| dbo:abstract
|
- معنى الحياة الفلسفي هو سؤال فلسفي يتساءل عن أهمية الحياة أو الوجود بشكل عام. يمكن أيضا التعبير عنه بعدة صيغ، كـ"لماذا نحن هنا؟"، "ما الفائدة من الحياة؟" وماالغرض من الوجود؟"، وهو محور التكهنات الفلسفية والعلمية واللاهوتية خلال التاريخ، هناك كم كبير من الأجوبة المقترحة من قبل خلفيات وأيديولوجية مختلفة. معنى الحياة يلعب دوراً هاماً في المفاهيم الفلسفية والدينية الوجودية، والعلاقات الاجتماعية، والوعي، والسعادة، وفي العديد من القضايا الأخرى، مثل المعاني الرمزية، الأنطولوجيا، القيم، والأهداف، الأخلاق، الخير والشر، الإرادة الحرة، وجود إله واحد أو عدة آلهة، المفاهيم عن الله، الروح، الآخرة. المساهمات العلمية تهتم بوصف الحقائق التجريبية ذات الصلة بالكون، واستكشاف سياق وكيفية الحياة. العلم أيضا يدرس ويقدم التوصيات للسعي من أجل الحفاظ على الوجود وتقديم نموذج لفهم الأخلاق. البديل لذلك، نهج إنساني يطرح السؤال: «ما هو معنى حياتي؟» قيمة الجواب تتعلق بالغرض من الحياة وقد تتعلق مع التقييم للواقع في نهاية المطاف، أو تقييم الشعور بالفرادة، أو حتى الشعور بالقداسة. (ar)
- الحياة، تشير إلى الخاصية التي تميز الكيانات المادية ذات العمليات الحيوية، مثل تأشير الخلية والاكتفاء الذاتي، من تلك التي لا تتمتع بذلك لأسباب قد يكون منها توقف هذه الوظائف (الموت) أو عدم امتلاكها هذه الوظائف أساسًا (جماد). تتنوع أشكال الحياة بين النباتات والحيوانات والفطريات والطلائعيات والعتائق والبكتيريا، ويدعى العلم الذي يدرس الحياة علم الأحياء (البيولوجيا). لم يُتفق بعد على تعريف موحد للحياة. يشير تعريف شائع إلى أن الكائنات الحية أنظمة مفتوحة تحافظ على الاستتباب، وتتكون من خلايا، وتتمتع بدورة حياة وخاضعة لعملية التمثيل الغذائي، وبإمكانها النمو والتكيف مع بيئتها والاستجابة للمنبهات، وبإمكانها أيضًا التكاثر والتطور. تتضمن التعريفات الأخرى أحيانًا أشكال الحياة غير الخلوية مثل الفيروسات وأشباه الفيروسات. يعبّر مصطلح التولد التلقائي عن عملية طبيعية للحياة تنشأ من مادة غير حية، مثل المركبات العضوية البسيطة. تفيد الفرضية العلمية السائدة إلى أن الانتقال من الكيانات غير الحية إلى الكيانات الحية لم يكن حدثًا واحدًا، بل عملية ازداد تعقيدها تدريجيًا. ظهرت الحياة على الأرض لأول مرة منذ 4.28 مليار سنة، بعد وقت قصير من تشكل المحيط أي قبل 4.41 مليار سنة، وليس بعد تكوين الأرض بوقت طويل حتى أي قبل 4.54 مليار سنة. تدل الأحافير الدقيقة للبكتيريا على أقدم أشكال الحياة المعروفة، ويُفترض أن الحياة على الأرض تنحدر من عالم الحمض النووي الريبي، رغم أن الحياة الناشئة من الحمض النووي الريبي لم تكن ربما أول حياةٍ وجدت. أثبتت تجربة ميلر يوري الكلاسيكية عام 1952 والأبحاث المماثلة أن معظم الأحماض الأمينية- المكونات الكيميائية للبروتينات المستخدمة في جميع الكائنات الحية- يمكن تصنيعها من مركبات غير عضوية في ظل ظروف تحاكي التي كانت في الأرض المبكرة. تتشكل الجزيئات العضوية المعقدة في النظام الشمسي وفي الفضاء بين النجمي، ويُحتمل أن هذه الجزيئات قد وفرت المركبات الطليعية لتطور الحياة على الأرض. غيرت الحياة على الأرض منذ بداياتها الابتدائية بيئتها على مقياس زمني جيولوجي، لكنها تكيفت أيضًا للاستمرار في معظم النظم البيئية والظروف. تزدهر بعض الكائنات الحية الدقيقة، التي تدعى أليفة الظروف القاسية، في البيئات المادية أو الجيوكيميائية المتطرفة التي تضر بمعظم أشكال الحياة الأخرى على الأرض. تعدّ الخلية الوحدة الهيكلية والوظيفية للحياة، وتُقسم ما بين بدائيات النوى وحقيقيات النوى، ويتكون كل من النوعين من السيتوبلازم المحاط بغشاء والحاوي على العديد من الجزيئات الحيوية مثل البروتينات والأحماض النووية. تتكاثر الخلايا بعملية الانقسام الخلوي، إذ تنقسم الخلية الأم إلى خليتين أو أكثر من الخلايا الوليدة. حاولت العديد من الفرضيات سابقًا تعريف «الحياة» من خلال مفاهيم عفا عليها الزمن مثل قوة أود، والهيلومورفية، والتوليد الذاتي، والمذهب الحيوي، ودُحضت جميعها الآن من خلال الاكتشافات البيولوجية. كان أرسطو أول من صنف الكائنات الحية، وقدم كارولوس لينيوس نظامه للتسميات الثنائية لتصنيف الأنواع. اكتُشفت لاحقًا مجموعات وفئات جديدة من أشكال الحياة، مثل الخلايا والكائنات الحية الدقيقة، مما أفضى إلى تنقيحات مهمة في بنية العلاقات بين الكائنات الحية. لا يتعين- رغم كون الحياة معروفة حاليًا على الأرض فقط- حصرها في الأرض فقط، إذ يتكهن العديد من العلماء بوجود حياة خارج كوكب الأرض. تشير الحياة الاصطناعية إلى محاكاة حاسوبية أو إعادة بناء من صنع الإنسان لأي جانب من جوانب الحياة، والتي تُستخدم غالبًا لفحص الأنظمة المتعلقة بالحياة الطبيعية. يشير الموت إلى الانتهاء الدائم لجميع العمليات الحيوية التي تبقي على الكائن الحي، وبالتالي نهاية حياته. يصف مصطلح الانقراض، زوال مجموعة أو صنف، أو نوع غالبًا. تتمثل الحفريات ببقايا الكائنات المحفوظة أو آثارها. (ar)
- El sentit de la vida és l'explicació que intenten donar la filosofia o la religió al perquè de l'existència, responent a interrogants com la finalitat de l'ésser humà, el valor de la vida o la seva direcció. Constitueix la pregunta bàsica d'aquestes dues disciplines i s'aplica usualment només a la vida de l'home, ja que és l'única espècie que sembla tenir consciència i un autoconcepte prou desenvolupat com per voler trobar un sentit a la pròpia presència al món, lligat a una teleologia. Les respostes han estat molt variades històricament i han aparegut a l'art, els mites, els cultes religiosos i el pensament racional i comprenen des de l'absència de sentit fins a la recerca de la felicitat, passant per la transcendència o altres intents de trobar un significat a la vida. (ca)
- Život je víceznačné slovo, které v biologii znamená charakteristiku všech jsoucen či organismů, schopných zejména látkové výměny, reprodukce a rozmnožování, případně evoluce, která tedy považujeme za živá. Jiná definice chápe život jako soubor a sebeudržovacích procesů v těle určitého organismu, které zajišťují například látkovou výměnu, dráždivost nebo reprodukci. Život může také znamenat souborný celek, tvořený všemi živými organismy v celé historii Země. Ta část planety Země, kde se živé organismy vyskytují, se nazývá biosféra. Zvláštní povaha života je dobře patrná na konci individuálního života. Když živý organismus zahyne, žádná molekula se neztratí a chemické složení jeho těla se nezmění – a přece se z organismu stane mrtvola, kus neživé hmoty. Procesy a reakce, jež v něm probíhaly, se obrátily a místo udržování a rozvíjení specifické organizace a uspořádání se začaly řídit druhým zákonem termodynamickým, to jest rozkládat. Tato změna či přechod je zpravidla nevratný: živý organismus nelze vypnout a opět zapnout jako mechanický a neživý stroj. V přeneseném slova smyslu může být slovem život označováno cokoliv, co žije, co je živé. Z ekologického pohledu se jedná o živou přírodu, ve společenském slova smyslu pak o jakoukoliv strukturu, která vyvíjí nějakou činnost („společenský život“). (cs)
- La vida és el període intermedi entre el naixement i la mort, tot i que no té una definició simple exacta, en part perquè el terme és sovint usat d'una manera molt oberta i amb ambigüitat, com en els conceptes vida eterna, , o vida extraterrestre. Aquest article es refereix al significat de la paraula en les ciències de la vida. Es considera la vida el primer dret humà, al qual se supediten tots els altres. Els éssers vius són els objectes que tenen processos biològics automantinguts, i tots els altres objectes són éssers inanimats. La primera prova de vida a la Terra són un fòssils que daten entre 3.770 i 4.280 milions d'anys enrere, trobats al cinturó de roques Nuvvuagittuq del Canadà l'any 2016, i d'ençà, no ha parat d'evolucionar. Ha sigut un procés llarg i complex. De cèl·lules procariotes a cèl·lules eucariotes i d'organismes unicel·lulars a organismes multicel·lulars. En aquests últims, començà la diferenciació cel·lular i d'aquesta diferenciació cel·lular s'esdevé la gran aventura de l'evolució biològica: vegetals, invertebrats, peixos, amfibis, rèptils, mamífers, ocells. Milions d'espècies apareixeran. S'ordenen segons els principis generals de la taxonomia. El naturalista Charles Darwin va ser el gran cronista dels mecanismes d'aquesta evolució. (ca)
- Otázka po smyslu života znamená problém cíle lidského snažení nebo přístupu jednotlivce. V širším kontextu můžeme tento problém formulovat jako soubor otázek jako:
* Jaký má můj život smysl či cíl?Odkud pocházíme? Kdo jsme? Kam směřujeme? Obraz Paula Gaugina.
* Jaký má život celkově (život na Zemi) smysl?
* Proč jsme všichni tady (jaký je náš smysl/úděl na Zemi)?
* Co je mým posláním (jaká je moje životní role?)?
* Proč bych se měl/a nadále snažit žít?
* Co bych po sobě chtěl/a zanechat? Průzkumy mezi veřejností ukazují, že vysokou roli v odpovědi na otázku má povolání respondenta, jeho náboženské vyznání a soudobá politická situace. V rámci sociálních změn totiž lidé vždy přehodnotí svůj , což je častým klíčem, podle kterého lidé hodnotí svůj smysl života (například na prvních místech hodnot a cílů rodičů bývá ochrana potomka). Otázka smyslu života je v centru filosofických debat a je také hojně diskutovaná například z pozice diskuse ateismu a teismu. Otázka smyslu života je také někdy dodnes používanou metodou psychodiagnostiky, se kterou začal Viktor Emil Frankl. Psychologové zkoumají přímo vnitřní motivace člověka. Pro tuto metodu se také někdy užívá z řeckého logos-smysl pojem logoterapie. Otázka smyslu života je důležitá i například z pohledu lékařské etiky – pokud je cílem života například život sám, mělo by být věnované stejně velké úsilí všem lidem – ne však tak, pokud je odpověď jiná. (cs)
- Η ζωή είναι το χαρακτηριστικό που διακρίνει τα φυσικά σώματα που διαθέτουν βιολογικές διεργασίες, όπως κυτταρική επικοινωνία και μηχανισμούς αυτοσυντήρησης, από αυτά που δεν έχουν, είτε επειδή οι λειτουργίες αυτές έχουν διακοπεί (έχουν πεθάνει), είτε επειδή δεν τις είχαν ποτέ και θεωρούνται άψυχα. Υπάρχει ποικιλία μορφών ζωής, όπως φυτά, ζώα, μύκητες, πρώτιστα, αρχαία, και βακτήρια. Τα κριτήρια ταξινόμησης δεν είναι πάντα ευδιάκριτα και ίσως αναφέρονται σε ιούς, ιοειδή, ή ενδεχόμενη συνθετική ζωή ως "ζωντανά". Η βιολογία είναι η επιστήμη που ασχολείται με τη μελέτη της ζωής. Ο ορισμός της ζωής είναι αμφιλεγόμενος. Ο σημερινός ορισμός είναι ότι οι οργανισμοί είναι ανοικτά συστήματα που διατηρούν ομοιόσταση, αποτελούνται από κύτταρα, έχουν ένα κύκλο ζωής, μεταβολίζουν, αναπτύσσονται, προσαρμόζονται στο περιβάλλον τους, αποκρίνονται σε ερεθίσματα, αναπαράγονται και εξελίσσονται. Επιπλέον, προτείνονται αρκετοί βιολογικοί ορισμοί για οριακές περιπτώσεις της ζωής, όπως είναι οι ιοί και τα ιοειδή. Ιστορικά, υπήρξαν πολλές προσπάθειες ορισμού της "ζωής" μέσω πεπαλαιωμένων εννοιών όπως η οδική δύναμη, ο υλομορφισμός, η αυτόματη γένεση και ο βιταλισμός, που διαψεύστηκαν από τις βιολογικές ανακαλύψεις. Η Αβιογένεση περιγράφει τη φυσική διαδικασία με την οποία προκύπτει ζωή από άβια ύλη, όπως απλές οργανικές ενώσεις. Κοινές ιδιότητες όλων των οργανισμών είναι η ανάγκη για ορισμένα βασικά χημικά στοιχεία που είναι απαραίτητα για τις βιοχημικές λειτουργίες. Η ζωή στη Γη πρωτομφανίστηκε πριν από 4,28 δισεκατομμύρια χρόνια, λίγο μετά τον σχηματισμό των ωκεανών πριν από 4,41 δισεκατομμύρια χρόνια και μετά το σχηματισμό της Γης πρίν από 4,54 δισ. χρόνια. Η σημερινή ζωή στη Γη ίσως προήλθε από έναν κόσμο βασισμένο στο RNA, αλλά ούτε αυτός ήταν ο πρώτος. Ο μηχανισμός με τον οποίο ξεκίνησε η ζωή στη Γη είναι άγνωστος, αν και έχει διατυπωθεί πληθώρα υποθέσεων και έχουν διενεργηθεί πειράματα όπως το Πείραμα Miller–Urey. Οι αρχαιότερες γνωστές μορφές ζωής είναι μικροαπολιθώματα βακτηρίων. Σε Αυστραλικούς βράχους 3,45 δισ. ετών βρέθηκαν μικροοργανισμοί. Το 2016 οι επιστήμονες ανακοίνωσαν συνολικά 355 γονίδια που πιστεύεται ότι προήλθαν από τον τελευταίο καθολικό κοινό πρόγονο (LUCA) όλων των ζωντανών οργανισμών, και ήταν ήδη πολύπλοκος οργανισμός και όχι το πρώτο ζωντανό πλάσμα. Από τις αρχέγονες αρχές, η ζωή στη Γη έχει αλλάξει περιβάλλον σε γεωλογική κλίμακα του χρόνου. Για να επιβιώσει στα περισσότερα οικοσυστήματα, η ζωή πρέπει να προσαρμοστεί σε ένα εύρος συνθηκών. Ορισμένοι μικροοργανισμοί, που ονομάζονται ακραιόφιλοι, ευδοκιμούν σε φυσικά ή γεωχημικά ακραία περιβάλλοντα που είναι επιβλαβή για τις άλλες ζωές στη Γη. Ο Αριστοτέλης ήταν ο πρώτος που ταξινόμησε οργανισμούς. Αργότερα, ο Κάρολος Λινναίος εισήγαγε το σύστημα της διωνυμικής ονοματολογίας για την ταξινόμηση των ειδών. Στη συνέχεια ανακαλύφθηκαν νέες ομάδες και κατηγορίες ζωής, όπως τα κύτταρα και οι μικροοργανισμοί, και αναθεωρήθηκε η δομή των σχέσεων μεταξύ των ζωντανών οργανισμών. Το κύτταρο θεωρείται η δομική και λειτουργική μονάδα της ζωής. Υπάρχουν δύο είδη κυττάρων, τα προκαρυωτικά και τα ευκαρυωτικά, εκ των οποίων και τα δύο αποτελούνται από κυτταρόπλασμα περικλεισμένο μέσα σε μεμβράνη και περιέχουν πολλά βιομόρια όπως πρωτεΐνες και νουκλεϊκά οξέα. Τα κύτταρα αναπαράγονται με διαδικασία κυτταρικής διαίρεσης, με την οποία το αρχικό κύτταρο διαιρείται σε δύο ή περισσότερα θυγατρικά κύτταρα. Επί του παρόντος υπάρχουν γνώσεις για τη ζωή στη Γη, αλλά η ζωή δεν περιορίζεται εδώ και πολλοί επιστήμονες πιθανολογούν την ύπαρξη εξωγήινης ζωής. Η τεχνητή ζωή είναι μια προσομοίωση σε υπολογιστή ή ανθρωπογενής ανακατασκευή μίας ζωντανής κατάστασης, που χρησιμοποιείται για να εξεταστούν τα συστήματα που διέπουν τη φυσική ζωή. Ο θάνατος είναι η οριστική παύση όλων των βιολογικών λειτουργιών που συντηρούν έναν οργανισμό, και επομένως, πρόκειται για το τέλος της ζωής του. Η Εξαφάνιση είναι η διαδικασία με την οποία μια ολόκληρη ταξινομική ομάδα ή υποομάδα είδών σταδιακά παύει να υπάρχει. Τα απολιθώματα είναι τα διατηρημένα λείψανα ή ίχνη οργανισμών. (el)
- Vivo estas karakterizaĵo kiu karakterizas fizikajn unuojn kiuj havas biologiajn procezojn (kiaj signalado kaj memeltenaj procezoj) disde tiuj kiuj ne tion havas, ĉu tiaj funkcioj jam ĉesis (morto), aŭ ĉar al ili mankas tiaj funkcioj kaj estas klasifikitaj kiel senvivaj. Biologio estas scienco kiu okupiĝas pri la studo de vivo, kvankam ankaŭ multaj aliaj sciencoj estas koncernataj. La plej malgranda vivunueco estas nomita organismo. Organismoj estas kunmetitaj de unu, aŭ pli da, ĉeloj, spertas metabolon, konservas homeostazon, povas kreski, reagi al stimuloj, reproduktiĝi kaj, tra evolucio, adaptiĝi al sia medio en sinsekvaj generacioj. Varia aro de vivantaj organismoj povas esti trovita en la biosfero de la Tero, kaj la trajtoj komunaj al tiuj organismoj - plantoj, bestoj, fungoj, protistoj, arĥioj, kaj bakterioj - estas formado el ĉeloj de karbono kaj akvo kun kompleksa organizo kaj heredaj genetikaj informoj. Abiogenezo estas la natura procezo de vivo elirante el ne-vivanta materialo kiel simplaj organikaj kombinaĵoj. La Tero estis formita antaŭ proksimume 4.54 miliardoj da jaroj. La plej frua vivo sur la Tero ekzistis antaŭ almenaŭ 3.5 miliardoj da jaroj, dum la Eoarĥea Epoko kiam sufiĉa krusto solidiĝis sekve de la fandado de la Hadea Eono. La plej frua fizika indico por vivo sur la Tero estas biogena grafito en 3.7 miliard-jaraĝaj metasedimentaj ŝtonoj malkovritaj en Okcidenta Gronlando kaj fosilioj de mikroba mato trovitaj en 3.48 miliard-jaraĝa grejso malkovritaj en Okcidenta Aŭstralio. Tamen, pluraj studoj indikas ke vivo sur la Tero eble komenciĝis eĉ pli frue, jam antaŭ 4.25 miliardoj da jaroj laŭ unu studo, kaj eĉ pli frue ankoraŭ, antaŭ 4.4 miliardoj da jaroj, laŭ alia studo. La mekanismo per kiu vivo komenciĝis sur la Tero estas nekonata, kvankam multaj hipotezoj estis formulitaj. Ekde emerĝanta, vivo evoluis en gamo da formoj, kiujn biologoj klasifikis en hierarkion de taksonoj. Vivo povas pluvivi kaj prosperi en larĝa gamo de kondiĉoj. Kvankam pli ol 99 % el ĉiuj specioj iam vivintaj estas ĉirkaŭkalkulitaj kiel formortintaj, estas nuntempe ĉirkaŭ 10–14 milionoj da specioj de vivantaj organismoj surtere. Kvankam vivo estas konfirmita nur sur la Tero, multaj opinias ke ekstertera vivo estas ne nur kredinda, sed verŝajna aŭ neevitebla. Aliaj planedoj kaj lunoj en la Sunsistemo estis ekzamenitaj por signoj kiuj apogus la ekziston de simpla vivo, kaj projektoj kiel ekzemple SETI provis detekti radiodisaŭdigojn de eblaj eksterteraj civilizoj. Laŭ la panspermia hipotezo, mikroskopa vivo ekzistas ĉie en la Universo, kaj estas distribuita tra meteoroidoj, asteroidoj kaj planedoidoj. La signifo de vivo - sia signifo, origino, celo, kaj finfina sorto - estas centra koncepto kaj demando en filozofio kaj religio. Kaj filozofio kaj religio proponis interpretojn kial al kiel vivo rilatigas al ekzisto kaj konscio, kaj en rilataj temoj kiel ekzemple vivsinteno, celo, koncepto de dio aŭ dioj, animo aŭ postvivo. Malsamaj kulturoj dum historio havis vaste ŝanĝiĝantajn alirojn al tiuj temoj. (eo)
- Leben ist ein Sammelbegriff für eine Vielzahl materieller Erscheinungen (Systeme) in der Natur, die sich in einem ständigen, geregelten Austausch von Energie, Materie und Informationen befinden. Diese Prozesse werden je nach Betrachtungsweise als unterschiedliche reale oder zugeschriebene Eigenschaften beschrieben, die sich unverwechselbar von der unbelebten Umwelt unterscheiden. Über diese Eigenschaften und ihre Entstehung oder ihren Umfang – ob selbst erhaltend und organisierend oder von göttlichen Kräften geschaffen und gelenkt – besteht allerdings keine Einigkeit, weder innerhalb der Wissenschaften noch unter Philosophen oder in den Religionen. 1999 führte der israelische Chemiker 48 verschiedene Definitionen von Experten der letzten 100 Jahre auf. (de)
- Die Frage nach dem Sinn des Lebens steht im Kontext der Einordnung von etwas in einen größeren Kontext des Lebens bzw. Universums. So geht es auf der individuellen Ebene um die Einordnung einzelner Handlungen oder Erfahrungen („welchen Sinn hat das für mich?“) in den Kontext meines gesamten Lebens, auf der sozialen und ökologischen Ebene um die „Deutung des Verhältnisses, in dem der Mensch zu seiner Welt steht“, im Kontext der biologischen und sozio-kulturellen Evolution um die Einordnung/Sinngebung des Homo sapiens sowie im weitesten Sinn um die Frage nach einer zweckgerichteten (teleologischen) Bedeutung des Lebens im Universum an sich. In einem metaphysischen bzw. religiösen Kontext wird gegebenenfalls noch nach der Sinngebung des gesamten Universums („Warum ist überhaupt etwas und nicht nichts?“) bzw. seinem Verhältnis zu einem angenommenen Schöpfer gefragt. Kollektiv wird oft gefragt: „Woher kommen wir? Wohin gehen wir? Warum sind wir hier auf Erden?“ oder „Wie sollen wir leben, um unseren Daseinszweck zu erfüllen?“ Hierbei wird diskutiert, ob dieser durch eine äußere Institution vorgegeben ist, etwa ein göttliches Gebot, ob ein bestimmtes Verhalten der Natur entspringt, dass z. B. der Mensch dem Zweck der Fortpflanzung oder Arterhaltung folgt, oder ob er gefordert ist, autonom ein selbstbestimmtes Leben zu führen und sich einen Lebensweg zu wählen, den er als sinnvoll erachtet. Sinnvoll erscheint ein Leben dann, wenn es einer idealen Wertvorstellung entspricht. Im Hintergrund all dessen steht das Bedürfnis und die Fähigkeit des Menschen, sein individuelles und kollektives Leben nicht nur zu erleben, sondern als ein (nach Möglichkeit wertvolles) Ganzes zu begreifen, in dem dann das je Einzelne seinen Platz und damit eben seinen Sinn hat. (de)
- La cuestión del sentido de la vida ha llevado a distintas interrogaciones sobre el objetivo y el significado de la vida, o de la existencia más en general, o del Universo, de manera que surgen preguntas como ¿por qué estamos aquí?, ¿de dónde venimos? o ¿a dónde vamos? a lo largo de la historia, y en todas las civilizaciones. (es)
- La vida (del latín: vita) es un sistema químico que utiliza energía para evitar alcanzar el equilibrio químico. Desde la biología, se suelen enumerar una serie de características que distinguen a los seres vivos del resto de las realidades naturales, como la capacidad de organización, crecimiento, metabolismo, respuesta a estímulos o reproducción. La evidencia sugiere que ha existido vida en la Tierra al menos desde hace 3770-4280 millones de años y se estima que surgió hace 4350 millones de años. Científicamente, puede definirse como la capacidad de administrar los recursos internos de un ser físico de forma adaptada a los cambios producidos en su medio, sin que exista una correspondencia directa de causa y efecto entre el ser que administra los recursos y el cambio introducido en el medio por ese ser, sino una asíntota de aproximación al ideal establecido por dicho ser, ideal que nunca llega a su consecución completa por la dinámica del medio. (es)
- Bizia ezaugarri bereizgarri bat da, berezko iraupen eta garapen-prozesuak dituzten eta ez dituzten izakiak bereizten dituena. Berezko iraupen eta garapen-prozesu hauen artean daude haztea, ugalketa, homeostasia eta metabolismoa. Gainera, izaki bizidunak karbonoa duten molekula organikoz daude denak osatuak. Izaki bizidun mota ugari daude, hala nola landareak, animaliak, onddoak, protistoak, bakterioak eta arkeobakterioak. Definitzeko irizpideak anbiguoak izan daitezke batzuetan, eta beste izaki batzuk biziduntzat jo daitezke, hala nola birusak, biroideak eta bizi sintetikoa. Hasiera-hasieratik, biziak bere ingurua aldatu izan du eskala geologikoan, baina egokitu ere egin da ekosistema eta baldintza gehienetan irauteko. Zelulak dira egitura banakoak, materia biziaren parte oinarrizkoenak. Bi zelula mota daude, prokariotoak eta eukariotoak, biak mintz batez inguratutako zitoplasmaz osatuak, biomolekula ugarirekin (proteinak eta azido nukleikoak esaterako). Izaki bizi batzuk zelulabakarrak dira, hau da, zelula bakar batek osatzen ditu, eta beste batzuk zelulanitzak, alegia, zelula askoz daude osatuak. Biziaren ikerketaz biologia arduratzen da. (eu)
- Bizitzaren zentzua existentziak edo bizitzak duen esanahiaren eta helburuaren inguruko galdera filosofiko bat da. Hari lotutako galderak honakoak izaten dira:
* Zein da bizitzaren zentzua?
* Zergatik gaude hemen?
* Zein da existentziaren xedea?
* Zer da bizitza? Galdera horietarako hamaika erantzun proposatu izan dira historian zehar, oinarri kultural eta ideologiko askotatik. Bizitzaren zentzuaren bilaketak gogoeta filosofiko, zientifiko, teologiko eta metafisiko asko sortu ditu. Herri eta kultura bakoitzak erantzun desberdina eman diote galderari. Bizitzaren zentzuari buruzko espekulazioak existentziaren, gizarte harremanen, kontzientziaren eta zoriontasunaren behaketa filosofiko eta erlijiosoetatik eta galdera zientifikoetatik abiatuta sortu izan dira. Beste kontzeptu batzuk ere sartuta daude gogoetan, esaterako , ontologia, , xedea, etika, ongia eta gaizkia, erabakimen askea, jainkoaren edo jainkoen existentzia, arima eta beste mundua. Ikuspuntu zientifikotik, batez ere unibertsoari buruzko egitate eta gertaera enpririkoak aztertzen dira, bizitzaren "nolakotasuna" azaltzen saiatzen diren testuingurua eta parametroak aztertuta. Zientziatik baita ere, ongizatearen bilaketa eta moraltasunaren kontzeptua azaltzeko gomendioak eta ikerketak egiten dira. Ikuspuntu humanistikotik, galdera "Zein da nire bizitzaren zentzua?" izan ohi da egindako galdera. (eu)
- La vie est un phénomène naturel observé uniquement sur Terre. La vie se manifeste à travers des structures matérielles appelées organismes vivants, ou êtres vivants, reconnaissables par la grande complexité de leur structure interne et leur activité autonome. La principale caractéristique d’un être vivant, par rapport aux objets inanimés et aux machines, est qu’il est « un corps qui forme lui-même sa propre substance » à partir de celle qu’il puise dans le milieu. De ce phénomène d'assimilation, découlent tous les autres phénomènes propres au vivant : la régénération et le renouvellement de leurs tissus par acquisition de nutriments et d'éléments nécessaires à la survie des cellules, la reproduction et le développement de l’organisme et enfin l'évolution au cours du temps. Ils se distinguent également par le fait qu'ils s'écartent durablement de l'équilibre thermodynamique selon un processus appelé homéostasie. L'ensemble des organismes vivants forme ce qu'on appelle la biosphère. La présence de la vie sur Terre influence énormément la composition et la structure de la surface terrestre et de l'atmosphère. Par exemple, l'abondance d'oxygène dans l'atmosphère est directement liée à la présence de vie. L'étude du phénomène vivant recoupe donc certains domaines d'études de la Terre elle-même, c'est-à-dire de la géologie. La vie est aussi une notion empirique particulièrement importante pour les êtres humains (eux-mêmes des êtres vivants), cependant complexe à circonscrire en une définition (cf. ). On oppose au phénomène vivant la notion de mort, mais aussi de matière inerte, voire brute. Selon ce point de vue, la notion de vie est associée à la durée s'écoulant entre la naissance et la mort, au contenu événementiel actif et passif de cette période, ainsi qu'à l'approche harmonieuse des relations humaines (voir « question sociale »). La conscience d'une transition entre la vie et la mort, exprimée au travers de rites funéraires, fait partie des stades marquants de l'hominisation. La vie, parmi les concepts primordiaux de la pensée, a donné lieu à de nombreuses réflexions et analyses empiriques, philosophiques, scientifiques, etc. C'est également une source de débats souvent reliés aux notions d'esprit et d'intelligence, qu'il s'agisse de considérations éthiques (cf. avortement, euthanasie, immortalité, vie éternelle), environnementales (cf. écologisme, qualité de vie) ou même politiques (chartes ou déclarations des droits de l'Homme, des droits de la Femme, des droits de l'Enfant, des droits de l'Animal, etc.). La biologie est la science ayant pour objet l'étude des caractères communs aux différents êtres vivants (selon la définition qu'en a donné le premier Lamarck). Elle s'appuie notamment sur la chimie organique et l'étude de l'évolution des organismes présents ou passés, s'interrogeant sur les conditions d'apparition de la vie (phénomène unique ou au contraire très banal) et sur la possibilité de vie extraterrestre éventuellement évoluée (implicitement des organismes sapiens émotionnellement sensibles, capables de prouesses technologiques comparables à l'humanité). Certains théoriciens n'excluent pas d'adopter des définitions pouvant inclure des formes mécaniques ou électromécaniques, et même des formes créées par l'homme en dehors de tout processus reproductif naturel (« vie artificielle » ou cellule artificielle). (fr)
- Life is a quality that distinguishes matter that has biological processes, such as signaling and self-sustaining processes, from that which does not, and is defined by the capacity for growth, reaction to stimuli, metabolism, energy transformation, and reproduction. Various forms of life exist, such as plants, animals, fungi, protists, archaea, and bacteria. Biology is the science that studies life. The gene is the unit of heredity, whereas the cell is the structural and functional unit of life. There are two kinds of cells, prokaryotic and eukaryotic, both of which consist of cytoplasm enclosed within a membrane and contain many biomolecules such as proteins and nucleic acids. Cells reproduce through a process of cell division, in which the parent cell divides into two or more daughter cells and passes its genes onto a new generation, sometimes producing genetic variation. Organisms, or the individual entities of life, are generally thought to be open systems that maintain homeostasis, are composed of cells, have a life cycle, undergo metabolism, can grow, adapt to their environment, respond to stimuli, reproduce and evolve over multiple generations. Other definitions sometimes include non-cellular life forms such as viruses and viroids, but they are usually excluded because they do not function on their own; rather, they exploit the biological processes of hosts. Abiogenesis, also known as the Origin of Life, is the natural process of life arising from non-living matter, such as simple organic compounds. Since its primordial beginnings, life on Earth has changed its environment on a geologic time scale, but it has also adapted to survive in most ecosystems and conditions. New lifeforms have evolved from common ancestors through hereditary variation and natural selection, and today, estimates of the number of distinct species range anywhere from 3 million to over 100 million. Death is the permanent termination of all biological processes which sustain an organism, and as such, is the end of its life. Extinction is the term describing the dying-out of a group or taxon, usually a species. Fossils are the preserved remains or traces of organisms. (en)
- L'expression sens de la vie désigne l'interrogation sur l'origine, la nature et la finalité de la vie ou plus généralement de l'existence, en particulier de l'existence humaine. Cette interrogation métaphysique se trouve souvent posée sous la forme d'une série de questions : « qui sommes-nous ? », « d'où venons-nous ? », « où allons-nous ? », « pourquoi sommes-nous ici-bas ? »… Au cours de l'histoire, dans les cultures humaines, de nombreux courants religieux, intellectuels, philosophiques, artistiques ou scientifiques se sont emparés de ces questions pour les traiter chacun à leur manière, donnant lieu à autant d'approches et de réponses différentes, même contradictoires. Un philosophe comme Jean Grondin en parle comme d'une « pensée essentielle », fondant la philosophie, et qu'il résume ainsi : « Que faisons-nous ici, pourquoi et pour qui sommes-nous là, que devons-nous, que pouvons-nous y faire, que nous est-il permis d’espérer ? ». Selon certains philosophes, cette interrogation serait même inhérente à l'être humain. Arthur Schopenhauer déclarait : « Qui ne s’interroge pas est une bête, car le souci constitutif de toute vie humaine est celui de son sens ». Si l'interrogation est ancienne (bien que formulée pour la première fois en ces termes par Friedrich Nietzsche, à la fin du XIXe siècle), le désir de « donner un sens à sa vie », à défaut de le chercher, en est une déclinaison plus récente. (fr)
- Staid ina mbaineann orgánaigh feidhm as ábhair ón timpeallacht trína bpróisis meitibileachta, chun fás, a gcórais feidhmiúcháin a choinneáil, a struchtúir a dheisiú, agus iad féin a atáirgeadh. Tá gach foirm bheatha ar Domhan bunaithe ar aigéid núicléasacha, DNA (aigéad dí-oscairibeanúicléasach) nó RNA (aigéad ribeanúicléasach), a iompraíonn an t-eolas géiniteach dúchasach. Tuigtear gur thosaigh an bheatha ar Domhan timpeall 3,500-3,800 milliún bliain ó shin i bhfoirm baictéar simplí faoi chúinsí ina raibh comhábhair bhunúsacha ábhair orgánaigh (meatán, amóinia, hidrigin is galuisce) i láthair san atmaisféar bunaidh. De réir a chéile tharla éabhlóid cheimiceach do na ceimiceáin seo le fuinneamh ó sholas na Gréine is stoirmeacha leictreacha, agus chuingrigh siad i móilíní níos casta gur tháinig aigéid núicléasacha fhéinatáirgthe chun cinn. (ga)
- Hidup itu ciri yang membedakan yang memiliki proses biologis (yaitu organisme hidup) dengan objek fisik yang tidak memilikinya, baik karena fungsi-fungsi tersebut telah berhenti (karena telah mati) atau karena mereka tidak pernah memiliki fungsi tersebut dan diklasifikasikan sebagai benda mati. Ilmu yang berkaitan dengan studi tentang kehidupan adalah biologi. Kehidupan hadir dalam berbagai bentuk organisme di Bumi, seperti tumbuhan, hewan, fungi, protista, arkea, dan bakteri. Organisme hidup mengalami metabolisme, mempertahankan homeostasis, memiliki kemampuan untuk tumbuh, menanggapi rangsangan, bereproduksi, dan—melalui seleksi alam—beradaptasi dengan lingkungan mereka dalam generasi berturut-turut. Organisme hidup yang lebih kompleks dapat berkomunikasi melalui berbagai cara. Sifat-sifat umum dari organisme ini yaitu sel berbasis karbon dan air, dengan organisasi kompleks dan informasi genetik yang bisa diwariskan. Abiogenesis adalah proses alami ketika kehidupan muncul dari benda tak hidup, seperti senyawa organik sederhana. Hipotesis ilmiah yang berlaku saat ini menjelaskan bahwa transisi dari entitas yang tidak hidup menjadi entitas yang hidup bukanlah sebuah peristiwa tunggal, tetapi proses bertahap yang semakin kompleks. Kehidupan di Bumi pertama kali muncul 4,28 miliar tahun yang lalu, setelah samudera terbentuk 4,41 miliar tahun yang lalu, dan tidak lama setelah Bumi terbentuk 4,54 miliar tahun yang lalu. Bentuk kehidupan paling awal yang diketahui adalah mikrofosil bakteri. Para peneliti umumnya berpikir bahwa kehidupan saat ini berasal dari dunia RNA, meskipun kehidupan berbasis RNA mungkin bukan kehidupan pertama yang pernah ada. Percobaan Miller–Urey pada tahun 1952 dan penelitian serupa menunjukkan bahwa sebagian besar asam amino (materi penyusun protein yang digunakan oleh semua organisme hidup) dapat disintesis dari senyawa anorganik dalam kondisi yang dimaksudkan untuk meniru periode awal Bumi. Berbagai molekul organik kompleks ditemukan di Tata Surya dan di ruang antarbintang, dan molekul-molekul ini mungkin menjadi materi awal bagi pengembangan kehidupan di Bumi. Sejak awal, organisme di Bumi telah mengalami perubahan lingkungan dalam skala waktu geologi. Mereka juga telah beradaptasi untuk bertahan hidup di sebagian besar ekosistem dan kondisi. Beberapa mikroorganisme yang disebut ekstremofil tumbuh di lingkungan ekstrem (secara fisik atau geokimia) yang merusak sebagian besar organisme lain di Bumi. Sel dianggap unit struktural dan fungsional kehidupan. Ada dua jenis sel, yaitu prokariota dan eukariota, yang terdiri dari sitoplasma yang tertutup dalam membran dan mengandung banyak biomolekul seperti protein dan asam nukleat. Sel bereproduksi melalui pembelahan sel, yaitu proses ketika sel induk membelah menjadi dua sel anak atau lebih. Pada masa lalu, ada banyak upaya untuk mendefinisikan apa yang dimaksud dengan "kehidupan" melalui konsep usang seperti , hylemorfisme, , dan vitalisme, yang kini telah dibantah oleh penemuan biologis. Aristoteles dianggap sebagai orang pertama yang mengklasifikasikan organisme. Carolus Linnaeus kemudian memperkenalkan sistem nomenklatur binomial untuk mengklasifikasikan spesies. Belakangan, kelompok dan kategori kehidupan baru ditemukan, seperti sel dan mikroorganisme, yang merevisi struktur hubungan di antara organisme hidup. Meskipun saat ini kehidupan hanya diketahui di Bumi, para ilmuwan berspekulasi akan keberadaan kehidupan ekstraterestrial. Sementara itu, kehidupan buatan adalah simulasi komputer atau rekonstruksi buatan manusia dalam segala aspek kehidupan, yang sering digunakan untuk memeriksa sistem yang berkaitan dengan kehidupan alami. Kematian adalah berhentinya semua fungsi biologis yang menopang suatu organisme secara permanen sehingga merupakan akhir dari kehidupannya. Kepunahan adalah istilah yang menggambarkan akhir kehidupan dari suatu kelompok atau takson, yang biasanya merujuk pada suatu spesies. Fosil adalah sisa-sisa organisme. Dalam filsafat dan agama, konsepsi kehidupan dan sifatnya bervariasi. Keduanya menawarkan interpretasi mengenai bagaimana kehidupan berkaitan dengan keberadaan dan kesadaran, dan keduanya menyentuh isu-isu terkait, termasuk sikap hidup, tujuan, konsep tuhan atau dewa, jiwa atau kehidupan setelah kematian. "CANDRA" (in)
- Makna kehidupan atau arti kehidupan (bahasa Inggris: the meaning of life) adalah persoalan yang berkaitan dengan signifikansi kehidupan atau keberadaan secara umum (eksistensi). Persoalan tentang makna kehidupan sering diungkapkan dalam berbagai pertanyaan seperti "Mengapa kita ada di sini?", "Untuk apa hidup ini?", dan "Apa tujuan hidup ini?" Sepanjang sejarah, makna kehidupan telah lama menjadi bahan perdebatan dan spekulasi secara filosofis, ilmiah, teologis dan metafisik. Berbagai kebudayaan dan ideologi memiliki jawabannya masing-masing untuk pertanyaan-pertanyaan tersebut. Persoalan makna kehidupan berasal dari kontemplasi filosofis dan religius dan penyelidikan ilmiah tentang konsep keberadaan, ikatan sosial, kesadaran, dan kebahagiaan. Persoalan ini juga menyerempet isu-isu lain seperti makna simbolis, ontologi, , tujuan, etika, , kehendak bebas, keberadaan satu atau beberapa dewa, , jiwa, dan kehidupan setelah kematian. Komunitas ilmiah lebih berfokus pada penjelasan fakta alam semesta secara empiris dan rasional, serta pendalaman konteks dan parameter terkait pertanyaan kehidupan. Bidang-bidang ilmu pengetahuan juga mendalami dan memberi rekomendasi untuk pencapaian kesejahteraan diri dan . Di sisi lain, pendekatan alternatif yang humanistik mengajukan pertanyaan "Apa makna kehidupan saya?" (in)
- La domanda sul senso della vita è un tema ricorrente nella filosofia e nella psicologia, oltre che in letteratura, poesia e altre forme espressive. (it)
- 生命（せいめい、英: life、羅: vita ウィータ）とは一般に生物及び生命体が生きていくための根源的な力。ここでは幅広く意味を持つ生命について詳しく解説する。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 생명 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 생명(生命) 또는 삶은 생물이 태어나서 죽기 전까지의 과정 및 상태를 말하나 학술적으로 생과 사의 경계는 확실치 않아 계속 논쟁 중이다. 생물 분류의 계급의 주요 8개 순위. 사소한 중간 순위는 표시하지 않음. 밑으로 갈수록 더 좁은 범위의 계급. (ko)
- De zin van het leven is een diepere betekenis waar het bestaan mee beladen zou zijn volgens bepaalde visies. Het concept stelt de waarde van de periode tussen geboorte en dood centraal, en eventueel ook het spiritueel bestaan dat de lichamelijke dood overstijgt. De vraag naar de aard van de zin van het leven is een van de centrale vragen binnen de filosofie. Ook de meeste religies proberen deze vraag te beantwoorden. Volgens verschillende religieuze en metafysische theorieën overstijgt het wezen van het bestaan de fysieke wereld. Volgens materialistische en naturalistische verklaringen dient het leven geen hoger doel. (nl)
- 삶의 의미( - 意味, 영어: meaning of life), 즉 "삶의 의미란 무엇인가?"라는 질문에 대한 답은 일반적으로 인생 또는 실존의 목적과 의의(意義)를 다루는 철학적 의제를 구성한다. 이와 관련된 다른 질문들로는 "우리는 왜 여기에 있는가?", "삶이란 무엇인가?", "존재의 목적은 무엇인가?" 같은 것들이 있다. 역사적으로 이 문제는 많은 철학적, 과학적, 신학적, 형이상학적 고찰의 대상이 되었고, 다양한 문화와 이데올로기를 기반으로 하는 수많은 답변들이 존재한다. 삶의 의미에 대한 대답은 실존, 사회적 유대, 의식, 행복 등에 대한 철학적 종교적 사색과 과학적 탐구로부터 보통 이끌어낸다. 또한, , 존재론, 가치, 목적, 윤리, 선과 악, 자유의지, 신에 대한 개념, 신의 존재 여부, 영혼, 사후세계 등의 문제와도 연관되어 있다. 과학은 주로 우주에 대한 경험적 관찰을 통해 생명이 '어떻게' 존재하게 되었는가에 관한 사실들을 밝혀냄으로써 앞의 문제들에 대한 설명에 간접적으로 기여한다. 과학은 또한 여러 연구를 통해 행복하고 건강한 삶뿐만 아니라 그와 관련해서 가져야 할 도덕 관념들에 대한 권고사항을 제공할 수 있다. 좀더 인간 중심적인 접근인 ' 나의 삶의 의미는 무엇인가'라는 질문도 가능하다. 궁극적인 진실, 통일성, 또는 성스러움에의 도달이 삶의 목적에 대한 질문의 가치일 수 있다. (ko)
- 人生の意義（じんせいのいぎ、英語: meaning of life）または人生の意味とは、人生に目的や意味はあるのか、あるとすればそれはいかなるものなのかという問いである。生きる意味、生きがい、レゾンデートル（フランス語: raison d'être）ともいう。 「」も参照 人生の意義については医療科学、精神医学、心理学等といった側面から、さまざまな答えと議論がなされている。 (ja)
- Sens życia – istota i cel ludzkiej egzystencji, powołanie człowieka (zob. osoba), to, co uzasadnia trud życia i czyni je wartym przeżycia. Pytanie o sens życia jest jednym z podstawowych zagadnień różnych systemów filozoficznych i religijnych, a odpowiedź na nie, jak się uznaje, zawiera całą mądrość ludzkości. Pojęcie to odwołuje się do transcendentnego widzenia świata jako drogi. Często podlega ostrej krytyce, szczególnie w środowisku filozofów analitycznych (zob. Józef Maria Bocheński). (pl)
- Leven is een complex van eigenschappen en functies van georganiseerde wezens, die hun bestaan in stand houden door middel van processen zoals interne regulatie, stofwisseling en voortplanting. Bekende vormen van leven zijn onder meer planten, dieren, schimmels, algen en bacteriën. De wetenschap die zich bezighoudt met de bestudering van levende wezens en levensverschijnselen, heet biologie. Het begrip 'leven' omvat een grote verscheidenheid aan betekenissen. Hoewel er veel definities zijn voorgesteld, bestaat er geen sluitende omschrijving waarmee het onderscheid tussen de levende natuur en de overige werkelijkheid scherp wordt aangegeven en waarvan de bepalingen op alle organische systemen van toepassing zijn. De moderne biologie definieert leven voornamelijk door de verrichtingen die een levend wezen vertoont, te karakteriseren: handhaving van het inwendig milieu, stof- en energiewisseling met de omgeving, groei en ontwikkeling, aanpassing aan de omgeving, reactie op stimuli en evolutie. De diversiteit van levensvormen is ondergebracht in taxonomische systemen. In het verleden gebeurde dit in de eerste plaats door morfologische en anatomische kenmerken van fossiele en recente soorten te vergelijken. Met de opkomst van de moleculaire biologie kon men ook aan de hand van genetische informatie verwantschappen tussen organismen vaststellen en evolutionaire trends traceren, en inschatten sinds wanneer de verschillende verwantschapslijnen uit elkaar zijn gegaan. Volgens de huidige inzichten is het leven minstens 3,5 miljard jaar geleden op Aarde ontstaan. Het natuurlijke proces waarmee dit heeft plaatsgevonden, de ontwikkeling van leven uit niet-levende materie, wordt abiogenese genoemd. Vermoed wordt dat het leven zich uit losse DNA- of RNA-moleculen heeft ontwikkeld. Hoewel er geen sterke aanwijzingen zijn voor het bestaan van buitenaards leven, is het in toenemende mate onderwerp van wetenschappelijk onderzoek. (nl)
- La vita è l'insieme delle caratteristiche degli esseri viventi che manifestano processi biologici come l'omeostasi, il metabolismo, la riproduzione e l'evoluzione. La biologia, ovvero la scienza che studia la vita, ha portato a riconoscerla come proprietà emergente di un sistema complesso che è l'organismo vivente. L'idea che essa sia supportata da una «forza vitale» è stato argomento di dibattito filosofico, che ha visto contrapporsi i sostenitori del meccanicismo da un lato e dell'olismo dall'altro, circa l'esistenza di un principio metafisico in grado di organizzare e strutturare la materia inanimata. La comunità scientifica non concorda ancora su una definizione di vita universalmente accettata, evitando ad esempio di qualificare come organismo vivente i sistemi come virus o viroidi. Gli scienziati concordano comunque sul fatto che ogni essere vivente ha un proprio ciclo vitale durante il quale si riproduce, adattandosi all'ambiente mediante un processo di evoluzione, ma ciò non implica la vita perché qualunque caratteristica che hanno i viventi può essere ritrovata in altre situazioni non considerate viventi, ad esempio alcuni virus software che hanno un ciclo vitale e di riproduzione nel loro ambiente informatico ma non sono vivi, o alcuni cristalli che crescono e si riproducono, e molti altri esempi. Una più basica serie di caratteristiche della Vita sono state avanzate, come ad esempio un sistema composto da molecole omochirali che si mantiene in omeostasi e capace di reazioni autocatalitiche (James Tour). Le forme di vita che sono o sono state presenti sulla Terra vengono classificate in animali, cromisti, piante, funghi, protisti, archaea e batteri. (it)
- Życie (gr. βίος, bios) w biologii ma dwie, związane ze sobą definicje: 1.
* zespół procesów życiowych – swoistych, wysoko zorganizowanych funkcjonalnie (w cykle i sieci), przemian fizycznych i reakcji chemicznych, zachodzących w otwartych termodynamicznie, wyodrębnionych z otoczenia układach fizycznych (zawierających zawsze kwasy nukleinowe i białka, według stanu współczesnej wiedzy), zbudowanych morfologicznie (o hierarchicznej strukturze), składających się z jednej lub wielu komórek (organizmach, osobnikach) oraz swoistych zjawisk biologicznych, zachodzących z udziałem tych organizmów – istniejący na Ziemi, a być może też na innych planetach 2.
* właściwość pewnych układów fizycznych (→ organizmów), w których zachodzą procesy życiowe. W ciągu całej historii powstało wiele teorii odwołujących się do życia, m.in. materializm, hilemorfizm i witalizm. Mimo to, zdefiniowanie życia również współcześnie jest problemem dla naukowców i filozofów. Najmniejszą jednostką życia jest organizm. Organizmy mogą składać się z jednej lub więcej komórek, przechodzą metabolizm, utrzymują homeostazę, mogą , reagują na bodźce, rozmnażają się (płciowo lub bezpłciowo), oraz, drogą ewolucji, dopasowują się do otaczającego ich środowiska w ciągu kolejnych pokoleń. W biosferze Ziemi można znaleźć wiele różnorodnych organizmów, których życie opiera się na oraz wodzie. Organizmy dzielą się m.in. na rośliny, zwierzęta, grzyby, protisty, archeony i bakterie. Kryteria życia w niektórych przypadkach bywają niejednoznaczne, w związku z czym, w zależności od źródła, stworzenia takie jak wirusy, wiroidy czy sztuczne życie są niezaliczane do organizmów żywych. Abiogeneza to naturalny proces życiowy zachodzący w materii nieżyjącej, np. w związkach organicznych. Wiek Ziemi wynosi ok. 4,54 mld lat, jednak najstarsze formy życia ziemskiego powstały co najmniej 3,5 mld lat temu w eoarchaiku, kiedy twardniała skorupa ziemska. Najstarszym fizycznym świadectwem istnienia życia na Ziemi jest grafit pobrany ze powstałych 3,7 mld lat temu w zachodniej Grenlandii oraz skamieniałości (ang. microbial mat) znalezionej w piaskowcu w zachodniej Australii. Wiele teorii, takich jak np. Wielkie Bombardowanie, sugeruje, że życie na Ziemi mogło istnieć jeszcze wcześniej. Odwołując się do badań z 2015 roku, życie na Ziemi mogło istnieć 4,1 mld lat temu; odwołując się jednak do innych badań, mogło istnieć już 4,25 mld lat temu, lub nawet 4,4 mld lat temu. Według jednego z badaczy, „jeśli życie na Ziemi powstało wystarczająco szybko, to może ono być powszechne we wszechświecie”. Mechanizm, dzięki któremu powstało życie na Ziemi, pozostaje nieznany, chociaż powstało wiele dotyczących go hipotez. Życie, od czasu jego powstania, rozwinęło się w wielu formach, które zostały sklasyfikowane i podzielone na jednostki zwane taksonami. Organizmy żywe mogą żyć i prosperować w wielu warunkach. Mimo to, szacuje się, że spośród 5 mld gatunków zamieszkujących Ziemię w ciągu całej jej historii, wyginęło ok. 99% gatunków. Szacuje się, że liczba obecnie żyjących na Ziemi gatunków wynosi 10–14 mln, z czego do tej pory zostało udokumentowanych 1,9 mln. Odwołując się do hipotezy panspermii, życie mikroskopijne – rozprowadzone przez meteoryty, planetoidy i inne małe ciała Układu Słonecznego – może istnieć również w innych miejscach we Wszechświecie. Mimo że znane jest nam jedynie życie istniejące na Ziemi, jest możliwe, że istnieje również życie pozaziemskie. Projekty naukowe, takie jak SETI, poszukują sygnałów radiowych w przestrzeni kosmicznej, które mogły zostać wysłane przez pozaziemskie cywilizacje. (pl)
- O sentido da vida constitui um questionamento filosófico acerca do propósito e significado da existência humana. Segundo P. Tiedemann, este questionamento demarca a "interpretação do relacionamento entre o humano e seu incrivel mundo". Há uma quantidade inumerável de possíveis respostas para "o sentido da vida", frequentemente relacionadas ou com a religião ou com a filosofia. Opiniões sobre o sentido da vida podem por si próprias se distinguir de pessoa por pessoa, bem como também pode variar no decorrer da vida de cada humano. No entanto, de uma forma mais ampliada, não existe consenso sobre tal. (pt)
- Смысл жи́зни, смысл бытия́ — философская и духовная проблема, имеющая отношение к определению конечной цели существования, предназначения человечества, человека как биологического вида, а также человека как индивидуума. Вопрос о смысле жизни также может пониматься как субъективная оценка прожитой жизни и соответствия достигнутых результатов первоначальным намерениям, как понимание человеком содержания и направленности своей жизни, своего места в мире, как проблема воздействия человека на окружающую действительность и постановки человеком целей, выходящих за рамки его жизни. В этом случае подразумевается необходимость найти ответ на вопросы:
* «Что является целью жизни?» (либо наиболее общей целью жизни человека как такового)
* «Зачем (для чего, ради кого) жить?»
* «В чём состоят жизненные ценности?» Вопрос о смысле жизни — одна из традиционных проблем философии, теологии и художественной литературы, где она рассматривается преимущественно с точки зрения определения, в чём состоит наиболее достойный для человека смысл жизни. Представления о смысле жизни складываются в процессе деятельности людей и зависят от их социального положения, содержания решаемых проблем, образа жизни, миропонимания, конкретной исторической ситуации. В благоприятных условиях человек может видеть смысл своей жизни в достижении счастья и благополучия; во враждебной среде существования жизнь может утратить для него свою ценность и смысл. Вопросы о смысле жизни люди задавали и продолжают задавать, выдвигая соперничающие между собой гипотезы, философские, теологические и религиозные объяснения. Наука в состоянии ответить с определённой долей вероятности на конкретные вопросы типа «Как именно …?», «При каких условиях …?», «Что будет, если …?», в то время как вопросы типа «В чём (что является) цель (смысл) жизни?» остаются в рамках философии и теологии. Психологические причины возникновения подобных вопросов исследуются в психологии. (ru)
- Жизнь (лат. vita) — основное понятие биологии и философии — активная форма существования материи от рождения до смерти, которая в обязательном порядке содержит в себе «»; совокупность физических и химических процессов, протекающих в организме, позволяющих осуществлять обмен веществ и деление его клеток или размножение. Приспосабливаясь к окружающей среде, живая клетка формирует всё многообразие живых организмов (вне клетки жизнь не существует, вирусы проявляют свойства живой материи только после переноса генетического материала вириона в клетку). Основной атрибут живой материи — генетическая информация, используемая для репликации. Более или менее точно определить понятие «жизнь» можно только перечислением качеств, отличающих её от нежизни. На текущий момент нет единого мнения относительно понятия жизни, однако учёные в целом признают, что биологическое проявление жизни характеризуется: организацией (высокоупорядоченное строение), метаболизмом (получение энергии из окружающей среды и использование её на поддержание и усиление своей упорядоченности), ростом (способность к развитию), адаптацией (адаптированы к своей среде), реакцией на раздражители (активное реагирование на окружающую среду), воспроизводством (все живое размножается) и эволюцией. Генетическая информация, необходимая каждому живому организму, расщепляется в нем, содержится в хромосомах, и передаётся от каждого индивидуума потомкам . Также можно сказать, что жизнь является характеристикой состояния организма. Также под словом «жизнь» понимают период существования отдельно взятого организма от момента его появления до его смерти . (ru)
- Meningen med livet är en fråga som människor funderat över i alla tider. Frågan har särskilt avhandlats av religionsstiftare och filosofer. En central följdfråga är huruvida det finns något liv efter detta. De som tror på ett sådant liv räknar ofta med att detta liv ska vara avgörande för nästa. Man kan skilja på tillvarons funktion och på dess djupare mening. Några begrepp som brukar dyka upp i svaret är kärlek, fortplantning (barn), njutning och att leva i nuet. Existentialisterna menar att vi själva får skapa en mening åt livet, och att man är vad man gör och vad man låter bli att göra. Inom konst, musik och litteratur är "de eviga frågorna" om liv, död och kärlek ständigt närvarande. Paul Gauguins kanske mest berömda målning bär titeln "Varifrån kommer vi? Vilka är vi? Vart går vi?" (sv)
- Vida é uma característica que distingue entidades físicas que têm processos biológicos, como processos de sinalização celular e autossuficiência, daquelas que não têm, seja porque tais funções cessaram (morreram), ou porque nunca tiveram tais funções e são classificadas como inanimadas. Existem várias formas de vida, como plantas, animais, fungos, protistas, arqueas e bactérias. A biologia é a ciência que estuda a vida. Atualmente não há consenso quanto à definição de vida. Uma definição popular é que os organismos são sistemas abertos que mantêm a homeostase, são compostos de células, têm um ciclo de vida, sofrem metabolismo, podem crescer, se adaptar ao ambiente, responder a estímulos, reproduzir e evoluir. Outras definições às vezes incluem formas de vida não celulares, como vírus e viroides. A abiogênese é o processo natural da vida que surge de matéria não viva, como compostos orgânicos simples. A hipótese científica predominante é que a transição de entidades não vivas para vivas não foi um evento único, mas um processo gradual e de complexidade crescente. A vida na Terra apareceu pela primeira vez há 4280 milhões de anos, logo após a formação do oceano, há 4410 milhões de anos, e não muito depois da formação da Terra, há 4540 milhões de anos. As primeiras formas de vida conhecidas são microfósseis de bactérias. A vida na Terra provavelmente descende de um mundo de RNA, embora a vida baseada em RNA possa não ter sido a primeira vida a existir. O clássico experimento de Miller e Urey, de 1952, e pesquisas semelhantes demonstraram que a maioria dos aminoácidos, os constituintes químicos das proteínas usadas em todos os organismos vivos, podem ser sintetizados a partir de compostos inorgânicos sob condições semelhantes àquelas encontradas na Terra primitiva. Moléculas orgânicas complexas ocorrem no Sistema Solar e no espaço interestelar e elas podem ter fornecido matéria-prima para o desenvolvimento da vida na Terra. Desde seus primórdios, a vida na Terra mudou seu ambiente em uma escala de tempo geológica, mas também se adaptou para sobreviver na maioria dos ecossistemas e condições. Alguns microrganismos, chamados extremófilos, prosperam em ambientes físicos ou geoquimicamente extremos que são prejudiciais à maioria das outras formas de vida na Terra. A célula é considerada a unidade estrutural e funcional da vida. Existem dois tipos de células, procarióticas e eucarióticas, ambas consistindo em citoplasma fechado por uma membrana e contendo muitas biomoléculas, como proteínas e ácidos nucleicos. As células se reproduzem por meio de um processo de divisão celular, no qual a célula-mãe se divide em duas ou mais células-filhas. No passado, houve muitas tentativas de definir o que se entende por "vida" por meio de conceitos obsoletos como força ódica, hilomorfismo, geração espontânea e vitalismo, que agora foram refutados por descobertas biológicas. Aristóteles é considerado a primeira pessoa a classificar os organismos. Mais tarde, Carl Linnaeus introduziu seu sistema de nomenclatura binomial para a classificação das espécies. Eventualmente, novos grupos e categorias de vida foram descobertos, como células e microrganismos, forçando revisões dramáticas da estrutura das relações entre os organismos vivos. Embora atualmente conhecida apenas na Terra, a vida não precisa se restringir a ela, e muitos cientistas especulam sobre a existência de vida extraterrestre. O conceito de vida artificial é definido por uma simulação de computador ou uma reconstrução feita pelo homem de qualquer aspecto da vida, que é frequentemente usada para examinar sistemas relacionados à vida natural. A morte é o término permanente de todos os processos biológicos que sustentam um organismo e, como tal, é o fim de sua vida. O termo extinção descreve a morte de um grupo ou táxon, geralmente uma espécie. Os fósseis são os restos ou vestígios preservados de organismos. (pt)
- Liv (Biota) är den egenskap som delas av alla organismer. Det finns ingen entydig definition på biologiskt liv, men olika livsformer har vissa gemensamma särdrag som karaktäriserar dem, fortplantning (reproduktion), nedärvning, reaktion på yttre stimuli samt ämnesomsättning (metabolism). Liv studeras inom ett brett spektrum av forskningsområden som på senare år har kommit att sammanfattas under beteckningen livsvetenskaper (av engelskans life sciences). Detta begrepp omfattar främst biologi och medicinsk vetenskap, men även biokemi, farmakologi och bioteknik med mera. Inom samhällsvetenskapen studeras liv inom arten människa. Virus, viroider och prioner kan endast föröka sig med hjälp av värdcellernas ämnesomsättning; i brist på egen reproduktion kan de alltså inte klassificeras som organismer. Om man bortser från dem är de minsta och enklaste livsformer man känner bakterier av släktet Mycoplasma. Det är inte lätt att avgöra den största organismen. Vissa svampmycel, liksom en del klonbildande växter, har en större biomassa än mammutträd, som i sin tur kan bli tio gånger så tunga som de största valarna. (sv)
- Життя́ (Biota) — це явище, що є сукупністю основоположних загальнобіологічних ознак (метаболізму, гомеостазу, зростання, розвитку, відповіді на подразнення, розмноження, еволюції тощо), які притаманні живим істотам та відрізняють їх від неживих предметів. Життя визначається як стан існування матерії, найвизначнішими рисами якого є обмін речовин, та самовідтворення. Вивчення властивостей життя здійснює наука біологія, яка покликана з'ясувати ґрунтовні закони його існування та безперервності у часі. Життя — це спосіб існування дієвих настанов з улаштування матерії. Якщо такі закладені приписи виконуються — тоді цей перебіг подій називається життєдіяльністю. Життю не обов'язково придатні: метаболізм, гомеостаз, ріст, розвиток, відповідь на подразнення, розмноження, еволюція на певному відрізку існування. Наприклад, заморожені організми, віруси поза клітинами, насіння до пророщення не мають цих властивостей, але обов'язково містять у собі вказівки до їх виконання, за сприятливих умов. Життя на Землі з'явилось приблизно 3,8 млрд років тому. Існує кілька припущень виникнення земного життя, з яких найбільш розповсюдженою є гіпотеза самозародження. Припускається, що перші організми були побудовані винятково на основі РНК — гіпотеза світу РНК — без участі ДНК та білків, які розвинулись згодом впродовж еволюції. Єдина відома на сьогодні форма життя ґрунтується на полімерах чотиривалентного карбону, де діяльну частину становлять білки, структурну та енергетичну — вуглеводи та жири, відтворювальну — нуклеїнові кислоти. Живі організми разом із середовищем їх існування утворюють складні устрої — екосистеми, які у планетарному вимірі об'єднуються у біосферу із широтною та висотною зональностями. На сьогоднішній день (2020-і), відомою є лише одна біосфера — земна. Передбачається можливість існування біосфер на інших дуже далеких планетах. Термін життя у різних значеннях вживається у філософії та релігії, які, зокрема, стосуються тлумачень буття, свідомості, сенсу життя, сутність Бога або Богів, душі, життя після смерті та інше. (uk)
- Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, що має відношення до визначення мети існування, призначення людства, людини як біологічного виду, одне з основних світоглядних понять, що має величезне значення для духовно-морального становлення особистості. Питання про сенс життя також може розумітися як суб'єктивна оцінка прожитого життя та відповідності досягнутих результатів початковим намірам, як розуміння людиною змісту та спрямованості свого життя, свого місця у світі, як проблема впливу людини на навколишню дійсність та постановки людиною цілей, що виходять за рамки її життя. У цьому випадку мається на увазі необхідність знайти відповідь на питання:
* «У чому полягають життєві цінності?»;
* «Що є метою життя?» (Або найбільш спільною метою життя людини як такої, людини взагалі);
* «Навіщо (Для чого) мені жити?». Питання про сенс життя — одна з традиційних проблем філософії, теології та художньої літератури, де воно розглядається переважно з точки зору визначення того, у чому полягає найгідніший людини сенс життя. Уявлення про сенс життя складаються в процесі діяльності людей і залежать від їхнього соціального становища, , способу життя, світорозуміння, конкретної історичної ситуації. У сприятливих умовах людина може бачити сенс свого життя у досягненні щастя і ; у ворожому середовищі існування життя може втратити для неї свою цінність і сенс. Питання про сенс життя люди ставили і ставлять досі, висуваючи конкуруючі між собою гіпотези, філософські, теологічні та релігійні пояснення. Отримані відповіді на ці питання формували науку. У даний момент наука в змозі відповісти з певною часткою достовірності на конкретні запитання на кшталт «Як саме…?», «За яких умов…?», «Що буде, якщо…?». Ненауково поставлені запитання, типу «У чому (що є) мета (сенс) життя?», «Навіщо мені жити?» залишаються в рамках тільки філософії і теології. Біологічні основи виникнення подібних питань досліджуються в психології. (Див. також Суїцид). Окремо можна помітити, що в рамках психології запитання «Яка мета життя людини взагалі?» може бути вивчене (і вивчається), оскільки психологія оперує поняттями «мета», «людина» і «життя». (uk)
- 生命的意义或人生的意义与一般生活或存在的意义有关。从广义的意义上说，包括宇宙中生命本身的目的性的意义问题。从狭义上讲，它探究的是生物和社会文化的演变中，特别是探究智人可能意义的问题。从狭义上讲，它研究的是「对人与他的世界的关系的解释」。 这个概念通过许多相关问题体现出来，例如：“我为何在此”、“什么是生命？”、“生命的真谛是什么？”。在历史长河中，它也是哲学，科学，形上學以及神学一直所思索的主题。前人在不同的文化环境与意识形态背景下也给出了很多的多元化推测。不同文化与不同的人对这一问题的看法也各不相同。 这一问题经常与哲学、宗教及科学对存在、、意识与幸福的思索和探求交织在一起，还会涉及诸如符号象征、本体论、價值觀、目的論、伦理、善惡、自由意志、神的存在性、神的概念、灵魂及死后生命等概念。科学在这一问题上的贡献主要集中在描述有关万物的相关经验事實。科学还研究并为追求幸福和相关的提供建议。其另一种人文主义的表述为“我的生命意义是什么？” (zh)
- 生命是一种特征，物质存在的一种活跃形式。目前对于生命的定义在学术界还无共识，较流行的定义是一类维持体内平衡、具有生命周期和稳定的物质和能量代谢现象、能对刺激做反应、能进行自我复制或和繁殖、进化的半开放物质系统。由细胞组成，能够成长、适应环境。其他定义有时包括非细胞生命形式，如病毒和类病毒。 生命是生物学的基本概念，而生物学是研究生命的科学。生命具有（如信号传递和）的物理实体与那些没有生物进程的实体区分开来。如果生物过程的功能已经停止（死亡），或者它们从来没有这样的功能则会被归类为无生命。 生命包含所有“生物的特性”，生命个体一定会经历出生、成长、衰老和死亡。生命种群则在一代代个体的更替中经过自然选择发生进化以适应环境。生物學則是以研究生命為中心的科學。 生命的最小單位是生物，生物是由一個或多個細胞組成，能够新陳代謝，維持恆定性，可以成長，回应刺激，可以繁殖甚至演化，以適應外界環境，繼續繁殖并產生後代。生命以各种形式存在，如植物、动物、真菌、原生生物、古菌和细菌。在地球的生物圈內可以找到許多不同的生物，在這些生物中都有共同的特徵，都是由以和水為基礎的細胞構成，有其組織以及可以遺傳的基因資訊。 生命起源是生命从非生物物质（如简单的有机化合物）中产生的。普遍的科学假设是，从非生物到生物的转变不是一个单一的事件，而是一个逐渐增加复杂性的过程。地球上的生命最早出现在42.8亿年前，在44.1亿年前海洋形成后不久，在45.4亿年前地球形成后不久。 當時是始太古代，冥古宙熔化的地殼已經固化。已知最早的生命形式是细菌的微化石。研究人员普遍认为，目前地球上的生命来自于RNA世界 尽管基于RNA的生命可能不是第一种存在的生命。地球上最早的生物證據是在西格陵蘭發現的37億年前變質岩中的生物物質石墨，及西澳洲34.8億年前砂岩中的远古生物化石。不過很多研究推測地球在更早之前就已有生命。根據其中一種研究，可能在42.5億年前就已有生命，另一個研究則認為是44億年前。目前仍不確定地球上產生生命的機制，不過已有許多的生命起源假說。生命形成後，變成許多不同的形式，生物學家則將其分類成許多分類單元的體系。生命可以在許多不同的條件下生存。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La cuestión del sentido de la vida ha llevado a distintas interrogaciones sobre el objetivo y el significado de la vida, o de la existencia más en general, o del Universo, de manera que surgen preguntas como ¿por qué estamos aquí?, ¿de dónde venimos? o ¿a dónde vamos? a lo largo de la historia, y en todas las civilizaciones. (es)
- La domanda sul senso della vita è un tema ricorrente nella filosofia e nella psicologia, oltre che in letteratura, poesia e altre forme espressive. (it)
- 生命（せいめい、英: life、羅: vita ウィータ）とは一般に生物及び生命体が生きていくための根源的な力。ここでは幅広く意味を持つ生命について詳しく解説する。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 생명 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 생명(生命) 또는 삶은 생물이 태어나서 죽기 전까지의 과정 및 상태를 말하나 학술적으로 생과 사의 경계는 확실치 않아 계속 논쟁 중이다. 생물 분류의 계급의 주요 8개 순위. 사소한 중간 순위는 표시하지 않음. 밑으로 갈수록 더 좁은 범위의 계급. (ko)
- 人生の意義（じんせいのいぎ、英語: meaning of life）または人生の意味とは、人生に目的や意味はあるのか、あるとすればそれはいかなるものなのかという問いである。生きる意味、生きがい、レゾンデートル（フランス語: raison d'être）ともいう。 「」も参照 人生の意義については医療科学、精神医学、心理学等といった側面から、さまざまな答えと議論がなされている。 (ja)
- Sens życia – istota i cel ludzkiej egzystencji, powołanie człowieka (zob. osoba), to, co uzasadnia trud życia i czyni je wartym przeżycia. Pytanie o sens życia jest jednym z podstawowych zagadnień różnych systemów filozoficznych i religijnych, a odpowiedź na nie, jak się uznaje, zawiera całą mądrość ludzkości. Pojęcie to odwołuje się do transcendentnego widzenia świata jako drogi. Często podlega ostrej krytyce, szczególnie w środowisku filozofów analitycznych (zob. Józef Maria Bocheński). (pl)
- 生命的意义或人生的意义与一般生活或存在的意义有关。从广义的意义上说，包括宇宙中生命本身的目的性的意义问题。从狭义上讲，它探究的是生物和社会文化的演变中，特别是探究智人可能意义的问题。从狭义上讲，它研究的是「对人与他的世界的关系的解释」。 这个概念通过许多相关问题体现出来，例如：“我为何在此”、“什么是生命？”、“生命的真谛是什么？”。在历史长河中，它也是哲学，科学，形上學以及神学一直所思索的主题。前人在不同的文化环境与意识形态背景下也给出了很多的多元化推测。不同文化与不同的人对这一问题的看法也各不相同。 这一问题经常与哲学、宗教及科学对存在、、意识与幸福的思索和探求交织在一起，还会涉及诸如符号象征、本体论、價值觀、目的論、伦理、善惡、自由意志、神的存在性、神的概念、灵魂及死后生命等概念。科学在这一问题上的贡献主要集中在描述有关万物的相关经验事實。科学还研究并为追求幸福和相关的提供建议。其另一种人文主义的表述为“我的生命意义是什么？” (zh)
- معنى الحياة الفلسفي هو سؤال فلسفي يتساءل عن أهمية الحياة أو الوجود بشكل عام. يمكن أيضا التعبير عنه بعدة صيغ، كـ"لماذا نحن هنا؟"، "ما الفائدة من الحياة؟" وماالغرض من الوجود؟"، وهو محور التكهنات الفلسفية والعلمية واللاهوتية خلال التاريخ، هناك كم كبير من الأجوبة المقترحة من قبل خلفيات وأيديولوجية مختلفة. معنى الحياة يلعب دوراً هاماً في المفاهيم الفلسفية والدينية الوجودية، والعلاقات الاجتماعية، والوعي، والسعادة، وفي العديد من القضايا الأخرى، مثل المعاني الرمزية، الأنطولوجيا، القيم، والأهداف، الأخلاق، الخير والشر، الإرادة الحرة، وجود إله واحد أو عدة آلهة، المفاهيم عن الله، الروح، الآخرة. (ar)
- الحياة، تشير إلى الخاصية التي تميز الكيانات المادية ذات العمليات الحيوية، مثل تأشير الخلية والاكتفاء الذاتي، من تلك التي لا تتمتع بذلك لأسباب قد يكون منها توقف هذه الوظائف (الموت) أو عدم امتلاكها هذه الوظائف أساسًا (جماد). تتنوع أشكال الحياة بين النباتات والحيوانات والفطريات والطلائعيات والعتائق والبكتيريا، ويدعى العلم الذي يدرس الحياة علم الأحياء (البيولوجيا). يشير الموت إلى الانتهاء الدائم لجميع العمليات الحيوية التي تبقي على الكائن الحي، وبالتالي نهاية حياته. يصف مصطلح الانقراض، زوال مجموعة أو صنف، أو نوع غالبًا. تتمثل الحفريات ببقايا الكائنات المحفوظة أو آثارها. (ar)
- El sentit de la vida és l'explicació que intenten donar la filosofia o la religió al perquè de l'existència, responent a interrogants com la finalitat de l'ésser humà, el valor de la vida o la seva direcció. Constitueix la pregunta bàsica d'aquestes dues disciplines i s'aplica usualment només a la vida de l'home, ja que és l'única espècie que sembla tenir consciència i un autoconcepte prou desenvolupat com per voler trobar un sentit a la pròpia presència al món, lligat a una teleologia. (ca)
- La vida és el període intermedi entre el naixement i la mort, tot i que no té una definició simple exacta, en part perquè el terme és sovint usat d'una manera molt oberta i amb ambigüitat, com en els conceptes vida eterna, , o vida extraterrestre. Aquest article es refereix al significat de la paraula en les ciències de la vida. Es considera la vida el primer dret humà, al qual se supediten tots els altres. Els éssers vius són els objectes que tenen processos biològics automantinguts, i tots els altres objectes són éssers inanimats. (ca)
- Otázka po smyslu života znamená problém cíle lidského snažení nebo přístupu jednotlivce. V širším kontextu můžeme tento problém formulovat jako soubor otázek jako:
* Jaký má můj život smysl či cíl?Odkud pocházíme? Kdo jsme? Kam směřujeme? Obraz Paula Gaugina.
* Jaký má život celkově (život na Zemi) smysl?
* Proč jsme všichni tady (jaký je náš smysl/úděl na Zemi)?
* Co je mým posláním (jaká je moje životní role?)?
* Proč bych se měl/a nadále snažit žít?
* Co bych po sobě chtěl/a zanechat? (cs)
- Život je víceznačné slovo, které v biologii znamená charakteristiku všech jsoucen či organismů, schopných zejména látkové výměny, reprodukce a rozmnožování, případně evoluce, která tedy považujeme za živá. Jiná definice chápe život jako soubor a sebeudržovacích procesů v těle určitého organismu, které zajišťují například látkovou výměnu, dráždivost nebo reprodukci. Život může také znamenat souborný celek, tvořený všemi živými organismy v celé historii Země. Ta část planety Země, kde se živé organismy vyskytují, se nazývá biosféra. (cs)
- Η ζωή είναι το χαρακτηριστικό που διακρίνει τα φυσικά σώματα που διαθέτουν βιολογικές διεργασίες, όπως κυτταρική επικοινωνία και μηχανισμούς αυτοσυντήρησης, από αυτά που δεν έχουν, είτε επειδή οι λειτουργίες αυτές έχουν διακοπεί (έχουν πεθάνει), είτε επειδή δεν τις είχαν ποτέ και θεωρούνται άψυχα. Υπάρχει ποικιλία μορφών ζωής, όπως φυτά, ζώα, μύκητες, πρώτιστα, αρχαία, και βακτήρια. Τα κριτήρια ταξινόμησης δεν είναι πάντα ευδιάκριτα και ίσως αναφέρονται σε ιούς, ιοειδή, ή ενδεχόμενη συνθετική ζωή ως "ζωντανά". Η βιολογία είναι η επιστήμη που ασχολείται με τη μελέτη της ζωής. (el)
- Leben ist ein Sammelbegriff für eine Vielzahl materieller Erscheinungen (Systeme) in der Natur, die sich in einem ständigen, geregelten Austausch von Energie, Materie und Informationen befinden. Diese Prozesse werden je nach Betrachtungsweise als unterschiedliche reale oder zugeschriebene Eigenschaften beschrieben, die sich unverwechselbar von der unbelebten Umwelt unterscheiden. Über diese Eigenschaften und ihre Entstehung oder ihren Umfang – ob selbst erhaltend und organisierend oder von göttlichen Kräften geschaffen und gelenkt – besteht allerdings keine Einigkeit, weder innerhalb der Wissenschaften noch unter Philosophen oder in den Religionen. (de)
- Vivo estas karakterizaĵo kiu karakterizas fizikajn unuojn kiuj havas biologiajn procezojn (kiaj signalado kaj memeltenaj procezoj) disde tiuj kiuj ne tion havas, ĉu tiaj funkcioj jam ĉesis (morto), aŭ ĉar al ili mankas tiaj funkcioj kaj estas klasifikitaj kiel senvivaj. Biologio estas scienco kiu okupiĝas pri la studo de vivo, kvankam ankaŭ multaj aliaj sciencoj estas koncernataj. (eo)
- Die Frage nach dem Sinn des Lebens steht im Kontext der Einordnung von etwas in einen größeren Kontext des Lebens bzw. Universums. So geht es auf der individuellen Ebene um die Einordnung einzelner Handlungen oder Erfahrungen („welchen Sinn hat das für mich?“) in den Kontext meines gesamten Lebens, auf der sozialen und ökologischen Ebene um die „Deutung des Verhältnisses, in dem der Mensch zu seiner Welt steht“, im Kontext der biologischen und sozio-kulturellen Evolution um die Einordnung/Sinngebung des Homo sapiens sowie im weitesten Sinn um die Frage nach einer zweckgerichteten (teleologischen) Bedeutung des Lebens im Universum an sich. In einem metaphysischen bzw. religiösen Kontext wird gegebenenfalls noch nach der Sinngebung des gesamten Universums („Warum ist überhaupt etwas und nich (de)
- Bizia ezaugarri bereizgarri bat da, berezko iraupen eta garapen-prozesuak dituzten eta ez dituzten izakiak bereizten dituena. Berezko iraupen eta garapen-prozesu hauen artean daude haztea, ugalketa, homeostasia eta metabolismoa. Gainera, izaki bizidunak karbonoa duten molekula organikoz daude denak osatuak. Izaki bizidun mota ugari daude, hala nola landareak, animaliak, onddoak, protistoak, bakterioak eta arkeobakterioak. Definitzeko irizpideak anbiguoak izan daitezke batzuetan, eta beste izaki batzuk biziduntzat jo daitezke, hala nola birusak, biroideak eta bizi sintetikoa. (eu)
- Bizitzaren zentzua existentziak edo bizitzak duen esanahiaren eta helburuaren inguruko galdera filosofiko bat da. Hari lotutako galderak honakoak izaten dira:
* Zein da bizitzaren zentzua?
* Zergatik gaude hemen?
* Zein da existentziaren xedea?
* Zer da bizitza? Galdera horietarako hamaika erantzun proposatu izan dira historian zehar, oinarri kultural eta ideologiko askotatik. Bizitzaren zentzuaren bilaketak gogoeta filosofiko, zientifiko, teologiko eta metafisiko asko sortu ditu. Herri eta kultura bakoitzak erantzun desberdina eman diote galderari. (eu)
- La vida (del latín: vita) es un sistema químico que utiliza energía para evitar alcanzar el equilibrio químico. Desde la biología, se suelen enumerar una serie de características que distinguen a los seres vivos del resto de las realidades naturales, como la capacidad de organización, crecimiento, metabolismo, respuesta a estímulos o reproducción. La evidencia sugiere que ha existido vida en la Tierra al menos desde hace 3770-4280 millones de años y se estima que surgió hace 4350 millones de años. (es)
- Life is a quality that distinguishes matter that has biological processes, such as signaling and self-sustaining processes, from that which does not, and is defined by the capacity for growth, reaction to stimuli, metabolism, energy transformation, and reproduction. Various forms of life exist, such as plants, animals, fungi, protists, archaea, and bacteria. Biology is the science that studies life. (en)
- Staid ina mbaineann orgánaigh feidhm as ábhair ón timpeallacht trína bpróisis meitibileachta, chun fás, a gcórais feidhmiúcháin a choinneáil, a struchtúir a dheisiú, agus iad féin a atáirgeadh. Tá gach foirm bheatha ar Domhan bunaithe ar aigéid núicléasacha, DNA (aigéad dí-oscairibeanúicléasach) nó RNA (aigéad ribeanúicléasach), a iompraíonn an t-eolas géiniteach dúchasach. Tuigtear gur thosaigh an bheatha ar Domhan timpeall 3,500-3,800 milliún bliain ó shin i bhfoirm baictéar simplí faoi chúinsí ina raibh comhábhair bhunúsacha ábhair orgánaigh (meatán, amóinia, hidrigin is galuisce) i láthair san atmaisféar bunaidh. De réir a chéile tharla éabhlóid cheimiceach do na ceimiceáin seo le fuinneamh ó sholas na Gréine is stoirmeacha leictreacha, agus chuingrigh siad i móilíní níos casta gur thá (ga)
- Hidup itu ciri yang membedakan yang memiliki proses biologis (yaitu organisme hidup) dengan objek fisik yang tidak memilikinya, baik karena fungsi-fungsi tersebut telah berhenti (karena telah mati) atau karena mereka tidak pernah memiliki fungsi tersebut dan diklasifikasikan sebagai benda mati. Ilmu yang berkaitan dengan studi tentang kehidupan adalah biologi. "CANDRA" (in)
- Makna kehidupan atau arti kehidupan (bahasa Inggris: the meaning of life) adalah persoalan yang berkaitan dengan signifikansi kehidupan atau keberadaan secara umum (eksistensi). Persoalan tentang makna kehidupan sering diungkapkan dalam berbagai pertanyaan seperti "Mengapa kita ada di sini?", "Untuk apa hidup ini?", dan "Apa tujuan hidup ini?" Sepanjang sejarah, makna kehidupan telah lama menjadi bahan perdebatan dan spekulasi secara filosofis, ilmiah, teologis dan metafisik. Berbagai kebudayaan dan ideologi memiliki jawabannya masing-masing untuk pertanyaan-pertanyaan tersebut. (in)
- La vie est un phénomène naturel observé uniquement sur Terre. La vie se manifeste à travers des structures matérielles appelées organismes vivants, ou êtres vivants, reconnaissables par la grande complexité de leur structure interne et leur activité autonome. Certains théoriciens n'excluent pas d'adopter des définitions pouvant inclure des formes mécaniques ou électromécaniques, et même des formes créées par l'homme en dehors de tout processus reproductif naturel (« vie artificielle » ou cellule artificielle). (fr)
- L'expression sens de la vie désigne l'interrogation sur l'origine, la nature et la finalité de la vie ou plus généralement de l'existence, en particulier de l'existence humaine. Cette interrogation métaphysique se trouve souvent posée sous la forme d'une série de questions : « qui sommes-nous ? », « d'où venons-nous ? », « où allons-nous ? », « pourquoi sommes-nous ici-bas ? »… Au cours de l'histoire, dans les cultures humaines, de nombreux courants religieux, intellectuels, philosophiques, artistiques ou scientifiques se sont emparés de ces questions pour les traiter chacun à leur manière, donnant lieu à autant d'approches et de réponses différentes, même contradictoires. (fr)
- La vita è l'insieme delle caratteristiche degli esseri viventi che manifestano processi biologici come l'omeostasi, il metabolismo, la riproduzione e l'evoluzione. La biologia, ovvero la scienza che studia la vita, ha portato a riconoscerla come proprietà emergente di un sistema complesso che è l'organismo vivente. L'idea che essa sia supportata da una «forza vitale» è stato argomento di dibattito filosofico, che ha visto contrapporsi i sostenitori del meccanicismo da un lato e dell'olismo dall'altro, circa l'esistenza di un principio metafisico in grado di organizzare e strutturare la materia inanimata. La comunità scientifica non concorda ancora su una definizione di vita universalmente accettata, evitando ad esempio di qualificare come organismo vivente i sistemi come virus o viroidi. (it)
- 삶의 의미( - 意味, 영어: meaning of life), 즉 "삶의 의미란 무엇인가?"라는 질문에 대한 답은 일반적으로 인생 또는 실존의 목적과 의의(意義)를 다루는 철학적 의제를 구성한다. 이와 관련된 다른 질문들로는 "우리는 왜 여기에 있는가?", "삶이란 무엇인가?", "존재의 목적은 무엇인가?" 같은 것들이 있다. 역사적으로 이 문제는 많은 철학적, 과학적, 신학적, 형이상학적 고찰의 대상이 되었고, 다양한 문화와 이데올로기를 기반으로 하는 수많은 답변들이 존재한다. 삶의 의미에 대한 대답은 실존, 사회적 유대, 의식, 행복 등에 대한 철학적 종교적 사색과 과학적 탐구로부터 보통 이끌어낸다. 또한, , 존재론, 가치, 목적, 윤리, 선과 악, 자유의지, 신에 대한 개념, 신의 존재 여부, 영혼, 사후세계 등의 문제와도 연관되어 있다. (ko)
- Leven is een complex van eigenschappen en functies van georganiseerde wezens, die hun bestaan in stand houden door middel van processen zoals interne regulatie, stofwisseling en voortplanting. Bekende vormen van leven zijn onder meer planten, dieren, schimmels, algen en bacteriën. De wetenschap die zich bezighoudt met de bestudering van levende wezens en levensverschijnselen, heet biologie. (nl)
- De zin van het leven is een diepere betekenis waar het bestaan mee beladen zou zijn volgens bepaalde visies. Het concept stelt de waarde van de periode tussen geboorte en dood centraal, en eventueel ook het spiritueel bestaan dat de lichamelijke dood overstijgt. De vraag naar de aard van de zin van het leven is een van de centrale vragen binnen de filosofie. Ook de meeste religies proberen deze vraag te beantwoorden. Volgens verschillende religieuze en metafysische theorieën overstijgt het wezen van het bestaan de fysieke wereld. (nl)
- O sentido da vida constitui um questionamento filosófico acerca do propósito e significado da existência humana. Segundo P. Tiedemann, este questionamento demarca a "interpretação do relacionamento entre o humano e seu incrivel mundo". (pt)
- Życie (gr. βίος, bios) w biologii ma dwie, związane ze sobą definicje: 1.
* zespół procesów życiowych – swoistych, wysoko zorganizowanych funkcjonalnie (w cykle i sieci), przemian fizycznych i reakcji chemicznych, zachodzących w otwartych termodynamicznie, wyodrębnionych z otoczenia układach fizycznych (zawierających zawsze kwasy nukleinowe i białka, według stanu współczesnej wiedzy), zbudowanych morfologicznie (o hierarchicznej strukturze), składających się z jednej lub wielu komórek (organizmach, osobnikach) oraz swoistych zjawisk biologicznych, zachodzących z udziałem tych organizmów – istniejący na Ziemi, a być może też na innych planetach 2.
* właściwość pewnych układów fizycznych (→ organizmów), w których zachodzą procesy życiowe. (pl)
- Vida é uma característica que distingue entidades físicas que têm processos biológicos, como processos de sinalização celular e autossuficiência, daquelas que não têm, seja porque tais funções cessaram (morreram), ou porque nunca tiveram tais funções e são classificadas como inanimadas. Existem várias formas de vida, como plantas, animais, fungos, protistas, arqueas e bactérias. A biologia é a ciência que estuda a vida. Atualmente não há consenso quanto à definição de vida. Uma definição popular é que os organismos são sistemas abertos que mantêm a homeostase, são compostos de células, têm um ciclo de vida, sofrem metabolismo, podem crescer, se adaptar ao ambiente, responder a estímulos, reproduzir e evoluir. Outras definições às vezes incluem formas de vida não celulares, como vírus e vir (pt)
- Смысл жи́зни, смысл бытия́ — философская и духовная проблема, имеющая отношение к определению конечной цели существования, предназначения человечества, человека как биологического вида, а также человека как индивидуума.
* «Что является целью жизни?» (либо наиболее общей целью жизни человека как такового)
* «Зачем (для чего, ради кого) жить?»
* «В чём состоят жизненные ценности?» (ru)
- Liv (Biota) är den egenskap som delas av alla organismer. Det finns ingen entydig definition på biologiskt liv, men olika livsformer har vissa gemensamma särdrag som karaktäriserar dem, fortplantning (reproduktion), nedärvning, reaktion på yttre stimuli samt ämnesomsättning (metabolism). (sv)
- Meningen med livet är en fråga som människor funderat över i alla tider. Frågan har särskilt avhandlats av religionsstiftare och filosofer. En central följdfråga är huruvida det finns något liv efter detta. De som tror på ett sådant liv räknar ofta med att detta liv ska vara avgörande för nästa. Man kan skilja på tillvarons funktion och på dess djupare mening. Några begrepp som brukar dyka upp i svaret är kärlek, fortplantning (barn), njutning och att leva i nuet. Existentialisterna menar att vi själva får skapa en mening åt livet, och att man är vad man gör och vad man låter bli att göra. (sv)
- Жизнь (лат. vita) — основное понятие биологии и философии — активная форма существования материи от рождения до смерти, которая в обязательном порядке содержит в себе «»; совокупность физических и химических процессов, протекающих в организме, позволяющих осуществлять обмен веществ и деление его клеток или размножение. Приспосабливаясь к окружающей среде, живая клетка формирует всё многообразие живых организмов (вне клетки жизнь не существует, вирусы проявляют свойства живой материи только после переноса генетического материала вириона в клетку). Основной атрибут живой материи — генетическая информация, используемая для репликации. (ru)
- Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, що має відношення до визначення мети існування, призначення людства, людини як біологічного виду, одне з основних світоглядних понять, що має величезне значення для духовно-морального становлення особистості.
* «У чому полягають життєві цінності?»;
* «Що є метою життя?» (Або найбільш спільною метою життя людини як такої, людини взагалі);
* «Навіщо (Для чого) мені жити?». (uk)
- 生命是一种特征，物质存在的一种活跃形式。目前对于生命的定义在学术界还无共识，较流行的定义是一类维持体内平衡、具有生命周期和稳定的物质和能量代谢现象、能对刺激做反应、能进行自我复制或和繁殖、进化的半开放物质系统。由细胞组成，能够成长、适应环境。其他定义有时包括非细胞生命形式，如病毒和类病毒。 生命是生物学的基本概念，而生物学是研究生命的科学。生命具有（如信号传递和）的物理实体与那些没有生物进程的实体区分开来。如果生物过程的功能已经停止（死亡），或者它们从来没有这样的功能则会被归类为无生命。 生命包含所有“生物的特性”，生命个体一定会经历出生、成长、衰老和死亡。生命种群则在一代代个体的更替中经过自然选择发生进化以适应环境。生物學則是以研究生命為中心的科學。 生命的最小單位是生物，生物是由一個或多個細胞組成，能够新陳代謝，維持恆定性，可以成長，回应刺激，可以繁殖甚至演化，以適應外界環境，繼續繁殖并產生後代。生命以各种形式存在，如植物、动物、真菌、原生生物、古菌和细菌。在地球的生物圈內可以找到許多不同的生物，在這些生物中都有共同的特徵，都是由以和水為基礎的細胞構成，有其組織以及可以遺傳的基因資訊。 (zh)
- Життя́ (Biota) — це явище, що є сукупністю основоположних загальнобіологічних ознак (метаболізму, гомеостазу, зростання, розвитку, відповіді на подразнення, розмноження, еволюції тощо), які притаманні живим істотам та відрізняють їх від неживих предметів. Життя визначається як стан існування матерії, найвизначнішими рисами якого є обмін речовин, та самовідтворення. Вивчення властивостей життя здійснює наука біологія, яка покликана з'ясувати ґрунтовні закони його існування та безперервності у часі. (uk)
|