Melampittidae
| Melampittidae | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Чорняк малий (Melampitta lugubris)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Melampittidae — родина горобцеподібних птахів. Включає два види.[1]
Ендеміки Нової Гвінеї. Трапляються у гірських дощових лісах на висоті 650-3800 м над рівнем моря.[2]
- Чорняк великий[3] (Megalampitta gigantea)
- Чорняк малий[3] (Melampitta lugubris)
У 1871 році Герман Шлегель описав новий вид птахів Melampitta lugubris та на основі морфологічних ознак відніс його до пітових (Pittidae). Згодом, Ернст Майр визначив, що будова сиринкса Melampitta lugubris характерна для співочих птахів[4]. Рід Melampitta різні автори почали відносити до тимелієвих (Timaliidae), чаучилових (Orthonychidae) та Psophodidae[1].
Сіблі та Алквіст, після молекулярних досліджень, зближували Melampitta з апостоловими (Corcoracidae) та дивоптаховими (Paradisaeidae). У 2014 році Melampitta виокремили у родину Melampittidae, а вид Melampitta gigantea виділили у власний рід Megalampitta.[5]
- ↑ а б Boles, W. (2007) "Family Eupetidae (Jewel-babblers and allies) "in del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2007). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2
- ↑ Diamond, JM (1985). New Distributional Records and Taxa from the Outlying Mountain Ranges of New Guinea. Emu. 85 (2): 65—91. doi:10.1071/MU9850065.
- ↑ а б Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Mayr, Ernst (1931). Die Syrinx einiger Singvögel aus Neu-Guinea (PDF). Journal für Ornithologie (German) . 79 (3): 333—337. doi:10.1007/bf01953006. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2017. Процитовано 28 квітня 2019.
- ↑ Schodde, R.; Christidis, L. (2014). Relicts from Tertiary Australasia: undescribed families and subfamilies of songbirds (Passeriformes) and their zoogeographic signal. Zootaxa. 3786 (5): 501—522. doi:10.11646/zootaxa.3786.5.1. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 28 квітня 2019.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
