[go: up one dir, main page]

Перейти до вмісту

Джорджия

Матеріал з Вікіпедія
Штат США
Джорджия
Georgia (GA)
Застава и печать
Держава США
ПодрядностьСША
Заложѣня2 януар 1788
Розлога153 911 км2[1]
Обывательство10 617 423 особ (2019)[1]
ЦентерАтланта
33°45′N 84°23′W / 33.750°N 84.383°W / 33.750; -84.383
ЗложѣняАпплінґ, Аткінсон, Бейкон, Бейкер, Болдвін, Бенкс, Берроу, Бартоу, Бен-Гілл, Беррієн, Бібб, Блеклі, Брентлі, Брукс, Браян, Баллок, Берк, Баттс, Калгун, Кемден, Кендлер, Керролл, Катуза, Чарльтон, Четем, Чаттагучі, Чаттуґа, Черокі, Кларк, Клей, Клейтон, Клінч, Кобб, Коффі, Колквіт, Колумбія, Кук, Ковета, Кроуфорд, Крісп, Дейд, Доусон, Декатур, Декальб, Додж, Дулі, Доґерті, Дуґлас, Ерлі, Еколс, Еффінґем, Елберт, Емануель, Еванс, Феннін, Фаєтт, Флойд, Форсайт, Франклін, Фултон, Ґілмер, Ґлескок, Ґлинн, Ґордон, Ґрейді, Ґрін, Ґвіннетт, Гейбершем, Голл, Генкок, Гералсон, Гарріс, Гарт, Герд, Генрі, Х'юстон, Ірвін, Джексон, Джеспер, Джефф-Девіс, Джефферсон, Дженкінс, Джонсон, Джонс, Ламар, Ланьєр, Лоренс, Лі, Ліберті, Лінкольн, Лонґ, Лоундс, Лампкін, Макдаффі, Макінтош, Мейкон, Медісон, Меріон, Меріветер, Міллер, Мітчелл, Монро, Монтґомері, Морґан, Маррей, Маскоґі, Ньютон, Оконі, Оґлторп, Полдінґ, Піч, Пікенс, Пієрс, Пайк, Полк, Пуласкі, Патнем, Квітмен, Рабун, Рендолф, Річмонд, Рокдейл, Шлай, Скревен, Семінол, Сполдінґ, Стівенс, Стюарт, Самтер, Телбот, Таліяферро, Теттнолл, Тейлор, Телфер, Террелл, Томас, Тіфт, Тумс, Таунс, Тройтлен, Труп, Тернер, Твіґґс, Юніон, Апсон, Вокер, Волтон, Вер, Воррен, Вашингтон, Вейн, Вебстер, Вілер, Вайт, Вітфілд, Вілкокс, Вілкс, Вілкінсон, Ворт
Языканґліцькый язык
Губернатор Брайан Кемп, 2019–
Интернет-сайтhttps://www.georgia.gov
 Джорджия на Викискладѣ
VIAF:144230826;GeoNames:4197000;OSM:161957;
Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ
Полога Джорджии в Споеных Штатох

Джо́рджия, англ. Georgia, [dʒɔːrdʒə] — штат на юго-выходѣ США, четвертый штат, подписавшый Конституцию США, 2. януара 1788, наймолодша з 13 бывшых британскых колоний, основана в року1732,[1] еден зо закладаючых штатох США. котры в часѣ Америцкой войны за независимость, 4. юла 1776 ратификовали Декларацию независимости США. Административный центер и найвекшый город — Атланта.[2]

Етимология назвы

[едітовати | едітовати жрідло]

Од року 1732 анлийска колония Джорджия названа на честь краля Джорджа ІІ. (1683–1727–1760).[2]

Од зачатку в колонии было заказане рабство и питя алкоголу. В року 1776 въедно з 12 другыма колониями створила США. В року 1861 вышла из США и войшла в Конфедеративны штаты Америкы. в Джорджии ся в року 1864 одограли рѣшаючы бои домовой войны (1861–1865). А роках 1865–1870 Джорджия была под войсковым заряджѣньом федералного войска, а тото войско зоставало ещи на ей територии до року 1877. В 1960-х роках ту быв еден з центрох бою за людскы права.[2]

Стара економика ся базовала на плантациях з рабами. Од зачатку XXI. стороча просперита штата основана переважно на секторѣ служб в Атланте и ей околицях, вдякы перфектной желѣзничной и воздушной комуникации в том городѣ. Атланта служить домом про основны комуналны службы штата, а тыж про банковску сферу, выробу продуктох стравованя и напиткох, информачных технологий и реално выступуе як едно з найлѣпшых мѣст в державѣ про корпоративны централы.[1]

В зачатку XXI. стороча обывательство згруба на 2/3 европского походжѣня, а на 1/3 — африцкого. Суть незначны часткы азийского, латиноамерицкого и автохтонного походжѣня. Переважать вѣра протестантска, меджи Афроамеричанами зокрема силна Баптистична и Методистична Церквы.[1]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Encyclopædia Britannica
  2. 2,0 2,1 2,2 Большая российская энциклопедия