| dbo:abstract
|
- Snæfellsjökull (islandsky „sněhem zapadaný ledovec“) je 700 000 let starý stratovulkán, jehož vrcholek kryje ledovec a nachází se na západě Islandu. Jméno sopky je ve skutečnosti , ale běžně je nazýván "Snæfellsjökull" pro odlišení od dvou dalších hor stejného jména. Leží v nejzápadnější části poloostrova Snæfellsnes na Islandu. Občas je vidět z Reykjavíku přes zátoku Faxaflói, i když je vzdálený 120 km. Sopka je jedno z nejznámějších míst na Islandu, hlavně díky románu Cesta do středu Země z roku 1864 od Julese Verna, ve které postavy románu najdou průchod do středu Země na Snæfellsjökullu. Hora je součástí Národního parku Snæfellsjökull (islandsky: Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull). (cs)
- Der Snæfellsjökull ['snaiːfɛlsˌjœkʏtl˳] (isländisch für „Schneeberggletscher“) ist ein 1446 m hoher Stratovulkan am westlichen Ende der Halbinsel Snæfellsnes auf Island. Der Berg hieß ursprünglich Snæfell oder Snjófell, zur Unterscheidung von zwei anderen Bergen dieses Namens wird aber bei ihm die isländische Bezeichnung für Gletscher (jökull) an den Namen gehängt. Er liegt auf dem Gebiet der Gemeinde Snæfellsbær. (de)
- Snæfellsjökull estas glaĉero (islande jökull) surrande de la duoninsulo en la okcidento de Islando, alta ĝis 1 446 m. La situanta sub glacio vulkano estas unu el la plej eminentaj lokoj en Islando danke al tio, ke Jules Verne elektis ĝin loko por aventuroj de la fikciuloj de la romano «Vojaĝo al la centro de la Tero». La verkisto sukcesis fiksi al la vulkano en la glaĉero Snæfellsjökull reputacion de «pordego al la subtera mondo». La vulkano lastfoje en la 18-a jarcento, sed ĝis nun ne estas konsiderata kiel estingiĝinta. Dum bona vetero oni foje povas vidi la glaĉeron el Rejkjaviko tra la golfo Faxaflói, el la distanco je 120 km. (eo)
- Snæfellsjökull («glaciar de Snæfell») es un glaciar y un estratovolcán situado en el oeste de Islandia, en el extremo oeste de la península de Snæfellsnes. En ocasiones puede ser observado desde Reikiavik, sobre la bahía de Faxaflói, a unos 120 kilómetros. El volcán se encuentra dentro del parque nacional Snæfellsjökull (en islandés, Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull), que cuenta con una superficie de 170 km². (es)
- Snæfellsjökull (euskaraz "Snæfellen glaziarra") Islandia hegoaldean dagoen sumendia eta glaziarra da. Mendiaren tontorra urte osoan zehar egoten da elurturik. barnean dago. 1.448 metroko garaiera du eta sumendiaren azken erupzioa 200. urtean (± 150 urte) izan zen. Snæfellsnes penintsulako tontorrik garaiena da. Jules Verneren Voyage au centre de la Terre eleberrian agertzen da, lur azpiko bidearen sarrera moduan. (eu)
- Le Snæfellsjökull ['stnaiːfɛlsˌjœkʏtl˳] est un stratovolcan d'Islande surmonté d'une calotte glaciaire qui culmine à 1 446 mètres d'altitude. Il est situé à l'extrémité occidentale de la péninsule de Snæfellsnes. (fr)
- Snæfellsjökull (pengucapan bahasa Islandia: ) adalah sebuah gunung berapi kerucut yang tertutup es di bagian atasnya dan berusia 700.000 tahun. Gunung ini terletak di Islandia barat. Nama gunung ini sebenarnya adalah Snæfell, tetapi biasa disebut "Snæfellsjökull" untuk membedakannya dengan dua gunung lain yang memiliki nama serupa. Gunung ini terletak di bagian paling barat dari semenanjung di Islandia. Terkadang gunung ini dapat terlihat dari kota Reykjavík melalui , at dalam jarak 120 km. Gunung ini merupakan salah satu tempat terkenal di Islandia, pernah muncul dalam novel Journey to the Center of the Earth (1864) oleh Jules Verne, dimana tokoh utama menemukan pintu masuk menuju pusat bumi melalui Snæfellsjökull. Gunung ini tercakup dalam Taman Nasional Snæfellsjökull (bahasa Islandia: Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull). Pada Agustus 2012, gunung ini bersih dari tutupan es untuk pertama kalinya dalam sejarah. (in)
- Snæfellsjökull (Icelandic pronunciation: [ˈstnaiːˌfɛlsˌjœːkʏtl̥], snow-fell glacier) is a 700,000-year-old glacier-capped stratovolcano in western Iceland. It is situated on the westernmost part of the Snæfellsnes peninsula in Iceland. Sometimes it may be seen from the city of Reykjavík over Faxa Bay, at a distance of 120 km. The mountain is one of the most famous sites of Iceland, primarily due to the novel Journey to the Center of the Earth (1864) by Jules Verne, in which the protagonists find the entrance to a passage leading to the center of the earth on Snæfellsjökull. The mountain is included in the Snæfellsjökull National Park (Icelandic: Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull). Snæfellsjökull was visible from an extreme distance due to an arctic mirage on July 17, 1939. Captain Robert Bartlett of the Effie M. Morrissey sighted Snæfellsjökull from a position some 536 to 560 kilometres (289–302 nmi) distant. In August 2012, the summit was ice-free for the first time in recorded history. (en)
- スナイフェルスヨークトル (Snæfellsjökull) (アイスランド語で「雪の山の氷河」の意、英語にすると"snow-fells glacier" または "snow-mountains glacier") はアイスランド西部のスナイフェルス半島にある成層火山である。山頂から氷河があるという特徴がある。その名前は本来「スナイフェル (Snæfell)」であるが、同名の山が他に2つあるため、区別するためにスナイフェルスヨークトルと呼ばれている。スナイフェルス半島の西端にあり、天候がよければ、ファクサ湾をはさんで120km離れたレイキャヴィークからも見えることができる。 スナイフェルスヨークトルはアイスランドでもっとも良く知られている観光の名所であり、ジュール・ヴェルヌの小説「地底旅行」(1864年) に登場したことでも知られている。この作品では、主人公が地球の中心の地下への入り口をこの山で見つけることになっている。 スナイフェルスヨークトルの周辺一帯は「スナイフェルスヨークトル国立公園 (Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull)」として管理されている。 (ja)
- 스나이펠스외쿨(아이슬란드어: Snæfellsjökull)은 아이슬란드 서쪽 스나이펠스네스 반도에 있는 성층 화산이다. 정상에 빙하가 있다. 원래 이름은 스나이펠스(Snæfell)지만, 동명의 산이 있기 때문에 구별하기 위해 스나이펠스외쿨이라고 부른다. 스나이펠스네스 반도의 서쪽에 있고, 날씨가 좋으면 팍사만을 끼고 120km 떨어진 레이캬비크에서도 보일 수 있다. 스나이펠스외쿨은 아이슬란드에서 잘 알려진 관광 명소 중 하나이며, 쥘 베른의 소설 《지구 속 여행》 (1864년)에 등장한 것으로도 알려져 있다. 이 작품에서는 주인공이 지구의 중심의 지하 입구를 이 산에서 찾는다. 스나이펠스외쿨 주변 일대는 스나이펠스외쿨 국립공원(아이슬란드어: Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull)으로 관리되고 있다. (ko)
- Lo Snæfellsjökull è un ghiacciaio islandese che ricopre il vulcano Snæfell. Spesso questo nome viene attribuito anche al vulcano per distinguerlo dagli altri due rilievi che hanno lo stesso nome. È situato nella parte più a ovest della penisola Snæfellsnes in Islanda. Qualche volta può essere visto dalla città di Reykjavík, oltre la baia di Faxaflói, da una distanza di 120 chilometri. vista sul ghiacciaio (it)
- Nationaal park Snæfellsjökull (IJslands: Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull) is de 1446 meter hoge IJslandse stratovulkaan Snæfell die bedekt is met een gletsjer (jökull in het IJslands, vandaar zijn naam). Het park werd opgericht in 2001 en ligt op de westelijkste punt van het schiereiland Snæfellsnes (nes is IJslands voor schiereiland). De vulkaan ligt op ongeveer 120 kilometer van IJslands hoofdstad Reykjavik, en is vanaf daar op een heldere dag zichtbaar. Volgens de oude saga's, heeft de trolachtige figuur Barður in de negende eeuw de vulkaan voor het eerst beklommen, en er wordt beweerd dat zijn geest nog steeds in de vulkaan rondwaart. Een groot beeld van Barður staat bij het nabijgelegen Arnarstapi, een plek aan zee met basaltformaties. De vulkaan wordt in Jules Vernes boek "Reis naar het middelpunt der aarde" genoemd als het startpunt voor de ontdekkingsreis van de Duitse professor Lidenbrock en zijn schichtige neef Axel. Ze besloten tot deze reis naar aanleiding van een in een IJslands manuscript gevonden runengeschrift. Dit geschrift zou geschreven zijn door (de fictieve) Arne Saknussemm; overduidelijk een verwijzing naar de zeventiende-eeuwse IJslander Árni Magnússon, die een groot verzamelaar van de oude saga's was. Het is niet verwonderlijk dat juist deze vulkaan zo'n appel deed op de verbeeldingskracht van Jules Verne, want bij een eerdere uitbarsting is het "dak" van de vulkaan in de krater terechtgekomen, waardoor het de illusie geeft van toegankelijkheid naar wat onder de aardkorst zou kunnen liggen. Jules Verne is zelf nooit op IJsland geweest, en is volledig afgegaan op informatie die hij uit kaarten, van beschrijvingen en gesprekken kreeg. Waarschijnlijk heeft hij zich laten leiden door de theorie van de geoloog Deville, volgens welke de Europese vulkanen in ondergrondse verbinding met elkaar stonden. De laatste uitbarsting was in 1219, maar tegenwoordig ligt de met een 250 meter dikke ijskap bedekte vulkaan er vredig bij. (nl)
- Snæfellsjökull – stratowulkan, którego szczyt przykryty jest lodowcem, na półwyspie Snæfellsnes w Islandii, w Parku Narodowym Snæfellsjökull. (pl)
- Сна́йфедльсйёкюдль (исл. Snæfellsjökull) — ледник (исл. jökull), находящийся на оконечности полуострова Снайфельснес на западе Исландии. Его высота достигает 1446 м. Лежащий подо льдом вулкан Снайфедльс является одним из самых знаменитых мест в Исландии благодаря тому, что в 1864 году писатель Жюль Верн выбрал Снайфедльсйёкюдль в качестве места для приключений героев своего нового романа «Путешествие к центру Земли». Беллетристу удалось закрепить за легендарным вулканом в леднике Снайфедльсйёкюдль репутацию «врат в подземный мир». Последний раз он извергался в XVIII веке, однако окончательно потухшим не считается до сих пор. В хорошую погоду ледник иногда можно увидеть из Рейкьявика через залив Фахсафлоуи, на расстоянии в 120 км. (ru)
- Snæfellsjökull é um vulcão com glaciar situado no oeste da Islândia, na península de Snæfellsnes, com uma elevação de 1446 m. Dependendo das condições climáticas, ele pode ser visto de Reykjavík, a uma distância de 120 km. Sua última erupção foi aproximadamente no ano 200 d.C.. A montanha é famosa devido à obra Viagem ao centro da Terra de Júlio Verne na qual os protagonistas encontram neste vulcão uma caverna que os levaria às profundezas da Terra. "Aquele é o Snaefellsjokull ... um dos mais notáveis em toda a ilha, e certamente destinado a ser o mais célebre do mundo, por meio de sua cratera vamos chegar ao centro da Terra" - Trecho de Viagem ao centro da Terra. Em agosto de 2012 houve um degelo total, fenômeno observado pela primeira vez na história recente. (pt)
- Snæfellsjökull är en 1 446 meter hög glaciärtäckt stratovulkan på Island. Vulkanen ligger på halvön Snæfellsnes på västra Island, där den sedan 2001 är centrum i nationalparken med samma namn. Den spelar en viktig roll i Jules Vernes roman Till jordens medelpunkt. (sv)
- 斯奈菲尔火山（冰島語：Snæfellsjökull）也译为斯奈山，是冰岛西部的一座复式火山，位于冰岛首都雷克雅未克西北的斯奈山半岛，山峰覆盖有冰川。法国科幻作家儒勒·凡尔纳的《地心游记》一书中，将斯奈菲尔火山描述为通往地心的入口。现已开辟为国家公园。 其冰島語名稱意思為「雪山下的冰河」。
*
*
* (zh)
- Снайфетльсйокутль (ісл. Snæfellsjökull, дослівно Засніжена гора льодовик)— гора в однойменному національному парку в Ісландії, з льодовиком який покриває вершину гори. Снайфетль (1446 м н.р.м.) є власне назвою цієї гори, але зазвичай її звуть Снайфетльсйокутль, щоб відрізняти від двох інших гір, які теж називаються Снайфетль. Снайфетльсйокутль покриває найзахіднішу частину півострова Снайфетльснес на заході Ісландії. Гора є одним з найвідоміших місць Ісландії, перш за все завдяки роману «Подорож до середини землі» (1864) французького письменника Жуля Верна, де головні персонажі роману знаходять вхід Снайфетльсйокутль, який провадить до фантастичного світу всередині землі. Люди, що вірять в езотерику вважають, що вулкан має особливі сили, тоді як інші твердять, що гора є місцем приземлення відвідувачів з іншого світу. Ніщо з цього ніколи не підтвердилося. Гора є частиною національного парку Снайфетльсйокутль. Долина гори була місцем, звідки легендарний Ерік Рудий відправився у морську подорож на захід наприкінці 900-х років і де він віднайшов і дослідив Ґренландію. Вулкан, вершина якого покрита сліпучо-білою товщею льоду, — найвища гора пів острова Снайфетльснес, що здіймається до блакитного неба. Такого нема більше ніде на Землі. Ця гора має дивовижний вигляд у будь-яку пору року. 1900 року снігова шапка займала приблизно 22 квадратних кілометри, а зараз через глобальне потепління зменшилася до дев’яти. Льодовикова шапка також стає тоншою щороку.  На вершині конічного вулкану — величезний кратер або кальдера, здебільшого заповнена льодом. Тут багато разів відбувалися виверження задовго до заселення Ісландії. Вважають, що за останні 10 тисяч років відбулося, щонайменше, три таких виверження. Найближче до нас за часом — приблизно 1800 років тому. На вершині льодовика є три піки, які називають англійською ,,tussocks’’ або ісландською ,,þúfur’’. Це кам’яні колони, сформовані під час останнього виверження. Найвища з них — Мідсува (Miðþúfa), 1446 м, дуже стрімка, на неї важко залізти по твердому льоду, але легше влітку, коли верхній шар топиться. Інша колона Нордурсува (Norðurþúfa), 1390 м, знаходиться досить близько до найвищої. Третя — Вестурсува (Vesturþúfa) — 1442 м заввишки. Кальдера на вершині льодовика має форму кінської підкови, відкрита з північного заходу, і закрита високими льодовими стінами з півдня та сходу. За ясної і чистої погоди льодовик має вражаючої вигляд, його можна легко побачити з майже будь-якої точки, тому що він знаходиться на вершині пів острова. Чи ви щойно приземлилися в міжнародному аеропорту Кефлавік, чи насолоджуєтеся ясним днем у Рейк’явіку; їдете з Рейк’явіка дорогою номер 1 на захід чи на північ країни або ву відкритому морі чи на північному узбережжі затоки Брейдафйордур (Breiðafjörður), майже завжди можна побачити величний льодовик Снайфетльсйокутль (Snæfellsjökull) під певним кутом. Відстань від центру столиці до льодовика приблизно 117 кілометрів. Мало що може зрівнятися зі спогляданням льодовика при заході сонця з Рейк’явіка чудового літнього вечора. побачити з Рейк'явіка через бухту . Огорнений полум’яно-червоними та золотими променями заходу сонця, які танцюють над величною сніжно-білою вершиною, льодовик Снайфетльсйокутль (Snæfellsjökull) здіймається над обрієм, як містичний символ. Ісландія завжди була землею дикої енергії, з виверженнями та землетрусами, що формували острів, стрясаючи сушу та створюючи пустелі з вулканічним піском. Країна знаходиться на лінії розлому, яка простягається через цілий острів, де розходяться Євразійська та Північно-Американська тектонічні плити. На острові багато льодовиків, які діють як сильні електро-магнітні точки Землі. Легенда розповідає, що колись в минулому Ісландію вважали Ultimate Thule або Isis Land через її величезну енергію. Це, мабуть, було однією з причин, чому ірландські монахи шукали усамітнення в Ісландії задовго до її заселення, що почалося наприкінці 9 ст. Одним із таких прикладів є Ґувускаулар (Gufuskálar) — де джерело, збудоване монахами, можна й досі побачити. Через дорогу від ірландського джерела (Irish Well, Írskabrunnur) є хатинки, що використовувалися для зберігання засоленої риби у 13-му столітті. З тих часів їх називають рибальськими хижами. Деякі з них ще вціліли, але якщо Ви оглянете спостережливо навколишні лавові поля, то зможете помітити руїни багатьох-багатьох інших. Коли Ваша нога ступить до вцілілої хатинки то, мабуть, зможете легко уявити, що вона була збудована людиною, яка шукала самотності, а не для того щоб сушити та зберігати рибу, хоча пізніше використовувалася саме з цією метою. Швидше за все, вони були збудовані ірландськими монахами і розташовувалися на вершині маленьких піків серед лавових полів, тому з них стікала вода, та й сніг не затримувався. Не дивина, що Баурдур (Bárður), великий шаман, який розумів енергію священних місць, вибрав оселитися у Гетльнар, в самому серці льодовика, коли він прибув до Ісландії десь у 10 столітті. Його дід, по батьковій лінії, був гігантом (можливо, маючи на увазі те, що був вищим за інших), а мама — троль. Через своє змішане походження Дамбур, батько Баурдура, міг спілкуватися з людьми. Баурдур, як і багато інших, що прибули на поселення до Ісландії з Норвегії, не хотів коритися королю Гарольду. Він віддав перевагу пливти в невідомість у пошуках нової землі. Наближаючись до Ісландії, вздовж південного узбережжя поплив на захід, взяв курс на північ, обпливши пів острів Рейк'янес. Баурдура дуже вразив вигляд льодовика, що здіймався над горизонтом. Він відразу ж назвав гору Сньоуфетль (Snjófell) і вирішив, що це буде його земля, і поселиться він біля магічного льодовика. Пізніше назвав півострів Сньоуфетльснесс, а з часом ця назва змінилася на Снайфетльснесс. Називання пів острова є досить унікальним, оскільки його назва походить від льодовика, а не навпаки. Баурдур зайняв землю на кінчику пів острова, в лагуні Д'юпалоун (Djúpalón) та приніс жертву богам, дякуючи їм за щасливу подорож, у печері, що сьогодні називають Трьотлакірк'я (Tröllakirkja), яка знаходиться у Дрітвіку (Dritvík). Разом зі своїми людьми помандрував на Схід вздовж південних горбів льодовика до території, що сьогодні називається Гетльнар, де і вирішив оселитися. Поки облаштовували житло, жили у печері, яку назвали Сьонгхетлір (Sönghellir) через хорошу акустику. Коли Баудурові будиночки були готові, він дав їм назву Лойгарбрехка (Laugarbrekka), що в перекладі означає ,,схили перед купальнею". На місці його ферми ще можна побачити вцілілі руїни з західного боку пагорба Лойгархольт (Laugarholt).Як тільки Баудур переселив своїх людей з Сьонгхетлір до Лойгарбрехки, він продовжував ви використовувати печеру для зібрань зі своїми людьми, а також для шаманських ритуалів. Печера ця дуже особлива і, вочевидь, була прихистком для багатьох мандрівників напротязі століть, як можна побачити з написів на стінах. Одним з них був перший природознавець Ісландії Еггерт Оулафссон, коли забирався на вершину льодовика у 1754. Якщо вірити Сазі про Баурдура, яка є однією з багатьох Саг Ісландців, він був п'ятим з тих, хто покорив льодовик. Пізніше, після суперечки зі своїм напів братом Баудур зробив вибір покинути людську спільноту: роздав усі свої пожитки і пішов на льодовик. З того часу ніхто ніколи його не бачив. Затіяли пошуки його останків, які нічим не увінчалися. Деякі вірили, що він піднявся на льодовик, знайшов печеру і там жив, інші казали, що він ,,пішов у льодовик", оскільки в ті часи вірили, що духи людей живуть у горах після смерті. Снайфетльсйокутль (Snæfellsjökull)  (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Der Snæfellsjökull ['snaiːfɛlsˌjœkʏtl˳] (isländisch für „Schneeberggletscher“) ist ein 1446 m hoher Stratovulkan am westlichen Ende der Halbinsel Snæfellsnes auf Island. Der Berg hieß ursprünglich Snæfell oder Snjófell, zur Unterscheidung von zwei anderen Bergen dieses Namens wird aber bei ihm die isländische Bezeichnung für Gletscher (jökull) an den Namen gehängt. Er liegt auf dem Gebiet der Gemeinde Snæfellsbær. (de)
- Snæfellsjökull («glaciar de Snæfell») es un glaciar y un estratovolcán situado en el oeste de Islandia, en el extremo oeste de la península de Snæfellsnes. En ocasiones puede ser observado desde Reikiavik, sobre la bahía de Faxaflói, a unos 120 kilómetros. El volcán se encuentra dentro del parque nacional Snæfellsjökull (en islandés, Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull), que cuenta con una superficie de 170 km². (es)
- Snæfellsjökull (euskaraz "Snæfellen glaziarra") Islandia hegoaldean dagoen sumendia eta glaziarra da. Mendiaren tontorra urte osoan zehar egoten da elurturik. barnean dago. 1.448 metroko garaiera du eta sumendiaren azken erupzioa 200. urtean (± 150 urte) izan zen. Snæfellsnes penintsulako tontorrik garaiena da. Jules Verneren Voyage au centre de la Terre eleberrian agertzen da, lur azpiko bidearen sarrera moduan. (eu)
- Le Snæfellsjökull ['stnaiːfɛlsˌjœkʏtl˳] est un stratovolcan d'Islande surmonté d'une calotte glaciaire qui culmine à 1 446 mètres d'altitude. Il est situé à l'extrémité occidentale de la péninsule de Snæfellsnes. (fr)
- スナイフェルスヨークトル (Snæfellsjökull) (アイスランド語で「雪の山の氷河」の意、英語にすると"snow-fells glacier" または "snow-mountains glacier") はアイスランド西部のスナイフェルス半島にある成層火山である。山頂から氷河があるという特徴がある。その名前は本来「スナイフェル (Snæfell)」であるが、同名の山が他に2つあるため、区別するためにスナイフェルスヨークトルと呼ばれている。スナイフェルス半島の西端にあり、天候がよければ、ファクサ湾をはさんで120km離れたレイキャヴィークからも見えることができる。 スナイフェルスヨークトルはアイスランドでもっとも良く知られている観光の名所であり、ジュール・ヴェルヌの小説「地底旅行」(1864年) に登場したことでも知られている。この作品では、主人公が地球の中心の地下への入り口をこの山で見つけることになっている。 スナイフェルスヨークトルの周辺一帯は「スナイフェルスヨークトル国立公園 (Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull)」として管理されている。 (ja)
- 스나이펠스외쿨(아이슬란드어: Snæfellsjökull)은 아이슬란드 서쪽 스나이펠스네스 반도에 있는 성층 화산이다. 정상에 빙하가 있다. 원래 이름은 스나이펠스(Snæfell)지만, 동명의 산이 있기 때문에 구별하기 위해 스나이펠스외쿨이라고 부른다. 스나이펠스네스 반도의 서쪽에 있고, 날씨가 좋으면 팍사만을 끼고 120km 떨어진 레이캬비크에서도 보일 수 있다. 스나이펠스외쿨은 아이슬란드에서 잘 알려진 관광 명소 중 하나이며, 쥘 베른의 소설 《지구 속 여행》 (1864년)에 등장한 것으로도 알려져 있다. 이 작품에서는 주인공이 지구의 중심의 지하 입구를 이 산에서 찾는다. 스나이펠스외쿨 주변 일대는 스나이펠스외쿨 국립공원(아이슬란드어: Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull)으로 관리되고 있다. (ko)
- Lo Snæfellsjökull è un ghiacciaio islandese che ricopre il vulcano Snæfell. Spesso questo nome viene attribuito anche al vulcano per distinguerlo dagli altri due rilievi che hanno lo stesso nome. È situato nella parte più a ovest della penisola Snæfellsnes in Islanda. Qualche volta può essere visto dalla città di Reykjavík, oltre la baia di Faxaflói, da una distanza di 120 chilometri. vista sul ghiacciaio (it)
- Snæfellsjökull – stratowulkan, którego szczyt przykryty jest lodowcem, na półwyspie Snæfellsnes w Islandii, w Parku Narodowym Snæfellsjökull. (pl)
- Snæfellsjökull är en 1 446 meter hög glaciärtäckt stratovulkan på Island. Vulkanen ligger på halvön Snæfellsnes på västra Island, där den sedan 2001 är centrum i nationalparken med samma namn. Den spelar en viktig roll i Jules Vernes roman Till jordens medelpunkt. (sv)
- 斯奈菲尔火山（冰島語：Snæfellsjökull）也译为斯奈山，是冰岛西部的一座复式火山，位于冰岛首都雷克雅未克西北的斯奈山半岛，山峰覆盖有冰川。法国科幻作家儒勒·凡尔纳的《地心游记》一书中，将斯奈菲尔火山描述为通往地心的入口。现已开辟为国家公园。 其冰島語名稱意思為「雪山下的冰河」。
*
*
* (zh)
- Snæfellsjökull (islandsky „sněhem zapadaný ledovec“) je 700 000 let starý stratovulkán, jehož vrcholek kryje ledovec a nachází se na západě Islandu. Jméno sopky je ve skutečnosti , ale běžně je nazýván "Snæfellsjökull" pro odlišení od dvou dalších hor stejného jména. Leží v nejzápadnější části poloostrova Snæfellsnes na Islandu. Občas je vidět z Reykjavíku přes zátoku Faxaflói, i když je vzdálený 120 km. Sopka je jedno z nejznámějších míst na Islandu, hlavně díky románu Cesta do středu Země z roku 1864 od Julese Verna, ve které postavy románu najdou průchod do středu Země na Snæfellsjökullu. (cs)
- Snæfellsjökull estas glaĉero (islande jökull) surrande de la duoninsulo en la okcidento de Islando, alta ĝis 1 446 m. La situanta sub glacio vulkano estas unu el la plej eminentaj lokoj en Islando danke al tio, ke Jules Verne elektis ĝin loko por aventuroj de la fikciuloj de la romano «Vojaĝo al la centro de la Tero». La verkisto sukcesis fiksi al la vulkano en la glaĉero Snæfellsjökull reputacion de «pordego al la subtera mondo». La vulkano lastfoje en la 18-a jarcento, sed ĝis nun ne estas konsiderata kiel estingiĝinta. (eo)
- Snæfellsjökull (pengucapan bahasa Islandia: ) adalah sebuah gunung berapi kerucut yang tertutup es di bagian atasnya dan berusia 700.000 tahun. Gunung ini terletak di Islandia barat. Nama gunung ini sebenarnya adalah Snæfell, tetapi biasa disebut "Snæfellsjökull" untuk membedakannya dengan dua gunung lain yang memiliki nama serupa. Gunung ini terletak di bagian paling barat dari semenanjung di Islandia. Terkadang gunung ini dapat terlihat dari kota Reykjavík melalui , at dalam jarak 120 km. Pada Agustus 2012, gunung ini bersih dari tutupan es untuk pertama kalinya dalam sejarah. (in)
- Snæfellsjökull (Icelandic pronunciation: [ˈstnaiːˌfɛlsˌjœːkʏtl̥], snow-fell glacier) is a 700,000-year-old glacier-capped stratovolcano in western Iceland. It is situated on the westernmost part of the Snæfellsnes peninsula in Iceland. Sometimes it may be seen from the city of Reykjavík over Faxa Bay, at a distance of 120 km. The mountain is one of the most famous sites of Iceland, primarily due to the novel Journey to the Center of the Earth (1864) by Jules Verne, in which the protagonists find the entrance to a passage leading to the center of the earth on Snæfellsjökull. (en)
- Nationaal park Snæfellsjökull (IJslands: Þjóðgarðurinn Snæfellsjökull) is de 1446 meter hoge IJslandse stratovulkaan Snæfell die bedekt is met een gletsjer (jökull in het IJslands, vandaar zijn naam). Het park werd opgericht in 2001 en ligt op de westelijkste punt van het schiereiland Snæfellsnes (nes is IJslands voor schiereiland). De vulkaan ligt op ongeveer 120 kilometer van IJslands hoofdstad Reykjavik, en is vanaf daar op een heldere dag zichtbaar. De laatste uitbarsting was in 1219, maar tegenwoordig ligt de met een 250 meter dikke ijskap bedekte vulkaan er vredig bij. (nl)
- Snæfellsjökull é um vulcão com glaciar situado no oeste da Islândia, na península de Snæfellsnes, com uma elevação de 1446 m. Dependendo das condições climáticas, ele pode ser visto de Reykjavík, a uma distância de 120 km. Sua última erupção foi aproximadamente no ano 200 d.C.. A montanha é famosa devido à obra Viagem ao centro da Terra de Júlio Verne na qual os protagonistas encontram neste vulcão uma caverna que os levaria às profundezas da Terra. Em agosto de 2012 houve um degelo total, fenômeno observado pela primeira vez na história recente. (pt)
- Сна́йфедльсйёкюдль (исл. Snæfellsjökull) — ледник (исл. jökull), находящийся на оконечности полуострова Снайфельснес на западе Исландии. Его высота достигает 1446 м. Лежащий подо льдом вулкан Снайфедльс является одним из самых знаменитых мест в Исландии благодаря тому, что в 1864 году писатель Жюль Верн выбрал Снайфедльсйёкюдль в качестве места для приключений героев своего нового романа «Путешествие к центру Земли». Беллетристу удалось закрепить за легендарным вулканом в леднике Снайфедльсйёкюдль репутацию «врат в подземный мир». Последний раз он извергался в XVIII веке, однако окончательно потухшим не считается до сих пор. (ru)
- Снайфетльсйокутль (ісл. Snæfellsjökull, дослівно Засніжена гора льодовик)— гора в однойменному національному парку в Ісландії, з льодовиком який покриває вершину гори. Снайфетль (1446 м н.р.м.) є власне назвою цієї гори, але зазвичай її звуть Снайфетльсйокутль, щоб відрізняти від двох інших гір, які теж називаються Снайфетль. Снайфетльсйокутль покриває найзахіднішу частину півострова Снайфетльснес на заході Ісландії. Гора є частиною національного парку Снайфетльсйокутль. Снайфетльсйокутль (Snæfellsjökull)  (uk)
|