Лоренцо ді Креді
Лоренцо ді Креді (італ. Lorenzo di Credi, справжнє ім'я Lorenzo d'Andrea d'Oderigo; 1459, Флоренція — 1537) — італійський художник з міста Флоренція. Учень Андреа дель Верроккйо та його спадкоємець. Представник Флорентійської школи живопису. Відомий як майстер релігійних картин. Іноді робив портрети.
Народився у Флоренції. Походить з родини ювеліра. Ймовірно, батько і був його першим вчителем.
Серед ремісничих майстерень Флоренції особливе місце посіла боттега (майстерня) Андреа дель Верроккйо. Ще за середньовічною звичкою той береться за виконання широкого кола замовлень — від декоративних робіт і облаштування свят до скульптур, надгробків і створення картин. Він бере учнів, що мають хист до мистецтв, і разом з ними працює над замовленнями. Процес навчання ще не став спеціалізованим і вузьким, тому учні готують фарби, малюють зразки, виконують усі етапи моделювання скульптур чи створення фресок, тобто наслідують універсальність, притаманну майстрам доби кватроченто. Але Верроккйо пощастило на учнів і помічників. Майже водночас до нього прийшли обдаровані підлітки та парубки, що стануть визначними майстрами другої половини 15 ст., серед яких
- П'єтро Перуджіно
- Сандро Боттічеллі
- Леонардо да Вінчі
- Лоренцо ді Креді
Наскільки близькі на той час художні манери учнів Верроккйо, показує порівняння їхніх творів раннього періоду. Вони користуються одними й тими ж зразками, хоча вже помітні деякі розбіжності дорослішаючих, міцніючих індивідуальних манер художників.
-
Леонардо да Вінчі, Мадонна з гвоздикою, Мюнхен
-
Лоренцо ді Креді, Мадонна Дрейфуса
-
Больтраффіо, Мадонна з немовлям (не завершена), Будапешт
-
Перуджіно. Мадонна з немовлям, 1473, Мілан
Особливо добрі стосунки склалися у Верроккйо з Лоренцо ді Креді, менш обдарованим, ніж Сандро Боттічеллі чи Леонардо, але слухняним і вірним голові боттеги. Коли літній роками Верроккйо відбув у Венецію задля створення кінного монументу полководцю Коллеоні, його супроводжував і Креді. Останній серед тих, хто доводив монумент до завершення. Заслаблий Верроккйо зробив саме Лоренцо ді Креді своїм спадкоємцем. А вдячний учень і помічник перевіз померлого Верроккйо у Флоренцію задля поховання на батьківщині.
Саме до цього сумного періоду відноситься портрет Лоренцо ді Креді, що написав Перуджіно (Вашингтон, Національна галерея). Майстрові 32 роки, він похмурий, занурений у невеселі думки, в чорному одязі. На звороті колись був напис, що тому 32 роки та 8 місяців. Це період після поховання Верроккйо.
Життєпис Лоренцо ді Креді в 16 ст. створив Джорджо Вазарі.
- Мадонна з немовлям і гранатом, 1469 (Мадонна Дрейфуса)
- портрет дівчини, Берлін
- чоловічий портрет (Андреа Верроккйо ?)
- юнак з червоним капелюшком
- вівтар «Мадонна з немовлям і двома святими», Дрезден
- жінка в чорній сукні, 1490-ті рр., Метрополітен-музей
- Катеріна Сфорца, Пінакотека Чівіка, м. Форлі, Італія
- тондо Мадонна з немовлям і святими, Ермітаж
- Мадонна з немовлям та Іваном Хрестителем-дитиною, 1480, Дрезден
- Благовіщення, декілька варіантів
- Franziska Windt, Andrea del Verrocchio und Leonardo da Vinci, Münster, 2003, ISBN 3-930454-39-4
- Джорджо Вазари, «Жизнеописания»
