C-RAM

C-RAM (англ. Counter Rocket, Artillery, and Mortar) — різновид тактичної протиповітряної оборони (ППО), що полягає у захисті від ракетних, артилерійських та мінометних обстрілів шляхом знищення відповідних балістичних цілей під час їхнього польоту^[1]. Концепція C-RAM є більш широкою за змістом ніж DAMA (англ. Defence Against Mortar Attacks), що стосується лише захисту від мінометних атак^[1].

Засоби виявлення

Для виявлення та виміру показників траєкторії боєприпасів у польоті, в системах C-RAM використовуються РЛС, оптико-електронні та акустичні засоби.^[1]

Задля ефективного вирішення завдань C-RAM відповідні місії мають бути поєднані з заходами контрбатарейної боротьби артилерії та системою сповіщення. Передумовою такої інтеграції є можливість визначення сучасними багатофункціональними РЛС з цифровими антенними решітками не тільки координат ракет, снарядів та мін на траєкторії польоту, а й позицій вогневих підрозділів, які здійснюють обстріл.^[2]

Так само, РЛС контрбатарейної розвідки артилерійських підрозділів, також можуть надавати цілевказування засобам C-RAM ППО, оскільки при визначенні позицій вогневих засобів, в них вимірюються і координати руху боєприпасів у повітрі.^[3]

Прикладом РЛС комплексів ППО, що використовуються в інтересах завдань C-RAM, є РЛС Giraffe-4 виробництва Швеції^[4], яка може визначати координати одночасно 5 і більше мін калібру 81 мм в польоті з визначенням місця знаходження мінометних позицій.

Засоби ураження

Для ураження атакувальних боєприпасів у повітрі, найбільш широко застосовуються високоточні зенітні гармати та снаряди програмованого підриву. Прикладом таких комплексів C-RAM є німецька система MANTIS. У цьому разі досягається ймовірність руйнування та підриву мін у повітрі не менше 0.7, на відстані кількох кілометрів з витратою одного-двох десятків зенітних снарядів типу AHEAD.^[1]

Згодом, комплекси C-RAM будуть оснащуватися лазерними гарматами, які вже довели свою дієвість при руйнуванні атакувальних мін та некерованих ракет.

Іншим далекосяжним напрямком, є впровадження режиму C-RAM на кожній бронемашині, оснащеній гарматами калібру 30-35 мм^[5]. Для цього у відповідних гарматах, має бути можливість програмування дистанційного підриву багатофункціональних снарядів, у яких налаштований підрив, може скасовуватися при ураженні наземних цілей^[5].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Слюсар, В.І. (2009). Нове завдання ППО сухопутних військ (PDF). Камуфляж. - 2009. - № 4. с. С. 12 - 13. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2019. Процитовано 31 жовтня 2018. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
↑ Слюсар, В.И. (11-12 квітня 2018 р.). Концептуальные аспекты системы ПВО 21-го века (PDF). Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”. - Харків: ХНУПС. с. С. 55. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
↑ Слюсар, В.И. (2018). Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО (PDF). Озброєння та військова техніка. - №3(19). – 2018. – С. 69- 74. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 31 жовтня 2018.
↑ Слюсар, В.І. (2016). Проблемні питання вибору протоколів передачі радіолокаційних даних (PDF). Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 11-12 жовтня 2016 р. – С. 253 - 255. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2019. Процитовано 12 листопада 2018.
↑ ^а ^б Слюсар, В.І. (11-12 жовтня 2016 р.). Комбінована протиповітряна оборона із залученням засобів виявлення та ураження усіх видів і родів військ (PDF). Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. С. 255 - 257. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2019. Процитовано 12 листопада 2018. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)