Очікує на перевірку

Талібан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Талібан
араб. طالبان
Прапор організації
Контроль територій Афганістану
   Контролюється ЗС Афганістану, НАТО та союзниками
   Контролюється Талібаном, аль-Каїдою та союзниками
   Спірні території
Сформоване:1994
Ідеологія:сунітський ісламізм
Штаб-квартира:Кандагар, Афганістан (1994—2001)
Регіон діяльності:Афганістан і Пакистан
Чисельність:
  • 45 000 (2001)[1]
  • 11 000 (2008)[2]
  • 36 000 (2010)[3]
  • 60 000 (2014)[4]
  • 150 000 (2021)[5]
Участь у конфліктах:
Сайт:alemarahenglish.af
Талібан у Вікісховищі

Таліба́н (араб. طالبان — «студенти») — радикальний ісламістський рух сунітського напрямку, що зародився в Афганістані серед пуштунів 1994 року. Воював із армією США. Талібан мав військові сутички із ще радикальнішою ісламською організацією ІД-Хорасан[6][7], що виникла після 2015 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Радикальний ісламістський рух сунітського напрямку зародився в Афганістані серед пуштунів 1994 року, керував Ісламським Еміратом Афганістан з 1996 до 2001 року та регіоном Вазиристан на півночі Пакистану з 2004 року. Дипломатично лише три держави визнавали його правління: ОАЕ, Пакистан і Саудівська Аравія.

Засновниками руху стали 30 студентів (звідси назва) мусульманської духовної школи (медресе) міста Кандагар на чолі з муллою Мухамедом Омаром. Характерною рисою талібів є чорні тюрбани та білий одяг. В умовах громадянської війни, яка не припинялася після повалення прокомуністичного режиму Мухамеда Наджибули 1992 року, таліби закликали афганське суспільство до єднання та миру під прапором ісламу.

1996 року бойовики Талібану захопили Кабул, поваливши режим президента Бурхануддіна Раббані. До 1998 року бойовики контролювали 90 % території Афганістану й фактично керували країною.[8]

Після терактів 11 вересня 2001 року, міжнародна коаліція, очолювана США 7 жовтня 2001 року почала наступ в Афганістані, де базувалося керівництво Аль-Каїди. До грудня 2001 режим Талібану було повалено. Тодішній ватажок угруповання Мулла Мохаммад Омар та Осама бен Ладен уникли полону.

У Канаді[9], Росії[10], Киргизстані[11], Таджикистані[12], Казахстані[13] та низці інших країн «Талібан» визнано терористичною організацією, його діяльність заборонено. З листопада 1999 проти Талібану діють міжнародні санкції ООН за відмову видати терориста Осаму бен Ладена та сприяння терористичній організації Аль-Каїда[14]. 1 вересня 2010 року США визнали пакистанський Талібан (Tehrik-e Taliban Pakistan) міжнародною терористичною організацією[15].

Після відводу війська США із Афганістану 2021 року, з липня до 16 серпня 2021 року Талібан захопив всю територію країни, після чого ватажок Талібану заявив, що війна закінчилась[16][17]. Президент Афганістану у супроводі керівника своєї адміністрації і радника з нацбезпеки покинув країну і склав із себе повноваження президента[18][19]. Також після падіння уряду Афганістану в аеропортах утворились величезні скупчення людей, деякі з них прив'язували себе до літаків які покидали країну — інші хапались за шасі і падали з величезної висоти[20]. Міністерство оборони США тимчасово заморозило військові та цивільні рейси, намагаючись очистити асфальт від відчайдушних цивільних, які бігли на аеродром, заявив журналістам представник Пентагону Джон Кірбі[20]. 16 серпня 2021 року повідомлялось, що Пентагон розмістив у Кабулі ще близько 5 000 військовослужбовців, щоб забезпечити безпеку аеропорту, щоб тисячі американських громадян, співробітників посольств і вразливих афганців могли безпечно покинути країну[20].

Через два дні після захоплення влади в Афганістані оголосили загальну амністію для урядовців і закликали до роботи державних установ[21].

17 серпня 2021 року Ахмад Масуд син національного героя Афганістану Ахмада Шаха Масуда, відомого як «Панджшерський лев», вбитого смертником Аль-Каїди у 2001 році, оголосив війну Талібану. «Цей бій тепер мій», — заявив він, закликавши всіх людей Афганістану зібратися в його рідній провінції Панджшер за 150 кілометрах на північ від Кабула, яка не перейшла під контроль талібів. Він також попросив ЄС та США допомогти перемогти Талібан[22].

Ідеологія

[ред. | ред. код]

На підконтрольних територіях Талібан вводить норми радикального шаріату, виконання яких суворо контролюється. Заборонено телебачення, музика, алкоголь, комп'ютери, шахи та інше[23]. Об'єктами нападів терористів часто стають школи; лише за 2008 рік у північно-західному регіоні Пакистану Сват таліби знищили понад 150 шкіл.[24] Мета Талібану — відновити фундаменталістський деспотичний режим в Афганістані. Під час свого попереднього правління таліби постановили, що жінки не повинні залишати свої будинки без супроводу. Дівчаток не пускали до школи. Всім молодим людям забороняли дивитися телевізор, слухати музику, займатися спортом, танцювати і співати. Жінок змушували носити паранджу з вузьким розрізом для очей[25]. Фанатичні ісламісти, виступають під ідеєю "мирної" релігії.

Чисельність

[ред. | ред. код]

Талібан та Україна

[ред. | ред. код]

У ніч проти 23 червня 2013 р. в Пакистані внаслідок нападу бойовиків на наметовий табір біля гори Нанґа-Парбат загинули 10 альпіністів, серед них було троє українців. Відповідальність взяв пакистанський рух «Талібан»[30] та терористичне угруповання «Джундуллах»[31].

20 січня 2018 року терористи Талібану атакували готель «Інтерконтиненталь» у Кабулі. Вбито 36 та поранено понад 40 людей, загинуло 9 громадян України[32][33].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Taliban and the Northern Alliance. US Gov Info. About.com. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 15 серпня 2021. [Архівовано 2016-01-01 у Wayback Machine.]
  2. ↑ 9/11 seven years later: US 'safe,' South Asia in turmoil [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.]. Отримано 24 серпня 2010.
  3. ↑ Hamilton, Fiona; Coates, Sam; Savage, Michael (3 березня 2010). MajorGeneral Richard Barrons puts Taleban fighter numbers at 36000. The Times. London. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 15 серпня 2021. [Архівовано 2011-06-29 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Despite Massive Taliban Death Toll No Drop in Insurgency. Voice of America. Akmal Dawi. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 15 серпня 2021.
  5. ↑ а б Afghanistan’s Security Forces Versus the Taliban: A Net Assessment. Combating Terrorism Center at West Point (англійською) . 14 січня 2021. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021. [Архівовано 2021-08-15 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Plastun, Vladimir N. (2021). “Islamic State of Khorasan Province” – A Threat to the Central Asian Region. Oriental Studies. Т. 20, № 4. с. 169—175. doi:10.25205/1818-7919-2021-20-4-169-175. ISSN 1818-7919. Процитовано 31 серпня 2021.
  7. ↑ Ісламська Держава провінції Хорасан
  8. ↑ Хто такі таліби та чому вони захопили Афганістан. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  9. ↑ Влада Канади офіційно визнала рух «Талібан» терористичним. Вголос. 16 травня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013.
  10. ↑ Деятельность движения "Талибан" признана террористической и запрещена на территории Российской Федерации решением Верховного Суда Российской Федерации от 4 февраля 2003 г. Антитеррористический центр СНГ. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Деятельность движения "Талибан" признана террористической и экстремистской решением Первомайского районного суда г.Бишкек Кыргызской Республики от 15 сентября 2006 г. Антитеррористический центр СНГ. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Деятельность движения "Талибан" признана экстремистской и террористической, а также запрещена решением Верховного Суда Республики Таджикистан от 30 марта 2006 г. Антитеррористический центр СНГ. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Деятельность движения "Талибан" признана террористической и запрещена решением Верховного Суда Республики Казахстан от 15 марта 2005 г. Антитеррористический центр СНГ. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Резолюції Ради Безпеки ООН щодо руху "Талібан". ДСФМУ. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013. [Архівовано 2019-11-26 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Foreign Terrorist Organizations. United States Department of State (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 20 серпня 2021.
  16. ↑ “Війна в Афганістані закінчилася” – представник “Талібану”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
  17. ↑ Таліби увійшли до Кабулу, уряд Афганістану готується до мирної передачі влади. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
  18. ↑ Президент Афганістану подав у відставку й залишив країну. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 18 серпня 2021.
  19. ↑ Президент Афганістану виїхав з країни – ЗМІ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
  20. ↑ а б в Body of dead Afghan found in landing gear of military jet leaving Kabul airport. POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  21. ↑ "Талібан" оголосив загальну амністію. Українська Правда (укр.). Україніська правда. 17 серпня 2021. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  22. ↑ Match, Paris. Afghanistan: l'appel d'Ahmad Massoud à la France. parismatch.com (фр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  23. ↑ Amy Waldman. No TV, no Chess, No Kites: Taliban's Code, from A to Z. New York Times, 22 листопада 2001
  24. ↑ Taliban attack four Pakistani schools [Архівовано 16 лютого 2009 у Wayback Machine.] — London News, 19 січня 2009
  25. ↑ Afganistan | Ulkoministeri Haavisto: Afganistanissa yhä muutamia kymmeniä Suomen kansalaisia, suomalaisia auttaneiden paikallisten pääsyä Kabulin lentokentälle selvitetään — «Evakuointi on hyvin karua». Helsingin Sanomat (фін.). 15 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2007. Процитовано 18 травня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 18 травня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. ↑ News. The Daily Telegraph. 15 березня 2016. Архів оригіналу за 27 березня 2007. Процитовано 8 червня 2021. (англ.)
  29. ↑ Despite Massive Taliban Death Toll No Drop in Insurgency. web.archive.org. 3 липня 2016. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 7 січня 2020.
  30. ↑ Вбивство українців у Пакистані: відповідальність взяв Талібан. ВВС. 23 червня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013.
  31. ↑ Угруповання "Джундуллах" узяло на себе відповідальність за загибель туристів у Пакистані. Укрінформ. 23 червня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 16 липня 2013.
  32. ↑ Таліб-смертник підірвав себе в Кабулі, вбивши щонайменше 35 людей. Голос Америки. 24 липня 2017. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  33. ↑ BBC: Внаслідок теракту у готелі Кабулу загинули 9 українців. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Талібан&oldid=43889558