| dbo:abstract
|
- البصلة أو الدَّوْفَصَة (بالإنجليزية: Bulb) ساق نباتية متحورة تنمو تحت الأرض ويخزن فيها النبات غذاءه وبها تنتقل حياته من جيل إلى آخر. تعد البصلة أسلوباً من أساليب التكاثر اللاجنسي لدى بعض أنواع النبات مثل أبصال الزينة والبصل والثوم والزنبق والتوليب والنرجس. (ar)
- El bulb és un òrgan de determinades plantes (anomenades bulboses), generalment subterrani, format per fulles carnoses i una tija molt curta i del qual surten les arrels de la planta. Exemples de plantes bulboses són la ceba, l'all o la tulipa. Un bulb és una tija curta amb fulles carnoses o bases de fulles. Les fulles sovint tenen la funció d'òrgan d'emmagatzematge de nutrients durant la dormància de la planta. Les fulles basals generalment no suporten fulles, però contenen reserves de nutrients per a permetre que la planta sobrevisqui a condicions adverses. Al centre del bulb hi ha un punt de creixement vegetatiu o un brot que florirà sense expandir. La base està formada per una tija, i el creixement de la planta ocorrerà des d'aquesta placa basal. Les arrels emergeixen des de la part de sota de la base i les noves tiges i les fulles des de la part superior. Els bulbs tunicats tenen escates exteriors membranoses que protegeixen la làmina d'escates carnoses. Les espècies dels gèneres Allium, Hippeastrum, Narcissus, i Tulipa totes tenen bulbs tunicats. Els bulbs no tunicats, com Lilium i Fritillaria, no tenen la túnica protectora i les seves escates estan més soltes. Altres tipus d'òrgans d'emmagatzematge, com ara els corms, rizomes o tubercles, de vegades es consideren erròniament bulbs. Geòfit és el terme tècnic per a totes les plantes que formen òrgans d'emmagatzematge subterranis el qual inclou els bulbs i tubercles i corms. Algunes orquídies epífites formen pseudobulbs, que superficialment semblen bulbs. Gairebé totes les plantes que formen bulbs veritables són monocotiledònies, i inclouen:
* La ceba, l'all, i altres del gènere Allia, dins la família Alliaceae.
* Moltes plantes de la família Liliaceae.
* Amaryllis, Hippeastrum, Narcissus, i alguns altres membres de la família Amaryllidaceae.
* Dos grups d'espècies del gènere Iris, de la família Iridaceae: subgènere i subgènere . Oxalis, de la família Oxalidaceae, és l'únic gènere de dicotiledònies que produeix bulbs veritables. El bulb augmenta la seva mida fins a la florida i la planta floreix durant l'estadi reproductiu. Es necessiten certes condicions ambientals per activar la transició des d'un estadi al següent, com el canvi des del fred de l'hivern a la pujada de temperatures de la primavera. (ca)
- Cibule obecně je zásobní orgán některých jednoděložných rostlin. Jedná se zpravidla o podzemní orgán, ale někdy může částečně přesahovat nad zemský povrch. Cibule vznikla přeměnou dolní části stonku a přeměnou listů či jejich bází. Cibulí je více typů, některé jsou jednoduché, jiné složené (např. česnek kuchyňský). (cs)
- Ο Βολβός είναι ο υπόγειος βλαστός ενός φυτού που έχει τροποποιηθεί κατάλληλα έτσι ώστε να εκτελεί αποταμιευτική λειτουργία. Αποτελείται από ένα δίσκο ωοειδή ή στρογγυλεμένο που στην άκρη του φέρει ένα οφθαλμό από λέπια που είναι σαρκώδη, τα οποία προέρχονται από τροποποιημένα φύλλα και από ριζικό σύστημα. Ο βολβός ανθίζει την άνοιξη ενώ το χειμώνα παραμένει ανενεργός μέσα στο έδαφος. Ο δίσκος του βολβού είναι ένας πολύ μικρός βλαστός ο οποίος δεν φέρει μεσογονάτια κενά ενώ τα λέπια είναι γεμάτα θρεπτικές ουσίες και προσκολλούνται στα πλάγια τμήματα του δίσκου. Ο οφθαλμός του βολβού βρίσκεται στην κορυφή του και δίνει έναν υπέργειο βλαστό ο οποίος αναπτύσσεται στην προέκταση του άξονα του. Στο κάτω τμήμα του δίσκου βρίσκονται πολλές, λεπτές και μακριές ρίζες σε δέσμες. Υπάρχουν βολβοί που ανθίζουν μία φορά αλλά και άλλοι που ανθίζουν κάθε χρόνο δίνοντας υπέργειους βλαστούς. Οι βολβοί είναι τριών ειδών:
* Φολιδωτοί. Φέρουν λέπια που καλύπτουν το ένα το άλλο μερικώς.
* Συμπαγείς
* Χιτωνοφόροι. Τα λέπια τους αναπτύσσονται σε μορφή χιτώνων και καλύπτει το ένα το άλλο. (el)
- Bulbo (latine bulbus) estas subtera vertikala ŝoso (tigo), kiu havas karnecajn (aŭ dikiĝintajn folibazojn) uzatajn kiel nutrajn ĉe kelkaj plantoj. Aliaj specoj de deponaj organoj (kiel bulbotuberoj, rizomoj, kaj tuberoj) estas malofte kaj erare rigardataj kiel bulboj. La bulbaj bazfolioj (ĉe kies bazoj kreskas bulberoj (ekz. ajlero) ĝenerale ne kreskas al veraj folioj, sed entenas nutrajn materialojn, kiuj ebligas al la planto travivi nekonvenajn cirkonstancojn. La bazfolioj povas superkreski kaj ĉirkaŭpreni la bulban centron kiel ĉe lilioj, aŭ povas komplete ĉirkaŭpreni la internajn regionojn de la bulbo, kiel ĉe la ordinara cepo. Modifiĝintaj formas la bazon de la bulbo kaj la planto kreskas el tiu bazo. El la suba parto de la bazo elkreskas radiko kaj el la supra parto novaj tigoj kaj folioj. Kultivataj plantoj kiuj havas verajn bulbojn:
* cepo, ajlo, kaj aliaj Allium-specioj
* lilio, tulipo, kaj aliaj specioj de liliacoj
* amarilidacoj, Hippeastrum, narciso, kaj aliaj specioj de amarilidacoj
* kelkaj specioj de irido Kelkaj epifitaj orkideoj havas bulbosimilan, subteran deponan organon, nomatan . En ĉiutaga parolado oni ofte diras bulbo por cepo kaj similformaj estaĵoj (supro de ortodoksa preĝejo; bulba kupolo). En anatomio, bulbo estas pli dika ekstremaĵo de iuj organoj. (eo)
- In botany, a bulb is structurally a short stem with fleshy leaves or leaf bases that function as food storage organs during dormancy. (In gardening, plants with other kinds of storage organ are also called "ornamental bulbous plants" or just "bulbs".) (en)
- Die Zwiebel, auch Bulbus, ist ein gestauchter Spross mit verdickten, oft fleischigen Niederblättern, welche als Speicherorgane dienen. Zwiebeln kommen beispielsweise bei den Liliengewächsen oder vielen Amaryllisgewächsen vor und sind als „Blumenzwiebeln“ zahlreicher Gartenpflanzen bekannt. (de)
- Erraboila landareen lurpeko ugal-organo iraunkorra da, oso zurtoin labur batean eta katafiloz edo hostoen oinalde lodituz babestua dagoen begi bat duena. 5 zati nagusi ditu:
* disko basala, behealdea, non sustraiak hazten diren.
* , organo nagusia.
* tunika.
* kimua.
* alboko ernamuinak (eu)
- Un bulbe est une tige souterraine verticale résultant d'une tubérisation de feuilles (écailles) ou de gaines de feuilles, et utilisée comme organe de stockage de nourriture par une plante à dormance. Disposant de feuilles à la base, un bulbe n'en développe généralement pas d'autres. Il contient des réserves de nourriture pour permettre à la plante de survivre dans les situations adverses. La base feuillue peut dépasser et entourer le centre du bulbe comme dans le cas du lys (bulbe écailleux) ou cerner complètement le centre du bulbe comme dans certains cas. Une tige modifiée sort de la partie supérieure du bulbe et la croissance de la plante se fait par ce biais. Les racines sortent de la partie inférieure du bulbe. Les cormes (crocus, glaïeul, etc.) ont l'aspect d'un bulbe mais sont constitués d'une tige renflée entourée de tuniques. D'autres types d'organes de stockage (tels que les rhizomes) et même les truffes (qui sont en réalité des ascocarpes) sont parfois appelés par erreur des bulbes. Le nom correct pour ce type de plante est géophyte. Certaines orchidées épiphytes forment un organe de stockage aérien nommé pseudobulbe, qui ressemble un peu à un bulbe. Les plantes formant de vrais bulbes sont toutes des monocotylédones :
* oignon, ail et toutes les Alliaceae ;
* lys, tulipe, et de nombreuses Liliaceae ;
* Amaryllis, Hippeastrum, Narcissus, et d'autres Amaryllidaceae ;
* deux groupes d'iris : (l'iris « hollandais ») et (l'iris miniature de « »). (fr)
- Los bulbos, al igual que los rizomas, cormos y tubérculos, son órganos subterráneos de almacenamiento de nutrientes, los cuales cumplen la función de órgano reservante. Las plantas que poseen este tipo de estructuras se denominan colectivamente plantas bulbosas. (es)
- Buinneán planda, mionathraithe go mór le horgán stórála faoin talamh a dhéanamh. Comhdhéanta as duilleoga nó bunanna duilleog forluite a charnann cúlchistí bia a bheathaíonn luathfhás. De ghnáth, maireann na bleibeanna ó bhliain go bliain mar go n-athlíontar na cúlchistí bia roimh chríonadh siar an phlanda. (ga)
- Umbi lapis (bulbus) merupakan sejenis umbi yang terbentuk dari tumpukan (pangkal) daun yang tersusun rapat dalam format roset. Umbi lapis dipandang berbeda dari umbi yang lainnya karena tidak mengakumulasi karbohidrat dalam bentuk polisakarida. Pembesaran terjadi karena berkumpulnya cairan di sel-selnya. Umbi jenis ini dibentuk oleh beberapa suku-suku monokotil seperti Amaryllidaceae (arti luas, termasuk kelompok bawang-bawangan) dan Liliaceae. Umbi lapis memiliki bagian pangkal yang agak keras yang disebut cakram (discus). Cakram ini sebnearnya adalah batang. Dari cakram akan tumbuh lapisan-lapisan daun yang tebal, lunak, dan berair. Karena tebal dan berlapis inilah terbentuk struktur yang membengkak sehingga disebut "umbi". Apabila lapisan-lapisan ini besar dan saling menutupi ia disebut tunica, dan apabila lapisan-lapisan ini kecil dan hanya saling menyirap disebut squama (sisik). Umbi lapis mudah dikacaukan dengan sejenis umbi asal batang yang dikenal sebagai cormus atau bulbotuber. Dilihat dari strukturnya, umbi lapis berbeda dari cormus. Apabila dibelah, umbi lapis memperlihatkan lapisan-lapisan sampai ke bagian paling pusat. Cormus, karena berasal dari batang, apabila dibelah memperlihatkan struktur padat, serupa dengan rimpang. (in)
- 球根（きゅうこん）とは、宿根草のうち、根、茎、葉などの特定の部分に養分がたまって変形・肥大化してできた貯蔵器官。園芸や農学分野で用いられる用語である。 (ja)
- ( 구근은 여기로 연결됩니다. 희극인에 대해서는 구근 (희극인) 문서를 참고하십시오.) 알뿌리(구근:球根)는 식물의 뿌리 부분 중에서 땅 아래 수직으로 뻗은 것으로, 구근식물에서 양분을 모아두기 위해 잎이나 줄기, 뿌리 등이 변형된 것이다. 무스카리, 히야신스, 수선화, 아마릴리스, 사프란(크로커스), 튤립, 라룽쿨루스(라넌큘러스), 홍초(칸나) 등의 알뿌리가 있다. (ko)
- Een bol is een ondergronds deel van een (meestal eenzaadlobbige) plant waarin voedingsstoffen worden opgeslagen die de plant gebruikt om het volgende seizoen weer uit te groeien. Bolgewassen zijn planten met bollen die voor voedsel of sierdoeleinden (bloembollen) worden geteeld. Eén plant kan soms verscheidene bollen vormen, dan is sprake van vegetatieve vermeerdering. Bollen worden niet altijd ondergronds gevormd, maar kunnen ook bovengronds aan de stengel of zelfs in een bloeiwijze gevormd worden en worden dan broedbolletjes genoemd. (nl)
- Il bulbo è un organo di propagazione vegetativa, che svolge anche una funzione di resistenza permettendo il superamento di condizioni climatico-ambientali sfavorevoli come freddo o siccità ecc... (it)
- Cebula (łac. bulbus) – przekształcony pęd podziemny o funkcji spichrzowej i przetrwalnikowej, którego główną część stanowią liście. Cebula charakteryzuje się:
* silnie skróconą łodygą nazywaną piętką,
* na piętce gęsto osadzone, spichrzowe liście gromadzące substancje zapasowe (np. u tulipana, szafirka),
* zewnętrzne liście zazwyczaj martwe i skórzaste, tworzą ochronne łuski,
* na szczycie pąk wierzchołkowy, który w porze wegetacji wyrasta w część nadziemną,
* w kątach liści znajdują się pąki boczne, z których mogą wykształcić się nowe cebule (forma rozmnażania wegetatywnego). Cebule występują głównie u roślin jednoliściennych. Mogą być pojedyncze, jak np. u tulipana, liczne, okryte wspólną łuską, jak np. u czosnku pospolitego lub tworzące oddzielne ząbki, jak np. u lilii. Rośliny wytwarzające cebulę nazywają się roślinami cebulowymi. W warzywnictwie i kwiaciarstwie stanowią one ważną grupę roślin o dużym znaczeniu produkcyjnym. W kwiaciarstwie ze względów praktycznych często do grupy tej włącza się również rośliny które posiadają bulwy. Wśród warzyw do roślin cebulowych należą m.in. cebula zwyczajna i czosnek pospolity. Wśród roślin ozdobnych roślin cebulowych jest bardzo wiele. Ze względu na długi okres upływający od wysiewu nasion do kwitnienia, jak również ze względu na to, że często nie odtwarzają one cech rośliny macierzystej, zazwyczaj rozmnaża się je wegetatywnie przez cebulki przybyszowe lub bulwy. W kwiaciarstwie duże znaczenie ma możliwość przyspieszania kwitnienia roślin cebulowych. (pl)
- Em botânica, um bolbo ou bulbo é um tipo de órgão vegetal que inclui uma parte correspondente ao caule, geralmente de forma discoidal, e uma gema ('broto') envolta por folhas modificadas escamiformes denominadas catáfilos, geralmente com acúmulo de reservas, e que possui em sua base raízes fasciculadas. (pt)
- Лу́ковица (лат. búlbus) — видоизменённый, обычно подземный побег растений с утолщённым коротким плоским стеблем (донцем) и разросшимися мясистыми либо плёнчатыми бесцветными основаниями листьев (чешуями), запасающими воду и питательные вещества, также служащие органом вегетативного размножения. Плёнчатые луковицы одеты общими плёнчатыми чешуями (лук). Чешуи луковиц образованы цельными листьями, лишёнными хлорофилла (лилия), основаниями ассимилирующих листьев (лук) или сочетанием тех и других (подснежник). У чешуйчатых, или черепитчатых, луковиц мясистые чешуевидные листья сидят на донце свободно, а наружные чешуи мельче внутренних (лилия). В пазухах чешуй находятся почки, из которых развиваются надземные побеги или дочерние луковицы — детки. Луковицы могут быть однолетними (тюльпан, лук, кандык) и многолетними (нарцисс, амариллис), по способу нарастания — моноподиальными (возобновление идёт из верхушечной почки, а цветоносные побеги образуются из пазушных почек, например, у нарцисса, подснежника), и симподиальными (цветоносный побег развивается из верхушечной почки, а возобновление происходит из пазушной, например, у тюльпана, рябчика, лука). Если в рост трогаются две или несколько почек, луковица ветвится, образуя детки. У сложных луковиц (чеснок) в пазухе каждой чешуи формируется несколько луковиц-деток (так называемых зубчиков). Луковица характерна для луковых, многих лилейных (тюльпан, гиацинт, лилия), амариллисовых (подснежник, нарцисс). Служит для вегетативного возобновления растений. Весной цветочная почка и зародыши листьев развиваются в цветущее растение, пользуясь запасом воды и питательных веществ, накопленным в мясистых листьях луковицы. Когда цветок отомрёт, листья продолжают жить и производить питательные вещества, которые переносятся к основанию листьев. Они разбухают и превращаются в новые луковицы. Пазушные почки могут развиться в дочерние луковицы, которые, отделившись, дают начало новым растениям. Растения с характерным специализированным органом — луковицей называются луковичные растения.Луковичные широко представлены среди однодольных в семействах Лилейные, Амариллисовые, Ирисовые; среди двудольных встречаются реже, только в некоторых родах (например, Кислица, Сердечник). У некоторых (вообще очень немногих) растений луковички (лат. bulbilli) образуются и на надземных органах, так, например, у лилии луковиценосной (Lilium bulbiferum) — в пазухах листьев. Существуют другие виды побегов, схожие с луковицей строением и функциями: Клубнелуковица, Псевдобульба. (ru)
- En lök är en underjordisk, klotformad växtdel som lagrar näring under växtens viloperiod. Den förekommer främst hos lilje- och amaryllisväxter. (sv)
- 在植物学，鳞茎是一个带有肉质叶或叶基的短茎，其功能是在休眠期间作为养分贮藏器官。鳞茎是植物的一种變態莖，形狀通常為圓或橢圓形。真的莖在中心部份，直立，长得又短又粗，茎的外部生有许多层鳞片狀葉子，所以这种茎被称为鳞茎。鳞茎通常是地下茎。 (zh)
- Цибули́на (лат. bulbus) — зазвичай підземний пагін з коротким сплющеним стеблом — денцем — і лускоподібними, м'ясистими листками, які запасають воду з розчиненими в ній поживними речовинами, переважно цукрами. Форма цибулин здебільшого куляста. З верхівкової і пазушних бруньок виростають надземні пагони, а на денці утворюються додаткові корені. Цибулина — типовий орган вегетативного розмноження і відновлення. Всі рослини, у яких утворюються цибулини, — однодольні. Цибулини утворюються у рослин з родин Лілійні, Амарилісові, Цибулеві. Цибулини можуть бути плівчастими (щільними) та лускатими (нещільними). До перших належить цибулина звичайної цибулі, в якій всі луски — це підземні піхви зелених асимілюючих листків, що потовщуються і щільно охоплюють кільцями одна одну. Лускаті (нещільні, пухкі, черепичасті) цибулини має лілія лісова, у якої запасаючі луски цибулини — це лише зовнішні низові листки, які не мають листкових пластинок. Цибулини можуть бути однорічними, дворічними (цибуля порей) або багаторічними (лілії). Якщо наростання осі в них моноподіальне (тобто поновлення йде з верхівкової бруньки), то суцвіття пазушне (підсніжник звичайний), якщо симподіальне (тобто поновлення відбувається з пазушних бруньок) — суцвіття верхівкове (гіацинт — Hyacinthus orientalis). А число лусок у цибулині коливається від однієї (часник) до кількох сотень (лілія). Цибулинні рослини поширені переважно в країнах із середземноморським типом клімату — зі спекотним літом і м'якими іншими сезонами. Тому запасання води з допомогою слизових речовин, які набухають і добре її утримують, забезпечує виживання рослин у літню посуху. Найбільш поширені цибулинні рослини в степах, пустелях, напівпустелях, трапляються і в широколистяних лісах. Більшість їх — ефемероїди, тобто рослини з коротким періодом розвитку. На початку літа надземна частина у них відмирає, в ґрунті залишається цибулина як орган відновлення та розмноження. У вигляді виводкових бруньок, як вказано вище, можуть утворюватися надземні цибулини в пазухах листків деяких рослин (, зубниця бульбиста) або в суцвіттях (часник). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- البصلة أو الدَّوْفَصَة (بالإنجليزية: Bulb) ساق نباتية متحورة تنمو تحت الأرض ويخزن فيها النبات غذاءه وبها تنتقل حياته من جيل إلى آخر. تعد البصلة أسلوباً من أساليب التكاثر اللاجنسي لدى بعض أنواع النبات مثل أبصال الزينة والبصل والثوم والزنبق والتوليب والنرجس. (ar)
- Cibule obecně je zásobní orgán některých jednoděložných rostlin. Jedná se zpravidla o podzemní orgán, ale někdy může částečně přesahovat nad zemský povrch. Cibule vznikla přeměnou dolní části stonku a přeměnou listů či jejich bází. Cibulí je více typů, některé jsou jednoduché, jiné složené (např. česnek kuchyňský). (cs)
- In botany, a bulb is structurally a short stem with fleshy leaves or leaf bases that function as food storage organs during dormancy. (In gardening, plants with other kinds of storage organ are also called "ornamental bulbous plants" or just "bulbs".) (en)
- Die Zwiebel, auch Bulbus, ist ein gestauchter Spross mit verdickten, oft fleischigen Niederblättern, welche als Speicherorgane dienen. Zwiebeln kommen beispielsweise bei den Liliengewächsen oder vielen Amaryllisgewächsen vor und sind als „Blumenzwiebeln“ zahlreicher Gartenpflanzen bekannt. (de)
- Erraboila landareen lurpeko ugal-organo iraunkorra da, oso zurtoin labur batean eta katafiloz edo hostoen oinalde lodituz babestua dagoen begi bat duena. 5 zati nagusi ditu:
* disko basala, behealdea, non sustraiak hazten diren.
* , organo nagusia.
* tunika.
* kimua.
* alboko ernamuinak (eu)
- Los bulbos, al igual que los rizomas, cormos y tubérculos, son órganos subterráneos de almacenamiento de nutrientes, los cuales cumplen la función de órgano reservante. Las plantas que poseen este tipo de estructuras se denominan colectivamente plantas bulbosas. (es)
- Buinneán planda, mionathraithe go mór le horgán stórála faoin talamh a dhéanamh. Comhdhéanta as duilleoga nó bunanna duilleog forluite a charnann cúlchistí bia a bheathaíonn luathfhás. De ghnáth, maireann na bleibeanna ó bhliain go bliain mar go n-athlíontar na cúlchistí bia roimh chríonadh siar an phlanda. (ga)
- 球根（きゅうこん）とは、宿根草のうち、根、茎、葉などの特定の部分に養分がたまって変形・肥大化してできた貯蔵器官。園芸や農学分野で用いられる用語である。 (ja)
- ( 구근은 여기로 연결됩니다. 희극인에 대해서는 구근 (희극인) 문서를 참고하십시오.) 알뿌리(구근:球根)는 식물의 뿌리 부분 중에서 땅 아래 수직으로 뻗은 것으로, 구근식물에서 양분을 모아두기 위해 잎이나 줄기, 뿌리 등이 변형된 것이다. 무스카리, 히야신스, 수선화, 아마릴리스, 사프란(크로커스), 튤립, 라룽쿨루스(라넌큘러스), 홍초(칸나) 등의 알뿌리가 있다. (ko)
- Een bol is een ondergronds deel van een (meestal eenzaadlobbige) plant waarin voedingsstoffen worden opgeslagen die de plant gebruikt om het volgende seizoen weer uit te groeien. Bolgewassen zijn planten met bollen die voor voedsel of sierdoeleinden (bloembollen) worden geteeld. Eén plant kan soms verscheidene bollen vormen, dan is sprake van vegetatieve vermeerdering. Bollen worden niet altijd ondergronds gevormd, maar kunnen ook bovengronds aan de stengel of zelfs in een bloeiwijze gevormd worden en worden dan broedbolletjes genoemd. (nl)
- Il bulbo è un organo di propagazione vegetativa, che svolge anche una funzione di resistenza permettendo il superamento di condizioni climatico-ambientali sfavorevoli come freddo o siccità ecc... (it)
- Em botânica, um bolbo ou bulbo é um tipo de órgão vegetal que inclui uma parte correspondente ao caule, geralmente de forma discoidal, e uma gema ('broto') envolta por folhas modificadas escamiformes denominadas catáfilos, geralmente com acúmulo de reservas, e que possui em sua base raízes fasciculadas. (pt)
- En lök är en underjordisk, klotformad växtdel som lagrar näring under växtens viloperiod. Den förekommer främst hos lilje- och amaryllisväxter. (sv)
- 在植物学，鳞茎是一个带有肉质叶或叶基的短茎，其功能是在休眠期间作为养分贮藏器官。鳞茎是植物的一种變態莖，形狀通常為圓或橢圓形。真的莖在中心部份，直立，长得又短又粗，茎的外部生有许多层鳞片狀葉子，所以这种茎被称为鳞茎。鳞茎通常是地下茎。 (zh)
- El bulb és un òrgan de determinades plantes (anomenades bulboses), generalment subterrani, format per fulles carnoses i una tija molt curta i del qual surten les arrels de la planta. Exemples de plantes bulboses són la ceba, l'all o la tulipa. Un bulb és una tija curta amb fulles carnoses o bases de fulles. Les fulles sovint tenen la funció d'òrgan d'emmagatzematge de nutrients durant la dormància de la planta. Gairebé totes les plantes que formen bulbs veritables són monocotiledònies, i inclouen: (ca)
- Ο Βολβός είναι ο υπόγειος βλαστός ενός φυτού που έχει τροποποιηθεί κατάλληλα έτσι ώστε να εκτελεί αποταμιευτική λειτουργία. Αποτελείται από ένα δίσκο ωοειδή ή στρογγυλεμένο που στην άκρη του φέρει ένα οφθαλμό από λέπια που είναι σαρκώδη, τα οποία προέρχονται από τροποποιημένα φύλλα και από ριζικό σύστημα. Υπάρχουν βολβοί που ανθίζουν μία φορά αλλά και άλλοι που ανθίζουν κάθε χρόνο δίνοντας υπέργειους βλαστούς. Οι βολβοί είναι τριών ειδών: (el)
- Bulbo (latine bulbus) estas subtera vertikala ŝoso (tigo), kiu havas karnecajn (aŭ dikiĝintajn folibazojn) uzatajn kiel nutrajn ĉe kelkaj plantoj. Aliaj specoj de deponaj organoj (kiel bulbotuberoj, rizomoj, kaj tuberoj) estas malofte kaj erare rigardataj kiel bulboj. Kultivataj plantoj kiuj havas verajn bulbojn:
* cepo, ajlo, kaj aliaj Allium-specioj
* lilio, tulipo, kaj aliaj specioj de liliacoj
* amarilidacoj, Hippeastrum, narciso, kaj aliaj specioj de amarilidacoj
* kelkaj specioj de irido Kelkaj epifitaj orkideoj havas bulbosimilan, subteran deponan organon, nomatan . (eo)
- Un bulbe est une tige souterraine verticale résultant d'une tubérisation de feuilles (écailles) ou de gaines de feuilles, et utilisée comme organe de stockage de nourriture par une plante à dormance. Disposant de feuilles à la base, un bulbe n'en développe généralement pas d'autres. Il contient des réserves de nourriture pour permettre à la plante de survivre dans les situations adverses. Les plantes formant de vrais bulbes sont toutes des monocotylédones : (fr)
- Umbi lapis (bulbus) merupakan sejenis umbi yang terbentuk dari tumpukan (pangkal) daun yang tersusun rapat dalam format roset. Umbi lapis dipandang berbeda dari umbi yang lainnya karena tidak mengakumulasi karbohidrat dalam bentuk polisakarida. Pembesaran terjadi karena berkumpulnya cairan di sel-selnya. Umbi jenis ini dibentuk oleh beberapa suku-suku monokotil seperti Amaryllidaceae (arti luas, termasuk kelompok bawang-bawangan) dan Liliaceae. (in)
- Cebula (łac. bulbus) – przekształcony pęd podziemny o funkcji spichrzowej i przetrwalnikowej, którego główną część stanowią liście. Cebula charakteryzuje się:
* silnie skróconą łodygą nazywaną piętką,
* na piętce gęsto osadzone, spichrzowe liście gromadzące substancje zapasowe (np. u tulipana, szafirka),
* zewnętrzne liście zazwyczaj martwe i skórzaste, tworzą ochronne łuski,
* na szczycie pąk wierzchołkowy, który w porze wegetacji wyrasta w część nadziemną,
* w kątach liści znajdują się pąki boczne, z których mogą wykształcić się nowe cebule (forma rozmnażania wegetatywnego). (pl)
- Цибули́на (лат. bulbus) — зазвичай підземний пагін з коротким сплющеним стеблом — денцем — і лускоподібними, м'ясистими листками, які запасають воду з розчиненими в ній поживними речовинами, переважно цукрами. Форма цибулин здебільшого куляста. З верхівкової і пазушних бруньок виростають надземні пагони, а на денці утворюються додаткові корені. Цибулина — типовий орган вегетативного розмноження і відновлення. Всі рослини, у яких утворюються цибулини, — однодольні. Цибулини утворюються у рослин з родин Лілійні, Амарилісові, Цибулеві. (uk)
- Лу́ковица (лат. búlbus) — видоизменённый, обычно подземный побег растений с утолщённым коротким плоским стеблем (донцем) и разросшимися мясистыми либо плёнчатыми бесцветными основаниями листьев (чешуями), запасающими воду и питательные вещества, также служащие органом вегетативного размножения. Плёнчатые луковицы одеты общими плёнчатыми чешуями (лук). Чешуи луковиц образованы цельными листьями, лишёнными хлорофилла (лилия), основаниями ассимилирующих листьев (лук) или сочетанием тех и других (подснежник). У чешуйчатых, или черепитчатых, луковиц мясистые чешуевидные листья сидят на донце свободно, а наружные чешуи мельче внутренних (лилия). В пазухах чешуй находятся почки, из которых развиваются надземные побеги или дочерние луковицы — детки. (ru)
|