Латин

Лати́н (лат. Latinus)

1) міфічний син Фавна й німфи Маріки, цар аборігінів, батько Лавінії, тесть Енея, третій володар Латіуму; загинув у боротьбі з Турном. За іншою версією, тесть сицилійського царя Італа, який переселився в його країну і дав назву Італії. Пізніше його шанували як Юпітера Латіара.

2) син Одіссея й Кірки (варіант: Геракла й гіперборейки Паланто).

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.