| dbo:abstract
|
- سينما استغلال السود (بالإنجليزية: Blaxploitation Cinema)، هُو نوع سينمائي يندرج ضمن صنف سينما الاستغلال ظهر بشكل كبير في أوائل عقد 1970. (ar)
- La blaxploitation és un corrent cultural i social propi del cinema dels Estats Units dels anys 1970 que va revalorar la imatge dels afroamericans atorgant-los papers dignes i de primer nivell, i no només secundaris. La paraula és la contracció, en forma de mot creuat, de les paraules «black» (que significa negre) i «explotació». Es parla, a vegades de blaxplotation, contracció de «black» i de «plot» (l'argument d'una pel·lícula). (ca)
- Blaxploitation is an ethnic subgenre of the exploitation film that emerged in the United States during the early 1970s. The term, a portmanteau of the words "black" and "exploitation", was coined in August 1972 by Junius Griffin, the president of the Beverly Hills-Hollywood NAACP branch. He claimed the genre was "proliferating offenses" to the black community in its perpetuation of stereotypical characters often involved in crime. The genre does rank among the first after the race films in the 1940s and 1960s in which black characters and communities are the protagonists and subjects of film and television, rather than sidekicks, antagonists or victims of brutality. The genre's inception coincides with the rethinking of race relations in the 1970s. Blaxploitation films were originally aimed at an urban African-American audience but the genre's audience appeal soon broadened across racial and ethnic lines. Hollywood realized the potential profit of expanding the audiences of blaxploitation films. Variety credited Sweet Sweetback's Baadasssss Song and the less radical, Hollywood-financed film Shaft (both released in 1971) with the invention of the blaxploitation genre; Cotton Comes to Harlem was released before either of those pictures. Blaxploitation films were also the first to feature soundtracks of funk and soul music. (en)
- Blaxploitation ist ein US-amerikanisches Filmgenre, das seine Blütezeit in den 1970er-Jahren hatte. Der Name ist ein Kofferwort aus black, dem englischen Wort für schwarz, und Exploitation, der Bezeichnung für ein Filmgenre mit Billigproduktion und expliziten Darstellungen. Der Begriff bezieht sich auf Exploitationfilme, die aus der Sicht von Afroamerikanern gedreht wurden. (de)
- El blaxploitation, o filmes de explotación negra, fue un movimiento cinematográfico que tuvo lugar en los Estados Unidos a principios de los años 1970 con la comunidad afroamericana como protagonista principal y que consistió en un boom de cine negro con bandas sonoras de conocidos artistas de la época. La escena clásica del blaxploitation es la persecución de coches por la ciudad con música funk de fondo. Este tipo de cine nació en medio del gran éxito del cine de explotación y tenía como audiencia potencial público de raza negra de entorno urbano, aunando las características generales de varios subgéneros exploitation, como el , el stoner, el , etc. Esta década dorada del cine afroamericano es el fruto de un crecimiento progresivo tanto del público como de los artistas negros en los Estados Unidos. Hasta los años 1950, las películas hechas por negros y para negros estaban relegadas a una especie de gueto cinematográfico que recibió el nombre de . Ya en los años 1950, la industria permite a algunos actores negros alguna pequeña incursión en sus filmes, casi siempre en papeles secundarios. Uno de los actores más célebres de esta época fue Sidney Poitier. Una década más tarde, los movimientos sociales de los negros, capitaneados primero por los Black Power y a mediados de la década de 1960 por los Black Panthers (Panteras Negras), fueron generando un hervidero cultural que se convertiría en el caldo de cultivo del blaxploitation. Algunos novelistas negros criticaron abiertamente los métodos violentos de estos grupos, parodiándolos e ironizando sobre ellos, de manera que por primera vez la cultura afroamericana se rebatía a sí misma. En este contexto, en 1970 fue llevada al cine la novela Cottom Comes, de Chester Himes, de la mano de Ossie Davis. Una historia ambientada en el Harlem, protagonizada por actores negros y con una banda sonora de funk-soul. Este sería el embrión de la obra destinada a dar el pistoletazo de salida definitiva al género: Las noches rojas de Harlem (Gordon Parks, 1971). En ella, un apuesto y viril detective, interpretado por Richard Roundtree, recorría las calles del Harlem buscando a la hija de un conocido capo local, tarea para la cual, por otra parte, no renunciaba a emplear los métodos más expeditivos. En ésta se asentaban ya todas las características, que más tarde se convertirían en tópicos, del género. Pelos a lo afro, gafas inmensas y pantalones acampanados. Aun así, en ella todavía no aparecía quien terminaría siendo la musa absoluta del blaxploitation, Pam Grier, la protagonista de Jackie Brown (dirigida por un reconocido fanático del género, Quentin Tarantino). (es)
- Blaxploitation, 1970eko hamarkadan AEBetan puri-purian egondako zinemaren genero bat da, gerora ere genero honetako filmak egin izan dira, baina kopuru askoz ere apalagoan. Genero honetan, afroamerikarrek paper protagonista duinak dauzkate, ordurarteko bigarren mailako edota garrantzi eskazeko paperak alboratuz, maiz biktimak, morroiak edo esklaboak. Izena hitz-elkarketa batetik sortua da, "black" eta "exploitation". Genero honetako eszena ohikoenetako bat, funk musikaren doinuaz lagunduriko auto lasterketa kale eszena da. Berez, nahiko genero hiritarra da, nagusiki estatubatuar hirietako auzunetan bizi diren afroamerikarren bizimodua islatzen baidu. Bestalde, film honetako pertsonaia askok garai hartan modan zegoen horrazkera dute. (eu)
- La blaxploitation — ou blacksploitation — est un courant culturel et social propre au cinéma américain des années 1970 qui a revalorisé l'image des Afro-Américains en les présentant dans des rôles dignes et de premier plan et non plus seulement dans des rôles secondaires et de faire-valoir. Le mot est la contraction, sous forme de mot-valise, des mots « black » (qui signifie noir) et « exploitation ». On parle parfois de blaxplotation, autre contraction issue de « black » et de « plot » (le sujet d'un film). (fr)
- La blaxploitation - fusione delle due parole inglesi black (nero) ed exploitation (sfruttamento) - è stato un genere di film che nacque negli Stati Uniti, nei primi anni settanta, quando molti film d'exploitation furono realizzati a basso costo avendo come pubblico di riferimento gli afroamericani. I film avevano principalmente attori afroamericani, erano diretti da registi afroamericani ma anche bianchi, e furono i primi ad avere colonne sonore di musica soul o funk. Sebbene criticati dagli attivisti per i diritti civili a causa del loro uso di stereotipi, essi riscossero grande successo colmando la lacuna inerente all'offerta di intrattenimento appositamente creato per gli afroamericani e furono immensamente popolari tra il pubblico di colore, ma anche tra i bianchi. Il termine blaxploitation è stato sempre contestato dagli attori e dai registi che ne presero parte, perché considerato offensivo e poco valorizzante. (it)
- 블랙스플로이테이션(Blaxploitation)은 1970년대 전반에 미국에서 생겨난 영화 장르이다. 주로 교외에 사는 아프리카계 미국인을 대상으로 만들어진 엑스플로이테이션 영화이며, 이름의 유래는 "black"과 "exploitation"의 합성어이다. 블랙스플로이테이션 영화는 흑인 배우들이 주연으로 하며, 사운드트랙에 펑크와 소울 음악을 사용했다. 버라이어티 잡지에 따르면, 1971년 Sweet Sweetback's Baadasssss Song이 블랙스플로이테이션이라는 장르의 시작이라고 한다. 그러나 이 작품은 독립 영화를 위해 할리우드 자본의 샤프트가 이 영화 장르의 시작이라는 의견도 있다. 무대 설정이 미국 서부 또는 북부의 경우 유대인이 주요 무대가 되어 포주, 마약 밀매자, 암살자가 나오는 경우가 많다. 또한 부패한 경찰이나 정부 관계자와 같은 부정적인 백인 캐릭터가 등장하는 경우가 많다. 남부가 무대인 경우에는 재배지가 주요 무대가되는 것이 많아, 노예제와 혼혈과 같은 테마가 다루어진다. (ko)
- Blaxploitation is een term voor exploitatiefilms uit de jaren zeventig die aanvankelijk voor een zwart publiek gemaakt werden en waarin zwarte acteurs hoofdrollen spelen. De zwarte personages zijn vaak erg stereotiep en karikaturaal. (nl)
- ブラックスプロイテーション(Blaxploitation) とは、1970年代前半にアメリカで生まれた映画のジャンル。主に、アフリカ系アメリカ人を客層として想定したエクスプロイテーション映画であり、名前の由来は "black" と "exploitation" を融合した映画用語である。 (ja)
- Blaxploitation (od słów ang. black - czarny i exploitation -wykorzystanie, eksploatacja) – gatunek filmowy, stworzony we wczesnych latach siedemdziesiątych XX wieku w obrębie kina afroamerykańskiego. Specyfika gatunku polegała na wykorzystaniu, głównie w filmach niskobudżetowych (zob. exploitation), popularności tematyki afroamerykańskiej. Filmy przeznaczone były przede wszystkim dla publiczności afrykańskiego pochodzenia zamieszkałej w miastach, a zatrudniano w nich czarnoskórych aktorów i wykorzystywano muzykę soul i funk; ich popularność szybko jednak przekroczyła granice etniczne. Chociaż krytykowane przez ugrupowania praw obywatelskich za posługiwanie się stereotypami, zaspokajały nowo odkryty popyt na rozrywkę afrocentryczną i były niezwykle popularne wśród czarnej widowni. Za pierwsze filmy gatunku uważa się W upalną noc (1967) i (1970). Film Jackie Brown z 1997 roku w reżyserii Quentina Tarantino odebrany był jako swoisty hołd kinu blaxploitation. (pl)
- Blaxploitation ou Blacksploitation foi um movimento cinematográfico norte-americano que surgiu no início da década de 1970. A palavra é um portmanteau de black ("negro") e explotaition ("exploração"). Os filmes blaxploitation eram protagonizados e realizados por atores e diretores negros e tinham como público-alvo, principalmente, os negros norte-americanos. Algo parecido havia sido testado entre as décadas de 1910 e 1950, eram os chamados race films. Atores/atrizes como Pam Grier que se consagraria em (1973), de Jack Hill e 18 anos depois, em Jackie Brown de Quentin Tarantino, Richard Roundtree de Shaft, o campeão de caratê Jim Kelly que contracenou com Bruce Lee em Enter the Dragon, se destacaram como os principais artistas deste gênero. Shaft, dirigido por Gordon Parks lançado em 1971 com orçamento da MGM, foi o filme que mais se popularizou no gênero. Outros clássicos da blaxploitation também se destacaram, como Sweet Sweetback's Baadasssss Song dirigido por Melvin Van Peebles em 1971, Superfly e , de 1972, Black Caesar, de 1973 dirigido pelo consagrado Larry Cohen, , Blacula e , de 1973, , e Foxy Brown, de 1974, e , de 1975, , de 1977, entre outros. Jackie Brown, de 1995, apesar de não ser um blaxploitation propriamente dito, tem forte inspiração nesse gênero. As trilhas sonoras dos filmes blaxploitation eram compostas por músicos, arranjadores e produtores musicais consagrados da música negra norte americana como Curtis Mayfield, Isaac Hayes, James Brown, Quincy Jones, Barry White, Marvin Gaye,Willie Hutch entre outros. (pt)
- Blaxploitation eller Black exploitation är en undergenre av exploitation. Filmgenren växte fram under 1970-talet som en motpol till dåtidens actionfilmer med vita hjältar i huvudrollen.Filmmusiken var oftast den som blev mest hyllad. Musiken var afroamerikansk musik såsom funk, soul, R&B och jazz. (sv)
- Блексплуатаційне кіно або блексплуатейшен (англ. Blaxploitation чи Blacksploitation) — піджанр експлуатаційного кіно, який спекулював на расових проблемах американського суспільства. З'явився у США на початку 1970-х років. Більшість персонажів блексплуатаційних фільмів — чорні злочинці, які чинять опір «системі». Фільми цього піджанру, хоча й набули популярність, але зазнали критики за непропорційну кількість стереотипних сюжетних ліній та персонажів з доволі негативною чи сумнівною мотивацією. Тим не менш, блексплуатейшен все ж входить до числа перших напрямів кіно, у яких чорні персонажі та групи персонажів є головними героями, а не антагоністами чи другорядними персонажами з кількома репліками. Виникнення цього піджанру певним чином відобразило переосмислення расових відносин у 1970-х роках в американському суспільстві. Фільми у жанрі блексплуатейшен спочатку були спрямовані на урбанізовану афроамериканську аудиторію, яка згодом значно розширилася. Голлівуд усвідомив потенційний прибуток від розширення аудиторії блексплуатаційних фільмів, якщо вони вийдуть за суто етнічні рамки, та доволі активно використовував цей піджанр. Variety називає фільми та (обидва 1971 року) першими стрічками цього піджанру. Також у блексплуатаційних фільмах було вперше використано як саундтрек музику фанк та соул. (uk)
- Blaxploitation (Блэксплотейшн) — этнический поджанр эксплуатационного кино, появившийся в США в начале 1970-х годов, ориентированный на чернокожую городскую аудиторию. Само слово «blaxploitation» произошло от слияния слов «black» (чёрный) и «exploitation» (эксплуатация) и было придумано главой лос-анджелесского отделения NAACP, бывшим киножурналистом Джуниусом Гриффином. В фильмах этого жанра впервые была использована музыка в стилях фанк и соул. Актёрская команда, в основном, была чернокожей. Журнал Variety называет основателями жанра независимый фильм «Свит Свитбэк: Песня мерзавца» и голливудский «Шафт», вышедшие в 1971 году. (ru)
- 黑人剝削（英語：Blaxploitation，或blacksploitation）是於1970年代初在美國出現的一種電影類型，即剝削電影的分支。這些電影雖然很受歡迎，但由於其定型電影角色表現出不合理動機或犯罪行徑而常受到影評人批評。但這種類型的黑人角色和社區能在電影中扮演著英雄定位（主流電影中的黑人經常扮演著同伴、惡人或受害者的角色），而受到粉絲的歡迎。該類型的創立與1970年代的重新思考相吻合。 黑人剝削電影的受眾對象原本只有非裔美国人，但這種類型的觀眾吸引力很快就跨越了種族和民族。好萊塢也意識到了在不同種族之間擴大客群的潛在利益而開始願意投資黑人剝削電影。 《綜藝》將此歸功於獨立電影《》及好萊塢資助的《黑街神探》（均於1971年發行），其中後者發明了此類型。黑人剝削電影也是在電影原聲帶中使用放克和靈魂樂的先驅。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- سينما استغلال السود (بالإنجليزية: Blaxploitation Cinema)، هُو نوع سينمائي يندرج ضمن صنف سينما الاستغلال ظهر بشكل كبير في أوائل عقد 1970. (ar)
- La blaxploitation és un corrent cultural i social propi del cinema dels Estats Units dels anys 1970 que va revalorar la imatge dels afroamericans atorgant-los papers dignes i de primer nivell, i no només secundaris. La paraula és la contracció, en forma de mot creuat, de les paraules «black» (que significa negre) i «explotació». Es parla, a vegades de blaxplotation, contracció de «black» i de «plot» (l'argument d'una pel·lícula). (ca)
- Blaxploitation ist ein US-amerikanisches Filmgenre, das seine Blütezeit in den 1970er-Jahren hatte. Der Name ist ein Kofferwort aus black, dem englischen Wort für schwarz, und Exploitation, der Bezeichnung für ein Filmgenre mit Billigproduktion und expliziten Darstellungen. Der Begriff bezieht sich auf Exploitationfilme, die aus der Sicht von Afroamerikanern gedreht wurden. (de)
- La blaxploitation — ou blacksploitation — est un courant culturel et social propre au cinéma américain des années 1970 qui a revalorisé l'image des Afro-Américains en les présentant dans des rôles dignes et de premier plan et non plus seulement dans des rôles secondaires et de faire-valoir. Le mot est la contraction, sous forme de mot-valise, des mots « black » (qui signifie noir) et « exploitation ». On parle parfois de blaxplotation, autre contraction issue de « black » et de « plot » (le sujet d'un film). (fr)
- 블랙스플로이테이션(Blaxploitation)은 1970년대 전반에 미국에서 생겨난 영화 장르이다. 주로 교외에 사는 아프리카계 미국인을 대상으로 만들어진 엑스플로이테이션 영화이며, 이름의 유래는 "black"과 "exploitation"의 합성어이다. 블랙스플로이테이션 영화는 흑인 배우들이 주연으로 하며, 사운드트랙에 펑크와 소울 음악을 사용했다. 버라이어티 잡지에 따르면, 1971년 Sweet Sweetback's Baadasssss Song이 블랙스플로이테이션이라는 장르의 시작이라고 한다. 그러나 이 작품은 독립 영화를 위해 할리우드 자본의 샤프트가 이 영화 장르의 시작이라는 의견도 있다. 무대 설정이 미국 서부 또는 북부의 경우 유대인이 주요 무대가 되어 포주, 마약 밀매자, 암살자가 나오는 경우가 많다. 또한 부패한 경찰이나 정부 관계자와 같은 부정적인 백인 캐릭터가 등장하는 경우가 많다. 남부가 무대인 경우에는 재배지가 주요 무대가되는 것이 많아, 노예제와 혼혈과 같은 테마가 다루어진다. (ko)
- Blaxploitation is een term voor exploitatiefilms uit de jaren zeventig die aanvankelijk voor een zwart publiek gemaakt werden en waarin zwarte acteurs hoofdrollen spelen. De zwarte personages zijn vaak erg stereotiep en karikaturaal. (nl)
- ブラックスプロイテーション(Blaxploitation) とは、1970年代前半にアメリカで生まれた映画のジャンル。主に、アフリカ系アメリカ人を客層として想定したエクスプロイテーション映画であり、名前の由来は "black" と "exploitation" を融合した映画用語である。 (ja)
- Blaxploitation eller Black exploitation är en undergenre av exploitation. Filmgenren växte fram under 1970-talet som en motpol till dåtidens actionfilmer med vita hjältar i huvudrollen.Filmmusiken var oftast den som blev mest hyllad. Musiken var afroamerikansk musik såsom funk, soul, R&B och jazz. (sv)
- Blaxploitation (Блэксплотейшн) — этнический поджанр эксплуатационного кино, появившийся в США в начале 1970-х годов, ориентированный на чернокожую городскую аудиторию. Само слово «blaxploitation» произошло от слияния слов «black» (чёрный) и «exploitation» (эксплуатация) и было придумано главой лос-анджелесского отделения NAACP, бывшим киножурналистом Джуниусом Гриффином. В фильмах этого жанра впервые была использована музыка в стилях фанк и соул. Актёрская команда, в основном, была чернокожей. Журнал Variety называет основателями жанра независимый фильм «Свит Свитбэк: Песня мерзавца» и голливудский «Шафт», вышедшие в 1971 году. (ru)
- 黑人剝削（英語：Blaxploitation，或blacksploitation）是於1970年代初在美國出現的一種電影類型，即剝削電影的分支。這些電影雖然很受歡迎，但由於其定型電影角色表現出不合理動機或犯罪行徑而常受到影評人批評。但這種類型的黑人角色和社區能在電影中扮演著英雄定位（主流電影中的黑人經常扮演著同伴、惡人或受害者的角色），而受到粉絲的歡迎。該類型的創立與1970年代的重新思考相吻合。 黑人剝削電影的受眾對象原本只有非裔美国人，但這種類型的觀眾吸引力很快就跨越了種族和民族。好萊塢也意識到了在不同種族之間擴大客群的潛在利益而開始願意投資黑人剝削電影。 《綜藝》將此歸功於獨立電影《》及好萊塢資助的《黑街神探》（均於1971年發行），其中後者發明了此類型。黑人剝削電影也是在電影原聲帶中使用放克和靈魂樂的先驅。 (zh)
- Blaxploitation is an ethnic subgenre of the exploitation film that emerged in the United States during the early 1970s. The term, a portmanteau of the words "black" and "exploitation", was coined in August 1972 by Junius Griffin, the president of the Beverly Hills-Hollywood NAACP branch. He claimed the genre was "proliferating offenses" to the black community in its perpetuation of stereotypical characters often involved in crime. The genre does rank among the first after the race films in the 1940s and 1960s in which black characters and communities are the protagonists and subjects of film and television, rather than sidekicks, antagonists or victims of brutality. The genre's inception coincides with the rethinking of race relations in the 1970s. (en)
- Blaxploitation, 1970eko hamarkadan AEBetan puri-purian egondako zinemaren genero bat da, gerora ere genero honetako filmak egin izan dira, baina kopuru askoz ere apalagoan. Genero honetan, afroamerikarrek paper protagonista duinak dauzkate, ordurarteko bigarren mailako edota garrantzi eskazeko paperak alboratuz, maiz biktimak, morroiak edo esklaboak. Izena hitz-elkarketa batetik sortua da, "black" eta "exploitation". (eu)
- El blaxploitation, o filmes de explotación negra, fue un movimiento cinematográfico que tuvo lugar en los Estados Unidos a principios de los años 1970 con la comunidad afroamericana como protagonista principal y que consistió en un boom de cine negro con bandas sonoras de conocidos artistas de la época. La escena clásica del blaxploitation es la persecución de coches por la ciudad con música funk de fondo. (es)
- La blaxploitation - fusione delle due parole inglesi black (nero) ed exploitation (sfruttamento) - è stato un genere di film che nacque negli Stati Uniti, nei primi anni settanta, quando molti film d'exploitation furono realizzati a basso costo avendo come pubblico di riferimento gli afroamericani. Il termine blaxploitation è stato sempre contestato dagli attori e dai registi che ne presero parte, perché considerato offensivo e poco valorizzante. (it)
- Blaxploitation (od słów ang. black - czarny i exploitation -wykorzystanie, eksploatacja) – gatunek filmowy, stworzony we wczesnych latach siedemdziesiątych XX wieku w obrębie kina afroamerykańskiego. Specyfika gatunku polegała na wykorzystaniu, głównie w filmach niskobudżetowych (zob. exploitation), popularności tematyki afroamerykańskiej. Filmy przeznaczone były przede wszystkim dla publiczności afrykańskiego pochodzenia zamieszkałej w miastach, a zatrudniano w nich czarnoskórych aktorów i wykorzystywano muzykę soul i funk; ich popularność szybko jednak przekroczyła granice etniczne. (pl)
- Blaxploitation ou Blacksploitation foi um movimento cinematográfico norte-americano que surgiu no início da década de 1970. A palavra é um portmanteau de black ("negro") e explotaition ("exploração"). Os filmes blaxploitation eram protagonizados e realizados por atores e diretores negros e tinham como público-alvo, principalmente, os negros norte-americanos. Algo parecido havia sido testado entre as décadas de 1910 e 1950, eram os chamados race films. Jackie Brown, de 1995, apesar de não ser um blaxploitation propriamente dito, tem forte inspiração nesse gênero. (pt)
- Блексплуатаційне кіно або блексплуатейшен (англ. Blaxploitation чи Blacksploitation) — піджанр експлуатаційного кіно, який спекулював на расових проблемах американського суспільства. З'явився у США на початку 1970-х років. Більшість персонажів блексплуатаційних фільмів — чорні злочинці, які чинять опір «системі». Фільми цього піджанру, хоча й набули популярність, але зазнали критики за непропорційну кількість стереотипних сюжетних ліній та персонажів з доволі негативною чи сумнівною мотивацією. Тим не менш, блексплуатейшен все ж входить до числа перших напрямів кіно, у яких чорні персонажі та групи персонажів є головними героями, а не антагоністами чи другорядними персонажами з кількома репліками. Виникнення цього піджанру певним чином відобразило переосмислення расових відносин у 1970-х р (uk)
|