Дамаск

33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. / 33.51306; 36.29194

Дамаск دمشق Dimashq
Прапор Герб
Прізвисько: Madin'at Al-yasmen («місто жасміну»)
Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. / 33.51306; 36.29194
Країна	Сирія
Губернаторство	Дамаск
Уряд
- Губернатор	Бішр аль Саббан
Площа
- Місто	573 км²
- Агломерація	1200 км²
Висота над р.м.	600 м
Населення (2022, оцінка[1])
- Місто	2 502 761
- Агломерація	4 000 000
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Телефонний код(и)	країна: 963, місто: 11
Дамаск

Дамаск
Ancient City of Damascus [2]
Світова спадщина
Дамаск
33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.513055555556° пн. ш. 36.291944444444° сх. д. / 33.513055555556; 36.291944444444
Країна	Сирія
Тип	місто місто з населенням понад 100 тис. осібd populated place in Syriad national capitald і найбільше містоd
Об'єкт №	20
Зареєстровано:	1979 (3 сесія)
Дамаск у Вікісховищі

Дама́ск (араб. دمشق) — столиця та друге за величиною місто Сирії, одна з 14 провінцій. Відоме в Сирії під назвами Аль-Шам (араб. الشام) та Місто Жасмину (араб. مدينة الياسمين). Дама́ск розташований на південному заході країни, поблизу ліванського кордону.

Одне з найстаріших міст світу. Вважається найстаршою з постійно населених столиць. Перші згадки — 2500 р. до н. е. Дамаск є головним культурним та релігійним центром Леванту.

Населення Дамаску становить приблизно 1 711 000 осіб (2009), а метрополії — 2 400 000 осіб. Місто розташоване біля східного підніжжя гірського пасма Антиліван, на річці Барада, за 80 кілометрів від південного узбережжя Середземного моря.

Постраждав під час громадянської війни, що розпочалася у 2012 році.

Клімат спекотний, посушливий (BSh за Кеппеном), але пом'якшується висотою міста, котра становить близько 700 метрів над рівнем моря. За рік випадає 220 мм опадів, переважно взимку. Зима в Дамаску помітно холодніша, ніж на більшості територій, що прилягають до Середземного моря, вночі часто бувають заморозки, рідко — невеликий мороз, іноді випадає сніг. Середня температура січня становить близько +7 °C. Літо в Дамаску — типове для міст середземноморського клімату: спекотне і посушливе, опадів практично не буває. Найтеплішим місяцем є серпень, середня температура якого становить +26 °C. Але нерідко денна температура перевищує +40 °C в тіні, доходячи до +45 °C.

Клімат Дамаску
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	21	30	28	35	38	39	42	45	39	34	30	21	45
Середній максимум, °C	12	14	18	29	29	33	36	37	33	27	19	13	24,6
Середній мінімум, °C	2	4	6	9	13	16	18	18	16	12	8	4	10,5
Абсолютний мінімум, °C	−6	−5	−2	−1	7	9	13	13	10	6	−2	−5	−6
Норма опадів, мм	43	43	8	13	3	0	0	0	18	10	41	41	220
Джерело: = BBC Weather[3]

Назва Дамаск вперше з'явилася в географічному списку Тутмоса III, як T-m-ś-q в 15-му столітті до нашої ери^[4]. В арабській мові місто має назву دمشق الشام (Дімаск аль-Шам), хоча мешканці Дамаску, Сирії та сусідніх арабських країн цю назву часто скорочують до просто Дімаск або Аль-Шам. Саме слово Аль-Шам є арабським терміном, що позначає північ та Сирію (Сирія, зокрема історична Велика Сирія, називається بلاد الشام (Білад Аль-Шам). Етимологія давнього слова «T-m-ś-q» є невизначеною, але часто вважається, що воно має семітське походження. Схожі слова знаходять в аккадській (Dimašqa), давньоєгипетській (T-ms-ḳw), арамейській (Dammaśq) та давньоєврейській мові (Dammeśeq, івр. דמשק). Аккадське написання слова знайшли в Амарнському архіві, що датується 14-им століттям до нашої ери. Пізніші арамейські написання назви часто мають у своєму складі інтрузивний реш (літера r), що, можливо, походить від кореню dr, що означає «житло». Українська назва міста «Дамаск» та латинська назва «Damascus», походить від грецького: Δαμασκός (Дамаскос), що, у свою чергу, походить від арамейського: דרמשק; «добре зрошене місце»^[5][6].

Радіологічний аналіз вмісту вуглецю, проведений у Тель-Рамад (околиця Дамаска), свідчить про те, що ця місцевість почала заселятися близько 6300 року до н. е.^[7] Разом з тим є докази перших поселень у долині Барада, датовані 9000 роком до н. е., проте масштабне поселення в межах мурованих стін Дамаска з'явилося лише в другому тисячолітті до нашої ери.^[8]

З 1720 до 1570 року до н. е. Дамаск був частиною провінції Амурру в стародавньому царстві Гіксос.^[9] Деякі з перших записів стародавніх єгиптян, датованих 1350 роком до н. е., свідчать, що Дамаск тоді називався «Дімаску» й знаходився під правлінням царя Біряваза. Район Дамаска, як і вся Сирія, близько 1260 року до н. е. став ареною військових баталій між хеттами з півночі та єгиптянами з півдня.^[10] Ця війна закінчилась 1259 року до н. е. підписанням мирного договору між Хаттусілі та Рамзесом II, згідно з яким єгиптяни отримали повний контроль над районом Дамаска.^[10]

Прибуття близько 1200 року до н. е. в Сирію людей моря ознаменувало собою закінчення Бронзової доби в регіоні та призвело до подальшого розвитку військового озброєння.^[11] Попри те, що Дамаск знаходився на периферії найбільш заселених територій стародавньої Сирії, які зазнали найбільших змін, проте ці події дали значний вклад у розвиток Дамаска як нового впливового центру на межі переходу від Бронзової до Залізної доби.^[11] Дамаск згадується також у Книзі Буття 14:15 як місто, що існувало у час Війни Царів.^[12]

Певний час місто належало Ізраїльському царству. Після смерті Соломона царство ослабло, а Дамаск став центром потужної арамейської держави, яка не без успіху боролась як із сусідніми Юдейським та Ізраїльськими царствами, так і з самою Ассирією. Утім, цар Ассирії Тіглатпаласар III у 732 році до н.е. все-таки зумів захопити місто, після чого воно чотири століття перебувало під владою ассирійців, Нововавилонського царства, Персії.

У 333 році до н.е. місто завоював Александр Македонський і протягом наступних трьох століть воно відносилось до елліністичного світу. З 64 р. до н.е. Дамаск належав Риму. Уродженцем міста в цю епоху був грецький історик і філософ-перипатетик Ніколас Дамаскінос (Νικολαος Δαμασκινος). Уже в середині 1 століття н. е. після візиту апостола Павла в Дамаску з'явились перші християни. У 395 р. місто увійшло до складу Візантії.

З 661 по 762 Дамаск був столицею халіфату династії Омеядів, що розпростерлася від Інду до Піренеїв. Пізніше місто було під владою єгипетських династій, а в 1076 р. стало частиною держави турків-сельджуків.

Хрестоносці тричі (1125, 1129, 1148 років, останній раз під час Другого хрестового походу) безрезультатно намагалися захопити Дамаск. Якийсь час місто платило данину хрестоносцям за «протекцію». Послаблення Дамаска в час правління Муїр ад-Діна дало змогу Нур ад-Діну Зенґіду 1154 року заволодіти містом та долучити його до Сирії (на той час провінції в імперії Сельджуків). У 1260 владу в Дамаску захопили єгипетські мамлюки. Період їхнього правління ознаменувався розквітом мистецтва і ремесел. У Європу експортувалася дамаська сталь і дамаське скло.

1300 року Дамаск пограбували монголи. Вони влаштували таку різанину, що, за свідченням арабського історика аль-Макрізі, «вулицями рікою текла кров». У 1400-му Тамерлан зруйнував місто. Найкращих зброярів і ремісників забрали в рабство до Самарканда. Коли 1516 року Дамаск займали війська османського султана Селіма, місто все ще лежало наполовину в руїнах.

В Османській імперії Дамаск був одним з провінційних центрів, відомих тільки як транзитний пункт для пілігримів, що вирушали на хадж у Мекку.

У 1833 р. Мехмед-Алі заволодів Сирією, підкоривши собі тимчасово і Дамаск, але європейські союзники султана повернули його разом із Сирією Османській імперії (1840). З 9 по 16 липня 1860 р. Дамаск був свідком жахливої різанини християн друзами.

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2011)

Османське панування в Дамаску тривало з 1516 до 1918 р. 1920 року місто було зайняте французами. Дамаск став столицею незалежної Сирії в 1941 році.

У 2012 році розпочалася громадянська війна, що спричинила значні руйнування і відтік населення.

Дамаск — основний центр освіти в Сирії. У місті знаходиться Дамаскський університет (створений у 1923 році), котрий є найстарішим і найбільшим університетом у Сирії. Після прийняття законодавства, що дозволяє приватні навчальні заклади, кілька нових університетів були створені в місті і навколишніх районах, зокремаі:

• Сирійський Віртуальний Університет
• Міжнародний університет науки і техніки
• Вищий інститут ділового адміністування
• Вищий інститут прикладної науки і техніки
• Университет Каламун
• Арабський міжнародний університет
• Національний інститут управління

Популярні види спорту це — футбол, баскетбол, плавання і настільний теніс. У Дамаску знаходиться Олімпійський комітет Сирії та багато спортивних клубів, зокрема:

• Аль-Джаіш
• Аль-Вахда
• Аль-Мадж.

Через політичні обставини в регіоні, а також завдяки розвитку сучасної торгівлі, роль Дамаска як важливого торговельного центру за останні роки змінилася.^[13] Більшість товарів, виготовлених у Дамаску, так само як і в Сирії загалом, розповсюджуються посеред країн Аравійського півострова.^[13] Завдяки значній кількості пам'яток культури і давній історії, Дамаск має високий потенціал для успішного розвитку туризму. З кінця 1980-х поступово вдосконалювалася готельно-ресторанна і транспортна інфраструктура міста.^[13] З 2000-х років у старій частині міста відкрилася величезна кількість крамниць, готелів та кафе, що робить місто ще привабливішим — як для європейських, так і місцевих туристів.^[14] Проте через громадянську війну туризм перестав відігравати суттєву роль в економіці.
Ринок нерухомості в Дамаску переживав бум (до війни із 2012 року). 2009 року офісні площі міста були визнані восьмими у світі за дороговизною.^[14] З березня 2009 року в Дамаску діє єдина в Сирії Дамаська фондова біржа^[15]. У Дамаску розвинена легка, харчова, будівельна та хімічна промисловості.^[13] Більшість підприємств управляються державою. Приватний сектор почав активніше розвиватися після 2000, коли місцевий ринок був дещо лібералізований.^[13] Традиційні вироби ремісників і надалі виготовляються переважно в старому місті.^[13] До речі, від назви міста походить назва тканини адамашок.

Громадянська війна, що спричинила значні руйнування і відтік населення, призвела до значного падіння економіки.

Головним аеропортом є Міжнародний аеропорт Дамаск, розташований за 20 кілометрів від центру.

Головним засобом транспорту в місті є «маршрутки», яких налічується близько 100 маршрутів. 2008 року уряд оголосив план будівництваи метро. Перша лінія мала розпочати роботу у 2016 році^[16], система 4-ох ліній повинна бути готова приблизно 2050 року.

Давнє місто Дамаск занесене до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Велика Мечеть і Ворота Бога — найвідоміші будівлі у місті.

• Національний Музей у Дамаску
• Палац Азем
• Військовий музей
• Музей арабської каліграфії

В Дамаску сім міських воріт в стіні Старого міста, старійші з яких відносяться до римського періоду:

• Баб-ель-Сагир («Малі ворота») — за воротами знаходяться історичні поховання, наприклад, тут поховані 2 жінки пророка Мухаммада
• Баб-ель-Фарадіс («Райські ворота»)
• Баб-ель-Салам («Ворота миру»)
• Баб Тума («Ворота Фоми») — назва походить до імені апостола Фоми, ведуть в християнський квартал Старого міста
• Баб Шаркі («Східні ворота»)
• Баб Кісан — побудовані в епоху римлян, були посвячені богу Сатурну. Через них за легендою із Дамаску втік апостол Павло
• Баб-ель-Джабія

Крім цих семи воріт є й інші, за межами Старого міста:

• Баб ель-Фарадж
• Баб Мусалла
• Баб Срейджа

• Мечеть Саїда Зейнаб
• Мечеть Саїда Ракая
• Кладовище Баб-Сагір
• Мечеть Омеядів — найбільша мечеть Сирії

• Собор Дамаску
• Собор Діви Марії
• Дом святого Ананія
• Каплиця Святого Павла
• Римсько-католицкий кафедральний собор на алеї Зайтун.
• Церква Святого Іоана
• Лавра Святого Павла
• Святилище Святого Георгія

• Аль-Аділія медресе
• Аз-Захірія бібліотека
• Нур ед-Дін медресе

• Палац Азем
• Байт-аль-Аккад (Данський інститут у Дамаску)
• Мактаб Анбар
• Бейт аль-Мамлюка (готель)

• Хан Джакмак
• Хан Асад Паша
• Хан Сулейман Паша

• Парк Тішрін — найбільший парк Дамаску. Тут проводиться щорічне шоу Квітів. Також в місті знаходяться інші парки: Альджахіз, Аль-Сіббкі, Аль-Тіджяра і Альуахда.
• Баб-ель-Сагір — давній цвинтар Дамаску, розташований неподалік від мечеті Омеядів.

Дамаск поділяється на велику кількість районов. Серед них:

	Райони Дамаску
1	Аббасійін
2	Абу Руммані
3	Амара
4	Бахса
5	Барамка
6	Барзе
7	Думмар
8	Джобар
9	Кафар Сусе
10	Малки
11	Мазраа
12	Мезе
13	Мідан
14	Мухажрін
15	Канауат
16	Рукн Еддін
17	Аль-Саліхія
18	Саруджа
19	Ша'алан
20	Шагур
21	Тіджара
22	Баб Тума
23	Хіджаз

Чисельність населення станом на 2009 рік становила приблизно 1 711 000 осіб. Дамаск є центром густонаселеної агломерації, у якій проживає близько 4,2 млн осіб.

Більшість мешканців Дамаска (90 %) — мусульмани-суніти. У Дамаску понад 2000 мечетей, найвідомішою з яких є Мечеть Омеядів. Християни становлять 10 % населення, існує ціла низка християнських районів, таких як Баб Тума, Кассаа і Гассані; є багато церков, передусім древня каплиця Святого Павла. Існує невелика єврейська громада.

За єврейським звичаєм молодий Савло — Павло (апостол) успадкував від свого батька римське громадянство, був ревним гонителем ранніх християн. Але під час своєї подорожі до Дамаска мав видіння Христа, після чого став невтомним апостолом християнства. Опівдні в дорозі його несподівано осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув небесний голос: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?». На що Савло сказав: «Хто ти, Господи?». Й почув відповідь: «Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити». Здивованого й осліпленого Савла привели в Дамаск, де після зустрічі з учнем Христа Ананієм він прозрів, а той сказав: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми…» (Дії 9:1-25))

• Дубай^[17],  ОАЕ
• Толедо^[18],  Іспанія
• Кордова^[19],  Іспанія
• Сан-Паулу^[20],  Бразилія
• Стамбул^[21],  Туреччина
• Єреван^[22],  Вірменія
• Фарс (остан)^[23],  Іран
• Нінся^[24],  КНР
• Анкара^[25],  Туреччина

• 
  Храм Юпітера
• 
  Римська тріумфальна арка
• 
  Римські арки
• 
  Ворота Західного храму
• 
  Каплиця Ананія у старому місті
• 
  Дім Ананія
• 
  Монета, викарбувана в Дамаску

• 
  Мечеть Омеядів
• 
  Мечеть Омеядів — купол скарбів
• 
  Куполи
• 
  Мечеть Такія ас Сулейманія
• 
  Мечеть Омеядів, Орлиний купол
• 
  Мечеть Омеядів, Орлиний купол
• 
  Мечеть Такія ас Сулейманія
• 
  Собор Успіння Пресвятої Богородиці, Мелькітська грецька католицька церква
• 
  Мечеть Омеядів
• 
  Купол годинників, Мечеть Омеядів
• 
  Святилище Саїда Зайнаба, біля Дамаска

• Язид ібн Муавія (647—683) — другий халіф Омеядського халіфату (26.04.680—12.11.683), представник старшої гілки династії Омеядів — Суф'янідів, син Муавії I та Майсун бінт Бахдаль ібн Унейм аль-Кальбія
• Сулайман ібн Абд аль-Малік (674—717) — омеядський халіф
• Іван Дамаскин (675—749/753) — знаменитий богослов і філософ, церковний письменник
• Язід II ібн Абд аль-Малік (бл. 685/687 — 724) — омеядський халіф
• Хішам ібн Абдул-Малік (691—743) — омеядський халіф
• Абдаррахман І (731 /734 — 788) — емір Андалусії.

• 
  Загальний вигляд
• 
  Загальний вигляд
• 
  Стадіон Аль-Файха
• 
  Площа Омеядів
• 
  Статуя святого Павла
• 
  Баб Шаркі
• 
  Баб аль Сагір
• 
  Баб Кісан у старому місті
• 
  Ворота Баб Тума
• 
  Мавзолей Саладіна
• 
  Мавзолей Саладіна
• 
• 
  Центр
• 
  Блакитна вежа
• 
  Дамаскський національний музей, ворота замку Омеядів
• 
  Центральний банк Сирії
• 
  Свіжовичавлений полуничний сік
• 
  Околиці Дамаску, єврейський квартал
• 
  Панорама Жовтневої війни
• 
  Готель Східний палац
• 
  Готель Вікторія Брідж
• 
• 
  Дамаскські ковалі клинків
• 
  Арабський міжнародний університет
• 
  Університет
• 
  Бібліотека
• 
  Цитадель
• 
• 
  Колонна на площі Аль Марджа
• 
  Ріка Барада, квітень 2009
• 
  Залізнична станція
• 
  Вуличні знаки

• Дамаська сталь
• Дамаст (тканина)
• Дамаскінаж

• Дамаск // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Про Дамаск (араб.)
• Карта міста
• Інтерактивна карта Дамаску
• Карта 1918

Це незавершена стаття з географії Сирії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.