Координати: 167 (2009)[1])_region:RU_ 47°19′00″ пн. ш. 142°48′00″ сх. д. / 47.316666666667° пн. ш. 142.8° сх. д. / 47.316666666667; 142.8

Долинськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Долинськ.
місто Долинськ
рос. Долинск
Герб Долинська Прапор Долинська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Сахалінська область
Муніципальний район Долинський
Код ЗКАТУ: 64410000000
Код ЗКТМО: 64712000001
Основні дані
Час заснування 1884
Статус міста 1946
Населення 11 167 (2009)[1]
Площа 11 км²
Густота населення 1015 осіб/км²
Поштові індекси 694051-694052
Телефонний код +7 424-42
Географічні координати: 167 (2009)[1])_region:RU_ 47°19′00″ пн. ш. 142°48′00″ сх. д. / 47.316666666667° пн. ш. 142.8° сх. д. / 47.316666666667; 142.8
Часовий пояс UTC+10, влітку UTC+11
Висота над рівнем моря 20 м
Міста-побратими Наеро, Японія
День міста Перша неділя вересня
Найближча залізнична станція Долинськ
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
41,69
43
44
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
6 625,26

9 290
Влада
Адреса 694070, Сахалінська область, м. Долинськ вул. Комсомольська, 37
Вебсторінка dolinsksite.ru
Міський голова Пахомова Світлана Михайлівна
Мапа
Долинськ (Росія)
Долинськ
Долинськ
Долинськ (Сахалінська область)
Долинськ
Долинськ

Мапа

CMNS: Долинськ у Вікісховищі

До́линськ (у 1884—1905 роках — Галкіно-Враське; у 1905—1946 роках — Отіай) — місто в Сахалінській області, Російської Федерації, адміністративний центр Долинського міського округу. Розташоване на східному побережжі острова Сахаліну в Сусунайській долині у місці злиття трьох річок — Долинки, Великий Такой і Найби.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1867 році на місці нинішнього міста був військовий пост Найбучі — в гирлі річки Найби, біля двох айнських сіл Сіанчі (інколи називається Сіянці) та Отакоє (зараз називається Такоє). 1884 року на цьому місці було засноване село Галкіно-Враське (поселення отримало назву за прізвищем начальника Головного тюремного управління Михайла Галкіна-Враського. У 1890 році його відвідав і описав Антон Чехов. Тоді воно входило до складу Корсаківського округу. 1904 року селище Сіанчі розташовувалося на лівому березі річки Найби, за дві версти від заснованого в 1884 села Галкіного-Враського. Сьогоднішнє місто розташоване на місці, де колись розташовувалося селище Сіанчі.

За даними Першого всеросійського перепису населення, в 1897 році тут вже мешкало 115 чоловік. У селищі було 53 господарства, у яких нараховувалося 115 різних будівель. Сільськогосподарські угіддя включали 18 десятин присадибної землі і 62 десятини ріллі.

Японський період

[ред. | ред. код]

У період з 1905 по 1945 рік місто входило до складу Японії (префектура Карафуто) і до 1946 називалося Отіай. Назва швидше за все походить від японського оті «долина, лощина», що, мабуть, пов'язано з його розташуванням у долині річки Сусунай (айнське nai — «річка, долина»).

У 1911 році з Тойохара на північ була прокладена залізниця, яка проходила через Отіай. У 1915 році в селі мешкало 250 чоловік, а після побудови паперової фабрики чисельність населення різко зросла і становила кілька тисяч чоловік. З 1922 року Отіай став волосним центром повіту Тоєхара. Продовжилось будівництво залізниці на північ до затоки Терпіння, прокладалися шосейні дороги. Розвивалися вугільна, паперова, лісова, деревообробна промисловість, сільське господарство[2]. Чисельність населення в 1927 році становила 10 639 чоловік.

Радянський період

[ред. | ред. код]

З 1945 року в складі Радянського Союзу. Після відчуження південного Сахаліну та Курильських островів до складу СРСР у місті та районі залишилося кілька напівзруйнованих шкіл і лікарень, зовсім не було дитячих закладів, а також установ культури. До середини 1950-х років в місті і районі було побудовано і переобладнано чотири семирічні та чотири початкові школи. У 1957 році на утримання шкіл з бюджету було виділено 13 мільйонів карбованців.

З кожним роком збільшувався загальний обсяг міського бюджету, в 1957 році він становив близько 40 мільйонів карбованців. Активно розвивалося житлове будівництво. Так в 1957 році на будівництво житлових будинків було витрачено 3,9 мільйона карбованців, крім того, у районі десятки індивідуальних забудовників за допомогою державної позики збудували приватні будинки. У 1956 році став до ладу молочний завод, майже всі виробничі процеси на заводі були механізовані. Було освоєно виробництво широкого асортименту молочної продукції, у тому числі випуск вершків, сметани і сиру, кефіру, кислого молока, сирків і морозива. До 1957 радіофіковано п'ять населених пунктів району, в 1956 було зареєстровано 3 330 радіоточок, 2 100 приймачів. Регулярно оновлювався і поповнювався парк автобусів Долинського автогосподарства. Кількість рейсів між містом та обласним центром, а також населеними пунктами району постійно збільшувався.

В архітектурі міста була відсутня ґрунтовність і це вплинуло на поведінку острів'ян та міграційну ситуацію на Сахаліні. Багато хто приїжджав заробити — і повертався на материк. Коли заробітки тут стали проблематичними, населення почало зменшуватися: за 1989—2009 роки чисельність населення міста скоротилася майже на 4,5 тисяч чоловік (-28,4 %)[1].

У складі Російської Федерації

[ред. | ред. код]

В 1991 році в місті було засновано Долинську асоціацію українців, у 1994—1996 діяла українська недільна школа, протягом 1994—1997 років виходила на міській радіомережі українська радіопередача «Рідне слово»[3].

25 січня 2006 року прийнято Статут муніципального утворення, за яким Долинський район став називатися міський округ «Долинський».

Демографія

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1925[4]1935[5]1959[6]1967[7]1970[8]1979[9]1989[10]
5956↗11 269↗14 802↗15 000↘13 744↗14 776↗15 653
1992[7]1996[7]1998[7]2000[7]2001[7]2002[11]2003[7]
↗15 900↘15 000↘14 500↘14 000↘13 800↘12 555↗12 600
2005[7]2006[7]2007[7]2008[7]2009[12]2010[13]2011[14]
↘12 000↘11 700↘11 600→11 600↘11 517↗12 200↘12 166
2012[15]2013[16]2014[17]2015[18]2016[19]2017[20]2018[21]
↘12 049↘11 885↘11 814↘11 730↗11 751↘11 708↗11 765
2019[22]
↘11 685

Економіка

[ред. | ред. код]

В місті працюють целюлозо-паперовий та механічний заводи, лісгосп, заказники «Ізюбровий» і «Лосось» площею по 40 тисяч га кожен[2], підприємства рибної і будівельної промисловості, ВАТ «Долинський хлібокомбінат».

Транспорт

[ред. | ред. код]

В місті є залізнична станція Долинськ Сахалінської залізниці. Прохідні потяги зв'язують місто з Южно-Сахалінськом, Ногликами, Томарі, Корсаковим, Биковим, Тимовским.

Міжміським автобусним сполученням місто зв'язане з Южно-Сахалінськом. Також є автобусне сполучення у межах міського округу. Автобусними перевезеннями у місті займаються ВАТ «Долинське АТП» і ТОВ «Долинське ПАТП 1»

Туризм

[ред. | ред. код]

В місті є готель «Ювілейний». Також у одному з гуртожитків кілька кімнат переобладнано під готель.

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті два професійні училища, 12 загальноосвітніх шкіл, 3 музичні та художня школи[2].

Культура

[ред. | ред. код]

У місті працює районний будинок культури, три будинки творчості, станція юних техніків, виходить міська газета Долинська правда[2].

Бібліотеки

[ред. | ред. код]

В Долинську централізовану бібліотечну систему входять 10 бібліотек: центральна районна, центральна дитяча, 8 бібліотек-філій. Заснована система у 1979 році. Книжковий фонд 238,7 тисяч примірників.

  • Долинська центральна районна бібліотека заснована у 1947 році і має на балансі 80,2 тисячі примірників.
  • Центральна дитяча бібліотека заснована у 1952 році і має на балансі 22,7 тисячі примірників.

Інше

[ред. | ред. код]

У місті постійно проводяться різноманітні фестивалі, конкурси тощо.

  • Щорічна акція «Діти міста — лауреати року»;
  • Фестиваль фольклорної та народної музики «Масляна»;
  • Фестиваль популярної музики естрадної творчості;
  • Фестиваль сімейних талантів «Погода в домі»
  • Міський фестиваль сімейного дозвілля «Зробимо свято своїми руками»;
  • Фестиваль «Патріот Росії»;
  • Фестиваль «Співдружність»;
  • Виставки: «Чехов і XXI століття», «Сахалін — острів скарбів», «Вони кували Перемогу», «Наше місто» та ін

Спорт

[ред. | ред. код]

У місті є кілька спортивних залів, лижна база, міський стадіон, хокейний корт.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б World Gazetteer
  2. ↑ а б в г Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 124.
  3. ↑ Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
  4. ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1925 года: Домовладения и численность населения.
  5. ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1935 года: Домовладения и численность населения.
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м Народная энциклопедия «Мой город». Долинск
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  9. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  10. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  11. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  12. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  13. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  14. ↑ Сахалинская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2011-2016 годов
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  16. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  17. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  18. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  19. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  20. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  21. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  22. ↑ Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Долинськ