[go: up one dir, main page]
Вікіпедія

Військово-морські сили США

Військо́во-морські́ си́ли США (англ. United States Navy (USN)) — один з п'яти видів збройних сил США. Начальник штабу ВМС підпорядкований міністру ВМС і є членом Об'єднаного комітету начальників штабів.

Військово-морські сили США
Печатка департаменту ВМС США
На службіз 13 жовтня 1775 року
КраїнаСША США
Видвійськово-морські сили
Чисельність332000 військовослужбовців, 280 бойових кораблів, 3700 літаків
У складіМіністерство оборони США
Гарнізон/ШтабПентагон
ГаслоSemper Fortis
Штандартблакитний та золотий
МаршAnchors Aweigh
Річниці13 жовтня 1775
Війни/битвиВійна за незалежність США
Англо-американська війна 1812-1815
Берберійські війни
Американо-мексиканська війна
Громадянська війна
Іспано-американська війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Корейська війна
В'єтнамська війна
Панама
Гренада
Війна в Косово
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Вебсайтnavy.mil​(англ.)
Командування
Поточний
командувач		адмірал Гарі Роухед (англ. ADM Gary Roughead)
Визначні
командувачі		 адмірал флоту США Німіц Честер (Chester William Nimitz)
капітан США, контр-адмірал Росії Джон Поль Джонс (John Paul Jones)
Медіафайли на Вікісховищі

Основні складові ВМС США — Тихоокеанський флот, Атлантичний флот, Військово-морські сили у Європі, Командування військово-морських перевезень.

В оперативному плані ВМС США підрозділяються на сім флотів: Другий, Третій, Четвертий, П'ятий, Шостий, Сьомий і Десятий.
В різний час до складу ВМФ США входили також Перший, Восьмий, Дев'ятий, Одинадцятий і Дванадцятий флоти, а також Азійський флот США.

Військово-морські сили США ведуть свою історію від вересня 1775, коли Джордж Вашингтон віддав наказ семи шхунам і бригантинам переслідувати англійські судна, які слідували у Канаду. Департамент флоту було створено у квітні 1798.

Сьогодні Військово-морські сили США — дуже важливий фактор військової міці США, чинник глобальної і регіональної політичної стабільності.

Військово-морські сили США нараховують 332 тис. осіб, мають 125 тис. резервістів. Військово-морські сили США оперують 280 кораблями, 3700 літаками та гелікоптерами (станом на 22 липня 2008 р.)[1].

Зони відповідальності ВМС США
Військові бази ВМС США

Бойові кораблі США

ред.
Список по статусу
  •    знищений/потоплений тощо
  •    не працює/на пенсії
  •    на дійсній службі
  •    скасовано до завершення
  •    у розробці
  •    на замовлення
Бортовий номер корабля Фото Назва Тип Країна/Побудовано Рік введення в експлуатацію (Збудовано) Рік введення в експлуатацію для ВМС США Статус Примітки
Авіаносець
CV-1   USS Langley (CV-1)
CV-2   USS Lexington (CV-2) Авіаносці типу «Лексінгтон»
CV-3   USS Saratoga (CV-3) Авіаносці типу «Лексінгтон»
CV-4   USS Ranger (CV-4) Авіаносці типу «Лексінгтон»
CV-5   USS Yorktown (CV-5) Авіаносці типу «Йорктаун»
CV-6   USS Enterprise (CV-6) Авіаносці типу «Йорктаун»







CVN-78   «Джеральд Р. Форд» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США 09.11.2013 22.07.2017 В строю Замінив старий авіаносець «Ентерпрайз» (CVN-65)
CVN-79   «Джон Ф. Кеннеді» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США 29.10.2019 ~2024 Проходить випробування Замінив старий авіаносець «Німіц» (CVN-68)
CVN-80   «Ентерпрайз» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США ~2025 ~2027 Проєкт який виконується в металі(закладують будівництво) Замінив старий авіаносець «Дуайт Ейзенхауер» (CVN-69)
CVN-81 «Доріс Міллер» Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США ~2028 ~2030 Проєкт Замінив старий авіаносець «Карл Вінсон» (CVN-70)
CVN-82 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США ~2032 ~2034 Проєкт Замінив старий авіаносець «Теодор Рузвельт» (CVN-71)
CVN-83 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США Проєкт Замінить старий авіаносець «Авраам Лінкольн» (CVN-72)
CVN-84 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США Проєкт Замінить старий авіаносець «Джордж Вашингтон» (CVN-73)
CVN-85 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США Проєкт Замінить старий авіаносець «Джон К. Стенніс» (CVN-74)
CVN-86 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США Проєкт Замінить старий авіаносець «Гаррі Трумен» (CVN-75)
CVN-87 Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» США  США Проєкт Замінить старий авіаносець «Рональд Рейган» (CVN-76)
Підводний човен
SSBN-731 США  США
SSBN-732 США  США
SSBN-733 США  США
SSBN-734 США  США
SSBN-735 США  США
SSBN-736 США  США
SSBN-737 США  США
SSBN-738 США  США
SSBN-739 США  США
SSBN-740 США  США
SSBN-741 США  США
Універсальний десантний корабель
США  США
Крейсер
США  США
Есмінець
США  США
Фрегат
США  США
Корвет
США  США
Ракетний катер
США  США
Патрульний катер
США  США

Історія

ред.

Континентальний флот[en] (1775–1785)

ред.

Роззброєння (1785–1794)

ред.

Заснування (1794–1812)

ред.

Континентальна експансія (1815–1861)

ред.

Занепад флоту (1865–1882)

ред.

"Новий флот" (1882–1898)

ред.

Піднесення сучасного флоту (1898–1914)

ред.

Міжвоєнне закріплення та експансія (1918–1941)

ред.

Холодна війна (1945–1991)

ред.

Після холодної війни (1991 – дотепер)

ред.

Тенденції першої чверті ХХІ ст.

ред.
  • У 2020 році ВМС США поступилися ВМС Китаю за кількістю кораблів. Сполучені Штати раніше мали звання найбільшого військово-морського флоту після того, як він випередив Королівський флот у 1943 році[2]. Флот скоротився з 333 кораблів до 272, але кількість кораблів, розгорнутих у морі, залишилася тою самою – близько 100 одиниць. Це означає, що кожен із кораблів флоту виконує на 20% більше роботи та розгортається на 20% частіше, ніж його попередники у 1998 році. Як наслідок, у середині 2017 року два кораблі ВМС (катастрофа USS Fitzgerald[en] та USS John S. McCain) зазнали зіткнення з торговими суднами під час регулярних транзитів. Ні командири, ні старпоми не здобули спеціальної військово-морської освіти, штурманський досвід був майже нульовим[3][4][5].
  • У січні 2022 року літак F-35C зі складу 147-ї винищувально-бомбардувальної ескадрильї VFA-147 авіації ВМС США зазнав удару під час приземлення на борт американського атомного авіаносця USS Carl Vinson (CVN-70) та впав за борт у Південно-Китайському морі[6].
  • у 2021 фінансовому році флот США втратив майже 1500 днів через простої - еквівалент виводу зі складу флоту чотирьох АПЛ[7]. Багато фінансових, трудових та технологічних ресурсів поглинає підготовка до будівництва АПЛ стратегічного призначення типу Columbia[en][8]
  • Влітку 2018 році створено Army Futures Command (AFC), орієнтовану на майбутню готовність. У квітні 2021 р. AFC здійснила першу спробу інтеграції пілотованих та безпілотних засобів в оперативному сценарії для створення переваг у бойових діях на морі. БПЛА Vanilla продемонстрував 45-годинний 23-хвилинний політ без дозаправки з Пойнт-Мугу на навчання Тихоокеанського флоту (PACFLT) UxS IBP 2021[11][12]. У травні 2021 на чергування НАТО став флот дронів “Cosimo Di Palma” di Sigonella[13]. В листопада 2021 року на конференції HACKtheMACHINE: Unmanned, присвяченій розвитку безпілотних систем, фахівці дійшли висновку, що важливим компонентом успіху майбутніх військово-морських сил США є впровадження передових кіберфізичних технологій на невеликі, гнучкі та численні безпілотні автономні платформи, що володіють високою маневреністю, які можуть бути швидко побудовані та адаптовані до конкретних умов у більших кількостях і з набагато меншими витратами порівняно з більшими платформами (БЕК MQ-4C Triton[en], БЛА MQ-9B Sea Guardian(морська версія MQ-1 predator), АНПА CARINA, детальніше Ghost Fleet Overlord[en][14][15]
  • Спільні російсько-китайські операції мають на увазі готовність обох наддержав співпрацювати, щоб обмежити владу очолюваного США порядку в АТР (навчання Large-Scale Exercise[en], Agile Dagger та RIMPAC). 23 жовтня 2021 року ВМС РФ та КНР провели перше в історії спільне патрулювання[16]. Брали участь по п'ять бойових кораблів кожного флоту, у тому числі два есмінці, два корвети і командний корабель. Патруль пройшов протока Цугару.

Військові нагороди ВМС США

ред.
Головна категорія: Військові нагороди ВМС США

Пункти базування

ред.
 
Прапор ВМС США

Атлантичне узбережжя США:

Командування сил флоту США

Норфолк - головна база Командування сил флоту США

Літл-Крік (Амфібійна)

Мейпорт

Кінгс-бей

Рота (передова)

Неаполь (передова)

Пункти базування

Кі-Уест

Гуантанамо

Тихоокеанський флот

Сан-Дієго

Бремертон

Бангор

Коронадо (Амфібійна)

Перл-Харбор - головна база Тихоокеанського флоту США

Апра (передова)

Йокосука (передова)

пункти базування

Бахрейн (Центральне командування)

Бойові кораблі

ред.
 
Ракетні крейсери типу «Тікондерога»
 
Ескадрені міноносці КРЗ типу «Арлі Берк»

Атомні багатоцільові авіаносці

ред.
 
Підводні човни типу «Сівулф»
 
Підводні човни типу «Вірджинія»
 
Кораблі прибережної зони типу «Фрідом»

Крейсери

ред.
  • тип «Тікондерога» - 22
    • CG-52 «Банкер Хілл» (Bunker Hill), 1986
    • CG-53 «Мобіл Бей» (Mobile Bay), 1987
    • CG-54 «Ентітем» (Antietam), 1987
    • CG-55 «Лейте Галф» (Leyte Gulf), 1987
    • CG-56 «Сан Джасінто» (San Jacinto), 1988
    • CG-57 «Лейк Чемплейн» (Lake Champlain), 1988
    • CG-58 «Філіппін Сі» (Philippine Sea), 1989
    • CG-59 «Прінстон» (Princeton), 1989
    • CG-60 «Норманді» (Normandy), 1989
    • CG-61 «Монтерей» (Monterey), 1990
    • CG-62 «Ченселорвіл» (Chancellorsville), 1989
    • CG-63 «Каупенс» (Cowpens), 1991
    • CG-64 «Геттисберг» (Gettysburg), 1991
    • CG-65 «Чосін» (Chosin), 1991
    • CG-66 «Хью Сіті» (Hue City), 1991
    • CG-67 «Шайло» (Shiloh), 1992
    • CG-68 «Анціо» (Anzio), 1992
    • CG-69 «Віксбург» (Vicksburg), 1992
    • CG-70 «Лейк Эрі» (Lake Erie), 1993
    • CG-71 «Кейп Сент-Джордж» (Cape St. George), 1993
    • CG-72 «Велла Галф» (Vella Gulf), 1993
    • CG-73 «Порт Ройял» (Port Royal), 1994

Ескадрені міноносці

ред.

Кораблі прибережної зони

Патрульні кораблі

тип «Циклон» (Cyclone) — 13

  • PC-2 «Темпест» (Tempest), 1993, 2008
  • PC-3 «Харрікейн» (Hurricane), 1993
  • PC-4 «Монсун» (Monsoon), 1994
  • PC-5 «Тайфун» (Typhoon), 1994
  • PC-6 «Сірокко» (Sirocco), 1994
  • PC-7 «Скволл» (Squall), 1994
  • PC-8 «Зефір» (Zephyr), 1994, 2011
  • PC-9 «Чинук» (Chinook), 1995
  • PC-10 «Файрболт» (Firebolt), 1995
  • PC-11 «Вайрлвінд» (Whirlwind), 1995
  • PC-12 «Тандерболт» (Thunderbolt), 1995
  • PC-13 «Шамал» (Shamal), 1996
  • PC-14 «Торнадо» (Tornado), 2000

Підводний флот

ред.

У складі підводного флоту США є (на 2020 р.):

14 ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення (ПЧАРБ) третього покоління типу «Огайо» (Ohio)

4 стратегічних АПЧ з крилатими ракетами (ПЧАРК) типу «Огайо»

32 багатоцільових АПЧ (МПЧАТРК) типу «Лос-Анджелес» (Los Angeles)

3 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Сивулф» (Seawolf, проєкт закритий)

19 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Вірджинія» (Virginia)[22]

Інші

ред.

Штабні кораблі десантних сил

тип «Блю Рідж» (Blue Ridge) — 2

 
Десантний корабель USS  America

Універсальні десантні кораблі

тип «Уосп» (Wasp) — 8

тип «Америка» (America) — 2

Десантно-вертолітні кораблі-доки

 
USS  San Antonio

тип «Сан-Антоніо» (San Antonio) — 11

Десантні транспорти-доки

тип «Відбі Айленд» (Whidbey Island) — 8

  • LSD-41 «Відбі Айленд» (Whidbey Island), 1985
  • LSD-42 «Германтаун» (Germantown), 1986
  • LSD-43 «Форт Мак’Генрі» (Fort McHenry), 1987
  • LSD-44 «Ґанстон-голл» (Gunston Hall), 1989
  • LSD-45 «Комсток» (Comstock), 1990
  • LSD-46 «Тортуга» (Tortuga), 1990
  • LSD-47 «Рашмор» (Rushmore), 1991
  • LSD-48 «Эшлэнд» (Ashland), 1992

тип «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry) — 4

  • LSD-49 «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry), 1995
  • LSD-50 «Картер Холл» (Carter Hall), 1995
  • LSD-51 «Оук Гілл» (Oak Hill), 1996
  • LSD-52 «Перл-Гарбор» (Pearl Harbor), 1998

Мінно-тральні кораблі

тип «Евенджер» (Avenger) — 11

  • MCM-3 «Сентрі» (Sentry), 1989
  • MCM-4 «Чемпіон» (Champion), 1991
  • MCM-6 «Девастейтор» (Devastator), 1990
  • MCM-7 «Петріот» (Patriot), 1991
  • MCM-8 «Скаут» (Scout), 1990
  • MCM-9 «Піонер» (Pioneer), 1992
  • MCM-10 «Ворріор» (Warrior), 1993
  • MCM-11 «Гладіатор» (Gladiator), 1993
  • MCM-12 «Ардент» (Ardent), 1994
  • MCM-13 «Декстроус» (Dextrous), 1994
  • MCM-14 «Чиф» (Chief), 1994

Фрегат першого класу

USS Constitution — 1

Авіація у складі ВМС США

ред.
 
Універсальні десантні кораблі типу «Уосп»
 
Фрегати типу «Олівер Хазард Перрі»
Докладніше: Авіація ВМС США[en]

Палубна авіація:

  • F/A-18 Hornet
  • F/A-18E/F Super Hornet
  • E-2 Hawkeye
  • V-22 Osprey

Авіація зв'язку та повітряні командні пункти

  • Boeing E-6

Гелікоптери

  • SH-60 Seahawk
  • CH-53 Sea Stallion
  • UH-2 Seasprite

Військові звання ВМС США

ред.
Військові звання адміралів та офіцерів ВМС США
Адмірал флоту Адмірал Віцеадмірал Контрадмірал (старший) Контрадмірал (молодший)
O-10 (лише у війну) O-10 O-9 O-8 O-7
         
Капітан Командер Лейтенант-командер Лейтенант Молодший лейтенант Енсін
O-6 O-5 O-4 O-3 O-2 O-1
           


Уоррент-офіцери ВМС США
Чіф-уоррент-офіцер 5 рангу Чіф-уоррент-офіцер 4 рангу Чіф-уоррент-офіцер 3 рангу Чіф-уоррент-офіцер 2 рангу уоррент-офіцер 1 рангу
W-5 W-4 W-3 W-2 W-1
         
Військові звання матросів та петті-офіцерів ВМС США
Майстер чіф-петті офіцер ВМС США Майстер чіф-петті офіцер флоту/сил Головний майстер чіф-петті офіцер Майстер чіф-петті офіцер Головний Старший чіф-петті офіцер Старший чіф-петті офіцер Чіф-петті офіцер
E-9 E-8 E-7
             
Петті-офіцер I класу Петті-офіцер ІІ класу Петті-офіцер ІІІ класу Матрос Молодший матрос Матрос (рекрут)
E-6 E-5 E-4 E-3 E-2 E-1
          Немає відзнаки

Інтернет

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Факти ВМС США. Архів оригіналу за 21 листопада 2006. Процитовано 25 липня 2008.
  2. ↑ China’s vast fleet is tipping the balance against U.S. in the Pacific. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  3. ↑ Collisions: Part I—What Are the Root Causes?. U.S. Naval Institute (англ.). 1 серпня 2017. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  4. ↑ Collisions: Part II—Operational Pause. U.S. Naval Institute (англ.). 1 серпня 2017. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  5. ↑ Collisions: Part III—Maintenance. U.S. Naval Institute (англ.). 1 серпня 2017. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 4 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Eckstein, Megan (17 лютого 2022). Submarine maintenance backlogs and delays take toll on fleet’s development work at sea. Defense News (англ.). Процитовано 4 червня 2022.
  9. ↑ USN enlists Gibbs & Cox for DDG(X) design and engineering support | Shephard. www.shephardmedia.com (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  10. ↑ http://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1374_854.pdf
  11. ↑ UxS IBP: Multi-Day Maritime Demonstration for Vanilla UAS. UASweekly.com (амер.). 29 червня 2021. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  12. ↑ White, Ryan (27 квітня 2021). SM-6 successfully hits a target with the help of Unmanned Systems - Naval Post- Naval News and Information (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  13. ↑ 2021-2030. Флот дронів став на чергування. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  14. ↑ Китайцы начали испытания беспилотного катера JARI-USV. Naked Science. 21 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  15. ↑ Rogoway, Tyler (3 вересня 2021). This "Ghost Fleet" Ship Firing An SM-6 Missile From A Modular Launcher Is A Glimpse Of The Future. The Drive (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  16. ↑ Assessing Chinese-Russian Military Exercises: Past Progress and Future Trends. www.csis.org (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  17. ↑ ВМС США отримали новий есмінець типу Arleigh Burke. Архів оригіналу за 21 липня 2020.
  18. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
  19. ↑ Другий «Zumwalt» офіційно введено до складу ВМС США. Архів оригіналу за 21 липня 2020.
  20. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022.
  21. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022.
  22. ↑ український мілітарний портал. Архів оригіналу за 22 квітня 2020.
  23. ↑ Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 18 липня 2020.


Якір  Це незавершена стаття про військово-морський флот.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-морські_сили_США&oldid=42888201