Емпатія

Довкола людини можна побачити своєрідне коло емпатії. Якщо обставини дуже погані, як на війні, то коло емпатії стає дуже вузьким. Це сім'я, діти. Інші тієї миті менш важливі. Якщо довкола хороша ситуація, то коло емпатії розширюється. А якщо у вас дуже хороші обставини, то коло може розширюватися навіть до тварин. Я завжди наводжу як приклад Китай: коли бракувало їжі, їли собак. Але зараз дедалі більше людей гуляють з собаками. І тепер вони проти поїдання собак. Коло емпатії розширилося. І, звичайно, найбільші зміни в колі емпатії — це правила, які ми маємо для ворогів. Наприклад, правила на війні. Це вже крайня межа^[2].

Ми зазвичай говоримо про емпатію, якщо маємо на увазі співпереживання, піклування про інших. Але є й інші види. Психопати мають емпатію, яка базується на раціональних аргументах. Вони знають, що їм слід виявляти щось на кшталт співчуття, але не мають таких почуттів. Психопат дуже зосереджений на своїй меті. Для нього завжди важлива мета. І він робить усе для досягнення цієї мети, не переймаючись про наслідки для інших людей^[2].

Одним із важливих компонентів емпатії є окситоцин. Він як гормон вивільняє молоко матері, а також стимулює скорочення матки під час пологів. Окситоцин також виділяється в мозку^[2].

Якщо дивитися еволюційно, то в основі емпатії лежить турбота матері про дитину. І якщо мама годує немовля грудьми, то в мозку матері й дитини виділяється окситоцин через те, як мама тримає дитину. Тому теплий контакт дуже важливий. Це забезпечує взаємодію між матір’ю та дитиною, яка є дуже важливою для подальшого життя. Якщо цієї взаємодії немає, то дитина також не може налагодити теплі контакти в подальшому житті. Отже, існує критичний період, коли ви можете навчитися цьому зв’язку^[2].