Mentha suaveolens

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mentha suaveolens

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: М'ята (Mentha)
Вид: M. suaveolens
Mentha suaveolens
Ehrh., 1792
Синоніми
Mentha graveolens R.Vilm. & M.Barbero, Mentha macrostachya Ten., Mentha meduanensis Déségl. & T.Durand, Mentha rotundifolia L.
Посилання
Вікісховище: Mentha suaveolens
Віківиди: Mentha suaveolens
EOL: 486806
IPNI: 451188-1
ITIS: 503753
МСОП: 164109
NCBI: 38860
The Plant List: kew-125435

Mentha suaveolens, м'ята яблунева, м'ята ананасна, м'ята шерстиста або м'ята круглолиста (лат. M. rotundifolia, Mentha macrostachya, Mentha insularis) — вид губоцвітих рослин родини глухокропивових.

Поширення, екологія

[ред. | ред. код]

Зустрічається в центральній і південній Європі, Північній Африці, Південно-Західній Азії, Макаронезії (за винятком островів Зеленого Мису). Ця багаторічна рослина росте на необроблюваних місцях, узбіччях, берегах канав і затоплюваних місцях, вологих луках, прибережних лісах, берегах невеликих струмків і джерел. Полюбляє вологий ґрунт, часто висихає влітку в Туреччині.

Морфологія

[ред. | ред. код]
Яблучна м'ята.

Як правило, росте від 40 до 100 сантиметрів у висоту. Листки світло-зелені, протилежні, зморшкуваті, сидячі, від довгастих до майже яйцеподібних, від 3 до 5 см у довжину і від 2 до 4 см ширину. Вони дещо волохаті зверху, а знизу пухнасті з зазубреними краями. Квітки білі або рожеві. Квітне в середині-кінці літа. Рослина має з фруктовий, м'ятний аромат [1].

Використання

[ред. | ред. код]

Це культивована ароматична рослина. Використовується для отримання ефірних олій та в фармацевтиці.

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

Немає відомих загроз.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mentha suaveolens (apple mint). Kew Royal Botanic Gardens. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]