| dbo:abstract
|
- قارورة ليدن هي أول نبيطة لحفظ الطاقة داخل الدوائر الكهربائية تم اختراعها وكان ذلك في عام 1745 وتتكون القارورة من قارورة زجاجية تحفظ الماء بداخلها ويخترق الماء مسمار عبر فتحة ضيقة في القارورة فإذا وصل المسمار نحو شحنة كهربية ساكنة ثم بعد ذلك فصل عنها تحفظ لفترة داخل القارورة ومن هنا جاءت تسمية المكثف لإنه من الأجهزة الأولى كانت تحفظ الطاقة بهيئة سائلة، ورغم اختفاء تلك الأجهزة إلا أن الاسم ظل كما هو.
* مرطبانات ليدن هي الأسلاف الأوائل لما نعرفه اليوم بالمكثفات الكهربائية. حيث تم اكتشاف ظاهرة تكثيف الكهرباء في عام 1745م، على يد الباحث الألماني أيوالد.جـ. فون كلايست Ewald G. von Kleist، وكان ذلك بالصدفة، خلال إحدى تجاربه حول ظاهرة الكهرباء التي كانت تعتبر ظاهرة غريبة في تلك الفترة. تُنسب تسمية هذا الجهاز البسيط إلى جامعة «لايدن» الهولندية التي ساهمت في انتشارها في العالم. معرفة طريقة عمله تساعد على استيعاب طريقة عمل جهاز ميثارنيثا التي ابتكرها بول بومان. (ar)
- L'ampolla de Leiden és un giny simple que pot emmagatzemar electricitat estàtica en gran quantitats. Va ser coinventat de manera independent per Ewald Georg von Kleist el 1745 i per Pieter van Musschenbroek el 1746. Va ser la primera forma de condensador. Aquest invent va ser utilitzat per portar a terme molts experiments amb electricitat de l'època. El seu descobriment va tenir una importància cabdal a l'estudi de l'electricitat en facilitar als investigadors una manera més còmoda, senzilla i compacta d'emmagatzemar càrrega elèctrica. (ca)
- Leidenská láhev (starším pravopisem Leydenská láhev) je první záměrně konstruovaný kondenzátor, který především v 18. století sloužil jako zásobník elektrického náboje při experimentech s elektřinou. Název získala láhev podle univerzity v Leidenu v Nizozemsku, kde s ní experimentoval v roce 1746 Pieter van Musschenbroek. Nezávisle ji ale vytvořil o rok dříve německý fyzik . Původně se jednalo o skleněnou nádobu naplněnou vodou, do níž byl zaveden kovový drát procházející zátkou. Voda tvořila jednu elektrodu kondenzátoru, sklo sloužilo jako dielektrikum. Druhou elektrodou byla ruka držící láhev při experimentech. Později byla konstrukce upravena. Vnější i vnitřní povrch skleněné nádoby byl polepen vodivým materiálem, sklo nadále sloužilo jako dielektrikum, které oba polepy oddělovalo. Z vnitřního polepu vedl hrdlem láhve ven vodič, zakončený kovovou koulí. Leydenské lahve se obvykle nabíjely elektrostatickou indukcí. Dvě tyto lahve je možno vidět v Klášteře Teplá. (cs)
- Φιάλη του Λέιντεν ή Λουγδουνική λάγηνος ονομάζεται συσκευή αποθήκευσης ηλεκτρικού φορτίου που βασίζεται στην αρχή λειτουργίας του πυκνωτή. Η συσκευή επινοήθηκε ανεξάρτητα από τον Γερμανό κληρικό (Ewald Georg von Kleist) και τον Ολλανδό επιστήμονα (Pieter van Musschenbroek) του πανεπιστημίου του Λέιντεν, το 1745. Αποτελείται από ένα γυάλινο δοχείο (βάζο) που φέρει επένδυση εσωτερικά και εξωτερικά με μεταλλικά φύλλα (αρχικά ψευδαργύρου), τα οποία διακόπτονται σε επαρκή απόσταση από το στόμιο του δοχείου, ώστε να μην σχηματίζεται σπινθήρας. Ένα αγώγιμο στέλεχος διαπερνά το πώμα του δοχείου, και έρχεται σε επαφή με την εσωτερική επένδυση. Η φιάλη του Λέιντεν επομένως είναι ένας πυκνωτής με οπλισμούς τα δύο μεταλλικά φύλλα, και διηλεκτρικό τα τοιχώματα του γυάλινου δοχείου. Η φιάλη του Λέιντεν έχει αναλογικά με το μέγεθός της πολύ μικρή χωρητικότητα, αλλά παρουσιάζει αντοχή σε πολύ υψηλές τιμές δυναμικού (διαφορά τάσης). Χρησιμοποιείται σε πειράματα στατικού ηλεκτρισμού ως αποθήκη φορτίου. (el)
- La botelo de Leiden aŭ lejdena botelo, estas elektra ilo realigita kun botelo de vitro kiu permesas stoki elektrajn ŝargojn. Historie la botelo de Lejdeno estis la unua tipo de elektra kondensilo / kondensatoro. (eo)
- Die Leidener Flasche, auch Kleistsche Flasche, Kondensationsflasche oder Flaschenkondensator ist eine frühe historische Bauform eines elektrischen Kondensators. Der Aufbau besteht aus einem Glasgefäß, beispielsweise einer Flasche, an welchem auf der Innen- und Außenseite voneinander elektrisch isolierte Metallbeläge, beispielsweise zwei Metallfolien, angebracht sind. Das Glas stellt den Isolator zwischen den beiden Metallbelägen dar, die beiden Metallbeläge sind die Elektroden eines Kondensators. Durch den Aufbau und die verwendeten Materialien wie Glas oder Keramik mit hoher Durchschlagsfestigkeit besitzen Leidener Flaschen im Regelfall eine hohe Spannungsfestigkeit, die bis in den Bereich der Hochspannung geht. Da das zur Verfügung stehende Volumen der Flasche dabei nur unzureichend ausgenutzt wird, ist die elektrische Kapazität im Vergleich zu heute üblichen Kondensatorbauformen wie den Keramikkondensatoren oder Folienkondensatoren nur gering. Leidener Flaschen sind durch im Aufbau optimierte Bauformen abgelöst und haben keine wesentliche Bedeutung mehr. Sie werden der Einfachheit im Aufbau wegen als didaktisches Demonstrationsobjekt im Bereich der Ausbildung eingesetzt, ebenso bei Nachbauten von historischen elektrischen Geräten. (de)
- Leyden ontzia edo leyden botila beirazko ontzi edo botila batekin egindako gailu elektriko bat da, karga elektrikoak metatu eta gordetzea ahalbidetzen duena. Historiako lehenengo kondentsadore elektrikoa izan zen. (eu)
- A Leyden jar (or Leiden jar, or archaically, sometimes Kleistian jar) is an electrical component that stores a high-voltage electric charge (from an external source) between electrical conductors on the inside and outside of a glass jar. It typically consists of a glass jar with metal foil cemented to the inside and the outside surfaces, and a metal terminal projecting vertically through the jar lid to make contact with the inner foil. It was the original form of capacitor (also called a condenser). Its invention was a discovery made independently by German cleric Ewald Georg von Kleist on 11 October 1745 and by Dutch scientist Pieter van Musschenbroek of Leiden (Leyden), Netherlands in 1745–1746. The Leyden jar was used to conduct many early experiments in electricity, and its discovery was of fundamental importance in the study of electrostatics. It was the first means of accumulating and preserving electric charge in large quantities that could be discharged at the experimenter's will, thus overcoming a significant limit to early research into electrical conduction. Leyden jars are still used in education to demonstrate the principles of electrostatics. (en)
- La botella de Leyden, también conocida como botella de Leiden, es un dispositivo eléctrico realizado con una botella de vidrio que permite almacenar cargas eléctricas. Históricamente, la botella de Leyden fue el primer tipo de condensador eléctrico.[cita requerida] (es)
- An chéad ghaireas a ceapadh chun lucht leictreach a stóráil. Ceapadh in Ollscoil Leyden san Ollainn é i 1746. Crúsca gloine atá ann, clúdaithe taobh istigh is amuigh le scragaill miotail a gceanglaítear an scragall istigh le slat miotail tríd an stopallán inslithe. Dhéantaí an crúsca a luchtú le gineadóir leictreastatach de ghnáth. Luathfhoirm den toilleoir. (ga)
- Tabung Leyden atau Tabung Leiden adalah sebuah alat untuk "menampung" listrik statis yang terjadi antara 2 elektrode yang berada di dalam dan di luar tabung kaca. Tabung ini adalah bentuk asal dari kapasitor (yang lebih dikenal dengan sebutan "kondenser"). Tabung Leiden ditemukan oleh seorang pendeta Jerman bernama pada tanggal 11 Oktober 1745 dan Ilmuwan berkebangsaan belanda dari kota Leiden (Leyden) pada tahun 1745-1746. Penemuan ini diberi nama sesuai kota ini. Tabung Leyden telah digunakan untuk melakukan banyak eksperimen tentang kelistrikan di awal mulanya, dan akhirnya menemukan prinsip dasar yang penting dalam bidang studi kelistrikan. Para ahli riset sebelumnya terpaksa menggunakan konduktor dengan ukuran besar untuk menyimpan sebuah tegangan. Tabung leyden telah menyediakan alternatif yang lebih kecil dari segi ruang. (in)
- La bouteille de Leyde est l'ancêtre du condensateur. Elle fut réalisée la première fois en 1745 par Ewald von Kleist et, indépendamment de Kleist, dans la ville de Leyde (ou Leiden) aux Pays-Bas par Pieter van Musschenbroek. La première application de ce condensateur était de donner des commotions (chocs électriques ou électrisations) au public dans les foires. Par exemple, à Versailles, on présenta au roi Louis XV l'expérience de la décharge d'une grosse bouteille de Leyde à travers le circuit formé de plus de deux cents courtisans. (fr)
- ライデン瓶（ライデンびん）は、静電気を蓄える装置。 (ja)
- 라이덴병(영어: Leyden jar)은 정전기를 축적하는 도구이다. 유리병을 사이에 두고 두 전극이 안쪽과 바깥쪽에 놓여 있다. 라이덴병은 일반적으로 유리병의 안쪽과 밖을 감싼 한쌍의 금속 박막으로 이루어져 있으며 금속막대가 안쪽과 연결되어 있다. 라이덴병은 일반적으로 콘덴서라고 불리는 축전기의 시초이다. 라이덴병은 1745년 독일의 수사 가 소개한 바 있으며 이와 독립적으로 네덜란드의 과학자 라이덴의 가 1745년에서 1746년 사이 제작하였다. 뮈스헨브룩의 것이 유명해져 도시 이름을 따 라이덴병으로 불리게 되었다. 라이덴병은 초기 전기 실험에서 자주 사용되었고 전자기학의 기초적인 발견을 이끌었다. 라이덴병은 애초에는 실험자가 병에 축적된 전기를 의도대로 방전시킬 수 있는 도구를 의미하였다. 오늘날에도 기초 전자기학의 교육에 사용된다. (ko)
- La bottiglia di Leida costituisce la forma più antica di condensatore elettrico.Fu utilizzata per condurre molti dei primi esperimenti sull'elettricità durante la seconda metà del 18° secolo. L'invenzione viene attribuita generalmente all'olandese Pieter van Musschenbroek, di Leida, nei Paesi Bassi. Una bottiglia di Leida consiste tipicamente in una bottiglia in vetro circondata all'interno e all'esterno da sottili strati metallici.Il rivestimento interno è collegato all'elettrodo di un generatore elettrostatico attraverso un conduttore (un cavo, una catena, ecc.), mentre il vetro funge da dielettrico. Le bottiglie di Leida possiedono una capacità elettrica piuttosto elevata, che unita all'alta rigidità dielettrica e allo spessore del vetro, le rende ideali come condensatori per alta tensione. (it)
- Een Leidse fles is de eerste uitvoering van een condensator. (nl)
- Butelka lejdejska – przyrząd do gromadzenia ładunku elektrycznego będący pierwszym kondensatorem. Jest to szklana butelka, której obie powierzchnie – zewnętrzna i wewnętrzna – pokryte są odizolowanymi warstwami metalu. Warstwy te pełnią rolę okładek kondensatora, zaś szkło butelki jest izolatorem. (pl)
- Ле́йденская ба́нка — первый электрический конденсатор, изобретённый голландским учёным Питером ван Мушенбруком и его учеником Кюнеусом в 1745 году в Лейдене. Параллельно и независимо от них сходный аппарат под названием «медицинская банка» изобрёл немецкий учёный Эвальд Юрген фон Клейст. (ru)
- Leidenflaskan eller kleistska flaskan är en kondensator i form av en flaska. När man tillverkar en leidenflaska utgår man från en vid, cylindrisk flaska av väl isolerande glas och belägger insidan och utsidan med stanniol, utom på delen närmast runt mynningen. Där täcks glaset i stället med ett lager av isolerande lack eller fernissa. Från det inre av flaskan utgår en metallstång genom öppningen och slutar i en kula. Denna stång står i metallisk förbindelse med den inre beläggningen, men är fullständigt isolerad från den yttre och tillräckligt skild därifrån genom fernisslagret för att elektriciteten inte ska kunna överföras mellan de båda beläggningarna. I små flaskor med trång hals kan den inre stanniolbeläggningen ersättas med ett tjockt lager järn- eller mässingsfilspån. Ändamålet med denna apparat var att samla upp mycket större laddning än man kunde direkt på konduktorn i en elektricitetsmaskin eller annan elektricitetskälla på den tiden. När man använder den håller man flaskan i handen eller sätter dess yttre beläggning i god ledande förbindelse med jorden genom en tråd eller kedja av metall och närmar kulan intill konduktorn, samtidigt som skivan i elektricitetsmaskinen vrides runt. Allteftersom laddningen produceras övergår den till flaskans inre beläggning. Denna process kan fortsättas till en viss gräns, då flaskan inte kan uppta mera laddning från konduktorn. Den laddning som på detta sätt kan uppsamlas i en leidenflaska, är större ju större yta flaskan har och ju tunnare det glas är som isolerar de båda beläggningarna från varandra. Man kan dock inte använda alltför tunt glas, för då riskerar man att den laddas ur genom glaset och att elektriciteten slår hål i det. Eftersom den bundna elektriciteten inte har någon tendens att röra sig ut i luften, kan en laddad flaska förvaras under lång tid utan någon märkbar laddningsminskning. Med denna kondensator kan kraftiga elektriska verkningar framkallas, när man laddar ur den. Detta sker genom att man sätter de båda beläggningarna i ledande förbindelse med varandra. Fattar man till exempel en laddad flaska med högra handen och närmar den vänstra intill kulan, så hoppar en gnista över mellan kulan och handen, redan innan handen har kontakt med flaskan. Fortsättes därefter närmandet, får man efter hand en serie ytterligare allt svagare gnistor. Först vid beröring är urladdningen fullbordad. Om flaskan är stor och fullständigt laddad, kan stöten bli ganska smärtsam och en förening av flera leidenflaskor till ett elektriskt batteri kan ge stötar som är outhärdliga och till och med livsfarliga. Man använde därför vid urladdning av leidenflaskor oftast så kallade urladdare, som består av två något böjda metalltrådar, förenade med ett gångjärn. Trådarna slutar i kulor och isolerande handtag. Leidenflaskan uppfanns 1745 av tysken Ewald Georg von Kleist samt något senare av holländaren , en lärjunge till Petrus van Musschenbroek i Leiden. I början bestod apparaten av en glasflaska utan några beläggningar, fylld med någon vätska, till exempel vatten, kvicksilver eller etyl, och en metalltråd var insatt i den. Senare tillades, i England, stanniolbeläggningarna, den yttre av , den inre av . (sv)
- A garrafa de Leiden (ou de Leyden), ou ainda, na sua forma portuguesa, de Leida, é uma espécie primitiva de capacitor, dispositivo capaz de armazenar energia elétrica. Foi inventada acidentalmente em 1746 por Pieter van Musschenbroek, professor da Universidade de Leiden, Países Baixos, quem estudou suas propriedades e a popularizou. (pt)
- Лейденська банка — пристрій, що «зберігає» статичну електрику між двома електродами на внутрішній та зовнішній поверхнях скляної банки. Це найперше відоме втілення електричного конденсатора. Його винахід був здійснений незалежо німецьким священиком 11 жовтня 1745 року та нідерландським вченим Пітером ван Мушенбруком з Лейдена у 1745–1746 роках. Своє найменування прилад отримав відповідно до назви міста. Поява Лейденської банки мала фундаментальне значення для всіх подальших досліджень в галузі електрики, оскільки даний винахід активно використовувався при проведенні багатьох ранніх експериментів в цьому напрямку. До її появи, дослідникам з метою збереження електричного заряду доводилося вдаватися до використання громіздких ізольованих провідників. Лейденська банка стала більш компактною альтернативою. За її допомогою досліджувалися електропровідні властивості деяких матеріалів та швидкість розповсюдження електрики, зокрема вдалося встановити, що метали та вода (за винятком дистильованої води) є найкращими провідниками. В наш час Лейденська банка застосовується тільки в демонстраційних цілях (як компонент електрофорної машини). В електротехніці вона повністю витіснена більш ємнісними та зручними у використанні високовольтними конденсаторами закритого типу. (uk)
- 萊頓瓶（英語：Leyden jar）是一種用以儲存靜電的裝置，最先由彼得·穆森布罗克（1692年－1761年）在荷蘭的萊頓试用。莱顿瓶因此得名。作為原始形式的電容器，萊頓瓶曾被用來作為電學實驗的供電來源，也是電學研究的重大基礎。莱顿瓶的发明，标志着对电的本质和特性进行研究的开始。至今，莱顿瓶仍然在演示静电学原理时被使用。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'ampolla de Leiden és un giny simple que pot emmagatzemar electricitat estàtica en gran quantitats. Va ser coinventat de manera independent per Ewald Georg von Kleist el 1745 i per Pieter van Musschenbroek el 1746. Va ser la primera forma de condensador. Aquest invent va ser utilitzat per portar a terme molts experiments amb electricitat de l'època. El seu descobriment va tenir una importància cabdal a l'estudi de l'electricitat en facilitar als investigadors una manera més còmoda, senzilla i compacta d'emmagatzemar càrrega elèctrica. (ca)
- La botelo de Leiden aŭ lejdena botelo, estas elektra ilo realigita kun botelo de vitro kiu permesas stoki elektrajn ŝargojn. Historie la botelo de Lejdeno estis la unua tipo de elektra kondensilo / kondensatoro. (eo)
- Leyden ontzia edo leyden botila beirazko ontzi edo botila batekin egindako gailu elektriko bat da, karga elektrikoak metatu eta gordetzea ahalbidetzen duena. Historiako lehenengo kondentsadore elektrikoa izan zen. (eu)
- La botella de Leyden, también conocida como botella de Leiden, es un dispositivo eléctrico realizado con una botella de vidrio que permite almacenar cargas eléctricas. Históricamente, la botella de Leyden fue el primer tipo de condensador eléctrico.[cita requerida] (es)
- An chéad ghaireas a ceapadh chun lucht leictreach a stóráil. Ceapadh in Ollscoil Leyden san Ollainn é i 1746. Crúsca gloine atá ann, clúdaithe taobh istigh is amuigh le scragaill miotail a gceanglaítear an scragall istigh le slat miotail tríd an stopallán inslithe. Dhéantaí an crúsca a luchtú le gineadóir leictreastatach de ghnáth. Luathfhoirm den toilleoir. (ga)
- La bouteille de Leyde est l'ancêtre du condensateur. Elle fut réalisée la première fois en 1745 par Ewald von Kleist et, indépendamment de Kleist, dans la ville de Leyde (ou Leiden) aux Pays-Bas par Pieter van Musschenbroek. La première application de ce condensateur était de donner des commotions (chocs électriques ou électrisations) au public dans les foires. Par exemple, à Versailles, on présenta au roi Louis XV l'expérience de la décharge d'une grosse bouteille de Leyde à travers le circuit formé de plus de deux cents courtisans. (fr)
- ライデン瓶（ライデンびん）は、静電気を蓄える装置。 (ja)
- 라이덴병(영어: Leyden jar)은 정전기를 축적하는 도구이다. 유리병을 사이에 두고 두 전극이 안쪽과 바깥쪽에 놓여 있다. 라이덴병은 일반적으로 유리병의 안쪽과 밖을 감싼 한쌍의 금속 박막으로 이루어져 있으며 금속막대가 안쪽과 연결되어 있다. 라이덴병은 일반적으로 콘덴서라고 불리는 축전기의 시초이다. 라이덴병은 1745년 독일의 수사 가 소개한 바 있으며 이와 독립적으로 네덜란드의 과학자 라이덴의 가 1745년에서 1746년 사이 제작하였다. 뮈스헨브룩의 것이 유명해져 도시 이름을 따 라이덴병으로 불리게 되었다. 라이덴병은 초기 전기 실험에서 자주 사용되었고 전자기학의 기초적인 발견을 이끌었다. 라이덴병은 애초에는 실험자가 병에 축적된 전기를 의도대로 방전시킬 수 있는 도구를 의미하였다. 오늘날에도 기초 전자기학의 교육에 사용된다. (ko)
- Een Leidse fles is de eerste uitvoering van een condensator. (nl)
- Butelka lejdejska – przyrząd do gromadzenia ładunku elektrycznego będący pierwszym kondensatorem. Jest to szklana butelka, której obie powierzchnie – zewnętrzna i wewnętrzna – pokryte są odizolowanymi warstwami metalu. Warstwy te pełnią rolę okładek kondensatora, zaś szkło butelki jest izolatorem. (pl)
- Ле́йденская ба́нка — первый электрический конденсатор, изобретённый голландским учёным Питером ван Мушенбруком и его учеником Кюнеусом в 1745 году в Лейдене. Параллельно и независимо от них сходный аппарат под названием «медицинская банка» изобрёл немецкий учёный Эвальд Юрген фон Клейст. (ru)
- A garrafa de Leiden (ou de Leyden), ou ainda, na sua forma portuguesa, de Leida, é uma espécie primitiva de capacitor, dispositivo capaz de armazenar energia elétrica. Foi inventada acidentalmente em 1746 por Pieter van Musschenbroek, professor da Universidade de Leiden, Países Baixos, quem estudou suas propriedades e a popularizou. (pt)
- 萊頓瓶（英語：Leyden jar）是一種用以儲存靜電的裝置，最先由彼得·穆森布罗克（1692年－1761年）在荷蘭的萊頓试用。莱顿瓶因此得名。作為原始形式的電容器，萊頓瓶曾被用來作為電學實驗的供電來源，也是電學研究的重大基礎。莱顿瓶的发明，标志着对电的本质和特性进行研究的开始。至今，莱顿瓶仍然在演示静电学原理时被使用。 (zh)
- قارورة ليدن هي أول نبيطة لحفظ الطاقة داخل الدوائر الكهربائية تم اختراعها وكان ذلك في عام 1745 وتتكون القارورة من قارورة زجاجية تحفظ الماء بداخلها ويخترق الماء مسمار عبر فتحة ضيقة في القارورة فإذا وصل المسمار نحو شحنة كهربية ساكنة ثم بعد ذلك فصل عنها تحفظ لفترة داخل القارورة ومن هنا جاءت تسمية المكثف لإنه من الأجهزة الأولى كانت تحفظ الطاقة بهيئة سائلة، ورغم اختفاء تلك الأجهزة إلا أن الاسم ظل كما هو.
* مرطبانات ليدن هي الأسلاف الأوائل لما نعرفه اليوم بالمكثفات الكهربائية. (ar)
- Leidenská láhev (starším pravopisem Leydenská láhev) je první záměrně konstruovaný kondenzátor, který především v 18. století sloužil jako zásobník elektrického náboje při experimentech s elektřinou. Název získala láhev podle univerzity v Leidenu v Nizozemsku, kde s ní experimentoval v roce 1746 Pieter van Musschenbroek. Nezávisle ji ale vytvořil o rok dříve německý fyzik . (cs)
- Φιάλη του Λέιντεν ή Λουγδουνική λάγηνος ονομάζεται συσκευή αποθήκευσης ηλεκτρικού φορτίου που βασίζεται στην αρχή λειτουργίας του πυκνωτή. Η συσκευή επινοήθηκε ανεξάρτητα από τον Γερμανό κληρικό (Ewald Georg von Kleist) και τον Ολλανδό επιστήμονα (Pieter van Musschenbroek) του πανεπιστημίου του Λέιντεν, το 1745. Αποτελείται από ένα γυάλινο δοχείο (βάζο) που φέρει επένδυση εσωτερικά και εξωτερικά με μεταλλικά φύλλα (αρχικά ψευδαργύρου), τα οποία διακόπτονται σε επαρκή απόσταση από το στόμιο του δοχείου, ώστε να μην σχηματίζεται σπινθήρας. Ένα αγώγιμο στέλεχος διαπερνά το πώμα του δοχείου, και έρχεται σε επαφή με την εσωτερική επένδυση. Η φιάλη του Λέιντεν επομένως είναι ένας πυκνωτής με οπλισμούς τα δύο μεταλλικά φύλλα, και διηλεκτρικό τα τοιχώματα του γυάλινου δοχείου. (el)
- Die Leidener Flasche, auch Kleistsche Flasche, Kondensationsflasche oder Flaschenkondensator ist eine frühe historische Bauform eines elektrischen Kondensators. Der Aufbau besteht aus einem Glasgefäß, beispielsweise einer Flasche, an welchem auf der Innen- und Außenseite voneinander elektrisch isolierte Metallbeläge, beispielsweise zwei Metallfolien, angebracht sind. Das Glas stellt den Isolator zwischen den beiden Metallbelägen dar, die beiden Metallbeläge sind die Elektroden eines Kondensators. (de)
- A Leyden jar (or Leiden jar, or archaically, sometimes Kleistian jar) is an electrical component that stores a high-voltage electric charge (from an external source) between electrical conductors on the inside and outside of a glass jar. It typically consists of a glass jar with metal foil cemented to the inside and the outside surfaces, and a metal terminal projecting vertically through the jar lid to make contact with the inner foil. It was the original form of capacitor (also called a condenser). (en)
- Tabung Leyden atau Tabung Leiden adalah sebuah alat untuk "menampung" listrik statis yang terjadi antara 2 elektrode yang berada di dalam dan di luar tabung kaca. Tabung ini adalah bentuk asal dari kapasitor (yang lebih dikenal dengan sebutan "kondenser"). Tabung Leiden ditemukan oleh seorang pendeta Jerman bernama pada tanggal 11 Oktober 1745 dan Ilmuwan berkebangsaan belanda dari kota Leiden (Leyden) pada tahun 1745-1746. Penemuan ini diberi nama sesuai kota ini. (in)
- La bottiglia di Leida costituisce la forma più antica di condensatore elettrico.Fu utilizzata per condurre molti dei primi esperimenti sull'elettricità durante la seconda metà del 18° secolo. L'invenzione viene attribuita generalmente all'olandese Pieter van Musschenbroek, di Leida, nei Paesi Bassi. Le bottiglie di Leida possiedono una capacità elettrica piuttosto elevata, che unita all'alta rigidità dielettrica e allo spessore del vetro, le rende ideali come condensatori per alta tensione. (it)
- Leidenflaskan eller kleistska flaskan är en kondensator i form av en flaska. När man tillverkar en leidenflaska utgår man från en vid, cylindrisk flaska av väl isolerande glas och belägger insidan och utsidan med stanniol, utom på delen närmast runt mynningen. Där täcks glaset i stället med ett lager av isolerande lack eller fernissa. Från det inre av flaskan utgår en metallstång genom öppningen och slutar i en kula. Denna stång står i metallisk förbindelse med den inre beläggningen, men är fullständigt isolerad från den yttre och tillräckligt skild därifrån genom fernisslagret för att elektriciteten inte ska kunna överföras mellan de båda beläggningarna. I små flaskor med trång hals kan den inre stanniolbeläggningen ersättas med ett tjockt lager järn- eller mässingsfilspån. (sv)
- Лейденська банка — пристрій, що «зберігає» статичну електрику між двома електродами на внутрішній та зовнішній поверхнях скляної банки. Це найперше відоме втілення електричного конденсатора. Його винахід був здійснений незалежо німецьким священиком 11 жовтня 1745 року та нідерландським вченим Пітером ван Мушенбруком з Лейдена у 1745–1746 роках. Своє найменування прилад отримав відповідно до назви міста. (uk)
|