Dornier Do 335
Dornier Do 335 Pfeil (Стріла) — багатоцільовий літак (важкий винищувач, нічний винищувач, швидкісний бомбардувальник, розвідувальний літак) компанії Dornier, збудований для Люфтваффе на завершальному етапі Другої світової війни. На сьогодні один із найшвидших у світі літаків з поршневим двигуном.
| Dornier Do 335 | |
|---|---|
 | |
Dornier Do 335 в музеї  Льотні та технічні характеристики зазначено для C-3/U4 | |
| Призначення: | Бомбардувальник Далекий розвідник Нічний винищувач Важкий винищувач |
| Перший політ: | 26 жовтня 1943 |
| Прийнятий на озброєння: | 1944 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| На озброєнні у: |  Третій Рейх |
| Розробник: | Dornier |
| Виробник: | Dornier-Werke GmbH |
| Всього збудовано: | 40 |
| Конструктор: | Клаудіус Дорньє |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Крейсерська швидкість: | 685 (7100 м) км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 775 (6400 м) км/год |
| Дальність польоту з ППБ: | 1800 км |
| Бойова стеля: | 11400 м |
| Швидкопідйомність: | 11 м/с |
| Довжина: | 13,85 м |
| Висота: | 5,00 м |
| Розмах крила: | 13,8 м |
| Площа крила: | 38,5 м² |
| Шасі: | прибираються |
| Споряджений: | 7400 кг |
| Двигуни: | 2×V-12 Daimler-Benz DB 603 |
| Тяга (потужність): | 2×2000 к.с. |
| Гарматне озброєння: | 30-мм MK 103 |
| Кількість точок підвіски: | 2 |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 500 кг кг |
| Підвісне озброєння: | 2×250 кг • 2×300 паливні баки |
| Кулеметне озброєння: | 2×20-мм MG 151/20 |
Dornier Do 335 у Вікісховищі | |
Історія
ред.Професор Клаудіус Дорньє 1937 року запатентував схему літака з двома повітряними гвинтами спереду і ззаду корпусу, що приводились в дію двома моторами, розміщеними в корпусі спереду і в центральній частині літака. На цій основі 1940 року збудували дослідний літак Schremp-Hirth Gö 9, бомбардувальник Dornier P.231, проєкт якого замінили на багатоцільовий Dornier Do 335 Pfeil, що 26 жовтня 1943 року здійснив перший політ. На літак встановили два мотори Daimler-Benz DB 603E. Після позитивних результатів випробувань було замовлено 14 літаків-прототипів Do 335 і 21 серій А0 (тестування мотора, приладів), А1 (винищувач). Завдяки розміщенню моторів всередині корпусу поблизу центру мас літак був надзвичайно маневреним, з великою дальністю, швидкістю завдяки малому лобовому опору (в порівнянні з 2-моторними важкими винищувачами), значній потужності, розміщенню другого гвинта ззаду. Крісло пілота мало систему катапультування. Розроблялись серії[1]:
- А2 — бомбардувальник (1000 кг бомб). Імовірно, не добудований жоден.
- А3 — важкий винищувач із пристроями підвищення швидкості GM-1[de] i MW-50[de]. Імовірно, не добудований жоден.
- А4 — неозброєний висотний розвідувальний літак з кінокамерами 2×Rb 50/18 (Rb 50/30) у бомбовому відсіку. Імовірно, не добудований жоден.
- А5 — винищувач з мотором Jumo 213[de]. Імовірно, не добудований жоден.
- А6 — двомісний нічний винищувач з радаром FuG 220[de] (FuG 218, FuG 350). Перший політ 24 січня 1945. Замовлено 50, збудовано 1 чи більше.
- А7 — бомбардувальник з мотором Jumo 213[de]. Імовірно, не добудований жоден.
- А8 — винищувач з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А9 — розвідувальний літак з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А10 — двомісний навчальний літак з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А11 — двомісний навчальний літак. Імовірно, не добудований жоден.
- А12 — двомісний навчальний літак на основі А1. З 8 завершено 4.
На основі версії А розроблялась версія В з потужнішими моторами, посиленою конструкцією, озброєнням, панцирним захистом кабіни:
- В1 — винищувач на основі А1. Імовірно, не добудований жоден.
- В2 — важкий винищувач з посиленим озброєнням для знищення бомбардувальників. Завершені 2 прототипи.
- В3 — модифікація В2 для боротьби на більших дистанціях. 2 прототипи не добудовано.
- В4 — розвідувальний літак на основі А4 з новими крилами.
- В5 — навчальний літак на основі А12 з новими крилами.
- В6 — нічний винищувач з радаром FuG 220 (FuG 218). Не добудований.
- В7 — нічний винищувач зі збільшеними крилами.
- В8 — нічний винищувач зі збільшеними крилами.
На основі Do 335 розроблялись проєкти дальнього розвідувального літака Dornier Do 635, експериментальні Dornier P.254 (Dornier Do 435, Dornier Do 535).
Застосування
ред.У липні 1944 року було направлено перший розвідувальний Do 335 V3 до 1-го розвідувального з'єднання. У вересні 1944 року створили Випробувальну команду 335 для тестування в бойових умовах декількох прототипів Do 335 А0. Нічний винищувач Do 335 V10 передали для випробовувань до ескадрильї I./NJG 3. У безпосередні бойові зіткнення з ворожою авіацією Dornier Do 335 не вступали. Пілоти союзників декілька разів зустрічали в небі Do 335, але ті за рахунок значної переваги у швидкості ухилялися від бою.
Пізньої осені 1944-го Do 335 A-0 був переведений до Рехліна в Померанії. З наближенням фронту він перелетів до Праги, згодом до баварського Оберпфаффенгофена. Там дістався в руки американців, які перевели його до США у дослідний центр[2] флоту США. Після завершення випробувань його передали до Національного музею авіації і космонавтики США Смітсонівського інституту, де його 1947 року не бажали експонувати, передавши до Центру Стівена Удвара-Гезі.
Джерела
ред.- Karl-Heinz Regnat. Dornier Do 335: Mehrzweck-Jagdflugzeug. Aviatic Verlag, Oberhaching 2000, ISBN 3-925505-59-8 (нім.)
- Nowarra, Heinz. Do 335 Pfeil — Der letzte und beste Kolbenmotorjäger der Luftwaffe — Friedberg 1985 (нім.)
Посилання
ред.- Dornier Do 335 [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Dornier Do 335 Pfeil (Arrow) — Fastest Piston Engine Fighter of WW2 [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Do335 — die Letzten und die Besten Teil1 [Архівовано 11 листопада 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- The Dornier Do 335 Pfeil («Arrow») [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
Примітки
ред.- ↑ Le Dornier Do-335 et ses dérivés [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Naval Air Station Patuxent River[en]