Черокі (мова)

Мова черокі
ᏣᎳᎩ ᎧᏬᏂᎯᏍᏗ tsalagi gawonihisdi
Поширена в	США
Регіон	Оклахома і резервації черокі у Північній Кароліні
Носії	15.000-22.000
Писемність	складова писемність черокі, латиниця
Класифікація	ірокезька сім'я: Південноірокезька гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	chr
ISO 639-3	chr

Черокі (ᏣᎳᎩ ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ, МФА: [dʒalaˈɡî ɡawónihisˈdî]) — одна з ірокезьких мов, якою говорять індіанці племені черокі. Єдина досі вживана південноірокезька мова, що використовує унікальну складову абетку черокі, винайдену Секвоєю. Під час Другої світової війни, через маловідомість і складність мови черокі, вона використовувалася радистами-шифрувальниками армії США для передачі даних.

У мові черокі тільки один губний приголосний, /m/, введений в мову порівняно недавно, якщо тільки не вважати w в цій мові лабіальним, а не велярним.

У мові черокі тільки один незапозичений дифтонг: /ai/. Англійські звуки /ɔ/ і /b/, відсутні у вищенаведеній фонології, присутні в запозиченому англійському слові англ. automobile, використовуваному черокі Оклахоми.

У мові черокі є система тонів, які можуть різноманітно поєднуватися між собою, слідуючи складним правилам, що залежать від спільноти носіїв мови. У багатьох мовних ареалах система тонів поступово спрощується, з огляду на те, що мова черокі звичайно друга (після англійської) рідна.

Тим не менш, тони залишаються словорозрізнювальними, та, як і раніше, точно відтворюються багатьма носіями мови, особливо найстаршими. Складова абетка черокі зазвичай не відображає тони, а випадки, коли відсутність тону на письмі практично призводить до двозначності, рідкісні для тих, кому мова черокі рідна. Це ж відноситься і до латинської транслітерації («osiyo», «dohitsu» тощо), в якій тон теж рідко вказується, крім словників. Носії мови можуть пояснити різницю між тонами на контексті.

Черокі, як і більшість інших індіанських мов, полісинтетична. Як і в німецькій або латинській мовах, морфеми з'єднуються між собою іноді в дуже довгі слова. Дієслова — найважливіші частини мови мови черокі, включають, як мінімум, займенникову приставку, корінь, суфікси виду і способу. У наступному дієслові:

Форма дієслова ge: ga

G-	e:	-g	-a
займенникова приставка	корінь «йти»	суфікс виду	суфікс способу

Дієслівна форма ge: ga — «йду», включає наступні елементи:

1. Займенникову приставку g-, що вказує на першу особу та однину,
2. Корінь -e- — «йти»,
3. Суфікс виду, використаний для основи теперішнього часу: -g-,
4. Суфікс способу для правильних дієслів у теперішньому часі: -a.

У дієслів також можуть бути поворотні приставки і похідні суфікси. З усіма можливими комбінаціями афіксів, у кожного правильного дієслова теоретично може бути 21 262 форми.

Полісинтетична природа мови черокі дозволяє легко утворювати неологізми для передачі нових понять. Приклади:

• Di-ti-yo-hi-hi, буквально: «сперечається постійно і навмисне», — «адвокат»,
• Di-da-ni-yi-s-gi — «ловить остаточно і безповоротно», — «поліціянт».

Багато слів, однак, було запозичено з англійської мови — наприклад, англ. gasoline — «бензин», ga-so-li-ne. Чимало слів були запозичені з мов індіанських племен, що оселилися в Оклахомі на початку 1900-х років. Цікавий приклад — назва населеного пункту Ноуота. Слово nowata (точніше, nuwita) мовою делаварів означає «ласкаво просимо». Білі поселенці назвали ним своє місто, а черокі, які не знали справжнього походження слова, прийняли його за англійське англ. no water і назвали місто a-ma-di-ka-ni-gv-na-gv-na, «вся вода звідси пішла». Інші приклади запозичених слів: ka-wi — «кава», і wa-tsi — наручний або кишеньковий годинник, звідки слово u-ta-na wa-tsi буквально «великий годинник», позначає інші види годинників.

Починаючи з 1819 року для мови черокі використовується особливе складове письмо, винайдене Секвоєю. Воно складається з 85 складових знаків. Деякі з них нагадують латинські букви, але мають зовсім інше значення.

У сучасній мові черокі два головних діалекти: Гідува, або Східне плем'я, і Оталі, або західнопагорбовий діалект, що вживається в Оклахомі. Діалект Оталі істотно відхилився від стандарту Секвої за минулі 150 років, придбавши багато запозичених і скорочених слів. Тепер у діалекті Оталі використовують 122 різних склади, що перевищує кількість складів в абетці Секвої — 85.

• Pulte, William, and Durbin Feeling. 2001. Cherokee. In: Garry, Jane, and Carl Rubino (eds.) Facts About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages: Past and Present. New York: HW Wilson. (Viewed at the Rosetta Project)
• Scancarelli, Janine. «Cherokee Writing.» The World's Writing Systems.1998: Section 53. (Viewed at the Rosetta Project)

Писемність і мова черокі у сестринських Вікіпроєктах
	Означення у Вікісловнику?
	Писемність і мова черокі у Вікімандрах?
	Писемність і мова черокі у Вікісховищі?

Вікіпедія має розділ
мовою черокі
ᎤᎵᎮᎵᏍᏗ

• Cherokee (Tsalagi) Lexicon [Архівовано 18 січня 2010 у WebCite]
• Cherokee.org Dikanesdi (Lexicon)
• Echota Tsalagi Language Project
• Exploration of the Red River of Louisiana, in the year 1852 / by Randolph B. Marcy; assisted by George B. McClellan. [Архівовано 29 березня 2006 у Wayback Machine.] Hosted by the Portal to Texas History. [Архівовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.] See Appendix H [Архівовано 16 березня 2009 у Wayback Machine.], which compares the English, Comanche, and Wichita languages.
• Unicode Chart [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Offical Cherokee Font (Not Unicode-compatible) [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• WikiLang Cherokee page (Basic grammar information)
• CherokeeLessons.com [Архівовано 8 липня 2011 у Wayback Machine.] (Hosts Creative Commons licensed materials including a textbook covering grammar and many hours of challenge/response based audio lesson files).
• Montgomery-Anderson, Brad (30 травня 2008), A Reference Grammar of Oklahoma Cherokee (PDF), архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2014, процитовано 2 липня 2011
• UNILANG forum for freely available teaching materials. (Includes PDF textbook and audio files).
• Cherokee numerals [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Мова черокі на сайті Ethnologue: Cherokee. A language of United States (англ.)
• Мова черокі на сайті Glottolog 3.0: Language: Cherokee [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Мова черокі на сайті WALS Online: Language Cherokee [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)