LGV Nord

LGV Nord
Дата створення / заснування	1993
Зазвичай використовуваний транспортний засіб	TGV TMST
Країна	Франція
Адміністративна одиниця	Валь-д'Уаз Сена і Марна Уаза Сомма Па-де-Кале Нор
Власник	SNCF
Обмеження швидкості	83 метр на секунду
Оператор	SNCF
Дата офіційного відкриття	1993
Максимальний похил	25 ‰
Ширина колії	європейська колія
Початкова чи кінцева точка	Євротунель
Довжина або відстань	333 км
Маршрутна карта	Template:LGV Nordd
Тип електрифікації	25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
Номер залізничної лінії	226000 і 216000
LGV Nord у Вікісховищі

49°54′33″ пн. ш. 2°50′56″ сх. д. / 49.9091° пн. ш. 2.8489° сх. д. / 49.9091; 2.8489

Ligne à Grand Vitesse Nord (Північна високошвидкісна лінія) зазвичай, скорочують до LGV Nord, французька швидкісна залізниця завдовжки 333 км, відкрита в 1993 році, що сполучає Париж з бельгійським кордоном і тунелем під Ла-Маншем через Лілль. Лінія була третьою високошвидкісною лінією, відкритою у Франції^[1].

Через максимальну швидкість 300 км/год лінія значно скоротила час в дорозі між Парижем і Ліллем. Його розширення на північ (Бельгія, тунель під Ла-Маншем) і на південь (через LGV Interconnexion Est) скоротили час у дорозі до Великої Британії та Бенілюксу, а також для міжрегіональних поїздок між північною, південно-східною та південно-західною Францією. Оскільки залізницю прокладено на рівнинних ділянках, максимальний похил становить 25 м/км (2,5‰).

З усіх французьких високошвидкісних ліній LGV Nord має найширший вибір швидкісного рухомого складу: TGV POS, TGV Réseau, TGV Atlantique, TGV Duplex, Eurostar e300, Eurostar e320, Thalys PBA та PBKA, а також місцеві потяги. Рух контролює Лілльський залізничний центр.

• Гар-дю-Нор
• Верхня Пікардія
• Аррас
• Лілль-Європа
• Кале-Фретен

• p00006 в базі Structurae

• Gleisplan der LGV Nord