| dbo:abstract
|
- Lovci a sběrači je rovnostářský typ společnosti, která získává většinu potravy prostřednictvím lovu divokých zvířat a sběru jiné volně se vyskytující potravy – planě rostoucích rostlin a jejich plodů, hmyzu, mlžů, plžů či medu – přičemž sběr převažuje nad lovem.[nedostupný zdroj] Mezi lovci mohl být i podstatný poměr žen. Strava je kalorická, ale i přes více pohybu než lidé v moderní společnosti spálí kalorií podobně. Jsou to kočovníci, neboť se musí neustále přesouvat z místa na místo v důsledku vyčerpání lovišť a zdrojů. Vyprávění příběhů učí spolupráci a rovnosti a přitom nevyžaduje moralizování náboženstvím. V jejich společnosti nerozhoduje příbuznost. V kontrastu s tím stojí hierarchické zemědělské společnosti, které získávají většinu potravy prostřednictvím pěstování a chovu domestikovaných rostlin a živočichů. Lov a sběr je prvotním způsobem obživy rodu Homo, který byl praktikován po většinu lidské existence. Po nástupu neolitické revoluce, kdy lidé objevili zemědělství, však byli lovci a sběrači ve velké části světa nahrazeni evolučně pokročilejšími zemědělci a pastevci. Lovci a sběrači však mají lepší imunitu. Analýza DNA ukázala, že bylo časté genetické mísení se zemědělci. Dnes lov a sběr jako hlavní způsob obživy praktikuje pouze minimum společností a i ty jej často doplňují pěstováním plodin či chovem zvířat. Nicméně lovci a sběrači mají více volného času než pokročilejší společnosti. (cs)
- La societat caçadora-recol·lectora és un tipus d'organització social i econòmica basat en l'adquisició dels productes que la natura ofereix, com és la caça dels animals salvatges i la pesca i la recol·lecció de plantes i fruits silvestres. Implica procurar-se directament plantes i animals comestibles silvestres, cercar menjar i caçar sense recórrer a animals domesticats ni a l'agricultura. En aquestes societats, més del 80% del menjar s'obté per la recol·lecció.La distinció entre les societats de caçadors-recol·lectors i altres societats descansa sobretot en la domesticació i no està clarament definida, ja que moltes societats contemporànies combinen les dues estratègies. (ca)
- يعد مجتمع الجمع والالتقاط أو البحث عن الطعام واحدًا من المجتمعات التي تحصل على الطعام من النباتات والحيوانات البرية، على العكس من المجتمعات الزراعية التي تعول أساسًا على الأنواع المستأنسة. وقد كان الصيد وجمع الثمار هو طريقة مورد الرزق السابقة للمجموعات البشرية المسى العصب، وتوضح جميع دراسات الإنسان الحديث أن النموذج السائد كان مجتمع الجمع والالتقاط حتى حوالي 10000 سنة مضت. وقد حل محله بعد ابتكار الزراعة كل من الزراعة أو تربية الماشية في معظم أنحاء العالم. وقد صُنفت القليل فقط من المجتمعات المعاصرة باعتبارها مجتمعات للصيد وجمع الثمار فقد كانت معظم المجتمعات تعيش أيضًا على الزراعة و/أو تربية الماشية كجزء من أنشطتها في البحث عن الطعام. (ar)
- Ο όρος κυνηγός-συλλέκτης ή τροφοσυλλέκτης, χρησιμοποιείται για να περιγράψει τα μέλη των κοινωνιών στις οποίες η περισσότερη ή όλη η τροφή εξασφαλίζεται μόνο από το κυνήγι άγριων ζώων, ψάρεμα, τη συλλογή των φρούτων και γενικότερα καρπών των δέντρων και φυτών, καθώς και συνολικά τη συλλογή πρώτων υλών από τη φύση. Σε αντίθεση, οι αγροτικές και κτηνοτροφικές κοινωνίες εξαρτώνται για τη διατροφή τους κυρίως στα εξημερωμένα ζώα, καθώς και στην καλλιέργεια σιτηρών και οπορωλαχανικών. (el)
- Ĉasistoj-kolektistoj estas klasifiko por popoloj, kiuj ne konas la agrikulturon aŭ bredadon kaj sekve vivadas de la ĉaso kaj la kolekto de fruktoj kaj vegetaĵoj. Laŭ tradicia teorio, kiun komencis Aristotelo en sia verko Politiko, en la komenco de la homaro, homoj estis ĉasistoj-kolektistoj, poste ili atingis la bredadon kaj poste la agrikulturon. Tiu vidpunkto estas taŭga al greka vidpunkto, laŭ kiu la plej alta formo de vivo estas la urba civitana vivo. Ankoraŭ hodiaŭ, multaj historiistoj ne dubas pri tiu ideo, sed ne kun la sama sinteno de Aristotelo. Multaj antropologoj pensis ke en nuna mondo ankoraŭ estus popoloj, kiuj ne konas agrikulturon aŭ bredadon kaj vivas "primitive". Sed hodiaŭ oni ne pensas tiel. La nunaj popoloj kiuj vivas per la ĉaso kaj la kolekto, vere elektas tiun vivmanieron por ne konkurenci al siaj najbaroj kaj interŝanĝas agrikulturaĵojn per ĉasaĵo aŭ veĝetaĵoj. Multaj modernaj grupoj de ĉasistoj-kolektistoj antaŭe estis bredistoj aŭ agrikulturistoj, sed iĝis ĉasistoj-kolektistoj pro premo de aliaj popoloj, kiuj forprenis ilin de bonaj kamparoj por agrikulturo; pro tio, tiuj grupoj devis eniri arbarojn kaj vivi nomade. Tio okazis ofte al brazilaj indiĝenoj. Preskaŭ ĉiuj el ili tute certe konis agrikulturon antaŭ la alveno de eŭropanoj, uzante la ĉasadon kaj la kolektadon nur por suplementi sian nutraĵon, sed multaj estis forpelitaj al arbaroj, kaj disdividiĝis je malgrandaj grupoj kiuj bezonis ĉasi kaj kolekti por pluvivi. Alie, la vivo de nunaj ĉasistoj-kolektistoj, kiel inuitoj, estas tre specialigita kaj tute malsama al la vivo de primitivaj popoloj, kiuj vivis en multe pli mildaj klimatoj. Sekve, laŭ moderna vidpunkto, la nunaj ĉasistoj-kolektistoj ne povas esti modeloj por studo de primitivaj nomadaj popoloj, kiel oni pensis ĝis la 1970-aj jaroj. (eo)
- Se conoce como caza y recolección al sistema de sustento del Paleolítico y Mesolítico. Asimismo fue practicado por muchos pueblos americanos desde el pleistoceno final. Esta forma de obtención de alimentos y materias primas es practicado aún por algunos pueblos. La caza y recolección fue la primera adaptación de la humanidad que se llevó a cabo con éxito, ocupando al menos el 90% de la historia de la humanidad. Solamente algunas sociedades contemporáneas han sido clasificadas como sociedades cazadoras y recolectoras, y complementan su actividad con la horticultura y el cuidado de los animales. (es)
- Als Jäger und Sammler oder Wild- und Feldbeuter werden in der Anthropologie und Ethnologie (Völkerkunde) lokale Gemeinschaften und indigene Völker bezeichnet, die ihre Nahrung größtenteils durch die Jagd auf Wildtiere, den Fischfang sowie durch das Sammeln von wildwachsenden Pflanzen oder Kleintieren erwirtschaften. Einige Autoren betrachten die Bezeichnungen Wildbeuter als abwertende Bezeichnung (lässt „Ausbeutung“ anklingen), auf die zu verzichten sei. Tatsächlich erfordert diese Lebensweise ein hohes Maß an Flexibilität, Anpassungsfähigkeit und speziellen Kenntnissen. Häufig wird eine Unterscheidung zwischen unspezialisierten (auch einfachen) und spezialisierten (auch komplexen oder differenzierten) Jäger- und Sammlerkulturen vorgenommen. Die Erstgenannten nutzen ein sehr breites, jedoch variierendes Nahrungsangebot in sehr großen Schweifgebieten, in denen sie in kleinen Horden saisonal nomadisieren. Die Letztgenannten nutzen vor allem eine oder mehrere bestimmte, lokal häufig vorkommende Arten, die größere Gruppen und längere Zeiten der Sesshaftigkeit ermöglichen. Die Subsistenzform des Jagens, Fischens und Sammelns – eine aneignende oder „extraktive“ Lebensweise, durch die die Reproduktion der natürlichen Ressourcen nicht gezielt und bewusst beeinflusst wird – ist die älteste traditionelle Wirtschaftsform der Menschheit. Das heißt nicht, dass die Jäger und Sammler im Laufe langer Zeiträume keinen relevanten Einfluss auf das ökologische System ihres Lebensraumes hatten. Die Zuordnung der einzelnen Wirtschaftsweisen ist in der Literatur nicht einheitlich: So unterscheiden etwa Lomax und Arensberg „Jäger und Fischer“ von „Sammlern“ und Hans-Peter Müller separiert die „Fischer“ von den „Jägern und Sammlern“, wenn sie überwiegend von Fisch leben. Der deutsche Agrarwissenschaftler Bernd Andreae schrieb 1977: Die Lebensweise vieler Jäger- und Sammlergesellschaften lässt sich heute nur noch aus archäologischen Funden rekonstruieren. Die schriftlichen Berichte früher Expeditionen sind nicht immer zuverlässig. So ist in vielen konkreten Fällen die Beantwortung der Frage schwierig oder auch strittig, ob es sich bei der Lebensweise untergegangener wie auch bestehender Wildbeuterkulturen um eine autonome und ursprüngliche, oder eine durch Kulturkontakte übernommene, oder durch vorteilhaften Austausch entstandene spezialisierte Lebensweise, oder gar um ein durch Isolation und Abdrängung von Völkern in Wüsten und Halbwüsten entstandenes Sekundärphänomen der nach-neolithischen Periode handelt. In jedem Fall wird davon ausgegangen, dass in vielen Regionen (beispielsweise Zentralafrika, Südamerika, Indien) jahrtausendelang rege Austauschbeziehungen zwischen Wildbeutern und Pflanzern bestanden (etwa Wildbret oder Hilfeleistungen gegen landwirtschaftliche Produkte), so dass eine isolierte Betrachtung der extraktiven Lebensweise irreführend sein kann. Es ist sehr schwierig festzustellen, wie viele Menschen heute weltweit von Jagd- und Sammelwirtschaft leben, da gegenwärtig vielfach zusätzliche Subsistenz- und Erwerbsformen genutzt werden. Die Anzahl der Menschen, deren Lebensgrundlage zum größten Teil auf extraktiven Tätigkeiten beruht, liegt maximal bei 3,8 Millionen. Es finden sich jedoch auch Lokalgruppen von Jägern und Sammlern in Gebieten, in denen andere Formen des Nahrungserwerbs gar nicht möglich sind. Um 1500 n. Chr. war noch etwa die Hälfte der bewohnbaren Landfläche der Erde von Jägern und Sammlern besiedelt. Zur gleichen Zeit lag ihr Anteil an der Weltbevölkerung jedoch nur bei geschätzten 1 Prozent – gegenwärtig sind es weniger als 0,001 Prozent: geschätzte 50.000 bis 60.000 Menschen, mit rückläufiger Tendenz. (de)
- Ehiztari-biltzaileak dira landare eta animalia jangarrietatik elikadura nagusia eskuratzen duten gizarteak, gehienetan ibiltariak direnak. Nolanahi ere, ehiztari-biltzaileen eta beste jendarte mota desberdinen arteko aldea garbi zehaztea zaila da, zeren egungo zein lehengo gizarte frankok ehiza-bilaketa eta beste estrategia batzuk (landareak edo animaliak etxekotzea) batera erabiltzen baitituzte. Gizakien lehenengo ekonomia mota ehiztari-biltzailea izan zen. Alabaina, K.a. 8000 inguru hainbat tokitan (Mesopotamia eta Txinan) eta geroago beste toki batzuetan nekazaritza (eta geroxeago abelzaintza) sortu zen, Neolitoko Iraultza deritzon prozesuan. Sorleku horietatik emeki-emeki zabalduz joan zen gizarte horien elikadura etxekotutako animaliengan eta landareetan oinarritu arte. Hala eta guztiz ere, nekazaritza-abelzaintzaren eredua ez zen leku guzti-guztietan nagusitu, batzuetan zenbait ehiztari-biltzaile isolaturik bizi zirelako (Amazoniako zenbait triburekin gertatu den bezala), eta beste batzuetan, eredu berria iritsita eta ezagututa ere, ehiztari-biltzaileek hala nahi ez dutelako (iparraldeko Australiako hainbat aborijenekin gertatu den bezala). Gaur egun ehiztari-biltzaile bakan batzuk (gero eta gutxiago) geratzen dira Afrikan edo Ginea Berrian. (eu)
- A traditional hunter-gatherer or forager is a human living an ancestrally derived lifestyle in which most or all food is obtained by foraging, that is, by gathering food from local sources, especially edible wild plants but also insects, fungi, honey, or anything safe to eat, and/or by hunting game (pursuing and/or trapping and killing wild animals, including catching fish), roughly as most animal omnivores do. Hunter-gatherer societies stand in contrast to the more sedentary agricultural societies, which rely mainly on cultivating crops and raising domesticated animals for food production, although the boundaries between the two ways of living are not completely distinct. Hunting and gathering was humanity's original and most enduring successful competitive adaptation in the natural world, occupying at least 90 percent of human history. Following the invention of agriculture, hunter-gatherers who did not change were displaced or conquered by farming or pastoralist groups in most parts of the world. Only a few contemporary societies of uncontacted people are still classified as hunter-gatherers, and many supplement their foraging activity with horticulture or pastoralism. (en)
- Le chasseur-cueilleur est un humain dont le mode de vie est fondé sur la chasse, la pêche et la cueillette. Historiquement, ce sont les premiers modes de subsistance de l'espèce humaine, qui consistent en un prélèvement de ressources directement dans la nature. Cette stratégie peut toutefois s'accompagner localement de stratégies de sélection, avec une transformation qui va jusqu'à nécessiter l'usage de pierre polie ou de céramique. Les sociétés du Paléolithique ont toutes été composées de chasseurs-cueilleurs et de nombreuses sociétés passées étudiées par le monde moderne le sont aussi ; il est cependant difficile d'utiliser les données de l'ethnographie relevées à l'époque moderne pour tenter de reconstituer les sociétés passées. De manière générale, l'ensemble de l'humanité était formée de chasseurs-cueilleurs jusqu'à la révolution néolithique (étant également perçue comme un processus, la néolithisation, allant du Mésolithique au Néolithique). Certains peuples sont encore aujourd'hui des chasseurs-cueilleurs modernes : ils sont toutefois très minoritaires, et ont connu d'importants métissages avec des populations agricoles. Ils vivent tous au contact et sous la domination politique de sociétés agricoles et industrielles, à l'exception des Sentinelles. Le terme plus général de chasseurs-cueilleurs-pêcheurs, chasseurs-cueilleurs-stockeurs ou chasseurs-collecteurs/chasseuses-collectrices (collectant en plus le bois et l'eau) est parfois utilisé. (fr)
- Pobal a mhaireann go hiomlán, nó beagnach go hiomlán, trí shealgaireacht ainmhithe is cnuasadh bia. Tugtar fáiteallaithe agus sochaithe buíne orthu freisin de bhrí go mbíonn siad eagraithe ina mbuíonta. De réir cineáil, déanann na fir sealgaireacht is na mná fáiteall. I 10,000 RC bhí pobal uile an Domhain ina bhfiagaithe/cnuasaitheoirí. Inniu, maireann níos lú ná 0.001% den daonra mar seo, agus ina measc tá na Pigmithe, na Cóiseana is na Hadsa san Afraic, na Bundúchasaigh san Astráil, agus grúpaí fánacha sa Mhalaeisia, an India is na hOileáin Fhilipíneacha. Déanann grúpaí tréadacha is talmhaíochta áirithe sealgaireacht is fáiteall go páirtaimseartha. (ga)
- Masyarakat pemburu dan peramu (atau pemburu-peramu) adalah suatu masyarakat yang metode bertahan hidup utamanya ialah memburu atau meramu secara langsung binatang dan tumbuh-tumbuhan liar yang dapat dimakan, tanpa usaha-usaha yang nyata untuk membudidayakannya (domestikasi) terlebih dahulu. Umumnya masyarakat pemburu dan peramu memperoleh sebagian besar makanan dan keperluan lainnya dari hasil meramu dibandingkan dengan berburu. Sekitar 80% makanan yang diperoleh merupakan hasil meramu. Garis batas antara masyarakat pemburu-peramu dengan jenis masyarakat lainnya yang lebih mengandalkan makanannya pada kegiatan domestikasi (pertanian dan peternakan) kadang-kadang tidak terlalu jelas mengingat masih terdapat bentuk-bentuk masyarakat yang menggunakan gabungan kedua cara tersebut untuk mendapatkan bahan makanan yang diperlukan dalam usaha mereka untuk mempertahankan hidupnya. (in)
- Con cacciatori-raccoglitori, nelle scienze etnoantropologiche, si indicano quelle popolazioni il cui sistema di alimentazione ed economico si basa sulla caccia, pesca e sulla raccolta. Queste società non praticano alcuna forma di agricoltura o allevamento, ma fanno leva unicamente sull'acquisizione e il prelievo di cibo dalla natura selvatica (sono perciò dette società acquisitive). Cacciatori-raccoglitori pigmei nel bacino del Congo nell'agosto 2014 Il sistema di "caccia e raccolta" fu l'unica forma di sostentamento degli uomini per 70 000 anni nel Paleolitico. In virtù del processo di domesticazione delle piante e degli animali, con la rivoluzione neolitica, l'uomo iniziò a praticare anche l'agricoltura e l'allevamento, che, con il passare dei millenni, sostituirono questa economia primitiva. Tuttavia, non tutte le società compirono tale passo e, comunque, non tutte allo stesso momento: portava infatti benefici, ma anche svantaggi e non era adatto o conveniente a tutti i territori. La separazione di questo sistema economico è in parte teorica, in quanto, in realtà, diverse popolazioni hanno e/o possono usare contemporaneamente sia sistemi di caccia o di agricoltura a seconda dei periodi e delle convenienze. Ancora oggi resistono società di cacciatori-raccoglitori in territori dove la presenza delle società agricole o industriali non li ha ancora spinti (pacificamente o con la forza) ad abbandonare l'organizzazione originaria. Tra queste società figurano i Pigmei e i Boscimani africani, i della Malesia e gli indios dell'Amazzonia. In un report del 2009 vengono stimati ancora presenti nel mondo 410 milioni di raccoglitori di foresta o di savana, più almeno 100 milioni di piccoli pescatori. Nell'ideologia del materialismo storico, il sistema di caccia e raccolta costituisce la prima sottofase (fase selvaggia) del comunismo primitivo. Lo stretto contatto con la natura di queste popolazioni ha condizionato il loro credo religioso in forme animiste. (it)
- 수렵채집사회(hunter-gatherer society)는 주로 인류학적 기간 분류로, 야생동식물의 수렵과 채집을 생활을 기반으로 하는 사회이다. 농경이 시작된 신석기 시대까지 모든 인류는 수렵채집사회였다고 생각된다. 가축을 기르지 않고, 5~8%의 음식을 채집에 의해 획득되는 사회를 말한다. (ko)
- Een jager-verzamelaar is een mens die zich in leven houdt door middel van de jacht en/of het verzamelen van eetbare dingen zoals bessen en dieren. Het jagen en verzamelen als overlevingsmethode is sinds de neolithische revolutie zo goed als overal vervangen door landbouw. (nl)
- 狩猟採集社会（しゅりょうさいしゅうしゃかい）とは、主に人類学上の言葉で、野生の動植物の狩猟や採集を生活の基盤とする社会のことである。農耕が開始された新石器時代まで全ての人類は狩猟採集社会だったと考えられている。 (ja)
- Społeczeństwo zbieracko-łowieckie – typ społeczeństwa lub gospodarki polegający na zdobywaniu pożywienia przez zbieranie jadalnych roślin i polowanie bez znaczącego wysiłku w kierunku udomowienia jednych czy drugich. Przy czym najczęściej udział zbieractwa jest bardziej znaczący. (pl)
- Caçador-coletor ou caçador-recoletor é um humano que vive em uma sociedade na qual toda ou a maior parte do sustento é obtido pela caça de animais selvagens e coleta de plantas silvestres. Os humanos foram caçadores-coletores até à revolução neolítica, sendo que a caça e a coleta foram os primeiros modos de subsistência do Homo sapiens. Estas atividades foram herdadas diretamente do mundo animal, particularmente dos primatas. Caçadores-recoletores de caça obtêm mais na recolha que na caça; até 80% da comida é obtida por recoleção. Este método de subsistência ocupou 90% da história do Homo sapiens. Estes modos de subsistência consistem na recolha da natureza do que ela fornece espontaneamente. Precedem a pecuária e a agricultura, e podem dar origem ao nomadismo, se as manadas que fornecem a subsistência principal se deslocam ou se os recursos do território se esgotam. As descobertas arqueológicas sustentam a hipótese de que, há vinte mil anos, todos os seres humanos eram caçadores-colectores. Hoje ainda subsistem caçadores-colectores no Ártico e nas florestas tropicais húmidas, onde outras formas de subsistência não são possíveis. A maior parte desses grupos teve ancestrais agricultores, que foram empurrados para zonas periféricas no decorrer de migrações e de conflitos. (pt)
- Терміном мисливці і збирачі позначають певний рівень розвитку людських суспільств. Суспільство мисливців і збирачів характеризується присвійною економікою і високою горизонтальною мобільністю. При цьому екологічна ніша відтворення людей суттєво не розширюється, тому що відсутні ефективні штучні засоби її розширення. Для таких суспільств характерні дуже невелика густота населення (зазвичай набагато менше 1 людини на км²). Невеликі розміри громад (зазвичай 20-30 осіб), незначна соціальна диференціація. Втім, за останнім показником мисливсько-збиральницькі суспільства демонструють між собою значні відмінності. Так, для австралійських аборигенів була характерна яскраво виражена нерівність чоловіків і жінок, а також старших і молодших чоловіків. Такі мисливсько-збиральницькі суспільства називають «неегалітарними». З іншого боку, для мисливців-збирачів Африки (пігмеїв, бушменів, хадза) характерна певна рівність усіх членів громади. Такі мисливсько-збиральницькі суспільства називають «егалітарними». Більшість етнографічно описаних мисливсько-збиральницьких спільнот були бродячими екстенсивними мисливцями-збирачами. Помітні відмінності від них демонструють інтенсивні спеціалізовані мисливці-збирачі (класичним прикладом тут слугують індіанці Північно-Західного Берегу), які можуть характеризуватися осілістю, відносно високою густотою населення (більше ніж 1 людина на км²), значними розмірами громад (до декількох сот осіб), вираженою соціально-економічною нерівністю, відносно розвиненим політичним лідерством. Такі суспільства виникали тільки у місцях з особливо багатими природними ресурсами і все одно мали виражені межі для свого розвитку, оскільки не мали ефективних засобів розширення своєї екологічної ніші. Ситуація кардинально змінюється після так званої неолітичної революції, після того, як у розпорядженні людей з'являються ефективні штучні засоби розширення їхньої екологічної ніші. (uk)
- Jägar- och samlarsamhälle är benämningen på den samhällsform, där människorna helt livnär sig på jakt, fiske och insamling av ätbara växter. Större delen av den mänskliga kulturens utveckling har sannolikt utgjorts av jägar- samlar- och fiskarsamhällen, vilka sedermera helt eller delvis övergått i andra sätt att leva. Den amerikanske antropologen Marshall Sahlins har kallat jägar- och samlarsamhällena för det "ursprungliga överflödssamhället", eftersom varje individ vanligtvis inte behöver arbeta – samla in mat, bygga bostad, ordna kläder – mer än fyra eller sex timmar per dag. (sv)
- Охо́тники-собира́тели, охо́тники и собира́тели — хозяйственно-культурный тип, характерный для народов, которые находятся на раннем уровне социально-экономического развития. Общество охотников и собирателей характеризуется присваивающей экономикой (присваивающее хозяйство) и высокой кочевой мобильностью; при этом биологическая продуктивность охотничьих ресурсов, необходимая для воспроизводства людей, существенно не расширяется, так как отсутствуют эффективные искусственные средства её расширения и воспроизводства. Плотность населения охотников-собирателей напрямую зависит от количества охотничьих ресурсов. Например, основанная на охоте, рыболовстве и собирательстве экономика обеспечивала плотность населения в 1 человек на 2,5 км². среди индейцев Калифорнии до европейской колонизации. Напротив, среди эскимосов — охотников на карибу, плотность населения составляла 1 человек на 312 кв. км. При охоте и собирательстве в пустынях Центральной Австралии для обеспечения жизни 1 человека необходимо до 200 кв. миль территории, по подсчетам М. Меггитта в племени валбири в 19 веке плотность населения составляла 1 человек на 90 км²., в племени аранда 1 человек на 32,4 км²., а у озера Маккэй в центральной Австралии 1 человек на 415 км². При этом на берегах больших рек плотность населения составляла 1 человек на 7,8 км² и 3-4 человека на 2-2,5 км реки, а на морских побережьях — 2-5 человек на 1 кв. км. В целом для присваивающей экономики плотность населения оценивается в среднем в 5 — 7 человек на 100 кв. км. Для обществ, основными занятиями в котором являются охота и собирательство, характерны очень небольшая плотность населения (как правило, заметно меньше 1 человека на 1 км²), небольшие размеры общин (как правило, 20-30 человек), незначительная социальная дифференциация. Впрочем, по последнему показателю охотничье-собирательские общества демонстрируют между собой значительные отличия. Так для австралийских аборигенов было характерно ярко выраженное неравенство мужчин и женщин; такие охотничье-собирательские общества называют «неэгалитарными». С другой стороны, для охотников-собирателей Африки (пигмеев, бушменов, хадза) характерно достаточно определённое равенство всех членов общин; в этом случае принято говорить об «эгалитарных» охотничье-собирательских обществах. Археологические находки свидетельствуют, что в древности охотой женщины занимались наравне с мужчинами. В погребениях эпохи охотников-собирателей на американских континентах среди похороненных с охотничьим оружием людей от 30 % до 50 % — женщины (в разных погребениях), что опровергает современный миф о мужчине-охотнике и женщине-собирательнице. Большинство этнографически описанных охотничье-собирательских обществ было представлено бродячими экстенсивными охотниками-собирателями. Заметные отличия от них демонстрируют интенсивные специализированные охотники-собиратели (классическим примером здесь служат индейцы Северо-Западного побережья Северной Америки), которые могут характеризоваться оседлостью, относительной высокой плотностью населения (более 1 чел. на км²), значительными размерами общин (порядка нескольких сот человек), выраженным социально-экономическим неравенством, относительно развитым политическим лидерством. Например, тлинкиты имели постоянные зимние поселения, самое маленькое из которых насчитывало 4 или 5 домов с населением меньше ста человек, а самое крупное имело до 25 домов и около тысячи человек (правда J. Swanton описывает поселение из 36 домов в Ситке, но это поселение появилось уже при европейцах, образовалось при слиянии групп из разных племен и было нетипичным). Такие общества возникали только в местах с особо богатыми природными ресурсами и всё равно имели выраженные пределы для своего развития, так как не обладали эффективными средствами расширения своей ресурсной базы. Ситуация кардинально изменилась после так называемой неолитической революции, в результате которой в распоряжении людей оказываются эффективные искусственные средства расширения их экологической ниши (переход к возделыванию сельхозкультур, скотоводство). (ru)
- 狩猎采集者（英語：hunter-gatherer）也称渔猎采集者，是指过着所有或大部分食物都是通过野外觅食（捕杀野生动物、捕鱼和摘采野生植物果实）获取的生活方式的人。狩猎采集社会与后来兴起的农业社会形成对比，后者主要依靠种植作物和饲养被驯化的家畜和家禽来生产食物维持生活。 狩猎采集（或简称“采猎”）的生存方式在本质上和自然界野生动物之间的掠食和啮食没有差别，是原始人类适应大自然最早也最普遍的方式，至少占据了人类演化史90%的篇幅。但随着从大概12000年前新石器时代开始的农业的兴起，以耕作土地和驯养动物为主要生产方式的定居文明开始在大约6000年前的亚洲两河流域和黄河中下游、中美洲、南美安第斯等地区成规模出现，那些没有随之而变的狩猎采集者被世界上大部分地区的农业或畜牧业社会所征服、同化或被边缘化驱赶到荒野地区。在当代除了少数与世隔绝的未接触部落外，只有很少数的社会或群体可以被归类为狩猎采集者，但这些采猎者们除了觅食活动大多还辅以园艺或畜牧，因此也已经不是纯粹意义上的狩猎采集者。 与一种常见的误解相反，大多数狩猎采集者都能吃饱喝足，并非时常挨饿，而且因为饮食结构更加平衡多样、运动更频繁更全面，身体素质也更健康强健。农业社会最终压倒狩猎采集社会所真正依赖的优势是能够更好利用现有土地的潜能，可以生产多余食物储存起来以应对荒年，并可以将一部分人口从食材供给的活动中解放出来从事其它专业事务，实现劳动分工的组织协作，从而促进知识、技术和文明的发展，特别是在军事技术和组织方面取得绝对的战略优势。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La societat caçadora-recol·lectora és un tipus d'organització social i econòmica basat en l'adquisició dels productes que la natura ofereix, com és la caça dels animals salvatges i la pesca i la recol·lecció de plantes i fruits silvestres. Implica procurar-se directament plantes i animals comestibles silvestres, cercar menjar i caçar sense recórrer a animals domesticats ni a l'agricultura. En aquestes societats, més del 80% del menjar s'obté per la recol·lecció.La distinció entre les societats de caçadors-recol·lectors i altres societats descansa sobretot en la domesticació i no està clarament definida, ja que moltes societats contemporànies combinen les dues estratègies. (ca)
- يعد مجتمع الجمع والالتقاط أو البحث عن الطعام واحدًا من المجتمعات التي تحصل على الطعام من النباتات والحيوانات البرية، على العكس من المجتمعات الزراعية التي تعول أساسًا على الأنواع المستأنسة. وقد كان الصيد وجمع الثمار هو طريقة مورد الرزق السابقة للمجموعات البشرية المسى العصب، وتوضح جميع دراسات الإنسان الحديث أن النموذج السائد كان مجتمع الجمع والالتقاط حتى حوالي 10000 سنة مضت. وقد حل محله بعد ابتكار الزراعة كل من الزراعة أو تربية الماشية في معظم أنحاء العالم. وقد صُنفت القليل فقط من المجتمعات المعاصرة باعتبارها مجتمعات للصيد وجمع الثمار فقد كانت معظم المجتمعات تعيش أيضًا على الزراعة و/أو تربية الماشية كجزء من أنشطتها في البحث عن الطعام. (ar)
- Ο όρος κυνηγός-συλλέκτης ή τροφοσυλλέκτης, χρησιμοποιείται για να περιγράψει τα μέλη των κοινωνιών στις οποίες η περισσότερη ή όλη η τροφή εξασφαλίζεται μόνο από το κυνήγι άγριων ζώων, ψάρεμα, τη συλλογή των φρούτων και γενικότερα καρπών των δέντρων και φυτών, καθώς και συνολικά τη συλλογή πρώτων υλών από τη φύση. Σε αντίθεση, οι αγροτικές και κτηνοτροφικές κοινωνίες εξαρτώνται για τη διατροφή τους κυρίως στα εξημερωμένα ζώα, καθώς και στην καλλιέργεια σιτηρών και οπορωλαχανικών. (el)
- Se conoce como caza y recolección al sistema de sustento del Paleolítico y Mesolítico. Asimismo fue practicado por muchos pueblos americanos desde el pleistoceno final. Esta forma de obtención de alimentos y materias primas es practicado aún por algunos pueblos. La caza y recolección fue la primera adaptación de la humanidad que se llevó a cabo con éxito, ocupando al menos el 90% de la historia de la humanidad. Solamente algunas sociedades contemporáneas han sido clasificadas como sociedades cazadoras y recolectoras, y complementan su actividad con la horticultura y el cuidado de los animales. (es)
- Pobal a mhaireann go hiomlán, nó beagnach go hiomlán, trí shealgaireacht ainmhithe is cnuasadh bia. Tugtar fáiteallaithe agus sochaithe buíne orthu freisin de bhrí go mbíonn siad eagraithe ina mbuíonta. De réir cineáil, déanann na fir sealgaireacht is na mná fáiteall. I 10,000 RC bhí pobal uile an Domhain ina bhfiagaithe/cnuasaitheoirí. Inniu, maireann níos lú ná 0.001% den daonra mar seo, agus ina measc tá na Pigmithe, na Cóiseana is na Hadsa san Afraic, na Bundúchasaigh san Astráil, agus grúpaí fánacha sa Mhalaeisia, an India is na hOileáin Fhilipíneacha. Déanann grúpaí tréadacha is talmhaíochta áirithe sealgaireacht is fáiteall go páirtaimseartha. (ga)
- 수렵채집사회(hunter-gatherer society)는 주로 인류학적 기간 분류로, 야생동식물의 수렵과 채집을 생활을 기반으로 하는 사회이다. 농경이 시작된 신석기 시대까지 모든 인류는 수렵채집사회였다고 생각된다. 가축을 기르지 않고, 5~8%의 음식을 채집에 의해 획득되는 사회를 말한다. (ko)
- Een jager-verzamelaar is een mens die zich in leven houdt door middel van de jacht en/of het verzamelen van eetbare dingen zoals bessen en dieren. Het jagen en verzamelen als overlevingsmethode is sinds de neolithische revolutie zo goed als overal vervangen door landbouw. (nl)
- 狩猟採集社会（しゅりょうさいしゅうしゃかい）とは、主に人類学上の言葉で、野生の動植物の狩猟や採集を生活の基盤とする社会のことである。農耕が開始された新石器時代まで全ての人類は狩猟採集社会だったと考えられている。 (ja)
- Społeczeństwo zbieracko-łowieckie – typ społeczeństwa lub gospodarki polegający na zdobywaniu pożywienia przez zbieranie jadalnych roślin i polowanie bez znaczącego wysiłku w kierunku udomowienia jednych czy drugich. Przy czym najczęściej udział zbieractwa jest bardziej znaczący. (pl)
- Jägar- och samlarsamhälle är benämningen på den samhällsform, där människorna helt livnär sig på jakt, fiske och insamling av ätbara växter. Större delen av den mänskliga kulturens utveckling har sannolikt utgjorts av jägar- samlar- och fiskarsamhällen, vilka sedermera helt eller delvis övergått i andra sätt att leva. Den amerikanske antropologen Marshall Sahlins har kallat jägar- och samlarsamhällena för det "ursprungliga överflödssamhället", eftersom varje individ vanligtvis inte behöver arbeta – samla in mat, bygga bostad, ordna kläder – mer än fyra eller sex timmar per dag. (sv)
- Lovci a sběrači je rovnostářský typ společnosti, která získává většinu potravy prostřednictvím lovu divokých zvířat a sběru jiné volně se vyskytující potravy – planě rostoucích rostlin a jejich plodů, hmyzu, mlžů, plžů či medu – přičemž sběr převažuje nad lovem.[nedostupný zdroj] Mezi lovci mohl být i podstatný poměr žen. Strava je kalorická, ale i přes více pohybu než lidé v moderní společnosti spálí kalorií podobně. Jsou to kočovníci, neboť se musí neustále přesouvat z místa na místo v důsledku vyčerpání lovišť a zdrojů. Vyprávění příběhů učí spolupráci a rovnosti a přitom nevyžaduje moralizování náboženstvím. V jejich společnosti nerozhoduje příbuznost. V kontrastu s tím stojí hierarchické zemědělské společnosti, které získávají většinu potravy prostřednictvím pěstování a chovu domestik (cs)
- Ĉasistoj-kolektistoj estas klasifiko por popoloj, kiuj ne konas la agrikulturon aŭ bredadon kaj sekve vivadas de la ĉaso kaj la kolekto de fruktoj kaj vegetaĵoj. Laŭ tradicia teorio, kiun komencis Aristotelo en sia verko Politiko, en la komenco de la homaro, homoj estis ĉasistoj-kolektistoj, poste ili atingis la bredadon kaj poste la agrikulturon. Tiu vidpunkto estas taŭga al greka vidpunkto, laŭ kiu la plej alta formo de vivo estas la urba civitana vivo. Ankoraŭ hodiaŭ, multaj historiistoj ne dubas pri tiu ideo, sed ne kun la sama sinteno de Aristotelo. (eo)
- Als Jäger und Sammler oder Wild- und Feldbeuter werden in der Anthropologie und Ethnologie (Völkerkunde) lokale Gemeinschaften und indigene Völker bezeichnet, die ihre Nahrung größtenteils durch die Jagd auf Wildtiere, den Fischfang sowie durch das Sammeln von wildwachsenden Pflanzen oder Kleintieren erwirtschaften. Einige Autoren betrachten die Bezeichnungen Wildbeuter als abwertende Bezeichnung (lässt „Ausbeutung“ anklingen), auf die zu verzichten sei. Tatsächlich erfordert diese Lebensweise ein hohes Maß an Flexibilität, Anpassungsfähigkeit und speziellen Kenntnissen. (de)
- A traditional hunter-gatherer or forager is a human living an ancestrally derived lifestyle in which most or all food is obtained by foraging, that is, by gathering food from local sources, especially edible wild plants but also insects, fungi, honey, or anything safe to eat, and/or by hunting game (pursuing and/or trapping and killing wild animals, including catching fish), roughly as most animal omnivores do. Hunter-gatherer societies stand in contrast to the more sedentary agricultural societies, which rely mainly on cultivating crops and raising domesticated animals for food production, although the boundaries between the two ways of living are not completely distinct. (en)
- Ehiztari-biltzaileak dira landare eta animalia jangarrietatik elikadura nagusia eskuratzen duten gizarteak, gehienetan ibiltariak direnak. Nolanahi ere, ehiztari-biltzaileen eta beste jendarte mota desberdinen arteko aldea garbi zehaztea zaila da, zeren egungo zein lehengo gizarte frankok ehiza-bilaketa eta beste estrategia batzuk (landareak edo animaliak etxekotzea) batera erabiltzen baitituzte. Gaur egun ehiztari-biltzaile bakan batzuk (gero eta gutxiago) geratzen dira Afrikan edo Ginea Berrian. (eu)
- Masyarakat pemburu dan peramu (atau pemburu-peramu) adalah suatu masyarakat yang metode bertahan hidup utamanya ialah memburu atau meramu secara langsung binatang dan tumbuh-tumbuhan liar yang dapat dimakan, tanpa usaha-usaha yang nyata untuk membudidayakannya (domestikasi) terlebih dahulu. Umumnya masyarakat pemburu dan peramu memperoleh sebagian besar makanan dan keperluan lainnya dari hasil meramu dibandingkan dengan berburu. Sekitar 80% makanan yang diperoleh merupakan hasil meramu. Garis batas antara masyarakat pemburu-peramu dengan jenis masyarakat lainnya yang lebih mengandalkan makanannya pada kegiatan domestikasi (pertanian dan peternakan) kadang-kadang tidak terlalu jelas mengingat masih terdapat bentuk-bentuk masyarakat yang menggunakan gabungan kedua cara tersebut untuk mendapa (in)
- Le chasseur-cueilleur est un humain dont le mode de vie est fondé sur la chasse, la pêche et la cueillette. Historiquement, ce sont les premiers modes de subsistance de l'espèce humaine, qui consistent en un prélèvement de ressources directement dans la nature. Cette stratégie peut toutefois s'accompagner localement de stratégies de sélection, avec une transformation qui va jusqu'à nécessiter l'usage de pierre polie ou de céramique. Les sociétés du Paléolithique ont toutes été composées de chasseurs-cueilleurs et de nombreuses sociétés passées étudiées par le monde moderne le sont aussi ; il est cependant difficile d'utiliser les données de l'ethnographie relevées à l'époque moderne pour tenter de reconstituer les sociétés passées. (fr)
- Con cacciatori-raccoglitori, nelle scienze etnoantropologiche, si indicano quelle popolazioni il cui sistema di alimentazione ed economico si basa sulla caccia, pesca e sulla raccolta. Queste società non praticano alcuna forma di agricoltura o allevamento, ma fanno leva unicamente sull'acquisizione e il prelievo di cibo dalla natura selvatica (sono perciò dette società acquisitive). Cacciatori-raccoglitori pigmei nel bacino del Congo nell'agosto 2014 Nell'ideologia del materialismo storico, il sistema di caccia e raccolta costituisce la prima sottofase (fase selvaggia) del comunismo primitivo. (it)
- Caçador-coletor ou caçador-recoletor é um humano que vive em uma sociedade na qual toda ou a maior parte do sustento é obtido pela caça de animais selvagens e coleta de plantas silvestres. Os humanos foram caçadores-coletores até à revolução neolítica, sendo que a caça e a coleta foram os primeiros modos de subsistência do Homo sapiens. Estas atividades foram herdadas diretamente do mundo animal, particularmente dos primatas. Caçadores-recoletores de caça obtêm mais na recolha que na caça; até 80% da comida é obtida por recoleção. Este método de subsistência ocupou 90% da história do Homo sapiens. (pt)
- 狩猎采集者（英語：hunter-gatherer）也称渔猎采集者，是指过着所有或大部分食物都是通过野外觅食（捕杀野生动物、捕鱼和摘采野生植物果实）获取的生活方式的人。狩猎采集社会与后来兴起的农业社会形成对比，后者主要依靠种植作物和饲养被驯化的家畜和家禽来生产食物维持生活。 狩猎采集（或简称“采猎”）的生存方式在本质上和自然界野生动物之间的掠食和啮食没有差别，是原始人类适应大自然最早也最普遍的方式，至少占据了人类演化史90%的篇幅。但随着从大概12000年前新石器时代开始的农业的兴起，以耕作土地和驯养动物为主要生产方式的定居文明开始在大约6000年前的亚洲两河流域和黄河中下游、中美洲、南美安第斯等地区成规模出现，那些没有随之而变的狩猎采集者被世界上大部分地区的农业或畜牧业社会所征服、同化或被边缘化驱赶到荒野地区。在当代除了少数与世隔绝的未接触部落外，只有很少数的社会或群体可以被归类为狩猎采集者，但这些采猎者们除了觅食活动大多还辅以园艺或畜牧，因此也已经不是纯粹意义上的狩猎采集者。 (zh)
- Охо́тники-собира́тели, охо́тники и собира́тели — хозяйственно-культурный тип, характерный для народов, которые находятся на раннем уровне социально-экономического развития. Общество охотников и собирателей характеризуется присваивающей экономикой (присваивающее хозяйство) и высокой кочевой мобильностью; при этом биологическая продуктивность охотничьих ресурсов, необходимая для воспроизводства людей, существенно не расширяется, так как отсутствуют эффективные искусственные средства её расширения и воспроизводства. (ru)
- Терміном мисливці і збирачі позначають певний рівень розвитку людських суспільств. Суспільство мисливців і збирачів характеризується присвійною економікою і високою горизонтальною мобільністю. При цьому екологічна ніша відтворення людей суттєво не розширюється, тому що відсутні ефективні штучні засоби її розширення. Ситуація кардинально змінюється після так званої неолітичної революції, після того, як у розпорядженні людей з'являються ефективні штучні засоби розширення їхньої екологічної ніші. (uk)
|