Попарт

Попарт
Дата створення / заснування	1950-ті
Зазнав впливу від	дадаїзм, масова культура, реклама, комікс і абстрактний експресіонізм
Попарт у Вікісховищі

Попа́рт^[1] (англ. pop-art, скорочення від англ. popular art —популярне мистецтво; етимологію також пов'язують з англ. рор — уривчастий удар, плескіт) — напрям в образотворчому мистецтві, започаткований у 1950–1960-х роках, що виник як реакція на абстрактний експресіонізм та використовує образи продуктів вжитку. За наступні десятиліття набув видозмін та значного комерційного успіху, збагативши своєю стилістикою сфери реклами, моди, дизайну тощо.

Образ, запозичений у масовій культурі, переміщується в інший контекст:

• змінюються масштаб та матеріал;
• оголюється прийом або технічний метод;
• виявляються інформаційні перешкоди та ін.

Термін «попарт» вперше з'явився у пресі в статті англійського критика Лоуренса Елловея (1926–1990). У 1966 році Елловей відкрито зізнавався: «Тоді я не вкладав у це поняття той зміст, яким воно володіє сьогодні. Я використовував це слово нарівні з терміном „попкультура“, щоб схарактеризувати продукти засобів масової інформації, а не витвори мистецтва, для яких були використані елементи цієї „народної культури“. У будь-якому разі, поняття увійшло до вжитку десь між зимою 1954/55 років та 1957 роком»^[2].

Перші роботи у стилі попарт виконали три художники, які вчилися у лондонському Королівському художньому коледжі — Пітер Блейк, Джо Тілсон та Річард Сміт. Але першою роботою, що отримала статус ікони попарту, був колаж Річарда Гамілтона «Що робить наші сьогоднішні помешкання такими різними, такими привабливими?» (1956)

Попарт прийшов на зміну абстрактному експресіонізму, орієнтуючись на нову образність, що створювалася засобами масової інформації та рекламою.

Попарт породив наступні напрями у мистецтві: опарт, кінетичне мистецтво, ситуативне мистецтво (англ. situation art).

Міжнародну славу американському попарту принесли такі художники як Роберт Раушенберг, Рой Ліхтенштейн, Джаспер Джонс, Джеймс Розенквіст, Том Вессельман, Клас Олденбург, Енді Воргол.

• Христина Катракіс
• Том Вессельман
• Річард Гамільтон
• Ред Грумз
• Аллан Д'Арканджело
• Джим Дайн
• Джаспер Джонс
• Ален Джоунс
• Роберт Індіана
• Алекс Кац
• Рой Ліхтенштейн
• Клас Олденбург
• Пітер Блейк
• Мел Рамос
• Роберт Раушенберг
• Джеймс Розенквіст
• Ед Руша
• Джордж Сегал
• Вейн Тібо
• Енді Воргол
• Пітер Філіпс
• Кіт Гарніґ
• Девід Гокні
• Марісоль Ескобар
• Пітер Макс

Попарт — популярний, скороминущий, дотепний, швидкий до забуття, сексуальний, молодий.

— Річард Гамільтон

Поп — це кохання, так як поп визнає усе… Поп є подібним до розриву вибухівки. Це американська мрія, оптимістична, щедра, наївна.

— Роберт Індіана

• Жан Бодрийяр. попарт: искусство общества потребления? // Бодрийяр Жан. Общество потребления. Его мифы и структуры. — М.: Культурная революция; Республика, 2006. — С. 150—158.

• Попарт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 245.
• попарт галерея «Generation Che»
• Картини представників попарту
• попарт на Вікімедіа

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Попарт

Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.