Звук — коливальний рух частинок пружнього середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі. У вузькому значенні терміном звук визначають коливання, які сприймаються органами чуттів тварин і людини.
З одного боку, звук — це об'єктивне фізичне явище, коливальний процес, який породжує в пружному середовищі швидко поширювані хвилі. З іншого ж - суб'єктивне психологічне: щось, що було сприйняте слухом і відбилося в свідомості у вигляді особливого психічного образу.[1]
