жигмонда Батори (1597), князя Трансильвании, воспроизвела этот герб с некоторыми незначительными изменениями: в верхнем поле орёл теперь находился между солнцем и луной, а в нижней области холмы были заменены башнями. (ru)
- Герб і прапор Трансильванії були надані Марією Терезією в 1765 році, коли вона заснувала Велике князівство в межах монархії Габсбургів. Хоча жоден символ не має офіційного статусу в сучасній Румунії, герб вживається в межах національного румунського герба; він також протягом десятиліть був складовою частиною угорського герба. У верхній половині він містить орла, який, можливо, був одним із найдавніших регіональних символів, або ж є локальною версією польського орла. Ранні версії трансильванських гербових фігур були вперше розроблені в Габсбурзькій Угорщині десь до 1550 року, і тому були символами претендентства. (uk)
|
.svg){kind=link}
