| dbo:abstract
|
- النهضة الإنجليزية هي حركة ثقافية وفنية في إنجلترا امتدت منذ أوائل القرن السادس عشرو حتى أوائل القرن السابع عشر. وتعد هذه النهضة امتدادا للنهضة العامة قي أوروبا والتي يرجع كثيرا من المؤرخين أصلها إلى توسكانى قي القرن الرابع عشر. هذه الحقبة في التاريخ الثقافي الإنجليزى يشار إليها أحيانا «بعصر شكسبير» أو "العصر الإليزابيثي"، وهي الفترة الأولى في التاريخ الإنجليزي والبريطاني التي سميت باسم الملك الحاكم. و قد أنتج شعراء مثل ، وجون ميلتون أعمالا أظهرت اهتماما متزايدا في تفسير المعتقدات الإنجليزية المسيحية، مثل التمثيل المجازى لسلالة تيودور في ملكة الجن وحكاية هبوط البشر من الجنة قي الفردوس المفقود؛ وقد ألف الكتاب المسرحيين من أمثال كريستوفر مارلو ووليم شكسبير، العروض المسرحية التي تظهر المفهوم الإنجليزى عن الحياة والموت، والتاريخ.و قد نشر فلاسفة مثل سير توماس مور وسير فرانسيس بيكون أفكارهما الخاصة عن البشرية ونواحى المجتمع المثالى قرابة نهاية عهد أسرة تيودور، مما أدى لدفع حدود المعرفة قي ذلك الوقت. وقد اقتربت إنجلترا من الوصول للعلم الحديث مع ، الطريقة الرائدة للمنهج العلمى. (ar)
- Anglická renesance je termín užívaný pro kulturně a umělecky významné období v anglických dějinách, které začalo někdy na začátku 16. století a končí v polovině 17. století, a které se inspirovalo renesančním uměním severní Itálie. Pojem někdy bývá nesprávně spojován pouze s dobou vlády Alžběty I. (vládla 1558-1603), respektive s dobou Shakespearovou. Nové trendy se ale objevují v umění už na dvoře předcházejících Tudorovců, nejvýznamněji na dvoře Jindřicha VIII. a časově dlouho přesahují smrt Alžběty I. nebo Williama Shakespeara v roce 1616. (cs)
- El Renaixement anglès va ser un moviment cultural i artístic a Anglaterra que data de finals del segle xv i principis de XVI fins a principis del segle xvii. S'associa amb el Renaixement paneuropeu que se sol considerar com a originari d'Itàlia durant el segle XIV; com la major part del nord d'Europa, Anglaterra va veure aquests avanços només fins a més d'un segle després i de manera minsa. El principi del Renaixement anglès es data sovint, per la seva conveniència, a començar en el 1485, quan la batalla del camp de Bosworth acaba amb les Guerres de les Roses i inaugura la Dinastia Tudor. L'estil i idees renaixentistes, però, van trigar a penetrar Anglaterra, i l'era elisabetiana durant la segona meitat del segle xvi és generalment considerada com l'apogeu del Renaixement anglès. (ca)
- Renacimiento inglés o en Inglaterra son denominaciones historiográficas para las personas de toda la comunidad y las producciones artísticas y culturales del Renacimiento en Inglaterra, en el periodo que va de finales del siglo XV a comienzos del siglo XVII. Como en el resto del Renacimiento nórdico, se produce como influencia del Renacimiento italiano y se desarrolla con un relativo retraso frente a este. Convencionalmente se sitúa su comienzo en 1485, con el fin de la Guerra de las Dos Rosas (batalla de Bosworth) y el comienzo de la dinastía Tudor. Su culminación se sitúa en la era isabelina (segunda mitad del siglo XVI), continuando en las primeras décadas del siglo XVII. Un rasgo diferencial del Renacimiento inglés frente al italiano es el predominio de la literatura y la música frente a las artes visuales; además de su posterior cronología (se desarrolla cuando en Italia ya se produce el Manierismo y la transición al Barroco). (es)
- The English Renaissance was a cultural and artistic movement in England from the early 16th century to the early 17th century. It is associated with the pan-European Renaissance that is usually regarded as beginning in Italy in the late 14th century. As in most of the rest of northern Europe, England saw little of these developments until more than a century later. Renaissance style and ideas, however, were slow to penetrate England, and the Elizabethan era in the second half of the 16th century is usually regarded as the height of the English Renaissance. However, many scholars see its beginnings in the early 16th century, during the reign of Henry VIII. The English Renaissance is different from the Italian Renaissance in several ways. The dominant art forms of the English Renaissance were literature and music. Visual arts in the English Renaissance were much less significant than in the Italian Renaissance. The English period began far later than the Italian, which was moving into Mannerism and the Baroque by the 1550s or earlier. (en)
- La Renaissance anglaise est un mouvement culturel et artistique en Angleterre, de la fin du XVe siècle au début du XVIIe siècle. Il est associé au mouvement de la Renaissance qui a commencé en Italie à la fin du XIVe siècle et s'est propagé dans une grande partie de l'Occident. Par commodité, le début de cette période pour l'Angleterre est souvent daté de 1485, avec la bataille de Bosworth qui a mis fin à la Guerre des Deux-Roses et a inauguré la dynastie des Tudor. Les idées et le style de la Renaissance ont cependant été lentes à pénétrer en Angleterre, et l'ère élisabéthaine, dans la seconde moitié du XVIe siècle, est généralement considéré comme l'apogée de la Renaissance anglaise. La Renaissance anglaise se distingue de la Renaissance italienne sur plusieurs points. Les domaines artistiques dominants dans la Renaissance anglaise sont la littérature et la musique. Les arts visuels sont beaucoup moins développés que dans la Renaissance italienne. La période anglaise a commencé bien plus tard qu'en Italie, qui a évolué vers le maniérisme et le Baroque dès la deuxième moitié du XVIe siècle. En comparaison, la Renaissance anglaise a réellement commencé dans les années 1520, et s'est prolongée jusqu'aux années 1620. (fr)
- La straordinaria ripresa dell'arte, della letteratura e della filosofia degli antichi che è cominciata in Italia già nel XIV secolo e che è conosciuta come Umanesimo, raggiunse l'Inghilterra solo alla fine del XV secolo. (it)
- Engelse renaissance is een term die gebruikt wordt om een vanuit Italië geïnspireerde culturele en kunstzinnige beweging te beschrijven die plaatsvond in het Engeland van begin 16e eeuw tot ongeveer de helft van de 17e eeuw, en behalve het Engels renaissancetheater ook de literatuur, muziek, architectuur en beeldende kunst van deze periode omvat. Als alternatieve benaming kan ook worden gesproken over "Het tijdperk van Shakespeare" of "De Elizabethaanse periode", die dan verwijst naar de heersende koningin Elizabeth I. Zoals elke poging tot periodisering heeft het ook in dit geval iets inherent kunstmatigs. De Engelse renaissance begon bijvoorbeeld al van vóór het bewind van Elizabeth I en kwam niet plotseling tot een eind met haar dood. Behalve Shakespeare kunnen we een hele reeks van belangrijke auteurs uit deze periode opsommen, onder meer Edmund Spenser, Philip Sidney, Thomas Kyd, Ben Jonson, Thomas Dekker, Christopher Marlowe, Thomas More en John Donne. (nl)
- В Англії епоха Відродження почалась пізніше, ніж в інших європейських країнах. Таке запізнення зумовлене декількома причинами, найважливішими серед яких є поразка у Столітній війні, тривалі феодальні міжусобиці, кривава війна Червоної та Білої троянд (1455—1485), яка точилася між двома дворянськими династіями. Усе це призвело до занепаду економіки та культури і значною мірою затримало поступ англійського гуманізму. Війна закінчилася встановленням на англійському троні нової династії — Тюдорів, з якою і пов'язують прогрес у житті країни. Значний вплив на розвиток англійської культури мали італійські митці. Хронологічні межі епохи Відродження в Англії — XVI та початок XVII століття. Однак ідеї гуманізму проникли в літературу цієї країни значно раніше. Зважаючи на це, у розвитку англійського ренесансу виділяють період Передвідродження (тобто підготовчий до доби Відродження), що починається з кінця XIV століття. Його пов'язують з ім'ям Джефрі Чосера, який першим у своїй творчості відгукнувся на нові італійські тенденції. Це відображено в його збірці віршів і новел «Кентерберійські оповіді». Далі протягом всього XV століття англійська література важко й повільно оволодівала гуманістичною освіченістю. Сама ж доба Відродження в літературі Англії представлена такими періодами: • раннє відродження (перша половина XVI ст.) • зріле відродження (майже вся друга половина XVI ст.) • Пізнє відродження (рубіж XVI—XVII ст.) Найвидатнішим представником раннього Відродження був письменник і мислитель Томас Мор, автор славетної книги «Утопія» (повна назва твору — «Золота книга, така ж корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія»). Письменник зобразив ідеальне, на його погляд, людське суспільство, у якому всі мають рівні права, не існує приватної власності, а золото не є цінністю (з нього виготовляють ланцюги для злочинців). Саме завдяки Томасу Мору в різних мовах з'явилося слово утопія (від грец. — «місце, якого немає») на означення чогось нереального, вигаданого, мрії, яка не збудеться. Томас Мор значно випередив свій час, багато його думок є актуальними і в наші дні. Наприклад, така: «Під час війни утопійці мають на увазі тільки одне: домогтися насамперед таких умов, прийняття яких зробило б війну зайвою» (переклад Йосипа Кобіва). Період зрілого Відродження припадає на час, який називають «золотим віком» правління Єлизавети І. Під її орудою Англія перетворилась на могутню морську державу, відбулося значне піднесення культурного життя британців. Для цього періоду характерний розквіт різних жанрів. Серед поетів найзнаменитішими є Філіп Сідні та Едмунд Спенсер. Перший наслідував Петрарку й уславився сонетами, другий — поемою «Королева фей», написаною своєрідною строфою, яка одержала назву спенсерова. Такою ж строфою вже в ХІХ столітті написав поему «Паломництво Чайльд Гарольда» Джордж Гордон Байрон, творчість якого ви вивчали в 9 класі. Саме в цей період в англійській літературі утверджується й жанр роману, який чи не найяскравіше представлено у творчості Джона Лілі. Проте найбільших успіхів англійська література доби Відродження досягла в драматургії, яка почала свій бурхливий поступ у другій половині XVI століття. Значну роль у цьому процесі відіграла творчість Крістофера Марло, якого вважають засновником жанру ренесансної трагедії. Він написав «Трагічну історію доктора Фауста» (1588), у якій уперше розробив у літературі сюжет про вченого, котрий заради задоволення своєї жаги до пізнання та насолоди життям продав душу самому дияволу. Період пізнього Відродження ознаменований творчістю Вільяма Шекспіра, яка є вершиною розвитку не лише англійської ренесансної літератури, а й усієї європейської. З його ім'ям пов'язують таке поняття, як ренесансний гуманізм (усвідомлення трагедії особистості, змушеної вступати в боротьбу із суспільством). Величезне значення літературної спадщини Шекспіра полягає насамперед у тому, що йому вдалось майстерно порушити у своїх творах воістину глобальні проблеми, які виходили за межі Відродження і продовжували хвилювати читачів усіх наступних епох. Шекспір створив цілу галерею складних і найрізноманітніших за характером образів, що й нині вражають читачів своєю психологічною глибиною і наштовхують їх на пізнання себе та навколишнього світу. Отже, англійський Ренесанс виявився пізнім і коротким порівняно з аналогічною добою в інших європейських країнах. Однак він позначений могутнім злетом творчих сил. Його називають вершиною й водночас трагічним фіналом доби європейського Відродження, представники якого проголосили високі гуманістичні цінності та згодом переконались у тому, що «звихнувся час» (фраза з трагедії Шекспіра «Гамлет»). Ці символічні шекспірівські слова яскраво передають всю гіркоту й розпач ренесансних митців другої половини XVI—XVII століть, які усвідомили, що їхні ідеали розбиваються об сувору реальність і віра в перемогу добра над злом зазнає краху. Трагізм життя знаходить своє втілення в мистецтві. Яскраве свідчення тому — вже згадувана трагедія Шекспіра «Гамлет». Додатки у зв‘язку з новими дослідженнями:Через тривалу запеклу мистецьку боротьбу,сьогодні англійських архітекторів, що працювали над будівлями, по всій Землі, приховали, проте вже сьогодні було знайдено безліч доказів того, що саме Англія доклала не аби яких зусиль, аби Ренесанс панував по всьому світу.Багатьох турбує думка «чому саме Україна?». Відповідь доволі логічна для поціновувачів Всесвітньої історії: в переважної більшості англійців тече в жилах українська кров .Оскільки, для переважної більшості англійський ренесанс є доволі відомою темою, варто висвітлити ті прогалини,які мало хто намагався висвітлити. Житловий будинок № 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка. Збудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу.Проте, пан Красовський працював під керуванням Вілла Джеймса Джонсонса, проте, аби зберегти своє «націоналістичне обличчя», його ім‘я приховали. Ратуша в Бардієві в Пряшівшині, почата в готичному, а закінчена в 1511 р. Львом Віктором Мітчеллом в ренесансовому стилі, що був англо-саксонським українцем, чия сім‘я, змушена мігрувати, з часом, ассимілювалась. І це лише найвідоміші з невідомих, яких з домопомогою великої кількості істориків, вийшло знайти (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Anglická renesance je termín užívaný pro kulturně a umělecky významné období v anglických dějinách, které začalo někdy na začátku 16. století a končí v polovině 17. století, a které se inspirovalo renesančním uměním severní Itálie. Pojem někdy bývá nesprávně spojován pouze s dobou vlády Alžběty I. (vládla 1558-1603), respektive s dobou Shakespearovou. Nové trendy se ale objevují v umění už na dvoře předcházejících Tudorovců, nejvýznamněji na dvoře Jindřicha VIII. a časově dlouho přesahují smrt Alžběty I. nebo Williama Shakespeara v roce 1616. (cs)
- El Renaixement anglès va ser un moviment cultural i artístic a Anglaterra que data de finals del segle xv i principis de XVI fins a principis del segle xvii. S'associa amb el Renaixement paneuropeu que se sol considerar com a originari d'Itàlia durant el segle XIV; com la major part del nord d'Europa, Anglaterra va veure aquests avanços només fins a més d'un segle després i de manera minsa. El principi del Renaixement anglès es data sovint, per la seva conveniència, a començar en el 1485, quan la batalla del camp de Bosworth acaba amb les Guerres de les Roses i inaugura la Dinastia Tudor. L'estil i idees renaixentistes, però, van trigar a penetrar Anglaterra, i l'era elisabetiana durant la segona meitat del segle xvi és generalment considerada com l'apogeu del Renaixement anglès. (ca)
- La straordinaria ripresa dell'arte, della letteratura e della filosofia degli antichi che è cominciata in Italia già nel XIV secolo e che è conosciuta come Umanesimo, raggiunse l'Inghilterra solo alla fine del XV secolo. (it)
- النهضة الإنجليزية هي حركة ثقافية وفنية في إنجلترا امتدت منذ أوائل القرن السادس عشرو حتى أوائل القرن السابع عشر. وتعد هذه النهضة امتدادا للنهضة العامة قي أوروبا والتي يرجع كثيرا من المؤرخين أصلها إلى توسكانى قي القرن الرابع عشر. هذه الحقبة في التاريخ الثقافي الإنجليزى يشار إليها أحيانا «بعصر شكسبير» أو "العصر الإليزابيثي"، وهي الفترة الأولى في التاريخ الإنجليزي والبريطاني التي سميت باسم الملك الحاكم. (ar)
- Renacimiento inglés o en Inglaterra son denominaciones historiográficas para las personas de toda la comunidad y las producciones artísticas y culturales del Renacimiento en Inglaterra, en el periodo que va de finales del siglo XV a comienzos del siglo XVII. Como en el resto del Renacimiento nórdico, se produce como influencia del Renacimiento italiano y se desarrolla con un relativo retraso frente a este. (es)
- The English Renaissance was a cultural and artistic movement in England from the early 16th century to the early 17th century. It is associated with the pan-European Renaissance that is usually regarded as beginning in Italy in the late 14th century. As in most of the rest of northern Europe, England saw little of these developments until more than a century later. Renaissance style and ideas, however, were slow to penetrate England, and the Elizabethan era in the second half of the 16th century is usually regarded as the height of the English Renaissance. However, many scholars see its beginnings in the early 16th century, during the reign of Henry VIII. (en)
- La Renaissance anglaise est un mouvement culturel et artistique en Angleterre, de la fin du XVe siècle au début du XVIIe siècle. Il est associé au mouvement de la Renaissance qui a commencé en Italie à la fin du XIVe siècle et s'est propagé dans une grande partie de l'Occident. Par commodité, le début de cette période pour l'Angleterre est souvent daté de 1485, avec la bataille de Bosworth qui a mis fin à la Guerre des Deux-Roses et a inauguré la dynastie des Tudor. Les idées et le style de la Renaissance ont cependant été lentes à pénétrer en Angleterre, et l'ère élisabéthaine, dans la seconde moitié du XVIe siècle, est généralement considéré comme l'apogée de la Renaissance anglaise. (fr)
- Engelse renaissance is een term die gebruikt wordt om een vanuit Italië geïnspireerde culturele en kunstzinnige beweging te beschrijven die plaatsvond in het Engeland van begin 16e eeuw tot ongeveer de helft van de 17e eeuw, en behalve het Engels renaissancetheater ook de literatuur, muziek, architectuur en beeldende kunst van deze periode omvat. Als alternatieve benaming kan ook worden gesproken over "Het tijdperk van Shakespeare" of "De Elizabethaanse periode", die dan verwijst naar de heersende koningin Elizabeth I. Zoals elke poging tot periodisering heeft het ook in dit geval iets inherent kunstmatigs. De Engelse renaissance begon bijvoorbeeld al van vóór het bewind van Elizabeth I en kwam niet plotseling tot een eind met haar dood. (nl)
- В Англії епоха Відродження почалась пізніше, ніж в інших європейських країнах. Таке запізнення зумовлене декількома причинами, найважливішими серед яких є поразка у Столітній війні, тривалі феодальні міжусобиці, кривава війна Червоної та Білої троянд (1455—1485), яка точилася між двома дворянськими династіями. Усе це призвело до занепаду економіки та культури і значною мірою затримало поступ англійського гуманізму. Війна закінчилася встановленням на англійському троні нової династії — Тюдорів, з якою і пов'язують прогрес у житті країни. Значний вплив на розвиток англійської культури мали італійські митці. (uk)
|