| dbo:abstract
|
- Nové Srbsko (rusky Новая Сербия, Novaja Serbija; ukrajinsky Нова Сербія, Nova Serbija) je historická oblast ve středu dnešní Ukrajiny, kde se od poloviny 18. století usazovali srbští emigranti z Habsburské říše. Správním střediskem byl Novomirgorod. Od roku 1751 se začali do Ruska stěhovat pravoslavní Srbové (včetně Černohorců) a také Rumuni z Valašska a Moldavska, pod vedením . Byli to převážně vojáci, kteří měli zkušenosti s obranou Vojenské hranice před Turky. Byla jim přidělena řídce osídlená oblast mezi řekami Inhul a Dněpr, kde na polské hranici docházelo k častým srážkám. V roce 1752 zde byla vytvořena autonomní provincie, spravovaná přímo Senátem. Obyvatelé byli organizováni podobně jako kozáci, tj. na principu domobrany (dělila se na jezdecký a pěší pluk). Srbové zakládali nová sídla, která pojmenovávali podle měst ve staré vlasti: Sombor (dnes ), Varaždín (dnes ), Zemun (dnes ) atd. Srbská samospráva byla zrušena v roce 1764, kdy byla oblast začleněna do nově vzniklé a muži převeleni do pravidelných husarských pluků. V okolí Luhanska existovala v letech 1753 až 1764 další samosprávná oblast osídlená Srby, zvaná (Славено-Сербія). (cs)
- Η Νέα Σερβία (σερβικά : Нова Србија, ουκρανικά : Нова Сербія) ήταν παλιά διοικητική στρατιωτική περιφέρεια της Ρωσικής Αυτοκρατορίας που υφίσταται από το 1752 μέχρι το 1764. Βρισκόταν στα εδάφη της σημερινής κεντρικής Ουκρανίας στην σημερινή περιφέρεια Κιροβοχράντ. Με το ίδιο όνομα σήμερα είναι γνωστή συνοικία του . (el)
- La Nouvelle Serbie (en serbe : Нова Србија et Nova Srbija, dans une graphie archaïque Нова Сербија et Nova Serbija ; en roumain: Noua Serbie) fut un territoire de la Russie impériale entre 1752 et 1764. Il était situé sur le territoire de l'actuelle oblast de Kirovohrad, en Ukraine. Le centre administratif de la province était la ville de Novomirgorod. (fr)
- New Serbia, or Novoserbia was a military frontier of Imperial Russia from 1752 to 1764 subordinated directly to the Senat and Military Collegium. The founder of New Serbia was Jovan Horvat. Horvat was a leader of a group which rejected a post-riot compromise reached after the demilitarization of their section of the Military Frontier. The rejected compromise envisaged transfer of those who want to remain warriors to the Banat Military Frontier while those who would remain in the region would get provincial status with preservation of religious autonomy. Contrary to serfs, Eastern Orthodox Serbs enjoyed substantial levels of autonomy (in exchange for fight against the Ottoman Empire) granted in multiple documents starting with Statuta Valachorum, but which was gradually obsolete or eliminated by the creation of centralized modern state. The Horvat's colonization idea was enthusiastically supported by Elizabeth of Russia, and it was the first centrally planned settlement of the southern steppe which led to deterioration of Russian relations with Habsburg monarchy and Ottoman Empire and crystallization of the key features of the future Eastern Question. The region was mostly located in the territory of present-day Kirovohrad Oblast of Ukraine, although some of its parts were located in the territory of present-day Cherkasy Oblast, Poltava Oblast and Dnipropetrovsk Oblast. The administrative centre of New Serbia was Novomirgorod (literally "New Mirgorod"), which is now Novomyrhorod, Ukraine. (en)
- Nieuw-Servië (Oekraïens: Нова Сербія, Russisch: Новая Сербия, Servisch: Нова Србија, Oud-Servisch: Нова Сербія/Ново-Сербія, Roemeens: Noua Serbie) was van 1752 tot 1764 een militair territorium van het Keizerrijk Rusland dat door de Regerende Senaat en het militair Collegium bestuurd werd. Het territorium ligt grotendeels in het gebied van de Oblast Kirovohrad van Oekraïne en kleinere delen van het territorium lag in het huidige Oblast Tsjerkasy, Oblast Poltava en Oblast Dnjepropetrovsk De hoofdstad van het territorium was . (nl)
- Nowa Serbia – prowincja Imperium Rosyjskiego, utworzona na Ukrainie Prawobrzeżnej w 1751 na terenach Dzikich Pól utraconych przez Rzeczpospolitą na mocy traktatu Grzymułtowskiego w 1686 roku. Graniczyła z województwami Korony: bracławskim (na zachodzie) i kijowskim (na północy) oraz ziemiami Hetmanatu (na północnym wschodzie poprzez Dniepr) i Nowosłobodzkiego Pułku Kozackiego (na południu i wschodzie). Osadzano w niej imigrantów z pogranicza turecko-austriackiego – głównie Serbów, stąd nazwa. Ponadto osiedlali się tu m.in. Mołdawianie i Bułgarzy. Znajdowała się w górnym biegu Ingułu i Ingulca, dla jej osłony wybudowano w 1754 Jelizawetgrad (twierdzę św. Elżbiety). Drugim obszarem tego osadnictwa była Słowiano-Serbia, powstała na Lewobrzeżu, w 1753, na wschód od ziem zaporoskich. Obie ziemie, wraz z Nowosłobodzkim Pułkiem Kozackim, zostały połączone w 1764 w gubernię noworosyjską. Współcześnie największymi miastami na obszarze dawnej Nowej Serbii są Aleksandria, Switłowodsk, Znamianka oraz historyczna stolica regionu Nowomyrhorod. (pl)
- Но́вая Се́рбия — военно-административная единица в Новороссийском крае Российской империи (на территории современной Украины), созданная правительством в северо-западной части Запорожья (территория Кодацкой и Бугогардовской паланок Войска Запорожского), куда в 1751—1764 годах были переселены выходцы из Сербии, Молдавии, Черногории, Валахии, Македонии и других балканских стран. (ru)
- Нова́ Се́рбія — історична територія України, що займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра, а з півночі на південь від Великої Висі до верхів'їв Інгулу та Інгульця (сучасна Кіровоградська область). Попри назву більшість поселенців (75,33 %) були із Сербії та Чорногорії, Волохії та Македонії та інших Балканських земель. У 1751 році до російського посла у Відні звернувся полковник австрійської служби Іван Самійлович Хорват з проханням про дозвіл йому та іншим сербам оселитися на той час на теренах Російської Імперії. Мова йшла про сербів, званих граничари, які Австрія здавна використовувала для охорони кордонів від турків, їхні поселення в сучасних Воєводині, Славонії, Сербська Країні і Далмації були влаштовані за козацьким принципом. Незважаючи на привілейоване становище в Австрійській імперії (серби, що несли охорону кордону, були звільнені від податків), частина їх незатишно почувала себе в католицькій країні, де на них постійно чинився тиск з боку католицького духовенства з метою схилити їх в католицтво або унію. Російський уряд позитивно постався до пропозиції Хорвата, тоді ж народився план залучення також інших вихідців з Балкан православного віросповідання на землі на Задніпровській Україні. З переселенців передбачалося пізніше набрати гусарські і піхотні полки. 13 (26) липня 1751 року імператрицею Єлизаветою Петрівною було оголошено Хорвату, у відповідь на його прохання, що «скільки б з сербського народу в російську імперію перейти не побажало, всі вони як єдиновірні, в службу і підданство ухвалені будуть». Назву Нова Сербія отримала від військово-адміністративної одиниці Російської імперії, утвореної на землях Запорозького Війська Низового 1752 року і ліквідованої 1764 року — на її місці було утворено Новоросійську губернію. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Η Νέα Σερβία (σερβικά : Нова Србија, ουκρανικά : Нова Сербія) ήταν παλιά διοικητική στρατιωτική περιφέρεια της Ρωσικής Αυτοκρατορίας που υφίσταται από το 1752 μέχρι το 1764. Βρισκόταν στα εδάφη της σημερινής κεντρικής Ουκρανίας στην σημερινή περιφέρεια Κιροβοχράντ. Με το ίδιο όνομα σήμερα είναι γνωστή συνοικία του . (el)
- La Nouvelle Serbie (en serbe : Нова Србија et Nova Srbija, dans une graphie archaïque Нова Сербија et Nova Serbija ; en roumain: Noua Serbie) fut un territoire de la Russie impériale entre 1752 et 1764. Il était situé sur le territoire de l'actuelle oblast de Kirovohrad, en Ukraine. Le centre administratif de la province était la ville de Novomirgorod. (fr)
- Nieuw-Servië (Oekraïens: Нова Сербія, Russisch: Новая Сербия, Servisch: Нова Србија, Oud-Servisch: Нова Сербія/Ново-Сербія, Roemeens: Noua Serbie) was van 1752 tot 1764 een militair territorium van het Keizerrijk Rusland dat door de Regerende Senaat en het militair Collegium bestuurd werd. Het territorium ligt grotendeels in het gebied van de Oblast Kirovohrad van Oekraïne en kleinere delen van het territorium lag in het huidige Oblast Tsjerkasy, Oblast Poltava en Oblast Dnjepropetrovsk De hoofdstad van het territorium was . (nl)
- Но́вая Се́рбия — военно-административная единица в Новороссийском крае Российской империи (на территории современной Украины), созданная правительством в северо-западной части Запорожья (территория Кодацкой и Бугогардовской паланок Войска Запорожского), куда в 1751—1764 годах были переселены выходцы из Сербии, Молдавии, Черногории, Валахии, Македонии и других балканских стран. (ru)
- Nové Srbsko (rusky Новая Сербия, Novaja Serbija; ukrajinsky Нова Сербія, Nova Serbija) je historická oblast ve středu dnešní Ukrajiny, kde se od poloviny 18. století usazovali srbští emigranti z Habsburské říše. Správním střediskem byl Novomirgorod. V okolí Luhanska existovala v letech 1753 až 1764 další samosprávná oblast osídlená Srby, zvaná (Славено-Сербія). (cs)
- New Serbia, or Novoserbia was a military frontier of Imperial Russia from 1752 to 1764 subordinated directly to the Senat and Military Collegium. The founder of New Serbia was Jovan Horvat. Horvat was a leader of a group which rejected a post-riot compromise reached after the demilitarization of their section of the Military Frontier. The rejected compromise envisaged transfer of those who want to remain warriors to the Banat Military Frontier while those who would remain in the region would get provincial status with preservation of religious autonomy. Contrary to serfs, Eastern Orthodox Serbs enjoyed substantial levels of autonomy (in exchange for fight against the Ottoman Empire) granted in multiple documents starting with Statuta Valachorum, but which was gradually obsolete or eliminat (en)
- Nowa Serbia – prowincja Imperium Rosyjskiego, utworzona na Ukrainie Prawobrzeżnej w 1751 na terenach Dzikich Pól utraconych przez Rzeczpospolitą na mocy traktatu Grzymułtowskiego w 1686 roku. Graniczyła z województwami Korony: bracławskim (na zachodzie) i kijowskim (na północy) oraz ziemiami Hetmanatu (na północnym wschodzie poprzez Dniepr) i Nowosłobodzkiego Pułku Kozackiego (na południu i wschodzie). Obie ziemie, wraz z Nowosłobodzkim Pułkiem Kozackim, zostały połączone w 1764 w gubernię noworosyjską. (pl)
- Нова́ Се́рбія — історична територія України, що займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра, а з півночі на південь від Великої Висі до верхів'їв Інгулу та Інгульця (сучасна Кіровоградська область). Попри назву більшість поселенців (75,33 %) були із Сербії та Чорногорії, Волохії та Македонії та інших Балканських земель. У 1751 році до російського посла у Відні звернувся полковник австрійської служби Іван Самійлович Хорват з проханням про дозвіл йому та іншим сербам оселитися на той час на теренах Російської Імперії. Мова йшла про сербів, званих граничари, які Австрія здавна використовувала для охорони кордонів від турків, їхні поселення в сучасних Воєводині, Славонії, Сербська Країні і Далмації були влаштовані за козацьким принципом. Незважаючи на привілейоване становище в Австр (uk)
|