Ван Вей
Зовнішній вигляд
Ван Вей | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ван Вей (кит. 王維 *699(701)—†759(761)) — китайський поет, художник, музикант. Представник китайської поезії епохи Тан.
Цитати
[ред.]- Моя поведінка
лежить між землею і небом.
А здібності маю,
як усі тимчасові гості.
- (Засмучений сивим волоссям // С. 153)
- Перепливав через Річку небесну місяць —
і сяйво стало вологим.
- (Осінні думки // С. 82)
- Проводжаю тебе на південний берег.
Шовковинки сліз на обличчі.
Ти звідси їдеш у східні краї —
і примусив мене сумувати.
Повідом тамтешніх: «Ваш давній приятель
зовсім змарнів і постарів.
У ньому впізнати тепер неможливо
того, що бу у Лояні».
- (Проводи // С. 154)
Джерело
[ред.]Ван Вей. Поезії / Пер. з давньокитайської, передмова та примітки Геннадія Туркова. — К.: Дніпро, 1987. — 182 с.