Ќ

Літера Ќ
Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
А̄	А́	А̀	Ӑ	А̂	А̊	Ӓ
Ӓ̄	А̃	А̨	Ә	Ә́	Ә̃	Ӛ
Ӕ	Ғ	Г̧	Г̑	Г̄	Ӻ	Ӷ
Ԁ	Ԃ	Ꚃ	Ꚁ	Ꚉ	Ԫ	Ԭ
Ӗ	Е̄	Е̃	Ё̄	Є̈	Ӂ	Җ
Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ	Ԑ	Ԑ̈
Ӡ	Ԇ	Ӣ	И̃	Ҋ	Ӥ	Қ
Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ	Ԟ	Ԛ	Ӆ
Ԯ	Ԓ	Ԡ	Ԉ	Ԕ	Ӎ	Ӊ
Ң	Ԩ	Ӈ	Ҥ	Ԣ	Ԋ	О̆
О̃	О̄	Ӧ	Ө	Ө̄	Ӫ	Ҩ
Ԥ	Ҧ	Р̌	Ҏ	Ԗ	Ҫ	Ԍ
Ꚑ	Ҭ	Ꚋ	Ꚍ	Ԏ	У̃	Ӯ
Ӱ	Ӱ́	Ӳ	Ү	Ү́	Ұ	Х̑
Ҳ	Ӽ	Ӿ	Һ	Һ̈	Ԧ	Ꚕ
Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ	Ӌ	Ҹ	Ꚓ
Ꚗ	Ꚇ	Ҽ	Ҿ	Ы̆	Ы̄	Ӹ
Ҍ	Э̆	Э̄	Э̇	Ӭ	Ӭ́	Ӭ̄
Ю̆	Ю̈	Ю̈́	Ю̄	Я̆	Я̄	Я̈
Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ꙇ	Ҁ	Ѻ	Ѹ	Ѡ	Ѽ
Ѿ	Ѣ	Ꙑ	ІЯ	Ѥ	Юси	Ѧ
Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ	Ѳ	Ѵ
Ѷ	Ꙟ	Ꙡ	Ꙣ	Ꙥ	Ꙧ	Ꙩ
Ꙫ	Ꙭ	ꙮ	Ꚙ	Ꚛ	Ꚏ̆	Ꙏ
Літери кирилиці

Ќ, ќ («ќe», «кє») — кирилична літера, 24-та літера македонської абетки, позначає звук [kʲ] або [ʨ] (в діалектах). Часто використовується у тих же випадках, що й ћ у сербському письмі, однак зазвичай має іншу вимову.

Звуки [kʲ] і [ʨ], передавані цією літерою, сходять до праслов'янського сполучення *tj, що спочатку в рамках слов'янської йотації перейшло в пом'якшений *t', потім у глухий м'якопіднебінний проривний або глухий ясенно-твердопіднебінний африкат. В українській їм відповідає глухий африкат [t͡ʃ] (літера ч): мак. свеќа — укр. свіча, мак. маќеа — укр. мачуха, мак. Караџиќ — укр. Караджич, мак. знаејќи — укр. знаючи, мак. среќавање — укр. стрічання, мак. ќе (частка, що позначає майбутній час) — укр. хоче; або глухий звук [t] (літера т): мак. браќа — укр. браття, мак. опфаќање — укр. обхват.

Цю літеру (як і деякі інші) було введено в македонську абетку 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»); альтернативою було використання сербської літери ћ, втім його було відхилено почасти з політичних міркувань, почасти через апелювання до принципової різниці між македонською та сербською вимовою. Знак ќ є видозміненою кириличною літерою к. Однак в абетці ќ займає місце не поряд із к, а після т, тобто там, де стоїть ћ у сербській абетці.

«Дзвінким відповідником» ќ у македонській абетці є літера ѓ.