Дманісі

|колишня назва=

місто, археологічна пам'ятка

Дманісі груз. დმანისი
Колишня назва	Башкічет
Старий Дманісі
Основні дані
41°19′56″ пн. ш. 44°12′16″ сх. д.H G O WD:41°19'56"N, 44°12'16"E
Країна	Грузія
Мхаре	Квемо Картлі
Муніципалітет	муніципалітет Дманісі WD:муніципалітет Дманісі
Адміністративний центр	муніципалітет Дманісі
Статус	з 1981 року
Висота над р.м.	1171 м
Населення	3012 осіб (2023)[1] WD:3012 осіб (2023)[1]
Часовий пояс	UTC+4
Телефонний код	+995-360[2]
Поштовий індекс	1700[3] (Пошта Грузії)
Місцева влада
Вебсторінка	dmanisi.gov.ge
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	614892
OpenStreetMap	↑2014299 ·R (муніципалітет Дманісі)
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Дманісі Дманісі (Грузія)
Дманісі у Вікісховищі

Дманісі (груз. დმანისი) — місто (з 1981 року) в мхаре Квемо Картлі, Грузія. Лежить на річці Машавера (притока Кури) за 30 км на північний захід від залізничної станції Казреті.

У Дманісі помірно вологий клімат. Зима помірно холодна. Середня температура в січні -2,7 °C. З середини грудня до кінця березня лежить сніг. Літо помірно тепле. Середня температура в липні 18,2 °C. Кількість річних опадів — 698 мм. Середня відносна вологість повітря в рік — 73%.

Сучасний Дманісі з'явився як село Башкічет (стара назва — Башкечід — у перекладі з азербайджанською означає «головний (гірський) перевал») приблизно за 15 км від покинутого грузинського міста Дманісі. З 1892 по 1896 тут перебував на засланні толстовець Дмитро Хілков. У радянський час став одним з райцентрів Квемо Картлі.

За всесоюзним переписом населення 1989 року в Дманісі проживало 8650 людей^[4].

Поблизу Дманісі, за 10 км на схід, лежать руїни великого середньовічного міста-фортеці Дманісі. Площа городища — до 25 га. Розкопки городища проводилися з 1936 року. Місто в VII–XII ст. було центром арабсько-мусульманської локальної держави Думануського емірату. Місто було особливо значущим перевалочним пунктом на караванних шляхах — вузловим центром одного з відгалужень Великого Шовкового шляху; звідси й тюркська назва Баш-кечіт. Ім'я міста Думанус згадується в тексті одного з шедеврів світового мистецтва, у зразку усної народної творчості — огузькому народному епосі «Китаби-Деде-Коркут». У 1991 році в ході розкопок були виявлені останки вимерлого представника гомінід — Homo georgicus — останки перших європейців — Зезві і Мзіі.

На території Дманісі в період верхнього і нижнього пліоцену мешкав нині вимерлий вид страуса — Struthio dmanisensis.

Збереглася трьохцерковна базиліка VI–VII ст., відновлена на початку 18 ст. Виявлено міські стіни, ворота, численні будівлі. Знайдено скарб із 25 золотих і срібних прикрас XII–XIII століть.

• Маджидов Камандар Бафалійович нар. 1961) — радянський і білоруський борець греко-римського стилю, олімпійський чемпіон, Заслужений майстер спорту СРСР (1984).
• Мансуров Фарід Салман оглу р. 1982) — азербайджанський борець греко-римського стилю, олімпійський чемпіон, дворазовий чемпіон світу.

• Мусхелишвили Л. В. Раскопки в Дманиси, у сб.: Советская археология, в. 6, М.-Л., 1940;
• Ломтатидзе Г. А. Некоторые итоги археологических раскопок памятников феодальной Грузии, у сб.: Советская археология, в. 27, М.-Л., 1957;
• «Современный толковый словарь» изд. «Большая советская энциклопедия», 1997 г.

• Місто Дманісі, опис [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.]

Шаблон:Дманісі