| dbo:abstract
|
- El Cercle de Viena (alemany: Wiener Kreis) va ser un moviment científic i filosòfic format per Moritz Schlick a Viena, Àustria, l'any 1922 i dissolt definitivament el 1936. Aquest moviment, amb el nom original de Cercle de Viena per a la concepció científica del món, s'ocupà principalment de la lògica de la ciència, considerant la filosofia com una disciplina encarregada de distingir entre el que és ciència i el que no, i de l'elaboració d'un llenguatge comú a totes les ciències. (ca)
- Vídeňský kroužek (německy Wiener Kreis) byla skupina logiků, filosofů a teoretiků vědy, kteří se v letech 1922 až 1936 oficiálně scházeli ve Vídni pod vedením Moritze Schlicka. Pravidelnými návštěvníky byli Rudolf Carnap, Otto Neurath, Herbert Feigl, Philipp Frank, a Hans Hahn. Příležitostně docházeli i Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine a Alfred Ayer, který o práci kroužku referoval ve Velké Británii. Někteří členové emigrovali už v době rakouského autoritativního režimu a schůzky skončily, když Moritze Schlicka roku 1936 zastřelil jeho bývalý student. Filosofické východisko kroužku tvořil logický positivismus (resp. logický empirismus), to jest pokus o vědeckou filosofii ve smyslu „třetího stadia“ Augusta Comta. Původním záměrem bylo vybudovat axiomaticky založenou filosofii analytických soudů, jež by se zbavila závislosti na empirii a všechny empirické otázky přenechala speciálním vědám. Vídeňský kroužek dále ovlivnili Ludwig Wittgenstein (s nímž se někteří členové pravidelně scházeli), Bertrand Russell, Gottlob Frege, George Edward Moore, David Hilbert, Henri Poincaré, Albert Einstein a Karl Popper. Popper, který se schůzek kroužku nikdy nezúčastnil, rozvinul svůj kritický racionalismus v navázání a v opozici k logickému empirismu Vídeňského kroužku. (cs)
- تجريبيو فيينا (الألمانية: Wiener Kreis حلقة فيينا) هم جماعة من الفلاسفة والعلماء كانوا يجتمعون في عشرينات وثلاثينات القرن العشرين في جامعة فيينا وكانوا من أصحاب التجريبية المنطقية ويسعون لتطبيق قواعد العلم الوضعي والمنطق على الفلسفة. تكونت حلقة فيينا الخاصة بمذهب التجريبية المنطقية من مجموعة من الفلاسفة والعلماء المنتمين إلى العلوم الطبيعية والإنسانية والمنطق والرياضيات، والذين التقوا بشكل منتظم في جامعة فيينا برئاسة مورتس شليك منذ عام 1924 وحتى عام 1936. يُعد تأثير حلقة فيينا على فلسفة القرن العشرين، وبشكل خاص على فلسفة العلوم والفلسفة التحليلية، تأثيرًا هائلًا حتى يومنا هذا. كان من ضمن الأعضاء الموجودين داخل الحلقة كل من مورتس شليك، وهانز هان، وفيليب فران، ك وأوتو نيوراث، ورادولف كارناب، وهربرت فيغل، وريتشارد فون ميزس، وكارل مينغر، وكورت غودل، وفريدريك ويزمان، وفيلكس كاوفمان، وفيكتور كرافت، وإدغار زيلسل. بالإضافة إلى ذلك، كان يزور حلقة فيينا في بعض الأحيان كل من ألفريد تارسكي، وهانز ريشنباخ، وكارل غوستاف همبل، وويلارد فون أورمان كواين، وإرنست ناغل، وألفريد جولز آير، وأوسكار مورغنستيرن، وفرانك رامزي. كان لودفيغ فيتغنشتاين وكارل بوبر على اتصال وثيق بحلقة فيينا، لكنهم لم يشاركوا أبدًا في اجتماعات حلقة شليك. سُمي الموقف الفلسفي الذي تبنته حلقة فيينا باسم التجريبية المنطقية، أو الوضعية المنطقية، أو الوضعية الجديدة. تأثرت التجريبية المنطقية بإرنست ماخ، ودافيد هيلبرت، وأصحاب النزعة الاصطلاحية الفرنسية (هنري بوانكاريه وبيير دوهيم)، وغوتلوب فريغه، وبرتراند راسل، ولودفيغ فيتغنشتاين، وألبرت أينشتاين. اتسمت حلقة فيينا بالطابع التعددي والتزمت بمُثُل عصر التنوير. اجتمعت الحلقة على هدف جعل الفلسفة تتسم بالطابع العلمي، وساعدها في ذلك المنطق الحديث. اشتملت الموضوعات الرئيسية على نقاشات أساسية في العلوم الطبيعية والاجتماعية والمنطق والرياضيات، وتحديث المذهب التجريبي عن طريق المنطق الحديث، والبحث عن معيار تجريبي للمعنى، ونقد الميتافيزيقا، وتوحيد العلوم في ما عُرف باسم وحدة العلم. ظهرت حلقة فيينا علنيًا من خلال نشر سلسلة من الكتب المختلفة - دراسات حول التصور العلمي للعالم، ووحدة العلم، ومجلة إركينتنس- وتنظيم مؤتمرات دولية في براغ، وكونيغسبرغ (المعروف اليوم باسم كالينينغراد)، وباريس، وكوبنهاغن، وكامبريدج المملكة المتحدة، وكامبريدج ماساتشوستس. كانت جمعية إرنست ماخ هي المعبرة عن صورتها العامة، والتي سعى من خلالها أعضاء حلقة فيينا إلى نشر أفكارهم في سياق برامج للتعليم الوطني في فيينا. أُجبر معظم أعضاء حلقة فيينا على الهجرة، خلال عصر الفاشية النمساوية وبعد ضم ألمانيا النازية للنمسا. كان لمقتل شليك في عام 1936 على يد طالب سابق أثرٌ في وضع نهاية لحلقة فيينا في النمسا. (ar)
- Ο Κύκλος της Βιέννης (γερμανικά: Wiener Kreis) αποτελούνταν από μια ομάδα επιστημόνων και φιλοσόφων, που προέρχονταν από τα μαθηματικά και την λογική, τις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες. Τα μέλη της ομάδας συναντιόνταν τακτικά, από το 1924 έως το 1936, στο Πανεπιστήμιο της Βιέννης - στην αρχή μετά από πρόσκληση του Moritz Schlick. Η επιρροή του Κύκλου της Βιέννης κατά τον 20ο αιώνα, ήταν καθοριστική στην διαμόρφωση των σύγχρονων αντιλήψεων για την σχέση της γλώσσας και της λογικής με την φιλοσοφία και την επιστήμη - ειδικότερα με την φιλοσοφία της επιστήμης και την αναλυτική φιλοσοφία. Μεταξύ των μελών του εσωτερικού κύκλου ήταν οι Moritz Schlick, Hans Hahn, Philipp Frank, Otto Neurath, Rudolf Carnap, Herbert Feigl, Richard von Mises, Karl Menger, Kurt Gödel, Friedrich Waismann, Felix Kaufmann, Viktor Kraft και Edgar Zilsel . Ανάμεσα σε εκείνους που έπαιρναν μέρος περιστασιακά στις συναντήσεις του Κύκλου της Βιέννης ήταν και οι Alfred Tarski, Hans Reichenbach, Carl Gustav Hempel, Willard Van Orman Quine, Ernest Nagel, Alfred Jules Ayer, Oskar Morgenstern και Frank P. Ramsey . Ο Ludwig Wittgenstein και ο Karl Popper ήταν σε τακτική επικοινωνία με ορισμένα μέλη του Κύκλου της Βιέννης, αλλά δεν συμμετείχαν ποτέ στις συναντήσεις. Η φιλοσοφική θέση του Κύκλου της Βιέννης ονομάστηκε λογικός εμπειρισμός (γερμανικά: logischer Empirismus ), λογικός θετικισμός ή νεοθετικισμός . Επηρεάστηκε από τους Ernst Mach, David Hilbert, τον γαλλικό συμβατισμό ( Henri Poincaré και Pierre Duhem ), Gottlob Frege, Bertrand Russell, Ludwig Wittgenstein και Albert Einstein . Ο Κύκλος της Βιέννης ήταν πλουραλιστικός και αφοσιωμένος στα ιδανικά του Διαφωτισμού . Ενώθηκε με σκοπό να κάνει τη φιλοσοφία επιστημονική με τη βοήθεια της σύγχρονης λογικής . Τα κύρια θέματα ήταν οι θεμελιώδεις συζητήσεις στις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες, τη λογική και τα μαθηματικά, ο εκσυγχρονισμός του εμπειρισμού από τη σύγχρονη λογική, η αναζήτηση ενός εμπειρικού κριτηρίου της σημασίας, η κριτική της μεταφυσικής και η ενοποίηση των επιστημών. Ο Κύκλος της Βιέννης εμφανίστηκε δημόσια με τη δημοσίευση διαφόρων σειρών βιβλίων - Schriften zur wissenschaftlichen Weltauffassung ( Monographs on the Scientific World-Conception ), Einheitswissenschaft ( Unified Science ) και το περιοδικό Erkenntnis - και τη διοργάνωση διεθνών συνεδρίων στην Πράγα, Königsberg (σήμερα γνωστό ως Καλίνινγκραντ ), Παρίσι, Κοπεγχάγη, Cambridge, UK και Cambridge, Massachusetts. Το δημόσιο προφίλ του δόθηκε από την Ernst Mach Society (γερμανική: Verein Ernst Mach ) μέσω της οποίας τα μέλη του Κύκλου της Βιέννης προσπάθησαν να διαδώσουν τις ιδέες τους στο πλαίσιο προγραμμάτων δημοφιλούς εκλαϊκευμένης εκπαίδευσης στη Βιέννη. Κατά την εποχή του Αυστροφασισμού και μετά την προσάρτηση της Αυστρίας από τη ναζιστική Γερμανία, τα περισσότερα μέλη του Κύκλου της Βιέννης αναγκάστηκαν να μεταναστεύσουν. Η δολοφονία του Schlick το 1936, από έναν διδάκτορα της φιλοσοφίας και πρώην φοιτητή του, έθεσε τέλος στην παρουσία του Κύκλου της Βιέννης στην Αυστρία. (el)
- Der Wiener Kreis des Logischen Empirismus war eine Gruppe Intellektueller aus den Bereichen der Philosophie, der Naturwissenschaften, Sozialwissenschaften, der Mathematik und Logik, die sich von 1924 bis 1936 unter der Leitung von Moritz Schlick regelmäßig in Wien trafen. (de)
- La Viena Cirklo (germane Wiener Kreis) de logika empiriismo estis grupo de filozofoj kaj sciencistoj el la fakoj de naturaj kaj sociaj sciencoj, logiko kaj matematiko kiuj kunsidis regule el 1924 al 1936 ĉe la Universitato de Vieno, estre de Moritz Schlick. Ĝi estis scienca kaj filozofia organismo formita de Moritz Schlick (germano) en Vieno, Aŭstrio, en 1921 kaj malformita definitive en 1936. Tiu movado, kun la origina nomo de Cirklo de Vieno por la scienca konceptigo de la mondo, okupiĝis ĉefe pri la logiko de la scienco, konsiderante la filozofion kiel fako destinita al distingo inter kio estas scienco kaj kio ne estas tio, kaj pri la prilaborado de komuna lingvaĵo por ĉiuj sciencoj. Elstaras ties sinteno radikale kontraŭmetafizika kaj ties logika koncepto pri la matematiko. Ĝi organizis la unuan internacian kongreson de epistemologio en Prago en 1929 kaj fondis la gazeton Erkenntnis. En la aktualo la cirklo de Vieno jam ne plu reprezentas aktivan programon de esplorado, sed ĝi influis forte en la disvolvigo de la analiza filozofio kaj en la ĵusa historio de la filozofio de la scienco. (eo)
- Vienako Zirkulua (alemanez: der Wiener Kreis) bereziki 1920 eta 1930eko hamarkadetan Viena hiriburuan sortutako filosofo eta matematikari talde bat izan zen, logikan eta matematikako teoria berrietan oinarriturik enpirismoa birformulatu eta metafisikaren aurkako jarrera garbia erakutsi zuena. Taldea Moritz Schlick filosofoak zuzendu eta besteak beste Hans Hahn matematikaria, fisikaria, Otto Neurath, , , eta matematikariak, Rudolf Carnap logika-jakintsua, eta Kurt Gödel. Taldearen sorreran eragin nabarmena izan zuen Ludwig Wittgensteinen lana. Taldearen jarduna 1960ko hamarkadara arte luzatu bazen ere, 1936 urtean desegin zen ofizialki, naziak agintera heltzean. (eu)
- El Círculo de Viena (en alemán, Wiener Kreis) fue un organismo científico y filosófico formado en 1921 por el filósofo austríaco Moritz Schlick en Viena, Austria, y disuelto definitivamente en 1936. Este movimiento, conocido con el nombre original de Círculo de Viena para la concepción científica del mundo, se ocupaba principalmente de la lógica de la ciencia, considerando la filosofía como una disciplina encargada de distinguir entre lo que es ciencia y lo que no, y de la elaboración de un lenguaje común a todas las ciencias. La posición filosófica del Círculo de Viena se llamaba empirismo lógico, positivismo lógico o neopositivismo. Los temas principales fueron debates fundacionales en ciencias naturales y sociales, lógica y matemáticas; la modernización del empirismo por la lógica moderna; la búsqueda de un criterio empirista de significado; la crítica de la metafísica y la unificación de las ciencias en la unidad de la ciencia. Destacó por su postura radicalmente antimetafísica y su concepción lógica de las matemáticas. Organizó el primer congreso internacional de epistemología en Praga en 1929 y fundó la revista Conocimiento (Erkenntnis) en 1930. En la actualidad, el Círculo de Viena ya no representa un programa de investigación activo, pero influyó fuertemente en el desarrollo de la filosofía analítica y en la historia reciente de la filosofía de la ciencia. (es)
- Le cercle de Vienne, ou Wiener Kreis, est un groupement de savants et philosophes qui a fonctionné à Vienne, de 1923 – mais officiellement 1929 sous le nom de Société Ernst-Mach – jusqu'à l'assassinat de son chef de file, Moritz Schlick, le 22 juin 1936, après quoi le club se dispersa. Le Cercle existait de manière informelle déjà avant la Première Guerre mondiale. L’ouvrage de Ludwig Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus (1921), est un des textes de cette époque qui servit de « Bible » à la pensée viennoise. (fr)
- Lingkaran Wina (bahasa Inggris: Vienna Circle, bahasa Jerman: Wiener Kreis) adalah suatu gerakan dalam bidang filsafat yang bertujuan mencapai suatu filsafat yang ilmiah dan menghapus proposisi-proposisi yang tidak dapat dibuktikan menurut prinsip-prinsip ilmiah. Karena itulah, mereka menolak pernyataan-pernyataan spekulatif dan hanya menerima pengetahuan yang berdasar pada pengamatan yang obyektif. Beberapa pemikir yang terkenal dari lingkaran Wina adalah Rudolf Carnap, Moritz Schlick, , dan Otto Neurath. Lingkaran Wina juga dikenal melalui pendekatan yang mereka bangun, yakni positivisme logis. (in)
- 논리 실증주의의 빈 학파 또는 비엔나 서클(독일어: Wiener Kreis, 영어: Vienna Circle)은 모리츠 슐리크가 주도하여 1924년부터 1936년까지 빈 대학교에서 정기적으로 만난 자연과학, 사회과학, 논리학, 수학 분야의 철학자와 과학자의 모임이다. 모임의 일원 중에는 모리츠 슐리크, 한스 한, 오토 노이라트, 루돌프 카르나프, 쿠르트 괴델 등이 있었다. 여기에 알프레트 타르스키, 한스 라이헨바흐, 윌러드 밴 오먼 콰인, A. J. 에이어, 프랭크 램지 등이 자주 모임을 방문하였다. 루트비히 비트겐슈타인과 카를 포퍼는 빈 학파와 밀접한 관계를 유지하였으나, 슐리크의 모임에는 참석하지 않았다. 빈 학파의 철학적 입장은 논리 실증주의로 불린다. 이는 에른스트 마흐, 다비트 힐베르트, 프랑스 컨벤셔널리즘, 고틀로프 프레게, 버트런드 러셀, 루트비히 비트겐슈타인, 알베르트 아인슈타인의 영향을 받은 것이다. 빈 학파는 다원주의자였으며, 계몽주의의 사상에 충실하였다. 이들의 목표는 난해한 언어로 되어 있던 철학을 현대적 논리학의 도움으로 과학적으로 만드는 것이었다. 모임의 주요 주제는 자연과학과 사회과학, 논리학과 수학, 현대적 논리학에 의한 경험론의 현대화, 의미에 대한 경험론적인 기준을 위한 연구, 형이상학에 대한 비판, 통일과학(unity of science) 안에서의 과학의 통일이었다. 빈 학파는 다양한 서적 출판과 쾨니히스베르크, 프라하, 파리, 코펜하겐, 영국 케임브리지, 미국 케임브리지에서의 국제 콘퍼런스 개최로 대중에 모습을 드러냈다. 대중적인 활동은 에른스트 마흐 학회라는 이름으로 하였는데, 빈 학파의 일원은 에른스트 마흐 학회를 통하여 빈에서 국가적 교육을 위한 프로그램의 맥락에서 그들의 사상이 대중화되는 것을 추구하였다. 오스트리아 권위주의 시대(Austrofascism) 동안과, 나치 독일에 의한 오스트리아 병합 이후에 대부분의 일원이 해외로 망명하는 수 밖에 없게 되었다. 1936년 슐리크가 과거 제자에 의해 살해당한 후 오스트리아에서의 빈 학파는 종말을 맞이하였다. (ko)
- The Vienna Circle (German: Wiener Kreis) of Logical Empiricism was a group of elite philosophers and scientists drawn from the natural and social sciences, logic and mathematics who met regularly from 1924 to 1936 at the University of Vienna, chaired by Moritz Schlick. The Vienna Circle's influence on 20th-century philosophy, especially philosophy of science and analytic philosophy, is immense up to the present day. The philosophical position of the Vienna Circle was called logical empiricism (German: logischer Empirismus), logical positivism or neopositivism. It was influenced by Ernst Mach, David Hilbert, French conventionalism (Henri Poincaré and Pierre Duhem), Gottlob Frege, Bertrand Russell, Ludwig Wittgenstein and Albert Einstein. The Vienna Circle was pluralistic and committed to the ideals of the Enlightenment. It was unified by the aim of making philosophy scientific with the help of modern logic. Main topics were foundational debates in the natural and social sciences, logic and mathematics; the modernization of empiricism by modern logic; the search for an empiricist criterion of meaning; the critique of metaphysics and the unification of the sciences in the unity of science. The Vienna Circle appeared in public with the publication of various book series – Schriften zur wissenschaftlichen Weltauffassung (Monographs on the Scientific World-Conception), Einheitswissenschaft (Unified Science) and the journal Erkenntnis – and the organization of international conferences in Prague; Königsberg (today known as Kaliningrad); Paris; Copenhagen; Cambridge, UK, and Cambridge, Massachusetts. Its public profile was provided by the Ernst Mach Society (German: Verein Ernst Mach) through which members of the Vienna Circle sought to popularize their ideas in the context of programmes for popular education in Vienna. During the era of Austrofascism and after the annexation of Austria by Nazi Germany most members of the Vienna Circle were forced to emigrate. The murder of Schlick in 1936 by former student Johann Nelböck put an end to the Vienna Circle in Austria. (en)
- ウィーン学団（ウィーンがくだん、ドイツ語: Wiener Kreis、英語: Vienna Circle）とは、ウィーン大学の哲学教授モーリッツ・シュリックを中心とする科学者、哲学者のグループである。論理実証主義を標榜した。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインの『論理哲学論考』やマッハの科学哲学から影響を受けて、数学者のハンス・ハーン、科学哲学者のシュリックを中心とした研究サークルが形成された。1929年に組織を整えてウィーン学団を名乗り、活動を広げていった。ルドルフ・カルナップ、オットー・ノイラートと共に、学団の方針を示した「科学的世界像」を発表した。ウィトゲンシュタインはウィーン学団の一部のメンバーと交流はあったが、この学団と完全に見解を同じくしていたわけではなかったので、学団の活動に参加することはなかった。カール・メンガー、ハーバート・ファイグル、などが学団のメンバーである。 クルト・ゲーデルはハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。カール・ポパーもハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。 1933年、ハーンが病死、1936年、ドイツ人であったが、「有意味な命題とは検証可能な命題である」とする「意味の検証理論」の提唱などで現象学や形而上学などの科学性を否定し、その活動が「ユダヤ的」とみなされたシュリックが、元教え子の国粋主義者ヨハン・ネルベック Johann Nelböck （のちにナチス党へ入党）に、ウィーン大学で講義に向かう途中に射殺された。ナチスの弾圧から逃れるために、残された参加者の多くはアメリカに亡命し、学団自体は立ち消えになったが、その考えが米英に広まることになった。 (ja)
- De Wiener Kreis (Nederlands: Weense cirkel of Weense kring) (1920-1938) was een groep filosofen en wetenschappers die zich rond Moritz Schlick schaarden. Centrale figuren waren de econoom Otto Neurath, de filosoof Friedrich Waismann en de filosoof Rudolf Carnap. Ludwig Wittgenstein en Karl Popper waren regelmatig bij samenkomsten aanwezig, maar zij waren geen leden van de groep daar zij op essentiële punten afweken van het door de groep gepropageerde logisch positivisme oftewel logisch empirisme. Andere leden waren , Herbert Feigl, , Kurt Gödel, Hans Hahn, , , Karl Menger, , , en . Twee boeken lagen aan de basis van de ontwikkelingen van deze stroming, namelijk Wittgensteins Tractatus Logico-Philosophicus (1921), en Carnaps Der logische Aufbau der Welt (1926). (nl)
- Il circolo di Vienna (in tedesco Wiener Kreis), fu un circolo filosofico e culturale, organizzato da Moritz Schlick nel 1922 e animato da numerosi filosofi e scienziati del tempo. L'approccio filosofico del Circolo, noto come positivismo logico (o neopositivismo) o anche fisicalismo, si diffuse nel resto dell'Europa e nei Paesi di lingua inglese. Le riunioni del circolo si tennero ogni settimana con regolarità fino all'avvento del nazismo. La morte violenta di Schlick (1936), assassinato sulle scale dell'università di Vienna da un fanatico nazista, e la fuga dalla città dei suoi membri per evitare le persecuzioni politiche e razziali del nuovo regime, ne segnarono la fine. Alle sedute del circolo parteciparono con assiduità: Rudolf Carnap, Otto Neurath, Philipp Frank, Friedrich Waismann (assistente di Schlick), il matematico Hans Hahn, , Carl Menger, Herbert Feigl, , Ludwig von Bertalanffy. Ne furono ospiti occasionali Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine, Alfred Julius Ayer, Arne Næss. Ludwig Wittgenstein e Karl Popper non furono mai presenti alle riunioni del circolo anche se, negli stessi anni, intrattennero rapporti con i suoi membri. Il Circolo organizzò conferenze internazionali su temi scientifici e filosofici; la prima fu tenuta a Praga nel 1929 ove fu distribuito il manifesto per una Wissenschaftliche Weltauffassung (concezione scientifica del mondo), composto soprattutto da Neurath, Carnap e Hahn, dedicato a Moritz Schlick. (it)
- Koło Wiedeńskie (niem. Wiener Kreis) – grupa filozoficzna istniejąca od 1922 roku, skupiona wokół Katedry Filozofii i Historii Nauk Indukcyjnych, prowadzonej przez Moritza Schlicka na Uniwersytecie Wiedeńskim. Poglądy myślicieli należących do koła można nazwać mianem pozytywizmu logicznego. W skład grupy wchodzili: , Rudolf Carnap, , Hans Hahn, , Karl Menger, Richard von Mises, Marcel Natkin, Otto Neurath, , , oraz . Na kształt poglądów filozoficznych członków Koła duży wpływ miał Ludwig Wittgenstein, biorący udział w jego niektórych spotkaniach. Bliskie kontakty z Kołem utrzymywali filozofowie ze szkoły lwowsko-warszawskiej: Alfred Tarski, Kazimierz Ajdukiewicz, Leon Chwistek, Stanisław Leśniewski, Jan Łukasiewicz oraz Tadeusz Kotarbiński. (pl)
- «Ве́нский кружо́к» (нем. Wiener Kreis) — сообщество учёных, регулярно собиравшихся в Вене с конца 20-х и до середины 30-х годов XX века. Руководителем кружка был профессор кафедры индуктивных наук Мориц Шлик. С деятельностью «Венского кружка» связывают зарождение философского логического позитивизма. (ru)
- O Círculo de Viena (em alemão Wiener Kreis) foi o nome como ficou conhecido um grupo de filósofos que se juntou informalmente na Universidade de Viena de 1922 a 1936 com a coordenação de Moritz Schlick. Também foi chamado de “Sociedade Ernst Mach” (Verein Ernst Mach) em homenagem a Ernst Mach (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Em reuniões semanais procuravam reconceitualizar o Empirismo a partir das novas descobertas científicas e demonstrar as falsidades da Metafísica. Suas atividades cessam quando Schlick é assassinado por um fanático nazista em 1936. Seu sistema filosófico ficou conhecido como o "Positivismo Lógico" ou ainda Empirismo Lógico ou Neopositivismo. Os membros do Círculo de Viena tinham uma visão comum da filosofia, que consistia na aplicação das postulações de Ludwig Wittgenstein, expostas em seu Tractatus Logico-Philosophicus, embora Wittgenstein insistisse que o positivismo lógico fosse uma visão errada sobre seus escritos (Wittgenstein & The Vienna Circle. Wiley-Blackwell,1984). A influência do Círculo de Viena na Filosofia do século XX foi imensa. O Círculo de Viena surgiu por uma necessidade de fundamentar a ciência a partir das concepções ou acepções que a Filosofia da Ciência ganhou no século XIX. Até então, a filosofia era vinculada à Teoria do Conhecimento, mas, a partir de Hegel, este vínculo se desfez. O Círculo de Viena era composto por cientistas que, apesar de atuarem em várias áreas como física, economia, etc., buscaram resolver problemas de fundamento da ciência, problemas estes levantados a partir do descontentamento com os neokantianos (seguidores de Kant) e os fenomenólogos (seguidores de Hegel). Schlick, por exemplo, tentou mostrar o vazio dos enunciados sintéticos a priori, de Kant. E por duas vias: - Se os enunciados têm uma verdade lógica, então eles são analíticos e não sintéticos;- Se a verdade dos enunciados depende de um conteúdo factual, eles são, portanto, a posteriori e não a priori. Dessa maneira, Schlick (juntamente com seus companheiros) tentou formular um critério de cientificidade que pudesse ou que tivesse uma correspondência com a Natureza. Por isso, o Círculo de Viena adotou uma forma de empirismo indutivista que se utiliza de instrumentos analíticos como a lógica e a matemática para auxiliar na formação dos enunciados científicos. Tal critério seria, então, o de verificabilidade. Para os pesquisadores do Círculo de Viena os enunciados científicos deveriam ter uma comprovação ou verificação baseada na observação ou experimentação. Isto era feito indutivamente, ou seja, estabeleciam-se enunciados universais (pois a ciência tem pretensão de universalidade) a partir da observação de casos particulares. O resultado do estabelecimento deste critério surgiu também a partir da concepção de linguagem de Wittgestein que os membros do Círculo de Viena utilizaram. Para ele, o mundo era composto de “fatos” atômicos associados e, assim, expressariam sua realidade. Daí os enunciados gerais poderem ser decompostos em enunciados elementares referentes ou congruentes à Natureza, o que exclui os enunciados metafísicos do processo de conhecimento. Portanto, a indução foi o método utilizado porque, além de proceder experimentalmente, proporcionava um caráter de regularidade que permitia que se emitissem juízos universais. Isto também atesta o caráter anti-metafisico do Círculo de Viena, bem como afirma o procedimento de observação. (pt)
- Wienkretsen var en grupp vetenskapsteoretiker, matematiker och filosofer, som samlades kring Moritz Schlick, då denne 1922 kallades till en professur i "De induktiva vetenskapernas filosofi" vid universitetet i Wien. Den filosofiska riktning som utvecklades kom att kallas logisk positivism eller logisk empirism. Gruppens ursprungliga medlemmar, förutom Schlick, var Rudolf Carnap, Otto Neurath, Friedrich Waismann, Philipp Frank, syskonen och Hans Hahn samt Richard von Mises, och . År 1929 framträdde gruppen under namnet Wienkretsen. Då Moritz Schlick 1936 mördades av en av sina egna studenter, Hans Nelböck, upplöstes kretsen. Wienkretsen var influerad av den äldre positivismen, symbolisk logik och logisk-semantisk språkanalys, vars främsta företrädare var Ernst Mach, Henri Poincaré, Gottlob Frege, David Hilbert, Bertrand Russell och Ludwig Wittgenstein. Ett manifest, Die wissenschaftliche Weltauffassung des Wiener Kreises, utgavs 1930 och författades av Carnap, Neurath och Hahn. Samma år började gruppen ge ut tidskriften med Carnap som redaktör. Den logiska empirismen anses vara en av de mest inflytelserika skolor som funnits och kom att spela en framträdande roll som filosofiskt avantgarde under ett decennium mellan de två världskrigen.Två framstående studenter vid universitetet i Wien var vid den här tiden, Herbert Feigl och Kurt Gödel. De deltog i gruppens sammankomster men var inte medlemmar. Kretsen kom att regelbundet besökas av bland andra Hans Reichenbach, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Karl Popper och Willard Van Orman Quine. Den nazistiska kulturförstörelsen drabbade hårt den logiskt-analytiska filosofin i Europa. Mordet på Schlick var ett varsel om annalkande politiskt oväder. Flera av kretsens medlemmar kom dock att finna en fristad i USA. (sv)
- 维也纳学派（德語：Wiener Kreis），1920年代围绕维也纳大学哲学系发展出来的一个自然科学和哲学的学派。 维也纳学派是发源于20世纪20年代奥地利首都维也纳的一个学术团体。其成员主要包括领袖人物石里克、鲁道夫·卡尔纳普、纽拉特、、汉恩、伯格曼、弗兰克、、哥德尔，等等。他们多是当时欧洲大陆优秀的物理学家、数学家和逻辑学家。他们关注当时自然科学发展成果（如数学基础论、相对论与量子力学），并尝试在此基础上去探讨哲学和科学方法论等问题。 受到19世纪以来德国实证主义传统影响，加上在维特根斯坦《逻辑哲学论》思想启示下，维也纳学派提出了一系列有别传统的见解。大致来说，他们的（除哥德尔）中心主张有两点：一，拒绝形而上学，认为经验是知识唯一可靠来源；二，只有通过运用逻辑分析的方法，才可最终解决传统哲学问题。 20世纪20年代末以来，维也纳学派通过组织一系列国际会议与发行丛书，与欧美思想相近学者（如德国的与波兰华沙学派）相联系，而逐渐发展成为声势浩大的逻辑实证主义运动。然而，随着30年代中期纳粹主义在欧洲兴起，学派中的犹太的学者受到迫害，导致不少重要成员被迫逃亡海外。及至1933年汉恩病逝，1936年石里克遇刺身亡，维也纳学派最终走向解散的结局。尽管如此，逻辑实证主义思想却因此得在英美国家得到广泛传播，并促成了二战后分析哲学成为英语世界的学术主流。 (zh)
- Ві́денський гурто́к (нім. der Wiener Kreis) — об'єднання філософів, утворене в 1922. Його найвизначнішими представниками були Моріц Шлік (1882—1936), (1882—1945), Рудольф Карнап (1891—1970), Ганс Рейхенбах (1891—1953), Альфред Еєр (1910—1989) та ін. Група філософів і вчених, сформована і організована професором Моріцом Шліком при кафедрі індуктивних наук Віденського університету в 1922 році, отримала назву «Віденський гурток» та стала ідейним ядром логічного позитивізму (неопозитивізму). У роботі гуртка брали участь: математик Курт Гедель, логік Рудольф Карнап, соціолог Отто Нейрат, фізики і філософи , , і математик Ганс Ган. У 1929 році на конференції в Празі Нейрат від імені гуртка виступив з маніфестом «Наукове розуміння світу. Віденський гурток», в якому були сформульовані основні принципи неопозитивізму. У Маніфесті були зазначені ті напрямки філософської та наукової думки, продовжувачами яких вважали себе члени гуртка. Незважаючи на деякі розбіжності в поглядах, представників Віденського гуртка об'єднує спільна мета — звести філософію до мови науки, а також піддати філософське і наукове знання з позицій принципу верифікації, сформульованого Моріцом Шліком. Він виходив із того, що все наукове знання є узагальненням і ущільненням «чуттєво-даного» і робив висновок про те, що все на правду наукове знання має бути до «чуттєво-даного». В рамках Віденського гуртка була розвинено і дещо абсолютизовано гіпотетично-дедуктивний метод наукового дослідження. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Cercle de Viena (alemany: Wiener Kreis) va ser un moviment científic i filosòfic format per Moritz Schlick a Viena, Àustria, l'any 1922 i dissolt definitivament el 1936. Aquest moviment, amb el nom original de Cercle de Viena per a la concepció científica del món, s'ocupà principalment de la lògica de la ciència, considerant la filosofia com una disciplina encarregada de distingir entre el que és ciència i el que no, i de l'elaboració d'un llenguatge comú a totes les ciències. (ca)
- Der Wiener Kreis des Logischen Empirismus war eine Gruppe Intellektueller aus den Bereichen der Philosophie, der Naturwissenschaften, Sozialwissenschaften, der Mathematik und Logik, die sich von 1924 bis 1936 unter der Leitung von Moritz Schlick regelmäßig in Wien trafen. (de)
- Vienako Zirkulua (alemanez: der Wiener Kreis) bereziki 1920 eta 1930eko hamarkadetan Viena hiriburuan sortutako filosofo eta matematikari talde bat izan zen, logikan eta matematikako teoria berrietan oinarriturik enpirismoa birformulatu eta metafisikaren aurkako jarrera garbia erakutsi zuena. Taldea Moritz Schlick filosofoak zuzendu eta besteak beste Hans Hahn matematikaria, fisikaria, Otto Neurath, , , eta matematikariak, Rudolf Carnap logika-jakintsua, eta Kurt Gödel. Taldearen sorreran eragin nabarmena izan zuen Ludwig Wittgensteinen lana. Taldearen jarduna 1960ko hamarkadara arte luzatu bazen ere, 1936 urtean desegin zen ofizialki, naziak agintera heltzean. (eu)
- Le cercle de Vienne, ou Wiener Kreis, est un groupement de savants et philosophes qui a fonctionné à Vienne, de 1923 – mais officiellement 1929 sous le nom de Société Ernst-Mach – jusqu'à l'assassinat de son chef de file, Moritz Schlick, le 22 juin 1936, après quoi le club se dispersa. Le Cercle existait de manière informelle déjà avant la Première Guerre mondiale. L’ouvrage de Ludwig Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus (1921), est un des textes de cette époque qui servit de « Bible » à la pensée viennoise. (fr)
- «Ве́нский кружо́к» (нем. Wiener Kreis) — сообщество учёных, регулярно собиравшихся в Вене с конца 20-х и до середины 30-х годов XX века. Руководителем кружка был профессор кафедры индуктивных наук Мориц Шлик. С деятельностью «Венского кружка» связывают зарождение философского логического позитивизма. (ru)
- 维也纳学派（德語：Wiener Kreis），1920年代围绕维也纳大学哲学系发展出来的一个自然科学和哲学的学派。 维也纳学派是发源于20世纪20年代奥地利首都维也纳的一个学术团体。其成员主要包括领袖人物石里克、鲁道夫·卡尔纳普、纽拉特、、汉恩、伯格曼、弗兰克、、哥德尔，等等。他们多是当时欧洲大陆优秀的物理学家、数学家和逻辑学家。他们关注当时自然科学发展成果（如数学基础论、相对论与量子力学），并尝试在此基础上去探讨哲学和科学方法论等问题。 受到19世纪以来德国实证主义传统影响，加上在维特根斯坦《逻辑哲学论》思想启示下，维也纳学派提出了一系列有别传统的见解。大致来说，他们的（除哥德尔）中心主张有两点：一，拒绝形而上学，认为经验是知识唯一可靠来源；二，只有通过运用逻辑分析的方法，才可最终解决传统哲学问题。 20世纪20年代末以来，维也纳学派通过组织一系列国际会议与发行丛书，与欧美思想相近学者（如德国的与波兰华沙学派）相联系，而逐渐发展成为声势浩大的逻辑实证主义运动。然而，随着30年代中期纳粹主义在欧洲兴起，学派中的犹太的学者受到迫害，导致不少重要成员被迫逃亡海外。及至1933年汉恩病逝，1936年石里克遇刺身亡，维也纳学派最终走向解散的结局。尽管如此，逻辑实证主义思想却因此得在英美国家得到广泛传播，并促成了二战后分析哲学成为英语世界的学术主流。 (zh)
- تجريبيو فيينا (الألمانية: Wiener Kreis حلقة فيينا) هم جماعة من الفلاسفة والعلماء كانوا يجتمعون في عشرينات وثلاثينات القرن العشرين في جامعة فيينا وكانوا من أصحاب التجريبية المنطقية ويسعون لتطبيق قواعد العلم الوضعي والمنطق على الفلسفة. تكونت حلقة فيينا الخاصة بمذهب التجريبية المنطقية من مجموعة من الفلاسفة والعلماء المنتمين إلى العلوم الطبيعية والإنسانية والمنطق والرياضيات، والذين التقوا بشكل منتظم في جامعة فيينا برئاسة مورتس شليك منذ عام 1924 وحتى عام 1936. يُعد تأثير حلقة فيينا على فلسفة القرن العشرين، وبشكل خاص على فلسفة العلوم والفلسفة التحليلية، تأثيرًا هائلًا حتى يومنا هذا. (ar)
- Vídeňský kroužek (německy Wiener Kreis) byla skupina logiků, filosofů a teoretiků vědy, kteří se v letech 1922 až 1936 oficiálně scházeli ve Vídni pod vedením Moritze Schlicka. Pravidelnými návštěvníky byli Rudolf Carnap, Otto Neurath, Herbert Feigl, Philipp Frank, a Hans Hahn. Příležitostně docházeli i Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine a Alfred Ayer, který o práci kroužku referoval ve Velké Británii. Někteří členové emigrovali už v době rakouského autoritativního režimu a schůzky skončily, když Moritze Schlicka roku 1936 zastřelil jeho bývalý student. (cs)
- Ο Κύκλος της Βιέννης (γερμανικά: Wiener Kreis) αποτελούνταν από μια ομάδα επιστημόνων και φιλοσόφων, που προέρχονταν από τα μαθηματικά και την λογική, τις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες. Τα μέλη της ομάδας συναντιόνταν τακτικά, από το 1924 έως το 1936, στο Πανεπιστήμιο της Βιέννης - στην αρχή μετά από πρόσκληση του Moritz Schlick. Η επιρροή του Κύκλου της Βιέννης κατά τον 20ο αιώνα, ήταν καθοριστική στην διαμόρφωση των σύγχρονων αντιλήψεων για την σχέση της γλώσσας και της λογικής με την φιλοσοφία και την επιστήμη - ειδικότερα με την φιλοσοφία της επιστήμης και την αναλυτική φιλοσοφία. (el)
- La Viena Cirklo (germane Wiener Kreis) de logika empiriismo estis grupo de filozofoj kaj sciencistoj el la fakoj de naturaj kaj sociaj sciencoj, logiko kaj matematiko kiuj kunsidis regule el 1924 al 1936 ĉe la Universitato de Vieno, estre de Moritz Schlick. En la aktualo la cirklo de Vieno jam ne plu reprezentas aktivan programon de esplorado, sed ĝi influis forte en la disvolvigo de la analiza filozofio kaj en la ĵusa historio de la filozofio de la scienco. (eo)
- El Círculo de Viena (en alemán, Wiener Kreis) fue un organismo científico y filosófico formado en 1921 por el filósofo austríaco Moritz Schlick en Viena, Austria, y disuelto definitivamente en 1936. Este movimiento, conocido con el nombre original de Círculo de Viena para la concepción científica del mundo, se ocupaba principalmente de la lógica de la ciencia, considerando la filosofía como una disciplina encargada de distinguir entre lo que es ciencia y lo que no, y de la elaboración de un lenguaje común a todas las ciencias. (es)
- Lingkaran Wina (bahasa Inggris: Vienna Circle, bahasa Jerman: Wiener Kreis) adalah suatu gerakan dalam bidang filsafat yang bertujuan mencapai suatu filsafat yang ilmiah dan menghapus proposisi-proposisi yang tidak dapat dibuktikan menurut prinsip-prinsip ilmiah. Karena itulah, mereka menolak pernyataan-pernyataan spekulatif dan hanya menerima pengetahuan yang berdasar pada pengamatan yang obyektif. (in)
- Il circolo di Vienna (in tedesco Wiener Kreis), fu un circolo filosofico e culturale, organizzato da Moritz Schlick nel 1922 e animato da numerosi filosofi e scienziati del tempo. L'approccio filosofico del Circolo, noto come positivismo logico (o neopositivismo) o anche fisicalismo, si diffuse nel resto dell'Europa e nei Paesi di lingua inglese. (it)
- The Vienna Circle (German: Wiener Kreis) of Logical Empiricism was a group of elite philosophers and scientists drawn from the natural and social sciences, logic and mathematics who met regularly from 1924 to 1936 at the University of Vienna, chaired by Moritz Schlick. The Vienna Circle's influence on 20th-century philosophy, especially philosophy of science and analytic philosophy, is immense up to the present day. (en)
- ウィーン学団（ウィーンがくだん、ドイツ語: Wiener Kreis、英語: Vienna Circle）とは、ウィーン大学の哲学教授モーリッツ・シュリックを中心とする科学者、哲学者のグループである。論理実証主義を標榜した。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインの『論理哲学論考』やマッハの科学哲学から影響を受けて、数学者のハンス・ハーン、科学哲学者のシュリックを中心とした研究サークルが形成された。1929年に組織を整えてウィーン学団を名乗り、活動を広げていった。ルドルフ・カルナップ、オットー・ノイラートと共に、学団の方針を示した「科学的世界像」を発表した。ウィトゲンシュタインはウィーン学団の一部のメンバーと交流はあったが、この学団と完全に見解を同じくしていたわけではなかったので、学団の活動に参加することはなかった。カール・メンガー、ハーバート・ファイグル、などが学団のメンバーである。 クルト・ゲーデルはハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。カール・ポパーもハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。 (ja)
- 논리 실증주의의 빈 학파 또는 비엔나 서클(독일어: Wiener Kreis, 영어: Vienna Circle)은 모리츠 슐리크가 주도하여 1924년부터 1936년까지 빈 대학교에서 정기적으로 만난 자연과학, 사회과학, 논리학, 수학 분야의 철학자와 과학자의 모임이다. 모임의 일원 중에는 모리츠 슐리크, 한스 한, 오토 노이라트, 루돌프 카르나프, 쿠르트 괴델 등이 있었다. 여기에 알프레트 타르스키, 한스 라이헨바흐, 윌러드 밴 오먼 콰인, A. J. 에이어, 프랭크 램지 등이 자주 모임을 방문하였다. 루트비히 비트겐슈타인과 카를 포퍼는 빈 학파와 밀접한 관계를 유지하였으나, 슐리크의 모임에는 참석하지 않았다. 빈 학파는 다양한 서적 출판과 쾨니히스베르크, 프라하, 파리, 코펜하겐, 영국 케임브리지, 미국 케임브리지에서의 국제 콘퍼런스 개최로 대중에 모습을 드러냈다. 대중적인 활동은 에른스트 마흐 학회라는 이름으로 하였는데, 빈 학파의 일원은 에른스트 마흐 학회를 통하여 빈에서 국가적 교육을 위한 프로그램의 맥락에서 그들의 사상이 대중화되는 것을 추구하였다. (ko)
- Koło Wiedeńskie (niem. Wiener Kreis) – grupa filozoficzna istniejąca od 1922 roku, skupiona wokół Katedry Filozofii i Historii Nauk Indukcyjnych, prowadzonej przez Moritza Schlicka na Uniwersytecie Wiedeńskim. Poglądy myślicieli należących do koła można nazwać mianem pozytywizmu logicznego. W skład grupy wchodzili: , Rudolf Carnap, , Hans Hahn, , Karl Menger, Richard von Mises, Marcel Natkin, Otto Neurath, , , oraz . (pl)
- O Círculo de Viena (em alemão Wiener Kreis) foi o nome como ficou conhecido um grupo de filósofos que se juntou informalmente na Universidade de Viena de 1922 a 1936 com a coordenação de Moritz Schlick. Também foi chamado de “Sociedade Ernst Mach” (Verein Ernst Mach) em homenagem a Ernst Mach (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Em reuniões semanais procuravam reconceitualizar o Empirismo a partir das novas descobertas científicas e demonstrar as falsidades da Metafísica. Suas atividades cessam quando Schlick é assassinado por um fanático nazista em 1936. (pt)
- De Wiener Kreis (Nederlands: Weense cirkel of Weense kring) (1920-1938) was een groep filosofen en wetenschappers die zich rond Moritz Schlick schaarden. Centrale figuren waren de econoom Otto Neurath, de filosoof Friedrich Waismann en de filosoof Rudolf Carnap. Ludwig Wittgenstein en Karl Popper waren regelmatig bij samenkomsten aanwezig, maar zij waren geen leden van de groep daar zij op essentiële punten afweken van het door de groep gepropageerde logisch positivisme oftewel logisch empirisme. Andere leden waren , Herbert Feigl, , Kurt Gödel, Hans Hahn, , , Karl Menger, , , en . (nl)
- Wienkretsen var en grupp vetenskapsteoretiker, matematiker och filosofer, som samlades kring Moritz Schlick, då denne 1922 kallades till en professur i "De induktiva vetenskapernas filosofi" vid universitetet i Wien. Den filosofiska riktning som utvecklades kom att kallas logisk positivism eller logisk empirism. Den nazistiska kulturförstörelsen drabbade hårt den logiskt-analytiska filosofin i Europa. Mordet på Schlick var ett varsel om annalkande politiskt oväder. Flera av kretsens medlemmar kom dock att finna en fristad i USA. (sv)
- Ві́денський гурто́к (нім. der Wiener Kreis) — об'єднання філософів, утворене в 1922. Його найвизначнішими представниками були Моріц Шлік (1882—1936), (1882—1945), Рудольф Карнап (1891—1970), Ганс Рейхенбах (1891—1953), Альфред Еєр (1910—1989) та ін. В рамках Віденського гуртка була розвинено і дещо абсолютизовано гіпотетично-дедуктивний метод наукового дослідження. (uk)
|