Орел-карлик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орел-карлик

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Орел-карлик (Hieraaetus)
Вид: Орел-карлик
Hieraaetus pennatus
(Gmelin, 1788)
Ареал виду H. pennatus     Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування
Ареал виду H. pennatus     Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування
Синоніми
* Aquila minuta Brehm, 1831
Посилання
Вікісховище: Category:Hieraaetus pennatus
Віківиди: Hieraaetus pennatus
ITIS: 175568
МСОП: 22696092
NCBI: 70275
Fossilworks: 369330

Орел-ка́рлик[1] (Hieraaetus pennatus) — невеликий орел, за розмірами близький до канюків (Buteo ssp.). В Україні гніздовий, перелітний птах.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]
Птах світлої морфи у польоті

Хвіст довгий і вузький, без смуг, світліший за решту низу. Лапи жовті. Дзьоб чорний. Очі світло-коричневі, у молодих орлів-карликів темніші, аж до темно-бурих. Забарвлення буває двох типів: світлого і темного (поліморфізм у забарвленні). У птахів світлої морфи низ світло-вохристий, часто майже білий, з вузькими темними плямами. Верх тіла бурий. У птахів темної морфи забарвлення верху і низу тіла темно-буре, на голові часто помітний рудий або золотистий відтінок, як у справжніх орлів. Надхвістя вохристе або світло-буре, контрастує із загальним забарвленням спини і хвоста у обох морф. Самки більші за самців, однак забарвлення у обох статей однакове. Маса — 0,5-1,3 кг, довжина — 45-53 см, крило самців — 34,2-37,8 см, самок — 37,4-42,5 см, розмах 100—132 см. Тобто самка трошки більша ніж самець

Ареал та місця існування

[ред. | ред. код]

Ареал охоплює Євразію (південна частина та помірний пояс), Північно-3ахідну та Екваторіальну Африку, Австралію. Зимує переважно в Африці та Індії. В Україні гніздиться головним чином у лісостеповій зоні, у степову заходить долинами річок і деякими байраками; у Криму буває під час весняних та осінніх міграцій.

Полюбляє ділянки старих широколистяних та мішаних лісів, що межують з відкритими просторами; рідше байрачні та заплавні ліси степової зони.

Чисельність і причини її зміни

[ред. | ред. код]

В Європі чисельність оцінюється у 4,4—8,9 тис. пар, що становить 25—49 % світової популяції[2]. В Україні у середині XX ст. помітно зменшилась, наприкінці 1980—1990 рр. становила не менш 450—500 пар. В останнє десятиріччя спостерігається стабілізація чисельності. Основна чисельність виду зосереджена на півночі Одеської області, в Кіровоградській області та на сході України. Основними причинами зміни чисельності є скорочення площі старих лісів, незаконний відстріл, зменшення чисельності ховрахів як головного об'єкту живлення.

Особливості біології

[ред. | ред. код]
Яйця орла-карлика в оологічній колекції, Тулузький музей

Перелітний птах, весняний проліт починається у квітні. Летить поодинці або парами. З другої половини квітня займає гніздові ділянки і приступає до шлюбних ігор. Гнізда будує у верхній частині старих дерев (найчастіше на дубах), на висоті 10—27 м, в штучних лісах на півдні країни гніздиться на висоті до 4 м від землі. У кладці (кінець квітня — початок травня) 1—2 (рідше 3) яйця. Насиджує переважно самка, близько 30 діб. Пташенята залишають гніздо у липні — на початку серпня. Живиться переважно гризунами і птахами дрібних та середніх розмірів.

Охорона

[ред. | ред. код]

Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: рідкісний), Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Занесений до Червоних книг Білорусії і Польщі. На регіональному рівні в Україні занесений до Червоної книги Українських Карпат[3][4][5].

В Україні охороняється в Канівському і Луганському природних заповідниках, Національному заповіднику «Хортиця» та ін.[6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  3. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенко. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 31)
  4. Красная книга Республики Беларусь: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виді диких животных / Гл. ред. Г. П. Пашков. — Минск: БелЭн, 2006. — 320 с. (с. 91—92)
  5. Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / Заг. ред. А. Ю. Мателешко і Л. А. Потіш. — Ужгород: Карпати, 2011. — 336 с. (с. 254)
  6. Орел-карлик в Червоній книзі України
  7. Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вєтров В. В., Милобог Ю. В. Орел-карлик // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. М. М. Щербака. — К. : Укр. енциклопедія, 1994. — С. 426. — 5000 прим. — ISBN 978-966-97059-0-7.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наук. думка, 1977. — 322 с.