AirPlay

AirPlay — власний комунікаційний протокол бездротового зв’язку, розроблений Apple Inc., що дозволяє передавати аудіо, відео, вміст екрану та фотографії (разом із відповідними метаданими) між пристроями. Спочатку AirPlay було реалізовано лише у власному програмному забезпеченні та пристроях Apple. Перша реалізація називалася AirTunes й підтримувала лише передачу звуку. ^[1] Пізніше Apple ліцензувала стек протоколів AirPlay й для інших виробників, що створюють продукти, сумісні з пристроями Apple.

Перша версія AirPlay (потім, — AirTunes), підтримувала передачу потокового сигналу з iTunes. Також AirTunes підтримував наразі зняти з виробництва Аеропорт Експрес^[en], що був обладнаний аудіо виходом. У 2010 році Apple реалізувала підтримку протоколу в iOS 4.2.

Apple анонсувала AirPlay 2 на щорічній конференції WWDC 5 червня 2017 року. Спочатку випуск AirPlay був запланований у третьому кварталі 2017 року, у складі iOS 11, але був відкладений до червня 2018 року. ^{[2] [3]} У порівнянні з першою версією, AirPlay 2 пропонує покращену буферизацію; додає підтримку потокового аудіо для стереодинаміків; ^[4] дозволяє надсилати аудіо на кілька пристроїв у різних кімнатах; ^[5] та підтримує керування за допомогою Центру Керування, програми Home або Siri, ^[6] тоді як керування першою версією AirPlay було доступне лише через iTunes для macOS або Windows. ^[7]

AirPlay дозволяє передачу з комп’ютерів на macOS та Windows за допомогою програми iTunes, а також з пристроїв під керуванням iOS, – таких як iPhone, iPod та iPad з iOS 4.2 або новішої версії. Пристрої-передавачі надсилати AirPlay через Wi-Fi або Ethernet.

Починаючи з OS X Mountain Lion AirPlay підтримує дзеркальне відображення дисплея через на системах, що побудовані на базі процесорів Intel Core 2-го покоління та новіших. ^[8]

У 2016 році HTC випустила телефон на Android з підтримкою AirPlay. ^[9]

Починаючи з iOS 4.3 з'явилася можливість для сторонніх програм надсилати сумісні аудіо-та відеопотоки через AirPlay. ^[10] Прикладами таких програм є ApowerMirror, ^[11] AirServer і Reflector. Також з'явилася можливість віддаленого керування відтворенням медіа й вибором приймачів для iTunes за допомогою програми iTunes Remote для iOS. ^[12]

Пристрої-приймачі AirPlay включають Apple TV, HomePod, інші динаміки сторонніх виробників та наразі вже знятий з виробництва AirPort Express, що мав комбінований аналоговий і оптичний аудіороз’єм S/PDIF. Сумісні пристрої можуть отримувати AirPlay потоки через Wi-Fi або Ethernet. Деякі проекти з відкритим вихідним кодом переробили аудіо частину протоколу, що дозволяє будь-якому комп’ютеру перетворитися на приймач AirPlay для аудіо. ^[13]

Проте, оскільки не всі сторонні приймачі реалізують шифрування Apple DRM, деякі медіа, такі як власна захищена правами музика iTunes Store (що використовує власну технологію шифрування «FairPlay » від Apple), YouTube і Netflix, не можуть транслювати на ці пристрої чи програмне забезпечення. Apple TV, починаючи з шостої версії tvOS, вимагає обов'язкової підтримки DRM на приєднаних пристроях, отже пристрої без такої підтримки не можна використовувати з Apple TV. ^[14]

AirPlay і AirTunes працюють через Wi-Fi. Спочатку пристрої повинні були бути підключені до однієї мережі Wi-Fi, але оскільки пристрої під керуванням iOS, починаючи з iOS 8.0, можуть використовувати Wi-Fi Direct, такі пристрої взагалі не вимагають наявності існуючої мережі Wi-Fi. ^[15]

На WWDC 2011 Стів Джобс, генеральний директор Apple Inc. на той час, під час презентації iOS 5.0 також презентував AirPlay Mirroring, як функцію за допомогою якої користувач може бездротово та безпечно передавати екран з iPad 2 на HDTV ^{[16] [17]}

AirPlay та AirPlay Mirroring це різні технології. AirPlay дозволяє транслювати певні види медіа, тоді як AirPlay Mirroring дозволяє транслювати весь екран з різних пристроїв iOS та iTunes на Apple TV (2-го покоління або новішої).

AirTunes, був реверс інженіред Джоном Лехом Йохансеном у 2008 році ^[18]

8 квітня 2011 року Джеймс Лерд здійснив зворотну інженерію та оприлюднив закритий ключ, який використовується Apple AirPort Express для розшифровки вхідних аудіопотоків. ^[19]

Оприлюднення цього ключа надавало сторонньому програмному забезпеченню та пристроям, модифіковані для використання ключа розшифровувати, відтворювати, та зберігати потоки AirPlay. ^[20] Незабаром з'явилися й приймачі що використовували цю можливість для роботи з аудіо потом. В 2012 році з'явився перший аудіо й відеоприймач AirPlay для ПК, – AirServer. ^{[21] [22]}

• Google Cast
• WiDi
• Miracast
• Універсальний Plug and Play (UPnP)
• Digital Living Network Alliance (DLNA)

1. ↑ Brownlee, John (1 вересня 2010). September iPod Event: In iOS 4.2, AirTunes Becomes AirPlay. Cult of Mac. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 11 квітня 2011.
2. ↑ Apple unveils iOS 11 with P2P Apple Pay transfers, a new sound for Siri, AirPlay 2, more. AppleInsider. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
3. ↑ iOS 11.4 brings stereo pairs and multi-room audio with AirPlay 2. Apple.com. 29 травня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
4. ↑ iOS 11.4 brings stereo pairs and multi-room audio with AirPlay 2. Apple Newsroom (амер.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 9 травня 2019.
5. ↑ AirPlay 2 FAQ: What it is, how it works, and which devices support it. Macworld (англ.). Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
6. ↑ iOS 11 brings new features to iPhone and iPad this fall. Apple.com. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
7. ↑ Use AirPlay to stream content from iTunes on your computer. Apple Support (брит.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 30 червня 2017.
8. ↑ About AirPlay Mirroring in OS X Mountain Lion. Apple.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 6 серпня 2012.
9. ↑ HTC's 10 is the first Android phone with Apple AirPlay streaming. Engadget. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 4 листопада 2021.
10. ↑ Rose, Michael. iOS 4.3 spotlight: AirPlay improvements and 720p playback. TUAW. AOL. Архів оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 5 травня 2011. [Архівовано 2011-03-12 у Wayback Machine.]
11. ↑ ApowerMirror. Apowersoft. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
12. ↑ iTunes Remote. Apple.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2010.
13. ↑ How-To: Turn your Raspberry Pi into a AirPlay receiver to stream music from your iPhone. Raspberry Pi HQ. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
14. ↑ Kafasis, Paul (20 вересня 2013). Warning on Apple TV version 6.0. Under the Microsope. Rogue Amoeba. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 20 вересня 2013.
15. ↑ AirPlay no longer requires a Wi-Fi network in iOS 8. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 16 листопада 2017.
16. ↑ iOS5 – AirPlay Mirroring for iPad 2. Apple.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 12 квітня 2012.
17. ↑ Exploring Airplay Mirroring Internals. aorensoftare.com. 20 серпня 2011. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
18. ↑ Add Remote Audio Output Protocol stream output plugin (Список розсилки). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
19. ↑ Laird, James (8 квітня 2011). RAOP/Airtunes (Список розсилки). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 4 листопада 2021.
20. ↑ Cheng, Jacqui (11 квітня 2011). ShairPort emulates AirPort Express to receive AirPlay streams. Ars Technica. Архів оригіналу за 14 квітня 2011. Процитовано 11 квітня 2011.
21. ↑ Wireless Mirroring from iPad to PC Now a Reality with AirServer. LearningInHand.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
22. ↑ History ‹ AirServer. AirServer. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 4 листопада 2021.