| dbo:abstract
|
- Ruea Hang Yao (Thai: เรือหางยาว, deutsch: Langheckboot, englisch Long-tail boat oder auch Long-tailed boat) ist der thailändische Name für ein schmales Langboot, das in Südostasien genutzt wird. Gewöhnliche Ruea Hang Yao sind 14 bis 18 Meter lang und nicht breiter als 1,80 Meter. Zum Antrieb dient ein Verbrennungsmotor, der fest, aber um 180 Grad schwenkbar auf dem Heck des Bootes montiert ist, wodurch die Schubvektorsteuerung möglich wird. So wird das fehlende Ruder ersetzt. Die lange Propellerwelle – sie misst bis zu 6 Meter –, die den Motor direkt mit einem Propeller verbindet, hat dem Fahrzeug seinen Namen Langheckboot gegeben. Über sie lässt sich der Propeller, der meist zwei Flügel mit großer Steigung hat, heben und senken; so kann er jederzeit in die günstigste Position gebracht und sogar ganz aus dem Wasser gehoben werden. Insbesondere erlaubt dies auch die Beschiffung von flachen Gewässern. Der beschriebene Antrieb nimmt eine Sonderstellung zwischen Außenbordmotor und Innenbordmotor ein. Die Ruea Hang Yao werden als Verkehrsmittel zur Beförderung von Personen und Gütern auf Flüssen, Kanälen (Khlongs) und im küstennahen Inselverkehr eingesetzt. Bei speziellen Bootsrennen wird eine leichte und sehr schnelle Variante des Ruea Hang Yao verwendet. Sie ist weniger als 5 Meter lang. (de)
- The long-tail boat, (Thai: เรือหางยาว, RTGS: ruea hang yao, pronounced [rɯ̄a̯ hǎːŋ jāːw]) is a type of watercraft native to Southeast Asia, which uses a common automotive engine as a readily available and maintainable powerplant. A craft designed to carry passengers on a river may include a lightweight long canoe hull, up to 30 metres, and a canopy. There is much variation among these boats, some have evolved from traditional craft types, while others have a more improvised look—the sole defining characteristic is a second-hand car or truck engine. Long-tail boats are now often used to transport tourists. There are also competitions involving long-tail boats in some provinces of Thailand. (en)
- El barco de cola larga (en tailandés: รือ หางยาว , RTGS: ruea hang yao) es un tipo de embarcación originaria del Sudeste Asiático que utiliza un motor común de automóvil como fuente de energía, por su fácil disponibilidad y mantenimiento. Una embarcación diseñada para transportar pasajeros en un río puede incluir un casco de canoa largo y liviano, de hasta 30 metros, y un toldo. Existe una gran variación entre estos barcos, algunos han evolucionado a partir de los tipos de embarcaciones tradicionales, mientras que otros tienen un aspecto más improvisado. La única característica definitoria es el uso de un motor adaptado de automóvil o camión de segunda mano. Este motor se monta invariablemente en un polo con forma de torrecilla interior que puede girar 180 grados, lo que permite la dirección de la embarcación por empuje vectorial. La hélice se monta directamente en el eje de transmisión sin engranajes ni transmisión adicionales. Por lo general, el motor también gira hacia arriba y hacia abajo para proporcionar un "engranaje neutral" donde la hélice no toca el agua. El eje de transmisión debe extenderse varios metros de varilla de metal para colocar correctamente la hélice, dando al barco su nombre y apariencia distintiva. Las ventajas del motor interno con un eje de transmisión largo incluyen mantener el motor relativamente seco. Siguiendo el patrón de diseño básico, se puede conectar una variedad de motores a una variedad de diferentes tipos de cascos. Esta flexibilidad simplifica la construcción y el mantenimiento al tiempo que sacrifica la eficiencia y el confort que se pueden esperar de un producto típico producido en masa. El enfriamiento del motor se realiza mediante un tubo de metal debajo de la placa de rodadura posterior que se utiliza como un intercambiador de calor rudimentario. Luego se acopla al motor utilizando mangueras de goma o de plástico. Luego se usa agua limpia como refrigerante. El control se logra moviendo el motor con una palanca unida al lado interior. Los controles de encendido y aceleración proporcionan medios simples para controlar la nave. Los botes más grandes pueden incluir más de una "cola", con varios operadores pilotando en tándem. Los botes de cola larga ahora se utilizan a menudo para el transporte de turistas. También hay competiciones con botes de cola larga en algunas provincias de Tailandia. En 1989, el gobierno tailandés prohibió la tala de bosques naturales. Esto llevó a una escasez de madera utilizada en la fabricación de botes, y requirió que la madera fuera importada de otros países. Con un aumento reciente en el costo de la madera importada, ha habido una disminución drástica en el número de nuevos barcos construidos, lo que ha hecho que el precio de un barco individual se dispare. Debido a eso, algunos navegantes han reemplazado los botes de cola larga por lanchas rápidas, las cuales les ofrecen mayor capacidad de transporte y mayor velocidad. (es)
- Een langstaartboot (Thai: เรือหางยาว, Ruea Hang Yao) is een in Zuidoost-Azië veel gezien boottype, met name in Thailand en Maleisië. De smalle boten zijn zo rond de 15 meter lang en worden aangedreven door een verbrandingsmotor (veelal afkomstig uit een auto) die vast op het hek is gemonteerd. De boot dankt zijn naam aan de lange buis van soms wel 6 (maar doorgaans 2 tot 4) meter lang. Deze buis is een schacht waardoor de schroefas loopt. De motor is zowel zijwaarts als in hoogte draaibaar, waardoor met de schroef kan worden gestuurd in plaats van met een roer. Door de motor in hoogte te verstellen kan de diepte van de schroef worden gekozen, dit maakt het mogelijk ook zeer ondiep water te bevaren. De boten worden zowel gebruikt op kanalen en rivieren als voor het bereiken van eilanden in de nabijheid van de kust. (nl)
- Длиннохвостая лодка (тайс. เรือหางยาว) — тип лодки, распространённый в Юго-Восточной Азии, особенно в Таиланде и Малайзии. Эта узкая лодка изготавливается из гладко отполированного дерева, длина её обычно составляет 14—18 метров, но может достигать и 30 метров. Своё название длиннохвостая лодка получила из-за своеобразного «хвоста», находящегося сзади и имеющего в длину 2—4 метра и более: именно на его конце крепится винт, вращаемый мощным двигателем, как правило от грузовика или пикапа. «Хвост» можно поворачивать на 180°, что придаёт лодке отличную управляемость. Длиннохвостые лодки часто используются как своеобразное такси для перевозки пассажиров-туристов, поэтому они как правило оборудованы сидячими местами и навесом от солнца. Многие владельцы таких лодок относятся к своему транспорту с трепетом и почтением: украшают носовую часть свежими цветами, яркими лентами и гирляндами, ставят там свечи, окуривают лодку ароматическими палочками. Длиннохвостые лодки очень шумны, так как открытый двигатель находится на корме, «на виду»; при движении они поднимают большую волну. В некоторых провинциях Таиланда проводятся гонки на длиннохвостых лодках. (ru)
- Довгохвостий човен (тайс. เรอหางยาว) — тип човна, поширений у Південно-Східній Азії, особливо в Таїланді та Малайзії. Цей вузький човен виготовляється з гладко відполірованого дерева і може досягати в довжину 30 метрів. Свою назву «довгохвостий човен» отримав через своєрідний «хвіст», що знаходиться позаду і має довжину 2-4 метри: саме на його кінці кріпиться гвинт, що обертається потужним двигуном, як правило, від вантажівки або пікапа. Двигун можна повертати на 180°, що надає човну відмінну керованість. Довгохвості човни часто використовуються як своєрідне таксі для перевезення пасажирів-туристів, тому вони як правило обладнані сидячими місцями і навісом від сонця. Багато власників таких човнів ставляться до свого транспорту з трепетом і повагою: прикрашають носову частину свіжими квітами, яскравими стрічками та гірляндами, ставлять там свічки, обкурюють човен ароматичними паличками. Довгохвості човни дуже шумні і при русі піднімають велику хвилю. В деяких провінціях Таїланду проводяться гонки на довгохвостих човнах. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 4379 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dct:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Ruea Hang Yao (Thai: เรือหางยาว, deutsch: Langheckboot, englisch Long-tail boat oder auch Long-tailed boat) ist der thailändische Name für ein schmales Langboot, das in Südostasien genutzt wird. Gewöhnliche Ruea Hang Yao sind 14 bis 18 Meter lang und nicht breiter als 1,80 Meter. Zum Antrieb dient ein Verbrennungsmotor, der fest, aber um 180 Grad schwenkbar auf dem Heck des Bootes montiert ist, wodurch die Schubvektorsteuerung möglich wird. So wird das fehlende Ruder ersetzt. Die lange Propellerwelle – sie misst bis zu 6 Meter –, die den Motor direkt mit einem Propeller verbindet, hat dem Fahrzeug seinen Namen Langheckboot gegeben. Über sie lässt sich der Propeller, der meist zwei Flügel mit großer Steigung hat, heben und senken; so kann er jederzeit in die günstigste Position gebracht und (de)
- The long-tail boat, (Thai: เรือหางยาว, RTGS: ruea hang yao, pronounced [rɯ̄a̯ hǎːŋ jāːw]) is a type of watercraft native to Southeast Asia, which uses a common automotive engine as a readily available and maintainable powerplant. A craft designed to carry passengers on a river may include a lightweight long canoe hull, up to 30 metres, and a canopy. There is much variation among these boats, some have evolved from traditional craft types, while others have a more improvised look—the sole defining characteristic is a second-hand car or truck engine. (en)
- El barco de cola larga (en tailandés: รือ หางยาว , RTGS: ruea hang yao) es un tipo de embarcación originaria del Sudeste Asiático que utiliza un motor común de automóvil como fuente de energía, por su fácil disponibilidad y mantenimiento. Una embarcación diseñada para transportar pasajeros en un río puede incluir un casco de canoa largo y liviano, de hasta 30 metros, y un toldo. Existe una gran variación entre estos barcos, algunos han evolucionado a partir de los tipos de embarcaciones tradicionales, mientras que otros tienen un aspecto más improvisado. La única característica definitoria es el uso de un motor adaptado de automóvil o camión de segunda mano. (es)
- Een langstaartboot (Thai: เรือหางยาว, Ruea Hang Yao) is een in Zuidoost-Azië veel gezien boottype, met name in Thailand en Maleisië. De smalle boten zijn zo rond de 15 meter lang en worden aangedreven door een verbrandingsmotor (veelal afkomstig uit een auto) die vast op het hek is gemonteerd. De boot dankt zijn naam aan de lange buis van soms wel 6 (maar doorgaans 2 tot 4) meter lang. Deze buis is een schacht waardoor de schroefas loopt. De boten worden zowel gebruikt op kanalen en rivieren als voor het bereiken van eilanden in de nabijheid van de kust. (nl)
- Длиннохвостая лодка (тайс. เรือหางยาว) — тип лодки, распространённый в Юго-Восточной Азии, особенно в Таиланде и Малайзии. Эта узкая лодка изготавливается из гладко отполированного дерева, длина её обычно составляет 14—18 метров, но может достигать и 30 метров. Своё название длиннохвостая лодка получила из-за своеобразного «хвоста», находящегося сзади и имеющего в длину 2—4 метра и более: именно на его конце крепится винт, вращаемый мощным двигателем, как правило от грузовика или пикапа. «Хвост» можно поворачивать на 180°, что придаёт лодке отличную управляемость. Длиннохвостые лодки часто используются как своеобразное такси для перевозки пассажиров-туристов, поэтому они как правило оборудованы сидячими местами и навесом от солнца. Многие владельцы таких лодок относятся к своему транспорту (ru)
- Довгохвостий човен (тайс. เรอหางยาว) — тип човна, поширений у Південно-Східній Азії, особливо в Таїланді та Малайзії. Цей вузький човен виготовляється з гладко відполірованого дерева і може досягати в довжину 30 метрів. Свою назву «довгохвостий човен» отримав через своєрідний «хвіст», що знаходиться позаду і має довжину 2-4 метри: саме на його кінці кріпиться гвинт, що обертається потужним двигуном, як правило, від вантажівки або пікапа. Двигун можна повертати на 180°, що надає човну відмінну керованість. Довгохвості човни часто використовуються як своєрідне таксі для перевезення пасажирів-туристів, тому вони як правило обладнані сидячими місцями і навісом від сонця. Багато власників таких човнів ставляться до свого транспорту з трепетом і повагою: прикрашають носову частину свіжими квітам (uk)
|
| rdfs:label
|
- Ruea Hang Yao (de)
- Bote de cola larga (es)
- Long-tail boat (en)
- Langstaartboot (nl)
- Длиннохвостая лодка (ru)
- Довгохвостий човен (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |